Едвард Лукас нова холодна війна



Сторінка18/19
Дата конвертації17.04.2017
Розмір4.18 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19
Liz Fuller. Georgia: Tbilisi Ups The Ante Over South Ossetia, 29 березня 2007 p.; rfe.rferl.org.

229До грузинської гострої, насиченої сіркою мінеральної води, відомої під назвою боржомі, треба звикнути. В Совєтському Союзі вона була найпопулярнішим напоєм у пляшках. Російські війська в серпні 2008 р. сплюндрували природний парк, у якому її видобувають.

230Путін порівняв дії Грузії з політикою керівника сталінського КГБ Лаврентія Берії. Див., напр.: Peter Finn. Putin and Georgia Officials Intensify Rhetoric in Dispute: President Calls Russians’ Arrests «State Terrorism» // «Washington Post». — 2006. — 2 жовтня; washingtonpost.com, або російською мовою: rg.ru; vsesmi.ru; annews.ru.

231Російські урядовці виділили грузинів як нелегальних іммігрантів: міліція в Москві почала перевіряти на вулиці документи в людей, які збиралися коло таких місць, як грузинське посольство і грузинська церква. В деяких московських школах міліція вимагала списки дітей з етнічними грузинськими прізвищами. Ці заходи були не менш абсурдні, ніж намагання виловити в Британії чи Америці ірландських громадян на основі їхніх прізвищ. Скажімо, Григорій Чхартішвілі — успішний автор детективних романів, які він видає під псевдонімом Борис Акунін. Здається, не з якої іншої причини, як через характерне прізвище, до офісу його видавця здійснила рейд податкова поліція. За даними організації «Human Rights Watch», протягом наступних двох місяців з Росії вигнали 2380 грузинів, ще 2200 виїхали самостійно, отримавши наказ про депортацію. Невідоме число інших грузинів просто вирішили, що краще покинути Росію. Дехто з них справді перебував там нелегально, але серед депортованих були й російські громадяни грузинського етнічного походження, і грузини з чинними візами і дозволами працювати. Затримані майже не мали права скаржитися і звернутися до адвокатів або до суду, де на них чекав «недбалий» (за словами доповіді) судовий розгляд, а то й ніякого. Умови під час депортацій часто були суворі, а інколи жахливі. За даними «Human Rights Watch», деякі затримані довгий час були позбавлені їжі та води, або ж їм казати пити з унітаза. У медичному лікування здебільшого відмовляли, що призвело принаймні до двох смертей — Манани Джабелії і Тенгіза Тогонідзе. Хоча антигрузинська кампанія скінчилася не менш швидко, ніж почалася, те, що підтримувана Кремлем ксенофобія затопила майже кожен закуток російського життя, безперечно стривожило. Див.: Singled Out: Russia’s Detention and Expulsion of Georgians // «Human Rights Watch Report». — T. 19. — № 5 (D), жовтень 2007 p.; hrw.org.

232Те саме сталося з балтійськими державами на початку 1990-х років. Російські економічні санкції та енергетичні блокади просто прискорили переорієнтацію на інші ринки.

233Цю саму перекручену логіку використовували після отруєння Литвиненка, коли російське посольство в Лондоні звинувачувало Березовського. Див.: Marc Champion. Georgian Incident Deepens Russia Rift // «Wall Street Journal». — 2007. — 4 липня; online.wsj.com.

234Ольга Алленова, Федор Максимов. Грузия опознала российскую ракету — и тут же ее уничтожила // «Коммерсантъ». — 2007. — 9 серпня; kommersant.ru , а також англійською мовою: intellibriefs.blogspot.com.

235Владімір Сокор в одному зі своїх численних чудових репортажів про Грузію уїдливо описує міжнародну реакцію: Vladimir Socor. Moscow Pleased with OSCE’s Response to Missile Drop on Georgia, вівторок 11 вересня 2007 p., «Jamestown Foundation»; jamestown.org.

236У грудні генеральний прокурор подав докази, що Патаркацишвілі планує державний переворот. З’явилися аудіо- та відеозаписи, які доводили, що один старший урядовець із Міністерства внутрішніх справ узяв хабара, щоб допомогти переворотові на другий день після виборів. 12 лютого Патаркацишвілі знайшли мертвим у його домі в Британії, начебто від серцевого нападу. Теоретики змови мали напружений день.

237«США висловлює сумнів щодо участі Росії у війні в Грузії», повідомлення «Reuters», 13 листопада 2007 р.; reuters.com, а також: Crossing the Line: Georgia’s Violent Dispersal of Protectors and Raid on Imedi Television; hrw.org.

238OSCE/ODIHR Election Observation Mission Final Report, Варшава, 4 березня 2008 p., osce.org.

239Vladimir Socor. Moscow Makes Furious but Empty Threats to Georgia and Ukraine, «Jamestown Foundation», понеділок 14 квітня 2008 p.; jamestown.org.

240Див.: «Russia shot down Georgia drone», понеділок 21 квітня 2008 p.; news.bbc.co.uk.

241Коротка назва питань, пов’язаних із чотирма невизнаними державками — Придністров’ям, Нагірним Карабахом, Південною Осетією і Абхазією, — що всі виникли під час війн, які супроводили крах СССР.

242Ці аргументи були добре окреслені в статті (яка не належить авторові цієї книжки): South Ossetia is not Kosovo // «Economist». — 2008. — 28 серпня; economist.com.

243Павел Фельгенгауер. Это была не спонтанная, а спланированная война // «Новая газета». — 2008. — 18 серпня; en.novayagazeta.ru.

244Нефтегазовая дипломатия как угроза маргинализации // Независимая газета. — 2004. — 28 грудня.

245Хоча ця цифра була, напевне, перебільшена, і не один мільйон повернувся відтоді в Росію або змінив свою етнічну самохарактеристику.

246«Військова доктрина Російської Федерації», затверджена указом президента Російської Федерації В. В. Путіна № 706 21 квітня 2000 р. Див.: iss.niiit.ruin.

247Щорічне звернення до Федеральних зборів Російської Федерації, 3 квітня 2001 р., Москва.

248Ніколай Патрушев, голова ФСБ, сказав 2005 р.: Не слід дозволяти недержавним організаціям удаватися до будь-якої активності, яка їм заманеться». Він вважав, що треба запровадити чинний на території всього СНГ правовий кодекс, який регулюватиме їхню діяльність, «перше ніж пошириться хвиля помаранчевих революцій». Див.: Патрушев. Іноземні таємні служби готують нові «кольорові революції», (російською мовою), 12 травня 2005 р.; novopol.ru.

249Інколи ці новини такі безглузді, що важко уявити собі, ніби хтось вірить їм. Скажімо 2005 р. тепер уже зниклий сайт news24.ru повідомляв, що заворушення в передмістях Парижа спровокували «естонські націоналісти». Коли естонський міністр юстиції Рейн Ланг відзначив свій день народження приватним виконанням сатиричної п’єси про Гітлера — «Адольф» британського актора і автора п’єс Піпа Атона, — російські веб-сайти повідомили про це так, ніби міністр святкував свій день народження, влаштувавши нацистське збіговисько: Александр Михайлов. Эстонский министр на день рождения «пригласил» Гитлера // «Комсомольская правда». — 2006. — 6 липня; kp.ru. Ланг відповів: Эстонский министр обвиняет Россию в культивировании нацизма // «Росбалт». — 2007. — 9 липня; rosbalt.ru.

250Скажімо, «Tiraspol Times» видає пропаганду від імені сепаратистського режиму в Придністров’ї. Це видання претендує, що є нормальною газетою, яка має інтернетний варіант, де містяться зображення друкованого варіанта та ілюстрованого тижневого огляду. Кожен, хто гляне на неї, вважатиме, що це ще одна з численних англомовних газет, які можна знайти в усій Східній Європі, де ревні трудяги тільки-но з факультету журналістики заробляють собі на прожиття під проводом несхитних місцевих урядовців. А правда радше досить дивна. Жоден з журналістів, що начебто працює в цьому виданні, здається, за межами веб-сторінок газети не має ніякого існування, яке можна було б перевірити. Газета не подає ані адреси, ані телефонного номера. Жоден журналіст у реальному світі і в Придністров’ї, і в Молдові ніколи не бачив представника «Tiraspol Times» ні на якому публічному заході, — навіть на тих, про які повідомляють на її сторінках начебто з перших вуст. Ба навіть жодне західне посольство чи інша офіційна установа, з якими я контактував у регіоні, ніколи не бачили жодного матеріального примірника тієї газети, тож видається, що вона існує тільки в інтернетній формі. Фінансування газети загадкове, в ній дуже мало реклами, і, як видається, вона не має передплатників, її видавець — ухильний ірландець на ймення Дес Грант зі своїм власним (реальним) медіа-бізнесом в Ірландії і романтичним зв’язком із Придністров’ям. Він каже, що газета отримує гроші від «спонсорів», але відмовляється називати будь-які дальші подробиці. Трохи детективної роботи в Інтернеті — і з’ясовано, що веб-сайт зареєстрований за реальною адресою в придністровській столиці Тирасполі, але перевірка засвідчує, що цю адресу поділяють готель і штаб-квартира однієї з головних місцевих політичних партій. Ні там, ні там ніхто нічого не знає про «Tiraspol Times». Ще дивнішою є «Міжнародна рада демократичних інституцій і державного суверенітету» (International Council for Democratic Institutions and State Sovereignty, ICDlSS), що стверджує, ніби є солідним мозковим центром, який міститься у Вашингтоні. Вона має поважний веб-сайт і підготувала забезпечену численними примітками доповідь, авторами якої начебто були видатні міжнародні правники і яка підтримувала аргумент придністровського режиму на користь міжнародного визнання. Ця рада навіть має статтю у Вікіпедії, де подано перехресні посилання з іншими реальними організаціями. Російськомовні засоби масової інформації у регіоні радісно вхопилися за ту доповідь, стверджуючи, ніби вона доводить, що міжнародна громадська думка схиляється в бік Кремля. Та коли придивитися пильніше, ця рада виявляється не реальнішою за «Tiraspol Times». «Службовці» ICDISS не менш невловні, ніж журналісти тієї газети. Ніхто не хотів розмовляти по телефону, а електронні листи давали лише низку дедалі ухильніших виправдань. Опублікована доповідь — здається, єдина, яку коли-небудь створила та організація — порушила великі фрагменти різних документів, присвячених різним міжнародно-правовим питанням. Міжнародні правники, названі в доповіді, гнівно заперечили свою причетність до неї; невдовзі той документ зник із веб-сайту ICDISS. Важко уникнути висновку, що мудрована вправа з дезінформації зазнала невдачі внаслідок надмірної впевненості її авторів. Див.: economist.com, а також: «Covering tracks» (тільки в інтернеті) // «The Economist». — 2006. — 3 серпня; economist.com.

251За міжнародним правом, країні, яка здійснює окупацію, заборонено селити своє населення на окупованих територіях. Совєтський Союз, звичайно, не вважав балтійські республіки за окуповані.

252У нинішніх кордонах Естонії цифри були ще вищі — близько 96%. 8% довоєнної російської меншини жили здебільшого на територіях, які 1945 р. відійшли до Російської Федерації.

253Коли в Талліні на початку 1990 р. я намагався на поштамті купити кілька марок, один службовець, коли я звернувся до нього естонською мовою — теоретично державною, сказав мені «говорить по-человечески».

254Звичайно, для прискорення інтеграції можна було б робити більше. До великих зусиль, характерних для 1990-х років, тепер уже не вдаються. Нинішній естонський уряд так зосередився на економічному зростанні, що схильний нехтувати соціальні питання. Але Росія не зацікавлена в практичних питаннях інтеграції. Вона не робить нічого, щоб заохотити негромадян Естонії вивчати мову. Фактично вона навряд чи взагалі підтримує їх. Кремль лише підтримує етнічну дисгармонію, сподіваючись підточити естонський уряд.

255Див. статтю (з каламбурною назвою): Наши факты на их аргументы // «Российская газета». — 2007. — 3 травня; rg.ru.

256Див. там само, а також: «Посол Эстонии покинула Россию, «Наши» сняли осаду посольства» // newsru.com.

257А також: «Russia blasts exhumation of Soviet soldiers in Tallinn» // RIA Novosti, 26 квітня 2006 p.; en.rian.ru. Vladimir Socor. Russian Authorities, Media Inflame Situation in Estonia // «Eurasia Daily Monitor» (газета фонду «Jamestown Foundation»). — 2007. — 2 травня; jamestown.org.

258Ксенофонт Природный. Победы снова наступает дата. Вперед! На Таллин, защитим солдата // «Комсомольская правда». — 2007. — 3 травня; kp.ru.

259Служба Внешней Разведки — це колишній перший головний відділ КГБ, колишнього працедавця Путіна.

260«Промова на зустрічі зі старшими офіцерами Збройних сил і Служби безпеки», 25 липня 2007 р. Див.: kremlin.ru (тільки російською мовою).

261Головне — пам’ятати про ботнети. Це контрольовані здалеку мережі комп’ютерів, які зазнали нападу, здебільшого з допомогою інфікованих вірусами електронних листів, а потім були використані, щоб затопити мішень зливою інтернетних запитів: уявіть собі веб-сайт, який звичайно приймає кількасот відвідувачів за хвилину, а потім туди навалюються кілька тисяч за секунду. На щастя, інтернетні потужності Естонії чудові. Єдиний випадок, коли могла виникнути загроза для людського життя, стався тоді, коли кібератаки на якийсь короткий час спромоглися заблокувати телефонний номер служби надзвичайних ситуацій. Проте вони не змогли перервати електропостачання, або змусити помпи на каналізаційних станціях працювати в реверсному режимі, або здійснити будь-який інший страхітливий сценарій, якими переймаються фахівці з кібернетичних війн.

262Докладну розповідь про цей випадок див. на сторінці: wired.com.

263Це стало результатом свавільної постанови Микити Хрущова 1954 р. передати Крим від, власне, номінальної Російської Федерації Українській Совєтській Соціалістичній Республіці. Див.: The Transfer of the Crimea to Ukraine, iccrimea.org.

264Комуністичні і промосковські угруповання здобули величезну перемогу на місцевих виборах у березні 2006 р. Спираючись на допомогу офіцерів ФСБ і ГРУ та членів родин, пов’язаних із російською військово-морською базою в Севастополі, прокремлівські кримські політики організували дуже успішні масові демонстрації проти навчань НАТО, запланованих на червень того року. Ці навчання, пов’язані з готуванням до миротворчих операцій і допомоги в разі надзвичайних ситуацій, відбувалися в Україні від 1997 р., не породжуючи великого спротиву. Протести поширилися на інші російськомовні регіони Східної України, які проголосили себе «зонами, вільними від НАТО». Прихильники Віктора Януковича, переможеного кандидата на президентських виборах 2004 р., почали копіювати тактику своїх помаранчевих супротивників, узявши собі синю барву та організовуючи збори з поп-музикою, підтримкою з боку знаменитостей та іншими агітаційними заходами. Їхньою наймогутнішою зброєю був захист статусу російської мови, що за совєтської влади вигнала українську мову зі сфери суспільного життя, і то такою мірою, що навіть уживання української мови в Києві вже становило гостру політичну заяву. Після незалежності українська мова знову досить міцно утвердилася в Центральній Україні, але лишається мовою меншості на русифікованому сході країни. Хоча ці обидві мови тісно споріднені (більше, ніж, наприклад, іспанська і португальська), старші й менш освічені російськомовні бояться, що «націоналістичний» уряд може якимсь чином карати їх за невміння розмовляти українською мовою. Зрештою, кажуть проросійські пропагандисти, саме це й сталося в балтійських державах. Кримські протести стали додатковим політичним тягарем, погіршивши вже й так непевні шанси сформувати прозахідну урядову коаліцію на національному рівні в Києві. Тільки-но шанси на створення такої коаліції зазнали краху, промостивши шлях до іншої, більш проросійської адміністрації, протести враз припинилися. Ще одна можлива гаряча точка — Східна Україна. Поки що російськомовне населення довело, що його важко запалити. Та за умови серйозної політичної кризи в Києві ситуація може змінитися: Росія може потай підтримувати якусь ультранаціоналістичну партію, щоб роздмухувати сепаратистські настрої в східній частині країни.

265Ще одним компонентом є гостра зневага в деяких країнах до того, що в Західній Європі вважають за елементарні вартості ліберального суспільства в своїй країні й за кордоном. Об’єктом критики стала зокрема Польща за свою незграбну і гостру дипломатію. Скажімо, президент країни Лех Качинський обурив західну громадську думку на зустрічі ЄС 2007 р., говорячи про надання Польщі більшої кількості голосів при голосуванні на тій підставі, що, якби не дії Німеччини під час Другої світової війни, населення його країни було б на 50% більшим. Може, це твердження й правдиве, але вкрай далеке від чемного і тактовного тону, яким звичайно провадять зустрічі ЄС. Така поведінка підтверджує давній західноєвропейський стереотип, що нові члени ЄС колючі й непрогнозовані, — одне слово, можливо, не такі цивілізовані, як «старі» члени. Або, точніше, не такі призвичаєні до норм.

266Див.: Mark Landler. Putin Prompts Split in German Coalition // «New York Times». — 2007. — 22 травня; nytimes.com.

267Див.: Robert Amsterdam. Druzhba Shut Down — Europe Cut Off from Russian Oil (блог), 8 січня 2007 p.; robertamsterdam.com. Russia Halts Oil Deliveries to Germany, Energy Wars // «Der Spiegel». — 2007. — 8 січня; spiegel.de. Merkel, EU’s Barolo Condemn Russian Pipeline Shut-Off, Europe’s Energy Worries // «Der Spiegel». — 2007. — 9 січня; spiegel.de. Також і російською мовою: Андрєй Лавров. Вето на «Дружбу», 14 травня 2005 р.; portnews.ru.

268Robert L. Larsson. Russia’s Energy Policy: Security Dimensions and Russia’s Reliability as an Energy Supplier. — Stockholm: FOI, 2006; foi.se.

269Robert L. Larsson. Russia’s Energy Policy: Security Dimensions and Russia’s Reliability as an Energy Supplier. — Stockholm: FOI, 2006; foi.se.

270Коли естонський уряд скликав семінар високого рівня для обговорення енергетичної безпеки, то, звичайно, запросив і представника національної газової компанії «Eesti Gaas». Запрошення прийняли, але згодом збентежений службовець компанії зателефонував у відповідь і повідомив, що компанія не братиме участі відповідно до вказівок одного акціонера — «Газпрому».

271

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Схожі:

Едвард Лукас нова холодна війна iconВелика Вітчизняна війна та роки першого повоєнного десятиліття Війна постукала в село ще за 35 – 40 днів до її офіційного проголошення. Взяли на перепідготовку «резервістів»
Війна постукала в село ще за 35 – 40 днів до її офіційного проголошення. Взяли на перепідготовку «резервістів» у розпалі весняних...
Едвард Лукас нова холодна війна iconПлан-конспект уроку з Всесвітньої історії у 8 класі Дата 23. 10. 14 учитель Косарєва А. І
«буржуазія», «Реформація», «громадянська війна», «Варфоломіївська ніч», «сеньйор», «секуляризація», «Генеральні штати»; «гарант»,...
Едвард Лукас нова холодна війна iconЖивописець, дійсний член Петербурзької Академії мистецтв
Народництво, тероризм, толстовство, російсько-турецька війна, Перша світова війна, три революції — Рєпін на все "відгукнувся". Причому...
Едвард Лукас нова холодна війна iconОльжич, Л. Мосендз, О. Теліга, Н. Лівицька-Холодна
Ю. Дараган, М. Селегій таін.) провів організаційні збори І разом із літературно-мистецьким товариством «Вінок.» прийняв програ­му...
Едвард Лукас нова холодна війна iconЯрослав мудрий
Стояла холодна зима 1054 року. Лютий, виправдовуючи своє наймення, тріщав суворими морозами. У близькому до Києва Вишгороді на руках...
Едвард Лукас нова холодна війна iconУрок за твором Джанні Родарі «Листівки з видами міст»
Г. Бічер-Стоу «Хижина дядька Тома», В. Г. Короленка «Сліпий музикант», Джанні Родарі «Листівки з видами міст», творчості Астрід Анни...
Едвард Лукас нова холодна війна iconВолодимир В’ятрович друга польсько-українська війна

Едвард Лукас нова холодна війна icon«Соціофілософські роздуми Льва Толстого про історію, особистість і народ у романі епопеї «Війна і мир»
Тема : «Соціофілософські роздуми Льва Толстого про історію, особистість І народ у романі – епопеї «Війна І мир»
Едвард Лукас нова холодна війна iconЕдвард В. Саїд орієнталізм київ — 2001 Увага! Електронний текст приведено у відповідність до сучасного українського правопису
Увага! Електронний текст приведено у відповідність до сучасного українського правопису
Едвард Лукас нова холодна війна iconКонспект уроку Тема 3 : Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Відродження української держави Тема уроку
Тема 3 : Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Відродження української держави


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка