Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна



Скачати 98,82 Kb.
Дата конвертації09.08.2017
Розмір98,82 Kb.

Енциклопедичні видання ХIХ - початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»

Оробчук Олександра Михайлівна

Завідувач відділом книгосховища НТБ Національного університету «Львівська політехніка»


Енциклопедії – наукове або науково-популярне довідкове видання, яке містить найістотнішу інформацію з усіх або окремих галузей знань та практичної діяльності. Енциклопедії відображають рівень культури і науки своєї епохи.

Праці енциклопедичного характеру були відомі ще до н.е. у стародавніх державах – Шумері, Китаї, Єгипті, Греції, Римі, а згодом у країнах Арабської писемності. Починаючи з «Лексикону» візантійського лексикографа Свіди (10 ст.), систематизовані зведення знань оформлялися як словники. Таким виданням був, зокрема, 2-томний французький «Історичний та критичний словник» (1695-1697 рр.). За редакцією Д. Дідро й Ж. Л. Д’Аламбера впродовж 1751-1780 рр. видано 35-томну «Енциклопедію або тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел», що відіграла значну роль в ідеологічній підготовці французької революції ХVIII ст. й поклала початок широкому розвитку енциклопедичних видань.

Перші праці енциклопедичного характеру на території нашої країни з’явилися ще в Київській Русі, як збірники законоправил. З XVIII ст. на Русі почали укладати словники незрозумілих слів (забуковники). У 1627 р. в Києві письменник і друкар Беринда випустив перший друкований «Лексіконъ славеноросский и именъ толъкование», матеріал якого розташовувався в абетковому порядку.

У 1910-1914 рр. Харківське товариство поширення в народі грамотності видало «Народную енциклопедию научных и прикладных знаний».

За час свого розвитку людство накопичило чимало енциклопедичних знань. Період з кінця XIX – до початку XX ст. – це час бурхливого розвитку наукових знань та науково-технічного прогресу: нові відкриття в хімії, фізиці, розвиток промисловості, техніки, впровадження нових технологій. Здобутки наукової думки відображалися в енциклопедіях, як галузевих, так і в універсальних 1.

У фондах нашої бібліотеки зберігається цікаве зібрання енциклопедичних видань.

Галузеві енциклопедії, які знаходяться в фондах бібліотеки, дають змогу простежити розвиток економічного профілю Галичини у цей період.

Найдавнішою серед галузевих енциклопедій нашої бібліотеки є «Технологічна енциклопедія», видана 1830-1869 рр. у Штутгарті. Вона складається з 50-ти томів, з них - 25 альбомів з кресленнями. Написана німецькою мовою та надрукована готичним шрифтом.

Розвиток економічних наук дає змогу простежити «Загальна енциклопедія для купців, фабрикантів, комерсантів» Вільгельма Гофмана, що вийщла друком у 1853 р. в Лейпцигу. Складається з 2-х томів, написана німецькою мовою готичним шрифтом.

Для потреб зацікавлених агрономів, інженерів та лісників призначена «Енциклопедія методології культурної техніки», яка укладена Фрідріхом Дюнкельбергом і видана в 2-х томах у 1883 році.

У Відні в 1890-1894 роках вийшло друком семитомне видання «Енциклопедія усіх залізниць в алфавітному порядку», яке містить карти залізничних шляхів, таблиці, креслення паротягів різних типів, їх окремих частин і таке інше. Придбання і зберігання у фондах бібліотеки Львівської політехніки такого ґрунтовного довідкового видання було зумовлено розгортанням будівництва в Галичині уже в середині XIX ст., яка стала надійним шляхом сполучення з європейським світом. Видання дає можливість прослідкувати історію зародження залізниць у Галичині.

Першу залізницю на кінній тязі для перевезення вантажів було побудовано в 1825-1832 рр. між Лінцом і Будейовіцами. А перший проект залізниці на паровій тязі був розроблений в 1830-х роках. Тоді ж було закінчено в Англії першу залізницю між Ліверпулем та Манчестером.

Уже в перших роках XIX ст. стала очевидною відірваність Галичини від центральних районів Австрійської імперії і особливо від виходу до морських портів Балтики. У 1830 р. з’явився перший план, згідно з яким залізниця повинна була з’єднати східний кордон з Трієстом.

Перші технічні розробки в справі будови залізниці в Галичині виконав 1844-1845 рр. за дорученням австрійського уряду інженер Бретшнайдер, який працював у технічному бюро при Намісництві у Львові. Але поки розглядався цей проект, Управління приватної залізниці Відень – Краків ім. Кайзера Фердинанда у 1847 р. відкрило рух на ділянці Краків – Мисловіце. Це була перша колія в Королівстві Галичини і Володимирії.

І ось 4 листопада 1861 р. до Головного двірця м. Львова прибув перший потяг з Відня через Перемишль. Поїзд мав швидкість 20 км/год. і складався з паротягу, двох вагонів та чотирьох візків. Відкриття лінії з Перемишля до Львова довжиною 97,6 км завершило перший період будови колії в Галичині.

Розвиток залізниць у Галичині тісно пов’язаний з розвитком конструкцій паротягів. Австрійська школа паротягобудування була найпрогресивнішою в Європі, особливо наприкінці XIX - поч. XX ст. Її становлення пов’язане з технічною творчістю Карла Голсдорфа (1861-1916), славнозвісного конструктора парових машин. На теренах Галичини працювали удосконалені машини, побудовані у 1898–1925 рр. У 1909 р. в поїздці, під час якої випробовувався новий паротяг «Adriatik» з Відня до Львова, брав участь К. Голсдорф. Завдяки тому, що паротяги Голсдорфа відзначалися найбільшими потужностями в Європі, вони проіснували на залізницях Галичини до середини 40-х років XX ст.

Цікавим є однотомник 1-го формату – «Енциклопедія прикладної фізики і фотографування»,- виданий в Парижі 1898 року французьким товариством художнього видавництва. Це ілюстрована енциклопедія XIX ст., опублікована під керівництвом Буїсона. У передмові далекоглядно передбачаються перспективи застосування фотографії в різних сферах суспільства, техніки, науки, зокрема кольорової фотографії, хоча ілюстрації в даній енциклопедії чорно-білі.

Розвиток промисловості ілюструє «Енциклопедичний словник машино- і фабрикознавства» Карла Гартмана. Він виданий у 1838 р. в Лейпцигу в 2-х томах німецькою мовою готичним шрифтом і містить літографічні таблиці креслень різноманітних станків та інструментів.

У кінці XIX ст. – початку XX ст. бурхливо розвивається хімічна наука. Наукова громадськість потребує систематизації набутих знань. До укладання галузевих довідкових праць залучалися провідні фахівці. Так, до створення «Енциклопедії технічної хімії» був запрошений Фрідріх Ульман, професор Берлінського технологічного університету, якому було запропоновано за 3–4 роки скласти 10 томів. Не дивлячись на побоювання, автор усвідомлював наскільки важливим є впорядкування понятійного апарату загальної хімії та її наукового надбання. Учений успішно впорався з цим завданням. У 1915–1933 рр. у Берліні – Відні вийшло 12 томів енциклопедії. З Ульманом співпрацювало 150 професорів і докторів з Австрії, Німеччини, Польщі, Чехії, Франції.

Досягнення в царині математики узагальнено в «Енциклопедії елементарної математики»[7] в 3-х томах, яка була надрукована в Лейпцигу у 1909–1924рр. у 3-х томах. Укладачами цієї наукової праці були Вебер та Вельштайн.

1924 року видається у Штутгарті та Лейпцигу перший том 2-го видання «Лексикону усієї техніки та його допоміжних наук». Друге видання містить велику кількість доповнень, які відповідають духу часу, які не мали місця у першому виданні. А також містить велику кількість вдалих ілюстрацій, які дають полегшене розуміння роз’яснень. Лексикон виданий у 8 томах, кожний том містить 800 сторінок.

Надзвичайно цікавою і цінною з наукового, мистецтвознавчого, документознавчого погляду є «Енциклопедія образотворчих мистецтв і музики», яка видана в Парижі 1873 р. в 4-х томах. Видавець Огюст Демін.

На титульному аркуші 1-го тому вказано, що це історична, археологічна, хронологічна і монографічна енциклопедія образотворчих мистецтв і музики. Цей же том містить загальний та історіографічний огляд. В енциклопедії вміщено статті про епіграфіку, палеографію, геральдику та геральдичні лінії (емблему королівської влади у Франції), монограми, гасла з іконографії, церковного оздоблення, мистецтвознавства та історії цивільної архітектури, військового та морського будівництва. Енциклопедія насичена численними ілюстраціями з роз’ясненнями.

Універсальні енциклопедії представлені відомими в науковому світі виданнями.

Серед них найбільш поширене видання – енциклопедія «Британіка».

З найбільш давніх видань «Британіки» у нашій бібліотеці зберігається 13-е видання у 32 томах, віддруковане в 1926 році у Нью-Йорку і Лондоні, які приєдналися до Бернської угоди щодо видання «Британіки». 13-е видання «Британіки» з’явилося через 182 роки після її 1-го видання. З 1768 р. ця видатна книга почала видаватися на 6-ти аркушах, які з’являлися щотижнево під назвою «Спілка джентльменів Шотландії». Завершено це видання було в 1771 р. У цілому перше видання «Британіки» складається з 3-х томів. Видавцями енциклопедії були Колін Мак-Факахе, друкар з Единбурга, та Андрю Бег – головний шотландський гравер.

Енциклопедія «Британіка» містить статті про найбільші досягнення людської цивілізації в усіх галузях. Як довідкове видання, «Британіка» протягом століть мала і матиме велике значення для поширення наукових, науково-технічних знань, дослідження еволюції розвитку пізнання світу. У фонді бібліотеки є також видання «Британіки» 1993 року, яке складається з 29 томів і 4 покажчиків.

Іншим всесвітньовідомим виданням є енциклопедичні словники Лярусса.

П’єр Лярусс, французький педагог і лексикограф у 1852 році заснував видавничий заклад «Лярусс» (Libraria Larousse) на вул. Монпарнас в Парижі, яким у 1865–1876 рр. був виданий «Великий універсальний словник XIX ст.» в 15 томах. У наступні десятиріччя цим видавництвом було видано «Новий ілюстрований Лярусс», «Лярусс для всіх», «Малий ілюстрований Лярусс». У нашій бібліотеці зберігається 29-е видання «Класичного ілюстрованого Лярусса», виданого одним томом у 1919 р., видавець Клод Оже. На титульному аркуші словника вміщено епіграф: «Словник без прикладів – це скелет». «Класичний ілюстрований Лярусс» характеризується такими ж перевагами, як і його попередники: видання Лярусса поєднують функції тлумачних та енциклопедичних словників. Етимологія, стислі тлумачення чи визначення, ілюстровані приклади висвітлюють значення кожного слова або спеціальних висловів. Наводиться транскрипція тих слів, при вимові яких з’являється сумнів, подаються синоніми та антоніми, граматичні форми слів.

У словникових статтях відображені поняття, факти з різних галузей людської діяльності: техніки, науки, історії, географії, мистецтва, латинські та іноземні звороти, найбільш вживані прислів’я, легенди класичного античного світу, значні історичні події.

Декілька рядків у цьому енциклопедичному словнику присвячено Україні:

Ukraine (Україна) – величезна країна європейської Росії, яка охоплює губернії Київську, Полтавську, Чернігівську та Харківську; безмежні степи, стада; жителі – українці.

Lemberg – місто Австрії, столиця Галіції біля Полтви (Poltew). 160000 жителів. Прядильні.

«Новий ілюстрований Лярусс» у 7-ми томах – це універсальний енциклопедичний словник, але це не скорочена форма «Великого словника Лярусса». Своєю енциклопедичною ідеєю вони подібні, та все ж є певні відмінності. З цього енциклопедичного словника вилучені деякі слова, які вийшли із вжитку, біографії деяких невідомих персон минулих століть. Характеризується виключно науковим спрямуванням, точним викладом фактів та ідей. Словникові статті супроводжуються ілюстраціями, як чорно-білими, так і кольоровими.

На кожному виданні Лярусса є видавничий знак: коло, зліва велика буква L, у колі дівчина роздмухує насіння з відцвілої кульбаби, напис по колу «je s’ene Ataut vent» – «Я сію за вітром». (Цей вислів може мати символічне тлумачення – знання з Лярусса розсіваються у всіх напрямках).

Нову стадію в укладанні і виданні енциклопедій у XIX ст. є видання у 1808 р. «Konversations-Lexicon» – енциклопедії, підготованої німецькою видавничою фірмою Брокгауз. Ця фірма заснована Ф.А. Брокгаузом в 1805 р. в Амстердамі, а згодом перемістилася в Лейпціг.

Ця енциклопедія, широко знана читачами під назвами «Брокгауз», «Великий Брокгауз», 16 разів перевидавалася і мала великий успіх.

Поява численних ілюстрацій в енциклопедії, до певних текстових викладів є заслугою Ф.А.Брокгауза. У бібліотеці Львівської політехніки зберігається 14-е видання в 17 томах, видане у 1898 р. у Берліні і Відні. Змагатися з ним на той час щодо текстового багатства, багатьох розкішних кольорових ілюстрацій міг тільки «Lexikon» Мейєра.

У бібліотеці зберігається 7-е видання «Мeyers Lexikon» у 12 томах, виданий 1925–1933 рр. Бібліографічним інститутом у Лейпцигу.

У великих книгозбірнях Львова відсутнє 7-е видання «Лексикону».

Цінною пам’яткою лексикографії є 1-е видання «Загальної енциклопедії» С. Оргельбранда, яка видана у 1859–1869 рр. у 23 томах, без ілюстрацій. Позицію автора розкриває вміщена тут сентенція Теренція «Я є людиною, а що хоч трохи людство обходить, не повинно мені бути байдуже». Енциклопедія була перевидана під цією ж назвою у 1872–1879 рр. у 12 томах (4 додатки).

«Загальна велика ілюстрована енциклопедія» видавництва Гутенберга у 18-ти томах побачила світ у 1929–1932 рр. польською мовою.

Ця енциклопедія містить дуже цікаві для нас описи географічного положення, розвитку мистецтва, архітектури, промислу, торгівлі Львова, а також характеристику Воєводства Львівського.

Декілька цікавих відомостей про Львів за 1927 рік: «Місто займає 3,223 га (з них 176 га городів і парків), налічує 238.303 жителів: з них – поляків 136. 519, русинів (тобто українців) 19.866, євреїв – 60.431. Релігію римо-католицьку визнає 111.860, греко-католицьку – 27.269 і іудейську – 76.854».

У цьому довідковому виданні зафіксовано відомості про декілька великих бібліотек у Львові – Баворовських – 40.000 т. і 1.283 рукописів; Потурицька Дідушицьких – 48.222 т., Міська – з приблизно 165.000 т., бібліотека «Народного дому» – з 62.421 т., Політехніки – приблизно 70.000 т., бібліотека Технічної школи (Ludowej) – 51.695 т., Наукового товариства ім. Т. Шевченка – приблизно 100.000 т. і 1.000 рукописів, Університетська – 330.000 т. і 1.149 рукописів, заклад ім. Оссолінських 600.000 т. і 6.000 рукописів.

У фондах бібліотеки зберігається одна з найбільших російських універсальних енциклопедій «Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона», видана акціонерним видавничим товариством Ф.А. Брокгауз – І.А. Ефрон. Словник видавався у 1890–1906 рр., складається з 86 томів. Перші вісім томів «Енциклопедичного словника» вийшли під редакцією проф. І. Е. Андрієвського, всі наступні – під ред. К. К. Арсеньєва і проф. Ф. Ф. Петрушевського. У передмові Андрієвський писав: «В основу «Енциклопедичного словника» покладено відоме німецьке видання (013-е) Брокгауза – «Conversations Lexicon», з усіма його багатими додатками, як географічних карт, так і рисунків – можливих лише при такому дорогому виданні, як «Lexicon». Поклавши за основу німецьке видання Брокгауза, переклали ті статті, які не потребували змін. Інші статі було змінено, доповнено і навіть замінено новими на основі Британської та Французької енциклопедій, а також самостійних наукових доробків. Усі статті, які стосуються Росії, а їм відводиться значне місце, сформульовано самостійно, представлені багатим і свіжим матеріалом.

Ще однією із вагомих універсальних російських енциклопедій є «Енциклопедичний словник Гранат». У бібліотеці зберігається 7-е видання, яке було випущене в 1910–1948 рр. в 58 томах. Це видання відзначає велика насиченість фактичними матеріалами, що зумовлює збереження ним певної науково-довідкової цінності і в наш час.

Отже, фонди бібліотеки Львівської політехніки містять багате зібрання енциклопедичних видань, які дають можливість дослідникам простежити еволюцію розвитку науки і техніки.




1 УРЕ.- К. : Гол. ред. Укр. рад. Енциклопедії, 1979. – Т.4. – С. 39.

Каталог: bitstream -> ntb -> 2205
ntb -> Роль бібліотекаря-бібліографа та його місце у вузівській бібліотеці в умовах інформаційного суспільства Рева Ніна Максимівна
ntb -> Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних
ntb -> І їх розвиток в україні
ntb -> Видавнича діяльність відділу наукової бібліографії войтович Ірина Остапівна
ntb -> Принципи формування бібліотеки вченого-гуманітарія у середині XX століття (на прикладі Івана Крип’якевича) Литвин Тамара Олександрівна
ntb -> Рукописний фонд Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника: особливості комплектування І збереження Дядюк Мирослава Степанівна


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна iconПро затвердження складу Конференції трудового колективу Національного університету "Львівська політехніка"
У зв’язку із закінченням повноважень Конференції колективу Національного університету "Львівська політехніка" із затвердженим складом...
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна iconЛьвівська політехніка
Укл. Воловець Я. В., Клімковський М.І. – Львів: Видавництво Державного університету “Льівська політехніка”, 2001. – с
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна iconІнформаційна довідка
...
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна iconМетодичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Основи риторики: Методичні рекомендації І практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей / Укл.: Куньч...
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна iconПрограма навчальної дисципліни історія України кінця XVIII початку ХХ століття
Варіативної частини освітньо-професійної програми сво львівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0203...
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна iconНайвідоміші бібліотеки України
Сучасні бібліотечні колекції Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна iconПрограма навчальної дисципліни історія України другої половиниxх- початку ХХІ століття напряму підготовки
Варіативної частини освітньо-професійної програми свольвівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0203...
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна iconБібліографія просвітницької роботи наукової бібліотеки хну за 2002-2007 роки
В брошурі розкривається просвітницька робота наукової бібліотеки Хмельницького національного університету


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка