Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка



Сторінка3/3
Дата конвертації18.04.2017
Розмір0.54 Mb.
1   2   3
Тема (гр. thema — те, що лежить в основі) — основне питання, яке висвітлене письменником у творі на певному життєвому матеріалі відповідно до своїх світоглядних позицій; це коло

життєвих явищ або якийсь бік людського життя, обрана письменником для зображення, змальована в творі з певних ідейних позицій. Тема — це те, що зображено у творі, про що в ньому написано. Тема твору може відбивати певну суспільну проблему, якісь історичні події, переживання людини в певних обставинах тощо. Усі картини, сцени, епізоди, образи, що замальовуються у творі, всі художні засоби підпорядковані письменником завданню кращого і глибшого висвітлення теми. Тему твору нерозривно зв’язано з його ідеєю. Тому вона включає в себе не тільки те, про що написаний твір. А й те, як висвітлене, як оцінюється письменником зображуване. З цього погляду тема — це життєва проблема, поставлена у творі, яка організує твір в єдине ціле. Тема та ідея зумовлюють вибір жанру твору, його композицію і сюжет, розстановку персонажів і художні засоби. Але одна і та ж ідея може висвітлювати твори на різні теми, з використанням різного життєвого матеріалу.



Трагедія (гр. tragoedio — драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиримий і життєво важливий для певної епохи конфлікт, а незвичайний герой потрапляє у безвихідне становище, вступає в боротьбу з неподоланними в даній ситуації силами й часто гине. Як відзначав Аристотель, розгортання трагедії викликає страх за долю героїв і жалість, і цим сприяє очищенню людських почуттів.

Трагедія виділялася як окремий вид драми й виявляла свої характерні риси в Давній Греції ще в VII–II ст. до н. е. Походить вона з народної обрядової вистави на честь бога родючості й виноградарства Діоніса, коли в розгореному дійстві відбувалося життя, страждання й торжество цієї міфічної бога-людини. В жертву Діонісові приносили цапа і виконували сумні пісні. Таким чином, первісне значення слова трагедія — це жалібна пісня, яка супроводжувала принесення в жертву цапа. Пройшовши довгий шлях розвитку, древньогрецькою трагедією досягнено розвитку в V ст. до н. е., в творчості «батька трагедії» Есхіла, а також Софокла й Еврипіда, а теоретичне обґрунтування — в «Поетиці» Аристотеля.

Новий поштовх розвитку трагедії дав В. Шекспір в Англії. Це була епоха розпаду феодалізму і швидкий розвиток у його надрах суспільних відносин, коли наростала революційна ситуація і швидко розвивалась національна самосвідомість. Найвизначнішими трагедіями Шекспіра є «Гамлет», «Ромео і Джульєтта», «Макбет», «Король Лір», «Отелло» та ін. У них дається глибока соціальна й психологічна характеристика персонажів, часто трагічне виступає поряд із комічним.

В Іспанії відомі трагедії написав Лопе де Вега, у Франції в епоху класицизму П. Корнель і Ж. Расін, пізніше в Німеччині — Г. Лессінг, Ф. Шіллер і Й. В. Гете.

Багато зроблено для розвитку реалізму й народності трагедіями великого російського письменника О. Пушкіна, автора «Маленьких трагедій» та «Бориса Годунова», а також М. Лермонтовим, О. Островським, О. К. Толстим, Л. Толстим, М. Горьким. Багато трагічних ситуацій та образів у драмах Т. Шевченка, І. Франка, І. Карпенка-Карого, М. Старицького, М. Кропивницького і Лесі Українки. Виразно трагедійними є «Оборона Буші» Старицького і «Сава Чалий» Карпенка-Карого.

Трагічного значення може набирати і доля тих героїв, які відчувають правду нового життя, хоч і не можуть до кінця порвати із старими забобонами, і в своїх стихійних прагненнях, у загибелі своїй знаходять виправдання своїм помилкам. У боротьбі, що веде герой трагедії, яскраво виявлено високі, героїчні риси людського характеру. Ось чому трагедія як літературно-театральний жанр має велике виховне значення, викликаючи почуття гордості за людину, яка пішла на подвиг і смерть в ім’я народного щастя.

Але життя дуже складне, тому й форми вияву трагічного можуть бути дуже різноманітними, що іноді не вкладаються в поняття «оптимістична трагедія».

Трагедокомедія — так давня українська література називала трагікомедії — драматичні твори, які поєднували в собі риси шкільної драми. «Володимир» (1705) Ф. Прокоповича присвячений запровадженню християнства на Русі. Відомі також трагедокомедії С. Ляскоронського, В. Лащевського, Г. Сковороди, Г. Кониського, Ф. Щербицького та ін.

Трагікомедія — драматичний твір, який поєднує риси трагедії і комедії. Але найчастіше говорять про наявність у драмах, трагедіях і комедіях трагікомічних образів і ситуацій, які різними своїми сторонами водночас і трагічні, і комічні. Трагікомічним є образ Дон Кіхота в інсценізаціях відомого роману Сервантеса, образи комедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля». Я. Мамонтов назвав свою п’єсу «Республіка на колесах» також трагікомедією.

Художній образ — уе відбиття предметів чи явищ у конкретній формі з використанням різних зображальних засобів, які допомагають відтворити в нашій уяві цілісну картину. Дають знання про відтворювані предмети, явища тощо, показують життя в усій його

складності та багатогранності, в численних проявах і формах.



Щедрівки — це старовинні обрядові величальні пісні, що виконувалися під Новий рік. Змістом і формою вони нагадували колядки. У «щедрий вечір» під Новий рік групи молоді ходили від хати до хати і піснями славили господарів, бажали їм усяких щедрот і достатку, хорошого врожаю й багатого приплоду худоби, а за це в жартівливій формі просили винагороди. Для кращого відбиття колориту народного життя, їх звичаїв і обрядів щедрівки використовувалися в художніх творах, інколи потерпаючи літературної обробки.

Ямб — віршований стиль: двоскладова стопа з наголосом на другому складі. У давньогрецькій поезії поетичний твір, за характером близький до сатири.

Янис — 1) в давньоримській міфології бог часу, всякого початку й кінця. Зображували з двома обличчями в різні боки. 2) переносно — дворушник, підступна людина.

Тексти-опори для застосування у творах

1. «День пробіг голубою лисицею. Заховавсь» (В. Булаєнко).

2. «Білокорими осокорами / Вечір нишком забіг / І під зорями ліг» (В. Булаєнко).

3. «Втомився день, облишив косовицю, / Дмухнув на сонце, заморочив ліс».

4. «Узяв на плечі хмару-пуховицю / І рушив спати на небесний віз» (І. Варган).

5. «Сонцем запахла хлібина на припічку» (О. Богачук).

6. «А в наше вікно скотилася зірка остання, / Я зірку дістала і нею заклала блокнот» (І. Жиленко).

7. «Смаглява ніч в колисці гір / Гойдала місяця малого» (Д. Павличко).

8. «Душа всміхнулась, знов прозора, чиста» (М. Вороний).

9. «Земля натомлена мовчить» (Л. Талалай).

10. «Земля повечеряла сонцем і облягла на ніч» (М. Коцюбинський).

11. «У голосі зозулі — сонце, / У солов’їнім — місяць, / бо зозуля кує вдень, а соловей / тьохкає вночі» (В. Ілля).

12. «У вікні морози, як місяць мовчазними звучать» (П. Тичина).

13. «Пристрасним, орлино-мудрим зором / Дивишся у всесвіт з-під повік» (В. Симоненко).



Самоосвітня діяльність учнів

1. Цілісне вивчення художнього твору.

2. Елементи теорії літератури.

3. Робота із статтями.

І. Я. Франко. Із секретів поетичної творчості.

І. Я. Франко. Література, її завдання і найважливіші ціхи.

Ю. М. Лотман. Анализ поэтического текста.

4. Переклад основних положень книг:

Я. А. Коменский. Об искусном пользовании книгами — первейшими инструментами культуры природных дарований. — Прага, 1970.

А. Глухов. Из глубины веков. Очерки о древних библиотеках мира. — М.,1971.

А. Глухов. Книги, пронизывающие века. — М., 1973.

М. Монтель. Об искусстве жить достойно. Философские очерки. — М., 1973.

5. Розгорнута розповідь в жанрі есе:

а) «Тому, хто прагне до освіти, слід цінувати книги вище золота і дорогоцінного каміння» (Я. А. Коменський).

б) «…недостатньо читати книги, їх треба читати уважно: з тією метою, щоб найважливіше відмічалося і виносилося, тобто виписувалося» (І. Лінкова).

в) «…наші духовні творіння — це безсмертні діти» (Платон).



Теми для творчих робіт

2. «О, мово рідна! Золота колиско, в яких світах би не бувала я, — з тобою серцем, і по-українськи я вимовляю мамине ім’я» (Зоя Кучерява).

3. «Кує зозуля щедро у гаю» (Д. Павличко).

4. «Як тепло пахне хліб» (П. Воронько).

5. «Біжить по камінцях струмок до сонця» (В. Бичко).

6. «Доброта робить людину щедрою» (В. Цюпа).

7. «Медвяно пахне скошена трава» (А. Малишко).

8. «Душа мудреця в його мові».

9. «Виростай, дитино, пам’ятай: / Україна — твій найкращий край» (Д. Павличко).

10. «…Місяць свічку кришталеву / На приспаному клені засвітив» (Борис Чіп).

11. «І музика побігла кольорами / По чистих віях інею у вись…» (Борис Чіп).

12. «Хай котяться миті на миті / Лоскітно-колюче — терпким оксамитом» (Борис Чіп).

13. «При кожному порозі, як началі, / Хоч і немає зримо, але є / Легка підкова» (Борис Чіп).

14. «Кудись у світі я лечу / І стукаю у серце пілігримом» (Володимир Пугач).

15. «Щоб стати справжнім європейцем, треба спершу стати справжнім українцем» (П. Кононенко).

16. «Вслід за ним спішила Доля: / — Зупинись! / А він іде…» (Борис Чіп).



Питання до заліку

1. Які художні визначення дає М. Рильський мові, до яких засобів при цьому звертається в поезії «Рідна мова»?

2. Які сучасні вимоги до перекладу художнього твору?

3. Що таке переспів?

4. Назвіть відомі Вам праці М. Рильського з теорії перекладу.

5. Озарактеризуйте зміст і підтекст вірша Б. Олійника «Мамо, вечір догоря…»

6. Проаналізуйте особливості ритмомелодики вірша Б. Олійника «Мати сіяла льон…»

7. У чому виявляється вплив фольклору на поетику Д. Павличка?

8. Розкажіть про Д. Павличка як майстра сонета. Яких ви знаєте поетів, що писали в жанрі сонета?

9. Покажіть значення внутрішніх монологів і невласне прямої мови в характеристиці персонажів роману М. Стельмаха «Кров людська — не водиця».

10. Доведіть, що вірш «Рідня» є своєрідним заспівом до всієї творчості М. Стельмаха?

11. Покажіть поетичність, пісенність мови циклу віршів А. Малишка «Україно моя».

12. Розкрийте зміст слів М. Рильського про кіноповість О. Довженка «Поема про море»: «Ця поема про людяність, про людську душу в усіх її суперечностях, про благородство і труд,

який оновлює світ».

13. Покажіть значення засобу контрасту в змалюванні образу батька в «Зачарованій Десні» О. Довженка.

14. Розгляньте особливості лексики «Свіччине весілля» І. Кочерги. Чим вони зумовлені?

15. Прокоментуйте сказане М. Бажаном у вірші «Іскра» (з циклу «Уманські спогади») і зробіть висновки про значення класичної літератури для становлення поета.

16. Як, якими засобами, деталями І. Кочерга у п’єсі «Ярослав Мудрий» показує високий рівень культури Київської Русі?

17. Чому твір І. Кочерги «Ярослав Мудрий» називається «поемою ранкової зорі, ясних і мажорних мелодій»?

18. Покажіть, що крилатий вислів з вірша П. Тичини «Відбудова… Труд переростає у красу» розкриває суть нарисів Остапа Вишні «Запорожці».

19. У чому народність творчості В. Сосюри?

20. Розкажіть про картинність і динаміку художнього слова в поемі «Гайдамаки» Т. Шевченка.

21. Якими засобами малюється етюд ночі в Шевченковій баладі «Причинна»?

22. Що Вам відомо про номінативну функцію слова в шедеврі художності, поезії «Садок вишневий»?

23. Використання перифраз у думі «Маруся Богуславка».

24. Застосування стилістичної фігури апострофи в поемі «Слово про Ігорів похід».

25. Назвіть церковнослов’янізми в поемі «Марія» Шевченка.

26. Що таке евфемізми? Наведіть приклади.

27. Побудуйте розгорнуту розповідь «Церковнослов’янізми як різновид архаїзмів».

28. У яких творах зустрічаємося з тропом «алюзія»?

29. Доведіть, що мініатюра «Хмари» М. Коцюбинського — зразок високого духовного потенціалу художнього слова.

30. Дайте визначення художньому засобу «синестезія».

31. Відкриття поетом І. Я. Франком нових естетичних можливостей апострофи й паралелізму у творі «Розвивайся, лозо, борзо».

32. Зображально-виражальні властивості слова в пейзажах І. С. Нечуя-Левицького.

33. Що таке архаїзм? Наведіть приклади.

34. Для чого у творах використовують діалектизм? Думку обгрунтуйте.

35. Синекдоха як асоціація суміжності в поезії В. Симоненка «Відійдіть, Америки й Росії, коли я із нею говорю».

36. Що означає термін «езопівська мова»?

37. Алюзія, її використання в поезіях І. Світличного.

38. Назвіть найпоширеніші види строф.



39. Роль художніх засобів у назвах творів.
Приходченко К. І. Факультативи з української мови та літератури. Випуск 3. — Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 175, [1] с. — (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 12 (97))

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconУрок №1 Тема. Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва
Мистецтво – це найбільш концентричне І цілісне відображення життя. Завдячуючи цьому художня література – сховище духовного І соціального...
Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconПояснювальна записка Екзамен з фаху «Музичне мистецтво»
«народний вокал», «хорове диригування (академічний хор)», «академічний вокал», «кобзарське мистецтво та бандура», «музичний фольклор»,...
Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconПояснювальна записка Екзамен з фаху «Музичне мистецтво»
«народний вокал», «хорове диригування (академічний хор)», «академічний вокал», «кобзарське мистецтво та бандура», «музичний фольклор»,...
Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconПояснювальна записка Екзамен з фаху «Музичне мистецтво»
«народний вокал», «хорове диригування (академічний хор)», «академічний вокал», «кобзарське мистецтво та бандура», «музичний фольклор»,...
Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconПояснювальна записка Програма вступного екзамену складена на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року «Українська мова І література»

Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconПояснювальна записка Програма вступного екзамену складена на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року «Українська мова І література»

Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconПояснювальна записка Програма вступного екзамену складена на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року «Українська мова І література»

Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconПояснювальна записка Вступне випробування з фаху на освітній ступінь «бакалавр» (на базі диплому молодшого спеціаліста за спеціальностями: «Акторське мистецтво») складається з практичної та теоретичної частин
Виконання літературних творів. Вступник має самостійно підготувати
Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconЗі змінами, внесеними у 015 році для класів пояснювальна записка
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет “українська література” набуває особливої актуальності
Факультатив «література як мистецтво слова» Пояснювальна записка iconЗі змінами, внесеними у 2015 році для 8-9 класів пояснювальна записка
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет “українська література” набуває особливої актуальності


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка