FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]



Сторінка15/53
Дата конвертації17.04.2017
Розмір6.58 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   53

Духовно-ціннісна сутність родинного середовища


Родина — первинна клітина нації. Родинний уклад життя має безпосередній вплив на становлення особистості як представника певної нації. У національно- му бутті індивідуальне й універсальне своєрідно виявляється на рівні родини — найпершого осередку національної самоідентифікації особистості.

Національна самоідентифікація є процесом самоутвердження особистості як носія відповідної культури. Орієнтація на діалог культур, толерантне ставлення до іншої нації, звичаїв, традицій мають цілеспрямовано втілюватись у змісті на- ціонального виховання, починаючи з раннього дитинства.

У вихованні особистості на національних традиціях (мова, звичаї, обрядо- вість, народне мистецтво, народна творчість, культура загалом) першочергова роль належить родинному середовищу.

Родинне середовище — цілісна етносоціокультурна система, якій властиві духовна спорідненість, кревний зв’язок, міжпоколінна взаємодія, просторово- часова динаміка, специфічна субкультура.

Методологічно вагоме щодо родинного середовища поняття «субкультура», певний спосіб виявити специфічні особливості (генетичні, історичні, соціаль- ні, культурні, ціннісні), наслідувати й розвивати духовний досвід, традиції на- ціональної культури, взаємозв’язки роду та поколінь. Система «рід-покоління» значно відтворює «ментальний код» національного світовідчуття.
Духовність родинного середовища розвивають мова і культура народу, вірос- повідання, пісенний і музичний фольклор, література і мистецтво, національ- ні звичаї, традиції, шанування пам’яті предків. Прилучення до національної культури в родинному середовищі набуває світоглядного, ціннісного, етико- морального, пізнавального й виховного значення.

На рівні родини надзвичайно важливо виховувати у нових поколінь критич- не мислення, розуміння культурної самодостатності «свого» та «Іншого», то- лерантне сприйняття «Іншого» (світобачення, мова, звичаї, традиції культури, цінності…).

Інтеграція України в європейський та світовий освітній простір, передбачає концептуальне оновлення педагогічної діяльності з позицій філософії освіти.

Родознавство у проблемному полі філософії освіти


Філософія освіти функціонує як системне світовідношення і соціокультурне явище, поєднуючи методологію, науку, цінності, національні освітні й культур- ні традиції. Потребує ґрунтовного дослідження вплив філософії освіти на буття людини, її «життєвий світ», історичну й культурну динаміку поколінь, тип само- свідомості (індивідуалістичний — Захід, колективістичний — Схід).

У зарубіжних джерелах щодо проблеми взаємодії поколінь простежу- ються підходи соціологічно-позитивістський (О.Конт, Дж.Мілль Г.Спенсер), позитивістсько-біологічний та романтико-історичний (К.Маннгейм), функ- ціональний (Т.Парсонс); історичний, соціокультурний і діяльнісний аспекти (Х.Ортега-і-Гассет), культурологічний аналіз конфлікту поколінь (М.Мід).

В українських філософських джерелах зазначено діяльнісно-практичне зна- чення батьківської та суспільної генеалогії, історії (В.Іванов), властиву україн- цям консолідацію в «первинні батьківсько-материнські» соціальні структури: сім’ю, родину, етнос (Г.Ковадло).

Відомі ґрунтовні історичні розвідки, особливо родовідні таблиці руських князів (Л.Махновець), генеалогічні схеми князівських родів, спроба оцінити

«вклад українського боярства-шляхти в долю нації» (Н.Яковенко).

Як проблема філософії освіти, родознавство, відносини «рід-покоління» вперше розглянуто автором цього допису.

Обґрунтовано доцільність світоглядно-культуротворчого підходу до філосо- фії освіти як галузі гуманітарного знання, в єдності базисних буттєво-ціннісних концептів (людина-наука-культура-мистецтво-стиль мислення) та цілепокла- дання — становлення особистості як суб’єкта культури.

Методологію дослідження зумовлює співмірність гуманітарної, діалогічної, синергетичної парадигми, філософської антропології та онтології — з акцентом на культуротворчість як подолання меж можливого (пізнання, діяльність), са- моорганізацію людського буття, прагнення досконалості творення буття засоба- ми культури. Відтак створюються об’єктивні передумови подолання відчуження науки, мистецтва від освіти.

Здійснено уточнення предметного поля філософії освіти на основі онтологіч- ного підходу, згідно з яким «філософія освіти конституюється як філософія людини й спосіб буття людини в універсумі культури». Відповідне розши- рювальне трактування філософії освіти виявляє методологічні, транснаукові,
трансгуманітарні, власне культуротворчі інтенції, спрямовані на людину як ці- лісного суб’єкта культури. Тобто пропонуються сфери можливого застосування філософії освіти.

Філософія освіти, як галузь гуманітарного знання, актуалізує осмислення культуротворчості в єдності універсального та індивідуального. Пізнання руха- ється від осмислення одиничних явищ культуротворчості, через виявлення осо- бливого до загального.

Розгортання культуротворчого потенціалу філософії освіти передбачає загаль- ні методологічні принципи освоєння знань в їхньому розвитку. А саме принципи людиномірності (вирізняє постнекласичну філософію, науку, освіту, наукове зна- ння, передусім синергетику; відповідно людина постає відкритою системою, здат- ною до саморозвитку), культуровідповідності (новий рівень самоорганізації освіт- ніх процесів), коеволюції (у філософському контексті — адаптивні зміни частин в межах будь-яких біосистем), міждисциплінарності (світоглядні й освітні орієн- тири, зближення природничих і соціально-гуманітарних наук), інтеграції науки та освіти (сутнісне оновлення — інтеграція пізнавальних систем, інноваційних освітніх стратегій, технологій тощо), фундаменталізації освіти (фундаментальна наука — якісна освіта — високотехнологічне виробництво взаємообумовлені).

Виокремлено наступні принципи творчого самовиявлення суб’єкта культу- ри: антропний (у світоглядно-філософському сенсі — планетарно-космічний тип особистості, людина-мікрокосм є відображення макрокосму-Всесвіту, си- нергетичне розширення антропності), пасіонарність (виявляє креативність суб’єкта культури), взаємодія раціонального та ірраціонального (характеризує пізнавальні інтенції суб’єкта культури, зміни типів раціональності), трансцен- дування (активізує евристичний потенціал суб’єкта культури, здатність вийти за межі власного досвіду, пізнавально-рефлексивне мислення), афірмація свободи (самовизначення особистості у культурі, соціумі, життєдіяльності, професії та ін.; філософська рефлексія над світоглядним та соціокультурним змістом кате- горій «свобода», «свобода вибору», позаяк людина позиціонує себе в межах мо- ральності: свобода для добра чи зла?), культуротворчість (кореспондує з прин- ципом афірмації свободи; набуває універсального смислу щодо самоорганізації, самоутвердження, самореалізації суб’єкта культури).

Суб’єкт культури є духовно самодостатньою особистістю, котра укорінена в національній культурі й відкрита до світу, здатна до духовного, морального, креативного удосконалення.

Самоорганізація суб’єкта культури зумовлена синергетично. Йдеться про відкритий гуманітарний простір, міждисциплінарні досягнення науки, освіти, культури, мистецтва, засоби морального і правового впливу щодо нейтраліза- ції безвідповідального втручання людини в екосистему, нові тенденції взаємодії природи — людини — культури — суспільства — Всесвіту: діалогічні, комуніка- тивні, екзистенціальні, культуротворчі.

Світоглядно-культуротворчий підхід до філософії освіти дає змогу простежи- ти онтологічну взаємообумовленість буття людини й буття культури у площині родового самопізнання.

Освоєння людського буття засобами родознавства суттєво збагачує культу- ротворчий потенціал філософії освіти.


Зростає значення філософії освіти для родознавчої оптимізації національ- ного виховання, педагогічних культуротворчих інновацій, інтерсуб’єктивної комунікації, враховуючи суперечливі глобалізаційні тенденції, спрямовані на уніфікацію людини.

У сенсі культуротворчості виразно виявляється необхідність враховувати просторово-часову динаміку поколінь.

Діалогічність міжпоколінного буття-у-культурі засвідчує історичні тенденції

збереження національної духовно-ціннісної матриці.

Такими постають народна етика, моральні заповіді, які містять українські прислів’я: шанування батьків, землі, хліба, родинного життя.

Згадаймо:

«Єдність і братерство — велика сила».

«Ми з такого роду, що любимо свободу».

«Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько».

«Хто матір забуває, того Бог карає».

«Найдорожчий клад — коли в родині лад».

«Землі кланяйся низько, до хліба будеш близько».

«Доглядай землю плідну, як матір рідну».

«Козацькому роду нема переводу».

«Ґречність і відвага — козакові слава».



«Пізнай свій рід — побачиш свій шлях у житті».



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   53

Схожі:

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconBakalarska_prace__Lenka_Heinigova.docx [биография мадонны]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconДокумент Microsoft Word (25).docx [хё ри биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconRegistration Form_conference PBU_2017.docx [кторов биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconГриценко Т.Б. Культурологя (2011).docx [биография рия сен]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconКорнєєв Ю.В. ІНСТИТУТ ПОВІТРЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В СИСТЕМІ ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА.docx [биография рабиновича кандидата в президенты]
Гусарєв С. Д. Особливості розвитку сучасної юридичної науки в Україні Задорожний Ю. А. Роль принципів права у формуванні повітряного...
FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconsydorove_0_0.docx [біографія кравчука]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUS1.docx [біографія міністра аграрної політики]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUkrajinsk-knihovna.docx [біографія петра мідянки]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconGiving_or_taking_nature_of_Ukraines_Euromaidan.pptx [биография ридо]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] icon6939.ppt [биография на английском]



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка