FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]



Сторінка16/53
Дата конвертації17.04.2017
Розмір6.58 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   53

Програма родознавчих досліджень


Для виконання родознавчих досліджень необхідно:

  1. Провести бесіду зі старшими поколіннями родини. Записати:

    • прізвище, ( ім’я, по батькові) предків і нащадків за батьківською (збері- гається прізвище) і материнською лініями;

    • дати їх життя, місце народження (поховання);

    • вірування;

    • родинні свята, обряди;

    • традиції харчування, рецепти родинних повсякденних і святкових страв;

    • види народного мистецтва, ремесла якими володіли предки (вишивка, ткацтво, гончарство, лозоплетіння тощо);

    • професію і освіту предків;

    • родинну колискову, родинну пісню, колядки, щедрівки;

    • родинні легенди, оповіді.

  2. Використати достовірні дані про родину:

    • документи генеалогічного характеру і приватно-публічного змісту (ме- трики, свідоцтва, посвідчення, дипломи, майнові акти тощо);

    • архівні джерела (за бажанням).

  3. Проаналізувати й узагальнити зібрану інформацію:

    • упорядкувати альбом родинних світлин;

    • підготувати генеалогічну схему Роду;




  1. Скласти родинний літопис (у довільній формі). Вказати:

    • найстарших представників Роду (за датами життя);

    • скільки поколінь охоплює зібрана інформація (окремо по лінії батька і матері);

    • традиції наслідування чоловічих і жіночих імен;

    • особливості родинної обрядовості за регіонами проживання;

    • наслідування освіти в родині;

    • скільки поколінь мають вищу освіту і яку?

    • наслідування професії в родині;

    • наявність родинної династії?

    • описати як відзначаються в родині: Дні Матері, Батька, Бабусі, Дідуся?

День Повноліття?

Рекомендована література


  1. Черепанова С.О. Родовід — духовний діалог поколінь: методич. рекоменда- ції для студентів вищих закладів освіти. — Львів: Каменяр, 1998. — 150 с.

  2. Діалог культур: Україна в звичаях і традиціях: Родознавство: наук.-метод. зб. ; [автор наук. проекту С.О.Черепанова. Передмова — проф. В.Г.Скотний]. — Дрогобич: Коло, 2003. — Вип.1. — 192 с. Видання 1-2 містять фрагменти родо- знавчих пошуків студентів.

  3. Черепанова С.О. Філософія родознавства: навч. посіб. ; [передмова — проф. В.Г.Скотний]. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. — 460 с. (програма С. 387-389).

  4. Черепанова С.О. Філософія освіти. Світоглядно-гуманітарний вимір: лю- дина- наука-культура-мистецтво-стиль мислення: монографія — Львів: Світ, 2011. — С. 78-109, 237-258.

Теоретичні та методичні засади родознавства


Родознавчі дослідження передбачають певні методи: системний, історич- ний, діалогічний, інформаційний, біографічний, біографічні методики, вивчен- ня документів генеалогічного характеру, аналіз зібраної інформації, процедура філософської рефлексії.

Система «рід-покоління» функціонує як духовна цілість, взаємодія універ- сального й індивідуального. Дослідження частини (покоління) виявляє нове знання про ціле (рід). Системне вирішення питань «рід-покоління» дає змогу наповнити життєтворчим смислом діалог суспільства — людини — держави. Культуротворчі смисли родового самопізнання актуалізує синергетична здат- ність людиномірних систем до самоорганізації.

Історичний метод передбачає пізнання конкретної історії роду його духо- вних вартостей, динаміки і протиріч розвитку (потрібно відокремлювати факти, історичні дані про рід від міфологізації, легенд).

Для осмислення буття роду як діалогічної взаємодії поколінь методологіч- но важливі діалогічний підхід, позаяк «життя духу — це діалог» (М.Бахтін), філософсько-антропологічна універсальність «Я-Ти-зв’язку», буття як діалог між Богом і людиною, людиною і світом (М.Бубер).

Біографічний метод виявляє проектування життєвого шляху особистості, конкретизує історичний та інформаційний підходи.
У зарубіжних джерелах розглянуто інтелектуальну біографію, реконструк- цію особистісного наукового й духовного становлення (П.Рікер), феномен «ко- біографії» — застосування біографічного метода до аналізу наукових співтова- риств (Вал. Луков). Історична біографія тлумачиться як текст і методологічний прийом (Л.Рєпіна). Соціологічний підхід поєднує вивчення життєвого шляху з біографічним методом (О.Єжов). Дослідники обстоюють онтологічність біо- графічного портрету людини, світоглядний, педагогічний, моральний смисл генеалогії (П.Флоренський); «оптимістичний екзистенціалізм», «довіру до буття», освоєння «людяності» через турботливість матері, захист дому в най- ширшому сенсі.., Університет як культурний простір (О.Больнов).

Використовуються біографічні методики, зокрема бесіда, інтерв’ю, спо- гади-розповіді родичів, близьких людей; анкети, тести. Розшукуються генеалогічно-документальні дані про родину (дипломи, майнові акти, розпо- рядження тощо).

Мотив шляху — сенс життя — біографію людини поєднує психологічний підхід (С.Рубінштейн).

Українські науковці дотримуються нелінійної методології щодо осмислен- ня національної самосвідомості, довіри до власної культурної традиції, сімей- ної й соціальної довіри (А.Толстоухов, Ю.Мелков).

Людина, котра укорінена в культуровідповідному просторі, перебуває в гармонії з собою і світом, усвідомлює духовно-ціннісну сутність міжпоколінної взаємодії, здатна критично осмислити досвід предків, всебічно себе реалізува- ти, залишити по собі як духовний спадок добре ім’я і справи — може вважатися щасливою. Принаймні, «щасливу людину» варто розглядати у сенсі онтоло- гічного цілепокладання філософії освіти.

Вважається, що людина тоді досягне «щастя..., коли наука і праця зіллють- ся до неї воєдино» (Іван Франко).

Досліджуючи Родовід, необхідно пам’ятати, що генеалогія формується за чоловічою лінією (зберігається прізвище). Ступінь походження від загального предка засвідчує поняття «генеалогічне покоління» (діди-сини-внуки).

Родознавчі пошуки здійснюють студенти, котрі опановують різні профе- сії — педагогічну, медичну, військову, економічну, технічну й ін.

Автором впроваджено науково-пошукові проекти «Родовід — духовний діа- лог поколінь» (1998), «Діалог культур: Україна в звичаях і традиціях: Родо- знавство» (2003), які орієнтують на дослідження родинних традицій українців та народів, котрі історично проживають в Україні (азербайджанці, білоруси, болгари, вірмени, гагаузи, греки, грузини, євреї, караїми, молдавани, німці, поляки, росіяни, татари, угорці й ін.). Зауважимо: історично ще Анахарсис Скіфський (скіф царського роду, VI ст. до н.е.), досліджував звичаї, культуру, життєвий уклад греків (греки його нарекли — Мудрим).

Родознавчі дослідження поєднують два етапи: підготовчий (збирання да- них про рід, сім’ю) та аналітичний (відбір і узагальнення інформації).

На підготовчому етапі пошукова діяльність здійснюється у формі прямого спілкування. Біографічне опитування переважно орієнтоване на отримання різних відомостей з життя людини і не стосується її особистісних якостей. Від- бувається безпосереднє спілкування, розмова-діалог із старшими представ-
никами родини. У передаванні та сприйнятті інформації важливе значення мають усна мова, емоції, почуття, емпатія (англ. empathy — співпереживання, співчуття).

Характер і повноту інформації суттєво зумовлюють міжпоколінні особистіс- ні стосунки. Така інформація радше суб’єктивна, тому її варто використовувати як допоміжну до відповідних родинних документів, що об’єктивно засвідчують перебіг життя й діяльності представників роду.

Результати науково-пошукової діяльності з історії і традицій власних родин студенти доповідають на культурологічних читаннях (групові, потокові, факуль- тетські, міжвузівські) під назвою «Родовід — духовний діалог поколінь».

Читання в окремих групах проводяться у формі круглого столу. Кілька сту- дентів узагальнюють стан досліджень родоводу в групі. Виступають студенти, котрі зібрали інформацію про найбільшу кількість представників роду. Два-три студента реферують літературу з проблем молодої сім’ї.

В культурологічних читаннях беруть участь педагоги, батьки студентів, котрі перебувають у шлюбі понад 10 років, юристи, медики. Міжвузівські читання го- туються заздалегідь, з цією метою утворюється ініціативна група студентів.

Практика проведення культурологічних читань засвідчує їхню доцільність, пізнавальне й виховне значення для студентської молоді.

Студенти беруть участь у підготовці виставок «Народне мистецтво», «Народ- не харчування» (солодощі).

Студенти демонструють родинні мистецькі вироби — українські строї, весіль- ні рушники, вишиті картини, писанки з орнаментом, характерним для Гуцуль- щини, Волині, інших місцевостей. Більшість студенток демонструють власноруч вишиті рушники, серветки, блузки.

До солодкого столу студентами презентуються виготовлені торти, печиво, узвар (за родинними рецептами).

Найурочистішу частину культурологічних читань становить відзначення Господині. В Україні ознакою Господині є уміння випікати хліб. Тобто пошано- вуються молоді Господині — студентки, котрі наслідують родинні традиції ви- пікання хліба.

Проте нині на потоці, де навчаються 80–100 студентів, трапляються лише одна-дві дівчини, яких у родині навчили випікати хліб.

Зібрана інформація систематизується, аналізується, узагальнюється, стано- вить основу генеалогічної схеми роду, складання родинного літопису (у довіль- ній формі), упорядкування альбому родинних світлин.

Аналіз родинної інформації передбачає процедуру філософської рефлексії. Предметом фiлософської рефлексiї постають iнновацiйнi форми дiяльностi та мислення, що дає змогу людству змiнити свiй досвід, вийти за межi наявних реалiй. До таких форм дiяльностi та мислення належать наука, освіта, культура. Філософська рефлексія виявляється як осмислення граничних основ буття, мислення, людської культури загалом. Усвідомлення практично-духовного до- свіду, об’єктивованого у багатоманітних формах життєдіяльності поколінь ро- дини, власне і є рефлексія над сенсом і змістом людського буття, історією роду. У контексті філософської рефлексії культура постає як діалогічна взаємозумов-

леність опредметнення і розпредметнення.


Очевидно, є підстави стверджувати про позитивну тенденцію відродження родинних династій. Згідно з дослідженнями, простежується наслідування пев- них родинних професій, зокрема педагогічної (2–4 покоління), медичної та вій- ськової (4–7 поколінь).

Наслідування родинної професії має особливе соціокультурне значення в умовах становлення в Україні ринкової економіки.

Родинні династії засвідчують нові стратегії мислення та життєдіяльності, но- вий погляд на світ і самореалізацію особистості. Проте при виборі професії по- трібно керуватися покликанням як моральним критерієм.

З відродженням традицій родинної професії (педагогічної, економічної, вій- ськової, медичної, мистецької, технічної та ін.) пов’язані тенденції піднесення престижу творчої діяльності.

У творчій співпраці поколінь утверджуються честь родинної професії, по- няття родинної династії, атмосфера взаємодопомоги, взаємна відповідальність, зміцнюються духовні зв’язки між поколіннями.

Засвоєння духовних цінностей у родинному середовищі — це водночас і са- мопізнання. Особистісне буття постає не лише як наступність життєвих пере- хідних циклів, а й усвідомлення цінності людського універсуму, духовності по- колінь, їхньої етносоціокультурної детермінації.

Культурні форми духовності активізують опанування людиною буття в його ціннісному, інтерсуб’єктивному, екзистенціальному сенсі.

Екзистенціально-духовного сенсу для родознавства набувають онтологіч- ність людського буття-у-культурі, інтерсуб’єктивна комунікативність, духовна структура людської індивідуальності, свідомості людини. Через людське «Я» функціонують смислові, ідеально-змістовні особливості міжкультурної взаємо- дії соціальних груп, етносів, націй, особистостей.

Інтерсуб’єктивна комунікація радше нестійке утворення, у середовищі якого потенційно виявляється варіативність особистісного самовизначення, саморе- алізації, зумовлені амбівалентністю людської сутності (діалог і монолог, толе- рантність стосовно культурного світу Іншого і егоцентризм, домінанта творчості та деструктивність тощо).

Авторська родознавча програма впродовж 1992 — 2015 років охоплює майже 5 тис. студентів.

Українська традиція передбачає знання свого роду до сьомого коліна (таких досліджень понад 25 %).

Переважна більшість досліджень містить 4 — 5 поколінь родини. Трапляють- ся дослідження, які охоплюють 8 — 14 поколінь.

Духовний діалог поколінь засвідчує універсальну цілісність національного бут- тя, збагачуючи культуру, історичну пам’ять роду — народу — нації — особистості. Родознавчі пошуки, свідоме пізнання роду (на-роду), традицій культури, ві- рувань, виявляють значний оптимізуючий культуротворчий потенціал комуні-

кативної взаємодії у багатонаціональному середовищі України.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   53

Схожі:

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconBakalarska_prace__Lenka_Heinigova.docx [биография мадонны]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconДокумент Microsoft Word (25).docx [хё ри биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconRegistration Form_conference PBU_2017.docx [кторов биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconГриценко Т.Б. Культурологя (2011).docx [биография рия сен]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconКорнєєв Ю.В. ІНСТИТУТ ПОВІТРЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В СИСТЕМІ ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА.docx [биография рабиновича кандидата в президенты]
Гусарєв С. Д. Особливості розвитку сучасної юридичної науки в Україні Задорожний Ю. А. Роль принципів права у формуванні повітряного...
FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconsydorove_0_0.docx [біографія кравчука]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUS1.docx [біографія міністра аграрної політики]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUkrajinsk-knihovna.docx [біографія петра мідянки]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconGiving_or_taking_nature_of_Ukraines_Euromaidan.pptx [биография ридо]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] icon6939.ppt [биография на английском]



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка