FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]



Сторінка28/53
Дата конвертації17.04.2017
Розмір6.58 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   53

THE INFLUENCE OF THE IDEOLOGICAL APPARATUS OF COERCION ON THE UKRAINIAN WOMEN’S ROLE IN THE FAMILY AND MARITAL RELATIONS DURING THE SOCIAL AND POLITICAL UPHEAVALS



Iryna Fatkhutdinova — PhD Candidate,

Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University



(Pereyaslav-Khmelnytsky, Ukraine)
In the paper author shows that the women’s role in the marital relationships formed under the influence of two main reasons. The first reason is the state’s influence on the family as a social insti- tution (state family policy in Ukraine). Government policies on women and their role in the family and society formed as part of this problem field. The second reason is related to the natural essence of the woman with the development of its internal creative potential in need of self-realization and responds to challenges.

Researchers O. Zdravomyslova and G. Tiomkina noted that overall governance of gender rela- tions has two types of mechanisms. On the one hand, the state exercises enforced normative regula-
© Фатхутдінова І. В., 2015

tion, pursuing a policy of sex and gender in the laws of different levels. On the other hand, it cre- ates an ideological apparatus of coercion, gender relations by controlling the dominant official discourse, setting frame representations. In this paper we consider the effect of the ideological state apparatus of coercion against the woman, who to any extent mediated and defined the Ukrainian women’s role in the field of family and marital relations during the social and political upheavals.

Key Words: Ukrainian woman, ideological, state, Ukraine, patriotism
У статті ми покажемо, що роль жінки в сімейно-шлюбних відносинах форму- валася під впливом двох основних причин. Перша причина — це вплив держави на сім’ю як соціальний інститут (державна сімейна політика в Україні). В рам- ках цього проблемного поля формувалася державна політика щодо жінки та її ролі в сім’ї та суспільстві. Друга причина, пов’язана з природною сутністю самої жінки, з розвитком її внутрішніх творчих потенціалів, які потребували самореа- лізації та реагування на виклики сьогодення.

У своєму аналізі ми враховуємо той факт, що влада в Радянському Союзі була тоталітарною, тому державна ідеологія і вплив державних інститутів на форму- вання світосприйняття жінок, розуміння ними своєї ролі в сім’ї та суспільстві, носила переважаючий характер.

Дослідниці О. Здравомислова і Г. Тьомкіна відзначають, що загалом держав- не управління гендерними відносинами здійснюється двома типами механізмів. З одного боку, держава здійснює нормативне примусове регулювання, проводя- чи політику статі та гендеру в законодавчих актах різного рівня. З іншого боку, воно створює ідеологічний апарат примусу, контролюючий гендерні відносини через домінуючі офіційні дискурси, задаючи рамки репрезентацій [Здравомис- лова, 2004]. У статті ми розглянемо дію державного ідеологічного апарату при- мусу на жінку, який в тій чи іншій мірі опосередковував і визначав роль українок у сфері сімейно-шлюбних відносин в період соціально-політичних потрясінь.

Аналізуючи певні жіночі долі, можна повною мірою розкрити історію укра- їнської держави, а також ролі української жінки у сфері сімейно-шлюбних від- носинах в ті чи інші історичні періоди. Українська дослідниця Л. Смоляр, опи- суючи долю Зінаїди Василівни Мирної (1875-1950) дала таку характеристику цій жінці, як Великої Громадянці: «Вона зросла як особистість в українському жіночому русі, сформувалася як лідер, пройшла досвід політичної діяльності в Центральній Раді, усвідомила цінність ідеї єдності та солідарності жінок, зорга- нізувала жінок в еміграції, дала їм почуття вартісності і, виконавши свою високу громадянську та людську місію, довела своїм життя силу жінки у формуванні української державності, в українській історії» [Смоляр, 1998: с.10].

Про роль української жінки в сім’ї і державі писати досить складно, тому що на відміну від чоловіків, які люблять лестощі, увагу, заохочення своїх вчинків і дій, жінки, здебільшого виконують свою роботу мовчазно, уникаючи зайвого розголосу. Їх сприйняття роботи і своїх обов’язків докорінно відрізняється від чоловічого сприйняття. У цьому плані цікаві художні та філософські наробки О.Базалука, який намагається аналізувати місце жінки в сім’ї та суспільстві че- рез призму чоловічої точки зору. Наприклад, у філософській роботі «Жінка що надихає», яка написана в епістолярному жанрі, О.Базалук стверджує, що при- значення людини (зокрема, жінки), вже з народження закладено в її психіку і поступово розвивається з її дорослішанням [Базалук, 2013].
Через усю книгу О.Базалук простежує етапи становлення та усвідомлення головною героїнею свого призначення в житті. Автор неодноразово підкреслює важливість призначення для повноти і гармонії існування людини. Але більш цікава, на наш погляд, ключова думка, на якій О. Базалук неодноразово акцен- тує свою увагу: не існує певного, прописаного для всіх призначення. У кожної людини — воно своє, особисте. Тому основне завдання людини (а також бать- ків та системи освіти) встановити в собі це особистісне призначення, правиль- но його ідентифікувати, і потім присвятити йому наступні роки свого життя. О. Базалук пише: «Якщо врахувати, що на початок 2000 року середня тривалість життя людини в Україні складає всього шістдесят років, то ми, українці, з мо- менту народження до смерті проживаємо всього три двадцятиріччя. У першому двадцятиріччі ми формуємося і розвиваємося, у другому — шукаємо простору для самореалізації і активно намагаємося «знайти» своє місце в житті, а в тре- тьому — хтось, знайшовши своє призначення, творить на благо людства, інші, загубившись на життєвих просторах, просто доживають свій час» [Базалук, 2013: с.14].

Але у О.Базалука, як і у багатьох авторів, які досліджують роль української жінки в сім’ї та суспільстві (наприклад, у М. Богачевської-Хомяк, Т. Журженко, Л. Смоляр, Т.Купцової та ін..) на перший план виходить дилема, з якою сти- кається практично кожна жінка. Цю дилему сформулювала одна з видатних українських жінок Софія Федорівна Русова (1856-1940): «Мимоволі виникало питання, чи мала я право захоплюватись політичною діяльністю, коли вона мала неминуче привести до руїни родинного спокою. І життя моє постійно ка- лічилось суперечкою між цими двома обов’язками: родина, діти, чоловік — всіх я їх кохала; а з другого боку — громада, рідний край. Нікому з жінок не бажаю такого роздвоєння, бо з цього виходить і погана праця і страшенна драма в сер- ці» [Богачевська-Хомяк, 1995: с. 125].

Кожна українська жінка ставала перед цією дилемою і робила свій вибір. Хтось із них зрештою вибирав мир і благополуччя сім’ї, відходячи від активної громад- ської діяльності; хтось навпаки з головою занурювався у громадську працю, втра- чаючи підтримку і розуміння з боку членів сім’ї; дехто встигав поєднувати сімейні обов’язки з покладеними суспільними обов’язками. В цьому вибору важливе міс- це займає вплив державних ідеологем, які в силах направити, заохотити, стиму- лювати або навпаки, покарати, засудити і заборонити вибір жінки.

О.Базалук, розкриваючи жіноче призначення вважає, що жінка має право сама обирати: присвятити себе сім’ї або суспільству. Це особистісний вибір, і вплив державних ідеологем на нього мінімальний. Але О.Базалук, на прикладі своєї героїні вважає, що жінка, яка присвятила себе служінню на благо суспіль- ства, приречена на самотність, на непорозуміння з ріднею та близькими людь- ми [Базалук, 2013].

З цією точкою зору не погоджується дослідниця Т.Купцова. Вона аргументує свою точку зору цитатами з щоденників і мемуарів видатних українських жінок, які залишили свій слід в історії України. Наприклад, у своїх мемуарах С.Русова визнавала: «Немає щастя поза сім’єю і поза батьківщиною, кожен — сиди у сво- єму гнізді, пускай коріння у рідну землю» [Русова, 2004: с. 422]. Інша видатна українська жінка, Мілена Іванівна Рудницька (1892-1970) зазначала, що «актив-
на заангажованість у дві життєві сфери — приватну та суспільну лише збагачує життя жінки, робить його цінним та цікавим» [Купцова, 2013: с. 145].

Відома дослідниця М. Богачевська-Хомяк, вивчаючи долю подруг-соратниць С.Русової та М.Рудницької, з цього приводу зазначає, що «…ці жінки прагнули узгодити й гармонізувати материнський інстинкт — що часто обмежував і під- ривав потреби жіночої емансипації — з професійною та громадською працею. Це намагання неминуче й відчутно боляче врізалося в їхнє життя. Справа була не просто в кар’єрі — її можна було зректися. Покоління Рудницької, виховане з глибоким почуттям відповідальності перед народом, вважало громадську пра- цю своїм обов’язком, органічним продовженням того ж материнства. Чоловіки ж, яких причаровували інтелігентність і дотеп, підсвідомо припускали, що ди- тина має задовольнити усі амбіції жінки. Одна з перших статей Рудницької — роздуми про труднощі поєднання материнства і громадської праці. Цей кон- флікт роздирає її впродовж цілого життя: почуття вини перед сином переслідує Мілену — вона постійно картає себе за те, що не присвячує своєму «Іванкові» належної уваги…» [Богачевська-Хомяк, 1995: с. 125].

Повертаючись до розгляду ролі української жінки у сфері сімейно-шлюбних відносин в період соціально-політичних потрясінь і дію ідеологічного апарату примусу який в тій чи іншій мірі опосередковував і визначав цю роль, зазначи- мо, що розгляд цього питання можна провести з різних точок зору: досліджен- ня гендера, біографії відомих історичних постатей, соціології, культурології та ін. Наприклад, відомий російський соціолог І. Кон і американська дослідниця Г. Лапідус, розглянули це питання через зміну радянської партійно-державної політики. Незалежно один від одного в періодизації радянського гендерного порядку на основі партійно-державної політики щодо сексуальності і жінок І. Кон та Г. Лапідус виділили чотири основних етапи [Кон, 1997; Lapidus, 1977]: Перший (1918 — початок 1930-х років). І.Кон визначає його як період біль- шовицького експериментування у сфері сексуальності і сімейно-шлюбних від- носин [Кон, 1997]. О. Здравомислова та Г. Тьомкіна називають його як: «ген- дерна політика рішення жіночого питання за допомогою дефаміліалізаціі і

політичної мобілізації жінок» [Здравомислова, 2004: с.304].

Другий етап (1930-ті — середина 1950-х років) — концептуалізація тоталі- тарної андрогінії, або період економічної мобілізації жінок. Як відзначають О. Здравомислова та Г. Тьомкіна: «Символічна межа закінчення даного періоду гендерної політики — 1955-й рік, коли був легалізований медичний аборт, і таким чином позначена лібералізація державної репродуктивної політики» [Здравомислова, 2004: с.304].

Третій етап (середина 1950-х — кінець 80-х років) — припадає на період політичної відлиги, початок якого датується ХХ з’їздом КПРС, кампаніями масового житлового будівництва і новою постановкою жіночого питання, пов’язаного з програмою рішення демографічної кризи в країні.

Четвертий етап починається в період політичних і економічних реформ кінця 1980-х років, коли істотно змінюється роль держави в регулюванні со- ціальних відносин взагалі та гендерних зокрема [Здравомислова, 2004].

Аналізуючи літературу з цього питання, ми пропонуємо виділити в сучас- ній історії України чотири періоди соціально-політичних потрясінь, які в тій


чи іншій мірі визначили роль української жінки у сфері сімейно-шлюбних від- носин:

  1. Період Першої світової війни, включаючи революцію 1917 року в Росії (1914-1920 рр.);

  2. Період Другої світової війни, включаючи довоєнні і післявоєнні роки в СРСР (1939-1945 рр.);

  3. Період розпаду СРСР і становлення Незалежної України (1990-1993 рр.);

  4. Період революції Гідності і триваючої до наших днів війни з Росією (2014 — до наших днів)

Згідно виділеної періодизації розглянемо дію ідеологічного апарату примусу через домінуючі офіційні дискурси на роль української жінки в сім’ї та суспільстві.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   53

Схожі:

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconBakalarska_prace__Lenka_Heinigova.docx [биография мадонны]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconДокумент Microsoft Word (25).docx [хё ри биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconRegistration Form_conference PBU_2017.docx [кторов биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconГриценко Т.Б. Культурологя (2011).docx [биография рия сен]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconКорнєєв Ю.В. ІНСТИТУТ ПОВІТРЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В СИСТЕМІ ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА.docx [биография рабиновича кандидата в президенты]
Гусарєв С. Д. Особливості розвитку сучасної юридичної науки в Україні Задорожний Ю. А. Роль принципів права у формуванні повітряного...
FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconsydorove_0_0.docx [біографія кравчука]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUS1.docx [біографія міністра аграрної політики]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUkrajinsk-knihovna.docx [біографія петра мідянки]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconGiving_or_taking_nature_of_Ukraines_Euromaidan.pptx [биография ридо]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] icon6939.ppt [биография на английском]



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка