FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]



Сторінка30/53
Дата конвертації17.04.2017
Розмір6.58 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   53

Дія ідеологічного апарату примусу через домінуючі офіційні дискурси на роль української жінки у сфері сімейно-шлюбних відносин в період Другої світової війни, включаючи довоєнні і


післявоєнні роки в СРСР (1939-1945 рр.).

Вплив державної ідеології на роль жінки в сім’ї та суспільстві в довоєнний, воєнний та післявоєнний період (1939-1945 рр.) значно відрізняється від по- переднього, розглянутого нами періоду. Аналіз наукової літератури з цього пи- тання (О. Здравомислова [Здравомислова, 2004], І. Кон [Кон, 1997], П. Романов [Советская, 2007], Г. Тьомкіна [Здравомислова, 2004], О. Ярська-Смирнова [Советская, 2007] та ін..) дозволяє нам виділити наступні істотні зміни у дер- жавній ідеології СРСР:



    1. Засудження на рівні державної ідеології вільного кохання, вільних сто- сунків і зв’язків, які були характерні для минулого історичного періоду (піс- ляреволюційних років);

    2. Впровадження державних заходів з контролю народжуваності. Поста- новою ЦВК і РНК СРСР (у 1936 році) забороняються аборти. Державою на- даються пільги багатодітним та одиноким матерям, розширюється мережа пологових будинків, дитячих ясел і дитячих садів, посилюється кримінальне покарання за неплатіж аліментів;

    3. Забороняються фактичні шлюби (Указ Президії ВР СРСР (1944 р.));

    4. Ускладнюється процедура розлучення (з 1937 р.). А з 1944 р., як зазна- чає відомий дослідник І. Кон, розлучення стає можливим тільки після ви- року суду. Зазначимо, що суд в цьому питанні спирався не стільки на норми закону, скільки на директиви, які спускалися з центрального апарату кому- ністичної партії [Кон, 1997];

    5. Забороняється встановлення батьківства позашлюбних дітей.

    6. Забороняються ранні шлюби (до 16 років), одночасно, засуджується неодруженість.

Якщо відслідкувати зміни що відбулися в ідеології держави по відношенню до ролі жінки в сім’ї та суспільстві, то відзначимо радикальну відмінність між тією ідеологією з якої починалася радянська влада і тією, з якою вона підійшла до другої світової війни. Якщо в післяреволюційні роки 1917 влада цілеспрямо- вано руйнувала міцні сімейні узи, які традиційно підтримувалися в царській Росії, то до Другої світової війні зусилля радянської влади були спрямовані на зміцнення шлюбних союзів і підтримку материнства. Всі вольності в міжста- тевих стосунках, які допустила радянська влада в перші роки свого існування, в СРСР передвоєнного часу були не тільки заборонені, але й було введено ще більший державний нагляд над моральним обличчям і поведінкою чоловіка і жінки.

Досліджуючи абортну політику радянської влади, Н. Лебіна зазначає, що прийняття закону про заборону абортів збіглося з початком великого терору в СРСР, встановлення тотального стеження за населенням за допомогою системи політичного контролю. Н. Лебіна констатує: «…в умовах комуналок, гуртожит- ків, в атмосфері психозу загального доносництва ні вагітність, ні кримінальний аборт, ні тим більше перевірка державними органами не могли пройти непомі- ченими» [Лебина, 2007: с.240].

О. Здравомислова та Г. Тьомкіна зазначають, що жорстка абортна політика радянської влади в умовах відсутності контрацептивної індустрії та професійної сексуальної освіти, перетворила жінку в репродуктивну силу, яка поставляла державі громадян. При цьому, репродукція радянськими жінками майбутніх громадян СРСР не звільняла їх від другої, не менш важливо ролі — трудового потенціалу. Жінка мобілізується державою як працівниця: «в період форсованої індустріалізації при низькій продуктивності праці держава використовує жіно- чу робочу силу як трудовий ресурс» [Здравомислова, 2004: с.312].

Розглядаючи жінку як трудовий ресурс, радянська влада з 1920-х років до початку 1940-х істотно переглянула свої погляди на роль жінки в сім’ї та сус- пільстві. У цей період часу скасовуються багато пільг для жінок на виробництві, наприклад, заборони на роботу в нічні зміни і в важких умовах праці. Замість цього створюється рух за оволодіння жінками чоловічих професій, запрова- дження здорового способу життя жінок, який дозволяв жінкам у праці стати рів- нею чоловікам. Радянська влада фактично вилучила з образу радянської жінки жіночність. Як трудовий потенціал жінку максимально наблизили до образу не- красовської жінки, яка і «коня на скаку зупинить, і в палаючу хату ввійде».

Більше того, в Радянському Союзі того часу скопіювали (зокрема й з фашист- ської Німеччини) і впровадили дуже зручні способи контролю над фізичним станом жіночих тіл. Тіло в марксизмі-ленінізмі стало розцінюватися як об’єкт освоєння та підпорядкування. Розглядаючи жінок як трудовий ресурс, радян- ська влада ввела фіксовані стандарти гігієни, фізкультурних рухів і дієти, і стала жорстко контролювати їх виконання.

Поклавши на жінок роль репродуктивної сили і трудового ресурсу, радян- ська влада фактично здійснила дееротизацію жінок, перетворивши їх на більш вигідний для себе прошарок населення. Радянські жінки не тільки були витри- валішими і відповідальнішими за чоловіків, але ще й могли відтворювати нових членів суспільства, яких держава виховувала за своїми ідеологічними штампа-
ми. Роль чоловіка звелася до доповнення жінки як трудового ресурсу і до «за- хисника батьківщини», яким сміливо можна було жертвувати в ім’я політичних амбіцій правлячого режиму.

Аналіз ролі української жінки в зазначений період, призводить до відкриття ще однієї віхи в історії розуміння призначення жінки. У довоєнній, воєнній і піс- лявоєнній сім’ї, в умовах постійного дефіциту споживчих товарів, мобілізуються традиційні функції розподілу праці між статями. Жінки в’яжуть, шиють, готують, організують побут в умовах економіки дефіциту: дістають товар, використовую- чи соціальні мережі. У чоловіків є своя спеціалізація: затребуються їх навички в традиційно чоловічих видах домашнього господарства; ремонті, майстерності. Як наслідок, жінки виконують «потрійну» роль — до материнства і роботи додається майже професійне обслуговування сім’ї [Здравомислова, 2004].

Після років спустошливої війни, катастрофічних демографічних змін з огля- ду величезних людських втрат, радянська влада зробила зусилля по їх заповне- нню. Як зазначає дослідниця М. Рабжаєва: «сімейна політика Радянської дер- жави еволюціонувала у бік посилювання законодавства по шляху «примусової стабілізації сім’ї» [Рабжаева, 2004: с.89].

Дослідники Н. Лебіна, П. Романов та О. Ярська-Смирнова констатують, що липневий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної до- помоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства і дитинства, про встановлення почесного звання «Мати-героїня» і заснування Ордена «Материнська слава» і медалі «Материнство» (1944 року) знову змінив статус і конфігурацію і сім’ї, і внутрішньо сімейних стосунків. Цей Указ [Советская, 2007]:



  • надавав правове значення лише зареєстрованим шлюбам (при цьому всім особам, що вступили в фактичні шлюбні відносини в період з 1926 по 1944 рік, пропонувалося зареєструвати шлюб, в іншому випадку шлюб оголошувався недійсним);

  • ускладнював процедуру розлучення;

  • забороняв встановлення батьківства щодо дітей, народжених поза шлюбом;

  • матерям надавалися грошові виплати за кожну народжену дитину, матері-героїні нагороджувалися орденами;

  • створювалася широка мережа пологових будинків, ясел та інших до- шкільних установ;

  • холостяки і бездітні оподатковувалися.

У 1944 р в СРСР ввели роздільне навчання хлопчиків і дівчаток (яке скасу- вали тільки після смерті Сталіна (1954 р)). Як пише І. Кон цей крок ще більш посилив статеву диференціацію. Серед хлопчиків (чоловіків) різко зріс відсоток гомосексуалізму, а серед дівчаток (жінок) — лезбіянства. Статева культура, гар- монія жіночої і чоловічої природи досягли свого дна [Кон, 1997].

В цей час сімейне життя протікає під наглядом сусідів, а комунальна спіль- нота стає моделлю розширеної сім’ї, в якій жінки виконують традиційні ролі. Як зазначають О. Здравомислова та Г. Тьомкіна: «…в умовах комунального побуту сексуальність перестає бути практикою задоволення» [Здравомислова, 2004: с.312]. Сексуальність в радянській ідеології спрямована на чисто репродуктивні


функції, на вибір більш привабливіших партнерів і відтворення здорових дітей, як обов’язок перед суспільством і державою.

На жаль в цей період часу практично неможливо відокремити долю україн- ської жінки, від долі жінок інших національностей, що складали багатонаціо- нальний Радянський Союз. Тоталітарний режим радянської влади, практично стер історико-культурні традиції та зрівняв жінок всіх національностей і культур. Особливо важко довелося жінкам тих регіонів, які були приєднати до Радянсько- го Союзу після підписання так званого Пакту Молотова — Ріббентропа (24 серпня 1939 року): Західної України (1939), Північної Буковини (1940) та Закарпатської України (1945). Жіночі долі і долі сімей цих регіонів — це ще одна кривава сторін- ка історії СРСР. Десятки тисяч людей пройшли через катівні НКВД і були розстрі- ляні. Ще більша кількість українців була депортована до Сибіру.

Одночасно сотні тисяч українських жінок на фронтах і в тилу, віддаючи свої життя і не покладаючи рук, працювали на перемогу СРСР над фашистською Німеччиною. За різними оцінками істориків, в період 1939-1945 рр. загинуло близько 10 млн українців, включаючи півмільйона жертв Голокосту в Україні. Мова йде про українців, загиблих у 1939-му в Польщі, про мирних жителів УРСР, убитих під час бомбардувань та інших військових дій, про розстріляних євреїв під час окупації України нацистами, про десятки тисяч українців, померлих від голоду і поневірянь після звільнення від фашизму, і полеглих бійців Червоної Армії та УПА. Всього Україна за час війни втратила близько 19% свого населення [Електронний ресурс].

За даними І. Кона в 1939 р. в СРСР перебувало у шлюбі 78,7 % жінок у віці від 25 до 29 років і 81,8 % 30-34-річних; в 1959 р. відповідні показники склали лише 54,9 і 48,3 % [Кон, 1997]. Якщо додати до цих показників вагомий відсо- ток чоловіків що знаходилися у сталінських таборах і тюрмах, то перетворення української жінки в трудовій і репродуктивний потенціал СРСР стає ще більш зрозумілим і жахливим.




  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   53

Схожі:

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconBakalarska_prace__Lenka_Heinigova.docx [биография мадонны]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconДокумент Microsoft Word (25).docx [хё ри биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconRegistration Form_conference PBU_2017.docx [кторов биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconГриценко Т.Б. Культурологя (2011).docx [биография рия сен]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconКорнєєв Ю.В. ІНСТИТУТ ПОВІТРЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В СИСТЕМІ ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА.docx [биография рабиновича кандидата в президенты]
Гусарєв С. Д. Особливості розвитку сучасної юридичної науки в Україні Задорожний Ю. А. Роль принципів права у формуванні повітряного...
FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconsydorove_0_0.docx [біографія кравчука]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUS1.docx [біографія міністра аграрної політики]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUkrajinsk-knihovna.docx [біографія петра мідянки]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconGiving_or_taking_nature_of_Ukraines_Euromaidan.pptx [биография ридо]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] icon6939.ppt [биография на английском]



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка