FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]



Сторінка50/53
Дата конвертації17.04.2017
Розмір6.58 Mb.
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   53

References


Базалук, 2008 — Базалук О.А. Окунаясь в реальность / Олег Базалук — Полтава: АСМИ, 2008. — 342 с.

Базалук, 2011 — Базалук О.А. Сумасшедшая: первооснова жизни и смерти: Мо- нография. / Олег Базалук — К.: Кондор, 2011. — 346 с.
Базалук, 2013 — Базалук О. А. Женщина для вдохновения: поэма / О.А. База- лук — Полтава: ООО «АСМІ», 2013. — 352 с.

Бахтин, 2000 — Бахтин, Н. Формальный метод в литературоведении. Мо- сква: Лабиринт. (2000).

Логунова, 1999 — Логунова, Н. Эпистолярный роман: поэтика жанра и его трансформация в русской литературе ХХ века. Ростов-на-Дону. 1999. http://www.dissercat.com/content/epistolyarnyi-zhanr-v-russkoi-literature- vtoroi-poloviny-xviii-pervoi-treti-xix-vv#ixzz2pX0R4VZA

Лотман, 1987 — Лотман, Н. Сотворение Карамзина. Москва: Книга. (1987).

Орлова, 2010 — Орлова Т. В. Христианская космология, сексуальная революция и перспективы модернизации Украины: размышления историографа / Философия и космология (Philosophy and Cosmology) (Том 9)– Kiev: ISPC, 2010. — P.171–179.

Сарафанова, 2009 — Сарафанова, А. Классическая форма эпистолярного рома- на и её трансформация в ХХ веке. Известия Российского государственно- го педагогического университета им. А.И. Герцена, № 107, 2009. http:// cyberleninka.ru/article/n/klassicheskaya-forma-epistolyarnogo-romana-i-ee- transformatsiya-v-hh-veke

Смирнова, 2012 — Смирнова, А. Литературная традиция и эпистолярный днев- ник В.П. Астафьева. Московский педагогический университет. Школа не- офилологии, № 2, 2012. Москва. http://uchzap.ru/ru/journals/72

Соколянский, 1999 — Соколянский, М. Эпистолярный роман. Словарь. Вып. 2.

Коломна. (1999).



Топоров, 2001 — Топоров, В. Из истории русской литературы. Т.2. Кн. 1. Мо- сква: Языки русской культуры. (2001).

References


Bazaluk O. A. Оkynayas v real`nost — Poltava: “ASMI”, 2008. — 342 s.

Bazaluk O. A. Symasshedshaya: pervoosnova zhizni i smerti — К.: Коndor, 2011. — 346

s.

Bazaluk O. A. Zhenshina dlya vdoxnoveniya — Poltava: “ASMI”, 2013. — 352 s. Baxtin N. Formal`nuy metod v literatyrovedenii. Moskva: Labirint, 2000.



Logynova N. Epistolyarnuy roman: poetika zhanra u ego transformatsuya v ryssk- ou literatyre ХХ veka. — Rostov-na-Dony. 1999. http://www.dissercat.com/ content/epistolyarnyi-zhanr-v-russkoi-literature-vtoroi-poloviny-xviii-pervoi- treti-xix-vv#ixzz2pX0R4VZA

Lotman N. Sotvorenie Karamzina — Moskva: Кniga, 1987.

Orlova T. Hrystyanskaya kosmolohyya, seksualnaya revolution and perspektivy mod- ernizatii Ykraini: Razmushlenya ystoryohrafa / Philosophy and kosmolohyya (Philosophy and Cosmology) (Volume 9) — Kiev: ISPC, 2010. — P.171-179.

Sarafanova А. Klassucheskaya forma epistolyarnogo romana u ee transformatsuya v ХХ veke. Uzvestuya Rossiyskogo gos. Pedag. Yniver. um.. А.U. Gerzhina, № 107, 2009. http://cyberleninka.ru/article/n/klassicheskaya-forma-epistolyarnogo- romana-i-ee-transformatsiya-v-hh-veke


Smirnova A. Literatyrnaya tradizhiya u epistolyarny dnevnuk V.P.Astaf`eva. Mos- kovskuy pedagodich. Ynuvers.. Shkola neofilologii, № 2, 2012. Moskva. http:// uchzap.ru/ru/journals/72

Sokolyanskiy M. Epistolyarny roman. Slovar. Vыp. 2. Kolomna. 1999.

Toporov V.. Uz ustoruu rysskoy literatyru. Т.2. Кн. 1. Moskva: Yazuku rysskoy litera- tyru. (2001).


КЛИМ ЧУРЮМОВ:


«Я ЗАВЖДИ ПОВТОРЮЮ, ЩО Я — УКРАЇНЕЦЬ. ДЛЯ МЕНЕ ЦЕ ПРИНЦИПОВЕ ПИТАННЯ»

С. Зражевський — журналіст,

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди

(м. Переяслав-Хмельницький, Україна)


E-mail: zrashuk@ukr.net
У статті автор звітує про круглий стіл «Клим Чурюмов людина сторіччя», що відбув- ся 29 квітня 2015 року у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Клим Чурюмов всесвітньовідомий український астрофізик, пер- шовідкриватель комет Чурюмова-Герасименко (1969) та Чурюмова-Солодовникова (1986), ди- ректор Київського планетарію, член-кореспондент Національної академії наук України.

У рамках роботи круглого столу увазі учасників було запропоновано виставково- інформаційні та мистецькі експозиції у бібліотечному просторі університету, серед яких — мистецький вернісаж «Космос далекий і близький». З докладами виступи В. Хомич, К. Чурюмов, Г. Железняк, О.Шкіра, О. Базалук та ін.. На завершення роботи круглого столу гості та учасники наукового зібрання відвідали з екскурсією Музей космосу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Ключові слова: Клим Чурюмов, космос, комета Чурюмова-Герасименко, Переяслав- Хмельницький, космічна освіта, космічна Україна, бібліотека.


KLIM CHURYUMOV:


I ALWAYS REPEAT THAT I AM UKRAINIAN. FOR ME IT IS A MATTER OF PRINCIPLE”

Sergiy Zrazhevskuy — journalist,

Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University

(Pereyaslav-Khmelnytsky, Ukraine)
In this article the author reports about the round table “Klim Churyumov - Person of the Century” which held at the Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University of Pereyaslav-Khmelnytsky on April 29, 2015. Klim Churyumov is a Ukrainian world famous astrophysicist, discoverer of Churyumov-Gerasimenko comet (1969) and Churyumov-Solodovnikov comet (1986), director of the Kiev planetarium and corresponding member of National Academy of Sciences of Ukraine.

Within a framework of the round table exhibition, information and art displays were introduced for participants’ consideration in the library of the University, among which is Art Opening Day “Space far and near.” Valeriy Khomich, Klim Churyumov, Galina Zhelezniak, Olga Shkira, Оleg Bazaluk etc. gave reports. At the end of the round table participants and guests of scientific meeting visited National Museum of Space History at the ethnographic village “Pereyaslav”.

Key Words: Klim Churyumov, space, Churyumov-Gerasimenko comet, Pereyaslav-Khmel- nitsky, cosmic education, space Ukraine, library.

© Зражевський С. 2015


Буквально за одну ніч з відомого в наукових колах фахівця він перетворився на зірку світового масштабу. Минулої осені про нього дізналися навіть ті, що на- укою особливо не цікавилися. Ім’я Клима Чурюмова зазвучало на провідних світових телеканалах і з’явилось на шпальтах друкованих ЗМІ. Торік 12 листо- пада космічний апарат «Розетта» спрямував на поверхню комети спусковий апарат «Філи». За цим історичним моментом і величезним кроком на шляху до розгадки таємниці виникнення Сонячної системи в прямому ефірі спостерігали сотні тисяч людей. Комету, на яку приземлився «Філи», відкрили в жовтні 1969 року українські астрономи Клим Чурюмов і Світлана Герасименко.

29 квітня в Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті імені Гри- горія Сковороди відбувся круглий стіл «Клим Чурюмов — людина сторіч- чя», організований бібліотекою вишу. Співорганізаторами заходу виступили Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державна науково-педагогічна бібліотека України іме- ні В. О. Сухомлинського, Київський планетарій товариства «Знання», Харків- ський планетарій імені Ю. О. Гагаріна, Музей космосу Національного історико- етнографічного заповідника «Переяслав» та Міжнародне філософсько- космологічне товариство.

Слід підкреслити, що круглий стіл «Клим Чурюмов людина сторіччя» відбувався у рамках культурно-просвітницького проекту «Космічна Україна», який вже п’ять років активно діє на базі книгозбірні Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

29 квітня у конференц-залі імені Василя Сухомлинського було особливо бага- толюдно — тут зібралися студенти зі всіх факультетів, співробітники та науковці університету, педагоги, школярі, бібліотекарі, музейники, всі, кому тема космосу цікава і близька. Така увага до круглого столу не випадкова, адже на наукове зі- брання завітали директор Харківського планетарію імені Ю. О. Гагаріна, секре- тар Союзу планетаріїв України Галина Железняк та сам Клим Чурюмов, всесвітньовідомий український астрофізик, першовідкривая комет Чурюмова- Герасименко (1969) та Чурюмова-Солодовникова (1986), директор Київського планетарію, член-кореспондент Національної академії наук України.

Відкрила засідання круглого столу директор бібліотеки Переяслав- Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди, одна із авторів культурно-просвітницького проекту “Космічна Україна” Ольга Шки- ра. Із найщирішими вітаннями до учасників круглого столу звернувся перший проректор університету Валерій Хомич. Він, зокрема, зазначив: «Завдяки ідеї вченого-філософа, професора Олега Олександровича Базалука було започат- ковано проект “Космічна Україна”, до якого активно долучилася бібліотека університету і який подарував зустрічі з непересічними особистостями на- шого часу. Ви чудово пам’ятаєте зустріч в університеті із першим космо- навтом незалежної України Леонідом Каденюком, яка проходила у рамках цього проекту. Сьогодні ж Вашій увазі пропонується дещо інший формат — зустріч із видатними особистостями у галузі дослідження космічного про- стору. Якщо звернутися до біографії Клима Чурюмова, то він уже більше 60- ти років плідно працює в цій галузі як у науковому плані, так і в практичній реалізації проектів. Переяславщина ж особлива тим, що в нас є Музей космо-
су, який заснував патріарх переяславських музеїв Михайло Сікорський. Його цінні надбання бережуть нині молоді науковці».

Від імені вченої ради університету Валерій Хомич нагородив Клима Чу- рюмова та Галину Железняк почесними відзнаками університету — меда- лями Михайла Сікорського за вагомий вклад, який вони вносять у виховання підростаючого покоління та їх просвітницьку діяльність.

Вітаючи поважне зібрання, директор бібліотеки університету Ольга Шкира підкреслила: «У нас стартував і вже п’ять років діє культурно- просвітницький проект “Космічна Україна”. У рамках проекту в універси- теті побачив світ цікавий альманах, який розповідає про космічну Переяс- лавщину [Космічна Україна, 2012]. Гордимося ми й тим, що книгозбірня уні- верситету співпрацює із першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком. А в грудні минулого року дружньому бібліотечному колективу пощастило побувати в Київському планетарії і познайомитися особисто з Климом Чурюмовим. Бібліотекарі отримали незабутні враження та безцін- ну інформацію, адже Клим Іванович особисто прочитав нам лекцію про кос- мічну місію “Розетта”. Доступно, зрозумілою мовою і настільки щиро, що вона дійшла до наших сердець».

Про унікальний експеримент у космосі — космічну місію «Розетта» повів мову Клим Чурюмов. Його змістовна й цікава лекція так і називалася — «Кос- мічна місія “Розетта” — проект тисячоліття». Всесвітньовідомий вчений наголосив, що повністю поділяє думку колег щодо значення місії «Розетта», яку можна порівняти з першим польотом людини в космос чи висадкою на Місяць. Клим Іванович розповів: «Вперше у 2004 році Європейське космічне агент- ство вирішило запустити апарат для вивчення комети. Спочатку вчені збирались відправити «Розетту» на комету Віртанена. Але старт відкла- дали, і небесне тіло змінило траєкторію. Заміною стала комета Чурюмова- Герасименко, оскільки її траєкторія добре вивчена і можна було точно ви- рахувати момент наближення модуля. Для чого потрібно вивчати комети? Науковці знають, що це капсули часу. Тобто вони зберігають первинну речо- вину, з якої утворилися Сонце і планети. Але в планетах і на Сонці ця речо- вина змінилася дуже сильно, а в кометах вона залишилася в первісному ста- ні. Ми будемо знати, з якої речовини виникало Сонце, наша Земля, якою вона була молодою. Зараз це буде уточнено. Це перше.



Друге. Звідки на Землі з’явилась вода? Геологи кажуть одне, гідрологи — інше. Але астрономи вважають, що комети занесли воду на Землю 3,4 мі- льярда років тому приблизно. Чому? Тому що кометне ядро складається на 70-80 % з криги. Коли Земля була гаряча, кометні ядра трильйонами падали на Землю, крига танула, впадини заповнилися водою.

Звідки органічна речовина потрапила? У кометах знайдений гліцин. Живі істоти не можуть жити без цієї амінокислоти. Зараз у кометах будуть шукати інші амінокислоти. Якщо будуть знайдені інші амінокислоти, то можна буде однозначно сказати, що життя виникло з тієї органіки, яка була занесена кометними ядрами». За словами астронома, модуль «Філи» вже пере- дав на Землю формули речовин, з яких складається комета. Наразі вчені займа- ються їх розшифровкою. Також вчений розповів учасникам круглого столу про

сутність комет, легенди та історії різного періоду розвитку людства, пов’язані з кометами та їх впливом на свідомість людей.

Під час свого виступу Клим Чурюмов наголосив: «Я завжди повторюю, що я українець. Для мене це принципове питання. Я народився в Миколаєві, Світлана Герасименко, разом з якою ми відкрили комету, в Баришівці на Київщині. Це абсолютно українська комета і досягнення України. Мені дуже образливо, коли мене називають російським чи радянським ученим. Під час посадки модуля всі іноземні мас-медіа — США, Канади, Європи — називали ко- мету українською, а нас, звичайно, — українськими відкривачами.

Але були там і журналісти з російського каналу НТВ — нахабні, безцере- монні, розштовхували всіх. Я їм сказав, що відповім на запитання за умови, що вони не назвуть мене в своїх репортажах радянським ученим. Вони при- сягалися, що виконають мою вимогу. А коли в Росії вийшли ці сюжети, мене разів десять назвали саме радянським ученим».

Нагадаємо, 2 березня 2004 року до небесного тіла Чурюмова-Герасименко з космодрому «Куру», що у Французькій Гвіані, стартував 3-тонний космічний апарат — дослідницький зонд «Розетта». За запрошенням Європейського кос- мічного агентства Клим Чурюмов їздив «проводжати» «Розетту» на космодром. Назву місія отримала від знаменитого каменя, знайденого наполеонівськими солдатами поблизу єгипетського міста Розетта. Збережені на ньому написи на трьох мовах дозволили розшифрувати ієрогліфи. Вчені сподіваються, що місія

«Розетта» дозволить, нарешті, розкрити таємницю походження Землі і життя на ній, бо тільки на кометах можна знайти ту первісну речовину, з якої утвори- лася наша планета.

По дорозі до комети Чурюмова-Герасименко за десять років ракета обігнула Землю, потім облетіла Марс і, провівши вивчення червоної планети, викорис- товуючи її гравітаційне поле, пішла далі. Відповідно до програми польоту, зонд наблизився до п’ятикілометрового ядра і направив до нього спускний модуль

«Філи» з науковими приладами. Стиковка з ядром комети відбулася 12 листопа- да 2014 року. До цього дослідження Сонячної системи не проводилися. За посад- кою модуля «Філи» на комету український астроном Клим Чурюмов спостерігав з офісу Європейського космічного агентства в місті Дармштадт (Німеччина).

Учениця Клима Чурюмова, колишній музейник, а нині кандидат фізико- математичних наук, доцент кафедри математики і інформатики та методики навчання Надія Філоненко наголосила на тому, що у 80-х роках минулого століття саме завдяки допомозі Клима Івановича в Музеї космосу НІЕЗ «Пере- яслав» з’явилися чудові експонати: камера для фотографування нічного неба, раритети 30-х років ХХ століття — низькочастотний радіоприймач, барограф, термограф, гігрограф, альбом цінних фотознімків та ін.



Надзвичайно цікавим і змістовним був виступ директора Харківського пла- нетарію Галини Железняк. Виступаючи перед учасниками круглого столу, вона підкреслила: «У Переяслав-Хмельницькому університеті я втретє. І кожний мій приїзд — це якесь нове відкриття для мене, це неабиякий захват від того, як цілеспрямовано розвивається заклад. Я бачу як конференц-зали, аудиторії, коридори, університет загалом, стають все більш естетичними, комфортабельними, відразу помітно, що тут дбають про студентів та їх
зручності, турбуються про молодь і наше майбутнє [Космические путеше- ствия, 2012].

Переяслав-Хмельницький — одне із моїх найулюбленіших міст. Універси- тет, в якому відбувається цей чудовий круглий стіл, носить ім’я Григорія Сковороди. А Сковорода — це ключова фігура в розвитку світового космізму! Саме Сковорода підкреслив не тільки ідею Платона про те, що є великий кос- мос — макрокосмос і мікрокосмос — людина, а й вказував на світ символів як третю іпостась. Тут доречно провести логічні паралелі із сучасністю. Так, місія “Розетта” розпочалась в 2004 році, коли ніхто ще не знав, що станеть- ся на нашій планеті за десять років. І саме в 2014 році, коли Україну охопили такі буремні події, місія “Розетта” чудово виконала свою функцію. Про Укра- їну тоді заговорив увесь світ не лише як про територію конфлікту, який від- бувається через зовнішню агресію, а й як про державу, яка багато десяти- літь присвятила поглибленому дослідженню космосу і в якій є чудова наука. Ось у цьому символ, про який говорив ще Григорій Сковорода!

Без України світ не проживе з точки зору космічних досліджень. Усі космічні кораблі, які сьогодні запускаються з космодрому Байконур, керуються система- ми управління, зробленими в Україні. Що означає відмовитися від українських систем управління? Це означає поставити космонавтів і астронавтів на межу вкрай ризикованих польотів із непередбаченими катастрофічними наслідками.

До слова, якщо ми поставимо в ряд портрети великих геніальних кон- структорів, половина з них будуть українцями або ж матимуть українське коріння. Людина, яка перша в історії запустила ракети на європейському просторі це полтавець Олександр Засядько. Він народився в 1779 році. Мож- на сказати, що з того часу космонавтика, яка живиться українською зем- лею, славно піднімається увись. Житомир — батьківщина Корольова, мати Ціолковського походить з-під Полтави. Ось чим потрібно гордитися!

До речі, всесвітньовідомий філософ Григорій Сковорода дуже любив Слобо- жанщину і знайшов свій вічний спокій саме на Харківщині. Це ще один символ, який поєднує Харківщину і Переяславщину. Тому мене завжди манить Пере- яславська земля».

Галина Железняк люб’язно подарувала книгозбірні Переяслав-Хмельниць- кого педагогічного університету дві книги — Володимира Платонова «Янгель. Орбиты жизни» та книгу власного авторства «Космонавтика. Відкриття Всесві- ту». Михайло Янгель — знаменитий конструктор двигунів, які дозволяють раке- там до цього часу надійно і якісно літати в космос. У книзі багато фотознімків та цікавого матеріалу, що стосується розвитку космонавтики і сучасного ракето- будування, зокрема, йдеться про надзвичайно потужну українську ракету «СА- ТАНА». Зі щирими словами «Студентам-мрійникам та ентузіастам-викладачам, хранителям знань університету Переяслава-Хмельницького, де творив мир один із видатних космізтів Григорій Сковорода, із побажаннями єдності, радос- ті, добра та космічного злету» Галина Железняк передала обидві книги дирек- тору бібліотеки університету Ользі Шкирі. Крім цього, директор Харківського планетарію нагородила Ольгу Іванівну грамотою за розвиток ідей космічного мислення та активну роботу з популяризації досягнень світової космонавтики, філософії космізму, пропаганди ключової ролі України в освоєнні космосу.


Український вчений-філософ, доктор філософських наук, професор, голова Міжнародного філософсько-космологічного товариства Олег Базалук «Дій- сно, вже п’ять років успішно реалізовується культурно-просвітницький про- ект “Космічна Україна”, але ще в 2004 році на базі Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ми провели І Міжнародну конференцію, на основі якої було засноване Міжнародне філософсько-космологічне товариство. На даний час це товариство об’єднує більше 150 вчених із 20 країн світу і працює за двома напрямками: космічні подорожі (ми приймаємо участь в гранто- вих програмах Гарвардського університету, де розробляємо особливості по- ведінки мозку людини в умовах невагомості) [Базалук, 2010а; Базалук, 2012а; Космические путешествия, 2010; Космические путешествия, 2012] та кос- мічна освіта (ми вже подали заявку і будемо приймати участь в роботі комі- сії ООН, яка займається цією проблематикою) [Базалук, 2010; Базалук, 2012; Базалук, 2013; Образ, 2011; Образ, 2012; Образ, 2013; Bazaluk, 2013; Bazaluk, 2014; Future, 2014]. Сьогодні в Міжнародне філософсько-космологічне товари- ство входять вчені з Сорбонни, Колеж де Франс, провідних університетів Спо- лучених Штатів Америки. Ми приймаємо участь в розробці інтегральної мо- делі еволюції “Big History”, яка вивчає особливості розвитку Всесвіту. У 2004 році Міжнародне філософсько-космологічне товариство заснувало журнал “Філософія і космологія”, який нині входить до 12 світових науково-метричних баз [Philosophy, 2008; Philosophy, 2009; Philosophy, 2010; Philosophy, 2011;

Philosophy, 2012; Philosophy, 2013; Philosophy, 2014; Philosophy, 2015].

Переяславщина — це дійсно космічна земля і маємо надію, що найближчим часом нам вдасться залучити провідних фахівців у сфері космосу з України, Росії та інших країн і провести масштабну конференцію на базі Переяслав- Хмельницького педагогічного університету. Щиро сподіваюся, що ми гідно за- рекомендуємо себе і ввійдемо в історію, адже не обов’язково приймати участь в технічних розробках, але бути засновником космічної освіти наш прямий обов’язок».

У другій частині круглого столу присутні мали змогу познайомитися з ін- шими захопленнями Клима Чурюмова, адже він не лише всесвітньовідомий астроном, а й дитячий письменник. В інформаційно-ресурсній залі «Чумаць- кий шлях» відбулася презентація дитячих книг відомого вченого. Дошкільни- ки та молодші школярі продекламували вірші, а у виконанні сімейного тріо Тамари Лисенко «Березки» прозвучав музичний твір Бертольда Кемпферта

«Подорожні в ночі». У свою чергу старший викладач Людмила Білоусько та студенти факультету педагогіки і психології презентували рукотворну книгу- ширму з віршами Клима Чурюмова.

Усі охочі мали чудову можливість отримати автографи Клима Чурюмова на його книгах для дитячого читання та листівках-колажах, а також автографи Олега Базалука на його книзі «Космические путешествия» [Базалук, 2012].

У рамках роботи круглого столу увазі учасників було запропоновано виставково-інформаційні та мистецькі експозиції у бібліотечному просторі уні- верситету, серед яких — мистецький вернісаж «Космос далекий і близький» (підготовлений студентами педагогічного факультету під керівництвом кандидата педагогічних наук Тетяни Носаченко та викладача кафедри мис-
тецьких дисциплін Світлани Палюкенієнє і учнями Переяслав-Хмельницької дитячої художньої школи); авторська етнічна виставка доцента кафедри мис- тецьких дисциплін Ольги Стрілець «Космос душі і серця»; книжкова ви- ставка «Загадковий світ космосу»; мистецька виставка «Зоряний слід ко- мети Чурюмова-Герасименко» (підготовлена студентами педагогічного факультету під керівництвом Тетяни Носаченко і Світлани Палюкенієнє); художня виставка «Краплинки українського Всесвіту» (підготовлена ви- хованцями Переяслав-Хмельницької дитячої художньої школи) [Шкира, 2011]. На завершення роботи круглого столу гості та учасники наукового зібрання відвідали з екскурсією Музей космосу Національного історико-етнографічного

заповідника «Переяслав».



Нині колектив бібліотеки університету виношує ідею створення в Переяслав- Хмельницькому педагогічному університеті власного мікропланетарію [Ба- залук, 2012а; Шкира, 2011]. Ви запитаєте — навіщо в педагогічному виші пла- нетарій? Відповідь очевидна — у освітньому і виховному значенні планетаріїв. Сучасне суспільство, яке хоче бачити для себе перспективу розвитку, потребує людей освічених і здатних до творчої роботи в науці і техніці. Завжди була і є потреба не тільки дати знання, але й, як кажуть, запалити «іскру Божу», збуди- ти уяву, допитливість. Тому все важливішим стає принцип: вчитись може і має бути цікаво. А планетарій за допомогою найсучаснішої техніки пробуджує ін- терес до дивовижних речей, відкритих в оточуючому світі. Він може стати справ- жнім культурно-пізнавальним центром найсучасніших мультимедійних техно- логій, місцем, де практично вивчаються можливості їх застосування в освіті та мистецтві.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   53

Схожі:

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconBakalarska_prace__Lenka_Heinigova.docx [биография мадонны]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconДокумент Microsoft Word (25).docx [хё ри биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconRegistration Form_conference PBU_2017.docx [кторов биография]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconГриценко Т.Б. Культурологя (2011).docx [биография рия сен]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconКорнєєв Ю.В. ІНСТИТУТ ПОВІТРЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В СИСТЕМІ ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА.docx [биография рабиновича кандидата в президенты]
Гусарєв С. Д. Особливості розвитку сучасної юридичної науки в Україні Задорожний Ю. А. Роль принципів права у формуванні повітряного...
FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconsydorove_0_0.docx [біографія кравчука]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUS1.docx [біографія міністра аграрної політики]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconUkrajinsk-knihovna.docx [біографія петра мідянки]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] iconGiving_or_taking_nature_of_Ukraines_Euromaidan.pptx [биография ридо]

FHI-25.docx [александър абт биография фигурист] icon6939.ppt [биография на английском]



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка