Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності "Журналістика". Харків, 2007 с



Сторінка1/3
Дата конвертації20.03.2018
Розмір0.51 Mb.
ТипПояснювальна записка
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА

В.К.ФОМЕНКО

ПРЕС-СЛУЖБИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АГЕНТСТВА

Методичні матеріали для студентів зі спеціальності

“Журналістика”

Харків 2008

Фоменко В.К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності “Журналістика”.- Харків, 2007.- ..с.

Збірка навчально-методичних матеріалів містить програму теоретичного курсу “Прес-служби та інформаційні агентства”, тренінгову програму контролю знань студентів. Особливу увагу приділено аналізу можливостей використання технологій інформаційної роботи у владних структурах, бізнесу, громадських організаціях.

Навчально-методичні матеріали адресовані студентам спеціальності “Журналістика”

(c) В.К.Фоменко, 2007


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дисципліна “Прес-служби та інформаційні агентства” в системі підготовки фахівця

У системі підготовки студентів спеціальності “Журналістика” важливе місце відведено дисципліні “Прес-служби та інформаційні агентства”.

Введення до навчального плану університету цієї дисципліни віддзеркалило зростаючий попит на фахівців з інформаційної роботи. Адже у інформаційному просторі як України, так і інших країн все більшу роль відіграють інформаційні агентства, працівники яких мають мати добрі навички роботи з інформацією. Агенції, започатковані ще у ХІХ сторіччі як посередники між суб‘єктами інформаційного простору- генераторами подієвих новин та засобами масової інформації, на сьогодні не тільки значно зросли у кількості і потужності, але й у певних випадках завдяки розвитку інформаційних технологій вийшли на прямий контакт зі споживачами новинної продукції. Тож робота у таких структурах вимагає від журналіста нових знань і навичок.

Прикметним для сьогодення стало також те, що владні структури, бізнесові компанії, громадські організації України розпочали активно створювати підрозділи, на які покладено функції інформаційного діалогу з суспільством. Такі підрозділи, які отримують назву “прес-служб”, “прес-департаментів”, “прес-відділів”, мають забезпечувати інформаційну відкритість влади, бізнесу, громадських організацій.

Прагнення до інформаційної відкритості продиктовано розвитком демократичних засад в державі. Що до бізнесових структур, то для них це також є слідством розвитку ринкових реформ в Україні, адже цивілізований ринок- то чесність, прозорість та відкритість.

Створювані прес-служби виконують дві головні функції. По- перше, забезпечують оперативною та точною інформацією про діяльність влади, бізнесу, неурядових організацій суспільство. По- друге, проводять моніторинг інформаційного простору, щоб відстежувати яке місце займає у даному просторі організація чи її керівники.

Тому розвиток прес-служб значно збільшив обсяги інформації у інформаційному просторі України, а також попит на неї. Певною мірою це сприяло активному розвитку інформаційних агентств.

Єдність стилю –інформаційна журналістика- став стимулом для багатьох форм активної співпраці прес-служб та інформаційних агентств. Скажімо, в Україні важливі заяви владних структур або бізнесових компаній нерідко поширюються саме по каналам інформаційних агентств. Саме на базі агентств, зокрема, Укрінформу, Інтерфакс-Україна, УНІАН створені інформаційні майданчики, які використовують прес-служби.

У сучасному інформаційному простору зростає вага новин, попит на них у суспільстві. А це є той матеріал, яким оперують як прес-служби, так і інформаційні агентства.

Така глибинна спорідненість стала причиною того, що ці два напрямки журналістської діяльності “прес-служби” та “інформаційні агентства” поєднано у одній дисципліні.

Але треба добре розуміти принципову морально-етичну різницю між роботою журналіста у інформаційному агентстві та прес-службі. Будь-яке інформаційне агентство, виходячи зі своєї основної функції- забезпечувати новинами якомога більше ЗМІ та інших споживачів, прагне до об‘єктивності у подачі інформації. Звичайно, та обставина, кому належить агенція, певною мірою позначається на особливості подачі новин. Скажімо, державна агенція більш піклується про позитивне висвітлення подій у органах влади. Але домінуючою позицією для інформаційного агентства є об‘єктивність, оскільки саме вона є фундаментом його успішного бізнесу.

У той же час прес-служби за так би сказати, походженням, мають бути суб‘єктивними. Кожна прес-служба має захищати інтереси свого засновника і господаря – орган влади, бізнесову компанію. Це головне завдання будь-якої прес-служби і відповідно її працівників. Але ж на цій підставі неможливо побудувати ефективні відносини з журналістами. Тому однією з найскладніших задач прес-служби є забезпечення балансу інтересів господаря цієї служби та ЗМІ. А для прес-секретаря вкрай важливо вміло впоратись з так званим конфліктом інтересів: адже репортерів нерідко цікавить те, що власник компанії не хоче висвітлювати. І навпаки: запропоновані теми можуть не цікавити пресу.
Ця дисципліна у навчальній підготовці журналіста дуже тісно пов‘язана з такими предметами як “Основи журналістики”, “Паблік рилейшнз”, “Основи рекламної діяльності”.
Предмет курсу “Прес-служби та інформаційні агентства”
Завдання курсу побудовані з урахуванням того, що майбутній журналіст може співпрацювати з прес-службами та інформаційними агентства як, наприклад, кореспондент газети чи телебачення або ж навпаки бути працівником цих структур. Тому викладення структуровано таким чином, щоб підготувати фахівця до повноцінного виконання як функцій партнера прес-служби чи інформаційного агентства, так і обов‘язків їх працівників. Оскільки останнє завдання є значно об‘ємнішим і вагомішим, йому надано більше уваги у курсі.

У першій частині курсу – “Інформаційні агентства” йдеться про функції агентств як посередників між джерелом інформації та ЗМІ як споживачами новин, про поступове розширення завдань агентств на сучасному етапі, розвиток виробництва мультимедійних продуктів. Чимало увага надана історії створення та розвитку світових інформаційних агентств, а також українських агентств. Відстежуються непрості процеси конкуренції та співпраці інформаційних агентств світу.

Теоретичний блок курсу містить такі принципово важливі для майбутніх фахівців з інформаційної роботи розділи як особливості функціонування інформаційної простору, його циклічність, види аудиторій, динамічність внутрішнього попиту на інформації та зовнішньої пропозиції. Розглядається співвідношення реального, інформаційного та символічного просторів, проблема викривлення інформаційного простору при введенні у нього новин.

Значна увага надана таким сучасним поняттям як різні види моніторингу ЗМІ, інформаційні майданчики, дифузія інформації, інформаційний резонанс.


Значна увага у курсі надається формуванню практичних навичок. Адже від якості документів, підготовлених прес-службою, у чималій мірі залежить результативність її інформаційних кампаній. Також розглядаються різні технології делівірингу та моніторингу, групові та індивідуальні форми роботи прес-служб з журналістами. Надана увага розробці та реалізації планів роботи прес-служб за різних умов, включаючи, кризові ситуації.



Розглядаються вимоги до повідомлень інформаційних агентств у залежності від виду ЗМІ, технологія пошуку новин, створення самого повідомлення. Надається увага формування такої навички як підготовлення повідомлень для закордонного читача.

Навчальна дисципліна “Прес-служби та інформаційні агентства” викладається у дев‘ятому семестрі і закінчується іспитом.
Мета викладання дисципліни- дати студентам усвідомлення основних понять та особливостей інформаційної роботи як у прес-службах, так і інформаційних агентствах, забезпечити вироблення навичок і умінь творчого підходу до вирішення практичних завдань, оволодіння практикою ефективної організації комунікацій суб‘єктів інформаційного простору з ЗМІ.
Головні завдання дисципліни:


  • познайомити студентів з основними принципами функціонування інформаційного простору, циклічністю його коливань та попиту на інформацію,

  • розкрити роль прес-служб у формуванні іміджу органів влади, бізнесових компаній, громадських організацій, вирішенні проблем комунікацій цих суб‘єктів із ЗМІ,

  • ознайомити із структурами прес-служб, типовими положеннями про прес-служби, вимогами до працівників,

  • ознайомити з основними технологіями управління ЗМІ, методиками співпраці з журналістами,

  • ознайомити з практикою підготовки основних документів прес-служб,

  • розкрити роль прес-служб у роботі за умов інформаційного нападу,

  • ознайомити з практикою підготовки планів роботи прес-служб за звичайних умов та кризової ситуації,

  • розкрити значення прес-служб у сучасному бізнесі, зокрема, у інформаційній підтримці бренду, репутаційного менеджменту, тощо,

  • ознайомити з історією створення та розвитку інформаційних агентств світу,

  • дати поняття про класифікацію інформаційних агентств,

  • розкрити роль конкуренції та співпраці інформаційних агентств,

  • ознайомити з особливостями роботи інформаційних агентств як посередників між джерелами інформації та споживачами,

  • ознайомити з вимогами до журналістів інформаційних агентств,

  • дати навички підготовки інформаційних повідомлень для ЗМІ різного рівня – від районних газет до всеукраїнських видань, радіо, телебачення,

  • дати навички підготовки інформаційних повідомлень про життя України для закордонних читачів.



Унаслідок вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:


  • основні форми функціонування інформаційного простору, види аудиторій споживачів інформаційних продуктів, їх циклічність,

  • структури прес-служб, функції, вимоги до працівників,

  • основні методи управління ЗМІ,

  • форми співпраці з журналістами,

  • основні процеси роботи прес-служб за умов кризової ситуації,

  • принципи інформаційної підтримки бренду, репутації, іміджу,

  • принципи забезпечення інформаційної безпеки,

  • історію створення та розвитку інформаційних агентств,

  • особливості технології роботи інформаційних агентств,

  • сучасний стан інформаційного ринку України.


Уміти:


  • застосувати на практиці набути теоретичні знання,

  • розробляти плани роботи прес-служб для роботи у звичайних умовах та за кризової ситуації,

  • організовувати роботу з журналістами, включаючі групові та індивідуальні форми співпраці,

  • створювати та інформаційно підтримувати веб-прес-офіси,

  • створювати та використовувати інформаційні майданчики,

  • готувати всі види документів прес-служб, уміти кваліфіковано забезпечувати ними редакції,

  • здійснювати усі види моніторингу публікацій у ЗМІ,

  • забезпечувати інформаційну безпеку,

  • інформаційно підтримувати бренди, репутаційний менеджмент, рекламні акції,

  • готувати конкурентоздатні інформаційні повідомлення для інформаційних агентств з розрахунком на різні види ЗМІ,

  • використовувати бази даних інформаційних агентств.

  • готувати інформаційні повідомлення про життя України для закордонного споживача продукції українських інформаційних агентств


ПРОГРАМА КУРСУ
«ПРЕС- СЛУЖБИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АГЕНТСТВА»

ЧАСТИНА ПЕРША


ІНФОРМАЦІЙНІ АГЕНТСТВА


ТЕМА ПЕРША

Теоретичні засади процесу створення та розповсюдження новин
Предмет, структура та завдання курсу. Інформаційні джерела, рекомендована література, методичні рекомендації до самостійної роботи.

Новинний простір як форма викривлення інформаційного простору.

Проблема паралельності реального та інформаційного простору за Г.Почепцовим. Активне викривлення інформаційного простору при формуванні штучного або природного зв‘язку між подіями. Можливість виправлення викривлення шляхом додавання нового елементу.

Форми викривлення інформаційного простору, що використовуються у сучасних інформаційних війнах або політичних кампаніях. Створення події під майбутню новину. Створення новини під майбутню подію.

Закони, що визначають вплив інформації на масову свідомість. Закон багатонаправленості розповсюдження інформації. Закон багатошаровості інформаційного повідомлення. Закон активної ролі аудиторії. Закон інформаційного підсилення.

Боротьба інформаційних продуктів. Використання продукції інформаційних агентств для досягнення домінування на символічному полі.


Допоміжна література.


  1. Почепцов Г.Г.Информация & дезинформация.-К.:Ника-Центр,Эльга, 2001.-256 с.




  1. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер».- 2002. – 352 с.

ТЕМА ДРУГА

Світові інформаційні ресурси
Етапи розвитку світового ринку інформаційних послуг. Якісні зміни ринку в середині 60-х років минулого століття пов‘язані з початком використання для обробки та передачі інформації обчислювальної техніки. Поява перших автоматизованих інформаційних систем.

Співвідношення часток державних та недержавних служб на інформаційному ринку. Поступове зниження частки державних служб.

Формування трьох груп інформаційних служб: центри-генератори, центри розподілу (вендори), інформаційні агентства. Розширення функцій інформаційних агентств, які окрім збирання та розповсюдження інформації, починають формувати та вести бази даних.

Інтернет-портали як ключові суб‘єкти сучасного віртуального інформаційного простору Інтернету. Портали Yahoo, Google як мегаінформаційні агенції - надпотужні постачальники новинного продукту (до 30 мільйонів звернень клієнтів щодня) .


Структура розділу новин порталу Yahoo: світові новини, події у США, новини бізнесу, політики, науки, технологій, спорту, охорони здоров‘я. Наявність фотоновин, аудіо- й відеоновини. Поняття News-колектор.
Створення світових інформаційних корпорацій для забезпечення розвитку міжнародної економічної співпраці. Як приклад створення у 2003 році Альянсу “Світові ділові новини”. Фундатори альянсу: агентство AFX (Лондон, дочірня структура агентства Франс Прес), компанія MarketWatch.com, Inc (NASDAQ:MKTW) (Нью-Йорк) та агентство Сіньхуа Фінансова Мережа (Гонконг). Діяльність альянсу як всесвітнього сервісу новин для фінансових споживачів. Включення у зону обслуговування альянсу групи провідних транснаціональних компаній.

LEXIS-NEXIS – найбільша у світі повнотекстова онлайнова інформаційна система. Історія створення. Співпраця системи з 80 провідними інформаційними агентствами світу. База даних системи: 800 видань, що містять більшість новин світу, фінансові документи, брокерські звіти, юридичні та законодавчі документи. Технологія надання послуг.


Лідери українського та російського ринків ділової інформації. Рейтерс, Доу-Джонс Телерейт, Блумберг, Інтерфакс.

Основні продукти Рейтерс як провідного постачальника ділової інформації на українському та російському ринках. Пакети інформаційних продуктів для фінансистів, інвесторів, брокерів, енергетиків.


Допоміжна література.


  1. Хорошилов А.В.,Селетков С.Н. Мировые информационные ресурсы: Учебное пособие. – СПб.:Питер, 2004.-176 с.



  1. www.worldbusinessnews.com

ТЕМА ТРЕТЯ
Функції інформаційних агентств у світовому інформаційному просторі
Передвісники інформаційних агентств. Перші спроби оперативної передачі важливих новин в історії людства. Використання сонячних променів (стародавня Персія) , тамтамів (Африка), вогнищ (Слобідська Україна). Історія розвитку функцій пошуку та розповсюдження новин, відображена в експозиціях світового музею новин у Вашингтоні.

Розподіл функцій у світовому інформаційному просторі. Визначення інформаційних агентств як організацій, що на договірних засадах добирають, опрацьовують та постачають інформацію газетам, журналам, радіо, телебаченню, книжковим видавництвам, громадським організаціям, приватним особам.

Історія виникнення першого світового інформаційного агентства HAVAS. Версія щодо першої агенції у Німеччині: заснованого у першій половині XIX століття телеграфне бюро Бернгарда Вольфа. Конкуренція між рекламним та інформаційним підрозділами HAVAS. Етапи розвитку і перетворення у сучасне агентство Франс Прес.
Допоміжна література.


  1. Вайшенберг Зігфрід. Новинна журналістика: Навчальний посібник.-К.:Академія Української преси, 2004.- 262 с.




  1. www.newseum.org

ТЕМА ЧЕТВЕРТА
Класифікація інформаційних агентств.
Класифікація інформаційних агентств за характером розповсюдженої інформації. Чотири види розповсюдження інформації: про свою країну для вітчизняної преси,

про свою країну для закордонної преси, про інші країни для преси своєї країни,про інші країни для преси інших країн.

Світові інформаційні агентства як агентства, які

розповсюджують інформацію усіх цих 4 видів у глобальних масштабах. ДОдаткові критерії, яким має обов‘язково відповідати світове агентство: обсяг поширюваної інформації у словах не менше 1 мільйона на добу, кількість країн поширювання інформації – понад 100, багатомовність інформаційного сервісу, наявність миттєвого зв‘язку з іншими ІА.

Міжнародні реґіональні ІА. Агентства, здатні поширювати інформацію усіх 4 видів, у реґіональному масштабі. Пренса Латіна, колишне ТАНЮГ (Югославія).

Міжнародні національні ІА. Агентства, які працюють з інформацією перших трьох видів. Укрінформ, більшість ІА країн Європи, Кіодо Цусін.

Національні ІА. Агентства, які працюють переважно з інформацією перших двох видів.

Спеціалізовані інформаційні агентства. Провідні агентства економічної інформації Блумберг та Брідж.

ТЕМА П,ЯТА

Світові інформаційні агентства


Світові інформаційні агентства: історія створення та розвитку, сьогоднішня характеристика. Три основні мети організації таких агентств. Забезпечення інформаційної підтримки державної політики, національних інтересів (ІТАР-ТАРС, Сіньхуа). Кооперація зусиль власників газет та радіостанцій з метою вирішення проблеми якісного та дешевого забезпечення своїх ЗМІ новинами з усього світу (АП). Реалізація високоприбуткового бізнес-проекту (Рейтерс).

Характеристика окремих світових агентств. АП. Проблема дуже високої вартості новин, що передавались телеграфними компаніями для газет. Спроба видавників 6 провідних газет Нью-Йорку знайти вихід. Пропозиція Девіда Хола про об‘єдання зусиль і створення власного інформаційного агентства АП у 1848 році. Приєднання до засновників газет Бостона, слідом реґіональних видавничих груп.

Заснування в 1849 році Деніелем Крегом першого зарубіжного бюро АП в Галіфаксі, провінція Нова Шотландія, Канада.

Принципи роботи кореспондента інформаційного агентства, вперше проголошені журналістом АП Лоуренсом Гобрайдом під час його присяги у Конгресі.

Рейтерс. Винахід у 1849 році німцем Паулем Юліусом Рейтером технології, котра на той час дозволяла якнайшвидше передавати біржові новини. Відкриття першого офісу агентства Рейтерс у Лондонському фінансовому центрі. Ефективне використання агентством можливостей телеграфу та поштових голубів.

Реєстрація публічної компанії "Рейтерс Телеграм Компані". Вперше використання радіо для передачі ділової інформації по країнах Європи. Передача новин за допомогою азбуки Морзе. Реструктуризація агентства в приватну компанію, що належить Британській провінційній і національній пресі.

Рейтерс стає найціннішою компанією серед тих, що акції яких виставляються на Лондонській біржі. Оборот агентства сягає 3,5 мільярдів фунтів стерлінгів на рік.

ІТАР- ТАСС. Створення у вересні 1904 року діяти Санкт-петербурзького Телеграфного агентства (СПТА) – першого офіційного інформаційного агентства Росії. Ініціатори створення СПТА: Міністерство фінансів, Міністерство внутрішніх справ і Міністерство закордонних справ Російської Імперії.

Декрет Раднаркому від 18 листопаду (1 грудня) 1917 року про оголошення Петроградського Телеграфного агентства центральним інформаційним органом при Раді Народних Комісарів. Ухвала Президія ВЦИК від 7 вересня 1918 року про створення Російського Телеграфного агентства (РОСТА) при Всеросійському Центральному Виконавському Комітеті.

Заснування 10 липня 1925 року Телеграфного Агентства Союзу Радянських Соціалістичних Республік (ТАРС). Надання ТАРС виняткового права збирання і розповсюдження інформації зовні меж Союзу РСР, а також права розповсюдження іноземної і загальносоюзної інформації в межах Союзу РСР і керування роботою республіканських інформаційних агентств".

Утворення в січні 1992 року після проголошення суверенітету Росії Інформаційного телеграфного агентства Росії (ІТАР-ТАРС).

Сіньхуа. Створення агентства у 1931 році як інформаційного органу Комуністичної партії Китая. Зміна статусу у 1949 році після утворення КНР. Сіньхуа- державне інформаційне агентство.

Організація головних відділень, які отримали право самостійно розповсюджувати інформацію, у Сяньгані, Мехіко, Найробі, Каїрі, Парижі, Нью-Йорку, Москві.

Особливості роботи російської редакції агентства. Розширення зони відповідальності на Монголію, Корею, країни Східної Європи. Робота на СНД.

Дві головні функції інформаційного центру Сіньхуа- Китайського агентства економічної інформації: маркетингова діяльність та пошук і підготовка економічних новин.

ЮПІ (Юнайтед Пресс Інтернешнл). Заснування агентства у 1958 році у Нью-Йорку. Характеристика агентства. Власник контрольного пакету акцій. Радіоінформаційна та телевізійна служби агентства. Зміна ролі агентства після багаторазового переходу від одного власника до іншого (точка зору Майкла Віларда).


Допоміжна література.
1.Виллард Майкл. Пиарщик. – Москва, Киев.: “Vidalia House”, “Саммит-Книга”, 2004. – 456 с.
2.www.itar-tass.com
3.www.ap.org
4.http://about.reuters.com
5.www.xinhua.org
6.www.afp.com
ТЕМА ШОСТА
Конкуренція та співпраця інформаційних агентств.
Таємна угода 1873 року між Францією, Англією та Німеччиною про розподіл між собою світового ринку новин- з метою не допустити туди заокеанських колег. Світове інформаційне кільце, створене Гавас, Рейтером та Вольфом.

Перший виклик монополії європейських агентств АП в 1902. Початок роботи цього агентства з Кубою, Філіппінами і Центральною Америкою. Другий виклик АП в 1919 році. Проект бюро АП в Латинській Америці по наданню повномасштабного інформаційного сервісу на прохання 22 газет Південної Америки. Робота АП з 1933 року на Японію через японське інформаційне агентство Рінгго.

Перерозподіл інформаційного ринку світу як наслідок зростання економічної міці США, а також політичних реалій, що склалися після 1-ї, а надто після 2-ї світової війни, руйнування світової колоніальної системи.

Проблема впливу національних агентств Азії, Африки, Південної Америки на стан інформаційного простору у своїх країнах за умови потужної діяльності на цих інформаційних ринках світових агентств. Активна співпраця агентства Рейтерс з інформаційними службами британського уряду, включаючи розвідку.

Сучасні форми конкурентної боротьби інформаційних агентств на прикладі Альянсу “Світові ділові новини”.

Асоціації інформаційних агентств. Європейський альянс інформаційних агентств EANA. Ключові проблеми, які спільно прагнуть вирішити близько 30 інформаційних агентств- членів цього альянсу: авторські права, політика тарифу на інформацію, технології, доступ до джерел інформації. Зміна назви альянсу у 2002 році на підставі кардинальних змін у характері діяльності самих агентств- перехід від обслуговування тільки преси до виконання замовлень широкого кола клієнтів, включаючи владу, бізнес.

Участь українських інформаційних агентств у таких асоціаціях.

Азія- Organization of Asia-Pacific News Association (OANA). Об‘єднує агентства Азії та Тихого океану.

Африка – PANA, на Близькому Сході- FANA (Federation of Arab News Agence).

Обмін інформацією як дійова форма співпраці інформаційних агентств. Договори про обмін інформаційними стрічками. Як приклад, Укрінформ – 24 договори с агентствами країн Європи та Азії. Перші договори передвісника Укрінформу - агентства УТА з інформаційними службами Австро-Угорщини та Німеччини у 1920 році.

Утворення у 2006 році за ініціативою Укрінформу асоціації агентств країн Південного Чорномор,я.

Сіньхуа- понад 100 угод про обмін інформацією комерційного або некомерційного характеру.


Допоміжна література.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconЛ. М. Хавкіна історія української журналістики
Хавкіна Л. М. Історія української журналістики: Короткий семінарій. Методичні матеріали для студентів зі спеціальності «Журналістика»....
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconКафедра інформаційних технологій І математичних дисциплін «затверджую»
Робоча програма навчальної дисципліни я – студент для студентів галузі знань 12 «Інформаційні технології», спеціальності 122 «Комп’ютерні...
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconНавчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика»

Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconЮ.І. Прасул основи наукових досліджень
Основи наукових досліджень з географії та картографії: Практичні роботи для студентів 2 курсу освітньо-професійної підготовки бакалавра...
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconМетодичні рекомендації до вивчення курсу «Cучасна українська публіцистика»
Методичні рекомендації до вивчення курсу «Сучасна українська публіцистика» для студентів ІV курсу денної та заочної форм навчання...
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни «Літературна праця журналіста»
«Літературна праця журналіста» для студентів денного та заочного відділень спеціальності 030301 «Журналістика» / Укл.: О. Ю. Пода....
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconІмені академіка Степана Дем’янчука
Вступного іспиту із теорії І методики журналістської творчості для студентів спеціальності 03030101 Журналістика
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconМетодичні вказівки для практичних занять для студентів спеціальності "Фінанси І кредит" денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки для практичних занять для студентів спеціальності "Фінанси І кредит"
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconКонспект лекцій, інструкції з лабораторних робіт, методичні вказівки, індивідуальні завдання
Прошу розмістити на сайті дну у розділі «Методичні матеріали для самостійної роботи студентів» наступні матеріали
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconКонспект лекцій, інструкції з лабораторних робіт, методичні вказівки, індивідуальні завдання
Прошу розмістити на сайті дну у розділі «Методичні матеріали для самостійної роботи студентів» наступні матеріали


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка