Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності "Журналістика". Харків, 2007 с



Сторінка2/3
Дата конвертації20.03.2018
Розмір0.51 Mb.
ТипПояснювальна записка
1   2   3

1. www.ukrinform.com

ТЕМА СЬОМА

Створення та розвиток інформаційних агентств України
Робота в Україні представництв ПТА. Реґіональні відділення ПТА у Києві та Харкові. Підпорядкування у грудні 1917 року Харківського відділення ПТА ЦВК Рад України.

Створення у 1918 році у Києві Українського телеграфного агентства (УТА) та Бюро української преси (БУП) під загальним керівництвом Д.Донцова.

Інформаційна служба Західноукраїнської Народної Республіки. Редакція газети “Стрілець” як орган українського бюро друку.

Рішення ЦВК Рад України про створення в березні 1918 року Українського телеграфного агентства УкТА, головне відділення якого було розміщене у місті Єкатеринославі.

Створення у грудні 1918 року у Києві замість УкТА агенції, для якої запозичено назву БУП.

Перейменування БУП у УкРОСТА. Початок активної роботи УкРОСТА у Харкові, а його відділення ЮгРОСТА у Одесі. Співпраця з агентством П.Тичини, І.Ле, В.Катаєва, М.Кольцова, І.Бабеля, І.Ільфа, Ю.Олеші, Е.Багрицького.

Ю.Смолич про свою роботу у агентстві “Інформбюро”.

Рішення влади України про створення у квітні 1921 року на базі УкРОСТА державного інформаційного агентства РАТАУ. Роль РАТАУ у реалізації державної інформаційної політики. Володимир Нарбут- визначний організатор української інформаційної журналістики.

Організація роботи РАТАУ у Харкові, тодішній столиці України. Введення у серпні 1920 року в дію потужної міжнародної радіостанції.

Переміщення РАТАУ до Києва. Робота республіканського агентства у системі ТАРС. Підготовка інформаційних випусків для української діаспори.

Зміни в агентстві після проголошення незалежності України. Створення Українського національного інформаційного агентства. Завдання як державного агентства. Структура. Реґіональна мережа. Основні інформаційні продукти.

Роль Укрінформу у формуванні позитивного іміджу України. Протокольне рішення Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 року про завдання агентства по роботі на закордон. Створення тримовного сайту “Єдина Україна” для української діаспори. Відкриття кореспондентських пунктів у Бельгії, ФРН, Польщі, США, Великобританії, Франції, Угорщині. Організація стажування при прес-службах посольств України журналістів агентства. Створення інституту оглядачів та коментаторів з міжнародних питань з залученням провідних фахівців Міністерства закордонних справ. Введення щорічної квоти у Дипломатичній академії для підготовки співробітників Укрінформу, зарахованих до резерву власкорів за кордоном.



Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005 року “Про заходи щодо реформування та розвитку Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” на 2005- 2007 роки”. Зміни в Статуті, структурна перебудова з метою посилення гнучкості та мобільності агентства, посилення роботи на закордон, розвиток мультимедійних технологій, утворення радіо та відеослужби.

Пакет Постанов Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року щодо особливих умов соціального захисту та оплати праці працівників агентства. Перехід від державної служби до журналістських посад.

Конкуренція на ринкові інформаційних послуг в Україні. Характеристика провідних українських інформаційних агентств: Інтерфакс- Україна, УНІАН, Українські новини.

Правові засади функціонування інформаційних агентств в Україні. Законодавчі зміни розміру закордонних інвестицій у уставні фонди інформаційних агентств.


Допоміжна література.


  1. .Зверевский Валерий, Глаголев Александр. Информационная дипломатия Украины// Правда Украины.- 2003.- 20 март.




  1. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліп. – К.: ЦУЛ, 2002.- С.68-72.




  1. Михайлов А.І. Українське національне інформаційне агентство “Укрінформ”: Буклет. –К.: “Укркоопреклама”, 2003.- 28 с.

ТЕМА ВОСЬМА


Особливості технології роботи інформаційних агентств.
Оптимальна структура інформаційного повідомлення агентства: новина, коментар новини, узагальнення. Історичні передумови розробки та впровадження такої структуру повідомлень.

Новинні фактори: значення інформації для жорстких новин, інтерес публіки для м‘яких новин.

Форми вступної частини: узагальнюючий вступ, модифікований вступ, анонімний вступ.

Варіанти початку вступної частини: із питання “хто?” або “що?”, із питання “коли?” та “де?”, із питання “як?”, зі слова “під час”, із питання “чому?”. Початок, що нагадує гучний заголовок. Початок із цитати.

Вступ із містками. Функція містків. Питання як містки. Джерело в ролі містки. Розмежування організації та особи. Повторення питання “хто?”. Ідентифікація в ролі містка. Розподіл відповідей на питання “що?”. Формальний перехід.

Головні вимоги до продукції інформаційних агентств – оперативність та універсальність. Нові стандарти підготовки інформації з метою забезпечення лідерства на інформаційному ринку та входження у світовий простір на прикладі “Укрінформу”. Поняття headline, lead, sublead, background.

Стрічка «Блискавка» як можливість донесення новини з максимальною оперативністю. Варіанти формування такої стрічки Укрінформом та УНІАН.

Система взаємовідносин інформаційних агентств та засобів масової інформації в Україні. Передплата, доставка поштою, електронною поштою.

Розвиток технологічного забезпечення роботи інформаційних агентств: від голубів та велосипедів до найсучасніших інформаційних технологій. Залучення до практики роботи інформаційних агентств мультимедійного сервісу.

Проблеми доступу та використання бази даних інформаційних агентств. Проблема збереження авторських прав на продукцію інформаційних агентств. Часткове відкриття інформації як вимушений захід в умовах жорсткої конкуренції постачальників новин. Приклади з практики Укрінформу, УНІАН, Рейтерс. Новітня практика агенції SQвідкриття 90% оперативної інформації.

Використання баз даних як новий напрямок діяльності інформаційних агентств.
Допоміжна література.
1.Вайшенберг Зігфрід. Новинна журналістика: Навчальний посібник.-К.:Академія Української преси, 2004.- 262 с.

ТЕМА ДЕВ,ЯТА


Особливості роботи кореспондента інформаційного агентства

Основні вимоги до журналістів – працівників інформаційних агентств. Вміння працювати у жорсткому темпі, швидко та логічно мислити, добувати інформацію у складних умовах, як- то, закрите для преси засідання керівників галузі чи керівництва уряду, обласної адміністрації . Вимоги до штатного кореспондента інформаційного агентства на прикладі “Українських новин”

Особливості роботи кореспондента агентства на подіях світового та державного значення. Технологія одержання фактів та коментарів. Технологія передачі інформації до агентства. Бригадний метод роботи при значному обсязі інформації.

Особливості висвітлення політичних подій: головні вимоги - оперативність, об‘єктивність, інформаційна насиченість. Принципова різниця у поданні інформації кореспондентами інформагентств та газет.

Підготовка інформаційного продукту для закордонних споживачів новин з України. Здатність журналіста мислити іншими категоріями, розуміти суть процесів у власній країні і що може бути цікавим для закордонного читача. Вміння журналіста перевтілюватись і дивитись на факти очима, наприклад, мешканців США чи, наприклад, Анголи, Монголії

Основні тематичні напрямки підготовки інформації для закордонного читача. Політичні новини. Економічні новини. Третій напрямок – соціальний. М‘яка інформація.


ТЕМА ДЕСЯТА
Додаткові види діяльності інформаційних агентств
Мотивація розвитку додаткових видів: збільшення доходів, використання ресурсів, поліпшення іміджу.

Інформаційне обслуговування на платній та спонсорській основі. Проведення прес-конференцій.

Національний прес-центр, створений на доручення Кабінету Міністрів України на базі Укрінформу. Основна функція- проведення прес-конференцій владних структур, допомога у інформуванні населення про їх роботу. Ознайомлення з роботою Харківського регіонального прес-центру Укрінформу.

Нова практика Укрінформу- проведення інтернет-прес-конференцій з залученням реґіональних підрозділів агентства.

Поліграфічна діяльність. Видання книг, газет, журналів. Газета “Факт” Укрінформу. Журнал “Эхо планеты” ІТАР- ТАРС як альтернатива журналові “Вокруг света”.

Радіостанції та телеканали, створювані інформаційними агентствами.

Освітня діяльність. Університетська програма агентства Bridge.
Допоміжна література.

1.www.bridge.com


2. www.itar-tass.com

ЧАСТИНА ДРУГА


ПРЕС-СЛУЖБИ

ТЕМА ПЕРША


Прес-служби у сучасному інформаційному процесі
Місце прес-служб у інформаційному процесі. Використання засобів масової інформації як комунікаційних каналів з метою створення позитивного іміджу органів влади, бізнесових структур, громадських організацій.

Сучасний інформаційний процес. Динамічність інформаційного процесу. Два види джерел його динаміки- внутрішні та зовнішні. Первинність внутрішніх і повторність зовнішніх джерел. Важливість урахування цього факту працівниками прес-служб. Очікування інновацій як основне внутрішнє джерело динаміки. Значення інтересу аудиторії. Внесення в інформаційний простір нової інформації як зовнішній фактор динаміки. Поняття “інформаційний виклик” та “інформаційна відповідь” за А.Тойнбі. Прийняті за часів СРСР поняття "симетрична відповідь", "несиметрична відповідь" і "неадекватна відповідь".

Сучасне трактування співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел динаміки інформаційного процесу як інформаційна кон‘юктура. Види коливань інформаційної кон‘юктури: короткострокові, середньострокові, довгострокові, циклічні.

Визначення поняття “інформаційний простір”. Як варіант “комунікаційний простір” (Г.Почепцов). Поняття ключові комунікатори, коментатори.

Основні характеристику інформаційного простору: динаміка, кордони, доступність. Зміна цих параметрів у залежності від розвитку суспільства. Як приклад, такі зміни в Україні після утворення незалежної держави.

Сучасна тенденція – знищення характерного у минулому для інформаційних просторів протиставлення один другому (як приклад, конфронтація просторів СРСР – США).

Внутрішня та зовнішня структурність інформаційного простору.

Стратегічні та тактичні функції інформаційних просторів окремих держав.

Канали та засоби масового та індивідуального інформування.

Стан інформаційного простору. Поняття нормоутворюючих тем та нормоутворюючих інформаційних мотивів. Первинні, переважаючі та домінуючі вогнища збудження інформаційного простору.

Завдання прес-служб по створенню переважаючого вогнища збудження інформаційного простору. Основи ефективної технології створення такого вогнища збудження. Точний вибір моменту оголошення створеної новини. Підготовка кваліфікованих коментаторів новини.

Розрахунок крайнього терміну розпаду такого вогнища збудження. Необхідність використання при розрахунку дати введення у інформаційний простір створеної новини даних моніторингу ЗМІ, особливо моніторингу майбутнього.

Поняття темпоритм події та темпоритм ЗМІ. Можливість кореляції темпоритму ЗМІ.

Аудиторія. Визначення поняття “аудиторія”. Цільові аудиторії. Трикутник ефективності впливу. Основні фактори, які необхідно врахувати для ефективного впливу на аудиторію: тип та розміщення цільової аудиторії, кількість та якісна характеристика каналів, доступній цільовій аудиторії, насичення програмою різних каналів, ступінь відповідності повідомлень груповим стандартам.

Урахування при побудові комунікації таких характеристик аудиторії як інсайд та домінанта. Використання або обхід стереотипів.

Зміна якостей аудиторії відповідно до змін інформаційного простору. Дві основні якості сучасної аудиторії читачів та слухачів ЗМІ. Свобода вибору каналу інформації. Необхідність прес-службам враховувати поліфонічність інформаційного простору.

Динамічність цільової аудиторії. П‘ять видів циклічних коливань чисельності аудиторії. Добові, тижневі, місячні, річні коливання, довгі хвилі. Використання характеру коливань чисельності аудиторії при розробці планів інформаційної роботи прес-служб.

Розподіл аудиторій за використанням ЗМІ. Аудиторія "інформаційних меншин". Аудиторія єдиного ЗМІ. Стерильна аудиторія.

Поняття про засоби індивідуальної інформації та засоби інформації малих груп.

Поняття про мобільність інформації як про рух , джерелом якого є ініціатива аудиторії.

Поняття про дифузію інформації. Розрізнення дифузії по переважаючому напряму розповсюдження і кількості початкових центрів розповсюдження інформації (інжективних центрів або зон вкидання). Горизонтальна, вертикальна і діагональна мобільність дифузії. Моноцентрична і поліцентрична дифузії.

Поняття про інформаційне відлуння та резонанс.


Інформаційні майданчики. Визначення поняття “інформаційний майданчик”. Поява перших таких майданчиків на початку 80- років минулого століття у США, Японії, Європі. Поняття, що характеризують інформаційні майданчики різного рівня: groundation та crowd-ground. Ключова роль ньюсмейкерів у забезпеченні привабливості таких майданчиків для журналістів. Головні вимоги до інформаційних майданчиків.

Технологія створення та використання вже діючих інформаційних майданчиків. Інформаційні майданчики, створювані редакціями засобів масової інформації, зокрема, інформаційними агентствами. Національний прес-клуб на базі Українського національного інформаційного агентства.

Досвід створення інформаційних майданчиків у Харкові. Прес-клуб ринкових реформ та прес-клуб на базі інформаційного агентства “Status Quo”. Поєднання роботи на постійному майданчику з виїзними акціями як оригінальна технологія на прикладі прес-клуба ринкових реформ.

Використання виставок як інформаційних майданчиків. Можливості створення інформаційних майданчиків в Інтернеті.


Допоміжна література.
1.Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер».- 2002. – 352 с.
2.Сухотерин Л., Юдинцев И. Информационная работа в государственном аппарате. www.smi-nn.com/библиотека

ТЕМА ДРУГА

Моніторинг інформаційного простору як один з ключових інструментів прес-служб

Моніторинг ЗМІ як система індикаторів, що дозволяють визначити положення організації або її керівника в інформаційному просторі.

Моніторинг інформаційного простору. Види моніторингу: якісний, процесуальний, кількісний, моніторинг майбутнього.

Необхідні умови для проведення якісного поточного моніторингу. Визначення цілей майбутньої інформаційної кампанії, ключових понять, тез, найадекватнішого словесно формулювання інформаційного повідомлення.

Основні складові продукту якісного моніторингу: таблиці сюжетів теленовин, публікацій у пресі, основних тем дня і тижня, набір цитат по основних темах, база даних (усі згадані у таблицях сюжети та публікації у повному обсязі).

Принципова відмінність моніторингу, попереднього інформаційній кампанії, тому, що проводиться в її ході, або вже по результатам. Поняття про процесуальний моніторинг. Дискретність процесуального моніторингу. Важлива роль моніторингу проміжних та остаточних результатів інформаційної кампанії в її успіху.

Проблема затримки у часі адекватного моніторингу при відстеженні результатів інформаційної акції. Врахування цього явища у практиці роботи прес-служб. Ключова роль процедури моніторингу в забезпеченні циклічності інформаційної кампанії.

Моніторинг майбутнього - прогнозування майбутнього стану інформаційного простору. Циклічність інформаційного простору як підгрунтя для проведення моніторингу майбутнього. Урахування тижневих, місячних, річних і інших циклів. Наявність у кожному реґіональному простору від п‘ятдесяти до ста переважаючих тем, які повторюються щорічно.

Кількісний моніторинг. Інформаційний баланс - співвідношення кількості позитивних, нейтральних і негативних публікацій по даній темі або з даного інформаційного приводу. Використання при аналізі балансу технології побудування "інформаційної карти світу" або трійчастої стовпчастої діаграми. Шість основних станів інформаційного балансу. Прояв явища згасання коливань.

Види продуктів, що готують на замовлення прес-служб так звані моніторингові агентства. Поняття прес-кліпінгу, дайджесту преси, контент-аналізу інформаційного поля.

Основні параметри психологічного медіа-портрету компанії або її керівника як інформаційного продукту найвищого аналітичного завершення.

Новітний російський проект он-лайнового моніторингу “Медіалогія”. Управління репутацією, конкурентний аналіз та інформаційна розвідка як нові види моніторингового продукту.

УНІАН—моніторинг – особливості такої он-лайнової форми сканування інформаційного простору.

Допоміжна література.
1.Сухотерин Л., Юдинцев И. Информационная работа в государственном аппарате. www.smi-nn.com/библиотека

ТЕМА ТРЕТЯ

Структурна побудова прес-служб

Професійні вимоги до прес-секретаря. Типові посадові інструкції. Система підготовки фахівців. Перша в історії школа прес-атташе у Франції. Дисципліна “Прес-служби та інформаційні агентства” у системі підготовки журналістів Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.

Десять заповідей прес-секретаря як своєрідний кодекс честі за М.Вілардом.

Завдання прес-служб. Взаємовідносини журналістів та працівників прес-служб. Взаємовідносини прес-служб різних рівнів. Поєднання зусиль прес-служб владних структур при вирішенні важливої державної проблеми на прикладі проведення єдиної інформаційної кампанії “Чечня” у Російській Федерації.

Структура прес-служб. Особливості структурної побудови прес-служб органів влади та бізнесових структур, громадських організацій.

Різноманіття кількісних та якісних підходів до побудови прес-служб у відповідності до потреб органів влади, бізнесових структур, громадських організацій: від одного працівника до управління.

Поняття медіа-команда. Основні фахівці, що включаються до складу такої команди. Опис основних технологій роботи медіа-команди: медіа-планування, спічрайтерство, спін-доктор, розповсюдження та боротьба з чутками, інформаційні війни.

Управління інформаційної політики Секретаріату Президента України як приклад організації роботи з засобами інформації органу вищої влади. Управління прес-служби Секретаріату Президента України. Структура, функції. Прес-секретар Президента України.

Структурна побудова прес-служб у органах вищої влади США та інших західних країн. Прес-служба Державного Департаменту США. Її структура: служби інформаційних матеріалів, роботи з реґіонами, зв‘язку з громадськістю та органами влади, електронного інформування та зв‘язку, стратегічного планування інформаційної роботи.

Структурна побудова прес-служб місцевої виконавчої влади в Україні. Прес-секретар голови обласної державної адміністрації. Функції підвідділів зв‘язків з засобами масової інформації та громадськістю і підвідділу аналітичної роботи.

Структурна побудова прес-служби міської ради на прикладі Харкова. Прес-секретар міського голови.

Особливості структурної побудови прес-служб у бізнес-структурах. Три види вертикального підпорядкування: заступникам президента або генерального директора по напрямкам: PR, маркетинг або зв‘язки з громадськістю. Практичні приклади на досвіді інвестиційної компанії SigmaBleyzer, Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, АТ “УПЕК”



Допоміжна література.
1.Салеван Маргеріт. Надійна прес- служба: Довідник професіонала.- Вашингтон:Видання Держдепартаменту США, 2002. – 72 с.

ТЕМА ЧЕТВЕРТА

Організація роботи прес-служб
План інформаційної роботи. Особлива роль найвищого керівника у такій роботі. Аудит у сфері зв‘язків з громадськістю. Визначення на основі такого аудиту сильних та слабких позицій. Встановлення конкретних строків виконання пунктів плану та виконавців. Забезпечення контролю.
Інформаційна робота в надзвичайних ситуаціях. Підтримування довірчих стосунків з журналістами як ключовий фактор успішної роботи прес-служби при кризі. Формування складу групи з подолання кризи. При надзвичайній ситуації залучення найвищих керівників до спілкування з пресою. Забезпечення доступу журналістів до об‘єкту кризи. При потребі формування тимчасового прес-центру. Оперативне інформування журналістів про будь-які новини. Створення веб-сайту або окремої сторінки на корпоративному сайті для розміщення оперативної інформації про вирішення проблем, подолання надзвичайної ситуації.

Допоміжна література.

1.Салеван Маргеріт. Надійна прес- служба: Довідник професіонала.- Вашингтон:Видання Держдепартаменту США, 2002. – 72 с.


ТЕМА П,ЯТА


Інформаційна оборона
Інформаційні війни. Мета інформаційної війни- досягнення домінування на символічному полі. Три площини ведення війни: реальна, інформаційна, символічна.

Методологія інформаційної війни як базовий інструментарій для PR, пропаганди, реклами.

Інформаційні війни в історії людства. Використання інформаційного впливу на гарнізони фортець та укріплених міст військами Чингиз-хану перед нападом. Картина І.Репіна “Козаки пишуть листа турецькому султану” як приклад інформаційної війни. Інформація у міждержавних конфліктах 20 сторіччя.

Залучення ЗМІ до конфліктів між державами, бізнесовими структурами. Інформаційна навала за допомогою ЗМІ у технології рейдерства.

Використання чуток у інформаційних конфліктах. Боротьба з чутками. Мультиплікація чуток. Особливості розповсюдження чуток у віртуальному просторі, можливості боротьби з ними. Використання сайтів, чатів. Залучення інформаційних агентств. Постановка фільтрів.

Стигматизація як ефективний засіб боротьби з такими технологіями, що використовуються у онлайні, як flame та flood.

Інформаційна оборона. Сучасне розуміння інформаційної оборони як гра другим номером.Дві лінії оборони: організація оперативного коментаря та введення у дію конкретних антикризових програм. Створення так званої “чорної команди” для реалізації таких програм.

Технологія викорінювання негативних інформаційних приводів. Перекриття каналів нерегульованого витоку інформації через працівників органу влади чи бізнесової структури. Погодження складу учасників нарад, на яких обговорюються можливі негативні приводи, з підрозділами безпеки та прес-службами. Погодження проектів рішень з фахівцями по інформаційній роботі з метою завчасної підготовки варіантів висвітлення проблеми у ЗМІ.

Варіанти висвітлення негативного інформаційного приводу. Як можливі приклади: рішення влади про збільшення тарифів або керівництва виробничої компанії про скорочення штату працівників. Формування та тестування на фокус-групах мінімально невигідного інформаційного повідомлення. Підготовка позитивних коментарів до інформаційного повідомлення. Відвертання уваги агресивно налаштованих журналістів за рахунок інших новин.
Рейдерство як сучасний фактор ризику у бізнесі. Технології організації рейдерских нападів у ЗМІ та ефективного захисту. Приклади з досвіду АТ “Турбоатом”.
Комунікаційна безпека - система заходів по використанню суспільних комунікацій в цілях захисту компанії від негативної дії. Основні заходи: дослідження комунікаційних ризиків і проблем організації; системний контроль за управлінням корпоративних інформаційних холдингів; нейтралізація ворожих маніпуляцій в ЗМІ; контроль за чутками і іншими видами неформальних комунікацій; організація комунікаційного захисту персоналу організації і цільових груп громадськості; застосування РR-технологій для нейтралізації збоїв в роботі служб безпеки організації; взаємодія у сфері комунікаційної безпеки з органами державної влади і корпоративними партнерами; організація тренінгів в області комунікаційної безпеки.
Допоміжна література.


  1. Почепцов Г.Г.Информация & дезинформация.-К.:Ника-Центр,Эльга, 2001.-256 с.




  1. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер».- 2002. – 352 с.




  1. Салеван Маргеріт. Надійна прес- служба: Довідник професіонала.- Вашингтон:Видання Держдепартаменту США, 2002. – 72 с.

ТЕМА ШОСТА

Внутрішньокорпоративна робота прес-служб
Участь прес-служб у налагодженні внутрішніх комунікацій. Організація внутрішньокорпоративних інформаційних потоків.

Внутрішньокорпоративна преса. Виникнення у 50-і роки минулого століття. Поняття house organ як преса не для продажу. Основні параметри визначення: не є друкованим органом, не має державної реєстрації, співробітники видання не завжди є професійними журналістами. Головні функціЇ: підтримання корпоративного духу, інформування колективу про всі події на підприємстві, обговорення нагальних проблем.

Можливості перетворення у суспільно-політичні видання. Як приклади: газета “Французький мисливець” (спочатку корпоративне видання велосипедно-збройного заводу у Сент-Єтьєні, Франція), газета “Вечірній Париж” (раніше інформаційний бюлетень групи французьких цукрових заводів), “Братський лісохімік” (Російська Федерація, видання целюлозно-паперового комбінату).

Три категорії house organ. Корпоративний журнал або бюлетень, орієнтований виключно на працівників підприємства. Напівзовнішнє-напіввнутрішнє видання (орган з‘єднання) призначене як для працівників підприємства, так і ділерів, партнерів по бізнесу. Зовнішній орган – видання для експертів, потенційних клієнтів.

Інша схема класифікації: b2b (business-to-business), тобто видання орієнтовані на партнерів; b2с (business-to-client) – клієнтські видання, саме вони мають максимальні тиражі; b2р (business-to-personnel) – видання для своїх співробітників, які не цікаві за межами компанії.

Видання b2b як найбільш функціональний продукт.

Різні вимоги цих видань у залежності від їх категорій до використання інформації та реклами.

Форми випуску внутрішньокорпоративних видань: друкований бюлетень або журнал, електронні варіанти, що розсилаються електронної поштою або розміщуються на корпоративних сайтах у розділі “Інтранет”. Досвід співпраці відділів PR та HR у випуску бюлетенів інвестиційної компанії “SigmaBleyzer”.

Функції прес-служб за умов виникнення внутрішньокорпоративної кризи. Особливості використання внутрішньокорпоративних комунікаційних каналів, вимоги до інформації, яка має поширюватись за таких умов.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconЛ. М. Хавкіна історія української журналістики
Хавкіна Л. М. Історія української журналістики: Короткий семінарій. Методичні матеріали для студентів зі спеціальності «Журналістика»....
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconКафедра інформаційних технологій І математичних дисциплін «затверджую»
Робоча програма навчальної дисципліни я – студент для студентів галузі знань 12 «Інформаційні технології», спеціальності 122 «Комп’ютерні...
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconНавчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика»

Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconЮ.І. Прасул основи наукових досліджень
Основи наукових досліджень з географії та картографії: Практичні роботи для студентів 2 курсу освітньо-професійної підготовки бакалавра...
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconМетодичні рекомендації до вивчення курсу «Cучасна українська публіцистика»
Методичні рекомендації до вивчення курсу «Сучасна українська публіцистика» для студентів ІV курсу денної та заочної форм навчання...
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни «Літературна праця журналіста»
«Літературна праця журналіста» для студентів денного та заочного відділень спеціальності 030301 «Журналістика» / Укл.: О. Ю. Пода....
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconІмені академіка Степана Дем’янчука
Вступного іспиту із теорії І методики журналістської творчості для студентів спеціальності 03030101 Журналістика
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconМетодичні вказівки для практичних занять для студентів спеціальності "Фінанси І кредит" денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки для практичних занять для студентів спеціальності "Фінанси І кредит"
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconКонспект лекцій, інструкції з лабораторних робіт, методичні вказівки, індивідуальні завдання
Прошу розмістити на сайті дну у розділі «Методичні матеріали для самостійної роботи студентів» наступні матеріали
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності \"Журналістика\". Харків, 2007 с iconКонспект лекцій, інструкції з лабораторних робіт, методичні вказівки, індивідуальні завдання
Прошу розмістити на сайті дну у розділі «Методичні матеріали для самостійної роботи студентів» наступні матеріали


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка