Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години



Сторінка4/4
Дата конвертації05.01.2020
Розмір0.61 Mb.
ТипЛекція
1   2   3   4

Об’ємна скульптура в православних храмах була небажаною, вона нагадувала язичницьких богів. Високохудожніми пам’ятками є лаврські плити «Діоніс на колісниці» та «Геракл розриває пащу лева».

Поява мистецтва книжкової мініатюри співпадає з появою найдавніших писемних пам'яток. Рукопис з кольоровими ілюстраціями називався «лицьовий». Зображенням трьох євангелістів – Іоанна, Луки і Марка – було прикрашене Остромирове Євангеліє. Четвертого євангеліста, Матфея, немає, але для малюнка був залишений чистий аркуш. «Лицьовим» є знаменитий «Ізборник» Святослава. Крім сюжетних ілюстрацій, книги багато орнаментувалися. Про мініатюри Русі ми можемо скласти уявлення по так званому радзивілівському літопису XV ст., який є списком з рукопису XIII ст. Його 617 мініатюр – своєрідна художня енциклопедія історії і культури того часу.

Декоративно-прикладне мистецтво. Активно розвивалося декоративно-прикладне мистецтво. Вироби з дерева, металу, кістки, каменю, глини не просто задовольняли потреби людей, але й прикрашали їх життя. Характерним для творів прикладного мистецтва був рослинний орнамент, на відміну від геометричного візантійського.

Особливо вражають високою естетикою і технікою виконання ювелірні вироби. Були відомі і застосовувалися чорніння срібла, лиття з дорогоцінних металів, карбування, інкрустація, техніка скані (узори з тонких металевих ниток) і зерні (прикраси з напаяних дрібних металевих кульок). Вершина ювелірного мистецтва – техніка перегородчатої емалі. Прийшла вона з Візантії, але незабаром київські майстри перевершили вчителів. Процес виготовлення схематично виглядав так. На золоту пластину наплавляли тонкі золоті перегородки, отримані порожнини заповнювали емалевим порошком і розплавляли його. У древніх скарбах знайдені прикраси з зображенням сирен, дерева життя, квіткового орнаменту. Німецький знавець ремесел Теофіл (ХI ст.), перелічуючи в своїй записці країни, які уславилися в різних мистецтвах, на почесному місці назвав Русь, майстри якої були відомі своїми виробами «з золота з емаллю і з срібла з черню».


Г) Розвиток музичного мистецтва

У Русі високого рівня досягла музична культура, яка своїм корінням пов’язана з дохристиянськими віруваннями. Ще в давні часи східні слов’яни супроводжували свята піснями, танцями, обрядами. Якими ж були музичні інструменти? Це струнні смичкові – гудок, смик; щипкові — лютня, гуслі, псалтир; духові – роги, труби, сурми, свистки, сопілки, дудки, жалійки, волинки, органи; ударні – бубни, тарілки, дзвіночки, брязкальця. Важливу роль відігравали церковні дзвони, які сповіщали про наступ ворога, пожежу, скликали людей на віче тощо. Про багатогранність музичних інструментів засвідчують фрески Софії Київської, де зображений оркестр із семи виконавців. Багатство і різноманітність інструментарію свідчать про високий рівень музичного мистецтва Русі.

У житті людей пісня супроводила різні обряди, календарні свята. Ті ж знамениті фрески вежі Софійського собору у Києві дають зображення музикантів і танцюристів. З прийняттям християнства одноголосий спів став частиною богослужіння, православний канон не допускав інструментальної музики. Спів вівся за спеціальними рукописами-книгами. Склалося дві системи нотних записів – самобутня і візантійська.

При дворах князів створювалися ансамблі, а при церквах – хори. Давньоруські одноголосні церковні наспіви називалися знаменним розспівом (від давньослов’янського «знам’я» – знак). Відповідно і східнослов’янська нотація знаменного розспіву називалася знаменною, або крюковою. Запозичений з Візантії, знаменний розспів збагатився народнопісенними традиціями східних слов’ян. Так, в інтонуванні текстів помітний вплив давньоруського епосу, величальних пісень та похоронних плачів.

Основою знаменного розспіву стали «гласи» — хорові монодії, мелодія наближалася до речитації. Знаменний розспів був чисто вокальний, без супроводу. Його краса і самобутність викликали захоплення у багатьох іноземних мандрівників.

Носіями народного мистецтва стали скоморохи. Ці обдаровані виконавці-імпровізатори поєднували якості актора, танцюриста, співака, музиканта-інструменталіста, акробата. Вони були постійними учасниками народних розваг, свят, урочистих подій; нерідко їх запрошували до боярських та княжих дворів. Лише церква негативно ставилася до цих «веселих молодців», як їх називали в ті часи.

Великий інтерес становить музика княжого двору. За свідченням істориків, починаючи з середини Х ст. прийоми іноземних послів проходили під музичний супровід. Цей звичай запровадила княгиня Ольга, яка під час свого перебування у Константинополі 945 р. була вражена грою на різних інструментах, зокрема органі. Ймовірно, саме з того часу орган поширюється на Русі.

На думку дослідників музичної культури Київської Русі, князі утримували при дворі професійних музикантів-інструменталістів, співаків, танцюристів. Учасниками князівських розваг, свят у княжих палатах були співці – сказателі билин, скоморохи. Музика супроводжувала ратні походи княжих бойових дружин. Головну роль тут відігравали духові та ударні інструменти.

У Київській Русі з’явилися центри навчання співу. Це, зокрема, великий хор та школа при Десятинній церкві, двір деместиків – співаків-солістів, що були одночасно диригентами й учителями співу. Важливу роль у формуванні й поширенні музичної традиції відігравала Києво-Печерська лавра. Серед відомих майстрів церковного співу слід назвати деместика та піснетворця Стефана.

Багата й різноманітна спадщина часів Київської Русі стала міцним підґрунтям для формування професійної музичної культури українського народу.



Отже, на сучасних українських землях з часу появи людини до консолідації місцевих племінних союзів, їх подальшого автохтонного історичного розвитку, що призвело до виникненням держави Русь, та з набуттям останньої значного розвитку, була створена висока матеріальна і духовна культура народу, яка посіла гідне місце у європейській та світовій культурі раннього середньовіччя.


11 Грушевський М.С. Історія України, приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх. – Вид. 2. – К.: Либідь, 1992. – С. 15–16.

22 Лановик Б.Д. Історія України: навч. посіб. / Б.Д. Лановик, Р.М. Матейко, З.М. Матисякевич [за ред. Б.Д. Лановика; 2-ге вид., перероб.]. – К.: Т-во «Знання», 1999. – С. 15.

33 Лановик Б.Д. Вказ. праця. – С. 17.

44 Наш Г. Історія українського народу. – К.: Богдана, 1993. – С.3.

55 Слов’янський світ. Ілюстрований словник-довідник міфологічних уявлень, вірувань, обрядів, легенд та їхніх відлунь у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов’ян та інших народів / [упоряд. О.А. Кононенко]. – К.: Асоціація ділового співробітництва «Український міжнародний культурний центр», 2008. – С. 98.

66 Там само.

77 Наулко В.І. Культура і побут населення України: навч. посіб. / В.І. Наулко, Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко та ін.; 2-е вид., доп. та перероб. – К.: Либідь, 1993. – С. 15.

88 Слов’янський світ. Ілюстрований словник-довідник міфологічних уявлень, вірувань, обрядів, легенд та їхніх відлунь у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов’ян та інших народів / [упоряд. О.А. Кононенко]. – К.: Асоціація ділового співробітництва «Український міжнародний культурний центр», 2008. – С. 80.

99 Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / М. Грушевський; [Репринтне відтворення видання 1913 р.]. – К.: Золоті ворота, 1990. – С. 31–32.

1010 Брайчевський М.Ю. До конспекту історії України / М.Ю. Брайчевський // Пам’ятки України. – 1991. – № 3. – С. 8–10.

1111 Детальніше: Захарченко П.П. Історія держави і права України: підруч. / П.П. Захарченко. – К.: Атіка. – С. 16–18.

1212 Детальніше: Толочко О.П. Київська Русь / О.П. Толочко, П.П. Толочко. – К.,1998. – С. 22–23.

1313 Кузьминець О. Історія держави і права України. Навч. посіб. / О Кузьминець, В. Калиновський. – 2‑е вид., доп. – К.: Україна, 2002. – С. 23.

1414 Лановик Б.Д. Вказ. праця. – С. 27.

1515 Щербатюк В.М. Селянський повстанський рух в Україні в 1917 – 1921 роках: українська історіографія: дис… доктора іст. наук: 07.00.06 / В.М. Щербатюк; Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2012. – С. 72.

1616 Ковальський Б.П. Історія України: курс лекцій з комплексною методикою самостійної роботи студентів для підготовки бакалаврів у вищих навчальних закладах. Ч.1: Від історичних коренів до середини ХVІІ ст. / Б.П. Ковальський, В.В. Киричук, В.О. Солодько та ін. – К.: НМК ВО, 1993. – С.18.

Каталог: files -> kafedru -> idp -> lectures
kafedru -> Лекція з навчальної дисципліни " філософія" тема № Історичні типи філософської думки (частина 2 )
kafedru -> Лекція з навчальної дисципліни " релігієзнавство" тема № сучасні релігії світу. Релігійні течії та конфесії в україні
kafedru -> Лекція з навчальної дисципліни " філософія" тема № Історичні типи філософської думки (частина 1 )
kafedru -> Лекція з політології тема № політичні партії І громадсько-політичні рухи. Політичні еліти
kafedru -> Лекція з навчальної дисципліни " філософія" тема № Філософія, її гуманістичний зміст та призначення
lectures -> Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години
lectures -> Фондова лекція з історії держави та права України Тема ідпу як наука та навчальна дисципліна. Державно-правовий розвиток України княжої доби Навчальний час 2 години


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години iconФондова лекція з історії держави та права України Тема ідпу як наука та навчальна дисципліна. Державно-правовий розвиток України княжої доби Навчальний час 2 години

Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години iconДошкільний навчальний заклад (ясла – садок) комбінованого типу №27 «Червона Шапочка» Білоцерківської міської ради Київської області Методичний кабінет Українські народні музичні інструменти
Країни – це яскрава сторінка історії музичної культури українського народу. Вони виявляють багатство його душі, свідчать про високу...
Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години icon1. Вступ. Феномен української історії та культури
Особливості вітчизняної історії. Значення історії України в житті суспільства. Форми І методи роботи над курсом. Проблеми викладання...
Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години iconВеликий маг України Микола Гоголь
Життя І творчість М. В. Гоголя яскравий приклад нащадкам любові до історії І культури українського народу, єднання російської та...
Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години iconРозширити та систематизувати знання учнів
Виховувати любов до Шевченкових творів як скарбниці розуму, культури та історії українського народу
Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години iconВисокий шлях Миколи Лукаша
Без історії українського художнього перекладу немає історії української культури І, отже, історії української нації. Тож українська...
Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години iconНавчальний посібник з історії української культури мвс україни

Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години iconМета презентації: Розширити та систематизувати знання учнів
Виховувати любов до Шевченкових творів як скарбниці розуму, культури та історії українського народу
Фондова лекція з історії та культури України Тема Витоки історії українського народу та його культури. Україна княжої доби Навчальний час 2 години iconМузичні образи в галицькому періоді літературної спадщини Гната Хоткевича
Проте, через політичні переконання його ім’я на довгий час було стерто зі сторінок історії та культури України


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка