«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук



Скачати 304,11 Kb.
Дата конвертації12.07.2017
Розмір304,11 Kb.


Управління освіти Тернопільської міської ради

Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11

З досвіду роботи

вчителя української мови та літератури

вищої категорії

Балабан Галини Михайлівни

«Формування креативних компетентностей

на уроках української словесності

в процесі міжпредметної інтеграції»



Тернопіль - 2011
Відгук

про педагогічну й методичну діяльність вчителя української мови та літератури Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11



Балабан Галини Михайлівни

Балабан Г.М. – вчитель української мови та літератури, вищої кваліфікаційної категорії , педагогічне звання – «старший вчитель», педагогічний стаж – 18 років, у цій школі працює з 1993 року.

Балабан Г.М. – багатогранна особистість, яка реалізувала себе як учитель української мови та літератури, класний керівник, науковець, видавець.

Працює над навчально-методичною проблемою «Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі

міжпредметної інтеграції». У навчально-виховний процес вчитель впроваджує такі інноваційні технології: інтерактивні технології, проектні технології інформаційно-комунікаційні технології, технології креативного розвитку, міжпредметної інтеграції. Галина Михайлівна завжди у постійному пошуку ефективних прийомів навчання, які активізують інтелектуальну й пізнавальну діяльність учнів. Впроваджує нестандартні форми проведення уроків: інтегровані, уроки-зустрічі, конференції, лекції, подорожі, уроки-інсценізації, уроки - фольклорні свята, які характеризуються глибиною змісту, високою інформативністю, різноплановістю, що викликає в учнів зацікавленість до предмету, розширює їх кругозір.

Особистісний підхід у навчанні та вихованні є визначальним принципом діяльності вчителя. Для формування ключових компетентностей учнів практикує традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності. У практичній діяльності намагається використовувати концептуальні положення освітніх технологій, зокрема: розвивального навчання, технологію навчання як дослідження, створення «ситуації успіху», які сприяють формуванню творчої, інтелектуально-розвинутої особистості з комплексом життєвих позицій на основі компетентнісно-орієнтованого підходу.

З метою розвитку пізнавальної активності, виховання сучасного кваліфікованого читача з аналітичним підходом до літературного твору вчитель впроваджує на своїх уроках літератури учнівські читацькі щоденники.

Здійснює систематичну роботу з обдарованими дітьми, талановитою молоддю і досягає успіху. Її вихованці – активні учасники конкурсів, змагань, фестивалів. У 2010- 2011 навчальному році під керівництвом Балабан Г.М. учні школи отримали гран-прі на міському етапі конкурсу благодійних проектів «Добро починається з тебе».

Галина Михайлівна плідно займається методичною та науковою роботою. За період від 2003 року вона видала 8 посібників, 6 електронних посібників-хрестоматій з української літератури для 5-10 класів. Неодноразово ділилась досвідом роботи на обласних семінарах вчителів української мови та літератури. Була дипломантом Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник – крок у ХХІ століття». У 2010-2011 навчальному році Галина Михайлівна - керівник творчої групи вчителів перспективного педагогічного досвіду «Акме творчості вчителя».

За професіоналізм і високі досягнення в роботі була нагороджена Грамотою МОН України за участь у конкурсі класного керівника (2006р.), Грамотою управління освіти і науки Тернопільської міської ради за видавничу діяльність (2006р.), Подякою міського голови за плідну творчу працю (2007р.).

Балабан Галина Михайлівна - добра, чуйна, толерантна, комунікабельна, працьовита та ерудована особистість.

Користується великим авторитетом серед педагогічного, учнівського колективів школи та батьківської громадськості.


Директор школи П.С. Літинський




Портфоліо

Балабан Галина Михайлівна,

вчитель української мови та літератури,

керівник динамічної творчої групи

вчителів передового педагогічного досвіду

«Акме творчості педагога» ЗОШ № 11, вища категорія, старший вчитель.


Рік народження 04 01.1973 р.
Освіта вища
Фахова спеціалізація вчитель української мови і літератури
Заклад, який закінчила Тернопільський педагогічний інститут (1995р.)
Місце роботи ЗОШ № 11 м. Тернополя (з 1993р.)

Стаж роботи 18 років


Володіння ПК Користувач
Нагороди, відзнаки Грамота Міністерства освіти і науки (2006р.),

Грамоти управління освіти і науки Тернопільської міської ради (2005, 2006,рр.)


Друковані видання 1. Балабан. Г.М.Уроки літератури в 11 класі . Тернопіль:Навчальна книга – Богдан,2003.

2. Балабан Г.М.(Грицина Г.М). Читацький щоденник. Тернопіль:Медобори,2003.

3. Балабан Г.М.(Грицина Г.М) Супутник класного керівника-Тернопіль:Медобори, 2005.

4. Балабан Г.М.(Грицина Г.М) «Горнусь до тебе,Україно!» Сценарії виховних заходів . Тернопіль:Медобори, 2004.

5. Балабан Г.М.(Грицина Г.М) Українська мова. Зошит для контролю навчальних

досягнень,5 клас-Тернопіль. Медобори, 2005 .


6. Балабан Г.М.(Грицина Г.М) Нарис на основі краєзнавчого матеріалу - Тернопіль: Підручники і посібники,2007.
7. Балабан Г.М. ( Грицина Г.М.) .Літературна світлиця. Сценарії виховних заходів.Тернопіль: Медобори, 2006.
8. Балабан Г.М.Українська література. Хрестоматія творів для позакласного читання, 5 клас. Тернопіль: Медобори, 2007.
9. Балабан Г.М. Брейн-ринг «На вічнім шляху до Тараса» - Харків : Ранок, 2009 (Серія «Вивчення творчості письменника в школі»).
10. Шість електронних посібників .( Балабан Г.М. Посібник-хрестоматія Українська література 5,6,7,8,9, 10 клас. Звук МР3, текст,тести,термінологічний словник, біографії письменників.

Тема досвіду: «Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі між предметної інтеграції»
Короткий опис досвіду
Використання здобутків педагогічної теорії й науки та власний досвід переконали мене в тому, що інтегровані уроки створюють сприятливі умови для реалізації особистісно орієнтованого, розвивального навчання. Використання інтегрованого підходу на уроках словесності забезпечує моїм учням активну самостійність у творчому оволодінні знаннями, уміннями й навичками, створює систему взаємодій між учасниками навчального процесу.

На своїх уроках працюю над підвищенням мотиваційної сфери учнів. Цьому сприяють інтегровані уроки, на яких я використовую такі методи навчання: евристична бесіда, спостереження, випереджувальне завдання , проблемний виклад, пізнавальні ігри, навчальні дискусії, створення ситуації зацікавленості й успіху, рольові ігри.

Працюючи над обраною проблемою, я переконалась, що навчання не може існувати без постійного навчального спілкування, під час якого учень сам починає активно діяти. Необхідність такого спілкування випливає з природи пошукової діяльності. З цією метою використовую особистісно зорієнтовані технології, вальфдорську педагогіку, технологію саморозвитку (за М.Монтесорі), технологію розвивального навчання, технологію формування творчої особистості, проектно-моделюючі та нові інформаційні технології, технологію колективної творчої діяльності (за І.Івановим), технологію «створення ситуації успіху», (за А.Бєлкіним), інтеграцію різних видів мистецтва (за Б.Юсовим і Г.Шевченко) Серед інноваційних застосовую інтерактивні технології, технології креативного розвитку, основи якої обґрунтовані А.І.Сологубом, суґестивної технології.

Таким чином, у цілому інтегровані уроки знижують стомлюваність, знімають перенапругу дітей, створюють комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Приваблює й те, що інтегровані уроки передбачають обов’язковий розвиток творчої активності учнів. Це дозволяє використовувати зміст усіх навчальних предметів, залучати знання з різних галузей науки, культури, мистецтва, звертаючись до явищ і подій навколишнього життя.

Отже, оточую свого учня такою системою взаємозв’язків, яка стимулює його творчий пошук, творчу діяльність і розвиває в ньому творчі здібності, бо вони є базовими для розвитку самоосвітньої компетентності.

Завдяки темі мого досвіду, у мене є власні творчі доробки (публікації), спроби створення своєї маленької технологічної майстерні. А це допомагає мені забезпечити вихід кожного учня на рівень базової освіти та встановлення розвитку пізнавальної і творчої активності, формування самоосвітньої компетентності, бо шкільний урок – це частина життя дитини і одночасно це урок життя для неї. Це саме життя, повне проблем і радості відкриття.
Зміст

І. Вступ

1.1. Обґрунтування теми досвіду;

1.2. Мета досвіду;

1.3. Актуальність і перспективність досвіду;

1.4 Завдання досвіду;

1.4 Науково-теоретична база;

1.5 Технологічне підґрунтя;

1.6.Провідна ідея досвіду;

1.7 Результативність досвіду.
ІІ. Основна частина

2.1. Система роботи над проблемою.

2.2. Технологія сучасного уроку з використанням інформаційних технологій

2.3. Досвід використання міжпредметної інтеграції як засобу

формування креативних компетентностей

2. 4. Добір завдань інтеграції - важливий складник успіху
ІІІ. Висновки

І V. Додатки

V. Список використаної літератури

VІ. Перелік публікацій учителя

Вступ
Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття: техніки, що нас оточує, політики, яку проводять світові держави, цінностей, на які орієнтуються люди. Наше життя стало безперервним процесом адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості у значній мірі залежать її успіх та можливості самореалізації.

На сучасному етапі розвитку національної системи освіти перед загальноосвітньою школою стоять складні й відповідальні завдання - формування інтелектуальної, творчої, ініціативної та самостійної людини нового типу. Креативна інноваційна особистість - мета освіти ХХІ століття.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві, вимагають нової школи, метою якої є створення "умов для розвитку і самореалізації кожної особистості", формування покоління, "здатного навчатися упродовж життя" ("Національна доктрина розвитку освіти").

Таким чином, зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах.

Відповідно до цього основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самореалізації, самонавчання, самовиховання, саморозвитку, формування ключових компетентностей. У сучасному світі особистість має бути соціально активною: творчою, толерантною, здатною до самостійного життєвого визначення й творення самої себе, компетентною в багатьох сферах власної життєдіяльності.

. Сьогодні особлива увага повинна приділятися практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів актуалізується роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Зрозуміло, що процес отримання інформації не є проблемою, для учня складнішим є оперування нею.

У людській діяльності повинні бути два взаємозбагачуючих рівноправних суб'єкти: креативний учитель і креативний учень. «Важко переоцінити значення творчості в духовному житті молоді. Усвідомлення творчого елемента в житті і праці непомірно збільшує сили молоді в боротьбі з труднощами, штовхає їх до оволодіння новими знаннями, облагороджує їх у колективі, загартовує волю», - зазначав ще Василь Сухомлинський. І ці слова видатного педагога є керівництвом до дії багатьох сучасних учителів.

Актуальність визначеного напрямку і аналіз науково-педагогічної та методичної літератури з цієї проблеми (див. список використаної літератури), зумовили вибір теми мого досвіду «Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції».



Мета досвіду:

- Створити оптимальні умови для розвитку творчих здібностей дитини на уроках словесності.

- Створити атмосферу співробітництва, взаємодії вчителя та учня.

- Забезпечити компетентнісний підхід у навчанні української мови і літератури.

- Формувати в учнів здатність знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях.

- Дослідити міжпредметну інтеграцію - перспективний напрямок реалізації новітніх технологій, де визначальною умовою є сукупність таких методичних підходів, які програмують позицію учня як активного співтворця уроку.



Актуальність і перспективність досвіду:

  • Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини.

  • Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти.

  • Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні.

  • Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти.

  • Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання.




  • Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.


Досягненню поставленої мети сприяє вирішення таких завдань:

- активізація пізнавальної активності учнів;



  • формування здатності цілеспрямовано й системно виробляти навички писемного й усного монологічного та діалогічного мовлення;

  • створення умов для розвитку творчої особистості учнів;

  • набуття пошуково-дослідницьких та аналітико-узагальнюючих умінь і навичок;

  • формування здатності дитини самостійно здобувати знання та корисну інформацію впродовж усього життя;

  • творчо її переосмислювати й успішно використовувати;

  • досконале вивчення теоретичного матеріалу міжпредметної інтеграції навчання;

  • вивчення методики проведення інтегрованих уроків мови та літератури;

  • застосування елементів інтеграції, яку визначають учня як активного співтворця уроку;

  • проведення інтегрованих уроків мови та літератури з використанням інтерактивних технологій.

Науково-теоретична база

Про те, що люди відрізняються один від одного не тільки зовнішністю, але й успішним виконанням тієї чи іншої роботи, говорять уже давно. Феномен творчого потенціалу (креативності) людини привертав до себе увагу педагогів та психологів з давніх часів. Уже в Стародавньому Єгипті, Індії,Китаї, Греції були перші спроби виявити й описати психологічні властивості людської особистості. В європейській філософсько-науковій традиції такі спроби виразно окреслюються у працях давньогрецького мислителя Арістотеля, іспанського медика, який жив у епоху Відродження Хуана Уарте, німецького вченого-енциклопедиста XVIII ст. Християна Вольфа, видатного британського вченого Френсіса Гальтона. Значний внесок у вирішення проблеми вивчення й розвитку творчих здібностей зробили вітчизняні і зарубіжні психологи : Л. Виготський, Я. Пономарьов, Г. Костюк, В. Давидов, П. Гальперін, В. Дружинін, Д. Богоявленська та інші.

. Поняття творчості досліджувалося й досліджується багатьма методистами, педагогами і вченими, але й досі не можна сказати, що воно вже повністю вивчене. Одне з його тлумачень уміщене в "Українському педагогічному словнику", де творчість трактується як продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення.

Значною мірою креативність залежить від вроджених якостей. Та передовсім розвиток креативності зумовлений все-таки тим, наскільки середовище, у якому дитина розвивається, підтримує й розвиває ї її індивідуальність. Психологи розглядають креативність як «відносно незалежний, але важливий фактор обдарованості, який практично не виявляється в тестах на вимірювання рівня інтелекту. Креативність виявляється передовсім у сприйнятливості нових ідей.

Креативна компетентність – здатність до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв’язання навчальних завдань тощо.( Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році (лист МОН України від 21.08.2010 р. № 1/9-580).

Однією з методик формування креативності та креативної компетентності є інтеграція загальноосвітніх дисциплін. Інтеграція не нове явище у вітчизняній школі. Ще в працях Я.А. Коменського акцентується увага на необхідності "завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним" Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий дидакт пояснював таким чином: "Всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках" . Вивчення рідної мови та пізнання природного середовища на міжпредметній основі було запропоноване І.О. Сікорським. На його думку, "природа дає в реальності ті самі враження, образи і поняття якими людина користується в мовленні, мова черпає свій зміст у природі, тому одночасне вивчення рідної мови та природи повинно складати цикл розумових вправ" . У 1996 році Н.І. Присяжнюк зазначає, що "одним із напрямків удосконалення сучасного уроку є побудова його на основі зінтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін, об’єднаних однією темою. Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно формувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому".

Уроки, побудовані на методиці інтеграції словесної творчості з різними видами діяльності школяра, уможливлюють володіння граматичними вміннями й правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, що дає змогу глибоко індивідуалізувати навчання, досягти значних зрушень у загальному розвиткові дитини. Через інтеграцію успішно здійснюється зв’язок літератури з історією, музикою, образотворчим мистецтвом. Це створює оптимальні умови для сприйняття кожним учнем освітньої продукції у виучуваному навчальному предметі, дозволяє формувати людину-патріота з високою національною гідністю, національним характером та складом мислення, творити, врешті, національний тип особистості. Саме це сьогодні вимагає від кожного учителя Концепція розвитку загальної середньої освіти, де зазначено, що освіта ХХІ століття – «це освіта для людини». Її стрижень – розвивальна культурологічна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.»

Теоретичні узагальнення підтверджуються посиланням на проведенні уроки, позакласні заходи, форми методичної роботи. Зразки окремих форм цієї роботи (методичні розробки уроків, позакласні заходи) подаються у додатках.

Робота може бути використана для практичної мети колегами – словесниками, а міжпредметна інтеграція як перспективний напрям реалізації новітніх технологій стане однією з основних у процесі діяльності кожного вчителя-словесника.

ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ

Для формування ключових компетентностей учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності. З огляду на це, особливо актуальним стає теоретичне опанування та практичне впровадження креативних освітніх технологій, до яких, насамперед, слід віднести: особистісно зорієнтовані, вальфдорську педагогіку, технологію саморозвитку (за М.Монтесорі), технологію розвивального навчання, технологію формування творчої особистості, проектно-моделюючі та нові інформаційні технології, технологію колективної творчої діяльності (за І.Івановим), технологію «створення ситуації успіху», (за А.Бєлкіним), інтеграцію різних видів мистецтва (за Б.Юсовим і Г.Шевченко) та інші.

Перевагу надаю особистісно зорієнтованому навчанню, основи якого висвітлені у дидактичних працях І.С.Якиманської, методичних посібниках Г.П.Гузика, А.Фасолі. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу, самовираженню, самореалізації особистості. Серед інноваційних застосовую інтерактивні технології, які пропагуються О.М.Пєхотою, Л.В.Пироженко, О.І.Пометун. Керуючись методичними порадами Л.Скуратівського, Г.Шелехової, використовую інформаційно-комунікаційні технології. Застосовую складові технології креативного розвитку, основи якої обґрунтовані А.І.Сологубом, суґестивної технології.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

Результативність досвіду.

Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення проценту якості знань.



За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні динамічної творчої групи вчителів передового педагогічного досвіду «Акме творчості педагога», методичної комісії вчителів української мови та літератури ЗОШ №11.




ІІ. Основна частина

2.1.Система роботи над проблемою.

Під час реалізації ідеї досвіду особлива увага як на уроках літератури, так і на уроках мови приділяється розвитку креативних компетентностей: мовної, творчої, комунікативної мотиваційної (Додаток №1). Основні елементи педагогічної діяльності, як правило, реалізую на таких етапах: етапі прогнозування, змістовно-пошуковому, етапі моніторингу (Додаток №2).

Застосовувані технології допомагають створити такі умови, коли учень є суб'єктом пізнання. Для цього необхідно, щоб кожен усвідомив місце і значимість основних етапів навчальної діяльності, як-от: мотивація – цілеутворення – планування – організація навчальної діяльності – реалізація завдань – рефлексія – контроль і оцінювання.

Важливою умовою навчання і першим кроком до формування компетентності учня є внутрішня мотивація (самомотивація). Для цього слід дотримуватися таких вимог:



  • менше використовувати ситуацію змагання;

  • намагатися не нав'язувати навчальну мету "зверху";

  • намагатися уникати встановлення часових обмежень;

  • стежити, щоб завдання відповідали віковим особливостям дитини;

  • надавати дитині право вибору навчального завдання.

Для успішного осмислення художнього твору традиційної мотивації недостатньо. Слід прагнути, щоб у школярів спрацювала віра у власні можливості. На допомогу приходять елементи суґестивної технології: застосування нетрадиційного дидактичного принципу – читання власних поезій. Такий прийом було, наприклад, використано під час вивчення теми "Інтимна лірика І.Франка" (10 клас), "Лірична героїня Ліни Костенко – яка вона?" (11 клас).

Під час наступного етапу - етапу цілеутворення - вважаю за необхідне, щоб учні брали у ньому участь. Намагаюся, щоб, крім переліку знань, які учні повинні засвоїти, вони бачили і перелік умінь, якими зможуть оперувати.

Ефективним є спільне з учнями планування роботи на уроці.

У процесі організації навчальної діяльності прагну гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які "оживлюють" уроки. Ефективним на цьому етапі є проблемне навчання. Для полеміки вибираю те, що може викликати труднощі в розумінні авторської позиції, схвилювати. Ось низка проблемних питань, над якими була організована робота: "Григорій Многогрішний – український супермен чи приклад для наслідування?", “Палагна – кат чи жертва?”, “Чи зуміли вирватися брати Половці із “подвійного кола”?”, “Любов Пузиря до землі – це благо чи зло?” Сприяють формуванню у школярів соціальних компетентностей такі питання: "Чи живуть Пузирі у наш час?”, “Як би ви доповнили сьогодні статтю У.Самчука “Нарід чи чернь?”, “Тарас Бульба, Іван Гонта, Корній Перепутько – дітовбивці. Кого з них ми абсолютно схвалюємо?” Створюю проблемні ситуації і на уроках мови: видозмінюю мовний матеріал, аналізуємо, конструюємо тощо.

Не втрачає актуальності проблема грамотності учнів. Під час роботи з орфографічним матеріалом, зокрема у профільних класах, крім звичайних уроків, практикую проведення уроків-практикумів, семінарів, консультацій, заліків.

Ефективною є робота пошукового характеру із спостереження за мовою ЗМІ. Відібравши помилки зі сторінок газет, екранів телевізорів, юні філологи приходять до висновку: щоб повідомити про щось, спонукати до дії (комунікативна компетентність), потрібно власні думки виражати чітко. Неграмотне мовлення, письмо не сприяє спілкуванню, а навпаки – викликає антипатію до співрозмовника. Ефективним для виявлення та розвитку творчих здібностей учнів середнього шкільного віку є проведення уроків-подорожей, рольових ігор, уроків-фестивалів, уроків-вистав, уроків-вікторин. Для дітей старшого шкільного віку більш цікавими є нестандартні уроки, які сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, що є складовими соціальної компетентності: інтегровані (“Пісенна творчість українських поетів”), («Протистояння імперського режиму і національно свідомої особистості, додаток№8), («Складнопідрядне речення з підрядними обставинними умови, наслідковими, допустовими»,додаток№:6), урок-пошук (“Пошуки сенсу життя героями драматичної поеми Лесі Українки “Бояриня”, “Пошуки щастя героями повісті М.Коцюбинського “Тіні забутих предків”), урок-відкриття, урок-дослідження (“Що є добром для героїв роману “Марія” У.Самчука?”). Логічним продовженням цієї роботи є організація позакласної діяльності учнів (проведення літературних вечорів, проектів фестивалів; літературна вікторина « Я маю в серці те, що не вмирає»(додаток№10), волонтерський проект «Добро починається з тебе» тощо ) залучення дітей до участі у конкурсах творчих робіт.

У процесі навчально-виховної діяльності використовуємо інтерактивні методи та прийоми. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формують уміння колегіально вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра. Перевагу надаю роботі у групах, парах, яка реалізується через прийоми рольової гри , "Вільного мікрофона", “Сенкану”, уявної прогулянки, «Ажурної пилки»(додаток№6), «Мозкового штурму», «Інтерв’ю», «Незакінчені речення»(додаток№8) тощо.

На уроках літератури під час вивчення літературних творів робота над словом-образом є надзвичайно важливою. Вчу учнів знаходити у текстах різні художні засоби, помічати і розуміти авторські відступи, описи, переживання героїв, мотиви їх вчинків. У старших класах необхідно використовувати завдання, що містять елементи творчого пошуку, порівняння. Значну роль відіграють нетрадиційні, розвивальні завдання:

- спостереження над образною мовою твору;

- складання словників;

- виділення та пояснення метафор, порівнянь;

- самостійний вибір теми творчої роботи;

- порівняльні характеристики героїв;

- аналіз літературного твору крізь призму сучасності;

- написання поетичних творів тощо.

Ефективним для формування життєвої компетентності є метод проектів, який передбачає вирішення певної проблеми та орієнтується на самостійну дослідницьку діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову. Практикуємо підготовку міні-проектів, зокрема на уроках, де вивчаються значні за обсягом оглядові теми: "Становлення давньої української літератури", "Література 40-60-х років ХІХ ст." Типи проектів найрізноманітніші: дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практично-організаційні тощо. Обов'язковою умовою завершення роботи над проектом є створення презентації, зокрема комп'ютерної (у програмі Power Point); ефективним є складання опорних схем, таблиць. Тому можна говорити про систему роботу із здібними та обдарованими учнями.

До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей.(додаток3).

Запроваджую створення учнівського мовного портфоліо або «папку успіху» (додаток4)


2.2. Технологія сучасного уроку з використанням інформаційних технологій

Тенденція активного впровадження ІКТ у навчальний процес загальноосвітньої школи підтверджується експериментальною роботою з впровадження електронних навчальних посібників у процес викладання різних предметів для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, яку було розпочато у 2002 році (авторські Електронні посібники з української літератури 5-10класи)(додаток5)

В основі проблематики застосування ІКТ при вивченні української мови є декілька питань, що окреслюють проблемну ситуацію, а саме: 1) чи можуть взагалі використовуватися ІКТ при навчанні мови; 2) як найкращим чином організувати взаємодію з ІКТ при вивченні мови; 3) які потрібні зміни змісту предметної області при навчанні із застосуванням ІКТ.

Використання комп'ютера спрямовуємо і на вирішення таких проблем:

1) візуалізація навчальної інформації за допомогою наочного представлення;

2) індивідуалізація і диференціація процесу навчання;

3) комп'ютер виконує роль тренажера, контролера тощо.



Можливості комп'ютера на різних етапах уроку різноманітні:

  1. сприяє виявленню прогалин у знаннях, допомагає пригадати вивчене за незначний проміжок часу (на етапі актуалізації опорних знань);

  2. сприяє унаочненню лекції вчителя, опрацюванню матеріалу підручника тощо (етап формування, засвоєння нових знань);

  3. створюються можливості для організації самостійної роботи учнів, забезпечення диференційованого підходу (етап застосування знань);

  4. сприяє організації тестування, створюються можливості для динамічної самоперевірки, взаємоперевірки тощо (контроль рівня навчальних досягнень).

Завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій відбуваються зміни у навчальному процесі, в центрі якого перебуває особистість учня, головною метою стає розвиток інтелекту і творчих здібностей, пізнавальної активності школярів, що дасть змогу сформувати здатність до самореалізації, самостійності мислення, уміння працювати над розв'язанням важливих життєвих проблем. Змінюється в цьому процесі і роль вчителя: він стає координатором, партнером, співавтором, консультантом.

За результатами проведеної роботи можна зробити наступні висновки:

  1. Інформаційно-комунікаційні технології необхідно залучати до вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах із врахуванням їх дидактичних можливостей, переваг та недоліків. Використання ІКТ передбачає проектування, організацію, підтримку та спрямування навчальної діяльності. Необхідним є створення систем комп'ютерних вмінь із стратегіями використання технологій у залежності від навчальної мети.

  2. Адекватне впровадження ІКТ у процес вивчення мови вимагає перегляду організаційних, змістових та функціональних компонентів навчально-виховного процесу.

  3. Змістовий компонент передбачає побудову моделей мовленнєвих помилок та створення спеціальних дворівневих завдань із підвищенням їх складності, а також підбір як традиційних матеріалів, так і інформації нового типу, відповідно до змісту та мети уроку.

  4. Контролюючий етап із визначення обсягу та особливостей знань, що їх засвоїли учні, може бути представлений як тестовими процедурами, так і виконанням завдань значного рівня складності.

  5. Необхідно враховувати вікові особливості використання ІКТ в основній школі: “сайтові” технології із постійною присутністю та допомогою вчителя (5-6 класи) та телекомунікаційні проекти (7-9 класи).

  6. За умов використання ІКТ у навчальному процесі необхідним є визначення методів та прийомів забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.


2.3.Досвід використання міжпредметної інтеграції як засобу формування креативних компетентностей

Міжпредметна інтеграція – перспективний напрям реалізації новітніх технологій, зокрема особистісно зорієнтованого, розвивального навчання, оскільки учень має змогу самостійно обирати опорні знання з різних предметів відповідно до суб’єктивного досвіду, набутого у процесі попереднього навчання.

Під час визначення цілей уроку, форм і методів роботи та контролю знань враховуються інтереси та нахили учнів, що забезпечує ефективність особистісно зорієнтованого навчання. Проводячи інтегровані уроки, особлива увага звертається на те, що учень є його співтворцем на всіх етапах. Спрямовую роботу так, що на першому етапі він визначає об’єкт діяльності, знаходить і створює знання про нього, конструює власні знання, одержуючи, таким чином, особистісний освітній продукт(додатки№6, 7,8)



Другий етап уроку – це співпраця учня з однокласниками. Для цього застосовуються різні форми й методи інтерактивного навчання:

  • уявна екскурсія;

  • огляд-конкурс творчих робіт;

  • хвилинка ерудита;

  • уявне засідання гуртка, драматизації.

Третій етап – узагальнювальний. Він допомагає кожному учневі, спираючись на освітній продукт виучуваного, висловлювати власні оцінні судження. Таким чином, дитина має змогу висловлювати свої думки, погляди на досліджувану ним проблему. При цьому, педагог повинен уважно вислухати учня прислухатися до його думки, визначити найголовніше у сказаному.

Інтегровані уроки проводяться із різних способів інтеграції – за змістом і за способами пізнавальної діяльності, якими є створення мислення, мовлення (додаток5).

Міжпредметна інтеграція у середніх та старших класах може бути повною або частковою. Оскільки повна інтеграція застосовується у школах європейських країн, то часткова полягає у поєднанні матеріалу з різних предметів, підпорядкованих одній темі, вона є найбільш доступною для нашої сучасної освіти на основі особистісно зорієнтованого навчання:


  • трансформація змісту;

  • типологія, структура уроку;

  • поєднання парно-групової та індивідуальної діяльності;

  • використання інтерактивних технологій.

Таким чином, завдяки поєднанню традиційності з новими формами роботи забезпечується повніше вирішення освітніх і виховних завдань.

Організація спостережень у процесі гри, спілкування з музикою, картиною, історією є однією з найголовніших проблем у методиці інтегрованого уроку. Під час колективного споглядання використовується найважливіший прийом у пізнанні – єдність аналізу й синтезу, а це готовність до наступного етапу розумового розвитку: зіставлення, протиставлення, групування, встановлення причиново-наслідкових зв’язків. Отож школа сприймання стає засобом оволодіння розумовими прийомами.

Отже, інтеграція уроків – важливий напрямок методичного оновлення навчально-виховного процесу.
2. 4. Добір завдань інтеграції - важливий складник успіху
Готуючись до уроків мови та літератури, намагаюсь підібрати такий матеріал, який був би не тільки пізнавальним, але й реалізував виховний потенціал.

Особливу увагу звертаю на підбір епіграфа до кожного уроку, бо саме від нього іду до реалізації поставленої мети, відновити споконвічну шляхетність українського народу, його національну гідність і самостійність, високу моральність і працелюбність.

Розумне, систематичне національне виховання може подолати почуття меншовартості і сформувати людину – громадянина з національним складом мислення та природним почуттям гордості, що ти – українець.

Найчасті­ше використовую такі комплексні завдання, інтег­ровані види діяльності:

• Виразне читання вірша, пісні (в особах чи в музичному супроводі); спостереження за живописною функцією мовних засобів.


  • Виразне читання вірша, складання діалогів з героями твору, доповнення художніх описів, міркувань.

• Виразне читання вірша, зіставлення його з ху­дожньою картиною. (Що в них спільне? Що відмін­не?)

• Сприймання в комплексі вірша, музики, кар­тини. (Чи співзвучні ці твори? Чому?)

• Сприймання двох картин (контрастних за на­строєм). Прослуховування музики. (З якою карти­ною перегукується музика? Чому?)


  • Літературно-драматична композиція.

  • Складання словесних, графічних, хореографіч­них малюнків за мотивами поезії.

  • Відгадування загадок, ребусів, кросвордів. Спос­тереження за виражальними можливостями мовних засобів; зіставлення тексту загадки та ілюстрації до неї.

• Робота з прислів'ями і приказками, народними прикметами. (Пояснення їхнього змісту. Відновлення деформованих прислів’їв). Чи характеризує при­слів'я дії казкового героя? Чи можна дане прислів'я використати як заголовок до казки, оповідання .Чому? Складання тексту за змістом прислів'я.

  • Хореографічні вправи, пластичні етюди в музичному супроводі, які передують усним імпровізованим розповідям дітей.

• Добір образних мовних засобів у процесі еврис­тичної бесіди під час спілкування з природою, картиною, поезією, музикою (можливо з використан­ням емоційно-образних таблиць і малюнків).

• Імпровізовані розповіді дітей на основі колективних чи самостійних спостережень, за матеріалами дослідницької (фольклорної, народознавчої, природознавчої) діяльності та за творами з позакласного читання



  • Виготовлення художніх виробів та колективних композицій (вишивок, малюнків, аплікацій — з природного матеріалу, пластиліну тощо).

  • Виразне читання, розповідь в особах казки, ле­генди, міфу. Запис із пам'яті образного вислову, що найбільше припав до душі. Виконання до нього ма­люнка (аплікації) чи колективної художньої композиції.

  • Складання діалогу. (Поговоріть з героями твору.) Виконання колективної композиції чи індивідуального малюнка за мотивами тексту.

  • Складання власної розповіді про героя прочитаного твору і запис її (з використанням при потребі словесно-графічної опори).

  • Складання власної розповіді за аналогією до прочитаного тексту.

• Музичні диктанти.

ІV. Додатки

Додаток №1. Модель навчально-виховної проблеми. Мультимедійна презентація проблеми вчителя.
Додаток №2. Етапи реалізації навчальної діяльності.
Додаток № 3. Діаграма креативності.
Додаток №4. Міжпредметна інтеграція.
Додаток №5. Проект європейського мовного портфоліо.
Додаток №6. Інтерактивний урок-презентація з української мови та літератури у 9 класі « Складнопідрядне речення з підрядними обставинними частинами умови, наслідковими, допустовими».
Додаток №7. Фольклорні мотиви у творчості українських письменників. Слухання музики Антоніо Вівальді «Пори року». Концерт. ( інтегрований урок української літератури та музики у 6 класі).
Додаток №8. Інтегрований урок з української літератури та історії України у 9 класі «Протистояння імперського режиму і вільнодумної національно свідомої особистості в поемі Т.Шевченка « Сон».
Додаток № 9. Нарис на основі краєзнавчого матеріалу в 11 класі.
Додаток № 10. Літературна вікторина за творчістю Лесі Українки.
Додаток № 11. Українська мова. Зошит для контролю навчальних досягнень. 5 клас.
Додаток № 12. Читацький щоденник.
Додаток № 13. Українська мова. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів. 8 клас.
Додаток № 14. Уроки української літератури .11 клас.
Додаток № 15. Хрестоматія творів для позакласного читання. 5 клас.
Додаток № 16. Брейн-ринг «Як ми знаємо творчість Шевченка. Сторінками Кобзаря».
Додаток №17. Літературна світлиця. Сценарії виховних заходів.
Додаток № 18. Електронний посібник. Українська література 5 клас.
Додаток № 19. Електронний посібник. Українська література 6 клас.
Додаток № 20. Електронний посібник. Українська література 7 клас.
Додаток № 21. Електронний посібник. Українська література 8 клас.
Додаток № 22. Електронний посібник. Українська література 9 клас.
Додаток № 23. Електронний посібник. Українська література 10 клас

V. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.   Сологуб А. Технологія креативного навчання // Завуч. – 2005. – №28.

2.   Токмань Г. Специфіка, структура, типологія уроків літератури. Узагальнення індивідуальної творчості вчителя // Дивослово. – 2003, №10.

3.   Фасоля А. Мета, зміст, технологія уроку // Дивослово. – 2004. – №8.

4.  Фурсова Л. Від літературної компетенції – до життєвої компетентності (Формування літературної компетенції учнів на уроках української літератури в процесі використання контекстних матеріалів) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005, №5.

5. Шелехова Г. Використання комп'ютерних технологій на уроках української мови // Українська мова і література в школі. – 2006. – №8.

6. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор школи. – 2000. – №39-40.

7. Микитюк В. Принципи проблемності викладання української літератури // Дивослово. – 2005. – № 1.

8. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. – К.: Вид-во "Шкільний світ". – 220.

9. Освітні технології: Навчально-методичний посібник // За ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.

10.   Родигіна І.Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Харків. – 2005.

11 .  Ситченко А.Л. Педагогічні технології на уроках літератури // Дивослово. – 2002, №10.

12.  Семенів Л.В. Електронний підручник з рідної (української мови як засіб реалізації особистісно зорієнтованого навчання // Українська мова і література в школі. – 2005. – №5.

13.  Скуратівський Л.В. Інформаційні технології як засіб мовленнєвого розвитку учнів у процесі навчання української мови в основній школі // Українська мова і література в школі. – 2005, №4. школі // Українська мова і література в школі. – 2005, №4.

14. А.Л.Ситченко, В.І.Шуляр, В.В.Гладишев. Методика викладання літератури. Термінологічний словник. – К., 2008.

15. Бєляєв О. Інтегровані уроки рідної мови – Дивослово, 2003, №5.

16. Варзацька Л. Інтегровані уроки рідної мови і мовлення 6 клас – Дивослово, 2007, №9. Пєхота О. М. Освітні технології – К:АСК, 2003.

17. Лобанчук О. Інтегровані запитання для вищого мистецького коледжу – Українська мова і література в школі, 2002, №8.

18. Пометун О.С. Інтегровані технології навчання: теорія, практика, досвід – К:АПН, 2002.

19. Рабченко Т. С. Виховання обдарованої дитини в сучасному навчальному закладі – РОІППО, 2004.

20. Сергієчко А. Розвиток комунікативно - діяльних умінь і навичок учнів 9-11 класів на уроках української літератури в процесі групової навчальної діяльності – Українська мова і література в школі, 2005, №7.

21. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям – К: Радянська школа, 1984.

22. Тарасенко Г. О. Технологія естетико-екологічного виховання – К: Рута, 2000.

23. Щолокова О. П. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України – К: Освіта, 1999.




VІ. Перелік публікацій учителя
1. Балабан. Г. М. Уроки літератури в 11 класі. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан,2003.

2. Балабан Г.М.(Грицина Г.М). Читацький щоденник.

Тернопіль: Медобори,2003.

3. Балабан Г.М.(Грицина Г.М) Супутник класного керівника-Тернопіль: Медобори, 2005.

4. Балабан Г.М.(Грицина Г.М) «Горнусь до тебе,Україно!»

Сценарії виховних заходів Тернопіль:Медобори, 2004.

5. Балабан Г.М.(Грицина Г.М) Українська мова. Зошит для контролю навчальних досягнень, 5 клас-Тернопіль. Медобори, 2005 .

6. Балабан Г.М.(Грицина Г.М) Нарис на основі краєзнавчого матеріалу - Тернопіль: Підручники і посібники,2007.

7. Балабан Г.М. ( Грицина Г.М.) .Літературна світлиця. Сценарії виховних заходів.Тернопіль: Медобори, 2006.

8. Балабан Г.М.Українська література. Хрестоматія творів для позакласного читання, 5 клас. Тернопіль: Медобори, 2007.

9. Балабан Г.М. Брейн-ринг «На вічнім шляху до Тараса» - Харків : Ранок, 2009 (Серія «Вивчення творчості письменника в школі»).

10. Шість електронних посібників. ( Балабан Г.М. Посібник-хрестоматія Українська література 5,6,7,8,9, 10 клас. Звук МР3, текст,тести,термінологічний словник, біографії письменників).






Каталог: bitstream -> 123456789 -> 1730
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconІндивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій
Я не знаю яким буде світ, коли виростуть мої учні,які цілі й цінності будуть актуальними тоді, тому намагаюсь запалити їх єдиним
«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconІнтеграція педагогічних технологій на уроках словесності: активізація творчого потенціалу учня Підготувала вчитель української мови та літератури Чаплинської сзш І – ІІ ступенів Тарасова Тетяна Петрівна
Пріритетні завдання в формуванні особистості на уроках української мови та літератури
«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconСьогодні освіта повинна забезпечувати формування І розвиток розумної, творчої та ініціативної особистості, здатної жити в сучасних умовах, реалізувати себе сприяти розвитку суспільства
«Формування літературної та комунікативної компетентностей на уроках зарубіжної літератури»
«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconУроки словесності в системі мовно-літературної освіти
Формування внутрішньої мотивації до творчості засобами словесності: психологічний та технологічний аспекти
«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconМетодична розробка з теми
...
«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconПояснювальна записка Роль І місце української мови в структурі загальної середньої освіти визначаються особливостями мови як могутнього націє- І державотворчого фактора, вагомого чинника формування особистості громадянина України
України різних національностей, стимулювання їх інтелектуального внеску в науковий потенціал, інтеграції в культуру українського...
«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconУчителя української мови
Опис досвіду з реалізації проблеми «Розвиток життєвих компетентностей учнів на уроках української мови та літератури»
«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconШкола перспективного педагогічного досвіду вчителів фізики м. Тернополя
Формування ключових компетентностей на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних педагогічних технологій
«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconМетодичний посібник «Міжпредметні зв’язки органічна складова навчання фізики в школі»
Міжпредметні зв'язки та їх вплив на формування ключових та предметних компетентностей учнів у процесі вивчення фізики
«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук iconАналітична довідка 6 Перелік кращих робіт, нагороджених дипломами XХ обласної виставки-презентації педагогічних ідей та технологій за темою «Формування ключових компетентностей учнів на основі інноваційних освітніх технологій»
«Формування ключових компетентностей учнів на снові інноваційних освітніх технологій»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка