Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти



Сторінка1/4
Дата конвертації27.04.2018
Розмір0,54 Mb.
  1   2   3   4

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ХХІ СТОЛІТТЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Розділ І

Значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти

Загадка успіху чи невдачі у тому, щоб знати, яких пріоритетів притримуватись, а які відкинути чи замінити, коли змінюються часи.

Джаред Даймонд




Неграмотні люди ХХІ століття це не ті, що не вміють читати і писати,

а ті, хто не може вчитися, забувати те, чому навчився, й переучуватися.

Елвін Тоффлер




Я повинен був засвоїти, що сутність навчання у тому, що воно не для мене, а для розвитку їхнього мислення і їхніх навичок.

З роздумів одного з учителів



Протягом п’яти років учителів світової літератури міста Києва, учасників тренінгу з розвитку критичного мислення школярів та учасників курсів підвищення кваліфікації ІППО, запитували: яким вони бачать свого ідеального учня (випускника школи). Серед відповідей, що зустрічалися найчастіше, були такі: компетентним у своїй галузі; незаангажованим, самостійним і відповідальним, здатним критично мислити; відкритим до нового, готовим вчитися ціле життя; толерантним; моральним, вдячним. Саме ці якості, на думку педагогів, дозволять випускнику реалізуватися, бути успішним у житті.

З розвитком суспільства з переходом від Індустріальної ери до Епохи знань (ХХІ століття) з’являються не лише нові професії, а й нові вимоги до умінь працівників. Якщо ланцюжок вартості в Індустріальну еру виглядає як видобуток — обробка — збирання — збут — розповсюдження — продукція (і послуги), то в Епоху знань він має такий вигляд: неопрацьовані дані — інформація — знання — досвід — збут — послуги (і продукція). Таким чином, для того, щоб створювати нові товари і послуги, які вирішують реальні проблеми і задовольняють потреби, необхідні висококваліфіковані спеціалісти у сфері аналізу й обробки інформації – це основна рушійна сила економічного зростання й праці у ХХІ столітті.

Результатом бурхливого розвитку цифрових технологій у наш час стало збільшення можливостей обробки, зберігання і накопичення інформації та широкий доступ до великої кількості інформації кожного користувача через мережу Інтернет. Наприклад, у 2008 році Google оголосив про те, що у його базі даних знаходиться один трильйон веб-сторінок. Виникає питання: як з усього потоку обрати необхідну інформацію, за якими критеріями перевірити її достовірність?



Феноменом Епохи знань стала поява нового покоління – Інтернет покоління. Представники Інтернет покоління, що виросло і сформувалось у цифровому середовищі, набагато більше знають про найвпливовіший інструмент змінення суспільства - цифрову інформацію і технології комунікації, ніж їхні батьки й викладачі. Дослідження, що проводилось серед більш ніж одинадцяти тисяч молодих людей, виявило вісім загальних відносин, ліній поведінки і очікувань, які суттєво відрізняють Інтернет покоління від їхніх батьків. Їхні очікування полягають у

  • свободі самим обирати, що для них правильно, і висловлювати власні погляди на індивідуальність;

  • персоналізації й забезпеченню відповідності вимогам замовника, можливості обміну речей на предмети, що більше задовольняють їхні потреби;

  • прискіпливому розгляду – доскональному, не прилюдному аналізу всього, для з’ясування того, що ж насправді відбувається;

  • чесності й відкритості під час взаємодії з іншими людьми, що представляють комерційні й урядові організації, освітні заклади;

  • сумісництві роботи, навчання й суспільного життя з розвагами й іграми;

  • співробітництві і взаємодії як важливій частині усієї діяльності;

  • оперативності комунікації, отриманні інформації й відповідей на питання і повідомлення;

  • нововведеннях у сфері товарів і послуг, занятості, у школах і в їхньому власному житті.

Інтернет-покоління потребує:

  • ретельного й прискіпливого аналізу всього, що  відбувається;

  • оперативності інформування та комунікації, чітких відповідей на питання;

  • чесності й відкритості у взаємодії з людьми, що представляють комерційні й урядові організації та освітні заклади;

  • свободи висловлювання власних поглядів, можливості для кожного  вільно обирати й визначати, що для нього є правильним;

  • поєднання роботи, навчання й участі в суспільному житті з розвагами та іграми;

  • співробітництва і взаємодії як важливої частини своєї діяльності;

  • нововведень як у сфері зайнятості, виробленні товарів і послуг, так і в житті взагалі.

Усі вище згадані чинники висувають нові вимоги до освіти ХХІ століття, яка покликана не лише дати базові знання з різних галузей науки і мистецтва, а й розвинути уміння, які допоможуть молодим людям максимально реалізувати власний потенціал і досягнути високих результатів. Таким чином, щоб бути успішними у житті треба володіти «Навичками ХХІ століття». Відповідно до освітньої програми «Партнерство з підтримки навичок ХХІ століття (Р21)» виділяють три блоки навичок, необхідних у ХХІ столітті:

  • навички навчання й новаторства;

  • навички в галузі інформації, засобів зв’язку й технологій;

  • професійні і життєві навички.

Серед усіх блоків навичок найважливішими вважають навички навчання й новаторства. До них відносять: критичне мислення й прийняття рішень (експертне мислення); комунікацію і співробітництво (комплексне спілкування); креативність і новаторство (гнучкість розуму й винахідливість). Ці навички є основою для можливості навчання упродовж всього життя та творчої діяльності.

Розвиток критичного мислення та вміння приймати рішення вважають основою навчання ХХІ століття. Останні дослідження в галузі когнітології, науки про мислення, поставили під сумнів принцип навчання «спочатку знання, потім їх застосування». З’ясувалось, що використання знання вже у процесі його отримання, застосування навичок критичного мислення, прийняття рішень і креативності до сутності знання підвищує рівень мотивації та покращує результати навчання. У кожній дисципліні, на кожному етапі, викладання й навчання повинні включати передачу основних знань, високі вимоги до мислення й активне застосування знань.



Крім того, вважають Берні Триллінг і Чарльз Фейдл, сувора система навчання «одне за іншим», якій навчали викладачів у педагогічних вищих навчальних закладах: спочатку, знання, потім розуміння, потім аналіз, потім синтез і, нарешті, оцінка – не відповідає накопиченим даним досліджень останніх десятиліть. Ці дослідження доводять, що, насправді, якщо суворо притримуватись цього ланцюжка, школярі навчаються не дуже ефективно, або, у багатьох випадках, не вчаться взагалі. У виправленому варіанті ієрархії використовується сучасна термінологія: запам’ятати, зрозуміти, застосувати, проаналізувати, оцінити, створити. Дослідники вважають, що ці процеси можуть відбуватися одночасно чи навіть у зворотному порядку. Згідно з результатами досліджень поєднання багатьох із цих процесів покращує результати навчання. Описаний варіант ієрархії добре працює в проектній діяльності. Отже, відповідно до досліджень програми «Партнерство з підтримки навичок у ХХІ столітті», оволодіння навичками критичного мислення й прийняття рішень передбачає, що учень повинен вміти

розмірковувати:

  • застосовувати різноманітні види умовиводів (індуктивне, дедуктивне та ін.) в залежності від ситуації;

застосовувати системне мислення:

  • аналізувати, як частини цілого у складних системах взаємодіють між собою для досягнення спільних результатів;

робити висновки й приймати рішення:

  • ефективно аналізувати й оцінювати експериментальні дані, судження, твердження й переконання;

  • аналізувати й оцінювати найважливіші альтернативні погляди;

  • синтезувати й встановлювати зв’язки між даними та аргументами;

  • тлумачити дані, робити висновки, основані на об’єктивних дослідженнях;

  • критично розмірковувати над питаннями навчального досвіду й навчального процесу;

вирішувати задачі:

  • вирішувати різноманітні задачі, використовуючи й традиційні й інноваційні способи;

  • розпізнавати і ставити важливі питання, що прояснюють різні погляди й призводять до кращих результатів.

Розвивати навички комунікації і співробітництва можна за допомогою різних технологій, але найкраще за допомогою спілкування й співробітництва з іншими людьми. Сучасні інформаційні технології змінили способи спілкування. Завдяки їм спілкування можливе не лише в аудиторії, а й віртуально: за допомогою контактних мереж, чатів, електронної пошти тощо. Це дозволяє розширити коло співрозмовників з обраної теми, створювати навчальні проекти, проводити спільні заходи учасникам з різних міст і країн. Усі заходи, які передбачають спільну роботу і навчання є прекрасним способом розвитку цих навичок. Володіння навичками комунікації і співробітництва вимагає від учнів умінь

спілкуватися ефективно:

  • чітко формулювати думки й ідеї; ефективно використовувати навички усного, писемного і невербального спілкування у всьому різноманітті форм і контекстів;

  • слухати уважно, щоб зрозуміти смисл: дані, оцінки, ставлення й наміри;

  • використовувати комунікацію з різною метою (наприклад, для інформування, вказівок, мотивування й переконання);

  • опановувати різноманітні інформаційні засоби і технології; знати, як оцінювати їх апріорі, а також оцінювати результати їх застосування;

  • ефективно спілкуватись в різноманітних умовах (зокрема, у багатомовному просторі);

співробітничати:

  • демонструвати здатність ефективно працювати у різних командах і виказувати до них повагу;

  • проявляти гнучкість, готовність допомагати й бути корисним у досягненні необхідних компромісів для досягнення спільних цілей;

  • брати на себе частину відповідальності за спільну роботу й цінувати особистий внесок кожного члена команди.

Багато дослідників дотримується думки, що Епоха знань швидко поступається місцем Епосі інновацій. Здатність вирішувати проблеми новими методами, винаходити нові технології, модифікувати вже існуючі, відкривати нові галузі знань – завдання Епохи інновацій. Тому важливим на сучасному етапі стає опанування навичками креативності й новаторства. На думку лідера в галузі креативності Сера Кеннета Робінсона дуже часто ми не стаємо більш креативними, ми стаємо ще менш креативними, вірніше, нас цьому вчать. Несприятливий вплив на розвиток креативності й новаторства має традиційна орієнтованість освіти на розвиток базових навичок, запам’ятовування фактів й націленість на успішне виконання робіт з перевірки знань, вважають Триллінг і Фейдл. У суспільстві панує помилкова думка, що креативність тільки для геніїв або лише для молодих людей, або креативності не можна навчитись, її не можна виміряти. Справді, універсального тесту на сформованість креативності не існує, але існують оціночні інструменти, кожен з яких вимірює різні аспекти креативності в різних сферах від точних наук до мистецтва. Звісно, молодь має певні переваги в окремих професіях, зокрема спорт чи теоретична математика, але творчість не має вікових обмежень, згадаймо, хоча б мистецьку кар’єру П.Гогена, який став професійним художником у 35 років. Насправді, в основі креативності покладена уява, яка притаманна кожному від народження. Креативність і новаторство можна виховувати якщо заохочувати допитливість, відкритість новим ідеям, навчання шляхом проб і помилок. Як й інші навички їх можна розвивати. В основі творчої (креативної) роботи покладено креативне мислення, тісно пов’язане з критичним мисленням і вирішенням задач.

До блоку навичок в галузі інформації, засобів зв’язку й технологій відносять інформаційну грамотність, компетентність в питаннях засобів передачі інформації, компетентність у питаннях інформаційних і комунікаційних технологій. Навички в галузі цифрових технологій постійно видозмінюються, але вони життєво необхідні, для того щоб опановувати інструментарій інформаційних, медіа- і комунікаційних технологій, що постійно розширюється. Крім того, ці компетенції сприяють розвитку інших навичок ХХІ століття.

Щоб володіти навичками інформаційної грамотності учні повинні вміти

отримувати й оцінювати інформацію:


  • раціонально й ефективно отримувати інформацію;

  • критично, зі знанням справи оцінювати інформацію;

використовувати інформацію, вміти оперувати нею:

  • використовувати інформацію правильно й креативно, на основі специфіки проблеми, що розглядається;

  • керувати потоком інформацій із різноманітних джерел;

  • для отримання доступу до інформації та її використанні керуватись основоположними принципами етики та законами.

Представники Американської асоціації шкільних бібліотекарів вважають, що саме бібліотекарі стають провідниками в галузі цифрових технологій, адже борються за ефективне використання інформаційних технологій у школах. Їхні численні публікації й рекомендації щодо інформаційної грамотності висвітлюють важливість дослідження першоджерел у порівнянні з другорядними; навчають, як визначити достовірність інформації, що доступна онлайн, використовуючи додаткові доведення із великої кількості надійних джерел. Навички інформаційної грамотності розвивають стратегії критичного мислення такі як система позначок «Поміч», «Запитання до автора» тощо.

Маючи широкий вибір засобів інформації і цифрових носіїв, учні ХХІ століття повинні розуміти, як найкраще використовувати медіа-ресурси для навчання і медіа-інструменти для створення ефективних продуктів комунікації, таких як відео/аудіо подкасти і веб-сайти, отже вони повинні виявити компетентність у питаннях передачі інформації. Згідно з дослідженнями Центру медіа-грамотності компетентність в питаннях засобів інформації забезпечує «отримання доступу до інформації, аналіз, оцінку й отримання різних форм повідомлень, формує розуміння ролі, яку грають засоби інформації у суспільстві, а також розвиває необхідні дослідницькі навички і навички самовираження» Володіння навичками медіа-грамотності вимагає від учнів уміння



аналізувати засоби інформації:

  • розуміти як, чому і з якою метою створюються медіа-повідомлення;

  • розглядати різноманітні інтерпретації повідомлень; вивчати, яким чином у засобах інформації враховуються (або не враховуються) різноманітні системи цінностей і поглядів, і як засоби інформації впливають на переконання і поведінку людей;

  • під час отримання доступу до медіа-ресурсів і їх використання керуватися основоположними принципами етики й законності;

створювати медіа-продукцію:

  • розумітися на інструментах створення інформаційних ресурсів і використовувати їх;

  • мати уяву про те, які мовленнєві звороти і тлумачення доцільно використовувати в полімовних умовах.

Усі ці навички беруть участь у формуванні компетентності у питаннях засобів інформації.

Багато уваги на сучасному етапі навчання приділяється інформаційним і комунікаційним технологіям, які вважають найважливішими інструментами ХХІ століття.

Сформованість компетентності в питаннях інформаційних і комунікаційних технологій передбачає, що учень вміє

ефективно використовувати технології:


  • застосовувати технології у якості інструмента пошуку, організації, оцінки і передачі інформації;

  • належним чином використовувати цифрові технології (комп’ютери, персональні цифрові секретарі, медіа-плейєри, супутникові навігаційні системи, засоби комунікації і соціальні мережі для отримання, управління, інтегрування, оцінки і створення інформації для успішної роботи в умовах економіки, заснованої на знаннях;

  • під час отримання доступу до інформаційних технологій і їх використання керуватись основоположними принципами етики та законності.

Зміни у суспільній формації спричинили зосередження уваги на ролі особистості та реалізації її талантів, вимог і прагнень, які забезпечили не лише якість і наповненість її власного життя, а й принесли користь громаді. Таким чином, важливими стають професійні і життєві навички, яких набуває учень упродовж навчання. Набуття цих навичок дозволить молодій людині реалізуватися, а отже виконати суспільну місію. До третього блоку – життєвих і професійних навичок – відносять гнучкість і пристосування, ініціативність і самостійність, навички соціальної і міжкультурної взаємодії, продуктивність і відповідальність, лідерство і здатність відповідати за свої дії. Розглянемо ці навички.

Високий темп технологічних змін змушує нас швидко пристосовуватись до нових засобів комунікації, навчання, роботи і життя. Люди частіше змінюють професії, а в багатьох сферах діяльності внаслідок інновацій з’являються зовсім нові види робіт. Уміння коригувати плани і адаптувати тактику до нових обставин є однією із найважливіших навичок у часи змін. «Уміння адаптуватися – подивитися на проблему, що розглядається з іншого боку – може повернутися для нас неочікуваною перевагою, адже в результаті можуть виникнути унікальні, креативні, справді новаторські рішення, які задовольняють вимоги ХХІ століття, що виражаються у необхідності свіжих ідей і підходів.» - Вважають Б. Триллінг і Ч. Фейдл і зауважують, що зараз також цінується гнучкість і пристосування іншого роду – вміння переносити критику, збої в роботі і навіть невдачі. Володіння навичками гнучкості і пристосування означає, що учні повинні вміти



адаптуватися до змін:

  • адаптуватися до різноманітних ролей, робочим обов’язкам, планам і ситуаціям;

  • ефективно працювати в атмосфері невизначеності і зміни пріоритетів;

бути гнучкими:

  • враховувати в роботі відгуки і зауваження;

  • адекватно сприймати похвалу і критику, справлятися зі збоями у роботі;

  • ставитись з розумінням до різних поглядів і вірувань, врівноважувати їх, знаходити компроміси, особливо у багатонаціональному середовищі.

Найкраще ці навички можна виховати, залучаючи учнів до проектної діяльності, групової роботи тощо.

У нашому бурхливому і динамічному світі час у великому дефіциті, тому немає можливості витрачати його на тривале навчання і розвиток мотивації. Під час вступу на роботу співробітники вже повинні мати мотивацію, бути готовими проявляти ініціативу для досягнення результатів, ні від кого не залежати у поточних справах. Варто навчитися керувати часом, метою, планами-проектами, навантаженням і навчанням у процесі роботи. Кожен учитель знає, як важко сформувати в учнів внутрішню мотивацію, особисту зацікавленість, допомагати ставати їм незалежними і самостійними у вирішенні навчальних завдань, ініціативними у пошуках нових знань. Вирішенню поставлених завдань допомагають технології, які пропонують багато інструментів для самостійної дослідницької і навчальної діяльності. Це можуть бути проекти різних типів, позакласні заходи, наставництво (старших над молодшими, сильніших над слабшими), участь у конкурсах, турнірах, написання дослідницьких робіт тощо. Для того, щоб розвивати ініціативність і самостійність учні повинні вміти



визначати цілі і керувати часом:

  • ставити завдання у відповідності з відчутними і невідчутними критеріями успіху;

  • врівноважувати тактичні (короткострокові) і стратегічні (довгострокові) задачі;

  • ефективно розподіляти час і робоче навантаження;

працювати незалежно:

  • визначати, контролювати, ранжувати за чергою і виконувати задачі без безпосереднього нагляду;

вчитися самостійно:

  • не обмежуватися базовими методами засвоєння навичок і/або навчальним планом, виходити за межі, виявляти і розширювати свої власні знання і можливості опанування професійними компетенціями;

  • проявляти ініціативу у підвищенні рівня володіння навичками до професійного;

  • демонструвати прихильність ідеї навчання упродовж життя;

  • критично аналізувати попередній досвід, для того щоб досягти успіхів у майбутньому.

Вміння ефективно і креативно працювати, незважаючи на культурні відмінності учасників команди чи однокласників є одним із важливих життєвих навичок ХХІ століття. Жити у різноманітному багатокультурному багатонаціональному світі, толерантно ставитися до культурного спадку різних народів, поціновуючи власний культурний спадок, бути громадянином світу і патріотом власного народу вчить, зокрема, і шкільний предмет «Світова література».

Формування навичок соціальної і культурної взаємодії вимагає удосконалити роботу над вміннями



ефективно взаємодіяти з іншими людьми:

  • розуміти, коли доцільніше говорити, а коли слухати;

  • поводити себе шанобливо, дотримуватись професійної манери поведінки;

працювати незалежно:

  • визначати, контролювати, ранжувати за чергою і виконувати задачі без безпосереднього нагляду;

ефективно працювати в різних командах:

  • поважати культурні відмінності й ефективно працювати з людьми різного соціального і культурного положення;

  • ставитись без упередженості до різних переконань і цінностей;

  • максимально ефективно використовувати соціальні і культурні відмінності для генерації нових креативних ідей і підвищення якості роботи.

Продуктивність і відповідальність є важливими навичками для успішної діяльності кожного працівника. Сформувати їх можна завдяки використанню методу проектів. Навчальні проекти набувають усе більшого значення як елемент викладання в освіті ХХІ століття. Продуктивність і відповідальність включають в себе набір важливих навичок, необхідних усім учням і викладачам ХХІ століття, щоб бути успішними у навчанні, в роботі, у житті. Отже, щоб розвивати продуктивність і відповідальність учні повинні вміти

керувати проектами і досягати результатів:


  • ставити мету і досягати її, незважаючи на перепони і тиск з боку конкурентів;

  • приділяти першочергову увагу роботі; її плануванню і виконанню для досягнення намічених результатів;

  • виявляти додаткові якості, пісно пов’язані з виробництвом високоякісного продукту, тобто:

  • працювати, зберігаючи позитивне налаштування й етичні принципи;

  • ефективно керувати часом і проектами;

  • працювати з багатьма задачами;

  • активно брати участь у роботі, виконувати її своєчасно, бути надійним працівником;

  • триматись професійно, дотримуватись певних норм поведінки;

  • ефективно взаємодіяти і співробітничати з командами;

  • поважати й брати до уваги різнорідний склад команд;

  • бути відповідальним за результати.

Важливими життєвими і професійними навичками є лідерство і здатність відповідати за свої дії. Навички лідерства і здатності відповідати за свої дії передбачають уміння учнів

скеровувати інших і керувати ними:

  • використовувати навички міжособистісного спілкування і прийняття рішень, щоб справити вплив на інших і скеровувати їхні дії для досягнення мети;

  • максимально використовувати сильні сторони інших людей для досягнення спільної мети;

  • власним прикладом і відданістю справі надихати інших на досягнення інших результатів;

  • бути чесними і керуватися нормами моралі під час впливу і повноважень;

бути відповідальними за інших:

  • діяти у відповідності з інтересами всієї групи.

Розглядаючи блоки навичок ХХІ століття, - навички навчання й новаторства; навички в галузі інформації, засобів зв’язку й технологій; професійні і життєві навички – виникає запитання: чи зможуть учні оволодіти цими навичками поряд з базовими предметами і сучасними темами, необхідними для всебічного розвитку у ХХІ столітті? Якими формами і методами роботи повинен володіти вчитель, щоб реалізувати поставлену мету? Генеральний директор освітнього фонду корпорації «Oracle», керівник розвитком освітніх стратегій, співробітництва і служб для програми «ThinkQuest» Берні Триллінг та керівник програми «Освіта без кордонів» компанії «Cisco Systems», а також член правління організації «Партнерство з підтримки навичок ХХІ століття» Чарльз Фейдл вважають що цього можна досягти навчивши учнів ставити правильні запитання, виконувати різноманітні задачі, використовуючи метод проектів, а також застосовувати навчання в основі якого лежить проектування як процес.

Насамкінець хочеться зазначити, що розгляд навичок ХХІ століття не мав на меті сформувати переконання, що шкільне навчання повинно настільки докорінно змінитися, щоб відкинути традиційні для освіти завдання: давати базові знання, формувати предметні вміння і навички, розвивати, виховувати, плекати… Навички ХХІ століття не стають у конфлікт до базових навичок з предметів і вивчення змістової сторони предметів і фактів. Становлення спеціаліста у будь-якій галузі означає розвиток і знання, і навичок застосування цього знання для вирішення конкретних задач, які постають перед експертами у даній галузі. Варто досягнути певного балансу, рівноваги між традицією і модернізацією. У таблиці «Рівновага у навчанні ХХІ століття» елементи навчання, позначені термінами у кожній парі не є несумісними, учитель не повинен обирати лише одне, або лише інше. Кожен рядок подає сукупність елементів, у яких змішуються обидва підходи.



Процес спрямований на вчителя

Процес спрямований на учня

Прості однозначні вказівки

Діалог

Знання

Навички

Зміст

Процес

Базові навички

Прикладні навички

Факти і принципи

Питання і проблеми

Теорія

Практика

Навчальний план

Проекти

З виділенням квантів часу

По запиту

Зрівняння

Індивідуалізація

Суперництво

Співробітництво

Клас

Світова спільнота

Текстовий інтерфейс

Інтернет-технології

Загальнооцінювальні тести

Оцінювання на змістовому рівні

Навчання для школи

Навчання для життя

Важливо змінити акценти у викладанні і, за словами Марка Твена, «ніколи не допускати, щоб школа була перешкодою освіті». Вчителі, яки змінюють методики з потребами нашого часу, зрозуміли, що потрібно поєднувати змістову сторону з ідеями і концепціями, а їх неможливо розкрити, використовуючи лише традиційні методи. «Я повинен був засвоїти, що сутність навчання у тому, що воно не для мене, а для розвитку їхнього мислення і їхніх навичок,» - сказав один із вчителів. Лозунг освіти Сінгапура «Навчати менше, пізнавати більше» отримує прихильність і серед освітніх систем інших країн.

Розділ підготувала Ірина Кузьменчук за матеріалами книги Б.Триллінг і Ч.Фейдл. Навички ХХІ століття. Навчання для життя у наш час. (переклад з англійської С.Христофорової). – http://edu.rucamp.org/posts/14425029

Trilling Bernie, Fadel Charles. 21st Century skills: Learning for Life in Our Times. skills – навыки, умения, практические

Література


  1. Перестройка образования/ http://www.skills21.org/

  2. Медведев Данила. Базовые навыки для XXI века /Новое знание. – 2009. -№ 1

  3. "Вехи совершенствования образования": образ будущего американской школы /http://metaver.ru/2009/american_pi/

  4. Лукша П.О. «Навыки будущего»: фронт радикальных инноваций в образовании /http://www.slideshare.net/PavelLuksha/skills-of-the-future-frontier-of-the-radical-innovation-in-education

  5. Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
    2015 -> Зарубіжна література
    2015 -> Тест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
    2015 -> Озповідає про своє життя Рим 1996 Генеральний Дім Дочок Милосердя Каносіянок Via Stazione Ottavia, 70 00135 Roma Назва оригіналу
    2015 -> Ю. О. Матвієнко, С. В. Матвієнко еміль крепелін. До 160-річчя з дня народження
    2015 -> FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]
    2015 -> Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України
    2015 -> Програма всеукраїнської наукової конференції " історія степової україни XVII хх століття"


    Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти iconСловник фіксує новостворені І запозичені слова, що з’явилися в періодичних, літературно-критичних, науково-популярних виданнях, художніх творах, засобах масової інформації, усному мовленні кінця ХХ початку ХХІ ст
Словник новотворів української мови початку ХХІ століття / Упорядники. – Кривий Ріг, 2005. – 158 с
Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти iconОфіційне привітання Шановні учасники круглого столу «Західна та східна столиці України: у пошуках української ідентичності ХХІ століття»
Шановні учасники круглого столу «Західна та східна столиці України: у пошуках української ідентичності ХХІ століття», що його проводить...
Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти icon11 клас Із літератури кінця ХХ початку ХХІ століття
Греную вдалося уникнути страти. Згодом він залишив Грас І вирушив до Парижа, де …
Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти iconХхі століття, Рада молодих науковців Інституту

Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти icon«Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії в 7- 11 класах.»
В державній національній програмі «Україна ХХІ століття» відзначається: «Загальна середня освіта повинна забезпечувати продовження...
Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти iconПоетична творчість емми андієвської ХХІ століття: метатекст, жанрові моделі, ідіостильові стратегії

Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти iconЦюрак о. Д. Отинія, 2014 р
Ххі століття”, комп’ютеризованого “інформаційного суспільства”, що є необхідним для кожної сучасної людини
Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти iconПрограма «Освіта (Україна ХХІ століття)»
Розвиток творчих здібностей учнів під час проведення позаурочних предметних заходів
Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти iconНарциси ХХІ століття
Розвивати компетенцію критичного мислення, підвищувати рівень загальної культури учнів. Виховувати естетичний смак


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка