Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с



Сторінка3/4
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4

1739 – 275 років тому в с. Безуглівці на Чернігівщині у дворянській сім’ї народився Михайло Якович Трохимовський (Трофимовський) –лікар, член-кореспондент Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії. Закінчив Києво-Могилянську академію і медико-хірургічну школу в Петербурзі (1763), працював повітовим лікарем в с. Великі Сороченці (1773-1813), дослідив лікувальні властивості Миргородської мінеральної води,  автор першої в країні праці з фармакології лікарських рослин, запропонував настій «трохимівка», який у ХУІІІ ст. широко застосовувався для лікування шлункових хвороб, заснував своїм коштом лікарню для незаможних, зiбрав багату медичну бібліотеку. У його домі народився Микола Гоголь. Помер 21 вересня 1813 р.


1744 – 270 років тому в с. Янівка на Чернігівщині в сім’ї священика народився Данило Самійлович Самойлович (Сущинський) - видатний лікар і вчений європейського рівня, засновник епідеміології, член ряду іноземних академій. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював у Москві, один з ініціаторів реформи медичної освіти в країні. Одним із перших вказав на можливість бацилоносійства у людей, очолював боротьбу з епідеміями чуми на Херсонщині, в Кременчуці, Катеринославі, Одесі; запровадив карантини для людей, спалювання одежі хворих. З 1793 р. – головний лікар карантинів в Україні. Помер у Миколаєві 1805 р.

1749 - 265 років у с. Круподерниці Золотоніського повіту на Полтавщині в козацькій сім’ї народився Михайло Леонтійович Гамалія (Гамалея) – земський і військовий лікар та науковець, дід М.Ф.Гамалії. Навчався у Києво-Могилянській академії, працював у Пермі, Тулі, вивчав шлідливі чинники на заводах та захворюваність робітників Уралу. Один з перших дослідників сибірки, написав один з перших в країні посібник «Про сибірку» (1792), який відразу ж  перекладено німецькою мовою, переклав з німецької мови книгу Ейзена « Найлегший спосіб прищеплення віспи викладений самим матерям»  та впроваджував його; видав (з І.Протасовим) дуже популярний підручник „Молодий сільський лікар" (1799). Помер 1830 р.

1754 – 260 років тому в містечку Семенівка на Чернігівщині народився Йосип Кирилович Каменецький - доктор медицини, військовий лікар, академік Петербурзької медико-хірургічної академії, почесний член Російської академії наук. Навчався в Чернігівському колегіумі. Написав перший підручник з медицини для духовних семінарій, який перевидавали 9 разів, його називали “патріархом лікарів російських”. Здійснив подорож в Україну для вивчення ботанічних садів з лікарськими рослинами. Помер у Москві 1823 р.

- з Києва за 15 років виїхало більше 300 спудеїв (випускників) Києво-Могилянськoї академії, для отримання медичної освіти продовжували навчання за межами України.

1759 - 255 років тому в Охтирському повіті Харківської губернії в сім’ї приходського священика народився Григорій Іванович Базилевич - доктор медицини та хірургії, професор. Закінчив Києво-Могилянську академію (1783), хірургічне училище при сухопутному госпіталі в Санкт-Петербурзі, отримав звання лікаря (1783). Підвищував кваліфікацію у Франції в Страсбурзькому університеті, захистив докторську дисертацію (1791). два роки працював в Ґеттінгенському університеті. Став першим клінічним професором із населення Росії, обраний професором патології і терапії у Санкт-Петербурзькому медико-хірургічному училищі (1795), був вченим секретарем медичної колегії, приймав безпосередню участь в складенні медичних планів, за його представленням були влаштовані перші клінічні палати в Росії. За станом здоров’я передчасно вийшов у відставку (1801), помер 26 лютого 1802 р.

1764 - 250 років тому гетьман Кирило Розумовський та козацька старшина другий рік старалися перетворити Києво-Могилянську академію на університет та заснувати університет в гетьманській столиці Батурині, проте цариця Катерина ІІ відмовила проханню козацької старшини і гетьмана відкрити в Україні (Малоросії) два університети, 10 листопада видано царський указ, який повністю ліквідував залишки Гетьманства в Україні, українська старшина втратила право видавати «універсали», впливати на охорону здоров’я, встановлено Малоросійську губернію.

- у Московському університеті відкрито медичний факультет, І.Ф. Еразмус із Страсбурга почав викладати анатомію, хірургію та акушерство; одними з перших видатних професорів цього університету стали українці: Федір Політковський, Фома Барсук-Мойсеєв (Мойза) - викладав фізіологію, патологію, терапію, крім того читав курси семіотики та дієтетики; Єфрем Мухін читав анатомію, фізіологію, судову медицину та медичну поліцію.

- внаслідок пожежі знищено архів Межигірського монастиря, при котрому знаходився один з основних шпиталів Запорізької Січі, втрачено цінні матеріали про стан медичної допомоги того часу.

1774 – 240 років тому в м. Борзна на Чернігівщині в козацькій сім’ї народився Данило Михайлович Велланський (справжнє прізвище – Кавунник) – доктор медицини, професор, керівник кафедри фізіології і загальної патології Петербурзької медико-хірургічної академії (1814-37), працював також у військовому шпиталі. Закінчив Києво-Могилянську академію і Петербурзьку госпітальну медичну школу; три роки вдосконалювався в Німеччині, спеціалізувався в університетах Відня, Парижа, Берліна, Вюрцбурга; повернувся гарячим прихильником ідеалістичної філософії Шеллінга, написав підручник з фізіології, перекладав праці Прохазки, Гуфеланда, розвивав напрямок натурфілософії. Будучи видатним промовцем і популяризатором, він скоро став визнаним представником натурфілософії в Росії. Помер 1847 р.

- уродженець Полтавщини, один з перших вітчизняних професорів медичних шкіл в Санкт-Петербурзі Тихорський Х.Т. написав і видав перший в країні посібник судової медицини.

- після поділів Польщі між Росією, Австрією і Прусією па Буковині в складі Молдови санітарна справа була запущена, здоров'я й життя людей, як і тварин, були на останньому місці, ніде не було цирульника, хірурга, чи лікаря взагалі, пе існувало аптек; вагітні жінки під час пологів ризикували життям, забобони й невігластво прискорювали їх смерть, не проводилось запобіжних заходів проти чуми.

1774…1775 - у Львові під владою Австро-Угорщини вийшла книга головного лікаря Галичини, першого директора Медичного колегіуму Анджея Крупіньского "Опис хвороб" - перший на українських землях посібник для цирульників (польською мовою), мав обсяг 1034 стор., містив відомості з анатомії, опис різних хвороб, способи їх лікування, багато рецептів; був на той час одним з найкращих підручників медицини, користувався великою популярністю серед українських лікарів і лічців.

1779 - 235 років тому місто Чернівці під владою Австро-Угорщини стало адміністративним центром Буковини, мало 1300 жителів і понад 200 будівель, в ньому для міських і військових жителів відкрито військовий шпиталь; після указу імператриці Марії Терези (1776) уніфіковано в імперії (у Буковині, Галичині та Волині) медичну і санітарну справу, впроваджено в дію «медичну поліцію», медичною справою займалися державні лікарі «фізики», приватні лікарі, цирульники, народні лічці; лікували хворих в міських комунальних та цехових шпиталях, на дому, в притулках, які ще продовжували існувати при братствах та храмах.

- уродженець Глухова на Чернігівщині, випускник Києво-Могилянської академії Соболевський Г.Ф. працюючи головним лікарем у Санкт-Петербурзі, докорінно змінив методику вивчення ботаніки і фармакології, запровадив гербаризацію рослин, склав опис лікарських рослин в країні.

1784 – 230 років тому в Катеринославі народився Іван Гоголь-Яновський – військовий лікар, випускник Києво-Могилянської академії (брат діда М.В.Гоголя), працював штаб-лікарем намісництва; під керівництвом Д.С.Самойловича у Кременчуцькій лікарні лікував хворих на чуму, був лікарем у Хоролі, Кобеляках на Полтавщині та в Полтаві. Дата смерті не встановлена.

- в Херсоні з ініціативи Д.С.Самойловича створено Медичне зібрання – перше наукове товариство медиків в Україні та в Російській імперії.

- у Львові заснований (1773) за наказом Австро-Угорської імператриці Марії-Терези Collegium Medicum - перший медичний навчальний заклад в Україні - об'єднано з відкритим медичним факультетом Львівського університету; засновано бібліотеку медичного факультету Львівського університету.

- український лікар Нестор Максимович Амбодик видав у Петербурзі книгу «Лікарське лікослів’я», а згодом (1876) – «Початкові основи ботаніки», вони значною мірою сприяли розвиткові фармації в країні.

- в Ґеттінгенському університеті захистив дисертацію український лікар І.Л. Данилевський, у своїй праці описав завдання щодо охорони здоров'я населення, медично-санітарні заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, наголосив на важливості поширення санітарної освіти серед населення та потребі введення в усіх школах викладання основ збереження здоров'я.

- у Кенігсберзькому університеті ступінь доктора медицини здобув Квятковський Н.Г. – уродженець Київщини, навчався в Києво-Могилянській академії.

1789 - 225 років тому у Києві відкрито Кирилівську психоневрологічну лікарню – першу таку спеціалізовану лікарню в Україні.

- лікар Степан Андріївський, уродженець Чернігівщини, вихованець Києво-Могилянської академії, досліджуючи сибірку в Челябінській провінції уперше в світі довів її заразність, прищепивши собі сибірку від хворого.

– царським урядом затвердждено аптечний устав, який регламентував облаштування і роботу аптек, права і обов’язки аптечних працівників, обов’язковий набір медикаментів і ціни на них.

1794 – 220 років тому лікар Хома Барсук-Мойсеїв (Мойсеєв), уродженець Чернігівщини і вихованець Києво-Могилянської академії, захистив у Московському університеті першу дисертацію з фізіології “Про дихання”, зробив значний вклад у розвиток медичної науки і практики лікування.

1799 - 215 років тому у Харкові при губернській аптеці засновано перший аптекарський сад, ініціатор його створення – перший український аптекар на Наддніпрянщині Петро Пискуновський (до цього часу аптекарами були звичайно німці).

- у Києві відкрито ще одну аптеку громадської опіки, якою керував І.В. Чекалов; існувала до першої половини ХІХ ст.

- у Петербурзі вийшло третє видання латинською мовою першої в Росії оригінальної фармакопеї Нікона Карпинського; пізніше (1802) була перевидана в Москві в перекладі на російську мову.

- професор анатомії та клінічної практики Йоган Гільденбранд, декан медичного факультету Львівського університету, опублікував один з перших посібників для лікарів про чуму «Ueber die Pest, ein Handbuch fur die Aerzte».

- у м. Чернівцях при першому міському шпиталі відкрито пологове відділення.

- наприкінці ХVІІІ століття, коли розподілені землі України стали належати двом імперіям – Австро-Угорській імперії відійшли Галичина, Буковина, Волинь, а Російській - решта українських земель, кожна з часток України потрапила під впливи двох відмінних, а де в чому – цілком протилежних як суспільно-політичних, так і культурно-освітніх систем; розвиток медицини на українських землях, що увійшли до складу Австро–Угорської імперії пішов за новочасним європейським зразком. хірурги-ремісники, які робили дрібні хірургічні втручання, кровопускання, видалення зубів, витини каменів, лікували переломи і вивихи, появляються й у Галицько-Волинській державі, військо у поході супроводили тільки цирульники.

1804 – 210 років тому в в Ґеттінгенському університеті (Німеччина) Єфрем Йосипович Мухін, уродженець Харківщини, випускник Харківської духовної колегії захистив докторську дисертацію, в якій він вперше виклав основи рефлекторної теорії, розвинув вчення про провідну роль головного мозку в життєдіяльності організму та визначальне значення нервової системи у виникненні захворювань (теорія нервізму), став основоположником анатомо-фізіологічного напрямку в медицині країни.

Петро Карпович Піддубик-Сущевський, оператор Чернігівської лікарської управи, опублікував першу на українських землях наукову працю з травматології «Про нову і правильну геогностичну ознаку утворення рубця після перелому кісток, з додатком різних спостережень з цього предмету, зроблених протохірургом П.П.».

- імператор Олександр I наказав малоросійському генерал-губернатору князю А. Б. Куракіну заснувати в новоствореній Полтавської губернії богоугодні заклади, почато зведення дерев’яної лікарні, кам’яного двоповерхового Будинку інвалідів з внутрішньою церквою св. Магдалини, християнської та єврейської богаділень, венеричної лікарні; утримувалися за рахунок місцевих доходів і капіталів; у Полтаві було 5 лікарів, з них 2 – приватної практики; у місті відкрито пологовий будинок, мабуть перший в Україні; відкрито першу державну (казенну) аптеку, одночасно при ній засновано ботанічний сад, де вирощували лікарські рослини; у повітах Полтавщини працювали 14 урядових лікарів і 13 приватно-практикуючих.

- лікар Миронович В.О., уродженець Полтави, захистив дисертацію у Санкт-Петербурзькому університеті, став доктором медицини.

- відкрито медичний факультет університету в Юр'єво (Тарту), в Тартуському університеті здобули освіту багато українців - студентів та вчених, зокрема лікар-гінеколог Олександр Крупський, лікар-терапевт Федір Цицурін,

закарпатський просвітитель, лікар і науковець Іван Орлай, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства Микола Гулак, брат Лесі Українки Михайло Косач та ін.; перед Першою світовою війною громада українців в університеті була одною з найбільших в Російській імперії, включала «Волинське студентське земляцтво в Юр’єві», «Музично-драматичне товариство малоросів у Юр’єві».

1809 – 205 років тому перевидано книгу Йосипа Каменецького „Коротке поучения як лікувати звичайними засобами хвороби", настільки популярна в Україні, що її перевидавали 8 разів, перекладено на вірменську та грузинську мови.

- у м. Чернівцях на базі пологового будинку по вул. Святого Миколая (тепер вул. Садовського, професійне училище № 13) почала працювати платна школа практичного акушерства із строком навчання 8 місяців.

1814 - 200 років тому в Харкові медичний факультет університету відкрив терапевтичну та хірургічну клініки, які мали по шість ліжок, пологову палату – на чотири ліжка, в ній за перші шість років було прийнято 20 пологів; пересічний випуск університету складав 9 - 10 лікарів.

1829 - 185 років тому поблизу Микулинець на Тернопільщині барон Ян фон Конопка відкрив курортний комплекс, який складався з лікувального (купального) корпусу, житлового будинку і сірчаного джерела, яке било тут з давніх часів і використовувалось людьми для лікування хвороб і поранень; курорт став найпопулярнішим у Східній Європі, щороку тут лікувалось більше 4 тисяч хворих. 

1834 - 180 років тому у Києві за приватним почином київських жінок засновано Благодійне товариство для допомоги бідним і хворим; нерухоме майно товариства згодом оцінювалося майже в 3 млн рублів, а щорічні витрати досягали 150 000 рублів.

1834 - у Черкасах міська дума почала будівництво лікарні на 30 ліжок, на це виділялося 17 тисяч карбованців, будинок лікарні був дерев'яний на кам'яному фундаменті, були збудовані також "флигель, баня, амбар с ледником, погреб с сушильнею, сарай для екипажей, конюшня и чулан для усопших"; працював у запровадженій лікарні Іван Филипович - третій лікар від початку організованої медицини в місті, випускник Харківського університету.


  1. 170 років тому - в Києві в Університеті св. Володимира засновано окрему кафедру терапії, її організував і очолив проф. Ф.С.Цицурін - уродженець козацького містечка Бочучар на Слобожанщині, випускник Харківського університету, захистив докторську дисертацію в Дерпті (1841), один з перших професорів медичного факультету університету.

- в Одесі засновано Товариство лікарів.

- у Черкасах введено посаду "городового" лікаря, на яку призначено доктора медицини Петра Флота; він завідував лікарнею, обслуговував тюремний лазарет, виконував усі медико-санітарні функції у місті.

- у Петербурзі почала виходити книга А.Чаруковського “Народна медицина”, ч. 1 – 5; містить описання народної медицини на українських землях.

- у Буковині використано оздоровчі ресурс, землевласник І.Василько відкрив у с. Лопушні санаторій з водами типу відомих лікувальних вод курорту «Грефенберг» (м. Грефенберг в Австрійській Сілезії), бальнеологічний курорт «Лопушна» використовував для лікування ванни з холодною водою, солоні ванни, ванни із сироватки.

1849 - 165 років тому в Харкові народився Павло Іванович Ковалевський – доктор медицини, психіатр і психолог, створив у Харківському університеті першу в Україні самостійну кафедру психіатрії і першу психологічну лабораторію (1877-93). Пізніше працював у Варшаві, Казані, Петербурзі, автор підручника з психіатрії та низки праць із психіатрії та психології. Помер 1921 р.

- в Ізюмському повіті Харківської губернії у дворянській сім’ї народився Михавйло Михайлович Ломиковський – професор-терапевт Харківського університету (з 1886); закінчив з відзнакою медичний факультет Харківського університету (1873), здобув ступінь доктора медицини (1877), вдосконалювався в клініках Відня, Парижа, Бреслава, вивчав внутрішні хвороби, хвороби гортані, лікування сифілісу; обирався деканом медичного факультету, ректором університету; очолював медичні екзаменаційні комісії в Харкові, Києві, Юр’єві. Помер 1920 р.

- у медичному класі Києво-Могилянської академії професор судової медицини Петербурзької медико-хірургічної академії Петро Павлович Пелехін почав викладати курс медичних наук; усі свої значні заощадження заповів передати організації, яка могла б сприяти підготовці українських медичних наукових кадрів.

- на базі терапевтичного відділення Київського військового госпіталю створено кафедру госпітальної терапії, очолив її С. Алфєрєв.

– засновано Спілку Одеських лікарів; пізніше (1893) зазнала розколу, її перетворено в спілку російських лікарів м. Одеси.

- у м. Чернівцях споруджено новий будинок військового шпиталю, що розташувався по вул. Шпитальній (частина сучасної вул. Т. Шеченка); під час епідемії від холери померло 578 чоловік із 15 тисяч мешканців; один лікар припадав у Буковині на 17 тисяч населення.

1854 - 160 років тому у Києві в Університеті св. Володимира проф. Ю.І.Мацон заснував першу в Україні кафедру патологічної анатомії; лекції з історії медицини читав на медичному факультеті 10 років професор-терапевт Ф.Ф.Мерінг, випускник Дерптського університету, опублікував текст лекцій.

- у Львівському університеті на філософському факультеті відкрито фармацевтичне відділення з дворічною програмою навчання; було ліквідоване у 1925 році, відновлене на медичному факультеті у 1930 р.; до 1939 р. підготувало близько 1300 фармацевтів з вищою освітою.

– польський історик Л.Гонсіоровський писав про медицину ХV11 ст.: “Тільки окремі великі міста мали досвідчених лікарів. В воєводствах, особливо українських, добрий лікар, якщо він тут осів, забезпечував собі маєток, робив щасливим місто, в якому він поселявся…”.

– в Одесі на Сухому (Клейн-Лібентальському) лимані відкрито приватний гідропатичний та лиманний заклад д-ра К.О.Валицького.

- під час Кримської війни велика княгиня Олена Павлівна Романова заснувала Хрестовоздвиженську общину сестер милосердя, призначену головним чином до подачі допомоги пораненим і хворим під час війни, це дало початок для створення організації „Червоний хрест”.

- у місті Чернівці, яке мало на той час понад 26 тисяч населення, єврейська громада почала будувати ще один міський єврейський шпиталь на 250 ліжок (до 1995 р. міська лікарня №1 на вул. Барбюса).

1859 – 155 років тому в Харківському університеті опубліковано працю В.М.Черняєва «Конспект рослин, що дико ростуть і розводяться в околицях Харкова і на Україні», в ній описано понад 1500 рослин, з них чимало лікарських.

- у Харкові керівник кафедри патологічної анатомії університету проф.Д.Ф. Лямбль відкрив і описав озноклітинний паразитарний організм з типу найпростіших, згодом названий в честь ученого Lamblia intestinalis.

- в Одесі у хірургічному відділенні міської лікарні почав працювати М.В.Скліфосовський, успішно виконував операції оваріотомії, резекцію верхньої щелепи, операції защемлення гриж; пізніше як голова І-ого Пироговського з'їзду він стверджував, що «центральною фігурою у вітчизняній медицині був земський лікар».

- в Луцьку засновано Волинське медичне товариство.

1864 - 150 років тому вийшла книга професора Університету св. Володимира Ю.К.Шимановського (1829–1868), видатного київського хірурга - “Введення до оперативної хірургії і елементи операції”, що заклала основи щелепно-лицевої хірургії в Україні.

- у Києві засновано Окружне військово-медичне управління; створено фрмацевтичне товариство з метою розвитку фармації та медицини,. дійсними членами цього товариства були тільки фармацевти - володарі аптек.

– в Одесі лікар міської лікарні Н.О.Бернштейн зробив перший в Україні опис епідемії поворотного тифу, дав чітке визначення характеру хвороби, диференціальну діагностику, показав значення соціальних факторів у її розповсюдженні; з ініціативи міського лікаря Лінка в Одесі засновано благодійне «Товариство для догляду новонароджених і породіль», утримувало притулок до 1920 року.

- Крайова санітарна рада Буковини заборонила цирульникам хірургічну практику.

– у Львові Іван Верхратський опублікував “Початки до уложення номенклятури і термінологиї природописної, народної” – перші спроби утворення української науково-природничої термінології, в тому числі в галузі здоров’я та лікування хвороб. Наступні праці під цією ж назвою вийшли у 1869, 1872 та 1879 рр.

- у Полтавській губернії до запровадження земської медицини було 15 лікарень на 740 ліжок, більшість селян користувалися послугами фельдшерів та знахарів.

1869 - у Львові народився Юліуш Кароль Марішлер - професор кафедри внутрішніх хвороб Львівського університету (1910-31). Закінчив Краківський університет (1894), спеціалізувався у Відні (1894-97). Працював на кафедрі внутрішніх хвороб Львівського університету з 1897 р., асистентом, доцентом (1902), професором, президент Львівського лікарського товариства (1931). Досліджував дієтотерапію і харчовий метаболізм, вплив метаболітів і токсинів на кровообіг, дію кухонної солі на функції хворої нирки, вплив низькокалорійної та малобілкової дієти. Помер 1931 р.

- у м. Чернігові діяли дві лікарні, в яких протягом року утримували 2223

пацієнтів.

– Ставропігійський інститут у Львові надрукував першу книжку «Просвіти» - «Зоря. Читаночка для сільських людей», в якій вміщено розділ «Порадник лікарський», уклав його лікар О.П.Рафалович.

- у Російській імперії було зареєстровано 12,5 млн українців, ще 2,5 млн українців проживали на той час в Австро-Угорщині.

1874 – 140 років тому професор Університету св. Володимира В.О.Бец відкрив рухову зону кори головного мозку, описав гігантські пірамідні клітини кори головного мозку (відомі в світі як «клітини Беца»), його унікальна колекція препаратів мозку (8 000 одиниць) буда відзначена на Всесвітній виставці у Відні; заклав основи вчення про цитоархітектоніку і міелоархітектоніку головного мозку.

- Григорій М.Мінх, професор патологічної анатомії Університету св. Володимира, та одеський лікар-епідеміолог Йосип Й. Мочутковський здійснили досліди з самозараженням, які доказали заразність крові хворих на поворотний тиф; ще за два роки (1876) довели це ж для висипного тифу; висловили думку про можливість передачі цих хвороб кровососними комахами (вошима).

- в Ужгороді Андрій Новак, уродженець Тячівського повіту, віломий лікар, вчений і педагог став головним лікарем міської лікарні, яку розбудував і очолював до 1920 року; тепер в хірургічному відділі обласної клінічної лікарні встановлена меморіальна таблиця, вулиця названа його іменем.

- проведено 1-й з’їзд земських лікарів Херсонської губернії, сформульовано основні засади організації громадської (земської) медицини: загальнодоступність медичної допомоги для всіх соціальних рошарків; безоплатність медичної допомоги для пацієнтів; кваліфікованість медичної допомоги; санітарний (профілактичний) характер; дільничний принцип організації з розгортанням на кожній дільниці амбулаторії і стаціонару; реєстрація хвороб і смертей для вивчення їх поширеності і причин; найвидатнішим здобутком херсонської земської медицини було утворення санітарної організації.

- в Одесі організовано перші в країні дезінфекційні камери при інфекційних лікарнях.

- у Києві вийшла друком книжечка „Про хвороби і як їх запобігти” - перше на Наддніпрянщині науково-популярне видання на медичні теми українською мовою; автор - український лікар Степан Ніс.

- у Харкові за 10 років після започаткування земської медицини відкрито першу змішану (для чоловіків і жінок) фельдшерську щколу, розпочалася підготовка фельдшерок-акушерок, повний курс навчання тривав 4 роки і поділявся на 4 класи.

– в Житомирі, який був центром Волинської губернії (охоплювала територію теперішньої Житомирської, Рівненської, Волинської, частину Київської і Хмельницької областей) почала працювати міська школа фельдшерів і фельдшерок-акушерок; лікарі-викладачі Д.С. Морозов, І.О. Соболевський, В.Й. Краснов, М.І. Лісицин, Е.А. Липський, М.Н. Ящинський проводили з учнями практику в губернській лікарні, організовували чергування у відділеннях, допомагали амбулаторно обстежувати хворих.

1879 – 135 років тому в с. Попівщина Роменського повіту на Полтавщині (нині Сумська область) в родині українського шляхтича народився Аркадій Олексійович Барбар - видатний київський лікар-терапевт, за Гетьманського уряду заступник директора департаменту, а за Директорії – директор департаменту в Міністерстві здоров’я, організатор служби охорони здоров’я в УНР. Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира. Згодом старший асистент кафедри внутрішніх хвороб української лектури Київського медичного інституту; один із найбільш авторитетних терапевтів Києва, особистий лікар голови Раднаркому. Брав участь у діяльності медичного циклу ВУАН, був науковим співробітником терапевтичної кафедри ВУАН, входив до складу керівництва Медичної секції. 18 серпня 1929 р. заарештований ГПУ за сфабрикованою справою “СВУ”. Засуджений на 8 років тюремного ув’язнення та 3 роки позбавлення прав. Термін відбував у Соловецькій тюрмі - одній із найбільш жорстоких в ГУЛАГу. Після закінчення терміну ув`язнення 9 жовтня 1937 р. окремою трійкою УНКВД Ленінградської області засуджений до розстрілу. Розстріляний 3 листопада 1937 р.

- в Одесі в єврейській сімї народився Михайло Семенович Маргуліс - професор кафедри нервових хвороб Московського університету (1918), завідувач кафедри нервових хвороб Центрального інституту удосконалення лікарів (1931-1951), вперше в країні застосував метод контрастної рентгенографії, вивчив динаміку нейроінфекцій, спорадичний енцефаліт, автор 10 монографій, видав перешу оригінальну працю з нейроінфекцій. Помер 1951 року.

– народився Микола Стахівський – лікар і український громадський діяч; у 1919 р.

очолював дипломатичну місію УНР в Англії. Дата смерті не встановлена.

- харківський вчений-фізіолог Василь Якович Данілевський відкрив явище сумації ефекту гальмування серця.

- у Женеві уродженець Черкащини український лікар Сергій Подолинський опублікував книгу “Життьа j здоровjа льудей на Украjіні” (Життя і здоров’я людей на Україні) - одну з перших книг українською мовою, пов’язану з медичною тематикою, у ній висвітлено питання навколишнього середовища, зокрема умов життя, повітр’я, води, землі.

– вихованець Університету св. Володимира проф. Н.В.Скліфософський на з’їзді природознавців і лікарів виступив з вимогою викладання зубних хвороб на медичних факультетах університетів.

- у Чернівцях Крайова рада здоров’я підпорядкувала собі новий міський шпиталь, який отримав статус і назву Міської громадської лікарні на 500 ліжок, а згодом статус Крайової громадської лікарні на 700 ліжок (теперішня обласна клінічна лікарня).

- у Києві відкрито приватну очну лікарню; створено «Попечительство для пособия ослепшим воинам».

- в публічній лікарні м.Ужгорода під пануванням Австрії для догляду за хворими укладено відповідну угоду з монаршим орденом "Сестри милосердя ім. Св. Вікентія"; для хворих євреїв товариством "Севра Кадиша" засновано єврейське відділення, зв'язане з відмінністю харчування.

- у Львові Аптекарське товариство і Згромадження аптекарів Галичини відкрили фармацевтичну школу і хімічну лабораторію.

1884 – 130 років тому професор Харківського університету В.Я.Данілевський відкрив збудника малярії птиць.

- у Полтавській губернській дитячій лікарні доктор М.Коробков зробив вперше в Російській імперії операцію на легенях.

- у Києві відкрито пропедевтичну клініку при міській лікарні; засновано відділення душевних хвороб Київського військового госпіталю; почав виходити “Вісник офтальмології” – перший спеціалізований медичний журнал в країні; виходив російською мовою до 1902.

- лікар Кам’янця-Подільського Едмунд Федорович Фаренгольц спільно з прогресивним лікарем Поділля доктором медицини Й.Роллє брав активну участь в організації та будівництві безкоштовної лікарні для бідних, у роботі Товариства подільських лікарів, був піонером впровадження антисептики в Україні у 80-х роках XIX ст., проводив безкоштовні консультативні прийоми з хірургії й амбулаторні операції, завідував Кам'янець-Подільським дитячим притулком.

– київський лікар проф. М.М.Волкович здійснив першу в Україні операцію видалення щитовидної залози.

– у Харківському університеті хірург А.Г. Підріз (1852-1900) опрацював оригінальний спосіб відновлення прохідності уретри.

– хірург Іван Мікулич–Радецький, уродженець Чернівець, який працював у Німеччині, вперше примінив марлеві тампони для дренування черевної порожнини.

- у Києві засновано кафедру нервових і психічних хвороб в Унівеситеті св. Володимира, яку очолив проф. І.О. Сікорський, стало новим етапом у викладанні курсу нервових хвороб як самостійної дисципліни.

- в Одесі населення мало 238689 осіб, померло 7328 осіб (3,07%); лікарською допомогою користувалося 93471 осіб, в т.ч. в лікарнях 14822, амбулаторіях – 55896, у приватній практиці – 22753; захворіло віспою -57 (померло 12), скарлатиною – 34 (померло 10), дифтеритом – 199 (померло 102), кіром – 191 (померло 3), черевний тиф – 302 (померло 20), висипний тиф – 120 (померло 8).

– Львівський підприємець Боніфаций Штіллєр, який купив Моршин у 1876 р., дарував курорт “Товариству Галицьких лікарів” на користь вдів і сиріт лікарів; почалося облаштування курорту, збудовано декілька пансіонатів, відкрито грязелікарню; після Першої світовой війни курорт Моршин взяло в аренду товариство “Курорти польске”, збудували низку будинків, вивозили моршинську сіль за кордон.

– у Києві працювали 107 лікарів по прийому і лікуванню хворих, з них 61 практикували приватно; населення Києва в цей час становило 154 600 чоловік.

– у Львові при шпиталі для дітей імені св. Софії побудовано перший інфекційний відділ на 20 ліжок

- в Катеринославі створено міську санітарну організацію.

- в Одесі відкрито приватну спеціалізовану лікарню для хворих на жіночі та дитячі хвороби, приватну лікарню для хворих на сифіліс і венеричні та шкірні хвороби, приватну очну лікарню.

- в подарунок до 50-річчя університету св. Володимира царський уряд виділив кошти на будівництво університетського медичного комплексу на Бібіковському бульварі (тепер бульвар Шевченка, 17).

- на території Подільської губернії відкрито 24 сільські лікарні та 48 прийомних покоїв.

1889 – 125 років тому в Кам’янці-Подільському в сім’ї вчителя народився Володимир Якович Підгаєцький - видатний український вчений-гігієніст, професор медичного факультету Українського державного університету в УНР та Київського медичного iнституту (1918–1929), засновник першої в Україні кафедри гігієни праці (1923-29), завідувач Інституту фізкультури Науково-педагогічної комісії ВУАН, засновник першої української наукової школи гігієністів праці (1923). Закінчив Військово-медичну академію (1913). Активний учасник українських визвольних змагань 1917-1920 р., член Центральної Ради. Автор понад 50 наукових праць і кількох підручників з гігієни праці, видав брошуру «Євгеніка або наука поліпшення майбутніх поколінь» (1924). Засуджений 1930 р. у сфабрикованому ГПУ процесі “СВУ” і засланий на Соловки, розстріляний більшовиками 3 листопада 1937 р.

Микола Ф. Гамалія одночасно з німецькими і французькими мікробіологами відкрив віруси, виділив паличку дифтерії та одержав антитоксин.

- одеський лікар А.А.Ясиновський опублікував і захистив першу в країні дисертаційну роботу про судинний щов.

- у Києві засновано товариство послідовників гомеопатії; при Покровському жіночому монастирі відкрито безплатну лікарню з відділенням для приходящих хворих; Києві засновано журнал «Лікарсько-санітарна хроніка», у якому публікували матеріали з різних регіонів України; виходив російською мовою до 1917 р.

- в Чернігові почав виходити журнал "Врачебно-санитарная хроника Черниговской губернии", такі самі видання були в Одесі, Ялті, Сімферополі, Херсоні, Катеринославі, Кишиневі.

- Одеське земство відзначало чверть століття свого існування, підготовлено короткий нарис про розвиток земської медицини за цей час; протягом року лікарями земської медицини надано допомогу 24000 осіб, це 13% від усього населення повіту.

1894 - 120 років тому професор Університету св. Володимира, Микола Маркіянович Волкович одним із перших в країні провів ламінектомію, розробив оригінальний метод кістково-пластичної операції ступні та гомілковостопного суглобу, уражених туберкульозом.

- у Києві коштом відомого українського мецената М.А.Терещенка за участю професора медицини Є.І.Афанасьєва при Товаристві Червоного Хреста засновано безкоштовну лікарню для чорноробочих; нині – міська дитяча лікарня № 14; створене (1840) «Наукове товариство лікарів» стало видавати «Праці товариства», відограло вагому роль в розвитку медичної літератури; засновано приватну водолікарню та приватний водолікувальний заклад інженера Лознякова.

- у Львові з ініціативи Івана Франка та під його редакцією почав виходити журнал “Життє і слово”; публікував серед інших статті з питань медицини; виходив до 1897 р.

- Хрестовоздвиженська громада сестер милосердя, заснована під час Кримської війни, перейшла у відання товариства Червоного хреста.

- у Харкові почали видавати "Журнал медицины и гигиены".

- в Одесі були 21 лікар, 23 фельдшери, 33 повивальні бабки.

– у м. Ізмаїл було 35678 жителів, народилося 1332, померло 678.

- в м. Коломиї на кошти відомого єврейського мецената барона Гірша (жив на той час в Лондоні) побудовано єврейський шпиталь, сьогодні це приміщення центральної районної поліклініки.

1894- 1895 - на медичному факультеті Львівського університету навчалися 84 студенти; з них 24 відсотки – українці, 63 відсотки – поляки, 12,5 відсотків – євреї.

1899 - 115 років тому Д.К.Заболотний уперше в світовій науці висунув гіпотезу про значення різних гризунів, що живуть у природних умовах, у підтриманні епідемічних вогнищ і спалахів епідемії чуми серед людей та підтвердив її своїми дослідженнями і працями співробітників та учнів.

- професор Одеського університету Броніслав Веріго вперше описав зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну внаслідок зміни парціального тиску двоокису вуглецю та рН, пізніше (1904) це саме описав Х.Бор (ефект Веріго-Бора).

- в Одесі створено перше на території України Товариство взаємного страхування фабрикантів з їхніми робітниками та ремісників від нещасних випадків, робітники 22 підприємств були застраховані підприємцями у приватних страхових товариствах на випадок смерті, інвалідності та тимчасової втрати працездатності; страхування робітників розпочалося у 90-х роках, за 3 роки воно нараховувало вже 7000 застрахованих.

- у Києві засновано Товариство для боротьби з чахоткою (туберкульозом).

- у Львові у складі медичного факультету Львівського університету відкрито кафедру загальної гігієни.

- у м. Дубровиця на Рівненщині відкрито дільничну земську лікарню.

- середній зріст селян різних повітів України становив 166,7 см.

1904 – 110 років тому в м. Слов’янську на Донеччині народився Василь Іванович Сила – завідувач кафедри фармакології Харківського фармацевтичного інституту (1952-1972), професор (1963). Закінчив Харківський медичний інститут (1930), автор праць про механізм дії нових лікарських речовин, українського підручника “Основи лікарської рецептури”, на його 5-х виданнях (1939-1971) вчилося багато тисяч студентів. Помер 1972 р.

– у Києві Є.Г.Черняхівський (пізніше перший директор КМІ) в очолюваному ним хірургічному відділі Олександрівської лікарні першим у місті ушив рану серця з успішним результатом, одним з перших українських хірургів застосував трепанацію черепа при гнійному церебральному менінгіті; у відділі проведено 554 операції на органах черевної порожнини, серці, кровоносних судинах, з приводу пухлин і травм; післяопераційна летальність становила 13,5%, загальна – 8%.

- старший лікар Кременчуцької земської лікарні О.Т. Богаєвський заснував жіночу акушерсько-фельдшерську школу, очолював її до 1913 р.

– у Пущі-Водиці Київське товариство для боротьби з туберкульозом відкрило перший протитуберкульозний санаторій.

- в Ялті діяли санаторії "Квісіана" та "Гастрія", а також численні мебльовані кімнати для пацієнтів, повідомляв путівник "Бедекер".

- на Подiллi почала розвиватися земська медицина, медичне обслуговування населення органiзували по дiльничному принципу.

- у Києві відкрито Першу київську зуболікарську школу д-ра Бланка; відкрито курси для надання швидкої допомоги на Південно-Західній залізниці; біля Аскольдової Могили поставлено будинок Товариства лікарень для хронічно хворих дітей.

- у Чернівцях створена Станція швидкої медичної допомоги.

- у Єлисаветграді відкрито лікарню Святої Анни, яка мала водяне опалення,

водопровід, електростанцію; працювала штучна біологічна асенізація (перша в

Росії).

- на Волині створено земство, що сприяло розвитку медицини, передусім хірургії.



  1. - 105 років тому професор В. П. Образцов на 1-му Всеросійському зїзді терапевтів зробив доповідь «До симптоматології та діагностики тромбозу вінцевих артерій серця», спільно з М.Д.Стражеском вперше в світі описав клінічну картину тромбозу коронарних артерій і обґрунтував можливість прижиттєвого розпізнавання інфаркту міокарда.

- у Києві відбулося 30 засідань Природничо-лікарської секції Українського наукового товариства, з медичної тематики заслухано 8 доповідей: М.Галин – «Походження кил» та «Хірургічні спостереження і примітки», Є.Черняхівський «Чи існує дуоденальний діабет?» та «До методики добування сечі», А.Каковський – «Про вплив деяких ліків на вирізане серце», П.Блонський – «Діяльність очних летючок в м. Калузі», О.Черняхівський – «Комірка центральної нервовї системи з подвійним зерном», М.Шмигельський – «Про гоїння хореї лікарською гімнастикою».

- в м. Городенка (тепер Івано-Франківська обл.) за панування Австро-Угорщини збудовано першу повітову лікарню, допомогли коштами Ярослав і Теофіл Окуневські, лікар Іван Ціпановський.

1909 - в м.Миколаєві на суднобудівних заводах члени кооперативних та ремісничих товариств створили медичну страхову службу на зразок німецьких лікарняних кас.

- у Полтаві створено товариство боротьби з туберкульозом.

- у Чернігові у губернській лікарні відкрито перший в губернії рентгенкабінет.

- у Львові А.Онищук видав книжку «Матеріали до гуцульської демонології», в якій описав найбільш розповсюджену лікувальну магію.

1909-1911 - на Київщині було 154,5 випадків злоякісних пухлин на 100 000 мешканців, найменше їх траплялося у Чернігівській губернії (77,8).

1914 - 100 років тому в Одесі В.П.Філатов уперше в світі запропонував оригінальний спосіб пластики з допомогою круглого шкірного стебла, який широко застосовувався у відновній хірургії.

- засновано Севастопольський інститут фізичних методів лікування ім. І.М.Сєченова.

- у Києві засновано лікарню ім. Станіслава Скрочинського Римо-католицької общини; відкрито лікарню Євангелічно-лютеранської общини; засновано видання науково-популярного ілюстрованого місячника «Вісник магнетизму» (російською мовою), висвітлював проблеми гіпнозу, психології та загальної медицини

- у Кам’янці-Подільську Прусевич А.Н. видав книгу «Библиографический указатель по медицине и гиниене Подольской губернии с 1714 по 1913 гг.».

- у підросійській Україні працювало 1 514 лікарень, у яких було 52 585 ліжок; у санаторіях було 600 місць, діяли 1 344 амбулаторії та поліклінічні установи, 1 159 фельдшерсько-акушерських пунктів.

- у Полтаві працювало 9 лікарів та 41 акушерка; в губернії надано лікарями допомогу у 1334 випадках, акушерками – у 1107 випадках.

- у Львові в журналі «Здоров’я» д-р Євген Озаркевич опублікував серію статей про «кліматичні станиці», приділяв велику увагу курортам Карпат, фактично започаткував розвиток української курортології.

- у Галичині на заклик Української Національної Ради розпочалося формування -частин Українських Січових Стрільців (УСС), функціїї медичної служби спочатку виконували студенти медицини, які вступили в ряди УСС; Богдан Гарасимів, Роман Гаванський, Юліян Корлюк, Богдан Гнатевич, Лесь Перфецький, Володимир Свідерський та ін.; в грудні командуванням до формування УСС були призначені лікарі, першими стали Кость Воєвідка, Іван Рихло, Володимир Білозор та Володимир Щуровський.

- у Київській губернії хворіли на епідемічні хвороби; віспа – 960, кіп – 14 326, шкарлатина – 18 778, кашлюк (коклющ) – 15 208, дифтерія, круп – 30 540, грип – 85 532, черевний тиф – 13 136, висипний тиф – 1 897, поворотний тиф – 1399 чоловік; у губернії, яка мала 14 повітів, виділено окремо Чорнобильський повіт.

- у Подільській губернії працювали 106 земських лікарів, 269 фельдщерів, 33 акушерки та 71 бабка-повитуха; було 88 сільських лікарських дільницьта 77 фельдшерських пунктів; 1 лікар припадав на 33 313 чоловік; захворюваність у губернії (на 10 000 населення) становила: висипний тиф – 21,9; поворотний тиф – 0,3; черевний тиф – 24,9; дизентерія – 17,4; віспа – 3,0; сибірська виразка – 0,3; дифтерія – 52,5; шкарлатина – 19,); кір – 29,9; коклющ – 22,4.

- у м. Дрогобичі працювало 17 службових та приватних лікарів і 20 акушерок, обслуговували 34 665 мешканців міста.

- на українських землях російської імперії було 8539 лікарів, з них 1300 – зубних; на на 10000 мешканців припадало 3 лікарі; середнього медичного персоналу було 15 403, на 10 000 мешканців – 4,0; фармацевтів з вищою освітою було 1008, всього медичних працівників було 46250.

- у м. Чернігові створено відділ "Ліги з боротьби з туберкульозом".

- у м. Дрогобичі функціонувала єврейська лікарня на 12 ліжок, шпиталь єврейської фундації.

- Євген Озаркевич, директор заснованої ним у Львові «Народної лічниці», іменований членом Найвищої ради здоров’я при Міністерстві внутрішніх справ Австро-Угорщини; членами також були українські лікарі Щасний Сельський, Володимир Филипович та Іван Горбачевський.

- в Житомирі побудовано санітарне містечко, куди госпіталізували поранених і хворих військових з Південно-Західного фронту Першої світової війни.

- з’їзд чеських лікарів і природознавців у Празі від Українського лікарського товариства та Львівської “Просвіти” вітав д-р Євген Озаркевич.

- з початком Першої світової війни частину лікарського і середнього медичного персоналу країни призвано на військову службу, медичне обслуговування населення погіршало, лікувальні заклади були переповнені пораненими і хворими фронтовиками, зросла кількість інфекційних захворювань; така ситуація тривала кілька років.

- в умовах воєнного часу Т.Г.Яновський очолив у Києві кафедру терапевтичної госпiтальної клініки Університету св. Володимира, продовжував наукову роботу й лiкарську практику.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconКалендар знаменних І пам'ятних дат по Чернігівському району на 2014 рік
Знаменні І пам’ятні дати по Чернігівському району на 2014 рік : календар / Центральна бібліотека цбс чернігівського району; уклад....
Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconНа науково-педагогічна бібліотека україни імені в. О. Сухомлинського календар знаменних І пам’ятних дат у галузі освіти І педагогічної науки на 2015 рік Київ 2014

Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconЗарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік
Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Зарічненська црб, методично-бібліографічний...
Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconПідсумки методичної роботи за 2013-2014 навчальний рік та завдання на наступний 2014-2015 н р
В 2013-2014 н р педагогічний колектив продовжив роботу над реалізацією нової науково-методичної проблеми «Впровадження інформаційно-комунікаційних...
Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconЗвіт директора про свою діяльність за 2013-2014 н р
Шановні присутні! Закінчився ще один навчальний рік, І тому ми зібралися сьогодні, щоб зробити певні підсумки роботи колективу школи...
Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconКалендар словесника: 2014 – рік Тараса Шевченка 14 – 15 березня 2013 року проведена міжрегіональна науково-практична конференція «Творчість Тараса Шевченка у світовому контексті»
Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, Всеукраїнської громадської організації...
Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconРозділ основні підсумки діяльності школи у 2013/2014 навчальному році та завдання на 2014/2015 навчальний рік

Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconПлан роботи Новоселівського навчально-виховного комплексу
Аналіз роботи новоселівського нвк за 2013/2014 навчальний рік та завдання на 2014/2015 навчальний рік
Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconКалейдоскоп знаменних дат
Калейдоскоп знаменних дат на 2014 рік : І півріччя / уклад. Н. Гуцул, С. Настенко; ред. С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич; дз «Держ...
Ганіткевич Я. Український медичний календар на 2014 рік/ Ярослав Ганіткевич – Київ, 2013. 84 с iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2014 рік
«Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на… рік» бібліотека видає з початку 60-х років ХХ століття


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка