Глибинний екологічний опір



Сторінка24/33
Дата конвертації15.03.2018
Розмір6.85 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   33

Оцінка стратегії
Опір – не односторонній. На кожну розроблену опором стратегію можновладці дадуть відповідь усіма можливими методами, щоб підірвати і перервати його. Будь-який стратегічний процес – для будь-якої зі сторін, – змінює контекст стратегії. Стратегічна мета – рухома мішень, а в реалізацію будь-якої стратегії закладена затримка. Щоб вразити мішень, її потрібно «вести», трохи випереджаючи ціль, тобто цілитися не туди, де мішень знаходиться, а туди, де вона опиниться.
Дуже часто активісти всіх мастей цього не роблять. Ми часто йдемо за ціллю, а в результаті потра-пляємо в «молоко». Особливо це стосується питань глобальної екології, які найчастіше виявляються зі значним запізненням. Ми хвилюємося про глобальне потепління, яке відбувається вже зараз, але, щоб відвернути кліматичні зміни, потрібно було діяти 30 років тому. Популярні екологічні течії особливо сильно відстають від цілей, і пріоритети руху це відображають. Найсерйозніші зусилля популярних еко-рухів прикладаються до маленьких змін, які не відображають серйозність нашої нинішньої ситуа-ції, вже не кажучи про ту, що настане через 30 років. Вони допомагають нам перейматися гібридними машинами і економними лампочками, а тим часом, нам пора хвилюватися про самоприскорювальне глобальне потепління, каскад екологічних криз, появу сотень мільйонів екологічних біженців і мільяр-ди людських жертв, і про катастрофи в сфері соціальної справедливості, які супроводжують подібні явища. Якщо ми не зможемо відвернути екологічний колапс, то століття завоювань в сфері соціальної справедливості підуть коту під хвіст.
Про це варто сказати. За останні десятиліття відбулися значні поліпшення в області цивільних прав, а також було зроблено безліч поступок на користь справедливості в багатьох частинах світу. Більшу частину цієї роботи можна по праву приписати невтомній роботі сил за соціальну справед-ливість і широкої організації опору. Але давайте подивимося на те, як погіршується співвідношення доходів середнього найманого працівника і середнього гендиректора компанії. Економічна діяльність


  • цілому стала менш прибутковою, хоча середні сходинки доходу сьогодні відповідають більш високо-му «рівню життя». І все це ґрунтується на системі, яка систематично знищує природні біоми і швидко виснажує вичерпні ресурси. Справа не втому, що кожен отримує однаковий шматок пирога, і навіть не в тому, що пиріг став більшим, а в тому, що сьогодні ми їмо наш завтрашній пиріг. А на наступному тижні будемо доїдати пиріг наступного місяця.

Наведемо приклад: єдина причина, з якої масштабне сільськогосподарське виробництво взагалі здатне функціонувати – дешева нафта. Без неї масштабна агропромисловість знову стане залежною від рабства і кріпацтва, як це було протягом всієї історії цивілізації. У 1800 році, на початку індустріальної революції, близько 80% населення планети були рабами або слугами [51]. І це при тодішньому насе-ленні, яке становило лише малу частину сьогоднішніх 7 мільярдів. Тоді океани були сповнені риби, ліси по всьому світу – практично недоторкані степи і сільськогосподарські угіддя, – у набагато кра-щому, ніж сьогодні стані, а рівень води майже ідеальний за сьогоднішніми стандартами. Що, на вашу думку, трапиться з соціальною справедливістю, коли дешева нафта, а значить і практично все інше теж, виснажиться? Без широкомасштабного і збройного руху опору, здатного приділити цим загрозам всю свою увагу, 1800 рік буде здаватися привабливою казкою.


Якщо ми хочемо бути ефективними стратегами, то ми повинні бути здатними на довгострокове планування. Ми повинні передбачати зміни і тренди, що впливають на нашу перемогу. Ми повинні планувати і готуватися до мінливої природи наших боїв, яка проявиться через півроку, через два роки, через десять років тощо. Нам потрібно дивитися далі цілі, і також враховувати можливі відступи і поразки. Саме з цієї причини стратегія тривалої народної війни була настільки ефективною в руках китайських і в’єтнамських революціонерів. Ця стратегія складалася з трьох етапів: перший етап – ви-живання і зростання революційних мереж підтримки; другий – партизанська війна; а третій – зви-чайні зіткнення з противником для остаточного знищення його сил. Властива цієї стратегії гнучкість означала, що революціонери могли м’яко перемикатися з одного етапу на інший в цьому спектрі за потребою, щоб справлятися з будь-якими змінами в балансі сил.
194

Цю стратегію було майже неможливо збити зі шляху, оскільки навіть якщо революціонери стика-лися з масовими поразками, вони могли просто повернутися до етапу виживання. Як можна взагалі оцінити конкретну стратегію? Потрібно перевірити кілька характеристик, виходячи з усього, що ми висвітлили в цьому розділі.


Ціль. Чи має стратегія чітко визначену і досяжною мету? Якщо чітко окресленої мети нема, то і стратегії немає. Ціль не обов’язково повинна бути конкретним кінцевим пунктом – вона може визна-чатися прогресом в якісних змінах і процесом. Але вона, так чи інакше, не може бути «порожньою і невимовною утопією».
Реалістичність. Чи може організація дістатися з точки А в точку Б? Чи прокреслений чіткий шлях


  • поточної ситуації до бажаної мети? Чи включає план додаткові ресурси для подолання поразок і відступів? Чи використовує стратегія стратегічні концепції подібні на Дев’ять принципів війни? Чи відповідає стратегія суті асиметричної боротьби?


Обмеження в ресурсах. Чи має рух чи організація достатню кількістю людей з навичками і здіб-ностями відповідними реалізовуваній стратегії? Чи здатна організація на організацію? Якщо ні, то чи зможе вона наростити чисельність в адекватні терміни?
Тактика. Чи є можливість використання тактичних прийомів? Чи відповідають тактики і опера-ції, що застосовуються в плані дій, масштабу, межі і серйозності поставленої задачі? Якщо необхідні тактичні прийоми недоступні, або на поточному етапі не застосовуються, то чому? Перешкода є ор-ганізаційною чи психологічною? Що має статися, щоб потрібний тактичний прийом став можливим, і наскільки реально виконати ці умови?
Ризик. Чи є рівень ризику, властивий реалізації плану, прийнятним, з урахуванням важливості досягнення мети? Пам’ятайте: цей аспект – двонаправлений. Важливо поставити запитання: в чому полягає ризик дій? Також важливо запитати: в чому полягає ризик бездіяльності? Стратегія без належ-ного забезпечення ресурсами і тактичними варіантами може бути занадто ризиковою. І, хоча це може здатися нелогічним, занадто нерішуча або консервативна стратегія може бути ще більш ризиковою, тому що можливим є недосягнення мети. Якщо мета стратегії – запобігти катастрофічному глобаль-ному потеплінню, то якими ризиковими б не здавалися дії, наслідки бездіяльності будуть набагато страшнішими.
Своєчасність. Чи може план досягти мети в намічений термін? Чи повинні події відбуватися в пев-ній послідовності? Занадто розтягнута в часі стратегія може виявитися взагалі марною. Навіть гірше, вона може бути не просто марною, але і активно шкодити, відтягуючи ресурси і людей від більш ефек-тивних і своєчасних стратегічних альтернатив.
Простота і логічність. Чи є план простим і логічним? Виконання плану не повинно залежати від великого числа умов або складної послідовності подій. У критичних ситуаціях працюють тільки про-сті плани. Сам план потрібно пояснювати простою мовою без використання обтічних формулювань і розмитих містичних понять. План також повинен бути логічно побудованим: він повинен бути розум-ним і вільним від серйозних внутрішніх протиріч.
Наслідки. Які наслідки або ефект від виконання цієї стратегії, окрім досягнення безпосередньо са-мої її цілі і необхідних для неї операцій? Чи можуть бути несподівані наслідки, заходи і наслідки для сторонніх? Чи можна обмежити подібні наслідки, коригуючи стратегію? Цінність досягнення мети переважує ціну наслідків?
Велика стратегія гранично важлива, але її недостатньо. Будь-яка стратегія складається з цеглинок – тактичних прийомів.

195


  • наступному розділі, «Тактики і цілі», я коротко опишу ті тактики, які ефективний опір проти вби-вства нашої планети міг би використовувати, і розкажу як такий рух може вибирати цілі і планувати ефективні акції.


Питання: Як я можу прийняти на себе ризик бути схопленим, якщо це означає, що я більше не по-бачу моєї сім’ї, коханої/коханого, дітей в такі важкі часи?
Деррік Дженсен: Ніщо в цій книзі не повинно спонукати кого-небудь на те, до чого він не готовий. Більш того, ніщо, тут написане, не повинно штовхати людей на нелегальні дії (визнаючи звичайно, що фактична невинуватість у вчиненні злочинів не є гарантією відсутності покарання з боку влади). Ми вже не раз говорили, що культура опору може виявлятися в чисельних проявах, величезній кількості справ і заходів, в яких ти можеш брати участь, і всі вони не несуть в собі навіть близько такого ризику як підпільний активізм. Якщо ти перш за все не хочеш бути спійманим, то є безліч можливостей для активізму без ризику.Але пам’ятай, що, коли репресії держави сильно погіршуються, відкрита і ле-гальна діяльність не дає гарантій недоторканності. Найчастіше до в’язниці кидають публічних діячів, письменників, організаторів. Люди в підпіллі, які не відомі громадськості, іноді в більшій безпеці.
Однак, можливо, нам потрібно розгорнути це питання. «Ти готовий ризикнути тим, що не зали-шиться риби в океанах?». Якщо все триватиме так, як воно йде, то до 2050 року риби в океанах не залишиться. Земноводні вимирають. Перелітні птахи вже вимирають. Планета вмирає. Ти хочеш ри-зикнути цим? Це не теоретичні вишукування. Коли промисловість почне розвалюватися, я помру. Моє життя залежить від високотехнологічних ліків. Але є речі важливіші за моє життя.
Питання: Цивілізація – це єдине, що утримує жорстоких злочинців від зґвалтувань і вбивств. Хто захистить мою сім’ю, якщо цивілізація впаде?
Деррік Дженсен: Кілька років тому я отримав листа від поліцейського з Чикаго. Він читав книгу «Ендшпіль» (Endgame) і йому там все сподобалося, крім одного: я занадто жорстко критикував поліцію. Він писав: «Наша справа – захист людей від соціопатів, і саме цим я і займаюся щодня». Я відповів: «Я вважаю, що це класно, що ви захищаєте нас від соціопатів. Коли будинок моєї мами пограбували, перше, що спало мені на думку – зателефонувати копам. Коли мій будинок обчистили, я передав справу поліції. Дуже добре, що Ви захищаєте нас від соціопатів. Проблема тільки в одному: ви можете нас за-хистити тільки від бідних соціопатів, але не можете захистити від багатих соціопатів».
Після Бхопала (Bhopal) Уоррена Андерсена (Warren Anderson) судили і визнали винним заочно за жорстокість в управлінні компанією Union Carbide. Його засудили до повішення. А США відмовляють


  • його екстрадиції. Якби була моя воля, то всі люди, пов’язані з убивчим розливом нафти в затоці, були б засуджені. Це стало б частиною роботи держави. Але навпаки, одним з найважливіших завдань уряду є захист багатих соціопатів від люті всіх інших. Хто захищає індійських фермерів від Монсанто? Хто захищає фермерів в США від Cargill і ADM?

Мені вдалося принести користь групі американців мексиканського походження, які намагалися зупинити ще одне скидання токсичних відходів в їхньому районі. Токсичні відходи були, звичайно ж, звідкись здалеку. Розмова переросла в обговорення того, як було би, якби поліція і прокуратура не під-тримували диктатуру далеких корпорацій, а бажання місцевих громад. А що, якби вони законодавчо




  • силою затверджували зони вільні від раку? Або зони вільні від зґвалтувань? Або зони без суцільної вирубки лісів? А потім всі посміються, тому що всі знають, що такого ніколи не буде. А що, якби гро-мади почали формувати групи самозахисту і ополчення і сказали б: тут у нас буде зона без раку, без зґвалтувань, без дамб. Що сталося б?

Ось саме про це ми і говоримо в цій книзі. Ми хочемо, щоб наші населені пункти були вільним від раку, від зґвалтувань, від дамб. І нам потрібно зупинити соціопатів, які завдають нам страждання. При




розвалі громадянського суспільства, заснованого на патріархії, все може стати набагато гірше.

196










Подивіться на Демократичну Республіку Конго, де відбувалися організовані масові зґвалтування. Що робити з цим? Готуватися зараз. Саме тому, ми підкреслюємо в цій книзі, що у революціонерів по-винен бути хороший характер. Мій друг, який займається екологічними дослідженнями, говорить, що він цим займається тому, що все стає все більш хаотичним, і щоб хоча б якісь можливості збереглися. Якщо через 20 років не стане ведмедів грізлі, то можливо вони розпрощаються з нами назавжди. Те це


  • стосується і великоголової форелі, і незайманих лісів. Якщо через 20 років їх не стане, то їх не стане назавжди. Але якщо вони залишаться, то хто знає, що трапиться через 20 років... Те ж саме справед-ливо і стосовно відносин людей в соціумі: коли все стає дуже непередбачуваним, потрібно мати впев-неність, що в суспільстві є потрібні ідеї. Саме тому ми наполягаємо на відсутності гризні всередині організації, стверджуємо повне неприйняття насильства над жінками, повністю відкидаємо расизм. Тому що, коли впаде громадянське суспільство, чоловіки почнуть більше ґвалтувати, а захищати жі-нок потрібно вже зараз, а не потім.




    • два підходи до цієї проблеми. Один з них – це цитата Андреа Дворкін (Andrea Dworkin): «Молю-ся, звертаючись до жінок XXI століття: робіть серця свої жорсткими і навчіться вбивати». Тобто жінкам потрібно навчитися самозахисту, формувати організації по самозахисту і бути феміністками. Чоловіки повинні стати вірними союзниками жінок. Вони повинні прийняти позицію повного непри-йняття насильства над жінками. Той же принцип справедливий і щодо злочинів, заснованих на рас-ових забобонах. При обваленні економічної системи, ті, кому система дала більше прав і піднесла їх на вершину, почнуть звинувачувати всіх інших (візьмемо, наприклад, Бостонське чаювання). Як писав Ніцше: «Не буває ненависті до того, кого зневажаєш». До тих пір, поки твої права не порушені, ти можеш зневажати всіх, кого експлуатуєш. Але як тільки твої права під загрозою, презирство перетво-рюється у відкриту ненависть і насильство. При обваленні цивілізації ми станемо свідками зростання насильства чоловічого типу. Ми побачимо зростання насильства проти тих, хто чинить опір, так і проти всіх не білих. Це можна спостерігати вже сьогодні.

По не білих, моя відповідь – вчіться захищатися і формуйте організації по самозахисту. А справа білих – стати вірними союзниками жертв утисків з боку білих. Було багато рухів опору, які формували організації по самозахисту і свою поліцію. ІРА виступала в якості місцевої поліції, іспанські анархісти організовували власну поліцію в деяких великих містах, а Gulabi Gang організовує жінок для захисту себе і своїх районів від поліції і чоловічого насильства. Нам потрібно щось подібне. Нам потрібні ор-ганізації по самозахисту для захисту від агресії і насильства людей і живих істот. Ці напади тривати-муть до тих пір, поки ми їх не зупинимо.


Скажімо прямо, цивілізація – нездорове суспільство. Цивілізація – це дуже конкретна, ієрархічна організація, заснована на “владі над”. Руйнування цивілізації, знесення структури влади не означають кінець громадського порядку. В результаті, ми отримаємо більше справедливості, більше влади на міс-цях, більше демократії (народовладдя), більше прав людини. Не менше.

197


Розділ 13

shape 74shape 75shape 76shape 77shape 78


ТАКТИКА І ЦІЛІ
АРІК МАКБІЛ

«Для мене ненасильство було не моральним принципом,




  • стратегією. Немає ніякої чесноти в тому, щоб використо-вувати неефективну зброю.»


Нельсон Мандела
«Справи, не слова!»

Слоган Політичного та Соціального Союзу Жінок
Згадайте, що всі операції, а значить, і тактичні прийоми, можна розділити на три категорії: вирі-шальні операції, які є безпосереднім досягненням мети. Підтримуючі операції, які безпосередньо до-помагають і підтримують тих, хто виконує вирішальні операції. Визначальні операції, які створюють необхідні для успіху умови.


  • яку з цих категорій потрапляє конкретна тактика, залежить від стратегічної мети. Якщо стратегіч-на мета - бути самодостатніми, то насадження дерев у саду може легко бути вирішальною операцією, тому що воно безпосередньо реалізує намічене. Але якщо стратегічна мета більше, скажімо, зупинити знищення планети, тоді насадження дерев у саду не може вважатися вирішальною операцією, тому що планету знищує не відсутність садів, а існування капіталістичної індустріальної системи, яка вбиває все живе.

Якщо чиясь стратегічна мета - знищити систему, то тактичні категорії будуть це відображати. Єдині вирішальні акції - ті, що безпосередньо досягають цієї мети. Закладання нового саду - якою б чудовою




  • важливою вона не була – не вирішальна операція. Вона може бути визначальною або підтримуючою в світлі різних обставин, але немає жодного аспекту садівництва, який зупиняв би вбивство планети або ієрархічні, експлуататорські системи, які заподіюють цей екоцид (вбивство природи). Пам’ятайте, колись світ був сповнений корінних народів, які жили екостійко і стабільно. Їх екостійкість не запобі-гла їм від знищення жодного разу.




    • цьому розділі ми розділимо відкриті і підпільні тактики на три оперативні групи. У кожному класі операцій ми зробимо подальший поділ тактичних прийомів за масштабом від окремих людей, невеликих груп до великих за розміром організацій. Ця інформація зведена в ілюстрації на наступних сторінках. Як правило, будь-яку операцію, яка здійснюється однією людиною, може здійснити і велика організація. Тому, тактика для кожного масштабу включає в себе попередню категорію, як російська матрьошка. Кожен рух опору повинен вести певну діяльність: підтримувати бійців, вести набір нових, давати освіту для широкого загалу. Як показано в ілюстрації, ці дії можуть бути вирішальними, під-тримуючими або визначальними. І вони можуть проводитися на різних рівнях. Такі операції як освіта, підвищення усвідомленості та пропаганда (показані в розділі легальної діяльності, у визначальних операціях) можуть відбуватися в дуже широкому спектрі: від окремої людини до великої організації. Мета освіти може змінюватися в ході того, як за неї беруться все більші групи, але основна діяльність не змінюється.

198


Інші операції робляться більшими групами і мережами. Подивіться на підпільні підтримуючі опе-рації. Для початку, окремі люди можуть використовувати шляхи втечі самі. Як тільки осередок сфор-мований, він може сам собі організувати конспіративну квартиру. Як тільки осередки формують мере-жу, вони можуть сформувати з наявних конспіративних квартир шляхи втечі або навіть цілу Підземку. Основа управління шляхів втечі і ухилення стає якісно новою діяльністю, коли до неї приступає ве-лика мережа. Подібна динаміка стосується і вербування: окремі люди обмежені вербуванням один на один, а вкорінені групи ведуть набір і тренування на організаційному рівні.
І, звичайно ж, деякі організаційні одиниці дуже малі, щоб зробити деякі заходи, як ми вже обго-ворювали. Окремі люди у своєму розпорядженні обмежені варіантами дій в підтримуючих операціях, тому що скритність вимагає обмеження контактів з активістами, що можуть надати підтримку. Але як тільки організація стає досить великою, вона може зробити раніше недоступні для неї операції. У публічній діяльності, великі рухи можуть застосовувати акти ухилення, такі як бойкоти, або можуть окуповувати чи відбирати землю. Всі підпільні мережі можуть користуватися розгорненням мереж, щоб координувати широкомасштабні акції або навіть партизанську війну.


  • цілому, відкрита тактика - це тактика, яку можна застосовувати публічно, іншими словами, та, застосування якої приносить більше користі від популяризації руху і мережевої взаємодії, ніж шкоди від громадського осуду. Підпільні тактичні прийоми, навпаки, ті, при виконанні яких потрібна скрит-ність: просто для виконання дій або щоб уникнути репресій. Буде тактичний прийом підпільним або публічним, залежить від двох чинників: від соціального і політичного контексту, а також від сміли-вості (зухвалості) борців опору. Були часи, коли саботаж і знищення власності велися відкрито. І на-впаки, були часи, коли початкова освіта і організація груп опору повинні були проходити в підпіллі, щоб уникнути репресій і осуду. Це прямо означає, що коли ми використовуємо термін «підпілля», ми не обов’язково маємо на увазі акти насильства або саботажу: таємний вивіз євреїв з нацистської Ні-меччини був видом підпільної діяльності, а Підземка була за визначенням підпільною. Одна з найваж-ливіших задач радикалів - просувати види діяльності через цю лінію: з підпілля в публічну діяльність. Таким чином, все більше людей і всі більшого розміру організації, будуть спиратися на тактичний прийом, який колись вважався екстремістським [1].

Якщо відкрито кидати виклик законам і правлінню еліт, то це також послаблює їх здатність кори-стуватися владою. Для прикладу, Південноафриканський уряд панічно боявся, що кольорові могли просто перестати слухатися законів режиму апартеїду. Навіть в найбільш фашистській на світі дер-жаві, поліція - лише невелика частина населення. Якщо досить велика частина населення перестане підкорятися законам в своєму повсякденному житті, то країна стає некерованою і ніякої поліції не




вистачить, щоб наставити пістолет на кожного і змусити всіх робити те, що належить.




Коли достатня кількість серйозних людей зберуться, щоб повернути тактику на публічну арену,




можновладці не матимуть багато варіантів дії. Якщо вони будуть наполягати, що законів потрібно




дотримуватися, то прихильники опору можуть все менше звертати увагу на все більше законів, як




дисиденти почнуть сприймати державу як в цілому нелегітимну - все це часто стає жахом для уряду.




Зазвичай, уряди прагнуть зберегти видимість контролю йдучи на поступки вибірково або змінюючи




законодавство, тому що інші дороги ведуть до цивільних збурень, революції або анархії.




Приклади Доктора Мартіна Лютера Кінга і Малькольма Ікса є прикладами того, як сильне войов-




ниче підпілля може посилити ефективність менш войовничої тактики. У своїй книзі «Чистий вогонь:




самозахист як активізм в епоху громадянських прав» Крістофер Б. Стрейн пояснює Мартін Лютер




Кінг просував свої ідеї використовуючи Малькольма Ікс «щоб показати альтернативу законодавчої




реформи: хаос .... Кінг зазвичай презентував стан речей як питання вибору: «Ми можемо розв’язати




проблему (двокласового громадянства) зараз або можемо довести кипляче людство до відчаю, яке воно




пережило, від якого просило позбавити і якого сподівалося уникнути.» Він підказував, що якщо білі




лідери не дослухаються до нього, то мільйони негрів підуть «шукати розради» у Малькольма Ікс, вка-




зуючи на такий хід подій, який неминуче призвів би до страхітливого расового жаху»[2].

199

Але Стрейн підкреслює, що Кінг і Малкольм Ікс жодним чином не могли вважатися ворогами. «Не дивлячись на їх розбіжності в думках, обидва визнавали, що їх варіанти діяльності були взаємодопов-нюючими, кожен з яких прикривав слабкі місця протилежної». Деякі вважають, що «злість» Мальколь-ма Ікс була неефективною на тлі більш «розумної» і погоджувальної позиції Кінга. Але це не може бути більш далеким від істини. Саме на тлі Малькольма Ікс вимоги Кінга здавалися виключно розумними, і працювало тут зміщення кордонів, яке в тодішній ситуації здавалося неприйнятним.
Зсув кордонів не обов’язково має на увазі руйнування власності або насильство. Порушення за-конів сегрегації сидінням на прилавках їдалень, наприклад, змістило кордони прийнятного під час боротьби за цивільні права. Друге покоління суфражисток теж втомилося просто просити бажаного і почало порушувати закон. У кожному з випадків, активісти старого гарту спочатку ставилися до цьо-го підозріло. Абсолютно відверто: не тільки войовничі активісти можуть зрушувати межі можливого, навіть ненасильницькі групи можуть і повинні виходити за межі можливого замість підпільників - ви-словлюваннями і діями, всюди і при всякій нагоді. Важко переоцінити важливість цього для будь-якої великої стратегії опору. Таким чином, і не тільки у такий спосіб, а багатьма, відкриті і підпільні активі-сти взаємно підтримують один одного і працюють спільно.
Вирішальні операції в публічному активізмі
Знищення власності відкрито не завжди має вирішальне значення. Візьмемо для прикладу ак-тивістів руху Plowshares, які вриваються у військову частину і молотками та іншими інструментами накидаються на все: від особистої зброї солдатів до справжньої ядерної зброї, після чого вони сидять


  • чекають персональної відповідальності перед законом за свої дії. Немає сумніву, що це вимагає муж-ності (щоб молотити кувалдою по водневій бомбі точно потрібен міцний характер), але ці дії навіть не планувалися як вирішальні. Вони, перш за все, символічні акти: ні наміру, ні наслідки від дій не укла-даються в заподіянні якої-небудь значної шкоди військовому арсеналу. Судячи з цього, вони могли б цього досягти при бажанні: кожен, хто має в своєму розпорядженні засоби для проникнення через охорону військових і, хто може дотягнутися руками до реальної боєголовки, зможе зробити це не раз.

Насправді, відкрите руйнування власності як вирішальна тактика відкритого активізму зустрі-чається в історії рідко. Пам’ятайте, можновладці вважають свою власність ціннішою, ніж життя ниж-честоячих по відношенню до них людей в рамках цивілізаційної ієрархії. Якщо відкрито знищується багато власності, то вони стають непохитними в застосуванні насильницької відплати. З цієї причини, ситуації з публічним руйнуванням власності часто нестабільні. Якщо влада чинить акт відплати, то рух чи дисидент або переміститься в підпілля, або піде на ескалацію. Бостонське чаювання - прекрас-ний тому приклад. Після того як чай був викинутий в море в грудні 1773 року, на імпорт британського чаю було накладено бойкот. У жовтні 1774 корабель «Пеггі Стюарт» був спійманий на спробі порушен-ня бойкоту при висадці в Аннаполісі, Мериленд. Протестувальники спалили корабель до ватерлінії




  • значна ескалація в порівнянні з попереднім «чаюванням». Через рік, звичайне знищення власності переросло в збройний конфлікт і вибухнула революційна війна.




Традиційною для відкритого активізму є тактика актів ухилення.




Рівень споживання окремої людини не має вирішального значення, з уже розкритих нами при-




чин; а в суспільстві, що залежить від вичерпних ресурсів, нафти, наприклад, добронацілені зусилля




по економії ресурсів лише звільнять їх для тих, хто скористається ними з великим надлишком: для




військових або корпоративної промисловості. А широкомасштабна економія могла б лише трохи зни-




зити рівень шкоди, що наноситься і виграти для нас трохи більше часу, щоб пустити в хід вирішальні




операції, або, як мінімум, коли цивілізація таки впаде, залишить нам трохи більше недоторканного




світу природи. Експропріація (привласнення) або повернення собі землі або ресурсів може бути ефек-




тивною вирішальною акцією, в разі, коли в наявності є відповідна чисельність активістів, адекватна




стратегія, а політична ситуація - відповідна. Рух Безземельних Робочих Латинської Америки успішно




забрав собі «недовикористані» землі.

200

Рис. 13-1 Відкриті операції



Рис. 13‐2 Підпільні операції


Їх значна чисельність (близько 2 мільйонів), перевірена стратегія захоплення землі, плюс політична і юридична ситуація в Бразилії роблять можливою їхню стратегію.

201


Багато спільнот (громад) корінних народів по всьому світу займаються прямим захопленням зе-мель, що раніше їм належали, їх окупацією, особливо після довгих юридичних процедур, зі змінним успіхом. Існує достатньо прикладів успіху, який підказує, пряме повернення собі землі може мати успіх, особливо в умовах широкої підтримки як з боку співтовариства корінних народів, так і з боку поселенців. Специфіка конфліктів подібних Канехсатаке і Ока, Озеро Густафсен, Іпперваш, і Ранене Коліно (1973) (Kanehsatake and Oka, Caledonia, Gustafsen Lake, Ipperwash, Wounded Knee) дуже різно-манітні, щоб вписатися сюди. Але однозначно ясно, що повернення собі землі корінними народами стає загрозою ключового аспекту нелегітимності і навіть самому існуванню колоніальних держав, і саме з цієї причини можновладці відповідають на їх дії настільки жорстоко, і саме тому ця боротьба має настільки критично важливе значення, відіграє ключову роль для опору в цілому.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   33

Схожі:

Глибинний екологічний опір iconЛекція №1 Тема Наука про опір матеріалів. Основні гіпотези І передумови. Предмет І завдання науки про опір матеріалів
Опір матеріалів – це наука про інженерні методи розрахунку на міцність, жорсткість І стійкість елементів машин І споруд
Глибинний екологічний опір iconТема. Культура І духовне життя в Україні в роки непу
Політика більшовиків у царині культури. “Українізація”. Г. Гринько, О. Шумський, М. Скрипник. Опір “українізації”
Глибинний екологічний опір iconЖиття, віддане словесності
Максима Рильського нсп україни. Подвижник Франківського взірця, всеосяжний гуманітарій, науковець, перекладач, критик та історик...
Глибинний екологічний опір iconКурс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг»
«Комп'ютерні науки та інформаційні технології» спеціалізації «Інформаційні технології моніторингу довкілля»
Глибинний екологічний опір iconВиховний захід «планета захворіла» (екологічний журнал) Мета
Землі, плакати «Природа – наш спільний дім»; вислів М. Пришвіна про природу «Рибі – вода, птиці – повітря, звірю ліси, степи, гори....
Глибинний екологічний опір iconК. Д. Ушинського “шхуна “колумб”: поетика закритого твору
Лахтак”, “Шхуна Колумб”, “Мандрівники”, згодом роман “Глибинний шлях”. Молодого письменника насамперед турбувало питання якісного...
Глибинний екологічний опір iconНаказ №1072 Про проведення міського освітнього проекту «Екологічний марафон»
На виконання Програми охорони навколишнього природного середовища м. Суми на 2016-2018 роки, з метою проведення освітньо-інформаційних...
Глибинний екологічний опір iconОсвітній проект «в світі дерев»
Представляємо до вашої уваги освітній екологічний проект «В світі дерев» алгоритм роботи щодо ознайомлення з деревами найближчого...
Глибинний екологічний опір iconЗалишенець. Чорний ворон
Армія унр опинилася інтернованою за колючим дротом колишніх польських союзників. Однак збройна боротьба ще роками тривала майже на...
Глибинний екологічний опір iconЗалишенець. Чорний ворон Василь Шкляр
Армія унр опинилася інтернованою за колючим дротом колишніх польських союзників. Однак збройна боротьба ще роками тривала майже на...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка