Глибинний екологічний опір



Сторінка28/33
Дата конвертації15.03.2018
Розмір6.85 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33

219

Але це в разі невеликої війни. Вибухова сила однієї сотні рівних по потужності Хіросимських бомб відповідає лише 0,03% світового арсеналу. Якщо буде використано більшу кількість бомб і якщо бу-дуть застосовані кобальтові бомби для створення довготривалої радіації і стирання з лиця землі жит-тя, наслідки будуть гіршими [8]. Серед людей буде дуже мало тих, хто виживе. Наслідки ядерної зими будуть короткими, але самі бомбардування і пожежі, які підуть за ними, викинуть велику кількість вуглецю в атмосферу, вб’ють рослини і завдадуть шкоди фотосинтезу. Як результат, коли попіл осяде, глобальне потепління буде ще більш жорстким і швидким.


Буде ядерна війна чи ні, але довготривалі перспективи похмурі. Глобальне потепління продовжить погіршуватися ще довго після того, як будуть виснажені запаси викопного палива. Для планети час екологічного відновлення становить мільйони років, якщо вона взагалі відновиться [9]. Як зауважив James Lovelock, серйозна подія в плані потепління може штовхнути планету в інший стан рівноваги в набагато більших температурах, ніж нинішні [10]. Можливо, великі рослини і тварини виживуть лише біля полюсів [11]. Також можливо, що вся планета стане здебільшого позбавленою великих рослин і тварин, і її клімат більше буде нагадувати клімат Венери або Марсу, ніж Землі. Для того, щоб все це сталося, потрібно лише, щоб поточні тренди збереглися і не виникало ніякого істотного і результа-тивного опору. Все, що потрібно, щоб зло перемогло, це щоб хороші люди нічого не робили. Але це майбутнє не є неминучим.
ОБМЕЖЕНИЙ ОПІР


  • що, коли деякі форми опору будуть створені? Що, коли б відкритий рух опору співпрацював з не-численною підпільною мережею (це все одно не буде масовим рухом; це екстраполяція, а не фантазія)? Що, коли б такі рухи об’єдналися в своїй великій стратегії? Учасники відкритого руху працювали б на побудову справедливих і екологічно сталих спільнот на місцях і використовували б пряму і непряму дію, щоб приборкати найгірші зловживання можновладців, зменшити спалювання горючих копалин, боролися б за громадську та екологічну справедливість. Разом з тим, учасники підпільного руху зай-малися б обмеженими атаками на інфраструктуру (часто разом з відкритими ініціативами), зокрема на енергетичну інфраструктуру, з метою знизити споживання горючих копалин та інтенсивність інду-стріального виробництва в цілому. Узагальнено, зусилля в цьому плані будуть спрямовані на виборчі атаки на навмисне прискорення колапсу, подібно розгойдуванню хиткої будівлі.

Якби реалізувався цей сценарій, перші роки пройшли б без значних змін. На побудову опору і об’єднання груп в рамках загальної стратегії потрібен час. Більш того, цивілізація на піку своєї влади виявиться занадто сильною, щоб усунути її лише частковим опором. Роки від 2011 до 2015 все ще бу-дуть роками піку і початком економічного піке, але в цьому випадку будуть здійснені точкові атаки на енергетичну інфраструктуру, які обмежать видобуток нових горючих копалин (з упором на найгірші прийоми типу видалення вершин гір і використання битумінозного піску). Деякі з цих атак будуть проведені існуючими групами опору (такими як MEND), а деякі новими групами, включаючи групи в середовищі багатої і владної меншини. Наростання дефіциту нафти зробить атаки на інфраструктуру




  • на нафтопроводи все більш популярними серед груп борців всіх видів. У цей період групи борців бу-дуть організовуватися і вчитися теорії і практиці.

Це не будуть символічні атаки. Це будуть серйозні атаки, націлені на результат, але акуратно спла-новані з урахуванням часу і ризиків, щоб знизити «супутні втрати» серед людей. Здебільшого, вони будуть різними формами саботажу. Їх метою буде урізати споживання горючих копалин в перші кіль-ка років на 30% і ще більше в наступні роки. Відбудуться подібні атаки на енергетичну інфраструк-туру типу потужних ліній електропередач. І, оскільки, ці атаки приведуть до значного, але неповного зниження доступної енергії, будуть спровоковані масові інвестиції в локальні джерела відновлюва-ної енергії (і такі заходи як пасивне сонячне опалення, покращена теплоізоляція тощо). Це запустить процес політичної та інфраструктурної децентралізації. Також це призведе до політичних репресій і фізичної жорстокості по відношенню до членів опору.

Тим часом, відкритий рух буде відповідальним за більшу частину економічного безладу.

220

Відбудеться зростання класової свідомості і організованості. Активісти, що борються за права ро-бітників і бідних, будуть все більше прагнути до самодостатніх осередків. Активісти, які займаються питаннями виживання і їжі, будуть займатися людьми, виштовхнутими з капіталістичної системи. Безробітні та мало працюючі люди, стаючи все більш численними, почнуть організовувати собі про-житок і торгівлю поза системою капіталізму. Взаємодопомога та взаємний обмін навичками отрима-ють широке поширення. У попередньому сценарії розвиток цих навичок був придушений недостатнім доступом до землі. А в цьому сценарії, відкриті активісти будуть вчитися у організацій типу Landless Workers Movement (рух безземельних робітників) в Латинській Америці. Масова організованість і оку-пація земель змусить уряд віддавати невикористану землю в користування комунам, для садів і коопе-ративних ферм для забезпечення харчування.


Ситуація в більшості країн третього світу насправді покращиться через глобальний економічний спад. Меншість країн світу не зможе вимагати повернення непосильних боргів і «реструктурування». Також агенти ЦРУ не зможуть встановлювати «дружні» диктатури. Спад експортних економік матиме серйозні наслідки, це потрібно визнати. Але такий спад дозволить використовувати землю не для от-римання прибутку, а для натурального господарства.
Індустріальне землеробство похитнеться і почне валитися. Синтетичні добрива стануть все більш дорогими і їх будуть дуже дбайливо зберігати і використовувати, зменшуючи їх потрапляння в океани, що зробить можливим відродження мертвих зон океанів. Голод спаде завдяки натуральному сільсько-му господарству і переходу від невеликих ферм до ручної роботи і гужовій тяги, але їжа буде ціннішою


  • її запаси будуть менші. Зниження споживання горючих копалин навіть на 50% не погасить масовий голод і голодні смерті. Як ми вже обговорювали, величезна кількість енергії йде на незначні речі. У США, наприклад, землеробство використовує менше 2% енергії, включаючи як пряме споживання (паливо для техніки і електрику для приміщень і насосів), так і непряме (синтетичні добрива та пести-циди) [12]. Це вірно, навіть незважаючи на те, що індустріальне землеробство саме по собі неймовірно неефективне і витрачає приблизно 10 калорій з горючих копалин на кожну отриману калорію в про-дуктах харчування. Споживання енергії відповідає лише за 20% споживання енергії в США. Частка, що в структурі споживання припадає на промисловість, комерційні структури, транспорт [13]. Велика частина витраченої в будинках енергії припадає на домашні побутові прилади – такі, як фени, конди-ціювання, нагрів неефективно використовуваної води. Енергія, яка використовується для освітлення та опалення, сама по собі може бути дуже сильно урізана завдяки таким банальним прийомам як установка термостатів і нагрів тільки тих приміщень, в яких люди дійсно живуть (більшість людей сьогодні навіть не намагаються це робити, але під час кризи вони будуть це робити набагато більше.)

Тільки мала частина енергії йде на забезпечення базової інфраструктури і навіть вона використо-вується неефективно. П’ятдесятивідсоткове зниження в споживанні енергії може бути легко прий-нятим з точки зору виживання (але не з фінансової точки зору). Варто пам’ятати, що в Північній Америці 40% продуктів просто опиняються на смітнику. Звичайно ж, бідність і голод набагато більше пов’язані з міццю людей при владі, ніж з потужністю, яка вимірюється в ватах. Навіть сьогодні, на піку споживання енергії, один мільярд людей голодує. Тому, якщо деякі люди опиняться голодними через вибіркові атаки на інфраструктуру, то це буде прямим результатом дій можновладців, а не опору. Насправді, навіть якщо потрібно, аби люди використовували фабрики, щоб будувати вітряні генера-тори і трактори, та ростити собі їжу протягом наступних 50 років, урізання споживання нафти і газу має бути першим у списку пріоритетів. Сьогодні велика частина енергії витрачається на пластмасове сміття, занадто великі будинки для багатих, кумулятивні бомби і дронів. Єдиний спосіб гарантувати, що залишиться енергія для найважливішого, для виживання – це не дозволити розбазарити те, що лишилось. Армія США – це найбільший споживач нафти у світі. Хто хоче розповісти своїм дітям через 20 років, що вони не мають що їсти, бо вся енергія була витрачена на безглузді неоколоніальні війни?


Повернемося до сценарію. У деяких регіонах, все більш знелюднені передмістя (незаселені під час відсутності дешевого газу) перейдуть в інші руки, порожні будинки стануть фермерськими, громадсь-кі центри та клініки будуть просто розібрані і розкрадені.
221

Гаражі стануть стійлами (більшості людей бензин все одно буде не по кишені), а кози будуть пасти-ся в парках. Велика частина доріг зруйнується і стане, як раніше, полями і пасовищами. Ці поселення, повернуті до життя, вже не будуть високотехнологічними. Багаті анклави, можливо, збережуть свої сонячні панелі, вітрогенератори, але безробітні не зможуть дозволити собі такі речі. У деяких випад-ках такі осередки стануть відносно автономними. Їх уклад життя і рівність буде різнитися залежно від людей, які будуть зміцнювати права людини і соціальну справедливість. Людям доведеться активно чинити опір щоразу, коли неприйняття чужих (ксенофобія) і расизм стануть виправданнями для нес-праведливості і диктатури.


Атаки на інфраструктуру енергетики стануть все більш частими, коли нафти буде ставати все мен-ше і менше. У деяких випадках ці атаки будуть мати політичні мотиви, в інших випадках – вони будуть націлені на нелегальне підключення до магістралей нафти і електрики. Ці атаки спочатку пришвид-шать спад енергії різкішим. Вони будуть мати значні економічні наслідки, але це також викличе вибух народжуваності. Пікова чисельність людей на планеті буде досягнута раніше. Такий піковий показник чисельності населення буде меншим в абсолютному вираженні (на мільярд, можливо), ніж в сценарії без опору. Оскільки різкий колапс настане раніше, ніж він настав би в зворотній ситуації (без опору),


  • світі залишиться більше незайманої землі в розрахунку на жителя і більше людей, які все ще будуть здатні самостійно виробляти їжу завдяки натуральному господарству.

Присутність організованого воєнізованого опору спровокує відповідні дії владних кіл. Деякі бу-дуть використовувати опір як виправдання посилення власної влади і встановлять військовий стан, або навіть неприкритий фашизм. Деякі з них, скориставшись економічною і соціальною кризою, роз-течуться по планеті. Іншим виправдання не будуть потрібні зовсім. Автократи спробують захопити владу всюди, де зможуть, і спробують зробити це майже в кожній країні. Однак, їм завадить відкритий




  • підпільний опір, децентралізація і виникнення автономних осередків. У деяких країнах масова мо-білізація, можливо, зупинить потенційних диктаторів. В інших – виникнення опору розформує цент-ралізоване правління держави і в деяких регіонах створить регіональні конфедерації, а в інших прави-тимуть військові диктатори. У найгірших випадках правити будуть самодержавці. Найкраще те, що у людей буде підпілля, щоб чинити опір і обмежувати поширення єдиновладдя, а автократи не зможуть в достатній мірі розвинути технології контролю, як це описано в першому сценарії.




    • багатьох регіонів (в тому числі з міст) все ж будуть йти потоки біженців. Зниження викидів пар-никових газів через атаки на індустріальну інфраструктуру знизять і відкладуть кліматичну катастро-фу. Мережі автономних громад, які ведуть натуральне господарство, зможуть прийняти і асимілювати деяких з цих людей. Як вкорінені рослини допомагають запобігти сповзанню крутих схилів, також хвилі біженців розчиняться в деяких регіонах і осередках, які будуть до них прихильні. В інших регіо-нах, кількість біженців буде занадто великою, щоб впоратися з ними ефективно [14].

Розвиток виробництва біопалива і частка тропічних лісів будуть невизначеними. Решта централі-зованих держав – хоча вони і будуть меншими і слабшими, – все ж захочуть вичавити енергію всюди, де вийде. Серйозний збройний опір – у багатьох випадках повстання і партизанська війна, – будуть потрібні, щоб запобігти перетворенню індустріалістами цілих тропічних лісів в плантації або запобіг-ти видобутку вугілля за всяку ціну. У цьому сценарії опір буде обмеженим, і залишається неясним на-скільки боєздатним він буде. Це означає, що довготривалі наслідки парникового ефекту будуть слабо передбачуваними. Спалювання горючих копалин потрібно буде урізати до абсолютного мінімуму, щоб запобігти безконтрольному потеплінню. Це може виявитися дуже важкою справою.


Але якщо нестримного потепління можна уникнути, багато регіонів швидко відновляться. Повер-нення до стійкого полікультурного землеробства, реалізоване автономними комунами, дозволить по-вернути назад парниковий ефект. Океани швидко відновлять свій вигляд при зменшенні промислової риболовлі, та закінчення синтетичних добрив допоможе океанам поліпшити стан в безлічі мертвих на сьогоднішній день зонах. Імовірність ядерної війни буде набагато нижчою, ніж в сценарії без опору.


222

Хвилі біженців у Південній Азії будуть меншими. Загальний рівень споживання ресурсів буде мен-шим, тому війни за ресурси можуть виникнути з меншою ймовірністю. А мілітаристських держав по-меншає і вони будуть слабшими. Ядерна війна, хоча вона все ж може статися, може бути набагато менш значною. Цей сценарій може подобатися з безлічі причин. Але в ньому також є проблеми: як


  • його реалізацією, так і з реалістичністю. Одна з проблем – це інтеграція відкритих організацій та підпільних. Велика частина відкритих організацій сьогодні виступають проти будь-якого роду опол-чення. Це може підірвати можливість стратегічної співпраці між підпільними борцями і легальними групами активістів, яка могла б мобілізувати людей у великій чисельності. (Це також прирече наші легальні групи на невдачу, як це вже показує їхній досвід.)

Також потрібно поставити під сумнів ту ступінь, в якій описане тут скорочення споживання го-рючих копалин, що допоможе уникнути глобального потепління. Якщо прискорене потепління таки почнеться, то будь-які благі дії і наміри відкритих активістів будуть стерті. Зворотна проблема – це те, що більш різкий спад споживання горючих копалин може сильно збільшити смерті і поневірян-ня серед людей. Також можливо, що широка мобілізація великої кількості людей для ведення нату-рального землеробства і тваринництва є нереалістичною. До моменту, коли більшість людей будуть готові на цей крок, може бути вже занадто пізно. Отже, в той час як в деяких відносинах цей сценарій являє собою ідеальний компроміс, ситуацію виграшну і для людства, і для планети, він може виявити-ся програшним для всіх сторін без серйозних і своєчасних заходів. Що приводить нас до останнього сценарію, де рішучий опір і масові атаки на інфраструктуру націлені на максимально можливе збере-ження нашої планети в живому стані.


РІШУЧА АТАКА НА ІНФРАСТРУКТУРУ


  • цьому, фінальному, сценарії, збройний опір матиме тільки одну первинну мету: знизити спожи-вання горючих копалин (а значить – і екологічна шкоду) настільки швидко, наскільки це можливо. Зниження на 90% буде орієнтовною метою. Для атакуючих, в цьому сценарії, наслідки для цивілізо-ваних людей матимуть вторинну значимість. Ось, коротко, їх логічне обґрунтування: люди все одно не зроблять нічого, щоб запобігти катастрофі планетарного масштабу. Бідні занадто зайняті своїми первинними потребами, багаті насолоджуються своїми перевагами, а середній клас (багаті люди, в сприйнятті звичайних людей) занадто зайняті своїми регаліями і технологічною виставою, щоб щось робити. Ризик прискореного глобального потепління вже висить над нами. Різке падіння чисельності населення неминуче, і, якщо обвал трапиться раніше, помре менше людей.

Подумайте про це ось як: ми знаємо, що, як представників одного виду, нас занадто багато. Це оз-начає, що значна частина людей повинні померти перед тим, як ми повернемося до кількісної норми в рамках ємності екосистеми. Ця нерівність зростає день у день. Кожен день, ємність екологічної си-стеми знижується на сотні тисяч, а населення зростає на більш ніж 200 тисяч [15]. Люди, що стають частиною надлишкової популяції – це непотрібні, безглузді смерті. Відкладання колапсу – це, як вони вважають, масове вбивство. Крім того, стверджують вони, люди – це лише один вид з мільйонів. Вби-вство мільйонів видів заради одного – безумство, так само як вбивство мільйонів людей заради однієї людини було б божевіллям. І, оскільки, екологічний колапс все одно знищить людей, ці види загинуть безглуздо, а планеті будуть потрібні мільйони років на відновлення. Тому ті з нас, хто піклується про майбутнє планети, повинні зруйнувати енергетичну інфраструктуру індустрії якомога швидше. І нам усім доведеться справлятися з соціальними наслідками кращими з доступних засобів. Крім того, різке зменшення кількості врешті-решт виявиться позитивним для людей, навіть якщо деяка частина люд-ства помре, тому що, хоча б деякі люди виживуть. І треба пам’ятати: найбільше руйнування системи потрібно сільським жителям, а сільська біднота – це велика частина населення планети. Чим швидше активісти рознесуть на частини індустріальну цивілізацію, тим кращі перспективи очікують цих лю-дей і їх землі. Так чи інакше, без негайних рішучих дій помруть всі.


У цьому сценарії добре організовані підпільні бійці опору зроблять координовані атаки на енерге-тичну інфраструктуру по всьому світу. Ці атаки приймуть будь-які тактичні форми, на які будуть

223

здатні активісти: дії проти нафтопроводів, ліній електропередач, танкерів, нафтопереробних заводів, можливо вони використовують електромагнітні імпульси (EMP), щоб завдати шкоди. На відміну від попереднього сценарію, не буде спроби узгодження дій з відкритими і легальними активістами. Атаки будуть настільки наполегливими, наскільки борці зможуть їх здійснити. Споживання горючих копа-лин впаде до 10%. Викиди парникових газів різко впадуть.


Індустріальна економіка розвалиться. Виробництво і транспорт зупиняться через часті відклю-чення енергії і надзвичайно високі ціни на паливо. Деякі – можливо, більшість, - держави встанов-лять військовий стан і пайки (нормування їжі). Авторитарні уряду будуть особливо сильно атаковані збройним опором. Інші держави просто не впораються зі своїми функціями і розпадуться. Теоретич-но, при зниженні доступності горючих копалин на 90% залишиться достатньо енергії для таких дій, як вирощування врожаїв, обігрів житла і приготування їжі. Уряд і цивільні організації спробують зроби-ти різкий перехід населення на самозабезпечення харчуванням, а військові і найбагатші зможуть все ж спробувати висмоктати практично всю решту запасів енергії. У деяких місцях їм це вдасться і настане масовий голод. В інших регіонах люди відкинуть владу правителів. Більшість нині існуючих великих установ і організацій просто зникнуть, і боротьба за права людини та рівень життя ляже на людей на місцях, якщо вони не хочуть здатися на милість тиранам. Виросте смертність, але, як ми бачили в прикладах з Кубою і Росією, громадський порядок може зберігатися незважаючи на значні труднощі.
Хід подальших дій залежить від декількох факторів. Якщо атаки будуть характеризуватися постій-ним натиском і видобуток нафти залишиться низьким протягом довгого періоду, індустріальна цивілі-зація навряд чи зможе реорганізуватися. Індустріальні анклави, які добре охороняються, залишать-ся і будуть постачати енергоносії під охороною. Якщо військовий стан (комендантська година) вдало зупинить атаки після перших хвиль (чого не вдалося зробити, наприклад, в Нігерії), наслідки будуть невизначеними. У XX столітті індустріальним товариствам вдавалося відновитися після катастроф, як Європі вдалося це зробити після Другої світової війни. Але тут буде інша ситуація. Для більшості ре-гіонів, не буде ніякої зовнішньої допомоги. Нації більше не зможуть забезпечувати надмірне зростан-ня населення, нині приховуваною енергією горючих копалин. Це не означає, що наслідки будуть всюди однаковими. Найлегше буде впоратися сільському населенню і товариствам з традиційним укладом життя. У більшості регіонів реорганізація енергоємної індустріальної цивілізації буде неможливою. Навіть там, де політична влада залишиться, споживання впаде. Можновладці не зможуть поширити свою владу на великі відстані і в основному обмежать свою діяльність на найближчі до них околиці. Це означає, що, наприклад, тропічні плантації біопалива виявляться нездійсненними. Те ж вірно щодо бітумінозних пісковиків і відкритого видобутку корисних копалин з видаленням вершин гір. Споруд-ження нових інфраструктур буде просто неможливим.


    • хоча людське населення зменшиться, ситуація буде сприятливою для багатьох інших видів. Океа-ни і дикі зони швидко відновляться. Завдяки зниженню викидів парникових газів до мікроскопічних,

  • порівнянні з колишніми, рівнів, напевно вдасться запобігти нестримному глобальному потеплінню. По суті, відновлювальні ліси будуть фіксувати вуглець, допомагаючи зберігати придатний для життя клімат. Ядерна війна буде малоймовірною. Зниження населення й індустріалізації знизить конкурен-цію між рештою держав. Обмеження в ресурсах будуть по суті своїй логістичними, так що ескалація воєн за ресурси і відповідні території буде безглуздою.




  • цьому сценарії також є свої недоліки з точки зору втілення і реалістичності. Такий сценарій га-рантує виживання планети і людей. Він гарантує порятунок мільярдам живих істот. Так, він створює великі труднощі для бідних і для багатих в містах, хоча більшість відразу виявиться у вигідному ста-новищі. Було б применшенням назвати такий сценарій непопулярним. Хоча борці вказали б в цьому сценарії на меншу кількість смертей, ніж у випадку з безконтрольним потеплінням і з поточним ходом подій. Також буде питання реалістичності такого сценарію. Чи може достатня кількість мотивованих борців втілити цей сценарій?

Безсумнівно, другий сценарій здасться багатьом набагато більш привабливим і реалістичним.



224

Звісно ж, існує безліч варіантів розвитку подій в майбутньому, які ми могли б описати. Ми зобра-зимо ще один можливий варіант: поєднання попередніх двох, де рух опору береться за реалізацію стратегії DEW (рішучої екологічної війни).


СТРАТЕГІЯ РІШУЧОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ВІЙНИ
Цілі
Кінцева мета основного руху опору – це просто порятунок планети. І не просто порятунок життя взагалі, а порятунок планети, яка відновлюється, оживає і знаходить біологічне різноманіття з року в рік. Планета, на якій люди живуть в справедливих і стійких спільнотах без експлуатації один одного і зловживання природою.
Беручи до уваги нинішній загрозливий стан справ, це стає нашим найважливішим болем на найб-лижчий час, і ця мета є серцем великої стратегії цього руху:
Мета №1: Порушити роботу індустріальної цивілізації і зруйнувати її. Таким чином, усунути мож-ливість руйнування планети і експлуатації бідних багатими. Друга мета цього руху залежить від пер-шої і допомагає їй:
Мета №2: Захистити і побудувати наново справедливі, стійкі і автономні товариства, та як части-на цього – сприяти відновленню землі. Досягнення цих цілей вимагає кількох широких стратегій, що включають велику кількість людей в безлічі різних організацій – як відкритих, так і підпільних. Най-важливіші стратегії, необхідні для цього теоретичного сценарію, такі:
Стратегія A: Вступати в прямі активні дії проти індустріальної інфраструктури, особливо проти енергетичної інфраструктури.
Стратегія B: Допомагати і брати безпосередню участь в поточних рухах за соціальну і екологічну справедливість, сприяти встановленню рівності і підривати експлуатацію з боку можновладців.
Стратегія C: Захищати землю і запобігати експансії промислової вирубки лісу, видобування копа-лин, будівництва тощо. таким чином, щоб якомога більше незайманої землі і видів живих істот збере-глися, коли цивілізація буде повалена.
Стратегія D: Побудувати і мобілізувати організації опору, які будуть підтримувати перераховані вище види діяльності, включаючи централізовані: тренування, вербування, залучення нових членів, логістичну підтримку тощо.
Стратегія E: Знову побудувати базу для виживання спільнот людей (включаючи вічні полікульту-ри для забезпечення їжею) і локальні демократичні спільноти, які підтримують права людини.


    • описі цього альтернативного сценарію майбутнього, нам варто чітко визначити поняття «атака проти індустріальної інфраструктури». Не всі об’єкти інфраструктури однакові і не всі дії мають рів-ний пріоритет, ефективність, не всі однаково морально прийнятні для рухів опору в цьому сценарії. Як Деррік писав в Endgame, «неможливо знайти моральне виправдання, щоб підірвати дитячу лікарню».




  • іншого боку, неможливо виправдати знесення базових станцій стільникового зв’язку. Деякі об’єкти інфраструктури легко знищити, інші важче, інші ще важче. До того ж, є багато різних механізмів, які призводять до колапсу, і вони не всі рівнозначні і бажані.




  • сценарії Рішучої Екологічної Війни, деякі механізми навмисно прискорюються, в той час як інші сповільнюються і знижуються. Наприклад, спад енергії завдяки зниженню споживання горючих ко-палин – це механізм обвалу вкрай бажаний для планети і для людей (особливо в короткостроковій і довгостроковій перспективах). Цей механізм заохочується.




  • іншого боку, екологічна криза через руйнування умов проживання і біологічного різноманіття також є механізмом обвалу, і, хоча він торкнеться людей пізніше, цей вид обвалу сповільнюється та зупиняється при всякій нагоді.Обвал, в найширшому розумінні слова – це різка втрата складності [16] 225

Це перехід до менших і децентралізованих структур: соціальних, політичних, економічних, з меншим розшаруванням, зарегульованістю, контролем поведінки, регламентуванням тощо. [17]. Найбільш значимі механізми обвалу включають в себе наступні варіанти (перелік не ранжований):


  1. Зниження рівня доступної енергії на душу населення в ході енергетичної кризи і зростання насе-лення. Крах системи світової економіки через підвищення вартості виробництва і перевезення, еко-номічного спаду.




  1. Обвал глобального корпоративного капіталізму вичерпує можливість підтримувати зростання і базові функції.




  1. Зміна клімату стає причиною екологічної катастрофи, розвалу землеробства, голоду, хвороб і т.д. Екологічний колапс через різного роду видобуток ресурсів, руйнування ареалів проживання, пору-шення біосистем і зміни клімату.




  1. Хвороби, включаючи епідемії, пандемії через щільне заселення і бідність, підвищення стійкості бактерій до антибіотиків.




  1. Нестача продуктів харчування через переміщення фермерів, які ведуть натуральне господарство до руйнування місцевих систем забезпечення харчуванням, боротьба за землі і врожай між промисло-вими фермами і виробниками біопалива, бідність і фізичні обмежень виробництва їжі через вичер-пання ресурсів.




  1. Вичерпання ресурсів, на тлі зростаючого споживання і обмежених запасів води, ґрунту, нафти. Настає політична криза, сепаратисти здійснюють розвал великих держав на більш дрібні, деякі держа-ви припиняють існувати або потерпають від фінансового краху.




  1. Соціальний колапс при нестачі ресурсів і сильних політичних збурень, штучні групи розвалю-ються на більш дрібні групи по самоідентифікації (іноді по класу, за етнічними ознаками або регіо-нальної приналежності), часто при конкуренції між групами.




  1. Війни та збройні конфлікти, особливо війни за решту обмежених ресурсів і внутрішні конфлікти між воєначальниками і конкуруючими силами.




  1. Злочинність і експлуатація, викликані бідністю і нерівністю, особливо в густонаселених міських зонах.




  1. Переміщення біженців через непередбачувані катастрофи типу землетрусів, ураганів, погірше-них зміною клімату, нестачею їжі і т.д.




  • цьому сценарії, кожен негативний аспект колапсу має взаємний тренд, до якого прагне рух опору. Обвалення великих авторитарних політичних структур має протилежний тренд виникнення малих політичних структур прямої участі. Падіння глобального індустріального капіталізму має зворотний тренд виникнення локальних систем обміну, кооперації і взаємодопомоги. І так далі. В цілому, в цьому альтернативному майбутньому мала кількість людей з підпілля зносять великі і погані структури, а велика кількість людей відкрито культивують хороші маленькі структури.




  • своїй книзі «Падіння складних суспільств» (The Collapse of Complex Societies, Joseph Tainter) Джо-зеф Тейнтер стверджує, що найважливіший фактор падіння товариств пов’язаний зі складністю су-спільства. Складність – це узагальнене поняття, яке включає в себе певну кількість різних професійних ролей в суспільстві (тобто не просто лікар, а епідеміолог, хірург-травматолог, геронтолог ...), розмір і складність політичних структур (не просто народні збори, а широкі і розгалужені бюрократичні апа-рати), широта і складність номенклатури виробів і технологій (тобто, не просто списи, а багато різних калібрів і типів куль) тощо. Цивілізації намагаються скористатися складністю, щоб вирішити пробле-ми, але в результаті їх складність згодом виростає.

Але складність має свою ціну. Падіння цивілізації починається тоді, коли вартість такої складно-сті перевищує переваги або, іншими словами, коли підвищена складність більше не дає повернення інвестицій в неї. У цей момент, окремі люди, сім’ї, спільноти і політичні та соціальні субодиниці не зацікавлені в участі в їх цивілізації.


Складність збільшується, так, але вона стає все більш дорогою. Зрештою, роздуті витрати змушу-ють цивілізацію завалитись, а люди змушені повернутися до менших і більш локальних способів ор-ганізації політичних і громадських зусиль.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33

Схожі:

Глибинний екологічний опір iconЛекція №1 Тема Наука про опір матеріалів. Основні гіпотези І передумови. Предмет І завдання науки про опір матеріалів
Опір матеріалів – це наука про інженерні методи розрахунку на міцність, жорсткість І стійкість елементів машин І споруд
Глибинний екологічний опір iconТема. Культура І духовне життя в Україні в роки непу
Політика більшовиків у царині культури. “Українізація”. Г. Гринько, О. Шумський, М. Скрипник. Опір “українізації”
Глибинний екологічний опір iconЖиття, віддане словесності
Максима Рильського нсп україни. Подвижник Франківського взірця, всеосяжний гуманітарій, науковець, перекладач, критик та історик...
Глибинний екологічний опір iconКурс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг»
«Комп'ютерні науки та інформаційні технології» спеціалізації «Інформаційні технології моніторингу довкілля»
Глибинний екологічний опір iconВиховний захід «планета захворіла» (екологічний журнал) Мета
Землі, плакати «Природа – наш спільний дім»; вислів М. Пришвіна про природу «Рибі – вода, птиці – повітря, звірю ліси, степи, гори....
Глибинний екологічний опір iconК. Д. Ушинського “шхуна “колумб”: поетика закритого твору
Лахтак”, “Шхуна Колумб”, “Мандрівники”, згодом роман “Глибинний шлях”. Молодого письменника насамперед турбувало питання якісного...
Глибинний екологічний опір iconНаказ №1072 Про проведення міського освітнього проекту «Екологічний марафон»
На виконання Програми охорони навколишнього природного середовища м. Суми на 2016-2018 роки, з метою проведення освітньо-інформаційних...
Глибинний екологічний опір iconОсвітній проект «в світі дерев»
Представляємо до вашої уваги освітній екологічний проект «В світі дерев» алгоритм роботи щодо ознайомлення з деревами найближчого...
Глибинний екологічний опір iconЗалишенець. Чорний ворон
Армія унр опинилася інтернованою за колючим дротом колишніх польських союзників. Однак збройна боротьба ще роками тривала майже на...
Глибинний екологічний опір iconЗалишенець. Чорний ворон Василь Шкляр
Армія унр опинилася інтернованою за колючим дротом колишніх польських союзників. Однак збройна боротьба ще роками тривала майже на...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка