Глибинний екологічний опір



Сторінка29/33
Дата конвертації15.03.2018
Розмір6.85 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33

226

Саботаж може переважити виробництво. Частина роботи руху опору полягає в підвищенні вар-тості і зниженні повернень від складності на рівні всієї системи. Це не вимагає миттєвого краху або глобальних драматичних заходів. Навіть маленькі дії можуть збільшувати вартість складності і поси-лювати хороші аспекти кризи, при цьому стримуючи погані аспекти. Частина ідеї Тейнтера полягає в тому, що сучасне суспільство не розвалиться так, як це було в минулому, тому що складність (візьмемо для прикладу масштабний промислову обробку землі і видобуток нафти), стала основою життя лю-дей, а не просто побічною перевагою. Історія багатьох товариств завершилася, коли люди повернулися




  • села, в менш складне життя. Вони самі вибрали це. Сучасні люди в масі своїй так не чинять, част-ково тому, що багатьох сіл зникли, а традиційний уклад життя загублений в поколіннях і недоступ-ний безпосередньо. Це означає, що люди в сучасній цивілізації сліпі, і багато хто продовжує боротися за індустріальну цивілізацію, навіть коли її продовження є очевидно контрпродуктивним. В рамках сценарію рішучої екологічної війни, легальні активісти полегшують цю сторону подій, розробляючи альтернативи, які полегшать тиск і допоможуть людям усвідомлено покинути пута індустріального капіталізму по своїй волі.




    • концепції затяжної народної війни, що використовувалася в Китаї і В’єтнамі, є щось чудове. Це елегантна ідея, якщо війну взагалі можна описувати такими словами, ключова ідея якої – гнучка, і може бути застосована навіть перед лицем значущих невдач і поворотів долі. Але затяжна народна війна не відноситься до обговорюваних нами сценаріїв майбутнього. Люди в наших сценаріях ніко-ли не об’єднаються в таких кількостях, які потрібні для затяжної народної війни. Але вони також зустрінуться з іншим видом ворога, до якого можна застосувати інші стратегії. Тому, борці візьмуть за основу ідею затяжної народної війни і застосують її до своєї ситуації, тобто до необхідності рятувати свою планету, знищити індустріальну цивілізацію і запобігти її відродженню. Вони розроблять нову загальну стратегію на основі простої послідовності кроків, які сформують логічний ланцюжок.




  • цьому альтернативному сценарії майбутнього, рішуча екологічна війна матиме чотири етапи, які ведуть нас з найближчого майбутнього до падіння індустріальної цивілізації. Перший етап – це спів-робітництво і мобілізація. Другий етап – це саботаж і асиметрична боротьба. Третій етап – це зрив систем. І четвертий етап – це остаточне руйнування інфраструктури.




  • кожного етапу є свої власні цілі, тактика, вимоги до організації. Між етапами не може бути жор-сткого поділу і різні регіони пройдуть через свої фази кожен свого часу. Ці етапи підкреслюють най-важливішу роль співпраці осередків опору. Відкрита діяльність з побудови альтернатив і пожвавлення людських громад відбуватиметься паралельно. Але це не буде вимагати тієї ж стратегічної строгості. Відновлення здорового суспільства людей на основі натурального землеробства має просто відбутися якомога швидше, скрізь і з урахуванням регіональних особливостей. А ось борці опору в цьому сце-нарії повинні обов’язково відповідати загальній стратегії, щоб домогтися успіху.


Етап I – Співпраця та Мобілізація
Преамбула
На першому етапі, опір концентрує увагу на об’єднанні осередків в мережі і побудові культури опору для підтримки цих мереж. Багато хто з тих, хто симпатизує або є потенційними рекрутами не знайомі з серйозними стратегіями і методами опору, тому робляться зусилля для поширення такої інформації. Але ключовим на цьому етапі є фактичне формування відкритих/легальних організацій (або хоча б їх зародків), які в свою чергу зроблять набір нових членів і власне вирішальні дії. На цьому етапі культура опору ще недостатньо розвинена, тому особлива увага приділяється цьому питанню, щоб уникнути дурних помилок, які можуть привести до арештів, і щоб відвадити інформаторів від збору і передачі інформації.
Тренування активістів – ключовий вид діяльності на цьому етапі. Нові рекрути стануть бійцями, командирами і лідерами для наступних етапів. Нові активісти долучаються до культури і духу опору, існуючі активісти звільняються від поганих і контрпродуктивних звичок.
227

    • цей період рух опору стає організованим і серйозним. Люди відкладають свої персональні по-треби і конфлікти в сторону. щоб сформувати рух, який здатен боротися і перемагати. На цьому ета-пі, окремі люди збираються разом, щоб сформувати бачення і стратегію майбутнього, створити ядра майбутніх організацій. Звичайно, співпраця повинна включати і роботу з іншими існуючими органі-заціями, орієнтованими на опір, але більшість основних організацій не бажають прийняти войовничу




  • непримиренну позицію по відношенню до можновладців або до кризи, з яким стикаються ці люди. По можливості, їм потрібно допомагати приймати позиції більшою мірою відповідні масштабу наяв-них проблем. Цей етап вже знаходиться на стадії реалізації, але ще належить зробити багато роботи.


Цілі: побудувати культуру опору і все, що це з собою несе. Побудувати відкриті і підпільні мережі опору і забезпечити виживання цих мереж.
Діяльність: діяльність має на увазі дії в умовах мінімального ризику, для того, щоб людей можна було переглянути і натренувати, а мережі – зміцнити. Акції такого роду поділяються в основному на категорії підтримувальних і визначальних. Максимально можливий набір рекрутів і їх тренування дуже важливі на цьому етапі. Чим раніше люди будуть прийняті в команду, тим з більшою ймовірніс-тю вони будуть надійними і тим більше буде часу продивитися їх компетентність для більш серйозних заходів. Операції з масових комунікацій (рекламні акції) і пропаганди також будуть потрібні для по-ширення інформації про корисні тактики і стратегії, про необхідність організованих дій.
Організація: велика частина організацій опору в цьому сценарії все ще є розрізненими мережами, але вони починають зливатися і утворювати єдине ціле. Цей етап націлений на формування організа-ції.
Етап II - Саботаж і Асиметрична боротьба
Преамбула
На цьому етапі, борці опору можуть спробувати порушити роботу або зробити непридатними для використання деякі цілі, якщо випаде така можливість. Здебільшого, необхідні для підпільної робо-ти навички ще не сформовані і атаки проти значних множинних цілей поки неможливі. Борці опору можливо кинуть свої сили проти об’єктів, які ведуть найбільш руйнівну діяльність: вугільні ТЕС або банки, які проводять експлуататорську діяльність. На цьому етапі опір фокусує увагу на практичних тренуваннях, випробуванні ворожих мереж і безпеки на міцність, на нарощуванні підтримки і по-будові організаційних мереж. В цьому можливому майбутньому підпільні осередки намагаються не провокувати жорстокі репресії, з якими новонароджена організація може не впоратися. Більш того, в разі серйозних репресій або невдач, їм потрібно відступити і повернутися на попередній етап, фокусу-ючись на організації і виживанні. Насправді, значні невдачі можуть відбуватися на цьому етапі, вказу-ючи на недостачу базових навичок і знань, організованості, що вказує на необхідність повернутися до деяких пріоритетів першого етапу.
Рух опору в цьому сценарії розуміє важливість рішучих дій. На перших двох етапах вони робили акцент не на пряму дію, і не тому що вони сумніваються або утримуються від дій, а тому що вони працюють з усіх сил і при цьому рухаються поступально. Вони знають, що планета (і майбутнє) вима-гають їх майбутніх дій, але розуміють, що спільна справа тільки постраждає від дурних і поспішних вчинків, створить проблеми, до яких вони ще не підготувалися. Таке призводить лише до розчаруван-ня. Тому їх рух діє настільки серйозно, спритно і рішуче, наскільки це можливо, але при цьому закла-дає в основу справжню дію.
Чим більше людей приєднається до цього руху, чим більше вони будуть працювати, чим більш мо-тивованими вони будуть, тим швидше вони зможуть перейти від першого етапу до наступних. В цьо-му альтернативному майбутньому, саме відкриті активісти візьмуть на себе кілька важливих завдань. Вони, по можливості, будуть забезпечувати і регулювати потрібне суспільству сприйняття бойових дій і радикальних тактик. Вони будуть підтримувати саботаж своїми громадськими заявами.
228

Більш помірковані групи, що займаються пропагандою, використовуватимуть випадки саботажу, щоб критикувати владні структури за бездіяльність щодо критично важливих моментів, таких як змі-на клімату (замість того. щоб критикувати саботажників). Вони повинні заявити, що саботаж був би непотрібним, якби громадянське суспільство відповідально поставилося до соціальних і екологічних проблем. Їм варто використовувати такі можливості для піару і для пропаганди реальних способів ви-рішення проблем. Вони не будуть ставати на бік влади проти саботажників, але будуть стверджувати, що ситуація досить важка, щоб виправдати саботаж, хоча самі вони обрали інший шлях.




  • цьому моменті розвитку подій, більш радикальні, народні рухи продовжують створювати това-риство опору, але разом з цим створюють таємні організації і паралельні установи. Ці установи ство-рюють самі себе і самі стверджують свою легітимність, створюють зв’язки з громадськістю, і особливо вживають заходів, щоб знайти зв’язки поза активістським середовищем. Ці установи також фокусу-ють свої зусилля на підготовці до катастроф, надзвичайних ситуацій, підготовці людей до навислого обвалу.Одночасно з цим, відкриті активісти, по можливості, організовують людей для акцій громадян-ської непокори, готують людей до масових зіткнень і інших форм прямої дії. Починає відбуватися ще дещо: відкриті рухи починають формувати коаліції, конфедерації, регіональні мережі, усвідомлюючи, що мають бути перешкоди і випробування на порядок більші. Ці конфедерації об’єднують зусилля, ділячись матеріалами, навичками, знаннями, навчальними програмами тощо. Вони також здійснюють стратегічне планування, входячи в заплановані каскадні кампанії замість ситуативного реагування.


Цілі: визначити деякі високопріоритетні цілі. Ці цілі обираються борцями опору як доступні, до-сяжні і з інших причин. Натренувати і надати рекрутам і командирам бойовий досвід, який знадобить-ся їм у майбутньому для успішних атак на цілі і системи більшої значущості. Навіть рішучі дії повинні бути обмежені в розмаху, хоча точний вибір часу і мети дозволяє досягти багато чого. Ці операції виявляють слабкі місця в системі, показують здійсненність матеріального опору (не просто ідейного)


  • надихають інших членів опору. Публічно пояснювати логіку, що стоїть за опором і за конфронтацією з владою. Встановити конкретні легальні організації і паралельні установи.


Діяльність: обмежені, але наростаючі рішучі операції, в поєднанні з наростаючою підтримуваль-ною діяльністю (щоб забезпечувати великі за розміром організації і більш логістично вимогливі) і тривалі формувальні операції. У рішучих і підтримувальних операціях ці гіпотетичні борці опору обе-режні і розумні. Нові, недосвідчені рекрути схильні до надмірної впевненості в своїх силах, тому, щоб компенсувати брак досвіду, вони вибирають тільки операції зі свідомо успішним результатом; вони знають, що на цьому етапі вони створюють основу для більш серйозних акцій, які на них ще чекають.
Організація: вимагає підпільних осередків, але отримує особливий розвиток від існування підпіль-них мереж. На цьому етапі натиск все ще робиться на наборі нових бійців. Відкриті мережі розширю-ються настільки сильно, наскільки це можливо, особливо оскільки для майбутньої роботи потрібен запас часу для формування навичок, співпраці тощо.
Етап III - Зрив Систем
Преамбула
На цьому етапі члени опору переходять від атак на окремі цілі до планової діяльності по зриву ро-боти цілих систем промислового, політичного і економічного характеру. Зрив роботи індустріальних систем вимагає ієрархічної та напіввійськової структури підпілля. Ці великі за розміром мережі фор-муються з осередків і мереж, сформованих на перших етапах і здатні вражати множинні цілі одночас-но. Зрив систем націлений на виявлення ключових точок і вузьких місць в системах ворога (електрика, транспорт, фінанси і т.д.) і атаку на них для нейтралізації систем або зменшення їх працездатності. Результат не буде досягнутий одним ударом. Індустріальні системи величезні і можуть бути крихки-ми, але вони розтягнуті, а не монолітні. Будуть спроби відновлення систем. Борці опору розуміють це. Ефективний розвал системи вимагає планування і скоординованих у часі дій.
229

    • цьому сценарії відкритий опір не отримує значної підтримки доти, поки немає значних потрясінь.




  • іншого боку, в процесі наростаючого зриву індустріальних і економічних систем (через обвал ка-піталістичної економіки, глобальних природних катастроф, нафтової, земельної, водяної та інших криз) підтримка самостійних місцевих громад зростатиме. Перерви в подачі електроенергії і в поста-чаннях промислових товарів призводять до підвищення інтересу до місцевих продуктів харчування, локальних джерел енергії тощо. Такі зриви допомагають людям впоратися з обвалом в цілому на всій його довжині. Тимчасові втрати обертаються довготривалим благом навіть для людей.

Дмитро Орлов, відомий аналітик розвалу Радянського Союзу, пояснює, що погана робота радянсь-кої системи підготувала людей до самого розпаду. Навпаки, ідеально працююча система індустріальної економіки дає людям помилкове відчуття безпеки і як результат - люди виявляються непідготовлени-ми, що погіршує наслідки. «Після колапсу починаєш шкодувати, що роздрібний продаж був ненадійним,




  • недостачами і довгими чергами за хлібом, тому що тоді люди були б змушені навчитися діяти само-стійно, не чекати, що хтось прийде і нагодує їх». [18] Відкриті активістські організації на цьому етапі нашого альтернативного сценарію вже добре укріплені. Вони продовжують звертати увагу людей і вес-ти діяльність з урахуванням важливості встановлення справедливості, адаптації до нової реальності і потреби в незалежних громадах, оскільки домінуюча система несправедлива, ненадійна і нестабільна.

Звичайно, в цьому сценарії бойові дії, що впливають на повсякденне життя людей, викликають масове невдоволення населення і особливо різку відповідь влади всіх рівнів. Відкриті активісти - це борці на передовій лінії проти авторитарної влади. Вони – єдині, хто може мобілізувати громадську думку, потрібну для подолання фашизму. Крім того, відкриті активісти використовують порушення роботи систем як можливість посилити місцеві громади та незалежні органи управління. Основна маса людей отримає поштовх до того, щоб підтримати інституції прямої участі (народна самооргані-зація громадських інститутів) є альтернативою в економічній, політичній і соціальній сферах. Коли економічні потрясіння викликають безробіття і гіперінфляцію, людей наймають на місцях для користі місцевих громад і землі. У цьому сценарії, при тому, що уряди країн по всьому світу борються з кризою (нестача нафти, їжі, різкі зміни клімату тощо) і все гірше забезпечують людей. Місцеві ради, засновані на демократії прямої участі, починають приймати на себе обслуговування базових потреб і надання екстреної допомоги, а люди перенаправляють податки в ці локальні організації (можливо, в якості кампанії загальної непокори владі). Це відбувається в поєднанні зі спільною відповіддю місцевих гро-мад на надзвичайні ситуації та завчасну підготовку до катастроф.




    • цьому сценарії, при всякій спробі влади підвищити експлуатацію і рівень авторитарної влади, відкриті активісти звертаються до людей, щоб вони перестали підтримувати владу і надали підтримку місцевим органам, заснованих на прямій демократії. Такі паралельні установи здатні на більшу ефек-тивність, ніж централізована влада. Відносини пронизують різні верстви суспільства, напрацьовані




  • попередньому етапі, допомагають тримати такі політичні структури під народним контролем і от-римувати підтримку багатьох громад. Протягом цього етапу прикладаються стратегічні зусилля, щоб наростити тиск на економічну і індустріальну інфраструктури, які вже розвалюються під натиском на-фтової кризи, фінансової нестабільності та пов’язаних факторів. Борці опору відчувають, ніби розгой-дують будівлю, що вже хитається. Насправді, згідно цього сценарію, безліч зривів системи відбуваєть-ся з самої системи, а не тільки через діяльність опору.

Досягнення на цьому етапі помітні, значущі. Навіть якщо економічна і індустріальна системи ще не обрушилися, невпинна підривна діяльність означає менший вплив на природу, що добре для планети і для виживання людства в цілому. Навіть зниження промислового споживання і викидів парникових газів наполовину – це величезна перемога (особливо беручи до уваги, що викиди завжди тільки збіль-шувалися незважаючи всю історію боротьби активістів) і це дає борцям опору і всім іншим більше часу для порятунку планети.


У найоптимістичніших варіантах розвитку цього гіпотетичного сценарію передбачається, що ефек-тивний опір змушує владу вступати в переговори і йти на поступки.
230

Як тільки рух опору продемонструє здатність використовувати реальну стратегію і силу, його вже не вийде ігнорувати. Можновладці почнуть стукати в двері ключових рухів, просити про переговори та зміни, які будуть відповідати цілям руху і вмотивують опір на зниження активності.




  • цій версії майбутнього, однак, групи опору починають управляти ситуацією. Вони розуміють, що більшу частину історії саме владні люди управляли всім, змушуючи групи опору або колонізовані на-роди йти в оборону, відповідати на атаки, постійно шукати збалансований підхід. Однак, порушення роботи систем і нафтова криза створять катаклізми для можновладців: деякі через роботу організо-ваних груп опору, деякі через громадські заворушення і дефіцит, а деякі – через соціальні і екологіч-ні наслідки століть і тисячоліть примусу. Можливо вперше в історії, можновладці будуть глобально слабшими і будуть зайняті кризами, які будуть погіршуватися одна за одною. Це надає групам опору, автономним культурам і громадам найважливішу можливість для встановлення і підтримання самов-рядування.


Цілі: вразити ключові вузли індустріальної і економічної систем, виводячи їх з ладу і знищуючи їх. Провести суттєве зменшення промисловості і споживання. Логічно привести до поступок, перего-ворів, соціальних змін, якщо це прийнятно. Викликати розвал конкретних компаній, індустрій і еко-номічних систем.
Діяльність: здебільшого рішуча (ефективний саботаж) і підтримувальна (допоміжна), але форму-вальна (навчальна) там, де це необхідно для зриву роботи систем. Командири і бійці повинні бути все більш зрілими, хоча вступ у фазу рішучої боротьби означатиме високий рівень зносу кадрів опору. Немає сенсу діяти неконкретно; члени опору в цьому альтернативному майбутньому, які присвятили себе збройному опору, вступають в боротьбу знаючи, що вони втратять або життя, або свободу. Вони знають, що будь-якого кращого результату потрібно домогтися навиком і вправністю.
Організація: значне навантаження лягає на підпільні мережі. Оперативна координація зусиль і дій


  • обов’язковою для ефективного ураження систем. Набір в організацію триває, особливо щоб набрати допоміжний персонал, і щоб компенсувати знос кадрів. Однак, протягом цього етапу, спостерігаються серйозні спроби інфільтрації (спроби проникнення ворогів в організацію). Інфільтрація НЕ наскіль-ки ефективна, наскільки могла б бути, тому що підпільні мережі набиралися в основному на ранніх етапах (до повномасштабних дій), щоб гарантувати присутність групи довірених лідерів і командирів, які формують основу мереж. Відкриті організації здатні до широкої мобілізації завдяки різноманітним соціальним, політичним і матеріальним кризам. На поточний момент, борців починає зачіпати поту-жна зворотна реакція людей, які повинні були б бути на їхньому боці, таких як більшість лібералів, особливо в момент, коли влада почне тиснути на відкритих активістів.


Етап IV - Рішуче руйнування інфраструктури
Преамбула
Остаточна руйнація інфраструктури – це ще один крок вперед від роботи по порушенню систем. Первинною метою є максимальне руйнування індустріальної інфраструктури, робота якої засно-
вана на видобутку і використанні нафти. Цей етап – крайній захід, тому що в найкращому випадку він взагалі не буде потрібен. У разі розгортання оптимістичного варіанту цього сценарію, збіг кризи і порушення роботи інфраструктури буде поєднуватися з інтенсивною діяльністю відкритих рухів, які змусять владу прийняти соціальні, політичні та економічні зміни; урізати споживання, за умови, що це співпаде з щирим прагненням перейти до екологічно стійкої культури. Але оптимістичний хід сце-нарію малоймовірний. Ймовірніше те, що володарі (та й багато звичайних людей) будуть триматися за цивілізацію, навіть коли вона буде валитися. І, швидше за все, вони підтримають авторитарну владу, якщо їм буде здаватися, що вони збережуть своє становище і привілеї.
Ключова проблема, до якої ми повертаємося знову і знову – це час. Незабаром ми досягнемо (якщо ми ще не досягли) моменту запуску нестримного глобального потепління.

231

Етап порушення роботи систем (етап ІІІ) цього гіпотетичного сценарію передбачає вибірковість. Сабо-таж роботи систем планується таким чином, щоб удар припав насамперед по індустрії, а не по людях. Але індустріальні системи жорстко пов’язані з цивільними інфраструктурами. Якщо виборчі атаки не матимуть належної дії, то деякі члени опору можуть зробити висновок, що тільки рішуче руйнування всієї системи може утримати планету від перетворення в попіл.


Різниця між етапами III і IV цього сценарію може здаватися незначною, оскільки на рівні діяльності вони обидва припускають скоординовані дії для порушення роботи індустріальної інфраструктури у великих масштабах. Але етап III вимагає часу для виконання роботи: ослаблення систем, мобілізацію людей та організацій, нарощування послідовних підривних дій. Етап III також завчасно попереджає звичайних людей про необхідність підготовки. До того ж, етап III надає час, щоб опір підготувався ло-гістично, організаційно, що дозволяє здійснити перехід до етапу IV. Різниця між цими двома етапами полягає в здібностях, можливостях і стриманості. Щоб борці опору перейшли від етапу III до етапу IV, їм потрібно 2 моменти: навик організованості, координації для повномасштабних дій і впевненість, що більше немає сенсу очікувати соціальних змін та реформ, достатніх для досягнення успішного ре-зультату за їх графіком. У нашому сценарії, обидва етапи рятують життя людей і не тільки людей. Але, якщо повномасштабна відкрита мобілізація не відбудеться по ходу обвалення, етап IV стає найефек-тивнішим способом рятувати життя.
Уяви собі, що ти їдеш в машині, через місто, повне пішоходів. У цій машині знаходяться цивілізо-вані люди, а зовні – всі решта видів живих істот і не цивілізовані люди, або люди, для яких цивілізація не є благом, а також ті, кому ще тільки належить з’явитись на світ. Немає необхідності підкреслювати, що ті, хто знаходяться всередині машини дуже поступаються числом тим, хто зовні. Але водій машини поспішає і жене щосили, розрізаючи натовп, травмуючи і вбиваючи маси пішоходів. Більшість твоїх сусідів-пасажирів особливо не переймаються, їм є куди поспішати, і вони раді їхати вперед незважаю-чи на ціну просування. Деякі пасажири засмучені ситуацією. Вони бачать, що якщо водій жене швид-ко, то машина обов’язково у щось вріжеться і пасажири отримають травми. «Не хвилюйтеся» - каже їм один чоловік. Його розрахунки показують, що маса тіл накопичиться перед машиною рано чи пізно повністю зупинить її безпечним чином. Будь-яке втручання пасажирів буде необачним і обов’язково спровокує осуд водія. Гірше того, пасажир, що порушує «спокій» може бути викинутий з автомобіля і пізніше його можливо навіть переїдуть.
Ти, на відміну від більшості пасажирів, більше схвильований кривавою бійнею зовні, ніж безпекою пасажирів всередині. Ти також знаєш, що ти просто повинен щось зробити. Ти можеш спробувати ви-стрибнути з вікна і втекти, але згодом машина, розсікаючи натовп, поїде в далечінь і ти втратиш мож-ливість якось вплинути на ситуацію. Так що ти вирішуєш саботувати автомобіль зсередини, переріза-ти дроти, відірвати підлогу і активувати гальма, збити машину з курсу, зробити хоч щось, що можеш.
Як тільки інші пасажири зрозуміють, що ти робиш, вони спробують тебе зупинити, може навіть убити. Ти повинен вирішити чи будеш ти зупиняти машину різко або повільно. Машина їде вже на-стільки швидко, що, якщо зупинити її різко, то це кине пасажирів до переду, де стоять сидіння і вперед по проходу. Це може вбити декого з них. Але якщо зупинити її повільно, то невідомо скільки невинних людей будуть збиті по ходу гальмування. А якщо просто змусити машину загальмувати, то водій змо-же зремонтувати машину і знову розігнати її.
Так що ж ти будеш робити? Якщо ти вирішиш зупинити машину якомога швидше, тоді ти вчи-ниш так само як люди, які здійснюють план етапу IV. Ти вирішив, що зупинити руйнування якомога швидше важливіше, ніж будь-які зміни або реформи. Звичайно, навіть припиняючи руйнівний рух найбільш різким способом, ти можеш зменшити кількість жертв серед пасажирів. Ти можеш сказати людям, щоб вони сіли, пристебнулися, приготувалися до зіткнення. Послухаються вони – це вже друге питання, але це вже їх відповідальність, а не твоя.
Дуже важливо не зрозуміти перекручено мету етапу IV в цьому альтернативному сценарії майбут-нього.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33

Схожі:

Глибинний екологічний опір iconЛекція №1 Тема Наука про опір матеріалів. Основні гіпотези І передумови. Предмет І завдання науки про опір матеріалів
Опір матеріалів – це наука про інженерні методи розрахунку на міцність, жорсткість І стійкість елементів машин І споруд
Глибинний екологічний опір iconТема. Культура І духовне життя в Україні в роки непу
Політика більшовиків у царині культури. “Українізація”. Г. Гринько, О. Шумський, М. Скрипник. Опір “українізації”
Глибинний екологічний опір iconЖиття, віддане словесності
Максима Рильського нсп україни. Подвижник Франківського взірця, всеосяжний гуманітарій, науковець, перекладач, критик та історик...
Глибинний екологічний опір iconКурс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг»
«Комп'ютерні науки та інформаційні технології» спеціалізації «Інформаційні технології моніторингу довкілля»
Глибинний екологічний опір iconВиховний захід «планета захворіла» (екологічний журнал) Мета
Землі, плакати «Природа – наш спільний дім»; вислів М. Пришвіна про природу «Рибі – вода, птиці – повітря, звірю ліси, степи, гори....
Глибинний екологічний опір iconК. Д. Ушинського “шхуна “колумб”: поетика закритого твору
Лахтак”, “Шхуна Колумб”, “Мандрівники”, згодом роман “Глибинний шлях”. Молодого письменника насамперед турбувало питання якісного...
Глибинний екологічний опір iconНаказ №1072 Про проведення міського освітнього проекту «Екологічний марафон»
На виконання Програми охорони навколишнього природного середовища м. Суми на 2016-2018 роки, з метою проведення освітньо-інформаційних...
Глибинний екологічний опір iconОсвітній проект «в світі дерев»
Представляємо до вашої уваги освітній екологічний проект «В світі дерев» алгоритм роботи щодо ознайомлення з деревами найближчого...
Глибинний екологічний опір iconЗалишенець. Чорний ворон
Армія унр опинилася інтернованою за колючим дротом колишніх польських союзників. Однак збройна боротьба ще роками тривала майже на...
Глибинний екологічний опір iconЗалишенець. Чорний ворон Василь Шкляр
Армія унр опинилася інтернованою за колючим дротом колишніх польських союзників. Однак збройна боротьба ще роками тривала майже на...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка