Глибинний екологічний опір



Сторінка8/33
Дата конвертації15.03.2018
Розмір6.85 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   33




    • ній вони висловлювали осуд: «Людина, помиляючись, дуже сильно втрутилася в природу. Вона розорила ліси і цим змінила атмосферні умови і клімат. Деякі види рослин і тварин повністю зникли через діяльність людини, не дивлячись на те, що вони були основою природи. Всюди від диму і подіб-них йому елементів постраждала чистота повітря, а річки спаплюжені. Ці, та інші, речі є вторгненням




  • природу, яке люди нашого часу зовсім не помічають, але яке має величезне значення і моментально чинить свій хворобливий вплив не тільки на рослини, але і на тварин, а вони не мають здатність про-тивитись владі людини».

Незабаром по всій Європі з’явилися альтернативні громади. Невелике село Аскона в Швейцарії була антикультурним центром в 1900-1920 рр. Експерименти включали в себе «сюрреалізм, сучасний танець, дадаїзм26, язичництво, фемінізм, пацифізм, психоаналіз і природне цілительство. Ось лише деякі з тих, хто пройшов через Аскону: Карл Юнг, Айседора Дункан, Михайло Бакунін, Петро Кропот-кін, Володимир Ленін, Лев Троцький. Там шукав зцілення і алкоголік Герман Ґессе. Звичайно ж, зміни




  • суспільстві, навіть революція, були предметом обговорення в Асконі. Хаотичність альтернативних духовних, культурних і політичних трендів почала просочуватися в США. 20 серпня 1903, наприклад, анархістська газета в Сан-Франциско опублікувала довгу статтю, в якій описувалися експерименти, що проводилися в Асконі.

Як ми побачимо далі, зв’язок між Лебенсреформ, молоддю Вандерфьоґель і контркультурою хіпі 1960-х років в США є напрочуд міцним. Німець Едуард Бальтцер написав розлоге пояснення про при-родний спосіб життя і заснував вегетаріанську громаду. Бальтцер надихнув художника Карла Вільгель-ма Дифенбаха, який також організував кілька альтернативних громад і навчальних центрів, присвя-чених релігії, мистецтву і науці – все на основі ідей Лебенсреформ. В кінці XIX – початку XX століття художники Густо Гразер і Фідус створили, по суті, художній стиль німецької контркультури. Людей, які споглядають їх роботи, можна пробачити, якщо вони подумають, що полотна психоделічної гами,




  • кучерявими рослинами і голими тілами людей, які обіймаються – це обкладинки альбомів 1960-х років. Фідус навіть використовував в своїх роботах культовий символ миру.

Гразер був учителем і ментором Германа Гессе, і пізніше його підхопили Бітники. «Сіддхарта» і «Сте-повий Вовк», написані в 1920-х, були продані мільйонними тиражами в 1960-х в США. Один з істори-ків заявляє: «Справжня історична наука вкаже на Гессе, як на найважливіший зв’язок між європейсь-кою контркультурою його (Гессе) молодості і його нащадками в Америці».


На початку XX століття поряд з кількома мільйонами європейців у США іммігрували і прихильни-ки руху Вандерфьоґель і Лебенсреформ. Найбільш знаменитим іммігрантом з руху Лебенсреформ був доктор Бенджамін Луст, якого вважають батьком натуропатії і якого ми вже цитували. Гордон Кеннеді та Коуді Райан пишуть: «Все, від масажу і травництва до сироїдіння і руху проти вівісекції, від гідро-терапії до східних впливів на зразок йоги і аюрведи, охопили американську аудиторію завдяки Лусту».


  • книзі «Повернення до природи» він виступав проти забруднення води і повітря, вівісекції, м’яса, куріння, алкоголю, кави і загальноосвітньої системи. Нічого не нагадує? Ганді, будучи його шануваль-ником, надихнувся принципами Луста і відкрив клініку «Природне зцілення» в Індії.

Особливе прагнення до сонця і натуралізму привів багатьох з послідовників Лебенсреформ в теплі і сонячні Каліфорнію і Флориду. Поклоніння сонцю було в рівній мірі частиною Тевтонської релігії, паліативного відновлення здоров’я і прийняття свого тіла. Було набагато легше жити на вулиці




  • випрошувати їжу там, де температура ніколи не падає нижче нуля. Їх прозвали «хлопці природи» (Naturemensch), або сучасними примітивістами: вони розбили табір і почали залучати послідовників і учнів. Німецький іммігрант Адольф Ерет, наприклад, написав ряд книг про голодування, сироїдіння, користь загоряння голяка – книги, що стали канонічними для хіпі Сан-Франциско. Джипсі Бутс був ще одним зв’язком між Лебенсреформ і хіпі. Народжений в Сан-Франциско, він став послідовником німецького іммігранта Максиміліана Зікінгера. Після стандартних голодування, піших походів, йоги і ночівель в печерах він відкрив власну «Хатину здоров’я» в Лос-Анджелесі, яка, на подив багатьох, мала

успіх.
57


  1. Об’єктифікація, або уречевлення – ставлення до людини як до речі, як до об’єкта з погляду суб’єкта, що автоматично означає нерівність, майже завжди відбивається на реальних фізичних умовах життя «об’єкту».

  2. Урбанізм – властивість предмета або явища, пов’язана з містом і культурою міського життя.

Він також виступав за гроші на музичних фестивалях типу Монтеррей і Ньюпорт в 1967-1968 роках разом з Jefferson Airplane, Jimi Hendrix і Grateful Dead. Список особистих зв’язків між Вандерфьоґель




  • його «хлопцями природи» і хіпі дуже великий і являє собою безперервне культурне успадкування. Але перш ніж ми прогорнемо розповідь до 1960-х, важливо зрозуміти, що трапилося з Лебенсреформ і Вандерфьоґель в Німеччині за часів поширення нацизму.




    • кінці століття Німеччина була охоплена вихором ідей і змін. Існувала масова і політично-силь-на соціалістична партія SPD, яку один історик називав гордістю Другого Інтернаціоналу. У 1880 році вона отримала більше голосів, ніж будь-яка інша партія, а в 1912-му мала більшість в парламенті. SPD допомогла введенню першої парламентської демократії, включаючи повне визнання виборчих прав жінок, сприяла скороченню робочого дня, створила юридичні ради робітників і мережу соціального забезпечення. З погляду цих серйозних активістів, Вандерфьоґель і Лебенсреформ, «а особливо най-більш ідіотські з цих культів», були дрібними аутсайдерами. Основою соцпартії були робітничий клас і біднота, стурбовані виживанням і справедливістю, а учасники Лебенсреформ зі своєю йогою, духов-ністю, дієтами були майже суцільно середнім класом.

Тут ми бачимо, як ці утопічні ідеї приймають зловісні форми. Легко знайти суперечності в статті про рух Фолькіш (volkisch – нім. народний) у Вікіпедії, де стверджується: «Рух Фолькіш – це німецька інтерпретація народного руху з ухилом на фольклор і «природно пов’язані»... Коротке визначення має на увазі, що поняття може стосуватися тільки тих груп людей, які вважають, що людей формує їх «кров» або, іншими словами, їх успадкований характер. Відразу ж виникають проблеми. Стаття про Фолькіш позначена, як така, що відноситься до нацизму. Один з авторів Вікіпедії заявляє: «Особи-сто я вважаю образливим, що етнічне визначення «народний» прирівнюють до понять «націоналізм»




  • «расизм». Інший автор вказує на те, що засновники Фолькіш були мислителями лівого спрямування. Ще один вважає, що «ідея фолькіш цілком щиро нерасистська і люди на кшталт Ландауера і Міхзама (провідні німецькі анархісти свого часу) були представниками антирасистської течії Фолькіш. Зро-зуміло, чому німецька версія сторінки фокусує увагу на расистській версії: це культура провини за те, що романтизм сприймається як одна із спадщин Гітлера. Але потрібно розглядати і інші аспекти».

Хто правий? Культура, етнічна приналежність, фольклор і націоналізм – це все стрічки, вплетені історією в наш світ. Але у фолку все ж є перший філософ – Йоганн Готфрід фон Хердер, якому нале-жить сама ідея фольклору, культури простих людей, яку потрібно цінувати, а не зневажати. Він спону-кав німців пишатися своєю мовою, казками, мистецтвом, історією. Популістська привабливість його ідей і їх важливість для будь-якого народного руху, можливо, здадуться нам очевидними зараз – 200 років потому, – але в ті часи ідея високо цінувати народну культуру була новою і радикальною. Його особиста колекція фольклору та поезії стала поштовхом для загальнонаціонального захоплення фоль-клором, одним з прямих результатів впливу Хердер була творчість братів Грімм. Він також вважав, що всі, від короля до селян, відносяться до народу: принциповий відхід від панівної на той час думки, що тільки вельможі можуть бути носієм культури, а сама вона повинна наслідувати давньогрецьку. Він вірив, що його розуміння фолку (народного мистецтва) призведе до демократії, і підтримував Фран-цузьку революцію.


Хердер усвідомлював наскільки небезпечні крайності націоналізму, і виступав за повноправність євреїв в Німеччині. Він відкидав принципи расизму, кажучи, що значення мають відмінності в мові і культурі, але не в расі, і стверджував, що всі люди є одним біологічним видом. Він писав: «Жоден народ не є єдиним, богообраним. Ми повинні перш за все шукати істину і плекати сад загального блага». Ще одним ідеологом лівого комунітаризму був Густав Ландауер, німецький єврей. Він був одним з видат-них анархістів епохи Вільгельма аж до своєї смерті в 1919 році, коли він був заарештований Фрайкорп і забитий до смерті. Він був містиком, політичним письменником і активістом. Його біограф, Євген Лунн, описує ідеї Ландауера як « поєднання романтизму фолькіш і лібертарного соціалізму» і, отже, як «романтичний соціалізм». Він також був пацифістом, який відкидав насильство як колективний і індивідуальний інструмент революції. Він вірив, що створення лібертарних громад зможе «поступово звільнити людей від їх дитячої залежності від влади», держави, офіційної релігії та інших форм ієрар-

хії.


58


  1. Wandervogel (нім.) - Мандрівний птах. Також vogel в німецькій мові означає легковажну, вітряну людину, дивака-пройдисвіта.




  1. Дадаїзм - напрямок в західноєвропейському мистецтві початку XX ст.; характеризується ірраціональністю, безсистемністю, запереченням стандартів.

Його метою була побудова «радикально-демократичних громад, заснованих на спільній участі». Ланда-уер звертався до лівих письменників, художників, інтелектуалів і молоді, які відчували себе відкину-тими сучасністю та урбанізмом і висловлювали дуже реальну потребу – емоційну, політичну, духовну,
– в оновленні громад. У нього була повноцінна програма революційної трансформації суспільства. Сільські громади були першим практичним кроком до кінця капіталізму і експлуатації. Такі громади повинні були об’єднатися в федерації і, працюючи спільно, створити інфраструктуру нового суспіль-ства, заснованого на принципах рівності. Це був повністю прописаний маршрут, який ні на секунду не втрачав зі свого поля зору реальні умови гноблення реальних людей. Після Першої світової війни в Ні-меччині було сформовано приблизно сто громад, тридцять з яких були лівого спрямування, засновані або комуністами, або анархістами. Був також молодий жіночий рух, мета якого полягала в створенні автономної феміністської культури, подібної до сучасного лесбійського земельного руху в США.


    • чому була помилка цього утопічного руху опору? Проблема була в тому, що, як висловився істо-рик Петер Вайндлінг, він був «політично амбівалентним». Вайндлінг писав: «Вибухова хвиля утопіч-ного соціального протесту пішла в напрямках художності, німецького фолькіш, технократизму, які суперечать один одному». Деякі з цих напрямків відхилилися від ідей соціальної справедливості, були використані правими і в результаті стали частиною нацистської ідеології. Улюблені заняття Лебенсре-форм на зразок піших походів і вживання в їжу цільнозернового хліба сприймалися як спосіб зміцнен-ня політичного організму і популяризувалися нацистами. «Радикальне бачення здоров’я було в центрі націонал-соціалізму», писав Вайндлінг. А ось геї, лесбіянки, душевнохворі і анархісти сприймалися як «хвороби», які послаблювали німецьку расу в цілому.

Екологічні ідеї також були частиною нацизму. Здоров’я і фізична форма німецького народу стали нав’язливою ідеєю нацистської культури і залежали від їх зв’язку зі здоров’ям землі, від зв’язку як фі-зичного, так і духовного. Нацизм був дивним поєднанням романтизму і модернізму, як традиціоналі-сти, що озираються, так і футуристичні техноутопісти захоплювалися цією ідеологією. Ідеї нацистів в рівній мірі поєднували в собі науку і емоційність.


Історик Девід Блекберн писав: «Націонал-соціалізму27 вдалося примирити, як мінімум в теорії, два потужних і суперечливих імпульси кінця XIX століття і отримати вигоду від обох. Одним з імпульсів була закоханість у сучасне і технократичне, де спостерігається продовження епохи Вільгельма: від нацистських євгеністів до дорожніх робітників. Іншим імпульсом був культурний переворот проти сучасності і машинної цивілізації, наполегливо нав’язаний нацистами як в освіті еліт, так і обива-телів».
Давайте згадаємо ще одного політичного активіста тих часів. Еріх Міїхзам, німецький єврей, анар-хіст, письменник, поет, драматург, естрадний виконавець. Він був провідним радикальним мислите-лем і агітатором Веймарської республіки і отримав міжнародне визнання за театральні постановки, які сатирично висміювали Гітлера. Він з великим інтересом ставився до можливості поєднувати анар-хізм, теологію та громадське життя, проводив час в громаді Аскону. Як і інші ліві, він був заарешто-ваний нацистами і пройшов концтабори Зоненбург, Бранденбург і Ораніенбург. Інтелектуальна еліта всього світу протестувала і вимагала звільнення Міїхзама, але безуспішно. Коли його дружині Зензль дозволили його побачити, то вона не впізнала чоловіка, настільки було понівечене його обличчя. Охо-ронці били і катували його протягом 17 місяців. Вони змушували його копати власну могилу, вибива-ли йому зуби, випалювали свастику на голові. Вони навіть змушували його співати нацистський гімн,


  • він замість цього співав «Інтернаціонал». Останнє катування закінчилася проломленим черепом і смертельною ін’єкцією. Потім його тіло повісили в туалеті.

Нездоланна безцільність і блідий нарцисизм величезної частини сучасної контркультури не може навіть наблизитися до непереможної мужності і витримки цієї людини. Ретельно аналізуючи ці ма-теріали, я змушена допустити деяку частку відчаю: чи знайдеться місце нашому рухові між жорстоким фашизмом і марною безпорадністю? Існування Еріха Міїхзама – ось гідна відповідь. Також, якщо пе-регорнути історію в зворотному порядку і допустити, що нацисти визначили ідеї фолькіш, то ця думка 59 27. Націонал-соціалізм - ідеологічна платформа, що стала основою побудови фашистського режиму.



Існували німецькі ліві, які боролися за радикальну (тобто повну) демократію і справедливість, не див-лячись на їх комунітарність, а завдяки їй. Сучасний екологічний рух може багато позичити з історії. Дженет Біл і Петер Штауденмайер (Janet Biehl, Peter Staudenmaier) в своїй книзі «Екофашизм: уроки німецького досвіду» досліджують ідею того, що фашизм та інші реакційні політичні явища є «ймовір-но неминучою траєкторією будь-якого руху, який визнає існування громадських і соціальних проблем і бореться з ними, але не визнає того, що коріння проблем йдуть в саму систему, і не чинить активного опору політичним та економічним структурам, що породжують проблеми. Ухилення від соціальних змін на користь індивідуальної трансформації, уперта аполітична неприязнь за часів кризи можуть привести до жахливих наслідків».
Найстрашніше, до чого може привести сучасна альтернативна культура, – це дурість. Так, в США фашизм з великою ймовірністю сформується з існуючих правих ідеологій, що спираються на невдо-волення слабкої і бідної більшості, а не з середовища відвідувачів тренінгів нью-ейдж. А друзі Мері Джейн відомі своєю відразою лише до регулярного миття. Німецькі іммігранти привезли в США Ле-бенсреформ і Вандерфьоґель і не посіяли насіння фашизму. Жоден з рухів не веде неодмінно до фа-шизму. Але ми повинні уважно поставитися до того, як початково-прогресивні ідеї типу екології та прав тварин переплітаються з фашистським рухом.
Альтернативна культура, зосереджена на внутрішніх індивідуальних переживаннях, чи вони пси-хологічні, чи духовні, не спроможна створити рух опору і не важливо скільки суспільних підвалин вона ігнорує. По суті, Вандерфьоґель заявляли: «Ми з несхваленням дивимося на всіх, хто називає нас політичним рухом», а їх гаслом було «Відсутність мети – наша сила». Але, як вказував Лакьор, «Відсутність інтересу до суспільних справ – це не громадянське благодіяння, а нездатність мислити політичними категоріями і не допомагає людям уникнути участі в політичних катастрофах. Вандер-фьоґель прийшов до повного краху: вони не підготували своїх членів до активної громадянської по-зиції. Як соціалістична молодь, так і католики стояли на більш міцному фундаменті, у кожної з груп був ряд ідей, які вони поділяли. Але в навчанні вільної молоді існував небезпечний вакуум, занадто відкритий для морального релятівізму28 і нігілізму».
Ми стоїмо перед ще однією катастрофою і, якщо не виконаємо нашу місію, то майбутнього, в яко-му ми зможемо навчитися на своїх помилках, у нас вже не буде. Така ж «відсутність інтересу» – що часто є позицією самовдоволеної відчуженості, – знищує наш останній шанс на опір. Ми не готуємо-ся до руху за активне громадянське суспільство і за все, що воно має на увазі: самовідданість, муж-ність, самопожертву, які необхідні для справжнього опору. Ті, хто може порадити лише самоусунення


  • індивідуальне самозаспокоєння перед обличчям жорстокості, не мають моральної опори. Сучасні послідовники Вандерфьоґель приходять до точно такого самого нігілізму, повторюючи, що всьому кі-нець, рід людський пройшов свій шлях і Земля залишиться в спадок бактеріям. Паралелі точні. Який підсумок?Вандерфьоґель пішли на Першу світову, де вони «канули у Фландрії і Вердуні». Серед тих, хто повернувся з війни, невелика, але сильна меншість стали комуністами. Трохи більша частина сформувала профашистські групи правого крила. Але в основному послідовники Вандерфьоґель ста-ли аполітичними і апатичними. «Це було не випадковим розвитком подій», писав Лакьор.

Тепер прийшла пора реального світу канути в своїй Фландрії і Вердуни – в безглуздому потоці крові видів, що зникають день у день. Поки ще живі лісові дрозди, маленькі коричневі ангели лісових хащ. Все ще живі лічені екземпляри північної леопардової жаби. Можливо, вже не стало бірманської зірча-стої черепахи з її панциром, подібним до золотої пуанзети: в останній раз після 400-годинних пошуків за допомогою спеціально натренованих собак вдалося виявити лише п’ятьох. Якщо більшість з нас залишаться апатичними і аполітичними, то вони точно помруть.


Ось вона, історія, що лежить в основі сучасної альтернативної культури. Ця культура вбирає в себе риси романтизму, Вандерфьоґель, Лебенсреформ, просочується через Бітників і хіпі, і розпадається на ряд субкультур, кожна з яких акцентує увагу на чомусь своєму – психологічній самодопомозі, на вірі в 12 кроків або на духовних практиках нью-ейдж.
60
28. Моральний релятивізм – сприйняття всіх моральних і етичних норм як відносних – а отже, несуттєвих.
Сформувався ряд ідей і норм поведінки, які ледь усвідомлюються, але ґрунтовно домінують в ліво-му середовищі. Зараз моя мета – повноцінно вивчити дані течії, щоб ми могли спільно вирішити, які з них корисні, а які згубні для культури опору. В рамках нашого обговорення я протиставляю «альтер-нативну» культуру культурі «опозиції», хоча прекрасно розумію, що в реальному житті все зовсім не так однозначно. Багато з цих норм і поведінкових шаблонів формують цілу гаму, в рамках якої люди переміщаються з відносною легкістю.
Мій досвід показує, що між цими течіями, що суперечать одна одній, часом відбуваються лобові зіткнення абсурду і сміливості, часто в рамках одного вечора. Праведну вечерю веганів, що складаєть-ся з ще більш праведно-підібраних продуктів, закінчувалася доблесною атакою на паркан військової бази, який ми розфарбовували фарбою з балончиків під пісні в стилі Вікка29, так, ніби це могло розва-лити той паркан. Ах, молодість!


  • була долучена до деяких з цих культурних понять і практик в підлітковому віці. Я добре знаю, що таке коло любові30, жіноче коло і очищення чакр. Зі зрозумілих причин я захоплювалася безліччю напрямків альтернативної культури. У 16 років ти сприймаєш боротьбу з владою як питання життя і смерті, а всю ієрархію – як самоочевидне домінування31. А між тим, на різних конференціях і зустрічах люди кажуть, що індивідуальні зміни – це зміни політичні, або навіть наполягають, що зміни можливі ТІЛЬКИ в цій сфері. Я точно знала, що така позиція хибна, але суперечки з напрямком нью-ейдж за-кінчувалися моєю поразкою – духовним самовдоволенням і кліше Ганді. Той факт, що у мене дегенера-тивне захворювання, ці люди обертали проти мене.

Занадто багато потенційних активістів, яким не вистачило ні мужності, ні самовідданості, загу-билися в такому ж бардаку. Наступну критику я пропоную в надії, що разом ми здатні на більше. Опиратись на індивідуальні зміни – яскрава ознака лібералізму. Індивідуалізм подається під різними соусами, настільки різними, що їх прихильники навіть не здогадуються про те, що всі вони належать до однієї групи. Але під поверхневими відмінностями проступає спільність форм індивідуалізму, що формує цілу гаму напрямків. Гамма починається з запекло аполітичних відвідувачів воркшопів: тільки особистість є гідним проектом і тільки особистості здатні змінюватися. Далі ми зміщуємося в сторону громадської усвідомленості, що включає в себе людей, які визнають пригнічення, але щиро вірять в ліберальні заходи: в основному, освіту, психологічні зміни і «особистий приклад».




  • самому кінці гами спостерігаємо, як стиль життя однієї людини стає особистісною чистотою, а сама особистість оголошується політичним актом. Такі люди часто здатні на переконливий радикаль-ний аналіз пригнічення, який вони завоювали кров’ю і яро захищають. Тут маємо різноманітні групи типу веганів, лесбійських сепаратисток і практикуючих анархо-примітивістів. Кожен з них був би до глибини душі ображений, якби ми назвали його лібералом. Але якщо вони пропонують рішення тіль-ки в рамках індивідуальних мір (і при цьому відкидають політичний опір як «участь у системі гніту»), то їх програма, в решті-решт, ліберальна і приречена на провал, незважаючи на системний аналіз і відданість послідовників.

Характеристика опозиційної культури, що її визначає, з іншої сторони в тому, що вона оголошує себе колискою опору. Там, де альтернативна культура прямує до особистих змін, опозиційна піджив-лює серйозний рух політичної трансформації інститутів контролю суспільства. Вона розуміє, що не-обхідним є фізичне повалення існуючих систем влади, і що така справа потребує величезної мужності, присвячення, ризику і, можливо, жертв.



  1. http://en.wikipedia.org/wiki/Celtic_Wicca




  1. Mosh Pit - духовна практика, опосередковано реалізує тілесно-орієнтований підхід – виглядає як безліч дотиків учасників групи до кожного з них по 61 черзі.




  1. Авторка має на увазі, що домінування як таке є злом, а зріла людина здатна розрізняти домінування і ієрархію і здатна приймати необхідність підпорядкування.

АЛЬТЕРНАТИВНА КУЛЬТУРА

ОПОЗИЦІЙНА КУЛЬТУРА

Сприймає участь в політиці вороже та з апатією

Свідомо бере участь в опорі

Сприймає зміни як психологічні так і культурні

Сприймає зміни як економічні, так і політичні

Ціллю є свідомість окремої людини

Ціллю є реальні запровадження

Підліткові цінності руху молоді

Зрілі цінності проникливості і відповідальності

Будь-який авторитет одразу відкидається

Культивує розумний авторитет

Атакує соціальні стандарти

Вважає правильним атакувати будь-які







обмеження

Цінує враження

Тверда прихильність до морального кодексу на







основі загальних прав людини

Цінує вигнанця-одинака

Цінує відданість і солідарність

Ціль – відчувати себе «справжнім», безпосередні

Цілі – турботи зрілих людей: ведення

відчуття

суспільства, повчання молоді, участь в







загальному пориві зробити світ кращим

Відчуження моральних норм

Атакує структури влади

Політика емоцій, де чуттєві стани переважають

Суспільна політика, яка цінує відповідальність,

ефективну стратегію і тактику

взаємодопомогу, етику праці – спирається на







самоконтроль дорослих та зрілих людей

Політика – це те, що ти є

Політика – це те, що ти робиш

Відносини між людьми спотворюються

Відносини між людьми спотворені системами

політичним опором. Виграти може тільки

влади і гніту. Виграти має справедливість, навіть

просвітлене створіння

якщо на це піде декілька змін поколінь

У якості загальної стратегії використовується

Не підтримує системи гніту, але активно бере

неучасть/самоусунення

участь у боротьбі проти несправедливості

Моральна сила молодості відрізана від дієвості

Ідеалізм стримується досвідом



внутрішньою ворожнечею






питаннями належності до групи




Присвоєння культурних цінностей

Повернення культурних цінностей та їх захист







(група пригнічених)







Повага до культури, політична солідарність







(союзники)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   33

Схожі:

Глибинний екологічний опір iconЛекція №1 Тема Наука про опір матеріалів. Основні гіпотези І передумови. Предмет І завдання науки про опір матеріалів
Опір матеріалів – це наука про інженерні методи розрахунку на міцність, жорсткість І стійкість елементів машин І споруд
Глибинний екологічний опір iconТема. Культура І духовне життя в Україні в роки непу
Політика більшовиків у царині культури. “Українізація”. Г. Гринько, О. Шумський, М. Скрипник. Опір “українізації”
Глибинний екологічний опір iconЖиття, віддане словесності
Максима Рильського нсп україни. Подвижник Франківського взірця, всеосяжний гуманітарій, науковець, перекладач, критик та історик...
Глибинний екологічний опір iconКурс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг»
«Комп'ютерні науки та інформаційні технології» спеціалізації «Інформаційні технології моніторингу довкілля»
Глибинний екологічний опір iconВиховний захід «планета захворіла» (екологічний журнал) Мета
Землі, плакати «Природа – наш спільний дім»; вислів М. Пришвіна про природу «Рибі – вода, птиці – повітря, звірю ліси, степи, гори....
Глибинний екологічний опір iconК. Д. Ушинського “шхуна “колумб”: поетика закритого твору
Лахтак”, “Шхуна Колумб”, “Мандрівники”, згодом роман “Глибинний шлях”. Молодого письменника насамперед турбувало питання якісного...
Глибинний екологічний опір iconНаказ №1072 Про проведення міського освітнього проекту «Екологічний марафон»
На виконання Програми охорони навколишнього природного середовища м. Суми на 2016-2018 роки, з метою проведення освітньо-інформаційних...
Глибинний екологічний опір iconОсвітній проект «в світі дерев»
Представляємо до вашої уваги освітній екологічний проект «В світі дерев» алгоритм роботи щодо ознайомлення з деревами найближчого...
Глибинний екологічний опір iconЗалишенець. Чорний ворон
Армія унр опинилася інтернованою за колючим дротом колишніх польських союзників. Однак збройна боротьба ще роками тривала майже на...
Глибинний екологічний опір iconЗалишенець. Чорний ворон Василь Шкляр
Армія унр опинилася інтернованою за колючим дротом колишніх польських союзників. Однак збройна боротьба ще роками тривала майже на...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка