Голосіївського району міста Києва



Дата конвертації09.03.2018
Розмір76.9 Kb.


Централізована бібліотечна система
Голосіївського району міста Києва



ЦРБ ім. М.О.Некрасова

Цикл «Мистецька спадщина»



Там де за тихим за Дунаєм,

на землі є Божий рай

до 200-річчя від дня народження композитора
й драматурга Семена Гулака-Артемовського

1813-1873






Бібліографічний огляд

2013
Бібліографічний огляд «Там де за тихим за Дунаєм, на землі є Божий рай» присвячений 200-річчю із дня народження українського композитора, співака, драматичного артиста, драматурга, автора першої української опери Семена Гулака-Артемовського.


Семен Степанович Гулак-Артемовський. своєю оперою "Запорожець за Дунаєм" (вперше поставлена 1863 р.) заклав основи українського класичного оперного мистецтва. Гулак-Артемовський - автор дивертисменту "Українське весілля", музики до водевілю "Ніч напередодні Іванового дня" багатьох українських пісень, зокрема, "Стоїть явір над водою" (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838), "Спать мені не хочеться" та інших.


Бібліографічний огляд «Там де за тихим за Дунаєм, на землі є Божий рай» розрахований на широке коло читачів, і містить матеріали із джерел Інтернету, а також літературу з фондів ЦБС Голосіївського району.


Відповідальна за випуск Л.Кобилко

044-257-23-68


© ЦРБ ім. М.О.Некрасова ЦБС Голосіївського району м. Києва

Творчий шлях митця

Народився Семен Гулак-Артемовський у селі Гулаківка неподалік містечка Городище Черкаського повіту Київської губернії в сім’ї священика, що походив із відомої своїми давніми традиціями козацької родини.

Давній їхній козацький рід виводився із селища Артемовська, а одного із предків за веселу одчайдушну вдачу прозвали “гулякою”. Від того й пішло подвійне родинне прізвище Гулаків-Артемовських.

У 11-річному віці його віддають у Київське духовне училище. Однак через захоплення найбільше музикою та співом у митрополичому хорі Софійського собору занедбує навчання. По смерті батька в 1830 р. його таки відраховують з училища. Але здібного співака із чудовим голосом приймають у хор Михайлівського монастиря, де він незабаром став солістом. 1835 року повертається на навчання в семінарію, успішно здаючи іспити.

У 1836 р. у житті С. Гулака-Артемовського трапилась важлива подія, яка визначила його подальшу долю. Його спів почув російський композитор Михайло Глинка й, захоплений чудовим голосом, запросив юнака до Петербурга, де на той час формувалася придворна хорова капела. Гулак-Артемовський відразу поїхав до Петербурга, а Глинка затримався, відвідуючи заможні шляхетні українські родини. Проте вакансії в хорі були заповнені, і С. Гулак-Артемовський залишився в чужому місті без роботи й грошей. Повернувшись до Петербурга, Михайло Глинка допоміг юнакові, поселив у себе на квартирі, почав активно його готувати до сценічної діяльності. Спеціально для нього він написав два романси («Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи, соловейку» на тексти В. Забіли).

Саме в цей час Семен знайомиться з Т. Г. Шевченком. Відносини швидко переросли в щиру, теплу дружбу, що продовжувалася протягом багатьох років. Про поета хлопець знав давно, бо в його сім’ї виховувався двоюрідний брат поета Євдоким Савович Шевченко.

З 1838 p. C. Гулак-Артемовський співає в придворній капелі. Успіхи юного українця були разючі. На одній із вечірок на квартирі композитора приймається рішення відправити Семена Гулака-Артемовського на навчання до Італії. У 1839 р. О.Драгомижський, М.Глинка, П.Степанов, В.Волконський влаштовують благодійний концерт, а гроші за нього дають співакові для навчання у Флоренції та Парижі. Дебют Семена Гулака-Артемовського на сцені Флорентійського оперного театру відбувся в 1841 р.

Співак блискуче виконав партії в операх «Лючія ді Ламмермур» Доніцетті та «Беатріче ді Тенда» Беріліні. На флорентійській оперній сцені він виступав лише один сезон, а потім повернувся до Петербурга, де як соліст імператорської опери впродовж 22 років виступав на сцені й виконав понад 50 партій переважно з італійського репертуару. Голос Гулака-Артемовського сучасники порівнювали з голосом знаменитого італійця Тамбуріні.

У 1850 гастролював у Москві, Тулі, Харкові, Курську, Воронежі. За 24 роки сценічної діяльності проспівав 51 оперну партію. Серед них: Невідомий («Аскольдова могила» О. Верстовського), Мамай («Куликовська битва» А. Рубінштейна), Клод Фролло («Есмеральда» О. Даргомижського), Громбій, Гішка («Громбій», «Пан Твардовський» О. Верстовського), Мазетто («Дон Жуан», Альфонс, , «Фаворитка», «Любовний напій» Г. Доніцетті), ді Луна («Трубадур» Дж. Верді), («Фра-Дияволо» Д. Обера), Яго («Отелло» Дж. Россіні), Фард («Норма», «Пуритани» В. Белліні), Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Ульріх («Роберт-Диявол» Дж. Мейєрбера), Оберон («Вільний стрілець» К. Вебера), Суддя річмандський («Марта» Ф. Флотова),

Водночас, хоч і не часто, він виступав як драматичний актор, завойовуючи прихильність публіки. Серед його ролей був Чуприна з п’єси «Москаль-чарівник» І. Котляревського. Театральні критики відзначали, що артист небагато в чому поступається тут самому Михайлу Щєпкіну, неперевершеному виконавцю цієї ролі.

За свідченнями сучасників, Семен Гулак-Артемовський був ще талановитим художником-мініатюристом. У 1854 р. він склав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії».

Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського — створення за власним сюжетом першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм». Сюжет твору підказав йому М.Костомаров. Прем’єра відбулася в 1863 р. у Маріїнському театрі Петербурга, наступного року — у Великому театрі в Москві. Партію Карася виконував сам композитор. Однак через утиски української культури з боку уряду царська цензура майже 20 років забороняла постановку опери. На українській сцені її вперше поставив у 1884 p. M. Кропивницький, забезпечивши цьому твору довге сценічне життя. Опера «Запорожець за Дунаєм» приваблює демократичним характером сюжету, мелодійністю музики, що увібрала барви українського пісенного мистецтва, колоритністю образів, соковитим народним гумором. Це творіння великого майстра стало міцним підґрунтям національного оперного мистецтва.

На сюжети українського життя С. Гулак-Артемовський написав ще вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля» та власний водевіль «Ніч напередодні Івана Купала». Як і при постановці опери «Запорожець за Дунаєм», в «Українському весіллі» композитор виконував роль одного з персонажів — свата, а у водевілі співав написані ним пісні-романси: «Стоїть явір над водою», «Спать мені не хочеться», які досить швидко набули популярності серед широкого загалу шанувальників української пісні.

Прогресивний світогляд С. Гулака-Артемовського формувався під впливом ідей Тараса Шевченка, і саме своєму духовному наставнику композитор присвятив пісню «Стоїть явір над водою».

У 1864 С. Гулака-Артемовського звільнюють із Маріїнського театру, призначивши пенсію.

Семен Степанович переїжджає до Москви. Ще декілька разів виходить на сцену Великого театру, проте, майже, повністю втративши голос, у наступному 1865 році назавжди залишає сцену

Саме в Москві С. Гулак-Артемовський вирішує активно зайнятися практичним лікуванням людей гіпнозом, у результативність якого він глибоко вірив. Ще в Петербурзі співакові вдалося отримати офіційний дозвіл на таку діяльність.

У Москві С. Гулак-Артемовський оселився біля церкви Різдва в невеликому двоповерховому дерев’яному будиночку, який дуже швидко стає широковідомим багатьом людям. Поголос про лікувальні сеанси колишнього уславленого співака ширився з кожним днем. За винятком неділі та релігійних свят, С. Гулак-Артемовський приймав щодня 30 – 40 осіб, не беручи з них за сеанси гіпнозу жодної копійки. «Це не мистецтво, а дар, і я не маю права брати за нього винагороду», — говорив Семен Степанович. Майже 10 років Гулак-Артемовський займався лікарською практикою.

Помер він 5 квітня 1873 р. і похований у Москві на Ваганьковському кладовищі (нині ділянка №33). Над похованням був встановлений скромний могильний камінь із написом. Могила із часом загубилася, але в 1952 році, зусиллями акторів Московського музичного театру ім.. Станіславського й Немировича-Данченка, місце захоронення було віднайдено й встановлена колона з мармуровою вазою.

В історії української культури Семен Степанович Гулак-Артемовський уславився своїм багатогранним талантом дарувати людям високі зразки музичного мистецтва і як фундатор української опери, створивши свого незабутнього «Запорожця за Дунаєм».

У 1966 р. на батьківщині співака створено меморіальний музей, а в 1971 в Городищі встановлено пам’ятник Гулаку-Артемовському (ск. Г. Кальченко). У Києві на фасаді будинку по вул. Набережно-Хрещатицькій, 31, де жив музикант, установлено меморіальну дошку. Дніпром курсує теплохід, що носить ім’я співака.
Рекомендована література
Гулак-Артемовський С. С. Запорожець за Дунаєм : опера на три дії : партитура. – К. : Муз. Україна, 1979. – 96 с.

Височинська Л. Й. Видатний український композитор і співак : (Семен Гулак-Артемовський) / Л.Й.Височинська. – К., 1963. – 48 с.

Кауфман Л.С. Семен Гулак-Артемовський / Л. С. Кауфман – К. : Муз. Україна, 1981. – 52 с.

Кауфман Л.С. С. С. Гулак-Артемовский. Жизнь. Личность. Творчество / Л. С. Кауфман. – М. : Музыка, 1973. – 168 с.

Семен Гулак-Артемовський. // Українські співаки у спогадах сучасників. – К., 2003. – С.20-24.

Періодичні видання

Злетів на крилах дарованих Глінкою : (С. Гулак-Артемовский). // Віче. – 2013. – №3(лютий). – С.6.

Панкратьев, С. Талант милостью божьей : (С.Гулаку-Артемовскому – 200). / С. Панкратьев. // Киевский вестник. – 2013. –  19 февраля. – С.4.

Кирей, В. Фундатор української опери зцілював хворих : (до 200-річчя Семена Гулака-Артемовського). / В.Кирей. // Урядовий кур’єр. – 2013. – 16 лютого. – С.19.

Александрова, О. «Там за тихим за Дунаем, на земле есть божий рай» : (195-летие С.Гулака-Артемовского, великого певца и композитора). /О.Александрова. // Киевский вестник. – 2008. –  16 февраля. – С.6.

Макаренко І. Композитор-цілитель : [до 190-річчя від дня народження С. Гулака-Артемовського та 140-річчя постановки опери «Запорожець за Дунаєм»]. / І. Макаренко. // Укр. культура. – 2003. - №3-4. – С.30 31.


Інтернет-ресурси
Гулак-Артемовський Семен Степанович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: http://uk.wikipedia.org/wiki/Гулак-Артемовський_Семен_Степа­нович.

Гулак-Артемовський [Електронний ресурс] // Muzofon. com. – : http://muzofon.com/search/гулакартемовський. Опера С. Гулака-Арте­мовського «Запорожець за Дунаєм».

Гулак-Артемовський Семен Степанович [Електронний ресурс] // Всі біографії. http://himiki.org.ua/muzyka/ukr/14-gulak-artemovskiy.

Мельник О. Сім іпостасей Гулака-Артемовського[Електронний ресурс] / О. Мельник // Українська газета плюс. – 2008. – № 45. – : http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=2536. – .

Могила Семена Гулака-Артемовського [Електронний ресурс] – : http://ukrainianplaces.com/node/3111. - .

Семен Гулак-Артемовський [Електронний ресурс] // Українські пісні. – : http://www.pisni.org.ua/persons/573.html. - .Пісні на музику С. Гулака-Артемовського.

Семен Степанович Гулак-Артемовський [Електронний ресурс] // Rodovid. – http://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF% D0% B8%D1%81:362397. – .

Семен Степанович Гулак-Артемовський - визначний український співак, композитор, актор, драматург [Електронний ресурс] – http://referaty.com.ua/ukr/details/7965/. – .

Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873) [Електронний ресурс] // Уровень музыки (сайт Татьяны Постоловской). – : http://sites.google.com/site/muzliteratura/iii-ukraienska-muzika/05-se­men-stepanovic-gulak-artemovskij. - Життєвий та творчий шлях. Про оперу "Запорожець за Дунаєм". Фільм-опера "Запорожець за Дунаєм" (відео).

Українська еліта : Гулак-Артемовський Семен Степанович [Електронний ресурс] // Электронная библиотека Князева. – : http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/vpu/part2/017.htm.






Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Голосіївського району міста Києва iconГолосіївського району міста Києва

Голосіївського району міста Києва iconГолосіївського району міста Києва
Еом І організатор Інституту кібернетики ан україни. Багатогранний талант Віктора Михайловича дозволив йому отримати блискучі наукові...
Голосіївського району міста Києва iconРішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги
Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за...
Голосіївського району міста Києва iconЯ знала Лесю Українку Живу, тривожну, молоду
Лесі Українки [Електронний ресурс] / Сайт «Блог цбс голосіївського району м. Києва»
Голосіївського району міста Києва iconЦентралізована бібліотечна система подільського району м. Києва центральна районна бібліотека імені івана франка київ*2011 Від укладача
Пропонований біобібліографічний довідник присвячено постатям видатних архітекторів, які своєю творчою працею відобразили епоху, час...
Голосіївського району міста Києва iconЦентралізована бібліотечна система Подільського району міста Києва Центральна районна бібліотека імені Івана Франка
Едгар Аллан По : біобібліогр список літ. / уклад. Н. Романюк; дизайн серії та ред. О. Іоаніді; відп за вип. Г. Брагарник; цбс поділ...
Голосіївського району міста Києва iconЦентралізована бібліотечна система Подільського району міста Києва Центральна районна бібліотека імені Івана Франка
Джеймс Хедлі Чейз : біобібліогр список літ. / уклад. Іоаніді О. В.; дизайн серії Іоаніді О. В.; відп за вип. Брагарник Г. А.; Цбс...
Голосіївського району міста Києва iconКоординаційна рада по роботі з сім'ями Дарницького району міста Києва, які опинились в складних життєвих обставинах
Соціальна підтримка сімей, військовослужбовців учасників антитерористичної операції
Голосіївського району міста Києва iconК иїв 2011 Від укладача
Бібліографічний покажчик інформує про книги, публікації у збірниках, періодичних виданнях, що надійшли до бібліотек централізованої...
Голосіївського району міста Києва iconРішення 24 березня 2016 року Київ №666/0/15-16 Про направлення звернення Сахновського В. А. стосовно суддів Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А. М., Яценко Н. О., Мамонтової І. Ю
Про направлення звернення Сахновського В. А. стосовно суддів Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А. М., Яценко Н....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка