Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія



Сторінка1/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.45 Mb.
  1   2   3   4   5   6

Засновник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01.01.1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний редактор
В. Горовий, д-р іст. наук, проф., заст. гендиректора НБУВ. Редакційна колегія: М. Закіров (заст. голов. ред.), канд. іст. наук, заввідділу політологічного аналізу, Л. Чуприна, канд. наук із соц. комунікацій, заввідділу оперативної інформації, Т. Дубас, заввідділу синтезу соціокультурних мережевих ресурсів. Комп’ютерний дизайн: Г. Булахова. Адреса редакції: НБУВ, Голосіївський просп, 3, Київ, 03039, Україна. Тел. (044)524-25-48, (044)525-61-03. E-mail: siaz2014@ukr.net, www.nbuviap.gov.
ua. Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 5358 від 03.08.2001 р.




Україна: події, факти, коментарі

Інформаційно-аналітичний журнал
4 2018

ЗМІСТ

Коротко про головне
Вшанування подвигу учасників Революції гідності ………………………..3
Аналітика
Політичні акценти
Ворошилов О.

«Національні дружини»: громадська ініціатива чи політичний проект?..4
Рудь І.

Верховна Рада України: результати роботи та експертні оцінки прийнятих рішень (січень – лютий 2018)…………………………………….9
Якименко Ю.

Предпосылки трансформации политического поля и перспективы реформ в Украине в оценках СМИ…………………………………………..15
Тарасенко Н.

Польський Закон «Про Інститут національної пам’яті»:

погляд з України………………………………………………………………..21

Потіха А.



Формування коаліційного уряду у ФРН і

українське питання в коаліційній угоді……………………………………34
Дем’яненко М.

Глобальний розвиток людства: стратегії, загрози, тенденції…..………..41
Економічний ракурс
Кулицький С.

Оцінка розвитку українсько-польських економічних відносин

у сучасному політичному контексті (Закінчення, початок у № 2-3)…………..53
Наука – суспільству
До 100-річчя НАН України
Сучасні дослідження та розробки академічної науки…………………...59

Аспекти миру та безпеки в діяльності НАН України…………………...65

Наукові видання НАН України…………………………………………….67

Міжнародне співробітництво в галузі науки і освіти…………………....67

Загальна характеристика наукової і науково-технічної діяльності…...69

Перспективні напрями розвитку української науки………………….....70

Діяльність науково-дослідних установ…………………………………….73

Кадрова політика НАН України……………………………………………75

Здобутки української археології…………………………………………….76

Інноваційні розробки та технології…………………………………………80
До уваги держслужбовця
Гришина Т.

Актуальні питання етнонаціональної політики в Україні

(за фондами Національної бібліотеки України

імені В. І. Вернадського, 2012–2017 рр.) (Початок, закінчення у № 5)………81

Коротко про головне
Вшанування подвигу учасників Революції гідності
Звернення Президента до Українського народу у зв’язку з Днем Героїв Небесної Сотні
Дорогий Український народе!
День Героїв Небесної Сотні – це день вшанування пам’яті наших відважних співвітчизників, які ціною власного життя дали можливість Україні бути незалежною, демократичною, відкритою світові державою, а усім нам – змогу самим творити своє майбутнє.

З гордістю і вдячністю віддаємо шану тим, чия самопожертва стала запорукою перемоги Революції Гідності, торжества незламного українського духу над підступними спробами нас упокорити.

Подвиг безстрашних лицарів, озброєних лише бруківкою та любов’ю до України, чотири роки тому згуртував увесь цивілізований світ на підтримку нашого вибору і нині продовжує надихати мільйони українських патріотів на рішучу боротьбу проти гібридних викликів «русского мира».

Маємо лише один правильний шлях – звільнення від агресора окупованої частини Донбасу та повернення анексованого Російською Федерацією Криму.

Зберігаючи відданість ідеалам гідності та свободи, ми повинні утверджувати національну єдність, розбудовувати демократичну сильну і процвітаючу країну, зміцнювати наше військо та високо цінувати кожну мить життя у незалежній європейській Україні.

Слава Героям Небесної Сотні!

Слава Україні!

Петро Порошенко



(Офіційне інтернет-представництво Президента України (http://www.
president.gov.ua). – 2018. – 20.02).


Звернення Голови Верховної Ради України А. Парубія з нагоди Дня вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні
Шановні співвітчизники!
Минуло чотири роки від 20 лютого 2014-го – дня Трагедії і Подвигу.

Тоді життя найкращих, найрідніших були віддані за гідне життя десятків мільйонів, за вільне життя всієї країни. Хоч пройшло стільки часу, спогади про Майдан та його відчуття не полишають нас у ці дні.

Мільйони українців протягом Майдану визначили та однозначно ствердили наше найбільше прагнення – жити вільно й гідно.

Революція докорінно змінила нас і розпочала незворотні зміни в Україні. Пройшовши через всі випробування – мороз і вогонь, кулі, пекучий біль втрат, – ми стали сильнішими. Ми подорослішали на цілі покоління. І як зріла Нація ми розуміємо – для фундаментальних, системних змін потрібен час. Так, не все одразу вдається реформувати, ми робимо помилки і б’ємося об підводні камені, але ми, українці, не опускаємо рук, ми йдемо далі. І ми йдемо РАЗОМ.

Саме завдяки тому, що на Майдані ми були разом, що ми не здавались і попри все йшли до кінця, – Революція Гідності перемогла. І одним із найголовніших уроків Майдану є те, що ми разом творимо свою країну і що лише разом, кожен на своєму місці, відповідально і чесно виконуючи свою роботу, ми зможемо створити ту державу, за яку віддали свої життя Герої Небесної Сотні.

Завжди пам’ятаймо наших Лицарів Світла і Добра, які загинули на Майдані, і пам’ятаймо його уроки, щоб їхні життя не були віддані марно.

Сьогодні також згадаймо всіх синів та дочок України, які, захищаючи нас усіх, загинули на східному фронті, куди ми перенесли наші барикади з Майдану.

Герої дійсно не вмирають – вони живуть у наших серцях та думках, у наших добрих справах і гідних вчинках, у нашій боротьбі та праці задля величі України і щасливого життя українців.

Вічна пам’ять та вічна слава героям!

Герої не вмирають!

Слава Україні!

(Офіційний веб- портал Верховної Ради України (http://rada.gov.ua). – 2018. – 19.02).

Аналітика
Політичні акценти
О. Ворошилов, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ
«Національні дружини»: громадська ініціатива чи політичний проект?
28 січня в Києві учасники організації «Національні дружини» склали присягу «на вірність і служіння українському народу». Понад 600 учасників організації провели ходу центром міста. Загалом до організації вже вступила понад тисяча осіб у 18 регіонах, кажуть її керівники.

Проголошується, що мета діяльності громадської організації «Національні дружини» – забезпечення порядку в українських містах. «Ми, не вагаючись, застосуємо силу, аби встановити порядок, що принесе добробут в кожну українську сім’ю!» – заявило громадське об’єднання «Національні дружини» на своїх сторінках у соцмережах.

Серед цілей руху – зменшення рівня злочинності в Україні, а також спортивне й ідеологічне виховання молоді, а в разі ескалації українсько-російського конфлікту – формування озброєної самооборони і партизанських загонів, стверджує командир «Національних дружин» І. Михайленко («Черкас»).

П’ятсот затриманих і переданих до рук поліції браконьєрів, стільки ж закритих точок продажу нелегального алкоголю, припинення роботи 75 гральних салонів в Україні та допомога кільком тисячам потерпілих від вибухів на військових складах у Калинівці. Про такі результати першого року діяльності «Національних дружин», які працювали «без зайвого розголосу», розповідають керівники цього об’єднання, презентуючи фільм про свою діяльність.

Слід зазначити, що проведення присяги та поширення інформації щодо «Національних дружин» взяло на себе керівництво партії «Національний корпус».

Речник партії Р. Чернишов заявив журналістам, що дружини є громадською організацію, і «фактично це частина «азовського руху» – ідеться про громадську активність ветеранів колишнього полку «Азов». Серед цілей діяльності «Національних дружин» він називає патрулювання вулиць і підтримання порядку, «протидія нарко- та алкопритонам», співпраця з поліцією та захист малого і середнього бізнесу. «Дружинники» можуть здійснювати «громадський арешт» особи, яку застали за скоєнням злочину, передавати її до поліції. Але вони не мають зброї, і це не є мілітарним утворенням, запевняє Р. Чернишов.

За словами речника «Національних дружин» І. Вдовіна, «нас у медіа дехто називає “ті тушками”, ще якось недобре обзиває. Але серед наших цілей немає таких поганих ідей, як участь у корпоративних конфліктах чи рейдерстві, ми не маємо наміру просто ходити по вулицях і перевіряти документи у звичайних громадян. Ми керуємося законом “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”. А також – статтею 207 КПК України про те, що кожен громадянин, який є свідком правопорушення, повинен перешкодити цьому злочину. Наші головні цілі – безпека в містах, охорона природних ресурсів, це протидія соціальним виразкам, як наркоманія, алкоголізм, ігроманія», – наголосив І. Вдовін.

Радник міністра внутрішніх справ І. Варченко також відзначає, що «Національні дружини» є однією із сотень подібних дружин в Україні, які створюються зборами українських громадян і діють відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 2000 р.

Між тим чимало експертів, а також волонтери й громадські активісти говорять про «Національні дружини» як про силове крило певних політичних партій в Україні.

Зокрема, низка експертів наполягають на тому, що «Національні дружини» – це парамілітарна структура, створена в інтересах партій «Національний корпус», «Народний фронт» та особисто міністра внутрішніх справ А. Авакова.

Серед основних версій, навіщо це йому потрібно:

– політичний тиск на Президента П. Порошенка;

– підготовка «штурмових загонів» для вуличних протистоянь на найближчих виборах;

– поширення в суспільстві відчуття небезпеки задля обґрунтування великих бюджетних витрат на силові структури.

Блогер А. Василенко згадує про те, що один з ініціаторів створення «Національних дружин» А. Білецький очолював ультраправі об’єднання «СНА» та «Патріот України», які активно діяли в Харкові у час, коли А. Аваков був керівником Харківської ОДА. Більше того, блогер бачить ознаки того, що силові акції цих організацій збігалися з бізнес-інтересами тодішнього керівника області.

Щодо зв’язку «Національних дружин» з лідером партії «Національний корпус» А. Білецьким, який долучився до складання присяги «дружинниками» в Києві 28 січня, то І. Михайленко відповів, що його особисто пов’язує з А. Білецьким дружба й спільний бойовий досвід на Донбасі. Але А. Білецький, за словами І. Михайленка, не впливає на «Національні дружини».

«Національні дружини» і партія «Національний корпус» є ідеологічно спорідненими й «побратимськими» організаціями, заявив речник партії О. Алфьоров. Проте він уточнив, що дружини і партія послуговуються різними інструментами, мають різне керівництво, тож «їх треба розділяти». При цьому він згадав про дружні міжособистісні зв’язки членів двох організацій. О. Алфьоров також не виключив, що «Національні дружини» під час майбутніх виборів «протидіятимуть тітушкам» і охоронятимуть дільниці, якщо «Національний корпус» або інша політична сила проситимуть їхньої допомоги.

За словами радника міністра внутрішніх справ І. Варченка, «“Національні дружини” мають історію, пов’язану з іншими організаціями, які працювали в зоні бойових дій, які працювали в Національній гвардії, які в Збройних силах працювали. Я розумію, що вони мають правильні цінності в голові. І це додає мені аргументів до сподівання, що вони будуть діяти в рамках закону».

За його словами, об’єднань, які бажають охороняти громадський порядок на вулицях міст, в Україні понад 10 тис. У створенні подібних організацій, які в соцмережах нарекли «приватними арміями», радник голови МВС бачить позитив. Мовляв, це допоможе зекономити бюджетні кошти. «Ми вітаємо участь громадян в суспільно-політичному житті і в громадському житті. Чим потрібні подібні співпраці? Тим, що в такий спосіб розвантажується державний бюджет. Є можливість вкласти більше зусиль для охорони порядку. І не за рахунок бюджетних коштів. Найважливіше – в такий спосіб громадяни привчаються до правового мислення», – каже І. Варченко.

Водночас ветеран бойових дій на Донбасі та волонтер Є. Дикий не виключає, що в разі порушень закону «Національними дружинами» та відвертого підігрування певній партії можуть з’явитися інші форми самооборони за участі ветеранів війни в Донбасі, які матимуть за мету приборкати «дружинників».

Слід зазначити, що частина експертів вважає подібні ініціативи закономірними в умовах фактичної війни з Росією та неспроможності влади приборкати злочинність.

Фактично ми бачимо парамілітарні або спортивні утворення при політичних проектах, стверджує політолог В. Цибулько. «Запит на партнерство громади з поліцією, на посилене патрулювання вулиць – є в суспільстві. Це запит на безпеку. Адже ми бачимо хвилю міграції, посттравматичний синдром у тих, хто пройшов війну, а відтак – і спалах насильства. Але така форма самоорганізації є й способом вирішення політичних завдань. Це щось на зразок силових сервісів для малого бізнесу і фермерів, для зупинення “маски-шоу”, наприклад. З подібними ініціативами захисту фермерів раніше особисто виступав А. Аваков, – нагадує політолог. – Загалом такі рухи в Україні є давньою традицією: згадайте, як з’являлися УНА-УНСО, “Тризуб”, а пізніше – ліві силові рухи. Фактично, ми бачимо парамілітарні або спортивні утворення при політичних проектах. Адже в Україні політичний інструментарій на місцях є досить обмеженим, і тому силова компонента завжди задіяна», – зазначає В. Цибулько.

Про те, що поява «Нацдружин» та інших форм громадської самооборони є закономірною, говорить і політолог К. Матвієнко. «Ми маємо справу з мілітарно-політичним рухом, який намагається заповнити вакуум влади передусім у сфері безпеки… Прогноз: влада і провладні партії намагатимуться загравати з “Національними дружинами”, тим самим сприяючи зростанню їхнього суспільного впливу. Назагал виникнення “НД” є реакцією зневіреного суспільства на той стан речей у державі, який створено поточним режимом», – підсумовує К. Матвієнко.

Натомість політолог В. Карасьов стверджує, що в умовах посилення фінансування Національної поліції додаткова громадська структура для підтримання порядку на вулицях виглядає як непотрібна. Отже, її дійсна мета – не порядок на вулицях і не «пропаганда неонацизму», а «демонстрація сили певними політичними силами в Україні», зазначає аналітик. Цілями такої демонстрації є, зокрема, спроба підпорядкувати собі праворадикальні рухи та потіснити вуличну активність прихильників М. Саакашвілі.

Відтак він робить висновок, що засновники ставлять перед собою не правоохоронні, а політичні цілі.

Крім того, В. Карасьов пояснює суперечливі реакції в українських та закордонних медіа «неоднозначним статусом дружин». Він також запропонував способи протидії російській пропаганді, яка використовує у своїх цілях «картинку» презентації «Національних дружин» у Києві. «Найкраща контрпропаганда – це хороша аналітика. Треба не ставитися до цього емоційно, роблячи висновки за “картинкою”. Треба це сприймати не як радикалізацію, а навпаки, як намагання певних політичних сил дерадикалізувати вулицю, взявши націоналістичні рухи під певний контроль», – констатує політолог.

На думку ж політолога В. Фесенка, подібні парамілітарні структури, особливо, якщо вони пов’язані з політичними партіями, є загрозою для демократії. «Я категоричний противник громадських парамілітарних утворень. Вони можуть бути кроком до тоталітаризму. І неважливо, хто створює: “Національний корпус”, “Правий сектор”, “БПП”… Не можна цього робити, особливо під партійними прапорами», – попереджає експерт.

Зі свого боку, міністр внутрішніх справ А. Аваков, з яким, на думку ряду експертів, пов’язані «Національні дружини», наголосив, що на вулицях українських міст не повинно бути ніяких мілітарних рухів. «У державі Україна є лише одна монополія на застосування сили – державна: Національна гвардія, Національна поліція, ЗСУ. Всі інші парамілітарні утворення, які намагаються себе позиціонувати на вулицях міст, не є законними. Суспільні рухи можуть бути якими завгодно, але тільки не виходити за межі закону», – сказав А. Аваков.

Тим часом міжнародні правозахисні організації вже зробили різкі заяви щодо активізації «Національних дружин» і відсутності реакції на це влади. Подібні парамілітарні утворення є загрозою для демократії, для основоположних прав людини та можуть ослабити підтримку України Заходом, стверджують вони.

Як вважає Т. Купер, дослідниця Human Rights Watch з українських питань, «Україна порушуватиме свої міжнародні зобов’язання щодо прав людини, якщо влада буде надалі терпіти ганебних дружинників, образливих ополченців, які підривають суспільну свободу… але не зобов’язують їх дотримуватися жорстких стандартів щодо застосування сили».

М. Шефф, директор неурядової організації Freedom House в Україні, зі свого боку відзначає, що навіть саме створення «Національних дружин» «завдає шкоди демократії в Україні».

Подібні побоювання висловив і український правозахисник та колишній політв’язень С. Глузман: «Як на мене, це дуже близько до запаху 1933 року в Німеччині. І я не перший це кажу. Тут у Києві у лавах “дружин” різні хлопці йшли. Звісно, чимало з них впевнені, що діють на користь України. Але проблема не у цих людях: убивцями можуть стати різні люди, а в дитинстві ми всі є хорошими…».

У відповідь на подібні звинувачення керівники «Національних дружин» згадують той факт, що в їхніх лавах є чимало представників тих національних меншин, які зазвичай переслідують неонацисти.

«Нам закидають нацизм та й багато чого. Але в наших лавах є різні національності: українці, білоруси, багато грузинів, і навіть росіяни, якщо вони підтримують український націоналізм», – запевнив І. Михайленко. За його словами, його організація стоїть на засадах «модерного українського націоналізму», який в жодному разі не передбачає переслідування національних меншин. Речник цього руху І. Вдовін додає, що до лав «дружинників» можуть долучатися й ті, хто не вважає себе націоналістом, але готовий боротися зі злочинністю й діяти на благо України.

Загалом же, на переконання політолога, викладача КНУ
ім. Т. Шевченка П. Олещука, «оцінювати будь-які проекти можна виключно на основі кінцевих результатів. Якщо діяльність здійснюється в рамках закону, то що ми можемо конкретно сказати у цьому випадку проти. Тим більше, відповідні традиції громадської участі у здійсненні правоохоронної діяльності у нас наявні. За великим рахунком, об’єктом критики виступає не так організація, як слово “національний” та наявність певного антуражу у презентації структури. Але ми повинні зрозуміти, що саме по собі медіа-представлення не є і не може бути критерієм для оцінки діяльності».

На думку ж кандидата філософських наук, члена Асоціації українських письменників С. Грабовського, «головне – слід визначитися: йдеться або про допоміжну структуру при поліції та Нацгвардії, або щось на кшталт «партійної міліції». Цілі та функції в обох цих випадках будуть відчутно різними. Та й не в маршах сила патріотичних організацій, а в копіткій повсякденній діяльності, в жорсткій самодисципліні, в повазі до норм Конституції та у невпинному вишколі, в тім числі ідейному».

Отже, «Національні дружини», які формуються за участі лідерів партії «Національний корпус», наголошують на тому, що мають намір наводити лад на вулицях, зокрема і зі застосуванням сили, допомагати поліції та займатися вихованням молоді. Між тим низка українських експертів говорить про фактичне створення парамілітарних структур в інтересах окремих політиків, серед яких називають і нинішнього очільника МВС А. Авакова. У свою чергу частина фахівців вбачають у цьому ризик дестабілізації і навіть підігрування російській пропаганді.

І. Рудь, мол. наук. співроб. ФПУ НБУВ


Верховна Рада України: результати роботи та експертні оцінки прийнятих рішень (січень – лютий 2018)
На початку 2018 р. Верховна Рада розпочала сьому сесію VIII cкликання. Народні обранці у своїй законодавчій роботі протягом означеного періоду торкнулися цілого ряду важливих питань.

Серед них, зокрема, слід назвати такі: ВР України ухвалила законопроект «Про реінтеграцію Донбасу», внесла правки в Закон України «Про деокупацію Донбасу», враховуючи запити суспільства, активізувала свою роботу в питанні про Антикорупційний суд.

Крім того, Верховна Рада прийняла Закон «Про приватизацію державного майна». Відтак було визначено кількість підприємств, що підлягають приватизації у 2018 р.

Торкнулися народні обранці і питань соціального спектра. Зокрема, ВР України внесла правки до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 5027» (Військовослужбовцям за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу виплачуватимуть компенсацію за оренду житла), набрав чинності Закон України «Про посилення відповідальності за несплату аліментів».

Поряд з тим потребує невідкладного рішення питання визначення керівника Нацбанку України. Голова Верховної Ради А. Парубій заявив, що Верховна Рада в лютому нарешті призначить нового керівника Національного банку України.

Щодо конкретного аналізу початку роботи Верховної Ради України експертне середовище зосереджувала увагу на такому.

18 січня Верховна Рада в другому читанні розглянула і проголосувала за законопроект «Про реінтеграцію Донбасу», який вперше визнає РФ – агресором.

Законопроект про реінтеграцію Донбасу прийняли в першому читанні 6 жовтня минулого року. Розгляд законопроекту супроводжувався бійками і блокуванням президії, а депутат Ю. Левченко запалив димову шашку в сесійній залі. У результаті творці документа погодилися виключити з нього положення про Мінські угоди і включити в нього питання Криму.

Документ вперше офіційно фіксує, що Російська Федерація є ініціатором збройної агресії проти України та окупантом частини української території. Це означає, що Україна більше не проводить АТО, а вживає заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Законом передбачається, що терористичні організації «ДНР» та «ЛНР» називатимуться «представниками окупаційних адміністрацій РФ».

Згідно із законопроектом, Україна не відповідатиме за дії окупантів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Водночас українська влада збиратиме інформацію про всі порушення, які там здійснюються, аби потім притягти Росію до відповідальності.

За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, у тому числі на нерухоме майно і землю на окупованій території, якщо вони здобули його відповідно до чинного законодавства України.

Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ визначається законопроектом як головний орган, якому будуть підпорядковані сили ЗСУ і всі, кого залучають до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях (URL:https://24tv.ua/zakon_pro_reintegratsiyu_donbasu_uhvaleno_radoyu_n914043. 2018. 18.01).

6 лютого 2018 р. Верховна Рада внесла правки в закон про деокупацію Донбасу № 7163, якими усунула неузгодженості у питанні продовження дії військово-цивільних адміністрацій у Донецькій і Луганській областях.

Голова ВРУ А. Парубій заявив, що правки, внесені до закон, є як технічно-юридичними, так і змістовими – усувають неузгодженості щодо продовження дії військово-цивільних адміністрацій у Донбасі.

Секретар парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони І. Вінник зазначив, що це питання комітет міг узгодити сам, але вирішив озвучити його в залі Верховної Ради, оскільки законопроект мав резонанс.

Спікер парламенту додав, що обговорювати правку немає сенсу, оскільки з пропозицією комітету депутати ознайомилися під час обіду. Після цього 228 голосами Верховна Рада ухвалила зазначені правки. Голова ВРУ А. Парубій пообіцяв, що якщо апарат встигне внести їх у закон, то він наприкінці засідання привселюдно його підпише.

Слід зазначити, що раніше в законі була прописана правка, яка передбачала строк дії військово-цивільних адміністрацій до 28 лютого 2018 р. Під час голосування за закон було внесено іншу правку, яка повністю виключає строковість ВЦА (URL:https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/6/7170761/. 2018. 6.02)

У січні 2018 р. Верховна Рада також прийняла закон про приватизацію державного майна. Відтак близько 100 підприємств підлягають приватизації у 2018 р. За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів.

Закон встановлює спрощену класифікацію об’єктів приватизації на об’єкти малої та великої приватизації; вимоги до покупців об’єктів приватизації та обмеження щодо їх участі в приватизації; відповідальність за недостовірність, неповноту представлених документів; розширено коло об’єктів, які можуть підлягати приватизації.

Також у законі про приватизацію держпідприємств змінюється підхід до продажу малих і великих підприємств. Новий закон чітко встановлює 11 місяців для об’єктів великої приватизації та п’ять місяців для малої. Якщо вартість активів підприємства за останній рік перевищила 250 млн грн, то це об’єкт великої приватизації, який буде продаватися з залученням радника, усе менше – це мала приватизація, яка буде проходити виключно на електронних платформах.

Документ також встановлює чіткий порядок приватизації; вимоги до формування і затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації; порядок прийняття рішення про приватизацію. Ініціювати приватизацію об’єктів зможуть державні органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб’єкти управління об’єктами державної власності або покупці (URL: https://24tv.ua/rada_priynyala_zakon_pro_privatizatsiyu_derzhpidpriyemstv_shho_zminitsya_n915193. 2018. 18.01).

Паралельно з вирішенням питання про приватизацію держмайна у 2018 р. Верховна Рада заборонила юридичним і фізичним особам-резидентам країни-агресора брати участь у приватизації в Україні. Таку правку декількох фракцій ухвалив парламент, голосуючи за закон про приватизацію державного майна.

Так перед голосуванням доповідач закону А. Іванчук зачитав загальну поправку до ст. 8, згідно з якою не можуть бути покупцями об’єктів приватизації «Юридичні особи, бенефіціари-власники 10% і більше акцій підприємств, які є резидентом держави, визнаної Кабінетом Міністрів і ВР державою-агресором». «Вказане положення не застосується до юридичних осіб, акції яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами за переліком Кабміну, окрім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора та фізичні особи-громадяни та/або резиденти держави, визнаної ВР державою агресором», – зачитав формулювання А. Іванчук. Після цього це рішення було підтримане більшістю народних депутатів (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/01/18/7168786/. 2018. 18.01).

Широко обговорюється у стінах ВРУ і питання початку діяльності Антикорупційного суду, однак, прогрес у цьому питанні швидше має декларативний характер.

Тим не менш, 9 лютого 2018 р. Голова Верховної Ради А. Парубій заявив, що парламент вийшов на фінішну пряму в дискусії про Антикорупційний суд і прогнозує, що через півтора місяця вийде на ухвалення відповідного законопроекту. Про це А. Парубій розповів в інтерв’ю телеканалу «Рада».

Голова ВРУ А. Парубій, зазначив, що наразі є дискусія з приводу певних положень законопроекту. «Наші партнери вважають, що не всі з положень Венеційської комісії були враховані у президентському законопроекті. Я передбачаю, що між першим і другим читанням ми зможемо ці дискусії завершити і внести ці положення Венеційської комісії», – заявив А. Парубій.

За його словами, він переконаний, що під час формування порядку денного на всю сесію Ради, до нього долучать законопроект про Антикорупційний суд. «Після того має бути рішення профільного комітету і невідкладно я це питання запропоную на розгляд Верховної Ради», – запевнив А. Парубій.

Слід нагадати що 18 січня Верховна Рада не змогла внести до порядку денного президентський законопроект 7440 про Вищий антикорупційний суд та чотири альтернативні законопроекти.

Проект закону про Вищий антикорупційний суд від Президента П. Порошенка зареєстрували у Верховній Раді ще 22 грудня 2017 р. Тоді ж у парламенті зареєстровані чотири альтернативні законопроекти від депутатів.

Слід підкреслити, що ряд міжнародних партнерів України виступили з жорсткими вимогами до офіційної влади України через президентський законопроект.

Зокрема, Міжнародний валютний фонд заявив, що проект Президента П. Порошенка про Антикорупційний суд суперечить зобов’язанням України.

Згодом Світовий банк теж висунув свої вимоги, попередивши, що від цього залежатиме доля чергового траншу на 800 млн дол.

Євросоюз також офіційно виступив із критикою на адресу Банкової через те, що Президент, мовляв, подав законопроект про Антикорупційний суд, який суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/9/7171161/. 2018. 9.02)

Як вже зазначалося вище, Голова Верховної Ради А. Парубій розраховує, що Верховна Рада в лютому призначить нового керівника Національного банку України. Про це він заявив 5 лютого на спільному з Прем’єр-міністром В. Гройсманом брифінгу в парламенті,

Зокрема, А. Парубій заявив: «Вже є подання, але потрібне рішення комітету, також я планую, що було би правильним, щоб кандидатура, яка планується на керівника Національного банку, змогла зустрітися з усіма фракціями парламенту». «Я передбачаю, що рішення комітету може відбутися ще цього тижня, але сама постановка питання на порядок денний буде залежати від того, коли буде комітет і коли відбудеться співбесіда з усіма фракціями», – додав А. Парубій. «Планую в цьому місяці, якщо не цього тижня, то наступного пленарного. Планую не затягувати з цим питанням і невідкладно поставити його на розгляд Верховної Ради», – уточнив спікер.

Раніше повідомлялося, що Президент П. Порошенко пропонує парламенту призначити Я. Смолія головою Національного банку (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/5/7170587/. 2018. 5.02)

Разом з тим важливою проблемою діяльності ВРУ, яка впливає на швидкість прийняття рішень і результативність роботи, є питання відвідуваності засідань ВРУ народними обранцями. Депутат БПП С. Рудик, коментуючи цю проблему, заявив: «Поки не буде розглянуто законопроект про відкликання депутатів, проблема із відвідуваністю засідань ВР не буде вирішена».

Ще одним варіантом, озвученим депутатом С. Рудиком, є скорочення депутатського корпусу. Однак наразі такий засіб малореальний, зазначив депутат (URL: https://www.5.ua/polityka/yak-vidvadyty-nardepiv-prohuliuvaty-zasidannia-verkhovnoi-rady-rudyk-164642.html. 2018. 8.02).

Соціальний захист також не залишився поза увагою народних обранців, однак у цьому випадку важливим елементом будуть не стільки прийняті закони, скільки реальний механізм їх втілення.

Так, відповідно до прийнятого 8 лютого рішення ВР України військовослужбовцям за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу виплачуватимуть компенсацію за оренду житла. Відповідні поправки Кабміну до закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей № 5027 ухвалила Верховна Рада.

Згідно з законом, у разі відсутності службового житла, військова частина зобов’язана орендувати його для військовослужбовців, а також членів їхніх сімей або ж виплачувати їм грошову компенсацію. Також військовослужбовців за контрактом, які не перебувають у шлюбі, можуть безкоштовно розміщувати в казармах у розташуванні військової частини, із відповідними житлово-побутовими умовами, а сімейних – у гуртожитках.

Зазначається, що згідно з попередніми розрахунками, орієнтовна потреба в коштах, необхідних для реалізації положень закону, становить 786 млн 690 тис. грн на рік (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/8/7170994/. 2018. 8.02).

Значний суспільний резонанс викликав закон про посилення відповідальності за несплату аліментів, що набрав чинності 6 лютого 2018 р. Закон передбачає тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржника, який не платить аліменти.

Також до боржника, у якого є заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, який сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, можуть застосовувати такі заходи: тимчасово обмежити його в праві керувати транспортним засобом, користуватися вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також обмежити в праві полювання.

Також пропонується новий вид адміністративного стягнення у вигляді соціальних робіт, які полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час платних суспільно корисних робіт, вид яких визначатимуть органи місцевого самоврядування. Раніше міністр юстиції України П. Петренко анонсував, що 6 лютого почне повноцінно функціонувати реєстр неплатників аліментів, заборгованість із виплати аліментів яких становить понад шість місяців. Міністр додав, що в цьому реєстрі будуть всі без винятку особи, які не платять аліменти, незалежно від їхнього статусу, посади або перебування на державній службі (URL: https://economics.unian.ua/finance/2383380-zaberut-prava-i-ne-pustyat-za-kordon-zakon-pro-posilennya-vidpovidalnosti-za-nesplatu-alimentiv-nabuv-chinnosti.html. 2018. 6.02)

Отже, робота Верховної Ради України протягом січня – лютого 2018 р., незважаючи на проблеми з відвідуваністю засідань, принесла очевидні результати. Ключові питання щодо статусу ОРДЛО та реінтеграції Донбасу, приватизації державного майна, статусу військовослужбовців отримали свою законодавчу оцінку. Разом з тим, на думку експертів, на сьогодні ще важко прогнозувати строки прийняття необхідних рішень, що дозволять розпочати роботу зі створення Антикорупційного суду та обрання голови Нацбанку. Однак керівництво ВРУ робить оптимістичні заяви з цього приводу.



Ю. Якименко, мл. науч. сотр. ФПУ НБУВ

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconТа роботи з обдарованою молоддю
Редакційна колегія: Митрофанова Т. Г. (головний редактор), Петроченко В. І. (відповідальний редактор), Ткачук А. Т, Ніколаєв О. С.,...
Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconШеф-редактор: Різун В. В., д-р філол наук, проф. Головний редактор

Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconВ. Горовий Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconБілявський Г. О. та ін. Б61 Основи екології: Підручник / Г. О. Білявський, Р. С фур-дуй, І. Ю. Костіков. 2-ге вид
Редакція літератури з природничих І технічних наук Головний редактор Т. В. Ковтуненко Редактор А. С. Мнишенко
Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconЗакон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9
Этот законопроект многие депутаты пиарились на критике инициативы. То им казалось, что мало денег, то механизм перераспределения...
Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconБойко Ю. О. наук співроб. Нбув, канд. іст наук
Формування, систематизація, реконструкція, наукове використання та популяризація архівних матеріалів вченого дають змогу здійснити...
Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconРектори Харківського університету (1805—2014)
Редакційна колегія: В. С. Бакіров (голов ред.), І. К. Журавльова, І. І. Залюбовський, С. М. Куделко (наук ред.), С. І. Посохов
Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія iconНаукові записки
Филипчук С. В., канд. іст наук, ст викл.; Цолін Д. В., канд філол наук, доц.; Шанюк В. І., канд філол наук, доц.; Шаправський С....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка