Головний убір



Скачати 88.99 Kb.
Дата конвертації14.02.2018
Розмір88.99 Kb.

Юрковецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Творчий проект
«Головний убір»

Виконала учениця 8 класу

Дорош Олександра Степанівна Заставнівський район Чернівецька область

Керівник: Купровський Д.І.- вчитель обслуговуючої праці

с.Юрківці

План


  1. Представлення теми проекту.

  2. Вивчення теми проекту ( опрацювання літератури ).

  3. Цікаві історичні матеріали.

  4. Розглянути можливі варіанти виконання практичної частини.

  5. Розробити необхідну документацію для виготовлення виробу.

  6. Виготовлення виробу.

  7. Собівартість виробу.


Організаційно - підготовчий етап

1. Розробка технічного завдання

1.1 Призначення виробу

 В'язання є одним з самих старовинних видів декоративно-прикладного мистецтва, воно існує більше трьох тисяч років. В'язані речі були знайдені в древніх похованнях Єгипту, Риму, Греції.

   У одній з гробниць фараонів була знайдена дитяча в'язана шкарпетка. Великий палець вив'язаний окремо, оскільки у той час носили взуття, схоже на наше пляжне. У V ст. в'язання процвітає на Сході і приблизно в IX ст потрапляє до Європи, де донині панчохи шили з полотна і тонкої шкіри. У Європі з'являються в'язані панчохи. Їх носили і королі, і їх свита. У Іспанії лише в XVI ст отримали визнання в'язані панчохи, і англійський король Генріх VIII отримав звідти як дорогий дар пару панчох ручної в'язки. Панчохи були необхідним предметом одягу, в XVII і XVIII вв. у холодний час чоловіки надівали відразу 12 пар панчох. Відомо, що тоді, як правило, в'язанням займалися чоловіки, а не жінки. У 1589 р. гальвертонський священик Уїльям Лі винайшов першу в'язальну машину, але англійська королева Єлизавета I відмовила йому в патенті, оскільки панчохи, зв'язані на цій машині, здалися їй товще зшитих з шовку, і порадила винахідникові заробляти гроші чесною працею. Лі перебрався до Франції і в м. Руане заснував першу механічну трикотажну майстерню. В кінці XVIII ст у Франції винайшли кругову трикотажну машину, що в'язала полотно у вигляді труби. Панчохи, в'язані на машині, швидко витіснили ручні вироби, оскільки були набагато дешевше.



   Ми з вами звертаємося до старовинного рукоділля, початок якого втрачається в глибинах історії. Прадавні в'язані вироби, виявлені в області Старого Світу, відносяться до IV-V вв. н.е., а на території Нового Світу (Перу) - до III століття н.е.

   А що було раніше? Адже прадавні знахідки свідчать вже про високорозвинену техніку в'язання, складання узорів, виборі кольору, а період ранішого розвитку був, без сумніву, дуже тривалим. Тому дослідники прагнуть довести, що люди дійсно задовго до початку нашої ери володіли технікою в'язання і застосовували її.

   У різних країнах Сходу є передбачувані докази використання в'язаних предметів одягу в прадавні часи. У гробниці Аменемхта в Бені-Хасане був виявлений настінний малюнок, що відноситься приблизно до ХIХ століття до н.е. і що змальовує семітів. Чотири жіночі фігури серед них одягнено в подібність в'язаних жакетів. У розвалинах палацу Сенахеріба в Ніневії був знайдений рельєф воїна Іліади в шкарпетках, що вражаюче нагадують сучасні. У 1867 р. Вільям Фелкин в своїй праці про історію панчох намагався за допомогою більш менш логічних висновків довести, що те, в'язання було відоме ще в часи Тройської війни, в період створення "Одіссеї" Гомера і лише унаслідок неточності перекладачів і переписувачів, а також із-за можливої подібності термінів сталася заміна слів "в'яже" і "ткати". Як відомо, Пенелопа, що чекала повернення свого мужа Одіссея, стримувала нетерплячих женихів обіцянкою, що вийде заміж, як тільки буде готовий весільний убір, але ночами завжди розпускала те, що за день виткала. Насправді Пенелопа повинна була саме в'язати, оскільки розпустити швидко, без порушень нитки і без видимих слідів можна лише зв'язане полотно, але не виткане. І на старогрецьких вазах часів Тройської війни зустрічаються зображення полоненої тройської знаті у вузьких, облягаючих штанях, що нагадують в'язані трико з урочистого убору венеціанських дожів епохи на 2500 років пізніше.

   Проте це всього лише припущення і припущення, нині часто спростовані або поставлені під сумнів археологічними дослідженнями. Якщо взяти до уваги, що прадавні в'язані предмети, що дійшли до нас, - порівняно складні за технологією - відносяться до III - V ст.ст. н.е. і місцям, вельми віддаленим один від одного, це можна вважати доказом, що те, що в'язання виникло набагато раніше, хоча і невідомо, коли саме. Якщо виходити з того, що в давнину кожен вид праці розвивався повільно, не можна унеможливити, що люди навчилися в'язати за декілька століть до нашої ери.

   Про в'язання розповідає одна з легенд Древньої Греції.

   Афіна Паллада була однією з найбільш шанобливих богинь. Вона давала людям мудрість і знання, учила їх мистецтвам і ремеслам. Всі дівчата Древньої Греції, без виключення, почитали Афіну за те, що вона учила їх майстерності рукоділля. Серед майстринь, що ткали прозорі як повітря тканини, славилася Арахна. Вона гордилася своїм мистецтвом і одного дня вирішила викликати на змагання саму богиню Афіну. Під виглядом сивої, страшної, згорбленої старої з'явилася перед Арахной богиня Афіна і застерегла гордячку - не можна бути вище за богів. Але Арахна не послухалася стару. Виткала вона полотно, щоб представити його на суд всіх богів. Але вони не визнали її перемоги. Нещастя Арахни не знало межі, і вона не змогла винести такої ганьби. Вона наклала на себе руки. Афіна, будучи мудрою і милосердною, врятувала дівчину. Але не залишила її жити в людському облічиі, а перетворила її на павука. І з тих пір Паук-Арахна вічно зайнятий павутиною. Він вдень і вночі тче свою павутину. Але не лише в міфах і легендах, але і в реальному житті люди не раз намагалися використовувати павутину як пряжу. Так, в древньому Китаї з павутинового шовку шили плаття.



   Тканину з павутини ткали жителі Парагвая. Король Франції, Людовик XIV, отримав від парламенту міста Монпелье сувенір - панчохи і рукавички, зв'язані з шовку павуків.

   У 1709 р. французький натураліст Бон де Сент Ілер написав дисертацію "Про користь павукового шовку", в якій детально описав основи прядіння тканини з павутини.

   Павутина була визнана придатною сировиною для виробництва шовку. Але павуки потрібного вигляду (нефілли) мешкали лише на острові Мадагаскар. А також в східних областях Африки. Ці павуки, величиною з великий палець, плетуть ловецькі мережі діаметром до 8 метрів. Не дивлячись на свою надтонкість, нитка міцна. У ній заплутуються не лише крупні коники, але і дрібні птиці. Жителі острова Нова Гвінея ловлять такою павутиною рибу в невеликих ставках і тихих річкових затонах. На острові Фіджі і островах Соломона сачками з такої павутини окрім риб ловлять комах, півчих птиць і навіть моторних кажанів. У зв'язку з цим промислове виробництво тканини з павутини організувати не вдалося. Тканина з павутини вражаюче легка і повітря. Вона міцніше і еластічніше натурального і всіх сортів штучного шовку, але трудність організації її промислового виробництва привела до того, що павутинову тканину можна побачити лише в музеях.

В'язання шапок ідеально для початківців освоювати в'язання. В'язання дитячих шапок дуже просто і зрозуміло навіть новачкові. Потім можна освоїти в'язання шапок модних і літніх, а також шапок в стилі хіпі, а потім ів'язання беретів. В'язання шапок можливо і на спицях і за допомогою гачка.






Фото аналогів


1.1.4 Інструменти і пристосування

А- Дріт для плетіння

Б- Ножиці

В- Нитка

1.2. Розробка технічної пропозиції

1.2.1 Аналіз моделей – аналогів

Зразок№1 Зразок№2 Зразок№3



Критерії

Зразок №1

Зразок №2

Зразок№3

Естетичність

+

-

+

Кількість деталей

3

1

2

Технологічність ( складність )

-

-

+

Надійність

-

+

+

Економічність

+

-

-

Власні вподобання

-

-

+


1.2.2 Висновки по технічній пропозиції

Згідно з аналізом зразків, зразок 2 уступає в естетичності зразкам 1 та 3. Зразок 3 є більш гарним за зразок 2,та більш надійним за зразок 1. І за власними вподобаннями зразок 3 також переміг, отож його і оберемо.



КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП

2.1 Ескізне проектування

2.1.1 Опис зовнішнього вигляду:

Шапочка складається з двох видів ниток, в’язана спицями, та має дві китички.



Технологічний етап

3.1 Технологічна карта на виготовлення виробу

№з\п

Послідовність виконання робіт

Поопераційні ескізи

Інструменти і обладнення

1

Набираємо петлі



Шпиці нитки

3

Спочатку резинка 7 рядів 1 на 1 потім 2 ряди гладдю потім 5 рядів звичайної в’язки



Шпиці нитки

4

Закінчивши в'язати основні петлі, в’яжемо боки з верхом



Шпиці нитки

5

Склавши нитку в двоє робимо вузлики для зав’язування шапочки



Нитки

6

Працюємо над виготовленням двох бантиків



Ножиці, нитки

7

Обрізаємо бантики



Ножиці



Собівартість виробу «Віночок».




Назва

Кількість

Ціна

1

Нитка біла

1

10.00 гривні

2

Нитка коричнова

1

10.00 гривні

3

Спиці

2

8.00 гривні

Вартість

28.00 гривні



Затрата часу

  1. Креслення – 1 години




  1. Виготовлення виробу – 6 години.



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Головний убір iconГоловний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія
Засновник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01. 01. 1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний...
Головний убір iconДухневич Лариса Петрівна головний лікар комунального закладу «Луцька міська клінічна лікарня»

Головний убір iconСвіточ української культури
Ткачук Ю. В., головний бібліотекар науково-технічної бібліотеки Національного аерокосмічного університету
Головний убір iconВолян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека»
Волян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна...
Головний убір iconШеф-редактор: Різун В. В., д-р філол наук, проф. Головний редактор

Головний убір iconВсеукраїнський реабілітаційний щомісячний журнал для дітей
Видання «пог «ОБ’єднана редакція періодичних видань утосу «заклик». Головний редактор Наталка щербань
Головний убір iconМ. В. Коваль (головний редактор), В. М. Вол­ковинський
С. В. Кульчицький, І. Ф. Курас, Ю. О. Курносов, О. О. Кучер, Л. О. Лещенко, М. Б. Озерова (відлов, секре­­тар), В. Ф. Панібудьласка,...
Головний убір iconВсеукраїнський реабілітаційний щомісячний літературно-художній журнал
Видання пог «ОБ’єднана редакція періодичних видань утосу «заклик». Головний редактор Наталка щербань
Головний убір iconТа роботи з обдарованою молоддю
Редакційна колегія: Митрофанова Т. Г. (головний редактор), Петроченко В. І. (відповідальний редактор), Ткачук А. Т, Ніколаєв О. С.,...
Головний убір iconТокарчук Михайло Михайлович, головний лікар кз «Луцький клінічний пологовий будинок», народився 11 листопада 1958 року в с. Черче Камінь-Каширського району Волинської області



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка