Гон М. М. Голодомор, голокост І пораймос у політиці пам’яті україни

Сторінка	14/14
Дата конвертації	16.03.2018
Розмір	2.61 Mb.

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Дослідження широкого змісту форм і способів реалізації політичної свободи в різних історичних умовах та способах здійснення політичної влади дало змогу визначити механізми формування політичних свобод у діапазоні відносин «особа – соціальні інститути – політичні інститути». Так, на рівні особи політичні свободи формуються як потреби та вимоги, які не завжди мають системний характер, не завжди враховують механізми, шляхи і способи здійснення, а отже, потребують способу формалізації та узагальнення. Такий механізм знаходимо в соціальній системі, яка алгоритмізує систему індивідуальних потреб та вимог, виходячи з параметрів: а) часу; б) ресурсів; в) функціональних можливостей; г) засобів для реалізації; д) перспектив їх реалізації. Соціальна система також дає можливість акумулювати все розмаїття потреб та вимог індивідів у цінностях як статусу суспільно значущих, так і статусу державно-, політико-необхідних. Політичні інститути у цій тріадичній системі дають можливість особистісні потреби та вимоги перетворити на такі, що є: а) узагальненими, б) практично реалізованими, в) структурованими.

Дослідження механізмів формування політичних свобод на різних етапах розвитку політичної системи дало змогу визначити шляхи, форми, принципи здійснення свобод людини через нові інституційні утворення в сучасній Україні, сформулювати проблеми та означити перспективи їх практичного розв’язання. Вивчивши інституалізацію політичних свобод у країнах з транзитним типом політичної системи і владних відносин, якою є також сучасна Україна, вдалося вперше у вітчизняній політичній науці проаналізувати та систематизувати систему суперечностей політичних свобод на індивідуальному, корпоративному, соціальному, національному та інституційному рівнях. Суть такої системи полягає в надмірній декларативності форм та норм свободи, у значному розриві, нерідко явно вираженому протистоянні політичних, економічних, соціальних основ буття, де перша складова постає як домінуюча, у дещо спрощеному розумінні як на рівні теоретичного дискурсу, так і практики, способів структурування соціуму й взаємодії його складових, а головне, у формуванні потреб та вимог соціально-політичного змісту та способів їх формалізації у вигляді цінностей. На цій основі запропоноване системне узагальнення способів, методів, форм порівняння особливостей становлення політичних свобод у традиціях європейської та української культур. Саме це спонукало автора до висновку, що проблема демократизації суспільства – це не лише адаптація до наших умов зразків свободи розвинутих цивілізаційних спільнот, а передусім віднаходження автентичних, означених природою самої історії способу формування нації, виявів ствердження таких зразків свобод, в тому числі і політичних, котрі детерміновані культурою, традиціями, ментальністю, історично закріпленими формами та способами діяльності українського народу [4, с. 122].

На цій основі сформульоване авторське визначення політичних свобод. Виходячи з того, що традиційно політичні свободи розглядаються як можливості громадянина активно брати участь в управлінні державою та громадському житті, впливати на діяльність різних державних органів і громадських організацій політичної спрямованості, обирати та бути обраним до представницьких органів державної влади й місцевого самоврядування, мати право створювати громадські об’єднання і брати участь у їхній діяльності, мати свободу на демонстрації та вільні зібрання, право на отримання інформації, свободу слова, думок, у тому числі свобода преси, радіо, телебачення та ін. Це визначення, на нашу думку, недосконале, адже у ньому відсутнє положення про те, що реальною політична свобода стає лише тоді, коли в суспільстві урівноважені антропологічні й інституційні способи буття, а також за наявності такого важливого чинника, як особистісне психологічне відчуття та переживання свободи на рівні індивіда.

На основі цього подано розгорнуте аналітичне бачення шляхів забезпечення свободи в сучасній демократичній політичній системі. Зокрема виявлено, що пріоритетними державними заходами у цій галузі мають бути: гуманітарна політика, серцевиною якої мають стати ідея та ідеологія свободи людини, а не лише свободи держави та нації; громадянська освіта, сприяння становленню громадянської культури, а з огляду на посилення глобалізаційних процесів – гарантування інформаційної та життєвої безпеки. Саме це оберігає масову свідомість від негативних виявів, сприяє збереженню національно-культурного суверенітету українського культурного й вітального просторів та формування національної ідентичності й національної свідомості як започатковуючої системи політичних свобод.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Іванов М. С. Антропологічний та інституційний вимір свободи: українське бачення / М. С. Іванов // Науково-методичний журнал. Серія «Політологія». – Вип. 170. Том 182. – 2012. – С.133–134.
Климончук В. Й. Інституційна форма реалізації політичних свобод у сучасній Україні / В. Й. Климончук // Модернізація політичної системи сучасної України: стан та перспективи розвитку : зб. наук. праць / ред. колегія: Г.П. Щедрова – голова, О. В. Новакова, Ф. В. Барановський та ін. – 2012. – С. 82–85.
Климончук В. Й. Концепт свободи в історії суспільно-політичної думки / В. Й. Климончук // Політологічні та соціологічні студії: зб. наук. пр. – 2012. – Т. ХІ. Тематичний випуск: Теорія та історія політичної науки: світовий та національний досвід. – С.90–103.
Климончук В. Й. Політичні свободи в українському націогенезі : монографія / В. Й. Климончук. – Львів: ПАІС, 2011. – 480 с.
Монолатій І. С. У пошуках парадигми українського націогенезу / І. С. Монолатій // Панорама політологічних студій: науковий вісник Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне: РДГУ, 2012. – Вип. 8. – С. 257–260.
Ноговицын О. М. Ступени свободы. Логико-исторический анализ категории свободы: монография / О. М. Ноговицын. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. – 190 с.
Попович М. В. «Свобода від» і «свобода для» / М. В. Попович // Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри : Матеріали наук.-теорет. конф. (26 жовт. 2007 р., м. Київ) / упоряд. В. Лях, В. Усик ; ред. М. В. Попович; Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К.: Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, 2007. – 256 c.
Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри : Матеріали наук.-теорет. конф. (26 жовт. 2007 р., м. Київ) / упоряд. В. Лях, В. Усик ; ред. М. В. Попович; Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К. : Ін-т філософії ім. Г. Сковороди НАН України, 2007. – 256 c.
Сандига О. І. Інноваційний вимір свободи індивіда та соціальної струкури в контексті сучасних соціальних процесів / О. І. Сандига // Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри : Матеріали наук.-теорет. конф. (26 жовт. 2007 р., м. Київ) / упоряд. В. Лях, В. Усик ; ред. М. В. Попович; Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К.: Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, 2007. – С. 163–164.
Семенченко Ф. Г. Політична свобода як цінність суспільного розвитку / Ф. Г. Семенченко // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. – 2010. – Вип. 99. – С.56–59 (сер.: Філософія. Політологія).

1^∗ Ведучи мову про ієрархію законодавчого поля України в питанні пам’яттєвої політики, враховуємо вразливість такого судження, адже принциповим є інше: законодавче визнання трагедій трьох народів та курс держави на вшанування пам’яті безневинно убієнних.

2^∗∗ У цьому контексті наведемо промовисте питання одного зі студентів, котре задане ним при вивченні проблеми поведінки сусідів у час Голокосту: «А що ми могли зробити задля їх порятунку?». Несвідоме використання в наведеному запитанні категорії «ми» – надто промовисте: в такий спосіб студент протиставив «своїх», українців «чужим» і, тим самим, відобразив домінуючу в українській історіографії проблему: сприйняття Голокосту не як частини власної історії, а минувшини винятково євреїв.

3^∗∗∗ Це особливо очевидно на прикладі тих держав, де відбувається демократичний транзит. В окремих випадках, як, наприклад, у Польщі, де з 2005 р. нова влада започаткувала полеміку про «історичну політику» [30, s. 117], коригування змісту пам’яті про минуле відбувалося й надалі.

4^∗∗∗∗ Звичайно, це судження не претендує на всеузагальнюючий висновок. Так, напр., офіційний сайт Одеського краєзнавчого музею інформує про розділ його експозиції «Багатонаціональна Одеса» [14]. Один із прикладів забезпечення єврейської присутності в соціокультурному просторі України вбачаємо в заснуванні 2 березня 2009 р. Київського музею Шолом-Алейхема, який є філією Музею історії міста Києва [12].

5^∗ На наш погляд, остаточний «вердикт» з питання щодо місця тієї чи іншої події в колективній пам’яті, визначення її суспільно-політичної ролі в житті соціальної групи формулюватиметься нащадками. Це зумовлюється двома причинами: по-перше, саме вони мають часовий простір для формулювання остаточних висновків з приводу оцінки конкретних подій із врахуванням тих суджень, які висловлювалися як батьками, попередніми поколіннями загалом, так і представниками власне їхнього покоління; по-друге, фактор часу є надто важливим: він не тільки дозволяє побачити минуле з лету десятиліть / століть, але й є таким, який дає можливість використати той чи інший «сюжет» у результаті зміни політичної ситуації в державі, виходу на авансцену нових політичних акторів тощо.

Поділіться з Вашими друзьями:

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Схожі:

	У нашій пам’яті вони назавжди залишились Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні Прапор України, надписи «Герої не вмирають» Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ...		Книга пам`яті 70-м роковинам страхітливого голодомору 1932-1933 років, пам`яті невинно Ч-75 Чорна тінь голодомору 1932—1933 років над Тернопіллям: Книга пам`яті / Вступ ст.; упоряд.: Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович, Р....
	Урок «Кантата пам’яті» Музично-літературний урок «Кантата пам’яті» до 175 річчя від дня народження М. Лисенка для 5-7 класів		Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження І популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, Львів Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження І популяризації : Матеріали Наукових читань до Дня...
	Урок пам'яті В. А. Чабаненка «Про сина вірного шумить Великий Луг» Чабаненка українського мовознавця, лексикографа, фольклориста, доктора філологічних наук, професора, заслуженого діяча науки І техніки...		Рекомендаційний пізнавально-довідковий матеріал, присвячений Дню пам’яті Героїв Небесної Сотні Указ №69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»
	Вони назавжди залишились у нашій пам’яті Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання...		Розпорядження обласної державної адміністрації Про проведення у Чернівецькій області заходів у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів ...
	Наказ №18 м. Олександрія Про вшанування пам’яті Івана Яковича Франка Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12. 01. 2016 року №6 «Про вшанування пам’яті Івана Франка у навчальних закладах...		Сценарій мітингу пам’яті «Велика Перемога» Сценарій мітингу пам’яті «Велика Перемога», присвяченого 65 річчю Перемоги у роки Великої Вітчизняної війни