Гордість вінниччини



Скачати 361.19 Kb.
Дата конвертації16.06.2017
Розмір361.19 Kb.


Вінницька обласна бібліотека для юнацтва

ГОРДІСТЬ ВІННИЧЧИНИ
Бібліографічний покажчик

Вінниця 2012


63.3 (4УКР – 4ВІН)

Г 68
Гордість Вінниччини: Бібліографічний покажчик. – Вінниця, 2012. – 46 с.

В даному покажчику систематизовано і подано інформацію про наших земляків-героїв та їх подвиги, що стануть прикладом для наслідування молодим поколінням.

Рекомендовано широкому колу читачів.


Укладач: О. Дмитрик

Редактори: О. Мундір, Н. Гуцал, Н.Гриненко

Відповідальний за випуск: Т. Пісна



ПЕРЕДМОВА
В житті завжди є місце подвигу

І. Крип’якевич
Героїзм – це не тільки найвище виявлення самовідданості та мужності, а й видатний вчинок, подвиг в ім’я незалежності і процвітання Батьківщини, життя інших людей.

Видатні мислителі казали: «Нерідко відвага людська більше пізнається в малому, ніж у великому», «Хоробрість потрібна не тільки в битвах, але і в простих життєвих справах».

Ніхто і ніщо не може примусити людину здійснити подвиг. Зазвичай в екстремальних умовах спрацьовує підсвідомість. А ще – сакральний досвід попередніх поколінь та моральні принципи, за якими живе людина.

Кожне покоління має своїх героїв. В полум’ї грізних воєнних років пройшли випробовування на людяність, чесність та відвагу мільйони синів і дочок нашої Вітчизни. Героїзм на полі бою вимагає від людини особливої мужності, стійкості, готовності пожертвувати собою.

Естафету прийняло нове покоління, адже можна стати героєм і в простих буденних справах.

Герої сьогодення – люди різного віку, різних професій та різного соціального стану. Але їх об’єднує одне – в скрутну хвилину вони не пройшли осторонь людської біди та болю, а подали руку допомоги. Вони – рятівники, мужні і сильні духом люди, які без роздумів ідуть у вогонь і воду, кидають виклик небезпеці, рятуючи людські життя. А життя досить часто посилає нам випробовування, де без допомоги таких людей просто не обійтися.

Бібліографічний покажчик «Гордість Вінниччини» знайомить користувачів з людьми нашого краю, які здійснювали героїчні вчинки як у роки воєнного лихоліття, так і в мирний час.

Видання складається з трьох розділів.

Перший розділ «Дорогами війни» знайомить читачів з подвигами героїв періоду Великої Вітчизняної війни – наших земляків, зокрема, двічі Героя Радянського Союзу Бойка Івана Никифоровича, Героя Радянського Союзу Топольського Віталія Тимофійовича та ін.

У другому розділі «За наказом совісті» представлено історію подвигів наших сучасників-вогнеборців. Це такі як Зоя Ткаченко, Максим Царенко та ін.

У матеріалах, розміщених у третьому розділі «Подвиг продовжують нащадки», висвітлюються визначні вчинки юних героїв-рятівників.


Розділ І. ДОРОГАМИ ВІЙНИ




БОЙКО ІВАН
Народився в селі Жорнище Іллінецького району Вінницької області. У 1936 році закінчив Ульянівське танкове училище. Учасник Великої Вітчизняної війни з перших днів.

69-й гвардійський танковий полк гвардії майора І. Н. Бойко відзначився в ході Житомирсько-Бердичівської операції військ 1-го Українського фронту, коли танкісти 1-ої танкової армії 28 грудня 1943 року відвоювали у гітлерівців м. Козятин Вінницької області. Наказ взяти з ходу Козятин І.Н. Бойко отримав, коли його полк знаходився за 30 км від міста. Порадившись зі своїми розвідниками, Бойко придумав оригінальний план – просуватися до міста по залізничній колії з увімкнутими фарами, імітуючи поїзд. Фашисти зорієнтувалися занадто пізно, коли вже танки Бойка підходили до самого вокзалу. В ході визвольної операції було врятовано вагон з радянськими військовополоненими, яких німці збиралися спалити живцем.

За вміле керівництво діями ввіреного полку, особисту мужність в боях за м. Козятин Івану Никифоровичу Бойку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота зірка».

За зразково проведені операції при форсуванні річок Дніпро та Прут та визволенні м. Чернівці Герой Радянського Союзу гвардії підполковник І.Н. Бойко був нагороджений другою медаллю «Золота зірка», ставши першим двічі Героєм СРСР в танкових військах.

В селі, де народився Бойко, встановлено його бюст. В м. Козятині його ім'ям назване Вище професійне училище залізничного транспорту, поблизу якого також встановлено погруддя. У 1982 році ім'ям Героя названа одна з вулиць Києва.

Бібліографія:

Бойко І.Н. На вістрі атак [Текст] / І.Н. Бойко. – К. : Політвидав України, 1974. – 117 с.

Бондарчук М. Пом’янемо двічі-героя / М. Бондарчук // ДТП. – 2005. – 23 квіт. – С. 3.

Гальчак С.Д. Визволення Вінниччини від нациських загарбників (20 грудня 1943 р. – 28 березня 1944 р.) [Текст] / С.Д. Гальчак. – Вінниця, 2005. – 416 с.

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. Том 1. [Текст]. – М. : Воениздат, 1988. – 863 с.

Гривківський В. Пам’ятають двічі героя Радянського Союзу І. Бойка – танкіста з с. Жорнище Ілліннецького району / В. Гривківський // Подолія. – 2003. – 5 верес. – С.3.

Дважды Герои Советского Союза [Изоиздание]. - М. : Воениздат, 1973. – 247 с.

Дремов И.Ф. Наступала грозная броня [Текст] / И.Ф. Дремов. – К. : Политиздат, 1981. – 168 с.

Історія міст і сіл України. Вінницька область [Текст]. – К., 1972. – С. 265.

Кондратенко О. Гордимося земляками / О. Кондратенко // Трудова слава. – 2003. – 12 берез. – С. 4.

Кравчук В.І. Пам'ять землі Подільської [Текст] / В.І. Кравчук. – Одеса : Маяк, 1976. – 80 с.

Люди бессмертного подвига. Очерки о дважды, трижды и четырежды Героях Советского Союза. – М. : Политиздат, 1975. – Кн. 1. – 671 с.

Люки открыли в Берлине (боевой путь 1-й гвардейской танковой армии) / [Текст] – М. : Воениздат, 1973. – 240 с.

Овеянные славой имена: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Винницкой области [Текст]. - Одесса : Маяк, 1989. – 312 с.

Подільський Є. Поїзди поступились танкам / Є. Подільський // Вінниц. газ. – 2005. – 5 трав. – С. 6.

Ростков А.Ф. Первые гвардейцы-танкисты [Текст] / А.Ф. Ростков. - 2-е изд. доп. – М. : Московский рабочий, 1975. – 352 с.

Соболев А.М. Записки военного разведчика [Текст] / А.М. Соболев. – М. : Московский рабочий, 1975. – 240 с.

Тихенький О.І. В пам’яті народній [Текст] / О.І. Тихенький. – Вінниця : Заграва, 1998. – 152 с.



Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах. Том 1 . - 2-ге вид. - К., 1974-1985. – С. 509.

Давидов В.А. Книга памяти первогвардейцев-танкистов 1941-1945 гг. [Електронний ресурс]. - Електрон. текст. – Режим доступу : http://ta-1g.narod.ru/mem/kn_pam/kn-p.html – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 05.12.2012.

Кривов Л. Подвигу Вашого промінь в пам’яті нашій іскриться [Електронний ресурс] / Л. Кривов. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://kazatin-lib.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id= 91:-65-&catid=17:2009-11-03-14-24-34&Itemid=55 – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

КОВАЛЬОВ ІВАН
З усіх жителів Вінниччини, удостоєних під час Великої Вітчизняної війни найвищого звання Героя Радянського Союзу, сьогодні живе лише один - Іван Платонович Ковальов, генерал-майор у відставці. Золотої Зірки Героя він удостоєний у 22 роки.

Народився Іван Платонович в 1921 році в с. Тарасівка, що у Жмеринському районі Вінницької області. Війна для нього розпочалась у 17 років, на фронт потрапив у жовтні 1941-го.

У березні 1943-го Івана Ковальова разом із взводом, яким він керував, десантують літаком у тил ворога. За сім місяців боротьби на ворожій території взвод Ковальова пустив під укіс 16 ешелонів з живою силою і технікою, підірвав і спалив 17 мостів і один залізничний 56-метровий через річку Кеб, підірвав 40 автомашин, 2 танки і одну бронемашину… Це лише мала частина бойових звершень Івана Платоновича.

У червні 1944 року командира взводу 9-го окремого гвардійського батальйону мінерів гвардії лейтенанта Ковальова за уміле керівництво взводом і особисту відвагу нагороджують Золотою Зіркою Героя. Також Іван Анатолійович нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни І ступеня, великою кількістю медалей.

Закінчилась війна для Івана Ковальова на Далекому Сході. До рідного села повернувся з важкими травмами, двома контузіями, тяжкими пораненнями та великими планами на майбутнє.

Нині 91-літній герой проживає в с. Тарасівка, займається домашнім господарством, онуками та правнуками.



Бібліографія:

Україна. Президент. Про відзначення державними нагородами України з нагоди 60-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр: Указ Президента України №748/2005 від 30 квітня 2005р. // Уряд. кур’єр. - 2005. - 7 трав. - С. 21.

Історія міст і сіл України. Вінницька область [Текст]. - К., 1972. - С. 239.

Овеянные славой имена: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Винницкой области [Текст]. - Одесса, 1983. - С. 126.

Олехнович А. Останній герой. На Вінниччині живим залишився останній герой Радянського Союзу / А. Олехнович // Місто. – 2012. – 9 трав. – С. 1, 3.

Скрипник В. Хотіли розстріляти, а нагородили Зіркою Героя / В. Скрипник // Голос України. – 2009. – 8 трав. – С. 8.

Страшний В. Тарасівський триптих / В. Страшний // Вінниччина. – 2005. – 23 серп. – С. 3.

Трегуб О. Коваль перемоги / О. Трегуб // Крила України. – 2011. – 23-28 трав. – С. 5.

Трегуб О. З когорти гвардійських мінерів / О. Трегуб // Народна Армія. – 2012. – 8 трав. – С. 5.

Царенок В. «У нас є обов’язок!» / В. Царенок // Товариш. – 2011. – 25 трав. – 1 черв. – С. 3.

Жмеринський район. Персоналії [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Жмеринський_район. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

На Вінниччині залишився останній герой [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://vinnitsaok.com.ua/u-vinnytskoho-hubernatora-zaboliv-zhyvit-a-mera-led-ne-pobyly-mylytsyamy-–-use-cherez-reformu…-48260.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.



ТОПОЛЬСЬКИЙ ВІТАЛІЙ
Народився 5 травня 1918 року в м. Вінниці в сім'ї робітника. Закінчив семирічку, школу ФЗУ. Працював токарем на заводі. У 1937 році вступив до Одеського військового авіаційного училища, яке успішно закінчив в 1939 році. Був помічником воєнкома ескадрильї по роботі з комсомолом.

З липня 1941 року - на фронтах Великої Вітчизняної війни. Перший збитий ворожий літак був вже 13 липня, а за виконання сотого бойового вильоту Топольський був представлений до нагородження орденом Червоного Прапора, однак не дожив до дня нагородження. Ад'ютант ескадрильї 69-го винищувального авіаційного полку лейтенант В. Т. Топольський здійснив 123 бойових вильоти, в тому числі понад 30 – на штурм скупчень військ противника. У 14 повітряних боях особисто збив 4 ворожих літаків і ще 4 в складі групи. 28 серпня 1941 р., виконуючи п’ятий бойовий виліт за добу, винищувач Топольського у повітрі зустрівся з 5 німецькими «месерами». Встигнувши збити один з ворожих літаків, Віталій Тимофійович загинув у повітряному бою.

10 лютого 1942 р. в числі 12 льотчиків 69-го винищувального авіаційного полку, які особливо відзначилися у героїчній обороні міста Одеси, посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу і нагороджений орденом Леніна.

На могилі Невідомому матросу в Одесі Герою встановлена надгробна плита, у Вінниці - меморіальна дошка. Його ім'я носить вулиця в рідному місті.



Бібліографія:

73 героических дня обороны Одессы [Текст]. – Одесса : Маяк, 1978. – 319 с.

Григорович Д.П. Подвигом уславленні: Герої Радянського Союзу – партизани і підпільники України в роки Великої Вітчизняної війни [Текст] / Д.П. Григорович. – К. : Політвидав України, 1972. – 352 с.

Зильманович Д.Я. На крыльях Родины: Документальные очерки [Текст] / Д.Я. Зильманович. – Алма-Ата : Жалын, 1985. – 320 с.

Історія міст та сіл України. Вінницька область [Текст]. – К., 1972. – С. 99.

Книга Пам’яті України. Вінницька область [Текст]. – К., 1994. – С. 208.

Овеянные славой имена: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Винницкой области [Текст]. – Одесса, 1983. – С. 263.

Одесский Краснознаменный [Текст]. – Кишенев : Картя молдовеняскэ, 1975. – 342 с.

Олійник Ю. Сокол / Ю. Олійник // Комсомольське плем’я. – 1975. – 5 квіт. – С. 3.

Орлов В. Есть улицы центральне, высокие и важные… а мне милей безшумне, милей одноэтажные / В. Орлов // Час пик. – 2012. – 26 февр. – С. 5.

Рытов Л.Г. Рыцари пятого океана [Текст]. – М. : Воениздат, 1968. – 270 с.

Борьба в воздухе на юге СССР в 1941 году. [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://reibert.info/forum/archive/index.php?t-198375.html – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 05.12.2012.

Кагапольцев С. Топольский Виталий Тимофеевич 05.05.1918 - 28.08.1941 Герой Советского Союза [Електронний ресурс] / С. Кагапольцев. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=2464 – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 05.12.2012.

Парамонов Ю. Лютеранский и Топольского переулки [Електронний ресурс] / Ю. Парамонов. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://obodesse.at.ua/publ/ljuteranskij_pereulok/1-1-0-97 html – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 05.12.2012.

Памятник неизвестному матросу (Одесса) [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/Памятник_неизвестному_матросу_(Одесса) – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 05.12.2012.

МЕДВІДЬ АНАСТАСІЯ
Народилася 1921 р. в с. Лісниче Бершадського району. У 1936 р. закінчила в с. Вовчок семирічку, а потім Тульчинську бібліотечну школу і одержала призначення на роботу у Вінницьку обласну бібліотеку ім. К.Тімірязєва.

Під час Великої Вітчизняної війни вступила до підпільної організації, якою керував директор міської бібліотеки ім. Н. Крупської Іван Васильович Бевз. Підпільники розповсюджували листівки, здійснювали диверсії на залізниці, виводили з ладу підприємства, організовували втечі військовополонених з фашистських таборів. Безпосередньою зв’язковою І.Бевза з підпільними групами, яких на початку 1942 року вже нараховувалось 17, була Анастасія Медвідь, підпільна кличка Ната.

Вона організовувала підпільні майстерні, де шили тілогрійки, теплі шапки і білизну для тих, хто йшов у партизани. Разом з жінками, яким довіряла, збирала картоплю, овочі, крупи для партизанського загону.

Навесні 1943-го Настю Медвідь заарештували. Після жорстоких катувань 23-річну підпільницю було страчено.

В 1986 році, напередодні 45-річчя початку Великої Вітчизняної війни, рішенням виконкому Вінницької міської Ради народних депутатів вулиця Підлісна була перейменована на вулицю Насті Медвідь - вінницької підпільниці, розстріляної фашистами.


Бібліографія:

Антифашистська боротьба на Вінниччині [Текст] // Визволителі Вінниччини. – Вінниця, 2004. – С. 16-20.

Бабій М. Партизанськими стежками Вінниці [Текст] / М. Бабій, В.Кравчук. – Одеса : Маяк, 1975. – 44 с.

Галюк З. З когорти героїв / З. Галюк // Панорама. – 1997. – 12 квіт. – С. 3.

Горб Є. І життя, і смерть – все порівну / Є. Горб // Комсомольське плем’я. – 1985. – 19 січ. – С. 2.

Історія міст і сіл України. Вінницька область [Текст]. – К., 1972. – С. 98.

Книга Пам’яті України. Вінницька область [Текст]. – К., 1994. – С. 140.

У самого логова // Д.Т Бурченко. Рейд к Южному Бугу [Текст]. – К., 1978. – С. 105.

Що, вулице, є в імені твоїм… [Текст] : довідник юного краєзнавця.– Вінниця, 2007. – С. 29.


Розділ ІІ. ЗА НАКАЗОМ СОВІСТІ


ТКАЧЕНКО ЗОЯ


Подвиг, який 35 років тому здійснила простий водій тролейбусу Зоя Ткаченко, досі пам’ятають у Вінниці.

Назва тролейбусної зупинки та невеличка меморіальна дошка – це все, що тепер нагадує про подвиг звичайного водія тролейбуса Зої Ткаченко. Жінка, пожертвувавши власним життям, врятувала з палаючої машини десятки пасажирів.

Трагедія сталася 17 січня 1977 року. Через ожеледицю та сніг тролейбус, яким керувала Зоя Ткаченко, занесло на зустрічну вантажівку. Обидві машини загорілись одразу. Володимир Коросильов (один із свідків) їхав слідом за тролейбусом Зої і розповідав, що картина була страшною. Адже у сімдесятих роках в одному тролейбусі було по сто – сто п’ятдесят пасажирів.

Вибратись із охопленого вогнем салону можна було тільки через передні двері біля водія. Саме їх з останніх сил змогла відкрити Зоя. Рятуючи пасажирів, сама жінка згоріла заживо в кабіні. Коли вона ціною власного життя рятувала пасажирів, їй було всього 33 роки, Зоя мала двох малолітніх дітей – 13-річного сина та 4-річну донечку.

За мужність та самопожертву ім’я Зої Ткаченко навічно занесли до списку ветеранів трамвайно-тролейбусного управління Вінниці. Однак колеги та рідні переконані: такий героїзм заслуговує більшого визнання. Адже її вчинок – це, перш за все, приклад не тільки мужності, а й того, що в житті завжди є місце для подвигу.



Бібліографія:

Ващенко А. Истоки мужества / А. Ващенко // Вінниц. правда. – 2006. – 17-24 січ. – С. 3.

Волошин О. В. Зоя Ткаченко таки заслуговує бути «Почесною Вінничанкою»… / О. Волошин // 33 канал. – 2007. – 2 лют. – С. 20.

Зоя Ткаченко: Історія подвигу // Вінничанка. – 2012. - № 1. – С. 21.

Її ім’ям названо тролейбусну зупинку // А.І. Маковій. Через минуле в майбутнє. [Текст] – Вінниця, 2003. – С. 91-92.

Коваленко О. Зірки згорають у польоті / О. Коваленко // Вінниц. газ. – 2003. – 17 січ. – С. 2.

Пашкевич Э. Троллейбусная остановка имени Зои Ткаченко / Э. Пашкевич // Независимый курьер. – 2010. – 20 янв. – С. 30.

Поїзд А. «Всю себе відати людям…» / А. Поїзд // Комсомольське плем’я. – 1990. – 16 січ. – С. 3.

Рогозіна Л. Відома і невідома Зоя Ткаченко / Л. Рогозіна // Молодіжний вісник. – 2010. – берез.-квіт. – С. 6.

Червінчук І. Зоя Ткаченко: історія подвигу / І. Червінчук // 33-канал. – 2012. – 18 січ. – С. 7.

Чи стане Зоя Ткаченко почесним громадянином Вінниці посмертно? // Подільська радниця . – 2007. – 17 січ. – С. 1-4.

Цимбалюк Л. Сама згоріла заживо, але врятувала життя десяткам людей [Електронний ресурс] / Л. Цимбалюк. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1439865. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Червінчук І. Зоя Ткаченко: історія подвигу. [Електронний ресурс] / І. Червінчук. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://vinnica.unian.net/ukr/detail/1363. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

ЦАРЕНКО МАКСИМ


Вінничанин Максим Царенко народився 24 січня 1975 р. в м. Слуцьку Мінської області (Білорусь).

Влітку 1995 року студент IV-го курсу Вінницького державного педагогічного інституту Максим Царенко був загоновим вожатим оздоровчого табору «Червоні вітрила» (м. Євпаторія). 22 червня він заступив на чергування. Помітивши незнайомця, що вкидав підпалений пакунок у спальню дівчат на першому поверсі, забіг до приміщення та побачив вибуховий пристрій з бікфордовим шнуром, що вже догорав на ліжку однієї з дівчат. Не вагаючись, Максим схопив пристрій, який вже за межами кімнати вибухнув прямо у його руках. Він одержав важкі тілесні ушкодження та втратив руку.

23 серпня 1995 року за виняткову особисту мужність і героїзм, сміливі та рішучі дії, виявлені при врятуванні дітей в умовах, пов'язаних з ризиком для життя, нагороджений найвищою на той час нагородою України за мужність — відзнакою Президента України — зіркою «За мужність». 7 лютого 1996 року указом Президента Російської Федерації нагороджений орденом Мужності.

Після лікування продовжив навчання. В 1997 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту, в 2006 р. — аспірантуру. Декілька років працював освітянином.

На даний час професійно займається журналістикою. Член Національної спілки журналістів України з 2002 року.
Бібліографія:

А потом пришла известность… // 20 хвилин. – 2003. – 4 черв. – С. 3.

Выбираем почетных граждан // 20 хвилин. – 2004. – 1 сент. – С. 4.

Новосад К. Максим Царенко: «Я просто виконував звичайні обов’язки у дещо незвичайній ситуації» / К. Новосад // Вінниц. газ. – 2010. – 25 черв. – С. 12.

Табачник Д. В. Міжнародний Орден Святого Станіслава: до 10-річчя діяльності [Текст] / Д.В. Табачник. – К.: Преса України, 2009. – 528 с.

У Вінницьких школах навчалися майбутні народні артисти, депутати та бізнесмени // 33 канал. – 2011. – 8 лют. – С. 12.

Царенко М. Душі зігріли «відкриті серця» / М. Царенко // Подолія. – 2007. – 16 січ. – С. 12.

Україна. Президент. Про нагородження відзнакою Президента України – Зіркою „За мужність“. Указ Президента України № 770/95 від 23 серпня 1995 року [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/770/95 – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Указ Президента Российской Федерации № 163 от 7 февраля 1996 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников акционерных обществ, предприятий, учреждений и организаций»(рос.) [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1144583 – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 05.12.2012.

Подільські рятувальники вшанували подвиг Максима Царенка, який 15 років тому врятував десять дітей [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.myvin.com.ua/ua/news/events/5962.htm – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Царенко Максим Володимирович [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Царенко_Максим_Володимирович – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Царенко Максим Володимирович [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://uht.org.ua/ua/members/tsarenko/ – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

СОХАЦЬКИЙ ВАСИЛЬ

Для вінничанина Василя Сохацького, батька двох доньок, старшого пожежного СДПЧ №3, 19 березня 2003 року розпочинався, як звичайний робочий день. Сигнал екстреного виклику, що надійшов ще зранку, для працівників оперативно-рятувальної служби ­­– звична річ.

Виїхали на місце, а саме до затягнутої підступною березневою кригою річки Південний Буг, де в ополонці тонув дев'ятирічний хлопчик Сергій Білан – вихованець Вінницького дитячого притулку "Добро". Того дня Сергійко втік з притулку та вирішив перейти Південний Буг через лід, який вже почав танути. В результаті опинився у холодній воді.

Як повідомляла прес-служба УМНС області, пожежні підібрались ближче до потопаючої дитини на човні, але впритул наблизитись все ж не вдалось. Тоді Василь Сохацький, знявши з себе чоботи, бойовий одяг та одягнувши рятувальний круг, поповз до дитини. Перш ніж добратись до хлопчика, кілька разів провалювався, та все ж врятував бідолаху.

Про вчинок Василя Сохацького говорили не лише місцеві, а й загальнонаціональні ЗМІ. Вінницький пожежний, отримавши пам'ятну відзнаку "За відвагу в надзвичайних ситуаціях" першого ступеня, став переможцем всеукраїнської акції «Герой-рятувальник-2003».

Бібліографія:

Алпатова С. Професія бути героєм / С. Алпатова // Україна молода. – 2003. – 25 жовт. – С. 6.

Героєм рятівником року став вінничанин Василь Сохацький // 33-канал. – 2003. – 29 жовт. – С. 3.

Кавраська С. Василь Сохацький: «Просто люблю та шаную свою роботу…» / С. Кавраська // Мить істини. – 2010. – 5 лют. – С. 4.

Курінний В. Повернені життя / В. Курінний // Хрещатик. – 2003. – 28 жовт. – С. 4.

Кутовий О. Тролейбусне ДЕПО двічі підпалювали конкуренти / О. Кутовий // 33-канал. – 2004. – 17 берез. – С. 7.

Рятувальники відзначили перший ювілей // 20 хвилин. – 2006. – 20 верес. – С. 3.

Троє в човні і дитина за бортом // 20 хвилин. – 2003. – 26 берез. – С. 3.

Трофімова Н. Цього року вони зберегли життя більш ніж 8000 людей / Н. Трофімова // День. – 2003. – 28 жовт. – С. 8-9.

ДМИТРУК СЕРГІЙ

20 листопада 2008 року у м. Ладижині Тростянецького району на Вінниччині у чотирьохквартирному житловому будинку на вул. Привокзальній, 4 під час пожежі отруїлися продуктами горіння та були шпиталізовані до реанімаційного відділення міської лікарні троє дівчаток, котрі залишилися вдома без нагляду дорослих.

Пожежу, що сталася через їхні пустощі зі сірниками, вчасно виявив їхній сусід Сергій Дмитрук. Допомога сусіда була дуже вчасною – ще б пять-шість хвилин затримки, і могло б статися непоправиме.

Того дня 35-річний молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Ладижинської виправної колонії № 39, прапорщик внутрішньої служби, перебував вдома, відпочиваючи напередодні нічної зміни.



  • Ми з дружиною, побачивши пожежу, забігли до квартири. Їхня середня дочка сиділа біля дверей. Пройшовши два кроки, зупинився, бо стояв дим і йти було неможливо. Передавши дівчинку жінці, відправив її за швидкою допомогою. Знав, що тут ще двоє дітей – старша та найменша, - розповідав Сергій Володимирович. – Я повернувся додому, знайшов рушник, намочив, обмотав обличчя, взяв ліхтарик та побіг до сусідів. У кімнаті вже не було нічого видно, але чув, що біля дивану плакала найменша дівчинка. Я її знайшов та витягнув, а потім розшукав і старшу. Після цього я знеструмив квартиру та почав гасити пожежу чим було.

За свій героїчний вчинок Дмитрук Сергій нагороджений медаллю «За врятоване життя».

Бібліографія:

Герой року на Вінниччині // 33-й канал. – 2009. – 7 січ. – С. 6.

Мельник А. Діану, Таню та Наталію виніс із палаючої квартири у Ладижені сусід-прапорщик виправної колонії / А. Мельник // 33-канал. – 2008. – 26 листоп. – С. 1.

Рафал А. Украинские герои-спасатели: их подвиги и ночные кошмары / А. Рафал // Сегодня. – 2009. – 1 июля. – С. 5.

Цуркань О. Сергій врятував із полум’я трьох сестричок / О. Цуркань // РІА. – 2008 – 26 листоп.– С. 9.

Цуркань О. Сусід виніс з вогню троє дівчаток / О. Цуркань // 20 хвилин. – 2008. – 24 листоп.– С. 1-3.

Україна. Президент. Про відзначення державними нагородами України. Указ Президента України від 21 травня 2009 р. № 348/2009 [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/348/2009 – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Герой-рятівник року 2009 [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.zp.mns.gov.ua/news/163.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Міністр МНС В. Шандра вручив медалі «За врятоване життя» чотирьом героїчним громадянам [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/news/12376.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

На Вінничинні мужній чоловік виніс із палаючої сусідської квартири 3 дівчаток, які бавилися сірниками [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/news/9957.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Список нагороджених медаллю «За врятоване життя» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_нагороджених_медаллю_«За_врятоване_життя» – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

КАМБАРОВ ОЛЕКСАНДР КОПИЦЯ ОЛЕКСАНДР




7 лютого 2011 року о 23 годині 15 хвилин  на пульт УМНС України в Вінницькій області надійшло повідомлення про те що, на закритому танцювальному майданчику клубу санаторію «Поділля» виникла пожежа.

На місце події були направлені чергові підрозділи області. Одним із перших до місця пожежі  прибув черговий караул СДПЧ-9  м. Хмільника на чолі з начальником старшим лейтенантом служби цивільного захисту Олександром Камбаровим. На місці було встановлено, що горить покрівля танцювального майданчика клубу площею 300 м. кв., пожежа поширюється на 2-й та 3-ій поверхи прилеглого адміністративно-спального корпусу №3. Вірно оцінивши обстановку, начальник караулу вирішив встановити висувну драбину до вікна спального корпусу, де знаходились люди. Одночасно було проведено оперативне розгортання для гасіння пожежі. Завдяки рішучим, сміливим та професійним діям начальника караулу старшого лейтенанта служби цивільного захисту Камбарова О.О. та командира відділення – водія автодрабини Копиці О.В. під час ліквідації пожежі  було врятовано 150 осіб, з них: за допомогою автодрабин – 79 осіб, за допомогою висувних драбин – 18 осіб, за допомогою штурмових драбин – 15 осіб.

Держава гідно оцінила героїчний винок рятівників, вони нагороджені медаллю «За врятоване життя».

Бібліографія:

Андрущенко О. На Вінниччині бійці МНС врятували 150 відпочиваючих санаторію «Поділля» / О. Андрущенко // Мить істини. – 2011. – 25 лют. – С. 9.

Бакар О. Два жителя Вінниччини стали «Героями-рятівниками року» / О. Бакар // Місто. – 2011. – 18 верес. – С. 2.

Герої-року на Вінниччині // 33-канал. – 2012. – 11 січ. – С. 13.

Рафал А. Украинские герои-спасатели: их подвиги и ночные кошмары / А. Рафал // Сегодня. – 2009. – 1 июля. – С. 5.

Україна. Президент. Про нагородження медаллю «За врятоване життя» від 14 лютого 2011 р. №199/2011 [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/199/2011 – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Двоє вінничан стали героями-рятівниками року [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://vinnitsaok.com.ua/двоє-вінничан-стали-«героями-рятівни-22763.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Список нагороджених медаллю «За врятоване життя» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_нагороджених_медаллю_«За_врятоване_життя» – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.







Розділ ІІІ. ПОДВИГ ПРОДОВЖУЮТЬ НАЩАДКИ





КУШНІР ІВАН
Того квітневого дня 2006-го року студент Вінницького училища культури Іван Кушнір, родом з с. Дмитрашківки Піщанського району Вінницької області, разом зі своєю дівчиною вийшов прогулятись берегом р. Південний Буг.

Невдовзі пара помітила, як двоє хлопців напідпитку (23-річний Максим та 21-річний Іван) переходили річку в районі пляжу Бригантина.

Іван з дівчиною кричали їм, щоб вони вернулись, але хлопці не звертали уваги. Раптом той, що йшов попереду, провалився під лід. Побачивши це, Кушнір, не роздумуючи, кинувся до річки. Він підповз по кризі до потопаючих, подав хлопцям палицю і по черзі витягнув їх на лід. Крихка крига вже тріщала так, що Іван сам ледь не провалився. На крик дівчини Івана звернули увагу люди та викликали МНС.

На момент приїзду рятувальників потерпілі вже були на березі. Мокрих хлопців забрала швидка допомога.

За небайдужість, мужність та правильні дії у надзвичайній ситуації Іван Кушнір удостоєний звання «Герой-рятівник».

Нагорождений медаллю « За врятоване життя».



Бібліографія:

Ваня Кушнір, який врятував людину, візьме участь у акції «Герой-рятівник року» // Молодіжна газета Вінниччини. – 2006. – 13 квіт. – С. 7.

Гедз А. Запобігти, врятувати, допомогти / А. Гедз // Подолія. – 2006. – 11 квіт. – С. 4.

Герой-рятівник сам опинився в життєвій «ополонці» // 20 хвилин. – 2006. – 13 верес. – С. 2.

Герої-рятувальники Вінниччини // 33-канал. – 2008. – 2 січ. – С. 5.

Цуркань О. Герой-рятівник отримав нагороду і … роботу / О. Цуркань // 20 хвилин. – 2006. – 7 квіт. – С. 3.

Ярошинська І. Вінничани – «Герої-рятувальники» року / І. Ярошинська // 33-канал. – 2006. – 6 верес. – С. 6.

Список нагороджених медаллю «За врятоване життя» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_нагороджених_медаллю_«За_врятоване_життя» – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Студент музичного училища Іван Кушнір врятував з води двох чоловіків [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://region-inform.com.ua/ru/main/regionnews/3299 – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.
ГРІНЧЕНКО ПЕТРО
Народився 6 квітня 1987 р. в с. Оляниці Тростянецького району.

Цей випадок стався 12-го жовтня 2008 року в його рідному селі. Дворічний хлопчик упав до криниці глибиною 18 метрів, товща води в якій становила 1,5-2 метри, що вдвічі перевищувало зріст дитини. Маму дитини про цю біду повідомив її старший 3-річний син. Страшно собі уявити, що відчувала жінка в цю хвилину. Вона кричала та благала людей про допомогу, але вони й самі не знали чим зарадити. Потім оговталася і передзвонила своєму братові Петру, який приїхав додому на вихідні. Він і став рятівником для малолітнього племінника. Почувши приголомшливу звістку, миттю примчав до місця пригоди, обв’язав себе мотузкою і, спустившись вниз, врятував дитину.

Малолітня дитина 15 хвилин пробула в крижаній воді. На що можна було сподіватися?! Як каже мати дитини, вона не знала, яку шкоду йому завдала холодна купіль. Поки везли до лікарні, хвилювалася за його серденько, адже весь час її дитя несамовито кричало і плакало. На щастя, Оляниця розташована неподалік від райцентру – селища Тростянець, і вже за 20 хвилин Віталик опинився в реанімації. Тепер із ним усе гаразд. 

За свій героїчний вчинок Петро Грінченко нагороджений медаллю «За врятоване життя» і є переможцем Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року».


Бібліографія:

Герої року на Вінниччині // 33-канал. – 2009. – 7 січ. – С. 6-7.

Лауреати Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року» // Надзвичайна ситуація. – 2009. – № 2. – С. 9-12.

Мельник А. Вінничани Петро Грінченко та Іван Яковенко стали переможцями Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року» / А. Мельник // 33-канал. – 2009. – 4 лют. – С. 6.

Помазанова Т. Добро народжується від любові / Т. Помазанова // Вісник Чорнобиля. – 2009. – 7 лют. – С. 1, 4.

Вінничани Петро Грінченко та Іван Яковенко стали переможцями Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://tviybiznes.com/main/news2/166881 – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Саме вони стали лауреатами Всеукраїнської акції «Герой-рятувальник року – 2008» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/news/10734.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Список нагороджених медаллю «За врятоване життя» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_нагороджених_медаллю_«За_врятоване_життя» – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.



ЯКОВЕНКО ІВАН
6-го травня 2008 року 14-річний школяр Іван Яковенко з с. Страшгорода Теплицького району йшов до магазину, що біля ставка, коли почув жіночий крик «Рятуйте мою дитину!». Це була мати 7-річної дівчинки Лешик Мар’яни, котра впала з містка в ставок і почала тонути.

Не гаючи ні хвилини, він стрибнув у холодну воду прямо в одязі. А дівчинка вже пішла на дно. Іван, набравши в рот повітря, пірнув якнайглибше і витягнув дитину на берег. Він ще зумів надати дівчинці першу медичну допомогу. 



Добре, що в цю трагічну для Мар’яни хвилину поряд знайшовся юний герой, хоч на той момент неподалік від місця пригоди були й дорослі, але вони лише спостерігали за всім, що відбувалося...

Як розповіла класний керівник Івана, хлопчина довго приховував свій вчинок та просив нікому не розповідати – боявся, що батьки його сваритимуть за новенький мобільний телефон, який він намочив, рятуючи Маряну.

Тепер Іван Яковенко навчається в Іллінецькому технікумі, потім мріє продовжити освіту в Черкаській академії пожежної безпеки.

За свій героїчний вчинок Іван нагороджений медаллю «За врятоване життя».

Бібліографія:

Герої року на Вінниччині // 33-канал. – 2009. – 7 січ. – С. 6-7.

Даценко І. Нагорода за мужній вчинок / І. Даценко // Вісті Тепличчини. – 2008. – 23 верес. – С. 1.

Лауреати Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року» // Надзвичайна ситуація. – 2009. – № 2. – С. 9-12.

Лепецька Л. Іван Яковенко став наймолодшим «Героєм-рятівником» / Л. Лепецька, І. Червінчук // Газета по-українськи. – 2008. – 9 жовт. – С. 5.

Мельник А. Вінничани Петро Грінченко та Іван Яковенко стали переможцями Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року» / А. Мельник // 33-канал. – 2009. – 4 лют. – С. 6.

Мельник А. Рятівник Іван Яковенко, учень Іллінецького сільгосптехнікуму, переміг у конкурсі «Герой-рятівник року» / А. Мельник // 33-канал. – 2008. – 24 верес. – С. 6.

Мельник В. Героями-рятівниками стали працівники МНС та школяр із Теплицького району / В. Мельник // Місто. – 2008. – 19 верес. – С. 5.

Помазанова Т. Добро народжується від любові / Т. Помазанова // Вісник Чорнобиля. – 2009. – 7 лют. – С. 1, 5.

Син афганця витягнув із ставка доньку бойового товариша батька // 20 хвилин. – 2008. – 14 трав. – С. 3.

Трегуб О. Юний рятівник – Іван Яковенко / О. Трегуб // Крила України. – 2009. – 14-19 верес. – С. 4.

Саме вони стали лауреатами Всеукраїнської акції «Герой-рятувальник року – 2008» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/news/10734.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.


НАГОРНИЙ БОГДАН
у Вінницькому вищому професійному училищі цивільного захисту навчаються курсанти з різних регіонів нашої Батьківщини, які за покликом долі обрали майбутню професію, пов’язану з рятувальною справою. Серед них є й ті, які вже здійснили благородний вчинок – врятували людське життя.

18-річний курсант другого курсу Богдан Нагорний, перебуваючи взимку 2009-го року у звільненні, гуляв містом із земляками із Рівненщини. Раптом в одному з будинків він почув крик жінки з балкону – вона благала про допомогу – у неї помирала дитина.

Хлопець вибіг на восьмий поверх. На підлозі квартири лежав півторарічний хлопчик, який не дихав, бо їжа потрапила в дихальні шляхи та почалися судоми. Швидко зорієнтувавшись, хлопець згадав навички надання першої медичної допомоги. Після того, як Богдан здійснив непрямий масаж серця, в дитини з'явився пульс, згодом дитя заплакало.

Дочекавшись приїзду карети швидкої допомоги, рятівник передав врятовану дитину лікарям.

Наш герой у День Захисника Вітчизни отримав звання «Герой-рятівник року».
Бібліографія:

За героїзм і мужність. Нагородження лауреатів Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року – 2009» // Надзвичайна ситуація. – 2010. – № 3. – С. 8-11.

Курсант Богдан Нагорний – рятівник року // 20 хвилин. – 2010. – 24 лют. – С. 2.

Мельник А. Вони врятували життя людей / А. Мельник // 33-канал. – 2010. – 1 січ. – С. 6.

Пипич О. Богдан Нагорний врятував малюка / О. Пипич // Газета по-українськи. – 2009. – 11 груд. – С. 1, 15.

Романюк Л. Богдан Нагорний – «Герой-рятувальник» / Л. Романюк // Ракурс Рівне. – 2010. – 4 берез. – С. 3.

23-лютого у МНС Міністр В. Шандра нагородить 13 лауреатів Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року – 2009» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/news/14822.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Курсант Вінницького професійного училища цивільного захисту Богдан Нагорний – «Герой-рятівник року» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.ukrinform.ua/ukr/news/kursant_vnnitskogo_profesynogo_uchilishcha_tsivlnogo_zahistu_bogdan_nagorniy___geroy_ryatvnik_roku_874512 – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Справжні герої живуть серед нас [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/news/14836.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Петро Головач з Чернігова отримав нагороду МНС [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://chernigov.ua-katalog.info/news/2010-02-24-55847.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.



ГУКАСЯН ДЕНИС
23 лютого 2010 року Настя Мельник, школярка з села Удича Теплицького району, дійшовши до середини водойми, раптом послизнулась і впала у раніше прорубану рибалками ополонку. Вибратись самотужки дитина не змогла, тому почала кликати на допомогу. Її врятував 15-річний Денис Гукасян, сусід родини Насті. Того дня він із друзями теж повертався з уроків. Ополонка, куди провалилась Настя, була від нього метрів за 100-150. Коли Денис побачив, що дівчинка провалилась, зняв портфель, віддав своєму другу і побіг на допомогу.

А в цей час на кризі байдуже дивились на цю сцену близько 30 рибалок.

Держава високо оцінила подвиг Дениса, нагородивши його медаллю «За врятоване життя», яку йому особисто вручив 1 червня 2010 року Президент України В. Ф. Янукович, відзнакою І ступеня «За відвагу в надзвичайній ситуації» Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (наказ від 14.05.2010 року № 409). Теплицька районна рада і райдержадміністрація вручили йому Почесну грамоту.
Бібліографія:

Герої року на Вінниччині // 33-канал. – 2011. – 5 січ. – С. 12.

Дев’ятикласник ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Удач Теплицького району Вінницької області – 24 лютого 2010 року врятував життя 7-річній дівчинці, яка провалилась в ополонку // 20 хвилин. – 2010. – 26 трав. – С. 2.

Денис Гукасян витяг семирічну сусідку з ополонки // Газета по-українськи. – 2010. – 3 берез. – С. 1.

Кузь О. Юного Вінничанина на Європейській площі столиці нагороджено відзнакою МНС України / О. Кузь // Мить істини. – 2010. – 21 трав. – С. 4.

Мельник А. Потопаючу дівчинку витягнув дев’ятикласник із крижаної купелі / А. Мельник // 33-канал. – 2010. – 17 берез. – С. 3.

Президент нагородив дітей-героїв, які рятували життя людей // ZIK. – 2010. – 1 черв. – С. 5.

Слюсар І. Нагороди та відзнаки Удацького рятувальника / І. Слюсар // Вісті Тепличчини. – 2010. – черв. – С. 2.

Шелкопляс Т. Нагороди дітям за дорослі вчинки / Т. Шелкопляс // Агропрофі (український тижневик ділової інформації). – 2010. – 4 черв. – С. 4.

Список нагороджених медаллю «За врятоване життя» [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_нагороджених_медаллю_«За_врятоване_життя» – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.



ЧУБАТЮК ЯНА
У Вінниці з’явилася нова маленька героїня – п'ятикласниця ЗОШ №13 Яна Чубатюк. Вона стала лауреатом почесної відзнаки міського голови «За честь і мужність», що запроваджена у 2011 році.

Яна врятувала життя своїй восьмирічній подружці, котру засипало піском під час обвалу ґрунту. Не розгубившись, дівчинка розгорнула пісок над головою постраждалої, аби вона почала дихати, а тоді, звільнивши її тіло, витягла з кар'єру, майже кілометр тягла полем. Привівши її до тями, побігла кликати на допомогу дорослих.

У розмові однокласники згадували, що роком раніше Яна майже з-під коліс автомобіля витягнула малого хлопчика. На вулиці Карла Маркса, якраз біля їхньої школи, малий хотів перебігти вулицю на червоне світло. В цей час проїжджав автомобіль. Ще трохи – і хлопчик був би під колесами. Яна його догнала і, схопивши за комір, потягнула на себе.

Саме цій сміливій і небайдужій дівчинці аплодували депутати міської ради, коли її очільник Володимир Гройсман вручав їй відзнаку. Також дівчинку преміювали за самовідданість – вручили 5 тисяч гривень.

За свій вчинок Яна отримала звання «Герой-рятівник 2012 року».


Бібліографія:

Ковальський Р. За порятунок подружки 5000 премії вручили Яні Чубатюк / Р. Ковальський, Л. Поліщук // Молодіжна газета Вінниччини. – 2012. – 11 трав. – С. 3.

Малиновская Т. «Такого у нас еще не было, чтобы ребенок ребенка спас» / Т. Малиновская // Факты и комментарии. – 2012. – 5 мая. – С. 8.

Олехнович А. 11-річна Яна врятувала з-під завалу подружку / А. Олехнович // Місто. – 2012. – 25 квіт. – С. 4.

Поліщук Л. П’ятикласниця Яна витягла із кар’єрного обвалу восьмирічну подружку / Л. Поліщук // 33- канал. – 2012. – 2 трав. – С. 12.

Скрипник В. 11-річній Яні Чубатюк присвоєно звання «Герой-рятівник року» / В. Скрипник // Вінничанка. – 2012. – № 6. – С. 5.

Скрипник В. Маленька Яна Чубатюк із Вінниці врятувала двох дітей і номінована на звання «Герой-рятівник року» / В. Скрипник // Голос України. – 2012. – 23 трав. – С. 10.

Скрипник В. Шестикласниця Яна Чубатюк врятувала життя двом дітям / В. Скрипник // 20 хвилин. – 2012. – 25 трав. – С. 13.

Щербатюк Т. 11-річна Яна Чубатюк витягла подругу з-під завалу / Т. Щербатюк // Газета по-українськи. – 2012. – 28 квіт. – С. 1, 10.

ПЛАХОТНЮК НАТАЛІЯ
28 липня в селі Городище Літинського району на Вінниччині 11-річна Наталя Плахотнюк врятувала життя 41-річному Олександру Дячинському. Чоловік почав тонути у річці Згар, що в центрі села, де Наталя в цей час гуляла берегом.

Побачивши, як дядько Сашко далеко від берега б’є по воді руками, не вагаючись, стрибнула у воду і стала допомагати. Чоловік пручався, з переляку бив її по голові. Дівчинці було дуже важко, але вона змогла дотягнути чоловіка до мілини. Олександр Дячинський невисокого зросту, худорлявий. Селяни вважають, що саме це його й врятувало. Інакше б дівчинка не змогла витягнути чоловіка.

Наталя залишила непритомного чоловіка на мілині, а сама побігла за дорослими.

Мама Наталі Олена Миколаївна, що працює медсестрою, розповідає: «Наталя добігла мокра й боса до воріт, просила поквапитись, бо людина втопилася. Ми з чоловіком кинулися до річки. Я зробила масаж серця й штучне дихання. Викликали "швидку". Звичайно, я дуже пишаюся своєю дитиною».

За порятунок Олександр Дячинський віддячив дівчинці, подарувавши солодощі.

Указом Президента України Наталя нагороджена медаллю «За врятоване життя».



Бібліографія:

Мельниченко Н. П’ятикласниця Наталя врятувала 41-річного чоловіка / Н. Мельниченко // Вінниччина. – 2012. – 8 серп. – С. 16.

Олехнович А. П’ятикласниця врятувала 41-річного односельця / А. Олехнович // Місто. – 2012. – 8 серп. – С. 4.

Романова П. П’ятикласниця врятувала з води дорослого чоловіка / П. Романова // Газета по-українськи. – 2012. – 3 серп. – С. 3.

Скрипник В. 10-річна Наталя Плахотнюк врятувала з води чоловіка / В Скрипник // 20 хвилин. – 2012. – 8 серп. – С. 15.

Скрипник В. Смілива і чесна маленька рятівниця / В. Скрипник // Голос України. – 2012. – 16 серп. – С. 1, 12.

Скрипник В. У Вінницькій області 10-річна Наталія Плахотнюк врятувала 41-річного чоловіка, який тонув / В Скрипник // 20 хвилин. – 2012. – 5 серп. – С. 1, 15.

Україна. Президент. Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження Всеукраїнським референдумом Акту проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року №670/2012 від 30.11.12 [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/15167.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

На Вінниччині п’ятикласниця врятувала 41-річного чоловіка [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.myvin.com.ua/ua/news/events/15600.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

На Вінниччині п’ятикласниця врятувала 41-річного чоловіка [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://rss.novostimira.com/n_3083906.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

На Вінниччині п’ятикласниця врятувала 41-річного чоловіка [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/448916 – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.

Янукович дав школярці медаль за врятованого на Вінниччині тракториста [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://vinnitsa.info/news/yanukovich-dav-shkolyartsi-medal-za-vryatovanogo-traktorista.html – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.12.2012.



ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК


Бойко Іван

6

Грінченко Петро

31

Гукасян Денис

37

Дмитрук Сергій

24

Камбаров Олександр

26

Ковальов Іван

9

Копиця Олександр

26

Кушнір Іван

29

Медвідь Анастасія

14

Нагорний Богдан

35

Плахотнюк Наталія

41

Сохацький Василь

22

Ткаченко Зоя

17

Топольський Віталій

11

Царенко Максим

19

Чубатюк Яна

39

Яковенко Іван

33

ЗМІСТ



Передмова

3

Розділ 1. Дорогами війни

5

Розділ 2. За наказом совісті

16

Розділ 3. Подвиг продовжують нащадки

28

Іменний покажчик

44


ГОРДІСТЬ ВІННИЧЧИНИ
Бібліографічний покажчик

Укладач: Дмитрик Олена Олександрівна

ОБЮ, Вінниця, 2012

Вінницька обласна бібліотека для юнацтва

вул. Л. Толстого, 22

м. Вінниця, 21100

тел./факс (0432) 65-56-96

www.vinobu.vn.ua

e-mail: vinobu@ukr.net




Каталог: wp-content -> uploads -> 2011
2011 -> Стипендія ім. Григорія Сковороди
2011 -> Т. Г. Шевченка нан україни Павло Михед Слово художнє, слово сакральне
2011 -> «україна-туреччина» Гриф Історико-культурної асоціації «Україна-Туреччина»
2011 -> Марченко тетяна михайлівна + 82-94 епоха богдана хмельницького в російській романтичній картині світу: трансформація фольклорних, літописних, історіографічних традицій
2011 -> Усе рухалося, вирувало, було охоплено
2011 -> Розпад радянського союзу
2011 -> Розпад радянського союзу
2011 -> The Oral History Усна Історія of Independent Ukraine Незалежної України 1988-1991


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Гордість вінниччини icon11 клас Урок за поезією В. Горлея Тема. «Колесо життя» В. Горлея це мелодія душі Мета
Обладнання : збірка віршів «Колесо життя», «Голос любові», «Лірика», портрет поета В. Горлея, мапи України, Вінниччини, ілюстративний...
Гордість вінниччини iconПаращук Людмила
В роботі на основі архівних документів висвітлюється діяльність оун-упа в 1941 1944 рр на території Вінниччини
Гордість вінниччини iconПоложення про проведення к онкурсу Вінницької обласної Асоціації органів місцевого самоврядування «Вінниччина регіон успішних людей» Мета конкурсу Метою к
...
Гордість вінниччини iconНаказ № Про проведення обласної науково- пошукової експедиції «Стежками прадідів хліборобів Вінниччини»
України №1/9-169 від 11. 03. 2013 р., Плану заходів з підготовки та проведення у 2013 році в Україні Року дитячої творчості, затверджених...
Гордість вінниччини iconТарас Шевченко гордість І слава України. Пейзаж у художньому творі. Т. Шевченко Зоре моя вечірняя…
«Тарас Шевченко – гордість і слава України. Пейзаж у художньому творі. Т. Шевченко «Зоре моя вечірняя…»»
Гордість вінниччини icon„Сім’я Тобілевичів гордість нашого краю
Карпенко-Карий, П. Саксаганський, О. Михалевич та М. Садовський (зліва направо). Фото 1890 р. Єлисаветград
Гордість вінниччини iconБіль І гордість Люботина
Комунальний заклад «Люботинська спеціалізована школа інтернат I-III ступенів “Дивосвіт”» Харківської обласної ради
Гордість вінниччини iconТема. Леся Українка. Хто ж вона?
Окраса й гордість української нації, одна з фундаторів нової української літератури…
Гордість вінниччини iconГеній в обмотках Година класного керівника
Мета: Дбаючи про розбудову національної школи, продовжувати знайомити учнів з геніальними українцями; виховувати повагу до отчої...
Гордість вінниччини iconТарас шевченко гордість українського народу
Безсмертне ім’я великого поета І художника Т. Г. Шевченка відоме скрізь як ім’я людини, яка присвятила своє життя просвітницькій...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка