Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури



Скачати 273,07 Kb.
Дата конвертації07.08.2017
Розмір273,07 Kb.

Тема: Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, аргументувати широку популярність творів автора в народі;

розвивати усне мовлення, уміння виділяти головне в навчальному матеріалі;

виховувати шанобливе ставлення до творчості Квітки - Основ'яненка.

Тип уроку: Рольова гра – прес-конференція.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, підручник.

Хід уроку



І. Актуалізація опорних знань.

Для того, щоб дізнатися прізвище письменника, творчість якого ми розпочнемо вивчати, давайте розгадаємо кросворд. (Додаток 1)



II. Мотивація навчання школярів

Вчитель:Сьогодні ми розпочинаємо вивчати життєвий і творчий шлях Г. Квітки – Основ’яненка, який народився 29 листопада 1778 року у передмісті Харкова -в с. Основа (звідси й псевдонім – Основ’яненко) у козацько – старшинській родині. Про рід Квіток розказували цікаву легенду. Десь на початку XVII ст. примандрував звідкись дід з онуком - сиротою. Вони дуже бідували, виживали завдяки випадковим заробіткам. Скоро дід помер, а внук залишився жити сам. Хлопчик був дуже красивий, мав просту вдачу. Через те й прозвали хлопчика Квіточкою, а коли підріс Квіткою. Незабаром у нього закохалася красива дівчина, дочка київського воєводи. Але знатні батьки дівчини й слухати не хотіли про цей шлюб. Тоді молодята потай обвінчалися і втекли на дикі землі Лівобережжя. їх поселення й стало основою майбутнього Харкова. Тим вродливим сиротою був прапрадід письменника Семен Квітка.

ІІІ Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.

Рольова гра. Прес - конференція: біографія Г. Квітки- Основ'яненка.

Дослідник 1: Розпочинаємо прес-конференцію.

Дослідник 2: Запрошуємо всіх до співпраці.

Дослідник 3: Ми готувалися до зустрічі з вами і будемо давати вичерпні відповіді.

Кореспондент газети «Літературна Україна»: Хотілося б дізнатися про дитинство письменника. Дякую.

Дослідник 1:У родині нащадка старовинного козацько - старшинського роду поміщика Федора Івановича Квітки та його дружини Марії Василівни народився син Григорій. Він був другою дитиною в сім'ї, мав старшого брата Андрія (пізніше народилися сестри Марія, Єлизавета, Парасковія) Виростав маленький Гриць в атмосфері пошани до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва. У родині багато читали, слухали музику, постійними були вистави самодіяльного домашнього театру, у яких із захопленням грав Грицько. У родині Квіток часто бував Г. Сковорода, а відомо, що він відвідував тільки однодумців. Можливо, саме тому Григорій Квітка - Основ'яненко знав напам'ять багато творів філософа, байки Гулака -Артемовського, читав Котляревського, Жуковського, Ломоносова, Мольєра. Усе це формувало мистецькі смаки юного Квітки, його суспільні погляди, прищеплювало любов до українського фольклору, виховувало повагу до простої людини.

Ще в ранньому дитинстві хлопчик пережив важке випробування. Коли йому не було ще й двох років, няня необачно зірвала на оці ячмінець і малюк осліп. Григорій дуже хотів усе бачити, але, на жаль, він тільки чув світ і уявляв його, фантазуючи. Сліпота примусила розвинути пам'ять, уяву та музикальний слух. Завдяки цьому відкривався неабиякий музичний талант письменника. Він добре навчився грати на флейті, піаніно. Пізніше й сам почав складати музику.

Коли Григорію було шість років, сталося чудо - він, стоячи в Курязькій церкві перед іконою Озерянської Богоматері, прозрів.

Кореспондент газети «Україна молода»: Де здобував освіту Г. Квітка-Основ'яненко ? Дякую.

Дослідник 2:Спочатку хлопець навчався вдома, згодом його віддали до Курязької монастирської школи. У 15 років Гриць був записаний у гвардійський полк. Через 4 роки Квітка подав у відставку в чині капітана, не бувши при цьому ні одного дня в армії.

Юнака приваблювало служіння Богові. Ще 12 років Григорій, наслідуючи дядька Наркиса, хотів постригтися у ченці. Тоді батьки відговорили. Але у 26 років Квітка таки став монахом Старо - Харківського Преображенського монастиря. Поштовхом до цього кроку стало нещасливе кохання. У монастирі юнак хотів знайти захист від жорстокого життя. Однак життя в монастирі було не таким, яким уявляв його юнак. Тому через 4 роки Григорій Федорович зовсім залишив чернецтво. Мабуть, пригадалися йому слова Г. Сковороди - шукати бенкет мудрості не в монастирі, а серед природи, простих людей.



Кореспондент газети «Сільські вісті»: Якою громадсько - культурною роботою займався автор ? Дякую.

Дослідник 3: Г. Квітка - Основ'яненко проводив літературно - музичні вечори, працював директором театру. Він відкрив Інститут благородних дівиць. Для Інституту він приніс у жертву весь достаток свій. Однією з директрис була мати письменника Марія Василівна Квітка. Був одним з організаторів першого в Україні журналу «Украинский вестник» Написав вокально - інструментальний твір для зустрічі військ, які брали участь у Вітчизняній війні 1812 року і поверталися з Полтави до Харкова. Свій вокально -інструментальний твір « Марш» він подарував родичці поета – декабриста В. Раєвського Наталі Гаврилівні Раєвській, в яку був закоханий.

За активне сприяння заснуванню кадетського корпусу в Харкові був нагороджений орденом Св. Анни 2 ступеня. За вислугу років на виборній посаді нагороджений орденом Св. Володимира 4 ступеня. Маючи посаду маршалка дворянства, Квітка закликав вивчати рідну мову, берегти прапрадівські традиції, завжди допомагав селянам і заступався за них. У зрілому віці Григорій Федорович почав писати художні твори російською мовою. У віршах, комічних нарисах ішлося про безправне становище кріпаків, - про те, що так боліло автора. Але справжній талант письменника розцвів тоді, коли він став писати українською мовою. Кореспондент газети по українськи. Хотілося б дізнатися про родинне життя і характер письменника. Дякую.



Дослідник 4: У 1820 році Квітка письмово звертається до імператриці з проханням дати дозвіл на шлюб з класною дамою харківського Інституту благородних дівиць, вихованкою петербурзького Смольного інституту, Анною Григорівною Вульф. Дозвіл було одержано.

У 1821 році на 43-му році життя він одружився. Анна Григорівна вирізнялася гострим розумом, освіченістю. Росіянка за походженням, вона завжди мріяла повернутися додому. Але Квітка дуже любив Україну, не уявляв свого життя без Основи, без роду. А згодом і дружина полюбила рідний край чоловіка. Жило подружжя дуже скромно. Однак маленький будинок Квіток в Основі став улюбленим місцем для творчих особливостей. Тут були Є. Гребінка, В. Жуковський, М. Костомаров.

Яким був Квітка ? Любив поїсти, особливо українських страв. По обіді письменник ішов у свій кабінет і писав. Це були найкращі хвилини в його житті. Під вечір виходив і давав дружині читати новий твір чи статтю. Квітка любив дітей. Він годинами міг розповідати казки, організовував забави, феєрверки. Під час одного з феєрверків письменник обпалив собі обличчя й очі, внаслідок чого знову осліп на ліве око.

Квітка листувався з Т. Шевченком. У своїх листах письменник висловлював захоплення «Кобзарем», дає високу оцінку поемі «Гайдамаки», просив виготовити ілюстрації до нарису «Знахар». В останні роки родина дуже бідувала. У липні 1843 він тяжко захворів і 20 серпня о 5 годині помер. На похорон письменника зійшлись тисячі людей.



Кореспондент журналу «Дивослово»: Розкажіть, як шанують пам'ять письменника ? Дякую

Дослідник 5: На велелюдному похороні Ізмаїл Срезневський сказав :

«Пам'ятай, Україно, цю людину; тут похований той, хто, оживлений любов’ю до тебе, захищав твій звичай та мову».

Пам'ятаючи й шануючи Квітку – Основ’яненка, ми вивчаємо його життя і
творчість. Багато його творів читає сьогоднішній читач, а глядач охоче
дивиться вистави чи фільми «Шельменко - денщик» та « Сватання на
Гончарівці». У художніх творах широко використовував фольклор, правдиво
показав побут і благородство простих людей, щирість і глибину їхніх
почуттів, розум, працьовитість і кмітливість. Твори письменника нікого не
залишали байдужими. Григорій Федорович завжди виступав на захист
української мови і літератури. Радив письменникам: «Як говоримо, так і
писати треба». Ці слова незабаром підтвердив ділом: почав писати по-
українськи. Став родоначальником нової української прози, зміцнивши
авторитет української мови.

Дослідник 1: Ось і закінчилась прес-конференція.

Дослідник 2: Дякуємо за інтерес до творчості талановитого митця. Вивчайте його творчість - джерело любові до рідного народу, і його творчості. .

III. Закріплення нового матеріалу.

Літературна гра «Ви - нам, ми - вам»

Учні розділяються на дві групи і по черзі задають одна одній питання.

1. Основоположником якого жанру став Квітка-Основ'яненко в українській літературі? (Прози)

2. Яке «прошеніє» подає Квітка-Основ'яненко слобідськоукраїнському і харківському Єпіскопу Христофору Сулимі? (Прийняти його в Старохарківський монастир).

З. Якою хворобою перехворів Квітка-Основ'яненко у 1779-1782? (Втратив зір).

4. На яких урочистостях був присутній Квітка-Основ'яненко - 18 січня 1808 р.? (На відкритті Харківського університету).

5.Який навчальний заклад відкрив Квітка-Основ'яненко у 1812 р.? (Інститут благородних дівиць ).

6.Григорій Федорович написав інструментально - вокальний твір «Марш». Кому він подарував його? (Родичці відомого поета - декабриста В. Раєвського Наталі Гаврилівні Раєвській, в яку був закоханий).

7.Директором якого театру стає Квітка-Основ'яненко. (Харківського).


  1. З яким проханням Квітка-Основ'яненко звертається до Шевченка ( Вислати
    передплатні білети на «Гайдамаки» для їх поширення в Харкові).

  2. Яким псевдонімом підписувався Квітка під російськомовними творами? (Фалалей Повінухін).

10. Як називається перший твір, написаний українською мовою? («Маруся»).

11. 3 якою метою Квітка-Основ'яненко написав інструментально - вокальний твір? (Для зустрічі військ, які брали участь у Вітчизняній війні 1812 року і поверталися з Парижа до Харкова).



  1. За що був нагороджений орденом Св.Анни другого ступення? ( За активне
    створення кадетського корпусу в Харкові).

  2. Хто нагородив його діамантовим перснем «За отличнуюу усердную
    службу»? (Микола І)

  3. Під яким сузір'ям народився Квітка-Основ'яненко? (Стрілець)

IV. Інсценізація уривків твору «Сватання на Гончарівці».

V. Підсумок уроку

Рефлексія.

«Сьогодні на уроці я…». Оцінювання.

VI. Домашнє завдання.Читати твір «Маруся» Підібрати цитати до характеристики героїв, (по групах).

Тема: Г. Квітка – Основ’яненко - «батько української прози». Повість «Маруся» - жанр сентиментальної повісті. Утвердження в образах Марусі, Наума Дрота, Василя високих морально - етичних якостей простої людини.

Мета: Ознайомити учнів зі змістом повісті «Маруся», розширити уявлення учнів про сентименталізм як стиль; розкрити красу мови твору, ліризм і драматизм зображених події;

розвивати спостережливість учнів;

виховувати високі почуття любові до людей, природи, бажання допомогти іншій людині.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: портрет, виставка творів, ілюстрації.

Хід уроку

I Організаційний момент.

II Актуалізація опорних знань.

Гра « Упізнай героя»

( Василь)

1.Сам не свій і, як там кажуть, як опарений. То був шутливий, жартівливий, на вигадки наприклади поперед усіх: тільки його й чули, від нього весь регіт іде; тепер же тобі хоч би півслова промовив: голову посупив, руки поклав під стіл і ні до кого нічичирк; усе тільки погляне на Марусю, тяжко здихне і пустить очі під лоб.

2.Тільки що став так говорить, то Маруся і нестямиться, а сама, як у лихоманці, так і труситься; боїться і сам не зна чого: колиб земля розпустилась, так би вона і кинулась туди.

3. Він у Печерському монастирі і вже дияконом, і при мені - так - то розказував тої чоловік, - служив службу божу.

(Маруся)


1 .От і виросла їм на втіху. Та що ж то дівка була. Висока, прямесинька, як стрілочка, очиці як тернові ягідки, бровки як на шнурочку, личко червоне, як панська рожа.

2.Сорочка на ній біленька, тоненька сама пряма і пишна, рукава сама

вишивала червоними нитками. Плахта на ній картата, це материнське

придане; тепер таких не роблять .

3. Пішла у кімнату і винесла на дерев'яній тарілочці два рушника довгих та

мудро вишитих і положила на хлібові святому а сама стала перед образом тай

вдарила три поклони. Потім узявши рушники піднесла їх на тарілочці

старостам.

(Наум Дрот)


  1. Був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим
    себе покірний, меже товариством друзяка, ні півслова ніколи не
    збрехав, горілки не пив і п'яниць не терпів, з ледачими не возився

  2. І я теж думав з першого часу, далі по молитві, Бог мені такий розум
    дав: не було у нас дитини, самі по собі жили, будем і без неї. Ти
    скажеш: тоді були молоді та здорові, а тепер старі, нездужаємо робити
    на себе. І у молоді літа не самі по собі ми жили, і робили Бог нам
    помагав; він же нам і тепер не дасть пропасти.

  3. За його правду не оставив його і Бог милосердний; Щоб то не задумав.
    Усе йому Господь послав.

( Скорик)

І.Єсть лі такая страна где б я не побивал ? Були ми і у Франції, усю

Німеччину пройшли, у Расєєї стояли, та і в Туреччину завертали - ста !

2.Ану, товаришу, зав'яжи мнє. Вот так: щоб не зводили на людей

напрасними.

З.Нет, сево не могу сделать. Я пресяжной человек, абещал Павлу

Кандзюбе і тить за рушниками, должон сдержать слово.

(Сотник Заюрьоха)

1. Смутний і невеселий сидів собі на лавці у новій світлиці, що

відгородив від противної хати. Хоч парень собі і чепурний був, а тут і у

неділеньку святу не брав білої сорочки.

2.Був чинного і важного роду від отця до сина так сотенство і

переходило.

3.Смутний і невеселий сидів собі на лаві вернувшись після огляду

козацької сотні. До того лиха панна Хорунжівна , піднесла, мов тертої під

ніс кобаски, печеного гарбузця, що він після учорашнього дня ще не пив,

не їв, а тут ще не не виспався, а ут бум ага прийшла, що треба йому

збиратися з своєю сотнею у поход аж у самісінький Чернігів.

(Писар Пістрян)

1 .Що лізе у світлицю до пана сотника. Що ж се він так там мордується то

піткнеться у двері, та й назад наші. Ота хворостина, що нене у руках, та

його спиня: коли ж її волоче за собою, то зовсім увійде в світлицю, а

вона за ним волочиться і чіпля його, як та сварлива жінка за п'яницею -

мужиком.


2. Як на дворі ліче, так усі до єдиного, а у хаті ліче, то один, та усе у

п'ятому десятку, так і щезне, неначе цого злидень злиже.

З.На руку ковінька нашому пану зробив з паном сотником, що йому треба

було і чого йому давно хотілось. Пошив у дурні, підвів, щоб не слухав

предписанія начальства.

(Настя )


1 .Ночі не поспить, усюди старається, б'ється і все зробить і достане, чого

мужикові хотілось. Поважав же і він її, скільки міг, і любив її, як свою

душу.

2.Така вже радісенька, що Бог привів її дождати одним одну донечку



просватати за хорошого чоловіка, та ще її люб'язного : землі під собою не

чує, порається хутко, іде та сила узялась, аж біга від стала до печі, і

страву сама носить, і порядок дає.

3.Стала роздавати із скрині усе добро, яке було: що дівоче,- чи плахточку,

чи запасочку, чи сорочечку, чи хусточку, чи щось небудь роздавала

вбогим дівчатам та сиротам що ні батька, ні матері і що їм нігде узяти.

( Прокіп)

І.Сиди сиди собі там, мандрований цуцику ! Тай гляди, то не побоюсь

гріха, битиму, кажу тобі, що битиму.

2.Шинкар дуже до мене добрий, хоч опівночі прийду, то й відчиння; та

таки й горілка нерозведена.

З.Ось що ми зробимо: хліб святий приймаємо, доброго слова не

цураємося? А щоб ви нас не порочили, буцімто ми передержуємо куниці

або красні дівиці, так ми вас пов'яжемо.

( Одарка)

1 .От чортова доглядочка. Таки і вздріла

2.Ох,моя головонька бідна ! Що мені з п'яницею робити? Усе одно товче:

усе пить та пить. А за що віне пити? Колиб не своїми бубликами

торгувала, то досі усі б з голоду попухли

3.0, спасибі ж тобі, пане старосто! Таки як руками зняв. Тепер мені не

тільки що Стецька, так і усії його худоби нічогісінько нежалко А Олексія

вже полюбила, мов ріднесенького сина. Ходім теж діточки сюди ( Обнімає

Олексія і Уляну) Будьте ж здорові, як вода а багаті як земля а красиві як весна!

(Уляна)


1 .Ходила, мати, на базар, поки до ранньої та купила дещо. Ось скиндячки

у коси, а оце шпаеярів купила на голуби та на квіти.

2.Чим я тобі, мамо, у тягість? Літом на моїці-слава тобі, господи, - Скільки

заробляю? А зимою пряду; та й зібрала чимало: повнісінька скринька на

колесах.

З.В мене думка не така, щоб пішла я за Стецька. Лучче мені з мосту в

воду, чим достатися уроду!

(Стецько)

І.Не зумів пальців перелічити. Та й до біса ж їх на руках. Станеш їх

лічити, та так один одного попережа.

2. Робити, пожалуй, вмію, так таланту щось нема. Раз батько таки

протурив мене на тік. Дарма, я і пішов, узяв ціп і молотом з дядьком

Панасом, а він ще, братику, лисіший, чим мій батько. Я чи вдарив раз по

снопові, чи ні, а його як учину замість снопа та по лисині, а він як гепне об

землю, так сторчака і дав!

3.Батько казав, після весілля можна жінку бити скільки хоч, а тепер не

можна. Дарма! Я і подожду. А поки ще ласкою просю: піди за мене!

(Олексій)

1 .Бога я боюсь, люблю тебе, мій лебедику, мій сизий голубонько; час від

часу більш люблю, чим уперш на на вулиці зійшлися. Не покинулаб я тебе

ні за що на світі; що ж будеш робити? Не моя воленька: мати силує!

2.Дурний і я, що з дурним зв'язався. Що мені робити? Де ськати помочі?

Тяжко моєму серцю! Сам би на себе руки підняв! Походжу по горі, поки

Уляна вийде; чи не придумаю чого ?

3.Тяжко, важко розтаватись ! Що ж ? Нехай же хоч і прийде. В ноги їй

отут впаду, Слізоньками обіллю.

III Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1 .стислий переказ повісті «Маруся»

Поміркуйте, на чому наголошує письменник у повісті «Маруся», на подіях чи на почуттях людей, викликаних цими подіями.

2. Словникова робота. Що таке сентименталізм ? IV Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота в групах

1. група


Характеристика образу Марусі.

• Портрет героїні ( учні зачитують портрет Марусі і визначають


художні засоби, які використовує автор)

  • Працьовитість

  • Порядність, вихованість

  • Вірність у коханні, душевна краса, любов до батьків, повага до
    народних звичаїв і традицій.

Мова героїні.

Спільне і відмінне в образах Марусі й Наталки Полтавки

2. група

Характеристика образу Наума Дрота.



  • Портрет героя

  • Працьовитість, мудрість

  • Набожність, чесність

3. група

Характеристика образу Василя.



  • Портрет

  • Чесність, скромність, щирість у почуттях, доброта, розум
    2.Рольова гра. Інтерв'ю з літературним героєм.

( на клас виходить учень, який виконує роль героя, а учні задають

йому питання про героя, роль якого він виконує)

3. Рольова гра.. Інтерв'ю навпаки.

( учень який виконує роль героя виходить на клас і задає запитання

про того героя, роль якого він виконує)

V Оцінювання



VI Д/з Написання твору мініатюра «Маруся-моя улюблена героїня з повісті Г.Квітки-Основ'яненка



  1. Прізвище апостола, якого вважають покровителем каліграфії.

  2. Назва жіночого одягу.

  3. Вид пісні зимового циклу.

  4. Ім'я святої, яка ночі вкрала.

  5. Посудина, в якій в давнину варили кутю.

  6. Релігійне свято, яке святкується 15 лютого.

  7. Тварина, яку водили за собою ватаги колядників.

  8. Сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом.

  9. Ім'я святого, якого вважають покровителем розуму, знань, доброчинства.




1.




Б

О

Г

О

С

Л

О

В










2.










С

У

К

Н

Я













3.













К

О

Л

Я

Д

К

А




4.
















В

А

Р

В

А

Р

А

5.













Г

О

Р

Ш

И

К







6.










С

Т

Р

І

Т

Е

Н

Н

Я

7.













К

О

З

А













8.










Д

І

Д

У

Х













9.













Н

А

У

М













Додаток 1

1













Б

А

Й

К

А




























2










П

О

Р

І

В

Н

Я

Н

Н

Я
















3



















Д

І

А

Л

О

Г



















4







Е

П

І

Т

Е

Т































5






















К

У

Л

Ь

М

І

Н

А

Ц

І

Я

6






















А

М

Ф

І

Б

Р

А

Х

І

Й




























-































7




Г

І

П

Е

Р

Б

О

Л

А

























8






















С

Ю

Ж

Е

Т



















9










Л

Е

Г

Е

Н

Д

А

























10



















Х

О

Р

Е

Й






















11













Р

О

З

В

Я

З

К

А



















12






















Я

М

Б

























13



















А

Н

А

Ф

О

Р

А
















14
















А

Л

Е

Г

О

Р

І

Я
















15



















А

Н

А

П

Е

С

Т
















16






















К

А

З

К

А



















17



















К

О

М

Е

Д

І

Я
















  1. Твір, в якому в алегоричних образах тварин, рослин, предметів
    відтворюються люди і стосунки між ними,

  2. Виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим предметом, в
    якого ця риса є визначальної.

  3. Розмова двох осіб.

  4. Художнє означення

  5. Момент найвищого напруження дії, в якому художній конфлікт
    найбільше загострюється і найповніше проявляється характер.

6. Трискладова стопа з наголосом на середньому складі

  1. Художнє перебільшення.

  2. Об'єднані причинново-голосовими зв'язками основні події художнього
    твору, через розвиток яких розкриваються характери і позв'язуються
    конфлікти.

  3. Фантастичне оповідання про людей та різних осіб.

  4. Двоскладова стала з наголосом на першому складі.

11. Місце в художньому творі, де показано результати кульмінаційного
зіткнення між персонажами.

12.Двоскладова стала з наголосом на другому складі.



  1. Повторення слова чи словосполучення на початку речення або
    віршованого рядка.

  2. Відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин,
    предметів, явищ природи.

  3. Три складова стала з наголосом на останньому складі.

  4. Фольклорний твір фантастичного змісту.

  5. Драматичний твір, в якому викриваються і висміюються недоліки й
    пороки суспільного та громадського життя.





Каталог: public -> oipopp -> repository -> metod
metod -> Джон Голсуорсі ( 1867-1933) представник реалістичного мистецтва. Трилогія «Сага про Форсайтів». Тематика сімейної хроніки
metod -> Освоєння інноваційних технологій
metod -> «Інтерактивні ігри на уроках зарубіжної літератури»
metod -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 013-2014 навчальному році для учнів 5- класів
metod -> Черкаської обласної ради
metod -> Урок пам'яті «казимир аполлонович заремба педагог Божою милістю»
metod -> Черкаської обласної ради


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури iconГригорій Квітка Основ'яненко перший прозаїк нової української літератури
Тема: Григорій Квітка Основ'яненко перший прозаїк нової української літератури
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури iconУрок української літератури 9 клас Тема. Григорій Квітка-Основ'яненко батько української прози
Тема. Григорій Квітка-Основ'яненко — батько української прози. "Маруся" — сентиментально-реалістична повість, перший прозовий твір...
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури iconГригорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ'яненко
Через діатез у п'ятирічному віці хлопчик осліп. Зір повернувся до нього знов після відвідування Озерянського храму. Юний Квітка побачив...
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури iconГригорій Квітка-Основ’яненко – основоположник української прози
Григорій Квітка народився 29 листопада 1778 р під Харковом у родовому маєтку Основа
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури iconКвітка-Основ'яненко Григорій
ГригорійФедорович Квітка народився 29 листопада 1778 р в слободі Основа поблизу Харкова вдворянській родині (від назви слободи й...
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури iconТема. Г. Квітка-Основ’яненко. Батько української прози, один з перших у Європі «творців людової повісті» ( І. Франко). «Маруся» — перша українська повість нової української літератури, взірець сентименталізму
Розширити знання про літературний напрям, течію; визначити ознаки сентименталізму й реалізму в повісті «Маруся», розвивати вміння...
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури iconГригорій Сковорода (1722 — 1794)
Його багатогранна філософська й літературна творчість — це остання ланка в перехідному періоді від давньої української літератури...
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури iconІван Котляревський
Котляревський (1769-1838) – зачинатель нової української літератури та нової літературної мови
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури iconРекомендаційний список літератури на допомогу викладачам української мови та літератури, класним керівникам та майстрам виробничого навчання
Григорович Шевченко – великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка