Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур



Скачати 353.07 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації15.04.2017
Розмір353.07 Kb.
  1   2   3

Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури НВК №26, м. Кропивницький

Середньовіччя

Урок №26

Тема:Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході й Сході

Мета:ознайомити учнів з особливостями Середньовіччя як історико-культурної доби, визначити його хронологічні межі; розкрити специфіку розвитку Європейського і Східного Середньовіччя, показати їх взаємовпливи та контрасти; дати загальне уявлення про цілісність культурно-історичних процесів, з’ясувати роль середньовічної літератури в цивілізаційному й культурному розвитку людства;розвивати вміння учнів виокремлювати з потоку інформації основоположні поняття, систематизувати їх та аргументовано давати характеристику історичним і культурним процесам; сприяти формуванню цілісної уяви про історико-культурний розвиток людства, діалог епох та культур; формувати навички алгоритмізованого конспектування; виховувати культуру мислення і мовлення, поваги до історико-культурного спадку людства.

Обладнання: слайд-презентація «Літературні шедеври доби Середньовіччя», схеми-опори за темою (див. додатки до уроку).

Епіграф:

«Альфатема мистецтва і літератури - людина».

М. Бахтін,

відомий російський філософ і літературознавець ХХ століття

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово вчителя

Продовжується наша мандрівка в просторі й часі шляхами розвитку світової філософської думки, шляхами розвитку історії та культури. І на перетині всіх епох, у темряві й світлі завжди слугувало людині Слово.



Виразне читання вчителем або зарані підготовленим учнем вірша сучасного українського поета Анатолія Кичинського «Котиться камінь наріжний…»

Котиться камінь наріжний

Схилами тисячоліть.

Начебто час зупинився –

Слово у горлі стоїть.

Начебто стиснувся простір

Й каменем на терези,

Мовби на душу звалився –

Й не переважив сльози.

Тягнеться шлях несходимий

Серед проклять та розп’ять.

Вічні, як пошуки слова,

Душі над світом летять.

Вітер, прискорений часом,

Котить сльозу по щоці.

Слово було на початку,

Буде воно і в кінці.

(А. Кичинський. «Бджола на піску»:Нова книга віршів та поем. – Херсон, 2003.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Сьогодні ми прочинаємо з’ясовувати для себе, яким же було Слово за Середньовіччя, що розуміють під поняттям «доба Середньовіччя», чи дійсно це були століття темряви, як вважалося тривалий час. Маємо зрозуміти, чи були ці часи все ж осяяні світлом? Яким було це світло, наскільки воно було пов’язане з мистецтвом слова?Перш ніж ми почнемо говорити про вершинні твори літератури доби Середньовіччя, маємо зрозуміти, якими шляхами йшов історико-культурний розвиток цієї епохи, що саме цікавило митців літератури, які форми й засоби вони знаходили для створення моделі світу й людини того часу. Наша робота на цьому уроці буде максимально насиченою інформацією, з якої ви маєте вибрати основоположні поняття й систематизувати їх з метою подальшої деталізації й наповнення конкретними прикладами з літератури Середньовіччя.

ІV. Оголошення й запис теми уроку

V. Лекційно-практичне дослідження в просторі означеної теми уроку

(Лекцію учителя підготовлено на основі матеріалів з книги «Історія зарубіжної літератури:Середні віки та Відродження» (автори Шаповалова М.С., Рубанова Г.Л., Моторний В.А. – Львів, Світ, 1993), статей Шкаруби Л.М. та Шошури С.М. («Середньовіччя: століття темряви чи світла»//Зарубіжна література в школах України. - №8-9. – 2006) та статті Вечірко О.М. «Література Середньовіччя. Загальна характеристика» («Зарубіжна література.8-9 класи: Навчальний посібник». За редакцією Панченка В.Є. – Кіровоград:РВЦ КДПУ)

Орієнтовний зміст лекції

В епоху Середньовіччя світова література вступила у новий етап розвитку, що відбувався у період «великого переселення народів», яке поклало початок державотворенню та формуванню націй на території Західної Європи після розпаду Римської імперії. Розпочався процес формування феодального способу виробництва. На відміну від античності напівдикі (варварські) народи ввійшли в епоху феодалізму, поминувши рабовласництво.

Хронологічні межі Середньовіччя науковці визначають з ІІІ-ІV ст.. н.е., але його занепад у різних країнах відбувався не одночасно. В історичній науці прийнято вважати, що кінець Середніх Віків у західній Європі припадає на перші десятиліття ХІV століття. Проте у різних регіонах межа між феодальним Середньовіччям та новим часом досить рухома.

Ряд науковців вважають кінцем доби Середніх віків ХVІІ століття, розрізняючи епоху власне Середньовіччя та добу Відродження, а в розділі середньовічної літератури розглядають літературні явища двох історичних періодів:



  1. Раннього Середньовіччя (ІV-Х ст.

  2. Зрілого Середньовіччя(ХІ-Х Зрілого Середньовіччя (ХІ-ХІV ст.)

Безумовно, така періодизація є умовною, оскільки історико-культурні процеси в країнах світу розвивалися неоднаково й нерівномірно.

За доби феодалізму літературний процес на Заході й Сході має спільні закономірності й характеризується певною єдністю. Середні віки не були якимось «провалом» у культурному, в тому числі й літературному, розвитку. Тривалий час у науці побутував погляд на Середньовіччя як на добу темряви, розгулу інквізиції, занепаду культури й засилля церкви. Ця важлива проблема середньовічної культури в Європі пов’язана з укоріненням християнства. У Середні віки людство намагалося з’ясувати, що є важливішим: віра чи розум. Прихильники Тертуліана вважали, що людині не потрібно мислити самостійно, адже Бог відкриває нам усе необхідне. Єдине, що має сенс – досягнення спасіння. Тертуліан проголошував: «Ми не хочемо жодних вигаданих диспутів після того, як ми отримали у володіння Ісуса Христа, жодних дальших вишукувань після того, як ми зазнали насолоди від Євангелія!З нашою вірою нам не потрібно жодних інших вірувань. Бо володіння найголовнішою вірою не залишає нічого, у що ми повинні вірити» (ХІ ст.).

Через людей такого типу Середні віки цілком заслуговували на назву «Темних століть». Проте були серед богословів і такі, як Блаженний Августин (354-430рр.), що дійшов геніального висновку: найнадійніший шлях досягнення істини – це шлях, який розпочинається від віри, а потім веде далі, від Одкровення до розуму. Ці позиції стали осново. Раціонального знання і пізнання. Славнозвісна формула Августина гласить: «Розуміння є винагорода віри. Тому не намагайся розуміти те, у що можеш вірити, але вір у те, що можеш зрозуміти».

Культура Середньовіччя навряд чи поступається стародавній культурі. Можна говорити лише про нерівномірність літературного процесу: одні регіони світу входили в Середні віки в умовах занепаду античного світу, маючи в минулому багату політичну та культурну історію; інші з’явилися на історичній арені із «запізненням», в період розкладу первісного ладу, маючи лише архаїчні форми уснопоетичної творчості. Величезною була й роль релігій для різних народів.

Розпад старих імперій не призводив до повного зникнення стародавніх культур. Свідченням тому є доба Відродження в Західній Європі. Впродовж Раннього Середньовіччя йшла перебудова, поступове формування нової культури та літератури. У цьому процесі не все відкидалося зі старої культури, органічно засвоювався фольклор та література нових народностей. Розвивалися взаємовпливи між новими регіональними культурами, що вело до їх взаємодії та взаємозбагачення.

У Середні віки деякі народи пережили «золотий вік» своєї літератури, якому вже не судилося повторитися (наприклад, література Провансу у Франції ХІ-ХІІ століть). До Середньовіччя належить класичний період розвитку арабської, персько-таджицької, японської літератур; значним було культурне піднесення східних слов’ян (Київська Русь була однією з провідних культурних держав тієї доби); китайська література, що стала художньо-образним відгуком на філософсько-релігійні вчення, посіла чільне місце у всій культурі Далекого Сходу.

Наприкінці Середньовіччя молоді народності наздоганяють старі й формується розгалужена система народів, які досягають приблизно одного рівня розвитку в економіці, політиці й культурі.

Середньовічна література розвивалася під впливом релігій. Крах рабовласництва, розпад Римської імперії й виникнення нових держав, здебільшого феодального спрямування, супроводжувалися кардинальними змінами у світосприйнятті, відбувалася «революція умів», пов’язана з утвердженням нових релігій, по-своєму революційних і необхідних для тієї епохи й становлення нового ладу. Для Заходу таким новим світоглядом стало християнство, яке багатьма народами Європи сприймалося спочатку як чужа релігія, принесена з юдейського, сирійського Сходу. Для Азії новою релігією став буддизм, для середньої зони трохи пізніше (у VІІ столітті) – іслам. Релігійність надихала життя середньовічної людини, сповнювала його високими ідеалами, прагненням до моральної чистоти та духовної досконалості. Середньовічна людина жила в дуже складні часи, страждаючи від воєн, утисків, хвороб, голоду, але вдивлялася в небо. Ідея Бога в світогляді Середньовіччя віддзеркалювалася ідеєю двосвіття. Художня модель світу стала геоцентричною на відміну від антропоцентричної античності. Схематично пропонуємо її специфіку:




Середньовіччя (ІІІ – ІV ст. – ХІV ст. (ХVІІ ст.)

Ідеалізм – основа світогляду, модель світу теоцентрична
Небеса

Бог – центр

Рай
Земля

Людина

Пекло




Естетичні домінанти епохи:

духовне вдосконалення людини;

прагнення досягти релігійних ідеалів (естетичні проблеми внутрішнього вдосконалення).

У Європі провідним є «християнський псевдоромантизм».




Середньовіччя осяяне світлом істини з Неба. Мистецтво цієї доби створило унікальні пам’ятки в камені, поетичних образах, в музиці, в барвах і лініях. Воно звернене до Неба (собори, молитви, гімни, ікони), але воно водночас бачило й земне життя (міська література, світські елементи в релігійному мистецтві). Це дивовижний і неповторний сплав Небесного і Земного; воно віднесло Земне до Небесного і опустило Небесне на Землю. Релігійна ідеологія зумовила не лише роздрібнену станово-ієрархічну структуру феодального суспільства (від сюзерена до васала), а й становий характер літератури, що розвивалася у певній послідовності згори донизу ( від сакрального (релігійного) мистецтва до світського). Релігійно-становий критерій зумовив врешті-решт і склад усієї середньовічної культури.

Відомий російський філософ і богослов межі ХІХ-ХХ століть Микола Бердяєв писав: «Немає потреби ідеалізувати Середні віки, як це роблять романтики. Нам добре відомі всі негативні й темні сторони. Середньовіччя – варварство, грубість, жорстокість, насильство, рабство, невігластво в галузі позитивних знань про природу та історію, релігійний терор, пов'язаний із жахом пекельних мук. Але нам також відомо, що Середні віки були епохою переважно релігійною, охоплені тугою за небом, яка робила народи пройнятими священним безумством, що вся культура Середньовіччя направлена на трансцендентне й потойбічне, що і ці століття було велике піднесення думки в схоластиці та містиці для вирішення основних питань буття, рівного якому не знає історія Нового часу, що Середні віки не втрачали своєї енергії зовні. А концентрували її всередині й виковували особистість в образі ченця, лицаря, що за цих варварських часів визрів культ Прекрасної дами й трубадури співали свої пісні.

Дай Боже, щоб ці риси перейшли до нового Середньовіччя».

У Середні віки сформувалося п’ять нових культурних зон: індійська, східноазійська, близькосхідна, візантійська та західноєвропейська, що відповідають п’ятьом регіонам – спадкоємцям традицій стародавності.

В історії західноєвропейського мистецтва розрізняють епоху власне Середніх віків та добу Відродження.

Розглянемо, яким же було жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури. (Під час лекції під керівництвом учителя учні вибудовують узагальнюючі схеми-алгоритми «Середньовічна культура» (див. додаток №1 до уроку) та «Західноєвропейська історико-культурна модель Середньовіччя» (див. додаток №2). У додатках №3, 4 представляємо «Жанрово-тематичне багатство літератури Раннього Середньовіччя» та «Провідні теми й жанри літератури Зрілого Середньовіччя у Західній Європі». Додаток №5 «Словник уроку: історичні та літературні поняття й терміни» та додатки №6, 7 («Найвідоміші твори Раннього Середньовіччя Західної Європи» та «Найвідоміші твори Зрілого Середньовіччя Західної Європи» див. на сайті журналу «Зарубіжна література в школах України»). Ці матеріали можуть бути використані вчителем на власний розсуд упродовж вивчення теми «Середньовіччя» в цілому та при здійсненні як огляду в рамках даної теми, так і під час текстуального вивчення творів цієї доби.

Варто використати й інформаційно-наукові статті підручника, запропонувавши учням виокремити головні теми та жанри середньовічної літератури. Для усвідомлення учнями багатства і розмаїття цієї доби та розуміння єдності історико-культурного розвитку різних народів в цілісному полі культур радимо в загальних рисах представити жанрово-тематичну картину середньовічної літератури Близького й Далекого Сходу, Візантії та Індії.

VІ. Рефлексія

Фронтальна бесіда

- Поясніть походження терміну «середні віки». Які часові межі охоплює Середньовіччя у Західній Європі?

- Що стало причиною руйнації Римської імперії та всього античного світу? Поясніть, якими були наслідки знищення античної культури.

- Розкажіть про періодизацію епох у Західній Європі. Що таке «темні віки»? Поміркуйте, чому цей історичний період отримав таку назву.

- Поясніть, чому за доби Середньовіччя відбулося падіння авторитету освіти?

- Що стало причиною тлумачення людини як слабкої істоти у середньовічному світі? Яка роль релігії й церкви у цей час?

_ Чому література Середньовіччя формується у двох напрямках – клерикальна (релігійно-церковна) та світська? У чому середньовічні богослови вбачали головне завдання мистецтва?

- Прокоментуйте думку видатного середньовічного богослова Бернара Клервоського (1091-1153)про те, що митець не повинен своїми творами відволікати «від роздумів над Законом Божим». Зіставте це твердження із висловом ще одного видатного теолога середньовічного часу Аврелія Августина, який вважав, що «розуміння є винагорода віри. Тому не намагайся зрозуміти те, у що можеш вірити, але вір у те, що можеш зрозуміти».

- Якими є основні риси Зрілого Середньовіччя?

- Які літератури називають новомовними? Чому?

- Визначте особливості виникнення й змісту міської літератури.

- Що ви можете сказати про рицарську літературу? Якими були її провідні теми та ідеї? Чому?

- У чому полягають особливості розвитку фольклору за доби Середньовіччя? Поміркуйте, чому латина не стала мовою усної народної творчості?

VІІ. Аргументація й виставлення оцінок за урок

VІІІ. Домашнє завдання:


  1. За підручником ознайомитися зі статтею про Лі Бо та змістом його віршів. Про один із них скласти усне враження.

  2. Підготувати виразне читання віршів Лі Бо, вміщених і підручнику.

Додаток №1

Середньовічна культура

Хронологічні рамки доби Середньовіччя: ІІІ (ІV) ст. н. е. – ХІV ст. н. е.

Культурні зони Середньовіччя

Індійська зона

Східноазійська (або Далекосхідна) зона

Близькосхідна зона

Візантійська зона

Західноєвропейська зона

Основні фактори розвитку літературного процесу

Процеси державотворення і формування націй

Усна народна творчість (фольклор)

Монотеїстичні релігії (християнство, буддизм, іслам)

Культури стародавніх народів (шумерсько-акадська, антична, давньоіндійська, давньокитайська тощо)

Періодизація історико-культурної доби Середньовіччя в Європі

Раннє Середньовіччя (ІІІ –Х ст. від Різдва Христового)

Зріле Середньовіччя (ХІ – ХІVст. від Різдва Христового)




ІІІ- ХІV століття

Після Різдва Христового


Раннє Середньовіччя

(ІІІ –Х ст. від Різдва Христового)



Література латиною

Світська література (Каролінгське Відродження)

Клерикальна (церковна) література

Література народними мовами

Героїчні епоси народів Європи

Зріле Середньовіччя

(ХІ – ХІVст. від Різдва Христового)



Фольклор

Народно-героїчний епос

Світська література

Рицарська література

Міська література

Поезія вагантів


Клерикальна (церковна) література





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconУрок №18. ІІ варіант
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, місто Кропивницький
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconХудожнє новаторство Байрона в поемі «Паломництво Чайльд Гарольда». Особливості віршової організації поеми
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, місто Кропивницький
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconМетодичні рекомендації Історія зарубіжної літератури ІI курс, 3 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за
Тема Поняття Середньовіччя, хронологічні межі та основні етапи. Поєднання язичництва та християнства, варварства із латинською культурною...
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconГузь Ольга Олександрівна, вчитель нвк №26 м. Кіровограда Артур Конан Дойл (1859-1930)
Артур Конан Дойл (1859-1930). «Записки про Шерлока Холмса»
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconСтавівськаа зош І-ІІІ ступенів Література Середньовіччя (Система уроків за творчістю Лі Бо, Ду Фу, Омара Хайяма, Нізамі, Рудакі) Вчитель зарубіжної літератури Глобенко О. В
Тема. Загальна характеристика літератури народів Сходу vііі-хііст. Розквіт китайської літератури у VІІІ ст. Національна своєрідність...
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconТема Уявлення про культуру в епоху Античності, Середньовіччя та Відродження
Розуміння культури в релігійній філософії Середньовіччя Біблійні основи в середньовічному розумінні культури
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconНестечук Наталія Миколаївна, методист районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської районної державної адміністрації Друкується згідно рішення
Тащук Наталія Олександрівна, вчитель біології Пеньківського нвк, Шостак Тетяна Олександрівна, вчитель біології Пашковецького нвк,...
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconОльга Борисова релігійний чинник у геополітичних устремліннях еліт україни в добу середньовіччя

Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconУрок зарубіжної літератури в 6 класі
Підготували: Прадійчук Олена Лук’янівна, вчитель російської мови та зарубіжної літератури, І гурська Раїса Леонтіївна, вчитель української...
Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури нвк №26, м. Кропивницький Середньовіччя Урок №26 Тема: Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських І східних літератур iconПідволочиська зош І-ІІІ ст. Система уроків світової літератури за творчістю Данте Аліг’єрі у 8 класі Підготувала: Добрунова М. А., вчитель світової літератури
Тема уроку: Данте Аліг’єрі-поет І мислитель періоду від Середньовіччя до Відродження. Божественна комедія.Історія створення та загальні...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка