Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі



Сторінка1/5
Дата конвертації08.06.2017
Розмір0,85 Mb.
  1   2   3   4   5

Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Херсонської міської ради

Компетентнісний підхід

на уроках української мови та літератури,

світової літератури

http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/6/91/872/91872967_1.jpg

украинский орнамент | для нанесения на кухонный фартукукраинский орнамент | для нанесения на кухонный фартукукраинский орнамент | для нанесения на кухонный фартукукраинский орнамент | для нанесения на кухонный фартук
украинский орнамент | для нанесения на кухонный фартукукраинский орнамент | для нанесения на кухонный фартук
Укладачі:

Войтович Л.В. учитель вищої категорії, учитель-методист

Херсонської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №1

Херсонської міської ради


Шамшура С.Є. учитель вищої категорії,

старший учитель

Херсонської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №1

Херсонської міської ради
Рецензенти: Козлова Л.В. Дейнек Т.П. учителі вищої категорії,

Херсонської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №1

Херсонської міської ради


Затверджено науково-методичною радою

протокол від №

У збірці представлено досвід вчителів української мови та літератури, світової літератури Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради


Войтович Л.В.,

учитель-методист Херсонської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №1

Херсонської міської ради


Реалізація мотиваційного компоненту на уроках української літератури
Успіх будь-якої розпочатої справи залежить від того наскільки вдало і точно сформовано позитивне відношення до навчання через пізнавальні мотиви. Створення у дітей позитивних мотивів до навчання – одна із важливих складових частин досягнення успіху в діяльності, крім того позитивно налаштовані учні спроможні правильно оцінити свої здібності, успіхи та невдачі. Що таке мотивація? У самому загальному виді мотивація людини до діяльності розуміється як сукупність рушійних сил, що спонукують людину до здійснення визначених дій. Ці сили знаходяться поза і всередині людини і змушують її усвідомлено чи не усвідомлено робити деякі вчинки. При цьому зв'язок між окремими силами і діями людини опосередковано дуже складною системою взаємодій, у результаті чого різні люди можуть зовсім по різному реагувати на однакові впливи з боку однакових сил. Більш того, поводження людини, здійснювані нею дії у свою чергу також можуть впливати на її реакцію на впливи, в результаті чого може мінятися як ступінь впливу, так і спрямованість поводження, викликуване цим впливом [2;101]. Тому мотивація навчання – це найважливіший компонент будь-якого навчального заняття. Мотивація виконує чимало функцій, серед яких важливо зазначити саме активізацію поведінки, напрямок та належна організація надають їй особистісного сенсу та значущості.

Проблема мотивації навчання вже давно є нагальною як у педагогічній практиці, так і в педагогічній теорії. Ще у XVII столітті Я.А.Коменський закликав «вчити дітей мислити», зазначав, що необхідно всіма можливими способами «запалювати» у дитячих душах прагнення до знань та навчання. Питання мотивації навчальної діяльності й розвиток творчої особистості учнів розглядають такі учені, як: Л.І. Божович, Н.Н. Власова, А.Н. Леонтьєв, Д.К. Маккеланд, А.К. Маркова, Г. Олпорт. Зарубіжні вчені Д.К.Маккеланд та Д.Акінсон розробили теорію мотивації досягнення успіхів у різноманітних видах діяльності. Згідно з цією теорією люди, які мотивовані на успіх, ставлять перед собою цілі, досягнення яких однозначно розцінюється ними як перемога. Вони прагнуть за будь-яких обставин досягти успіху у своїй діяльності, сміливі, рішучі, розраховують отримати схвалення за дії, які направлені на досягнення поставлених цілей. Для них характерні мобілізація всіх своїх ресурсів і зосередженість уваги на досягнення поставлених цілей.

У дослідженні Н.Н. Власової можна побачити також два плани мотивації – довільний і мимовільний. Довільний план мотивації виявляється тоді, коли мотиви в учня викликаються довільно без сторонньої допомоги. Мимовільний план мотивації виявляється в тому разі, якщо мотиви хтось спеціально формує [5, с. 54].

Навчальна мотивація визначається як вид мотивації, включений у певну діяльність, у цьому разі навчальну діяльність. Як підкреслює провідний психолог, який вивчає мотивацію навчальної діяльності, А.К. Маркова, “мотивація навчання складається з ряду постійно змінюваних спонук” [1, с. 118]. Тому при аналізі мотивації навчальної діяльності головне не тільки визначити домінуючу спонуку (мотив), але врахувати всю структуру мотиваційної сфери людини.

Останнім часом у школі все частіше трапляються випадки, коли поданий матеріал не викликає інтересу до навчальної діяльності в учнів, вони відмовляються працювати, проявляти будь-яку активність. Так виникла в моїй роботі проблема мотивації навчального заняття.

Запорука успіху не лише у любові, у доброзичливому ставленні до вихованців, а й у постійному вдосконаленні й пошуку, у творчій діяльності вчителя. Відомий педагог В.О.Сухомлинський зазначав: «Вчителю щодня необхідно невпинно творити, вести пошуки найдосконаліших методів, проектування доль і душ людських, бо без творчого вчителя не може бути ні нової школи, ні нового суспільства, ні вільної України».

Будь-яку педагогічну ситуацію можна наповнити високим смислом і мотивом. Варто виділити 6 головних принципів для успішного навчання.
Принципи успішного навчання :


  1. доступність навчального матеріалу;

  2. «бачення» його практичності та значущості;

  3. усвідомлення учнем суті проблеми;

  4. створення нестандартних «ситуацій успіху»;

  5. атмосфера взаємовідповідальності та взаємодопомоги учителя та учня;

  6. ставлення вчителя до предмета.

Розглядаючи проблему мотивації, визначила в ній важливі зовнішні та внутрішні фактори.



Зовнішні фактори:

- соціальні мотиви (обов’язок, престиж, відповідальність, необхідність отримання освіти тощо);

- взірець учителя (зовнішній вигляд, тон голосу, настрій, інтерес та ставлення до свого предмета, професіоналізм, міміка, жести тощо);

- умови навчання;

- використання різних засобів естетичного оформлення інформаційного забезпечення навчального матеріалу (підручники, додаткова література, ОС, експрес-зошити, таблиці, малюнки, портрети та інше).

Внутрішні фактори:



  • коректність та толерантність під час зовнішнього контролю;

  • чітка організація навчального процесу («інтерес»);

  • постановка завдань у навчанні відповідно до запитів, інтересів, прагнень та вікових особливостей учнів;

  • стосунки вчителя з учнями;

  • створення психологічного мікроклімату;

  • зворотній зв'язок на занятті (знання результатів, оцінювання).

Урахування й дотримання зазначених вище факторів допоможе подолати перепони під час вирішення проблем мотивації, підвищить активізацію навчально-пізнавальної діяльності на уроці літератури й інтерес учнів до знань. Водночас вдасться уникнути перевантаженню розумових сил, одноманітності й буденності на заняттях.

Зовнішня та внутрішня мотивація – це протилежні сторони одного явища, яке пов’язує навчання та його цілі. Використовуючи внутрішню мотивацію можна автоматично викликати внутрішній інтерес, а заразом з’явиться бажання у вчителя шукати додаткові джерела для підвищення свого професійного рівня. Це допоможе педагогу перейти від інтуїтивного та випадкового вибору педагогічних прийомів до свідомого використання всіх існуючих факторів у нашій педагогічній діяльності.

У своїй діяльності виділяю 2 види мотивації навчальної діяльності на уроках української літератури: мотивація емоційно-естетичного та пізнавального характеру.

Таблиця 1

Мотивація навчальної діяльності на уроках з української мови та літератури


Назва

Види мотивації

Емоційно-естетичний характер

Пізнавальний характер

Прийоми мотиваційного

забезпечення



Добір художніх програмних текстів; використання легенд, цікавих поезій, притч, сентенцій; використання аудіо- та відеозапису.

Використання матеріалів

духовної культури народу:

картини живопису, музичні

твори, етнографічні зразки.

Естетичне оформлення

навчального матеріалу.

Створення «ситуацій успіху» («даю шанс», «сповідь»)



Використання інноваційних форм та методів навчання:

інтерактивні технології

проблемне навчання

розвивальне навчання

ігрова діяльність

рефлексивне навчання

прийоми оцінної стимуляції

творчі завдання

диференційований підхід до

домашнього завдання


Отже, мотивація – це процес, який не виникає стихійно. Її потрібно спеціально формувати, виробляти і, що особливо важливо, навчати школярів проводити «самостимулювання» своїх мотивів.

Роль професіоналізму вчителя полягає в тому, наскільки він може реалізувати у своїй діяльності оптимальне поєднання різних методів, що відповідають сучасним вимогам.

За допомогою яких же способів можна розвивати мотивацію учнів, їх інтерес, зацікавленість? Цього можна досягти, якщо створити у дитини позиційне психологічне налаштування, відчуття поступу вперед, «учнівського росту», переживання успіхів у навчальній діяльності.

Вагомим також є фактор інтересу до предмету та матеріалу, що вивчається. З інтересом не народжуються – його набувають у процесі роботи. Його можна розвинути такими шляхами: використання матеріалу із життя учнів, використання їх імен та життєвих прикладів, позитивні міркування, побутові ситуації у класі – ось неповний перелік варіантів, які творчий та поміркований учитель може використати, щоб підвищити інтерес до вивченого матеріалу.

Так, під час навчальних занять учнів 5-6-х класів з метою посилення інтересу до вивчення теми, а також створення необхідної емоційної атмосфери необхідно використовувати цікавий ілюстративно-інформаційний матеріал: таємничий конверт «Для тих, хто любить гумор, смішні розповіді, кумедні ситуації…» (під час вивчення співомовок С. Руданського, гумористичних творів Остапа Вишні, байок Л. Глібова), «Незакінчений малюнок», «Конверт дружніх запитань», завдання «Бліц-опитування», кросворди, «Заплутаний лист», незаповнений «Біографічний маршрут», «Географію особистості автора», «Книгу життя письменника», літературні вікторини («Впізнай назву тексту і його автора»), цитатні вікторини («Впізнай героя»).

У психології такий прийом називається «ефект зігріваючого сяяння успіху», коли людина переживає під час роботи емоційний підйом, бо вона намагається не лише самоутвердитись, а й досягти більшого, ніж сама від себе очікувала. Крім цього, це розвиває в учнів уяву, фантазію, стимулює до творчого пошуку й формує вміння виділяти важливу інформацію й розміщувати її в логічній послідовності.

Ефективним методом на уроках літератури в старших класах щодо стимулювання інтересу учнів є виділення яскравого елементу в навчальному матеріалі. Це може бути неочікуваний факт, перехід від розповіді до запитань чи до демонстрації фільму, малюнків. Можна його провести у вигляді «калейдоскопу». Наприклад, під час пояснення матеріалу змінювати тон голосу та позу, перехід від розповіді до питань чи до демонстрації фільму, ілюстрацій, малюнків, переходити від читання тексту до перегляду фільму тощо. Можна «оживити» процес пізнавання через виділення нового аспекту або особливим характером навчального матеріалу.

Традиційним у власному пошуку стало використання на уроках літератури такого педагогічного принципу, як новизна, який виявляється у виділенні нового аспекту навчального матеріалу через цитуванння історичних фактів, епістолярної спадщини, листів знаних людей, нових художніх творів письменників. Таким чином, пробуджується внутрішній інтерес, формуються високі інтелектуальні й морально-естетичні якості.

Наведемо окремі варіанти такого підходу:



  • у процесі вивчення біографії І.П.Котляревського використати доку-менти тих часів: «Свидетельство», «Аттестат командующего Мейндорфа», «Аттестат по указанию его императорского величества из Полтавского приказа…» стосовно родини Котляревських і постаті письменника;

  • під час вивчення біографії М.Хвильового (11 кл.) можна зачитати лист письменника до Миколи Зерова;

  • знайомство з унікальним гумористом О.Вишнею (11 кл.) доцільно розпочати вірша В.Лагоди «У Києві на риночку…» чи уривком із його твору «Моя автобіографія»;

  • вступну тему «Література «Розстріляного відродження». Тріумф і трагедія, здобутки і втрати» (11 кл.) розпочати з історичної довідки щодо подій тих часів;

В одинадцятому класі під час аналізу образів героїв драми М.Куліша «Мина Мазайло», а саме образу тьоті Моті, доцільно зачитати окремі цитати чи репліки Мотрони Розторгуєвої. Виразне читання дасть змогу не лише створити емоційний фон, передати лексичне багатство героїні, а й підкреслити через її мовлення низьку культуру, мораль, осмислити трагедію тогочасної України, особливості конфлікту й розкрити російський шовінізм. Вивчаючи життєвий і творчий шлях Лесі Українки, доцільно проілюструвати розповідь фотографіями родини: дядька М.Драгоманова, діда по матері П.Драгоманова, декабриста, брата Лесиного діда, Я.Драгоманова, а також продемонструвати ілюстрації з альбому О.Пчілки («Писанки»), крім цього, скористатись корисною біографічною інформацією книжки А.Костенка «Леся Українка (життя славетних)». Після такого ознайомлення учні не тільки зацікавляться її особистістю, а й без проблем зроблять висновок про джерела творчого обдаровання геніальної поетеси, дадуть відповідь на запитання: «Унікальність і талант Лесі Українки – це спадковість чи наполеглива робота над собою?»

Поєднання новизни та грамотної подачі матеріалу підвищить увагу учнів, а в результаті - й мотивацію до навчання. Важливим фактором під час навчання є передбачення кінцевих результатів учнів. Так під час вивчення біографії письменників чи нових художніх текстів, використовуючи зворотній зв’язок, варто проводити «Бліц-опитування» з вивченої теми з метою мобілізації розумових здібностей, перевірки отриманих знань, їх глибини, розуміння, а також дати учням конкретну інформацію про результати їхньої роботи.

Розвивати мотивацію учнів можна і за допомогою зацікавленості через постановку проблем, створення проблемних ситуацій, активізуючи самостійне мислення. Проблемність пробудить думки учнів, дасть змогу осмислити суть порушених питань, зробити глибокі висновки. Наприклад, вивчаючи творчість Л.Глібова (6 кл.), доцільно поставити проблемне питання «Як ви вважаєте, це вірш чи загадка?», використовуючи його акровірш: «Сидить хитра баба аж на версі граба. Ой не злізу з граба! – дурить діток баба. Вловіть мені тую курочку рябую, А я подарую грушку золотою…».

Перед вивченням теми «Пропаща сила» в психологічному романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ставлю низку проблемних запитань, як-от:



  • Чи завжди життя людини належить їй самій?

  • Чи вірите ви в істинність твердження: «І один у полі воїн»?

  • Чи можна в житті догодити людям, які оточують, і чекати від них взаємності?

  • Як ви вважаєте, легко бути особистістю у складних соціальних умовах?

  • Як ви ставитесь до потреби людини у високій меті, духовності, бути вищим за інших?

Так, щоб викликати у школярів емоції, на уроках української літератури бажано використовувати тексти притч, легенд, сентенцій, крилатих висловів знаних людей, за епіграф – прислів’я різних народів, поетичні уривки. Переконана, що така мотивація налаштовує учнів не лише на вирішення поставлених завдань, а й цікава своєю універсальністю, глибиною думки й орієнтує на філософське відношення до життя взагалі.

Загально відомо, що робота на уроках літератури передбачає не тільки «правильне» прочитання тексту, розуміння позиції автора, складних життєвих явищ і ситуацій, а й формування творчої, неординарної особистості, пізнання й усвідомлення свого Я. Тому важливим для учителя-практика є пошук методів і прийомів, які допоможуть передати «живе золото слова», знаходити істину у творах майстрів - письменників.

Наприклад, вивчення оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник» у 5-му класі розпочинаю прислів’ям: «На добро відповісти добром може кожен, на зло відповідає добром тільки відважний». Вважаю, що зміст цього вислову, його мудрість змусять кожного замислитись: «А як у житті зробив би я?» Під час роботи намагаюсь зміст прочитаного не стільки аналізувати, скільки пропоную зробити учням власні висновки, замислитися над сенсом життя, прислухатись до «природи» своєї душі, переконана, що подібний підхід вселить у школярів надію.

Сучасні дослідження засвідчують, що ефективним засобом підвищення інтересу дитини до навчальної праці, яка дозволить їй ще й відчути радість пізнання, є гра. Саме вона є потужним інструментом задоволення потреби дитини в пізнанні світу. Це відзначали у своїх працях і В.О.Сухомлинський, і К.Д.Ушинський, і А.П.Макаренко. «Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії. Без цього вона – засушена квітка», - писав В.О.Сухомлинський. Використання ігрової діяльності на уроках літератури створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, розвиває комунікативні навички. З цією метою варто практикувати застосування елементів різних рольових та імітаційних ігор: «Я – актор», «Інтерв’ю з письменником», «Дуель», розігрування ситуацій на уроках. До їх підготовки творчі групи учнів складають вірші, казки, підбирають цікаві запитання, готують малюнки. Вдало використовувати й проводити різновиди ігрової діяльності у 5-6 класах під час вивчення таких тем: «Народні казки», «Календарно-обрядові пісні», І.Франко «Фарбований Лис», В.Симоненко «Цар Плаксій та Лоскотон», Л.Глібов «Байки», С.Руданський «Співомовки», В.Нестайко «Тореадори з Васюківки».

Порівняно з іншими формами навчання й виховання перевага гри полягає у тому, що вона досягає своїх цілей непомітно для виховання, без примусу й насильства над особистістю. З цього приводу К.Д.Ушинський стверджував, що з гри зав’яжуться асоціації в одну велику мережу, що в майбутньому визначать характер і вибір людини.

Успіх будь-якої розпочатої справи залежить від того, наскільки вдало, ефективно й точно сформовано позитивне відношення до навчання через пізнавальні мотиви. Створення у дітей таких мотивів – одна з важливих складових частин досягнення успіху в діяльності, крім цього, позитивно налаштовані учні спроможні правильно оцінити свої здібності, успіхи й невдачі.

Отже, успіхи в навчанні й вихованні дітей залежать від мотивації, від наявності значущих стимулів до засвоєння, до формування вмінь та навичок, до набуття певних особистісних якостей.

У В.О. Сухомлинського є мудрі слова: «Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, треба увібрати море світла …» Переконана, що такою іскоркою у професії вчителя є постійне збагачення його інтелекту, систематична робота над собою, лише за таких обставин ми виховаємо учня зацікавленого, а з роками такого, що любить рідне слово, поважає свою культуру, цінує надбання народу.

Для того, щоб бути успішним навчальна діяльність повинна відповідати таким вимогам: бути різностороннє мотивованим процесом, мати розвинену та глибоку структуру, відбуватися в різноманітних формах, які дозволять найбільш повно реалізувати свій творчий педагогічний потенціал, а учневі використовувати свої індивідуальні можливості.

Дейнек Т.П., учитель вищої категорії, Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради


Компетентнісно орієнтований підхід до викладання української мови та літератури у профільному навчанні
На сучасному етапі одним із пріоритетних напрямків модернізації освіти є створення профільного навчання. Глобалізація й універсалізація вітчизняного та європейського простору, необхідність фахівців різних профілів, незадоволення системою освіти – все це зумовило зміни, модернізацію загальноосвітньої школи.

Метою профільного навчання української мови та літератури є формування інтелектно розвиненої, морально досконалої, національно свідомої, компетентної особистості, яка вільно користується виражальними засобами української літературної мови в різних життєвих ситуаціях, у подальшому професійному спілкуванні, створення умов для диференціації та індивідуалізації навчання, врахування інтересів, нахилів і здібностей школярів, набуття ними навичок самостійної, дослідницько-пошукової діяльності, їх саморозвиток та самоосвіту. Особливістю профільного навчання є встановлення взаємозв’язку між процесами вивчення мови та її використанням у процесі спілкування і діяльності. Воно створює умови для формування комунікативної, мовної, естетичної, культурологічної, читацької компетентностей. Традиційними технологіями неможливо продуктивно формувати їх у школярів.

Компетентнісно орієнтований підхід – один із нових напрямків розвитку профільного навчання. Під ним розуміється підхід до організації навчально-виховного процесу, що спрямований на набуття особистістю не тільки певної суми знань, а готовністю реагувати на запити часу, активно діяти, швидко приймати рішення.

Випускник школи повинен навчитися думати та діяти як самостійно, так і в колективі, правильно висловлювати свої міркування, аргументувати їх, використовуючи при цьому таблиці, алгоритми, схеми, плани, пам’ятки, що сприяють засвоєнню знань

Змінюється й функція самого вчителя, бо він не передає готові знання, а спонукає вихованців до самостійного пошуку, створює умови для активності й ініціативності. Учителю необхідно у такому навчанні дотримуватися психолого-педагогічного супроводу розвитку учня, що спрямований на формування компетентностей школярів.

Компетентнісно орієнтоване навчання починається у 5-9-х класах допрофільної підготовки, де вчитель і школяр спрямовують зусилля на подолання прогалин у знаннях. Основною тут стане робота над помилками того матеріалу, який недостатньо вивчено, що формуватиме орфографічну грамотність.

Для цього учитель може використовувати тренувальні вправи на побудову речень за зразком та їх трансформацію, реконструкцію, дослідження-аналіз, дослідження-моделювання, спостереження над мовним матеріалом, редагування тексту, лінгвостилістичні та комунікативно-ситуативні вправи.

Диктант – один із найпоширеніших та результативніших видів роботи над помилками. Крім традиційних різновидів, можна застосовувати взаємодиктант, диктант-переклад, графічний та кодовий диктанти, диктант за картиною, дубль-диктант, міні-диктант, самодиктант, етимологічний .

Доречними стануть диференційовані види робіт, які допоможуть учителю пояснити теоретичний матеріал, сформувати уміння та навички, закріпити нові знання.Тут слід використовувати картки-тренажери, творчо-пошукові завдання, бліц-контроль знань, експрес-репетитор, зошити з серії «Грамотій», тести, різнорівневі завдання та інші.

Основною формою навчання був і залишається урок, який є інструментом виховання й розвитку особистості. Інноваційні процеси, що відбуваються в освіті, диктують нові підходи до організації й проведення уроку української мови та літератури.

Якою же повинна бути форма уроку у системі комунікативно орієнтованого навчання? Найбільш поширеними у допрофільних класах є урок-подорож, урок-екскурсія, урок-гра, урок-змагання, урок-конкурс, урок-вікторина.

Найбільш цікавими для старшокласників є нестандартні уроки: лекція, дослідження, семінари, практикуми, заліки, колоквіуми, урок-засідання, захист, навчально-рольова гра, які допомагають адаптуватися в життєвому мовленнєвому середовищі, готують школярів до навчання у вищих учбових закладах.

Семінар допомагає учням перевірити, уточнити, систематизувати знання, точно висловлювати свої думки. Урок-практикум активізує знання, уміння і навички, тут проводиться словникова робота, дослідницько-пошукова діяльність школярів. Логічним завершенням вивчення теми чи розділу є урок-залік, під час якого можна перевірити якість знань

Які ж методи та технології можна використовувати при компетентнісно орієнтованому підході вивчення мови та літератури в умовах профільного навчання? Цей принцип передбачає широке застосування інтерактивних та ігрових методів навчання, метод прогнозування, інсценування, фронтальну бесіду, усне опитування, роботу зі схемами, таблицями, підручниками, міні-підручниками, експрес-зошитами, демонстрацію презентацій, проектів.

Інтерактивні методи мають конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Учні вчаться працювати в колективі, самостійно шукати відповіді на запитання, аргументувати їх та відстоювати свої думки. Ефективність у навчанні забезпечує системне застосування дійових та рольових ігор та моделювання життєвих ситуацій. Серед таких форм – спрощене судове засідання, громадські слухання, драматизація, збори, засідання комісій, аукціон, діалог між учнем і героєм твору, діалог із літературним героєм, розповідь від імені героя тощо.

Для формування комунікативної компетентності уроки української мови та літератури треба будувати так, щоб школярі могли оволодівали монологічним та діалогічним мовленням, вдосконалювали вміння говорити переконливо, вирішувати проблемні ситуації.

Так основу проблемної ситуації під час вивчення літератури можуть становити різні точки зору на певні літературні явища, різні підходи до розуміння проблеми твору, конфлікти героя із середовищем, співставлення твору з реальною основою. Під час обговорення школярі у формі діалогу та монологу формують власну думку, вчаться ставити проблемні запитання та знаходити правильні відповіді, аргументувати власні погляди. Інсценізація, власне продовження художнього твору, спостереження над мовним матеріалом сприяють активізації діяльності учнів, збагаченню їх словникового запасу.

Для формування комунікативних умінь старшокласників слід використовувати такі види робіт: складання конспектів, написання статей, есе, анотацій, резензій, резюме, виступів, творів, редагування текстів, конструювання діалогів і полілогів. У старших класах використовуються ігри дискусійного характеру, дебати.

Доречними на уроках є застосування таких інтерактивних прийомів та та методів як бліц-опитування по ланцюжку, дискусійна сітка Елвермана, інтелектуальні розминки, «Доміно», «Фішбоун»,»Точка зору», «Асоціативний кущ», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», «Мікрофон», «Ажурна пилка», «Акваріум», «Знайди помилку», «Вірю - не вірю», «Так-ні», «Зайве слово», «Навчаючи – учусь», «Метод прес», «Обери позицію», «Кубування», «Розумний куб», піраміда героя, читання тексту з позначками. Форми навчання можуть бути різними: парна, групова, індивідуальна, колективна.

Використання комп’ютора, мобільного телефону, планшета засвідчують про падіння читацької активності. Тому актуальним на сьогодні є і формування компетентного читача, який зможе сприймати та аналізувати твір, визначати його особливості та образотворчі засоби.

Компетентнісний читач постійно виявляє інтерес до художньої літератури, бере участь у різноманітних конкурсах. Одним із шляхів розвитку читацької компетентності є впровадження літературних спецкурсів, факультативів, гуртків, участь школярів у роботі МАН. На таких заняттях потрібно ширше використовувати інноваційні технології навчання. Доречними на заняттях будуть такі форми організації навчання: лекція, семінар, опрацювання літературно-критичних статей, підготовка повідомлень, доповідей, випуск літературних збірок, газет.

Таким чином, компетентнісно орієнтоване навчання у профільній школі допомагає учневі пізнати себе, розвивати свої здібності, нахили, формувати готовність до дорослого життя, високий рівень знань, вчить працювати у колективі.

Шамшура С.Є.,

учитель вищої категорії,

старший учитель

Херсонської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №1

Херсонської міської ради



Каталог: download -> version
version -> Зміст Біографія
version -> Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році
version -> Методичні вказівки для роботи студентів розроблені відповідно до робочої програмою дисципліни "Історія української культури" для студентів денної форми
version -> Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча
version -> Курс лекцій Кесоттеїкіесі Ьу Ле Міпізігу о Есіисаіїоп аз а Іехі-Ьоок ґог зішіепуз оґЬізіогісаі зресіііііез оґШе
version -> Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання
version -> Від особистості письменника або особистості героя літературного твору до особистості учня
version -> Павленко Марина «Русалонька із 7 – В. В тенетах лабіринту»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі iconХерсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісно орієнтований підхід до викладання української мови та літератури у профільному навчанні
Дейнек Т. П., учитель вищої категорії, Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради
Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі iconУкраїна Управління освіти м. Черкаси Черкаська спеціалізована школа І – ІІІ ступенів №13 Черкаської міської ради Черкаської області Компетентнісний підхід до
Матеріали з української мови та літератури розроблені заступником директора школи Костенко О. К., спеціаліст вищої категорії, звання...
Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі iconМетодичні рекомендації до використання лінгвістичних акродиктантів на уроках української мови
Упорядник: Лихошапка Оксана Петрівна, вчитель української мови та літератури Слоутського нвк: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,...
Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі iconВідділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені
Укладач: учитель української мови та літератури Уманського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа-інтернат І – ІІ ступенів...
Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі iconТеофіпольський районний методичний кабінет лисогірська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів вчитель української мови та літератури
«народознавчі елементи на уроках української мови. Дидактичний матеріал». Теофіполь 2016. с
Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі iconКалендарно-тематичне планування уроків світової літератури, 5 клас Небога Світлана Миколаївна
Комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 – Дошкільний навчальний заклад – Центр...
Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі iconЧижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області Використання мультимедійних презентацій та відеоматеріалів на
Використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі iconУправління освіти адміністрації Ленінського району Харківської міської ради Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №108 Харківської міської ради Харківської
Формування національної свідомості учнів на уроках французької мови шляхом використання краєзнавчого матеріалу
Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі iconАнтонівська загальноосвітня школа І ііі ступенів №1 Херсонської міської ради
Традиційні та інноваційні форми роботи шкільної бібліотеки та вчителів початкової школи з питань популяризації дитячого читання відповідно...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка