Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді



Скачати 12.18 Mb.
Сторінка20/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.18 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   61

Література

  1. Дівісенко К.С. Динаміка цінностей школярів // Соціологічні дослідження. - 2008. - № 8. - С. 118-122.

  2. Жиров Ю.С. Сім'я в системі цінностей учнівської молоді.- К., 2004

  3. Федорішкін О.М. Самооцінка життєвих цінностей людини // Проблеми виховання. - 2006. - № 6. - С. 9-11.

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА
Керимов Ілля, учень 8 класу Підсереднянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Великобурлуцької районної ради Харківської області. Керівник: Посипайко Н.М., вчитель біології


Людство зіткнулося з проблемами, що набувають життєвого значення для долі людської цивілізації в цілому і називаються глобальними. До глобальних проблем належать такі, які зачіпають життєво важливі інтереси всіх народів і країн світу, які породжені загальними законами існування і розвитку людства.

Розвиток науки і техніки, створення ядерної зброї призвели до того, що нині людина стала спроможна покласти край власному існуванню.

Глобальні проблеми – це заряд страхітливої сили в умовах сучасної епохи, їх усунення і розв’язання – завдання першочергового значення.

На мою думку найголовнішою є проблеми війни і миру. Головним у сучасному світі є відвернення війни, припинення гонки озброєнь і роззброєння. Війна є альтернативою самого людського буття. Напевно людина дуже рідко задумується над причинами війн? Передусім вони коріняться в антагонізмі класів і держав, рас і націй, релігійних конфесій.

Ряд вчених суспільствознавців пояснюють причини воєн природженою властивістю людини до насильства, інстинктом руйнування, агресивністю щодо подібних собі.

Гонка озброєнь веде за собою величезні витрати інтелектуальних і фізичних сил людства, матеріальних і фінансових ресурсів, перешкоджає позитивному вирішенню найважливіших проблем людей, підвищенню їх рівня життя.

Хочу згадати українців, які загинули на полі бою за мирний час за межами України. Не так давно у нашій школі пройшов круглий стіл на тему «Загиблі на чужині». На ньому ми обговорювали воєнні конфлікти за межами України. До останнього часу участь наших співвітчизників в локальних війнах і воєнних конфліктах за рубежем несправедливо замовчувалися. Широкому загалу досі не відомі подвиги цих героїв мирного часу. Тіла згиблих не завжди відправляли на Батьківщину. Їх часто ховали на чужині. Час, як відомо, річ сувора. Він має здатність руйнувати не лише пам’ять про події минулого, але й матеріальні свідоцтва їхнього існування. В багатьох країнах могили не збереглися, їх подвиги забуті.

Я засуджую війну як нелюдське починання, що загрожує знищенням і спустошенням. Коли я замислююся про це, стає страшно. Війна - найтяжке випробування не тільки для людства, але й для всієї природи. А якщо зараз вибухне світова війна, то буде використана ядерна зброя!До чого ж це приведе? До загибелі всього живого на планеті, єдиній планеті, що володіє таким скарбом як життя! Хочеться вірити, що все-таки люди, як істоти розумні, зрештою, навчатися домовлятися між собою мирним шляхом, не створюючи погрози для власного життя й навколишнього середовища. «Мир, - писав великий гуманіст Сервантес, - це найвище благо, якого люди бажають у цьому світі».

Також дуже гостро у наш час постала екологічна проблема. Дуже посилився негативний вплив людини на атмосферу, гідросферу, рослинний та тваринний світ, на біосферу в цілому. Наша планета вже не витримує екологічних потрясінь: Чорнобиль, засухи в Африці, виснаження озонового прошарку атмосфери через масове поширення аерозолей, трагедії Аральського та Чорного морів, скорочення розмаїття фауни і флори, кислотні дощі над Європою, загроза виникнення «парникового ефекту», проблема промислових відходів… І цей перелік можна продовжувати. Біосфера вже не витримує надмірного навантаження внаслідок зростання масштабів господарської діяльності людства. За останні 500 років на планеті знищено дві третини лісів, площа пустель зросла на 15 відсотків; міліють річки і озера, що веде до необоротних змін у кліматі. Велику тривогу викликає знищення тропічних лісів, які є «легенями» нашої планети. На Україні, внаслідок меліорації земель вже зіпсовано 60 відсотків чорноземів.

В таких умовах бездумної експлуатації багатств природи, активної неконтрольованої діяльності людини, виникає питання про існування самого людства, оскільки існує реальна загроза його знищення. Люди поставили себе над природою, забувши, що вони є її частиною і підкоряються її законам.

Катастрофа в Чорнобилі призвела до радіаційного забруднення території України. 32 адміністративних районів Київщини, Чернігівщини, Житомирщини, Рівенщини, Волині були забрудненні.

На мою думку, для розв’язання складних екологічних проблем насамперед потрібен перехід до утвердження екологічної свідомості як на індивідуальному, так і на суспільному рівні. Природні ресурси і довкілля як загальнолюдську спадщину треба використовувати з дотриманням принципу рівних прав нинішнього і майбутніх поколінь на доброякісне природне життєве довкілля і достатню кількість і якість природних ресурсів.



Економічне життя в сучасному світі складне і суперечливе: це інфляція, безробіття, високий рівень зовнішніх боргів, голод, дитяча смертність. Чим тісніше національна економіка зв’язана із всесвітнім господарством, тим більші перспективи її розвитку. Лише інколи економіка відкритого типу з ефективним виробництвом і якісною продукцією забезпечить розширення і поглиблення зовнішньоекономічних зв’язків України. Дасть можливість наповнити наші магазини різноманітними імпортними товарами. Американський економіст Едмонт Берке (20ст.) говорив, що вік лицарства минув; настав вік софістів, економістів та обчислювальних машин. Економічна система демократичного громадянського суспільства має сприяти збільшенню обсягу товарів і послуг. Водночас має забезпечуватись права і свободи людини і громадянина, гарантувати людині захищеність від можливих невдач у підприємництві, втрати місця роботи. Шлях до розвиненої ринкової економіки важкий і динамічно мінливий процес. Він потребує вирішення широкого кола проблем: реформування власності, вдосконалення податкової системи, розвитку підприємництва і конкуренції, подолання інфляції. Ми бачимо, що ринкова економіка змінює і саму людину; ринок вимагає від людини повної віддачі в роботі, відповідальності за наслідки власних економічних рішень, забезпечуючи високі прибутки лише тим, хто перемагає у конкурентній боротьбі. Ринок, що дає простір економічній свободі, водночас вимагає від кожної людини, кожної сім’ї самостійно дбати про себе. В кожному суспільстві є верстви населення, які не можуть самостійно забезпечувати власне існування і існування своєї сім’ї через різні причини: старість, багатодітність, каліцтво, хвороби. Тут повинна прийти на допомогу держава. Крім того, держава має опікуватися проблемами охорони довкілля, освіти, оборони, тощо, тобто тим, що називають суспільним продуктом і що, ясна річ, не становить економічного інтересу підприємців. Тому в сучасному світі фантастичним є уявлення про вільний ринок без жодного втручання держави.
ДУХОВНА КУЛЬТУРА МОГО КРАЮ

Кириченко Анна, учениця 10 класу Вільшанської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Дергачівської районної ради Харківської області.

Керівник: Зуб Т.О., вчитель історії вищої категорії

«Бережіть собори своїх душ»

Олесь Гончар



Свою роботу я вирішила розпочати словами Олеся Гончара. Дійсно, у наш час перевага надається матеріальним цінностям, а не духовним. Люди не розуміють, що духовні цінності — це все те, що робить нас кращими, щасливішими, тобто повноцінними особистостями. Ці цінності не можна вимірювати престижною професією чи речами, адже нашим душам потрібні любов, доброта, милосердя, віра, тобто все те, що робить людину кращою. Світ, у якому духовне життя людини стоїть поряд із матеріальним забезпеченням — це світ щасливий, урівноважений, тобто такий, що матиме великі успіхи й широкі можливості в майбутньому.

Ми дуже часто чуємо про духовність людини, але не розуміють сутність цього слова. Що ж таке духовність?

Сама назва «духовність» розкриває зміст цього поняття. Це дух, істина, сенс буття. Духовну культуру має не тільки окрема людина, а й цілий народ.

Український народ успадкував від своїх героїчних предків унікальну духовну культуру. Пам’ятки літератури, архітектури, інших видів мистецтва донесли до нас пам’ять про волелюбних, працьовитих, морально стійких предків — українців. Серед народу завжди цінувалась духовна краса людини. Завжди в пошані серед народу були громадяни, які жили за народними традиціями, вірили в Бога, невсипно працювали, поважали інших людей. Духовна культура не лише українського, а й будь-якого іншого народу, дуже різноманітна і багатогранна. Вона включає в себе і релігію, і мистецтво, і моральні засади суспільства.

Говорячи про духовність, перш за все треба згадати саме про релігію.

Роль релігії у житті людей була і залишається дуже великою. Ще за часів козацької держави важливе місце посідала релігія. Козаки були віруючими людьми, дотримувались православної віри. До Січі приймалися люди будь-якої національності, але вони повинні були бути православними. Без виконання цієї умови переселенці не мали права мешкати на Запорожжi. Козаки постійно відвідували богослужіння, читали Біблію, а повернувшись із походу з трофеями, значну частину їх віддавали на церкву. Помираючи, кожен козак відписував на церкву ікону, злиток золота і срібла, гроші тощо.

В сучасному світі роль віри, релігії та церкви в житті українського народу і українців, залишається досить великою. Люди вірують в Бога, ходять до церкви, відзначають церковні свята. Відроджуються звичаї хрестити дітей, вінчатися, сповідатися.

Я народилась в християнській родині. Ще з малечку мені розповідали про Бога, я із захватом слухала та запам’ятовувала до самих дрібниць ці розповіді, мене водили до церкви, роз'яснювали, що таке Біблія. А коли я виросла, то й сама зрозуміла, хто такий Бог і яку роль відіграє в моєму житті. Віра в Бога дає мені сили жити далі на цьому світі. Церква – для мене особливе місце, де я можу побути на самоті, зостатися зі своїми думками один на один, помолитися за своїх рідних, за свою країну.

Я радію тому, що в наш час відроджуються храми, все більш людей стають віруючими. На жаль, не всі люди ходять до храму тому, що вірують, є й такі, що роблять це у дань моді. Люди ставляться до віри лише як до традиції предків і найчастіше бувають у храмі лише на великі свята. Віра знаходиться глибоко в серці кожної людини, без неї важко жити на світі.

Духовна культура мого краю має давню історію. Наприкінці ХІХ ст. у селищі Вільшани було 4 церкви: Покровська, Воскресенська, Трьохсвятительська та Миколаївська. Три перші були цегляні, а Миколаївська – дерев’яна. Кожна із цих церков мала своє престольне свято, на яке прибували жителі із сусідніх сіл.

Одним з найдавніших храмів, які дійшли до нашого часу є Миколаївський храм. Заснування храму – 1753 рік. Так, дійсно, йому вже 263 роки! Як подумаю, скільки поколінь вільшанців він бачив та скільки молитов вислухав, то аж подих перехоплює. Це – наш символ, наша гордість, наша жива історія! У роки післяреволюційного лихоліття були знищені всі Вільшанські храми крім нього і в найважчі дні для нашого краю, нашої Батьківщини не припинялася Божа Служба.

Побудовано цей храм з дубових брусів. За планом він належить до поширеного типу будов, що складаються з трьох прямокутників. За архітектурним стилем це – козацьке бароко.

Особливої уваги заслуговують ікони Миколаївського храму. Немає сумніву, що ці стародавні ікони, які знаходяться там з моменту її існування – це ікони задніпровського походження. Тобто, їх із собою принесли переселенці із Черкас. Це образа Спасителя, Божої Матері, Святого Миколая Чудотворця та Святої Великомучениці Варвари. Вони написані на липових дошках на золотому рельєфному фоні. Характерними для цих ікон є пишність одягу, що ще раз доводить їх черкаське походження.

У наш час храм приведено до ладу, зроблено паркан, побудовано будиночок для хрещення дітей. Храм дуже красивий, купола на сонці виблискують золотом. У недільні та святкові дні завжди сповнений прочан. Життя приходу змінилося на краще, в нашому краї зростає кількість молоді, яка приходить на службу.

Сьогодні в храмі вінчаються молодята. Але, на жаль, про кількість обвінчаних пар у Миколаївському храмі точно сказати не можна, бо храм до 2005 року не мав книги реєстрації вінчань.

Релігія в духовній культурі мого краю займає дуже важливе місце. З дитинства християнські заповіді нас вчать доброті, справедливості, сенсу життя. Але кожен вибирає, як йому жити і в що вірити. Та як зробити так, щоб жорстокість, байдужість, заздрість, ненависть оминули нас, як не допустити їх у своє серце?

Мені дуже подобаються слова Володимира Казаряна:

«Дорога к святости трудна,
Без веры в Бога жизнь немыслима...
Лишь божья истина верна,
Лишь истинная вера – истина!»

Потрібно  не просто ходити до церкви якомога частіше, головне – вірити і жити згідно Божим заповідям, тоді, сподіваюсь, наш світ зміниться на краще!  

Так, справді, необхідно відбудовувати зруйновані храми, але не треба забувати, що головний храм – це наша душа, яка потребує повсякденної праці. Саме тому, на мою думку, слова Олеся Гончара є актуальними. Це звучить, як заповідь, як наказ, як молитва: «Бережіть собори своїх душ»!
БІОЕНЕРГЕТИКА ДЕРЕВ, ЩО РОСТУТЬ НА ТЕРИТОРІЇ КОЗАЧОЛОПАНСЬКОГО НВК

Кисла Аліна, учениця 9-А класу, Умнікова Юлія, учениця 10 класу Козачолопанського НВК Дергачівської районної ради, Харківської області, вихованки гуртка «Юні журналісти» Дергачівського БДЮТ Дергачівської районної ради Харківської області
Керівник гуртка: Лобойко Т.П.
«Не посадила людина жодного дерева – плати штраф

за користування повітрям»

О.Довженко
Нинішню епоху розвитку людської цивілізації звично називаємо космічною, електронною, ядерною, зважаючи на досягнення людства й науково-технічний прогрес. Водночас це епоха екологічної кризи у взаєминах суспільства і природи. Не виняток і мешканці України, яка перебуває у стані глибокої екологічної кризи, що не тільки вразила природні системи, середовище життєдіяльності людей, а й позначилася на здоров'ї населення.

Подолати глобальну екологічну кризу можна, лише змінивши суспільну психологію, виховавши нове ціннісне ставлення до природи. Тож на сучасному етапі вкрай важливу роль почала відігравати екологічна підготовка. Екологічні знання, навички, переконання потрібні кожному для мотивації своєї поведінки у природі, виховання почуття особистої відповідальності за стан довкілля, усвідомлення місця людини в природі, вміння прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей, цінувати та оберігати природу рідного краю і власне здоров'я. Тому екологічна освіта нині має взяти на себе основну відповідальність за вирішення завдань формування екологічної культури нового покоління людей.

В даній роботі ми зупинилися на питанні взаємодії людини з навколишнім середовищем, а саме взаємодія людини і дерева.

Споконвіку дерево годувало плодами, зігрівало полум’ям, з нього виготовляли знаряддя праці, будували житло.

Усе це людина бере від дерева і у ХХІ столітті. Вчені підрахували, для задоволення своїх потреб протягом життя людині необхідно майже 300 дерев.

Дерева, ліс, як найбільш могутній тип рослинного покриву, основний компонент біосфери, має неоціненне водоохоронне, водорегулююче, ландшафто - кліматоутворювальне, грунтозахисне, санітарно-гігієнічне, реакреаційне, культурно-естетичне значення. Вони забезпечують людство киснем. Тільки 1 га зелених насаджень дає 3 т кисню на рік. Ліс – важливий фактор регулювання клімату і балансу води у природі: 1 га діброви за весняно-літній період випаровує мінімум 1200 т води; лісостан здатний підвищити вологість повітря на 11 %, випаровуючи воду значно щедріше, ніж водна поверхня. У лісостанах завдяки фітонцидам, що їх виділяють рослини, повітря практично стерильне.

Кожен з нас із власного досвіду знає, що прогулянка по лісу після дощу заспокоює, знімає навіть сильну нервову напругу, а увечері забезпечує міцний сон. Учені дійшли висновку, що вже один вид дерев покращує загальне самопочуття.

На превеликий жаль сьогодні ми не маємо можливості бувати у лісі кожного разу, коли нам схочеться. На це просто не вистачає часу. Тому ми вирішили дізнатися як можуть допомогти нам, учням Козачолопанського НВК ті дерева і трави, які ростуть на території нашого НВК.



Мета проекту:

вивчити лікувальні, біоенергетичні, магічні властивості дерев, які ростуть на території Козачолопанського НВК, їх вплив на здоров'я людини.



Завдання проекту:

1. Зміцнення здоров'я підростаючого покоління завдяки використанню цілющих властивостей дерев.

2. Поглибити знання про біоенергетичні властивості дерев та їх вплив на організм людини.

3. Виховання у підростаючого покоління потреби у стійкому розвитку.



У даному проекті зібрані та опрацьовані матеріали про:

  • символ величезної життєвої сили та довголіття – дуб;

  • дерево жіночої сили – яблуню;

Дуб. Справжньою окрасою нашого шкільного подвір’я є дуб, який тут росте – це пам’ятка природи. Поєднує у собі природну та історичну цінності. Дуб – вікове дерево, воно є свідком історичних подій: будова школи у 1939 році, лихі роки Великої Вітчизняної війни, відбудова школи у післявоєнні роки – у 1952 році.

Із спогадів ветеранів праці, вчителів ще земської школи селища Козача Лопань Резуненко Миколи Яковича, вчителя української мови та літератури, та його жінки вчителя початкових класів Олександри Григорівни, відомо, що дубу десь 110-112 років. «Ми почали працювати у школі у 1954 році. Одержали кімнату у пришкільному житловому будинку для вчителів. На подвір’ї біля будинку вже ріс дуб. Йому було близько 50 років. Із спогадів односельців ми дізналися, що дуб посадили лікарі ветеринарної служби».

Тобто, можна зробити висновок, що дубу у 2016 році виповнилося 112 років.

Дуб – це могутнє дерево, символ величезної життєвої сили, довголіття. Друїди вважали його священним. Дуб є енергетичним донором. При прямому контакті з ним людина отримує максимально можливу кількість життєвої енергії.

Не слідує забувати, що це сильне, але суворе дерево. Його аура дуже потужна, вона добре сприймає тільки здорових людей. Людині тяжкохворому і такому, що страждає хронічними захворюваннями краще не спілкуватися з цим деревом. Енергія дуба могутня, рівна, владна. Контакт повинен бути лише в доброму психофізичному стані для підсилення та стабілізації даного стану людини. В іншому разі з’являться негативні відчуття і депресія. Спілкування з дубом заряджає людину активуючою енергією, заспокоює душу. Давно помічено, що прогулянки по діброві нормалізують кров'яний тиск, благотворно позначаються на роботі серця і нервової системи. Дуб завжди віддає перевагу воїнам, борцям, сильним і здоровим людям. Він лікує рани, отримані у бою, лікує душі воїнів, ділиться частинкою свого довголіття. Ветеранам війн, літнім людям контакт з ним приносить велику користь. Спілкування з дубом має силу зцілення. Якщо до рани прикласти листки дуба, то рана швидше загоїться, послабиться запальний процес.

Дуб – священне дерево, житло і храм бога Перуна, володаря блискавки і грому. Наші пращури радили класти до води, в якій купали немовлят-хлопчиків, три дубових листочки, які давали б силу і міць, сміливість і віру у майбутньому житті.

Яблуня. З часів відбудови школи, а це 1952 рік, на подвір’ї росте яблуневий сад. Час іде, дерева, як і люди, старіють, відмирають. Тому у 2008 році було прийняте рішення посадити молодий сад. Кожен випускник 11 класу разом з першокласниками висадили по 1 яблуньці. Випускники пішли зі школи, а першокласникам заповідали піклуватися про власні деревця. Зараз вони підросли і дають плоди. А чим же корисна яблуня? Лікувальні властивості яблук відомі здавна. Недарма англійське прислів’я говорить: "An apple a day keeps the doctor away", тобто "Одне яблуко в день – і про лікаря можна забути.

Яблука – найдоступніший і дуже цінний продукт харчування. У них є все, що потрібно організму для життєдіяльності. Встановлено, що сік антонівських яблук знищує мікроби, що викликають дизентерію. Якщо два яблука з’їсти на ніч, то вони знижують і регулюють вміст цукру в крові.

Особливо цінні сорти “Антонівка” і “Симеренка”, в яких всі живильні речовини зберігаються протягом декількох місяців після того, як їх зняли з дерева.

Яблука в слов’янській міфології служили символом родючості та здоров’я. Вони містять цілий комплекс вітамінів: А, В1, В2, В3, В6, В9, С, Е, Н, РР. Крім того, в них багато калію і кальцію, є натрій, фосфор, молібден і навіть йод. Вважається, що фрукт багатий залізом, але це твердження не зовсім справедливе. Заліза в яблуках небагато, але в них є речовини, завдяки яким організм краще засвоює цей мікроелемент з інших продуктів. Однак кислі сорти яблук дійсно містять багато солей заліза і міді. Ці сорти яблук не рекомендують вживати пацієнтам із захворюваннями травного тракту. В яблуках виявлено велику кількість ферментів, які допомагають переварюванню їжі. Тому яблучний сік показаний людям, схильним до інфекційних захворювань і застуд, а також тим, хто має проблеми зі шлунково-кишковим трактом, страждає мігренню або ожирінням.

Ретельно вимиті яблука потрібно їсти разом зі шкіркою, оскільки саме в ній сконцентровано багато вітамінів і мікроелементів.

Яблука – дивовижний природний сорбент. Наявність в яблуках пектину сприяє виведенню шлаків, солей важких металів та інших токсичних речовин з організму. Регулярне вживання яблук сприяє зміцненню стінок судин, сприяє нормалізації обмінниx процесів організму, покращує кровообіг і перистатику кишківника, а також знижує вміст холестерину в організмі.

У Франції та Італії були проведені досліди, які показали, що яблука нормалізують кількість холестерину в печінці. Всі ці властивості яблук широко використовуються в боротьбі з різними захворюваннями: ризик серцево-судинних захворювань, деякими видами раку, астмою і навіть цукровий діабет. Жодна хімічна добавка не зрівняється з корисними властивостями яблук, їх поживністю й кількістю вітамінів у цих фруктах.

У багатьох країнах в день народження дитини саджали дерево, яке ставало його покровителем, охороняло, передавало частину своїх життєвих сил. До свого дерева приходили за зціленням. Щоб отримати допомогу, потрібно було встановити контакт з деревом, принести йому подарунок, поговорити, попросити про допомогу, а потім подякувати. Наша подяка цим природним цілителям буде виражатися у забраному з лісу смітті, зданій у пункти прийому макулатурі, политому вчасно молодому деревцю.

Ми прийшли на цю землю, щоб жити, працювати, розвиватися, творити. Але ніколи не забуваймо про те, що кожен із нас і всі ми разом узяті – невід’ємна частина матінки-природи. Без неї ми ніщо, бо обійтися ніхто з нас не може ані без води, ані без повітря, ані без Сонця, ані без її щедрих дарів, якими вона нас годує.


наука Сковороди про Бога


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   61

Схожі:

Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconVіі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді

Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconХіі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді
Комунальний заклад «харківська обласна станція юних туристів» харківської обласної ради
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconВсеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» Напрям „Духовна спадщина мого народу ” Пошуково-дослідницька робота
Брат за брата
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconЗакарпатський центр туризму, краєзнавства,екскурсій І спорту учнівської молоді діяльність освітянських музеїв як спосіб формування національної свідомості учнівської молоді ужгород 2017 зміст
Завдання музеїв при закладах освіти на сучасному етапі по формуванню національної свідомості учнівської молоді
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconІсторико-краєзнавча спадщина Івана Крип’якевича
У статті розглядається краєзнавча діяльність відомого історика Івана Крип’якевича в Східній Галичині першої половині ХХ ст. Розглядаються...
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconПро підсумки обласного сходження учнівської молоді Львівщини на гору Високий Верх Сколівського району, присвяченого 160-й річниці від дня народження І. Франка
«Львівський обласний Центр краєзнавства, екскурсій І туризму учнівської молоді» (надалі – кз лор лоцкетум) 0 вересня – жовтня 2016...
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconВсеукраїнська науково-практична конференція
Вимірності фазового простору на прикладі математичної моделі хімічного реактора 30
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconДержавна служба україни з надзвичайних ситуацій
«Особистість в екстремальних умовах», VІ всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді icon15 грудня 2015 року в Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику буде проведена науково-практична конференція «Корсунщина в історії України»
Видатні постаті Корсунщини та їх роль у вітчизняній та світовій історії І культурі. Історико-біографічні напрями дослідження історії...
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconНовопетрівська зош І-ІІІ ступенів «Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі»
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка