Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді



Скачати 12.18 Mb.
Сторінка61/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.18 Mb.
1   ...   53   54   55   56   57   58   59   60   61

ЛІТЕРАТУРА

1). Артюх Л.Ф., Гаврилюк К.Н., Горленко В. Ф. та інші. Етнографія Києва і Київщини: традиція й сучасність. – К.: Наукова думка, 1986.

2). Комарова Л.Д. Вишивки Київщини переджовтневого часу. – Народна творчість та етнографія, 1963, №1, с. 86-90.

3). Косміна О.Ю. Українське народне вбрання. – К.: Балтія-Друк, 2006.

Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К.: АТ „Обереги”, 1992.

4). Пономарьов А., Артюх Л., Косміна Т. та інші. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. – К.: Либідь, 1993.
ПРОЦЕСС СТАНОВЛЕНИЯ СОВРЕМЕННОЙ МОЛОДЁЖИ.

Ялоза Алексей, ученик 10 класса Гуляйпольского коллегиума «Лидер» Запорожской области.

Руководитель: Плисенко Т.В., учтель истории и правоведения


Об определенной «тоске по прекрасному», о необходимости присутствия в жизни чего-то помимо удовлетворения простых человеческих потребностей писали еще древнегреческие философы. Потребность в смысле жизни для современной молодежи является отличительной чертой человека, выделяющего его среди прочих живых существ. Только ему свойственны поиск себя, душевные терзания, желание самореализоваться, найти свое дело. Поиск смысла жизни современной молодежи характерен для взрослого, физически и умственно зрелого человека. Для ребенка мир сводится к физическим, эмоциональным потребностям и их удовлетворению. В поле зрения маленького человека центральной фигурой является он сам. Важную роль понимания сущности бытия подчёркивал известный французский писатель Антуан де Сент Экзюпери: «Когда мы осмыслим свою роль на Земле, пусть самую скромную и незаметную, тогда лишь мы будем счастливы…»

Смысл жизни человека искал не один философ. Еще Аристотель говорил о том, что все поступки человека выстраиваются в единую цель и подчиняются единому благу — стремлению к счастью. Найти то, что делает человека счастливым, научиться жить так, чтобы обрести счастье — это и есть смысл жизни по мнению философа. Но что есть счастье? Ответ на данный вопрос не может не быть субъективным. Семейные ценности и счастье, духовное развитие, само стремление к поиску предназначения, любовь — единого согласия в вопросе смысла человеческой жизни не будет никогда. Потратим ли мы наши жизни, занимаясь удовлетворением плотских желаний, поддавшись лени и деградируя с каждым днем, или же решим наполнить каждый день смыслом, совершая благие поступки и не поддаваясь порочности?

Наиболее актуальными проблемами для современной молодёжи, на мой взгляд, являются проблемы связанные с духовно-нравственной сферой бытия. Процесс становления современной молодёжи происходил и протекает в условиях ломки «старых» ценностей советского периода и формирования новой системы ценностей и новых социальных отношений. Молодежная среда, в силу её возрастных и мировоззренческих особенностей остро нуждается в социокультурной идентификации, а потому в большей степени, чем другие социальные и возрастные группы восприимчива к социальному адаптированнию связанным с усвоением систем ценностей, норм, формирующих определённые формы поведения. Процесс социального становления молодежи, выбора ею жизненного пути и стратегий развития, осуществляется через обучение и воспитание, усвоение и преобразование опыта старших поколений. Чем интересуется молодежь, живущая сейчас на земле? Каковы ее ценности, приоритеты, взгляды? На эти вопросы нельзя ответить несколькими словами.

Интернет. Нельзя его не отметить первым, потому что практически вся молодежь “зависает” в виртуальности. Парни и девушки живут в нескольких мирах. И, как это не печально, виртуальный мир вытесняет реальность. Форумы, социальные сети, развлекательные порталы… Виртуальность очень удобна тем, что можно многое сказать, прокомментировать, обсудить, и не боятся осуждающих взглядов. Интернет создал целую эпоху, эпоху субкультур и подростковой независимости. На своем примере могу сказать что без тех самых форумов интернет-индивидуализм не был настолько развит. Форумы, сообщества и группы… Все выше перечисленное является неотъемлемой частью интернет жизни подростка. Именно в этих местах молодой человек может найти себе товарищей по интересам, только там подросток не боится осуждение и может быть собой. Лично для меня, сообщества являются прекрасными мини-социумами, я провожу достаточно много времени в таким местах, общаюсь с людьми и просто изучаю для себя что-то новое.

Музыка. Без нее – как без воздуха. Именно через нее новое поколение, в основном, стремиться передать абсолютно все свои эмоции, чувства, ощущения, взгляды, переживания…. Именно поэтому стали часто зарождаться все новые музыкальные течения. Музыка для меня является не просто эстетическим процессом, но также разные мелодии вызывают чувство спокойствия, музыка помогает сбросить все негативные эмоции набранные за день и придает умиротворение. Музыка является для важным способом получения вдохновения. После недолгих раздумий я понял что музыка является чем-то большим, чем просто ритм и мелодия. Музыка – это целое течение, течение творчества и культуры, она захватывает и вдохновляет юные умы.

Спорт. Несмотря на технический прогресс, спорт не умер и в современном мире. Самые популярные его виды: футбол, хоккей, волейбол, баскетбол. Нельзя не вспомнить о скейтбордистах, которые занимают площади и проспекты городов. Как и музыка спорт являет собой целую отдельную отрасль культуры - физической культуры, как бы это не казалось наивно но профессиональный cпорт имеет огромное влияние на молодые умы, молодежь тренируется годами для того чтобы достичь уровня своего кумира. Чемпионы являются главными мотиваторами для занятий спортом многих молодых людей, и эта традиция уже не измениться.

Общение. Оно интересно, конечно, не только молодежи. Но для этой категории людей коммуникация имеет особое значение. Слова – это способ самовыражения, повествования о себе. Любой человек хочет быть понятым, однако для молодежи это есть явным приоритетом. Они считают, что ни то самое “золотое поколение”, никто их не понимают, даже они сами. Каждый желает быть признанным индивидуалистом и авторитетом.

В наше время популяризировалась проблема так называемого молодежного пофигизма, сейчас эта проблема не только осознается, но даже вошло в моду упрекать в этих ее качествах современную молодежь, на которую как всегда возлагали самые большие надежды и светлые мечты. Объяснений подобного явления можно найти десятки. Это и крах идеологии без достойной ее замены, и неоднозначность отношения к традиционному и перенятому из других культур. Постоянный информационный прессинг, ломка стереотипов, вседозволенность… Но все это ни в коей мере не оправдывает сложившейся ситуации, скорее наоборот. Можно ссылаться на то, что люди многого не знают, но этим не объяснить их нежелание знать. Можно пенять на негодное воспитание, но это не позволяет понять происхождения негодных воспитателей… В школе много уделяют понятию”личность”, рассказывают, что ей свойственно и как надо стремиться к cоциализации. Это все было бы хорошо, если бы не было столь ограничено. Ныне мало времени уделяется "группе", а если о ней и говорят, то без той эмоциональной вовлеченности, без восторгов. Кому надо быть членом группы? Все хотят стать “личностью”! Почему-то эти понятия стали антонимичными. Современный школьный класс (да и студенческая группа) в большинстве случаев - это сборище индивидуалистов, как бы хорошо они друг к другу не относились. Ребята не умеют взаимодействовать, а дружным коллективом называется ныне не тот союз, в котором каждый берет ответственность не только за себя, но и за другого, а тот, в котором никто открыто не враждует…

В наше время мы можем наблюдать уничтожение народных традицый, подмену ценностей. Материальной и финансовой независимостью. Молодые люди стали жить больше в свое удовольствие, хотя многие и желают без больших усилий стать большими людьми. Но 21 век – это эпоха идей. Мы не можем по большинству взять и описать смысл жизни молодежи. Это понятие зависит от многих факторов. Но могу сказать одно. О нравственных качествах человека нужно судить не по отдельным его поступкам, а по его повседневной жизни.
МЕНТАЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Ясиньова Юлія, учениця 9 класу Харківської спеціалізованої школи

№ 108 Харківської міської ради Харківської області

Керівник: Степанова Н.Л., вчитель географії Харківської спеціалізованої школи

№ 108 Харківської міської ради Харківської області


Німець каже – ми моголи.

Моголи, моголи,

Золотого Тамерлана

Онучата голі.

Т. Г. Шевченко

Праці з світової історії визначають дві провідні культури, два різних менталітета за способом мислення, за антропологією ( Монтеск'є, Гегель, Данилевський):вишукану, але малорухому східну; динамічну, невгамовну західну.

Куди ж віднести нашу ментальність? Тісно переплились в українському житті обидві тенденції. Чимало і літературних творів свідчать про смиренність українського етносу (Григорій Сковорода, Григорій Квітка-Основ'яненко, Петро Гулак-Артемовський). Але бунтарський дух поезій Тараса Шевченка ("Поховайте та вставайте, кайдани порвіте"), Івана Франка ("Лупцюйте сю скалу") свідчать про наявність у народа "Фаустського духу ", його постійного прагнення до пізнання, до перебудови.

Оскільки Україна розташована на стику культур Сходу і Заходу, Півдня і Півночі, то ще у давню добу вона стала осередком цікавих впливів, взаємовпливів, сімбіозів релігійних, мовних, мистецьких, філософських. Все це закарбувалося в світогляді, психології, світовідчутті, звичаях, традиціях українського народу, тобто в його ментальності.

За кілька століть Російської імперії, більшовицької диктатури в українців вкоренився острах діяти незалежно, говорити вільно, звіряти вчинки з совістю, з християнськими нормами. Ці нерішучість, покора, пасивність – не ознаки українського характеру, не риси психології, а захисний рефлекс. Мабуть, у такі часи виробилася позиція "моя хата скраю". Не скраю наша "хата", а в центрі Європи, не наша провина в нещасній історії і невдалій географії! В той час, коли терпець лопається, народ прокидається, виборює незалежність, знову і знову втрачає її через непорозуміння "гетьманів".

Національна свідомість складається протягом століть в процесі історичного ставлення нації. Наша ментальність асимілювалася з сусідніми, і в певний час історії може проявлятися як східна, так і західна. Народ був без своєї держави, його свідомість перебувала в ембріональному стані. Маєму надію, що з часом державність українська буде укріпленою, народ визначиться остаточно в своєму русі.

При дослідженні національної ментальності використовується поняття архетип; в ньому зосереджені певні характерні риси.

Архетипи в національних ментальностях є вузловими моментами народного досвіду. Будучи постійно присутніми у свідомості, вони зумовлюють історичну дію, спонукають до неї, а тому ці національно -ментальні здобутки можна розглядати як певні константи, підвалини духовного життя людини. Дія їх тривала, стабільна.

Автором «філософії серця» є Григорій Савич Сковорода, український філософ, письменник, який стояв біля витоків української літератури, вчитель, що мандрував серед людей, шукаючи істину та пробуджуючи народ світом просвіти.

Ми маємо пишатися тим, що цей філософ – виходець Слобожанщині, нашої батьківщини. Сковорода на запитання харківського губернатора Щербініна: «Про що вчить Біблія?» відповідав: «О человеческом сердце. Поваренные учат, как удовольствовать желудок, Библія учит, как облагородствовать человеческое сердце» На питання «що є філософія?» відповів: «Это главная цель в жизни человеческои. Глава дел человеческих єсть дух его, мысли, сердце. Философия или люболюблия устремляет весь круг дел своих на тот конец, чтоб дать жизнь духу нашему, благородство сердцу, светлость мыслям, яко главе всего».

Переводячи слова філософа в сучасну площину, відмітимо, що не можна заставити народ полюбити державу, якщо він не сприйме її серцем, не можна нав'язати народу шанувати героїчні і не зовсім сторінки історії, не апелюючи до серця кожного з представників цього народу. Любити і шанувати можна лише те, що пройшло через серце, зачепило його.

Багато вчених сходяться в думці, що один з головних архетипів української ментальності є "сердешний". Для світоглядної установки характерним є переважання "серця" над розумом як стрижня моральності, органу відчуття Бога, джерело надії, передчуття, сфери добра і краси.

У зв'язку з первинністю "серця" можемо стверджувати, що нація тяжіє до жіночого типу (жінки "думають серцем").

Українські козаки заступницею визнавали і визнають Святу Матір Божу Покрову, а не будь-якого святого чоловічої статі. Коли воїни переїздили з місця на місце, то обов'язково попереду везли ікону Покрови і сьогодні в її день, 14 жовтня, святкують День українського козацтва.

І вороги, як стверджує наш гімн, зникають зовсім по-жіночому ,"як роса на сонці", хоча історія доводить протилежне: кров'ю і потом, вогнем і мечем виборювали наші діди і батьки незалежність.

Підтвердженням жіночого типу нації у нас є деякі спостереження щодо налагодженню побуту українських поселенців. Відомо, що сало – національна їжа українців. "В народі кажуть, що є приказка така: не з'ївши сала не станцюєш гопака". Чому? Відповідь, на наш погляд, проста: мусульмани (турки, татари, хозари) робили набіги на українські поселення, забирали все, окрім свиней і того, до чого вони торкалися. Згадаймо події, описані Павлом Загребельним у "Роксолані". Свині ж брудні, заборонені Кораном. Це давало змогу ВИЖИТИ українцям. Сало довго зберігається навіть влітку. Свиню ще називають копилкою. Багато згадок про неї залишилося у приказках:

За хорошим чоловіком і свинка - господинка.

Нализався як свиня.

Свиня під дубом.

Посади свиню за стіл - вона ноги на стіл.

Ми з тобою свиней не пасли.

Гусак свині не товариш.

Зазирнемо у Давній Китай. Свиня там шанувалася, їй надане "почесне" право замикати східний календар. Однак треба бути обережним і зберегти все, що накопичила свиня, інакше новий дванадцятирічний цикл починає Миша, а вона може все з'їсти.

Можливо, є спільні корені у культур східних народів і слов'янських, які розвинулися ще в прадавні часи. Але ж і беззаперечним фактом є те, що вирощування свиней українцями унеможливлювало провокації з боку мусульманських народів робити набіги. Це така-собі вишукана толерантність, яка ще раз підкреслює неконфліктність українців, жіночий тип нації.

"Толерантність" походить від латинського кореня і означає "терплячий". Вона є найважливішою умовою миру, злагоди в сім'ї, колективі та суспільстві. Терпимо, толерантно ставляться українці до інших етнічних створень.

Підтвердженням "сердешності" нації є вражаюче фольклорне підґрунтя: вишиванки, ляльки, розпис, пісні, колядки, писанки тощо. За підрахунками дослідників, тільки ліричних пісень записано 150-200 тисяч.



Отже, географічне положення України, сусідство з народами різних вірувань, світоглядів, тривалий час колонізації її іншими країнами створили тип нації жіночого, сердешного типу, толерантного до інших етносів.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   53   54   55   56   57   58   59   60   61

Схожі:

Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconVіі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді

Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconХіі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді
Комунальний заклад «харківська обласна станція юних туристів» харківської обласної ради
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconВсеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» Напрям „Духовна спадщина мого народу ” Пошуково-дослідницька робота
Брат за брата
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconЗакарпатський центр туризму, краєзнавства,екскурсій І спорту учнівської молоді діяльність освітянських музеїв як спосіб формування національної свідомості учнівської молоді ужгород 2017 зміст
Завдання музеїв при закладах освіти на сучасному етапі по формуванню національної свідомості учнівської молоді
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconІсторико-краєзнавча спадщина Івана Крип’якевича
У статті розглядається краєзнавча діяльність відомого історика Івана Крип’якевича в Східній Галичині першої половині ХХ ст. Розглядаються...
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconПро підсумки обласного сходження учнівської молоді Львівщини на гору Високий Верх Сколівського району, присвяченого 160-й річниці від дня народження І. Франка
«Львівський обласний Центр краєзнавства, екскурсій І туризму учнівської молоді» (надалі – кз лор лоцкетум) 0 вересня – жовтня 2016...
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconВсеукраїнська науково-практична конференція
Вимірності фазового простору на прикладі математичної моделі хімічного реактора 30
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconДержавна служба україни з надзвичайних ситуацій
«Особистість в екстремальних умовах», VІ всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді icon15 грудня 2015 року в Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику буде проведена науково-практична конференція «Корсунщина в історії України»
Видатні постаті Корсунщини та їх роль у вітчизняній та світовій історії І культурі. Історико-біографічні напрями дослідження історії...
Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді iconНовопетрівська зош І-ІІІ ступенів «Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі»
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка