Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму



Сторінка1/12
Дата конвертації30.12.2019
Розмір4.49 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


Повага не є ціною, а любов методом

М р і й т е!

обтесаний граніт

картини

ходіння босоніж
відеопоет


дорога до Храму



кіно



Бабине ЛІТО – це сум

силуети там, де немає світла



моє осіннє місто



ОСЕРЕДОК

Вибране 2018-19

душі всіх предків



СЯЙВО



емоції на межі

душевна краса



мрії

міфологія



без минулого нема майбутнього

вперед



КВІТКА



деформація свідомості



Музика – ключ від усього

а чи я жива?



Я б порадила вино священикам



від жахів сучасності



У

К

р



а

Ї

Н



К

а


Писати – це жити

сірник – то наші мрії



рафіноване натхнення



свобода демонів, скутих рампою



Любов до рідної землі має різні прояви

дерева сплять

бунт

осередок – це важливо



Осередок / Осередок. Вибране 2018-19, 2019. – 262 с.

Збірка «Осередок. Вибране 2018-19» включає ключові тексти авторів та авторок некомерційного проекту «Осередок», основною метою якого є популяризація української публіцистики й створення спряитливого простору для проведення діалогу між представниками вітчизняного креативного класу.

У збірці представлені різні за жанрами, стилями й художніми манерами матеріали, об’єдані критеріями значущості, оригінальності та високої якості.

Розраховано на широке коло читачів.

@media.oseredok

ЗМІСТ

ЦЕ (мої) ЛЮДИ…………………………………………………………………..8

Ксенія Єроміна СІМЕЙНІ ЦІННОСТІ. СІМ’Я. ЛЮДИНА……………………9

Вікторія Адаменко ІСТОРІЇ МОГО РОДОВОДУ // МАТИ. КУРЕНІВСЬКА ТРАГЕДІЯ………………………………………………………………………10

Вікторія АдаменкоІСТОРІЇ МОГО РОДОВОДУ // БАТЬКО……………….13

Вікторія Адаменко ІСТОРІЇ МОГО РОДОВОДУ // БАТЬКО. ЮНІСТЬ. ПОДІЛ…………………………………………………………………………..16

Вікторія Адаменко БАБУСЯ. ПІВСТОЛІТТЯ САМОТНОСТІ…………….19

Леся Зеліско VITA SIGNIFERA АБО ЖИТТЯ СИМВОЛІЧНЕ…………….23

Ірина Жук ЛЕДІ ЗЕМЛІ ЧЕРКАСЬКОЇ………………………..……………..25

Ірина Жук МАЛИШКОВОГО КРАЮ ДАМА…………………………….….29

Ірина Жук НЕНАРОДЖЕНІ……………………………………………...……31

Леся Дубовик РОЗЧАРУВАННЯ……………………………………………..33

Вікторія Адаменко ВЧИТЕЛЬКО МОЯ……………………………………...34

Марія Кальченко ЖИВІ………………………………………………………..37

Ірина Жук ПОКОЛІННЯ РОЗЛАМАНОГО ГРАНІТУ……………………...40



ЦЕ (мій) ТЕАТР……………………………………………………………….....42

Вікторія Адаменко ПИСАТИ ПРО ТЕАТР……………………………..…….43

Ірина Жук ТЕАТР………………………………………………………………49

ЦЕ (мої) АВТОР(-К)И…………………………………………………………52

Марія Шийко ВИПРАВЛЕННЯ ВЕЛИКОГО ЯНУША……………………...53

Вікторія Адаменко ПОВЕРНЕННЯ……………………………………………58

Ірина Жук ЛІЛІЯ БАЛЬЗАКА: ПРЕДТЕЧА ЕВЕЛІНИ ГАНСЬКОЇ…………60

Ірина Жук ЛОРА, ЩЕ РАЗ ЛОРА І ЛОРАНСА: ТРИ НАЙРІДНІШІ ЖІНКИ БАЛЬЗАКА………………………………………………………………………63

Леся Зеліско РОБИ ПОЕЗІЮ!..............................................................................67

Юлія Леонтій СЕЛІНДЖЕР: ШЛЯХ РУКОПИСІВ ВІД ШУХЛЯДИ ДО ЧИТАЧА І ЗНОВУ В ШУХЛЯДУ………………………...……………………70

Вікторія Адаменко ДО 85-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛІНИ КОСТЕНКО……………..……………………………………………………….71

Ірина Жук ЯК Я ЧИТАЛА «УЛІССА» ДЖОЙСА…………………………….79

Ксенія Єроміна. НОТАТКИ НА БЕРЕГАХ. ПОЧАТОК………………...……81

Аліна Яковлєва «СОНЬКА». ІҐНАЦІЙ КАРПОВИЧ // ЛІТО СІМЕЙНИХ ІСТОРІЙ……………………………………………………………………….…84

Ірина Жук АСТРІД ЛІНДГРЕН: КАЗКАРКА ТА РЕАЛЬНА ГЕРОЇНЯ…….87

Юлія Леонтій САМООСВІТА або МАНІФЕСТ ПРО СХОДЖЕННЯ ІЗ ЗАКОНОМІРНОГО ОСВІТНЬОГО ШЛЯХУ…………………………………93

ЦЕ (мій) ДІМ…………………………………………………………..….…….95

Вікторія Адаменко ХАТА ПІД СТРІХОЮ…………………………………….96

Ірина Жук МІСТО………………………………………………………...……..99

Валерія Вест НІМЕЦЬКІ КАНІКУЛИ // ГАМБУРГ…………………………100

Марія Шийко МІСЬКІ ЕТЮДИ……………………………………………….102

ЦЕ (моє) КІНО………………………………………………………….…….105

Ксенія Єроміна СИЛЬНА ЖІНКА = СИЛЬНА ГЕРОЇНЯ? СЕРІАЛЬНА ВЕРСІЯ………………………………………………………………………….106

Анна Каплінська СВІТ КІНО………………………………………….………114

Ксенія Єроміна ЕКРАНІЗАЦІЇ ТВОРЧИХ БІОГРАФІЙ…………………….116



ЦЕ (моя) МУЗИКА……………………………………………………………125

Анна Каплінська МУЗИКА – ЦЕ КЛЮЧ ВІД УСЬОГО………………….....126

Ірина Жук НЕНАВИСТЬ СИЛЬНІША ЗА СМЕРТЬ. ПАГАНІНІ………….127

Ірина Жук ФРЕДЕРІК МІЙ, МИЛИЙ ФРЕДЕРІК…………………………...132

Ірина Жук ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, ДЖАЗ?.....................................................139

Вікторія Адаменко ДОВГА ДОРОГА ДОДОМУ…………………………….142

Ірина Жук АЛОЇЗІЯ VS КОНСТАНЦІЯ. Ліліт та Єва Моцарта, або ж Від оперних арій до «Маленької нічної серенади»……………………………….144

Ірина Жук НАВУШНИКОНОСЦІ…………………………………………….149

Ірина Жук СКАЖЕНИЙ або ЧАКЛУН З ПАЛИЧКОЮ ПЕРЕД ОРКЕСТРОМ…………………………………………………………………...152

ЦЕ (моя) ПРИРОДА………………………………………………………….154

Марія Простовалова ЗИМА ПРИХОДИТЬ, ТОМУ ЩО НАМ ТРЕБА ЗИМУ…………………………………………………………………………....155

Вікторія Адаменко ЧИ ВИ ЧУЛИ КОЛИСЬ, ЯК ДЗВЕНЯТЬ У ВІДРАХ КРИЖАНІ КРУЖАЛЬЦЯ?.................................................................................156

Вікторія Адаменко СЕРПЕНЬ…………………………………………………157

Марія Шийко ПІСЕНЬКА ЗАМЕРЗЛИХ ПАЛЬЦІВ………………………...158

ЦЕ (моя) ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………..160

Юлія Леонтій БУНТ СЛОВЕСНОГО МИТЦЯ……………………………….161

Ірина Жук ЯК Я ОПОВІДАННЯ ВЧИЛАСЯ (І ВЧУСЯ) ПИСАТИ………..162

Роксолана Жаркова ПОГОВОРИМО ПРО ПИСЬМО?...................................165

Ірина Жук РІК БЕЗ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ І РІК, КОЛИ КОЖНОГО ДНЯ  –  НОВА КНИГА…………………………………………………………166

Ксенія Єроміна ЩО ВАРТО ЗНАТИ, ПЕРШ НІЖ БРАТИСЯ ЗА ПЕРО?....170

Ірина Жук УЧАСТЬ У ЛІТЕРАТУРНИХ КУРСАХ, ФЛЕШМОБАХ ТА

КОНКУРСАХ: ДУШЕВНІ РИЗИКИ ПИСЬМЕННИКА-ПОЧАТКІВЦЯ…..173

Юлія Леонтій ЛІТЕРАТУРА ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ ЛЮДИНИ……………………………………………………………………….176

Ірина Жук ЖИТТЯ: ДО І ПІСЛЯ ПОЯВИ ХУДОЖНЬОГО ПЕРА В МОЄМУ АРСЕНАЛІ……………………………………………………………………...177

Ірина Жук ЧИ МАЄМО МИ СПРОЩУВАТИ ХУДОЖНІЙ ТЕКСТ?...........181

ЦЕ (мій) ПОРТРЕТ…………………………………………………………….185

Леся Зеліско САД ГЕСПЕРИД НА ПОЛОТНАХ ХУДОЖНИКІВ…………186

Аліна Яковлєва ПАЛЕСТИНСЬКА ХУДОЖНИЦЯ НІДАА БАДВАН. МИСТЕЦТВО КРИЗОВИХ ЧАСІВ…………………………………………...187

ЦЕ (мої) ДУМКИ……………………………………………………………..191

Валерія Вест СМІЛИВИЙ ТОЙ, ХТО В БЕЗПЕЦІ…?...................................192

Анна Каплінська ЩО ВАЖЛИВІШЕ: БУТИ ОСВІЧЕНИМ ЧИ МУДРИМ?...........................................................................................................194

Юлія Леонтій КОЛИСКА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ………………….196

Світлана Бонадренко Я ПОМНЮ……………………………………………..197

Вікторія Адаменко ОСЕРЕДОК ВІРИ………………………………………...205

Анна Каплінська МАЙБУТНЄ З ЛЮДИНОЮ, З ЯКОЮ ТОБІ ДОБРЕ…...213

Юлій Леонтій САМООСВІТА або МАНІФЕСТ ПРО СХОДЖЕННЯ ІЗ ЗАКОНОМІРНОГО ОСВІТНЬОГО ШЛЯХУ………………………………..214

Анна Каплінська ЕМОЦІЇ НА МЕЖІ…………………………………………215

Ірина Жук НАУКА І ТВОРЧІСТЬ: СИМБІОЗ ЧИ КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ?.........................................................................................................216



ЦЕ (моє) ІНШЕ………………………………………………………………..220

Ірина Жук ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ З ТВОРЧОЮ ІСТОТОЮ…………….221

Марія Чорман ЩОДЕННИК ОДНІЄЇ ІДЕЇ // ГЛАВА 1……………………..225

Марія Чорман ЩОДЕННИК ОДНІЄЇ ІДЕЇ // ГЛАВА 2……………………..227

Ірина Жук САМОРОЗВИТОК: МОТИВИ ТА МОТИВАЦІЇ………………..228

Ірина Жук ДОРОСЛИЙ ПОЧАТКІВЕЦЬ: ЯК ВОНО?....................................233

Вікторія Адаменко МОЇМ ВИПУСКНИКАМ………………………………..236

Анна Каплінська СУБКУЛЬТУРИ……………………………………………238

Ірина Жук ОРФЕЙ ТА ЕВРІДІКА…………………………………………….240

ЦЕ (моя) ТВОРЧІСТЬ…………………………………………………………244

Марія Шийко ДЕНЬ З ТОГО КАФЕ НА ПЛОЩІ……………………………245

Вікторія Адаменко У ЛЮДИНИ ВСЕ МАЄ БУТИ ПРЕКРАСНИМ (новела з двох частин)…………………………………………………………………….247

Марія Шийко НОВА БІБЛІЯ (про що думають священики)………………..253

Ксенія Єроміна ЛІТНЯ ФАНТАЗІЯ…………………………………………..257

Марія Шийко ЛЕГЕНДА ПРО ГНОМА, КОТА І ТЕПЛЕ ЛІТО 1967……..259




ЦЕ (мої) ЛЮДИ

Ксенія Єроміна

СІМЕЙНІ ЦІННОСТІ. СІМ’Я. ЛЮДИНА

Як багато спадає на думку, коли осмислюєш ці слова. Це про розмови, за які ми вдячні, про вчинки, що роблять нас сильнішими, про пораду, яка так потрібна у скрутні часи. Сімейні цінності – це мамин «медовик», який вона робить більше 20 років на свята. Він збирає навколо себе родину, немов оберіг. Таке собі магічне сонячне коло, від якого кожному дістається шматочок наприкінці вечора. Це татові старі студентські історії, які сповнені теплими спогадами про дружбу та відчайдушність. Я знаю їх від першої і до останньої літери, але щоразу слухаю з цікавістю, бо вони щирі та веселі. Найголовніше – вони татові.

Сімейні цінності – це ніколи не відкладати дзвінок батькам, тому що начебто є важливіші справи, немає часу або настрою, і ще багато чого. Це про любов і повагу, без «але».

Сім’я – це більше, ніж кров і спільний дах над головою. Це відповідальність і готовність йти назустріч, йти поряд, тримати за руку. Неможливо навчити віддавати любов, не віддаючи її у відповідь. Такі речі стають зрозумілими не через пояснення, адже це не про «суху» теорію, а про дії, турботу, власний приклад. Повага не є ціллю, а любов не є методом, – це хліб і сіль сімейного вогнища, яке не згасає роками.

Часом, буває складно дійти згоди, навіть частіше, ніж того хотілося б. Сімейні цінності – це про другий шанс, про терпимість, і розуміння. Це коли ти йдеш за добрим словом туди, де тебе неодмінно зрозуміють, підтримають, або й насварять, якщо є на те привід.

Сімейні цінності – це про те, як бути людиною серед інших людей, які також мають унікальні космічні світи всередині. Це про вміння цінувати не тільки власну картину світу, а й інших, бо кожен в сім’ї важливий. Кожен має право на власне Я. Сім’я – поняття складне, але хочеться вірити, що це затишне місце, де на кожного з нас чекають, де частують смачним медовим пирогом й найкращими у світі жартами, де люблять просто за те, що ти є.

Зичу всім тепла, нехай космічні світи не ворогують і завжди будуть на зв’язку.

Вікторія Адаменко

ІСТОРІЇ МОГО РОДОВОДУ // МАТИ. КУРЕНІВСЬКА ТРАГЕДІЯ

Про цю надзвичайно важливу для мене сторінку сімейної історії я дізналась відносно недавно, за декілька років до смерті матері. І то – випадково.

Уже в незалежній Україні щороку 13 березня розповідали про Куренівську трагедію, що сталася в Києві 1961 року. Про те, як прорвало дамбу, що перекривала Бабин Яр, куди зливали пульпу з цегляних заводів. І цей потік бруду, заввишки 20 метрів і завширшки 14 метрів, понісся вниз від Бабиного Яру до стадіону «Спартак» і трамвайного депо імені Красіна, змітаючи на своєму шляху все: будинки, машини, трамваї, людей…

Тоді за півгодини загинуло 1,5 тисячі людей. Але офіційна версія, звичайно, була інша: лише 150. Для радянської держави, яка була «найкращою» в світі, така історія була ганебною. Тому всі свідки, що вижили, давали підписку про нерозголошення. Та й самі кияни добре розуміли, що краще тримати язик за зубами: цілішим будеш. Крім того, телефонний зв’язок було припинено, щоб часом хтось не проговорився далеким родичам. Навіть заборонили панахиди за померлими. І що найжахливіше, іменем Олексія Давидова, якого вважають одним з винуватців трагедії (він керував зведенням злощасної дамби), через два роки названо бульвар на Русанівці!!! 1963 року Олексій Давидов, за неофіційною версією, застрелився. Це може свідчити про його відповідальність за загиблих, про усвідомлення своєї провини. І навіть частково виправдати.

Але влада!!! Увічнювати пам’ять людини, яка, хоч і не бажаючи того, стала причиною загибелі півтори тисячі людей!!! Навряд чи ці 50 років кияни знали цю історію свого міста, але як і почали потроху дізнаватись правду, то теж не пов’язували назву бульвару та справжню причину Куренівської трагедії.

І якби не декомунізація (до речі, саме тоді, в 2016, і було перейменовано бульвар), то й досі б ходили по бульвару імені Олексія Давидова.

(Ви думаєте, у Києві більше не лишилось таких вулиць? Помиляєтесь! Якось просто по дорозі до лікарні швидкої допомоги, де рятували маму, зазирнула в Інтернет: хто такий Петро Запорожець? Чому не знаю? І прочитала приголомшливу історію. Славне прізвище просто не підлягало перевірці. А носій його – антипод наших славних козаків і спаплюжив геть своє українське походження).

Так от, одного разу під час такого репортажу мати була поруч зі мною. Й оскільки згадувалось депо імені Красіна (а вона все життя водила трамвай і працювала саме в цьому депо ), я для годиться спитала:

– А ти щось знаєш про це ?

І я почула таке…

– А чому ти мені про це ніколи не розповідала?

– Бо ти не питала.

А ще я думаю, що тоді всім так добре наказано було мовчати, що це в’їлося в свідомість, і навіть тоді, коли сплив термін давності й держава, яка приховувала цю трагедію, зникла, моя мати просто її забула, сховавши в найдальші закутки пам’яті.

А історія – ось вона:

Мої батьки тільки-но познайомились. Тато зустрічав маму після зміни на Контрактовій площі – це кінцева зупинка трамвая.

Саме він перший почув, що на Куренівці сталася біда, і коли примчав на Контрактову, вже й не сподівався, що дочекається маминого трамваю й побачить маму живою, бо знав, що вона працювала саме на цьому маршруті і в час, коли це сталося, мала бути в тому районі.

Коли побачив у вікні її обличчя, кинувся назустріч ледве не під колеса вагона.

А вона ще не розуміла того, що відбулося. До кінця усвідомила це лише тоді, коли не дочекалася свою подругу, що вела наступний трамвай і їхала прямо за нею.

Мама встигла проїхати, а її найкраща подруга потрапила в цей селевий потік і загинула.

Виходить, що якісь декілька хвилин – і мати могла загинути. А отже, я просто не народилася б. Як не народились діти в її подруги. Як не народились діти у тих, хто загинув весняного березневого ранку 1961 року.

13 березня 1961 року мама народилася вдруге, щоб прожити нелегке життя, виростити двох дітей, дати їм вищу освіту і померти своєю смертю, доживши майже до 80 років.

А я лише після 50 зрозуміла, що могла й не з’явитись у цьому світі, на цій землі, під цим небом.

Вікторія Адаменко

ІСТОРІЇ МОГО РОДОВОДУ // БАТЬКО

Чим старішим ставав батько, тим частіше згадував своє дитинство.

Поки молодий, не вгнатися за роками. А потім, коли усвідомлюєш, що вони вже позаду, гнатися нікуди не треба. І з’являється час, щоб озирнутись назад.

І чим ближче до межі, тим частіше пам’ять повертає людину в дитинство, у юність, щоб ще раз пройти тими стежками, якими колись бігав босоніж. І хай яким тяжким не було те дитинство, але тепер, за крок від небуття, воно перетворюється на найщемкіші спогади, які, наче кольорові слайди, проносяться перед очима…


Каталог: wp-content -> themes
wp-content -> Рекомендована література
wp-content -> Зарубіжна література
wp-content -> Бібліотека вищашко ла анотований огляд періодичних видань за 011 рік Випуск київ 2012
wp-content -> Спортивна слава україни (довідково-інформаційний матеріал для лекторсько-просвітницьких груп народних домів про спортсменів Героїв України)
wp-content -> Літературна вікторина Т. Г. Шевченко – великий син України Коли І де народився Т. Г. Шевченко?
wp-content -> Плани практичних занять
wp-content -> Тема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
wp-content -> Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера
themes -> Я буду дуже вдячна всім за найжорсткішу критику, доповнення І запитання


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconУроки з курсу "Християнська етика в українській культурі"
Дорога Добра: Посібник для вчителя / Упоряд. Е. В. Бєлкіна, Ю. В. Беззуб, В. П. Руденко – К.: Видавництво – с
Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconКонтрольна робота Творчість М. Вороного, Олександра Олеся І варіант Дорога в Казку з твору О. Олеся це символ
Висловіть судження:«Казка життя людства — вимисел чи реальність?»
Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconТ. Г. Шевченко-геніальний поет, мислитель, пророк. Життєва дорога поета
Кобзаря. Вчити працювати з додатковими матеріалами, розвивати вміння працювати з мемуарно-художньою літературою
Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconВсеукраїнський день бібліотек ведучий 1: Премудросте земна, бібліотеко!
Ведучий 1: Доброго дня вам, шановні гості. Вітаємо всіх, хто прийшов сьогодні на наше спільне свято – свято бібліотек,- цього вічно...
Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconГригорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ'яненко
Через діатез у п'ятирічному віці хлопчик осліп. Зір повернувся до нього знов після відвідування Озерянського храму. Юний Квітка побачив...
Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconКонкурс учнівської творчості, присвячений Шевченківським дням
Я народився в Україні, І мені безмежно дорога ця земля. Це І тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись...
Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconНімецька дорога казок. Маршрут пані Метелиці. Frau Holle Route
Мета: поглибити знання про німецькі народні казки І їх збирачів Якоба І вільгельма Грімм; розвивати інтерес до німецького фольклору...
Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconПрисвячується 30-річниці аварії на час
Важко знати, що на твоїй з діда- прадіда землі не можна жити. Там дорога, що веде в нікуди…Там спорожнілі будинки з розбитими вікнами...
Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconІєромонах Роман Василь Шелепко Засновник парафії храму Преображення Господнього в Чорткові Народився: 1969 р. Помер: 2010 р. Біографія ієромонаха Романа Шелепка
Він говорив! Також життя в монастирі було дуже світським І отець Роман страждав через це, що часто монахи довго до ночі дивляться...
Ходіння босоніж відеопоет дорога до Храму iconТема уроку. Василь Стус: життя та поезія як дорога болю
Мета уроку: на основі аналізу життєвого та творчого шляху В. Стуса формувати в учнів національну гідність та свідомість, методом...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка