Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко



Сторінка8/8
Дата конвертації12.04.2017
Розмір1.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
[5] Аби читач, бува, не запідозрив автора в бракові патріотизму, спішу застерегтися, що мені також добре знайома "туга за батьківщиною", і найгостріші її приступи я переживала не де, як удома, — чуючи, наприклад, як бабця запопадливо ламає язика, силкуючись балакати з рідним онучам "по-руські", або проїздячи через вигибаючі села, - так що до заздалегідь оплаченої безпредметної (НЕ за конкретними людьми й місцями), загальниково-командировочної української радянської ностальгії я живлю стійку й переконану недовіру
[6] Фромм 3. Искусство любить //Душа человека. — М.: Республика, 1992. -[С.140.
[7] Фромм 3. Искусство любить. — С.142.
[8] Хвильовий М. Думки проти течії //Твори: У 2 т. — Т.2. — К.: Дніпро, 1991. — С.468.
[9] Хвильовий М. Думки проти течії. — С.468.
[10] Донцов Д. Дух нашої давнини. —Дрогобич: Відродження, 1991. —С.53-54.
[11] Ортега-і-Ґасет X. Бунт мас. — Нью-Йорк: ООЧСУ, 1965. — С.108.
[12] Характерно, наскільки в істоті своїй "орвеллівська" є ця ідея "третьої супердержави" - єдино-бо втрьох Євразія, Остазія й Океанія, чи то пак США, СРСР і об'єднана Європа з приналежними сферами впливу здатні були навічно замкнути - в безрухові світовий баланс по-різному тоталітарних політичних режимів.
[13] Американцям, котрі нарікають на тотальний невротизм свого суспільства, легко заперечити, що в умовах такої нещадної інформаційної навали, якій вони піддаються цілоденне, українець би просто не вижив — безугавні, через мас-медіа, докладні звіти про темпи екологічної катастрофи, "тепловий ефект", зростання числа ракових захворювань, масове поширення підпільних сатаністичних сект, аварії на військових підприємствах — усе з "картинками"! - наклавшись на нашу безглуздо виснажливу боротьбу за існування, спричинили 6 щонайменше різкий підстриб угору кривої самогубств... Довіра життю передбачає в засновку мужність знати - хоча на практиці спрацьовують, звичайно, механізми психологічного захисту.
[14] Дві абревіатури на ознаку "першого" і "другого" сорту американців: WASP (оса) — white, Anglo-Saxon Protestant (білий, англосакс, протестант) і PIGS (свині) — Poles, Italians, Greeks, Spanish (поляки, італійці, греки, іспанці).
[15] Дурного ляха (англ.).
[16] Прим. 1999 р.: і за минулі роки становище мало що змінилося - спроба завести свій "Час", він же "Тайм", скінчилась цілком безславно, а вкраїнське пресове "Сьогодні" - мабуть, невипадково — обізвалося по-російському...
[17] Шпенґлер О. Закат Европы. — С.200.
[18] Докладніше про це див.: Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. — М.: Искусство, 1972. — С.84-138.
[19] До речі: для нашої журналістики, котра "по-чумацькому" частує реципієнта телерепортажами з минулорічних музичних фестивалів, а читачам газети "нічтоже сумняшеся" обіцяє "надолужити" (?!) тижні вимушеного тієї газети невиходу (просто фантастика якась, машина часу!), годилось би все-таки винайти свою спеціальну назву — бо це, в кожному разі, не журналістика в західному сенсі слова.
[20] Липа Ю. Призначення України. — Львів: Просвіта, 1992. — С.35.
[21] Юринець В. З нагоди нашої літературної дискусії //Комуніст. — 1926, 18 квітня.
[22] «Це просто неповне відчуття часу: спаралізоване щодо майбутности і гіпертрофоване щодо минувшини Ми, сучасні європейці, навпаки, зорієнтовані на майбутнє і найосновніший вимір часу починається для нас "потім", а не "раніше"» (Ортеґа-і-Ґасет X. Бунт мас. - С.127).
[23] Ортеґа-і-Ґасет X. Бунт мас. — С.127.
[24] Принагіднo вкажемо, що ця пасеістична настанова відбилася навіть і в жанрово-видовій структурі нашої культури: так, існує феномен українського історичного роману - і практично немає бодай остільки ж зрілого феномену української фантастики (і Винниченкове, і Бердникове "прожектьорство" ідейно доволі благеньке й навзагал цілком дається описати колом мрій про "голубу людину" - класичного українського реформатора всіх часів Малахія Стаканчика): фантастика - є жанр прогностичний, а щоб зазирати в майбутнє, хай і жахне, треба мати ту одвагу довіряти життю, яку в нас востаннє продемонструвала чи не Лесина Кассандра; характерно, що елементарне повернення кудьтурної пам'яти (т.зв. "забутої спадщини") ми похопились були назвати "відродженням", тоді як відродження передбачає насамперед зародження, на підставі гальванізованих пластів минулого, нових продуктивних тенденцій.
[25] Інша справа, що майже відразу почалося розгортання й опозиційного культурного руху - "Європа" проти "Просвіти", Хвильовий із його радше інтуїтивно-емоційними, ніж теоретично сконцептуалізованими ескападами проти "назадництва" — а останнє ж є не що інше, як той самий пасеістичний відшук прецеденту, байдуже, у власній чи в "запозиченій" традиції, - Донцовська, дещо припізнена (услід "занепадові Європи"), апологія активного, пасіонарного життєтворення, по Другій світовій війні - МУР, вивчення естетичної й культурософської платформи якого щойно розпочинається, - всі вони, на різні лади й різними дискурсами, обстоювали одну й ту ж, безкомпромісно висловлену "мурівцем" Ю. Шерехом, тезу: "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована", - одначе цю культурну течію ми полишаємо на боці, нас-бо цікавить типологія провінціалізму, а не історія рефлексії над ним.
[26] Гірко й боляче читати в спогадах про Стуса, писаних М.Хейфецем - євреєм, котрий "поверх бар'єрів", мовнних і етнокультурних, силою самого духовного тяжіння потрапив розпізнати в чужинцеві постать, якою згодом мірятиметься доба: "Хай пробачать мені українці..., тільки радітиму, якщо помиляюся Але в зоні в мене не раз виникало почуття, що мало хто з них розуміє, який визначний поет живе серед них у наш час" (Хейфец М. "В українській поезії тепер більшого нема..." //Не відлюбив свою тривогу ранню... Василь Стус - поет і людина: Спогади, статті, листи, поезії - К.: Укр. письменник, 1993 - с.285). Щоб українці - як гуртовий реципієнт - почали це розуміти, Стус мусив померти: звучить макабрично, але хіба не макабричною є вся наша дійсність?
[27] Фромм Э. Душа человека. — С.32.
[28] Канетти Э. Из книги "Масса и власть" //Человек нашего столетия. — М.: Прогресc, 1990. — С.419.
[29] Уточню, що в даному випадку мене не обходить не цілком чистий політичний підтекст цього витворення "нового офіціозу" - підтекст, безумовно присутній, бо ясу нашим "зацілілим" складають, як-не-як, навпростець причетні до недавнього нищення культури, тож предмет їхнього державного вибору має не надто "зривати очі" своєю вчорашньою "потойбічністю" — колишні зеки для цього не надаються. Втім, це вже проблема, сказати б, посткомуністичного етосу, мені ж, ідеться про "колоніальних кумирів" як явище загальнокультурне: як закономірне породження довготривалої боротьби за існування.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconОксана Забужко Сестро, сестро ocr busya «Оксанс Забужко "Сестро, сестро"»
«лялькові», тобто не зняті з живих людей, а якісь нізвідкісні — немов крізь стогін самопливом вигулькнулого імени, що надовго опосідало...
Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconОксана Забужко життя та творчість поетеса, письменниця, публіцист…
На таку-то голову — стало ж у Бога міді! — Й опиняюся на твердому — хитаючись, мов водолаз, Який, замість перлів, нагріб по підводдю...
Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconНовинки сучасного літературного життя. Оксана Забужко. Огляд творчості
«Казка про калинову сопілку», підготувати аналіз сюжету твору, характеристику образів, особливості мовлення твору
Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconОксана Забужко Я, Мілена
Глумливий сюрреалізм у прітчи про Міленене відчуження робом телекартинки. І взагалі урбанне безглуздя. Трагедія, потрапивши на асфальт,...
Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconОксана Забужко Я, Мілена
Глумливий сюрреалізм у прітчи про Міленене відчуження робом телекартинки. І взагалі урбанне безглуздя. Трагедія, потрапивши на асфальт,...
Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconОксана Забужко Сестро, сестро
«лялькові», тобто не зняті з живих людей, а якісь нізвідкісні — немов крізь стогін самопливом вигулькнулого імени, що надовго опосідало...
Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconДжон Голсуорсі ( 1867-1933) представник реалістичного мистецтва. Трилогія «Сага про Форсайтів». Тематика сімейної хроніки
Джон Голсуорсі ( 1867-1933) – представник реалістичного мистецтва. Трилогія «Сага про Форсайтів». Тематика сімейної хроніки
Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconОмар Хайям – корифей персько-таджицької літератури Бакумець Оксана Василівна
Бакумець Оксана Василівна, вчитель світової літератури Сушківського навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня...
Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconІваненко Оксана Дмитрівна— українська письменниця, перекладачка
Народилася майбутня письменниця в інтелігентній родині у Полтаві 31 березня (13 квітня) 1906. Будинок Іваненків знаходився неподалік...
Хроніки Від Фортінбраса (вибрана есеїстика) Оксана Забужко iconДо 110 річниці від дня народження Антуана де Сент-Екзюпері Роботу виконала: Костюкевич Оксана Вікторівна, вчитель світової літератури нвк «зош І-ІІІ ст., гімназія»
Вступ. Характеристика сучасної літературної освіти


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка