Художньо-документальна повість



Сторінка13/13
Дата конвертації19.01.2018
Розмір2.57 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

НАКАЗ
«Скажи, дідусю, нащо ти ховаєш

Старенький прапор з древком теж старим?

Немовби цінний скарб оберігаєш,

А у свята ідеш на площу з ним.

Я бачив, як полотнище цілуєш,

Пошарпане од вітру, гроз і літ.

Візьмеш у руки - гордо з ним крокуєш

І розцвітаєш, наче маків цвіт». -

«Послухай, що скажу тобі, дитино:

Ось чорне - то земля, червоне - кров,

Що пролиась за волю України,

Щоб скинув люд тягар чужих оков.

Славетний дуже прапор цей, онуку,

Бандерівський революційний стяг,

Під ним ішли бійці на смерть, на муку,

Їх подвиги оспівані в піснях.

Могили їхні скрізь: у лісі, в полі,

А біль і смуток з душ не відступа…

Червоно-чорний Прапор - символ волі,

Знамено бойове стрільців УПА.

Даю тобі святий наказ, дитино,

Два символи нащадкам збережи:

Блакитно-жовтий - прапор України,

Червоно-чорний - прапор боротьби».

***
ПІСНЯ ПРО ПОВСТАНЦЯ


Нема ні хреста,ні могили,

Убили й слідів не лишили.

Роки з того часу пройшли,

І місце останнього бою

Покрилось густою травою,

Тернами стежки поросли.

Він був молодим і вродливим,

Надіявся стати щасливим,

В народі прикмета була:

Матуся в «сорочці» родила

Як зірка пророча, світила,

Та щастя чомусь не дала.

Була Україна в неволі -

Він визначив сам свою долю,

Обравши єдину мету:

Рішуче у руки взяв кріса,

Пішов у повстанці до лісу,

Очолив стрілецьку чоту.

Любили героя дівчата,

А сам він не встиг покохати,

Від кулі чекіста упав...

Заплакало небо у тузі,

калина зів'яла у лузі,

Як він на узліссі вмирав.

А слава тих літ не пропала,

Народною піснею стала,

Співають - за душу бере!

Нема ні хреста, ні могили...

Вбивали, але не убили,-

Живий він! Ніколи не вмре!

***


СМЕРТЬ ПОВСТАНЦЯ
Юний хлопець на узліссі

У сорочці рваній

Затискає кулаками

Кров гарячу в рані.

Розривна ворожа куля

Вцілила у груди.

Знає хлопець, що вмирає,

Що жити не буде.

«Маю тільки вісімнадцять,

Страшно помирати,

Нема, кому схоронити,

Нікому згадати.

Мати й сестри у Сибіру,

А батька забрали,

Довго били й катували,

У ГУЛАГ заслали.

Мав я дівчину кохану,

Яснооку чічку,

Та її енкаведисти

Кинули у річку.

Мав я вірних побратимів -

Полягли за волю.

Буйний вітер на могилах

Розмовляє з полем.

Є ще в мене Україна,

Вона не покине,

Поховає і заплаче,

І згадає сина».

Літній дощ обмив повстанця,

Нічка схоронила,

Черемшина юне тіло

Квітами накрила.

***
СРИБОК У ВІЧНІСТЬ


Бувальщина
Мене пройняв непереборний страх,

Ні рушитись, ні крикнути не можу,

Та погляду нікуди не відводжу,

Тремчу, немов у непогоду птах,

Шепчу: «Тікай! Позаду небезпека!»

Я чула, що в селі енкаведе,

Ось постріли лунають недалеко,

На вулиці сельчан нема ніде,

Зате червоні миготять погони,

Сюди біжать ловці, зачувши кров,

Щоб розпочати небезпечні гони -

Це на людину лов. Смертельний лов.

Нема куди і пізно вже тікати,

Кругом сніги, поля і озерце...

Націлені на жертву автомати,

З усіх боків стискається кільце.

Він клятву дав: «Здобути, чи померти»,

Їй вірним був до самого кінця.

Відстрілювався довго та уперто,

Боровся мужньо за своє життя.

Я бачила, як він побіг за хату,

Криваві залишаючи сліди,

Остання розірвалася граната, -

Катюги розбігались, хто куди.

ГҐятьох убив і двох чи трьох поранив,

А сам упав на землю ще живий,

Гаряча кров на сніг стікала з рани,

Червона кров, а він - блідий-блідий.

Промовив тихо: «Слава Україні!»

І притиснув до скроні пістолет...

Не знали батько, мати, вся родина,

Що їхній син прийняв геройську смерть.

Почула я, що мав він тридцять років,

Що родом із сусіднього села...

Його повезли, а страшний неспокій

Мене роками потім не лишав.

У пам'яті той день закарбувався,

Та мить, коли звичайний чоловік

Живим у руки ворогам не здався,

Зробив стрибок у вічність.

В смерть утік!

***
НАЙДОРОЖЧА ЦІННІСТЬ


А я візьму у руки автомат,

Бігме візьму, як буде в тім потреба!

Спасать від смерті клявся Гіппократ.

Я повторила клятву цю.

Я - медик.

А я згрішу і вб'ю,

Хай Бог простить,

Не дамся в руки знов катам живою,

Бо краще вмерти, як в неволі жить,

Найтяжчий гріх на світі - буть рабою.

Чому в бою повстанець молодий

Останню кулю залишив для себе?

Щоб це збагнуть потрібно вік прожить,

Спуститись в пекло, злинути у небо,

Здолати шлях крізь хащі й манівці,

Не раз клясти свою химерну долю,

Щоб усвідомити хоча б в кінці,

Що найдорожча цінність людства -

ВОЛЯ!

І я візьму, як, треба, автомат…

***
ДУМКИ ВГОЛОС


Віднедавна я втратила можливість читати й писати. Тепер я можу тільки думати. І я думаю, думаю, думаю...

«Думи мої, думи мої, лихо мені з вами...» - сказав колись Тарас Шевченко про себе і про мене також. Хто я? Мабуть, ще в колисці я вірила в Бога і любила Україну.



Українка я маленька,

Українці татко й ненька.

Коли виросту велика,

Не злякаюсь горя-лиха,

Буду браттям помагати

Україну визволяти…

Цього віршика навчила мене моя мама, заледве я навчилась говорити. Він став моєю долею.

Я росла, вчилась у школі, мріяла стати письменницею. Але дорога каторжанки від Луцької в'язниці до берегів Тихого океану довжиною в дванадцять тисяч кілометрів під прицілом автоматів докорінно змінила моє життя. Дитяча мрія зіщулилась, заховалась на дно душі, але не згасла. Минуло майже півстоліття, заки я змогла видати свою першу книжку. Зараз їх у мене дванадцять. Я не стала популярною письменницею. Пишу реалістично, приземлено для простого люду. Деякі маститі письменники й видавці радять писати так, щоб у кожному творі було принаймні кілька вбивств, пограбувань, зґвалтувань, - отоді, мовляв, і читачі знайдуться, і книжку купуватимуть. Так, я могла б писати пригодницькі романи, епатажні опуси про кохання з елементами фантастики, містики, еротики, з використанням нецензурщини, «блатної» лексики тощо. Є автори, які в такий спосіб швидко стають відомими, їх відзначають дипломами, грошовими преміями. їх вважають модними, елітарними.

Однак це не для мене. У кожному моєму творі голосно звучить мотив патріотизму. Пишу переважно про національно-визвольну боротьбу нашого народу за волю й незалежність України. Щиро вірю, що настануть часи, коли українські діти поглиблено вивчатимуть історію петлюрівщини, бандерівщини, а у військових ліцеях та академіях обов'язково студіюватимуть тактику і стратегію партизанської боротьби Української Повстанської Армії.



Не хочу бути знаменитою. Хочу бути патріоткою.

Рятуй мене, Боже, від слави й ганьби,

Від заздрості, фальші й гордині,

Сподоби горіти вогнем боротьби,

Служити своїй Україні.

Тетяна Байда




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Схожі:

Художньо-документальна повість iconЛісове озеро документальна повість для середнього шкільного віку київ «веселка» 1983
Документальна повість українського радянського письменника про делегата XXVI з'їзду кпрс, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної...
Художньо-документальна повість iconРеалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті
Реалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті. Мтодичний посібник для вчителів художньо-естетичних дисциплін....
Художньо-документальна повість iconЛітература: Твори Олеся Гончара
Т – Людина І зброя: Роман. Щоб світився вогник: Повість. Микита Братусь: Повість. Японські етюди.– 468 с
Художньо-документальна повість iconХудожньо-естетичний цикл
Одне з найважливіших завдань 2010/2011 навчального року впровадження нового змісту освіти в 10 класі старшої школи. Предметом художньо-естетичного...
Художньо-документальна повість iconПовість видавництво ЦК лксму “молодь” Київ 1961 И(Рум) К60
Повість відомого сучасного румунського письмен­ника В. Коліна “Таємниця підземної галереї” — ці­кавий пригодницький твір про підпільну...
Художньо-документальна повість iconТема: Можливості фотографії. Фотографія І наука. Документальна І репортажна фотографія. Фотокамера І історія. Фотографія в науці та помисливості

Художньо-документальна повість icon. (Творчість Вольтера. Філософська повість «Простак». Ідейний зміст і художня структура твору)
Ттям І творчістю відомого французького просвітителя І письменника Вольтера; засвоїти поняття про філософську повість; з’ясувати ідейний...
Художньо-документальна повість iconДомаський навчально-виховний комплекс
«Історія України» 11 кл., ноутбук, магнітофон, документальна стрічка «Дисиденти»(фільм №7), виставка літератури, портрети дисидентів,...
Художньо-документальна повість iconЗавдання із зарубіжної літератури. Учитель Шевченко І. В. 6-А, б клас Дочитати повість М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом»
Дочитати повість М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом», написати характеристику Вакули, головного героя твору; знайти в повісті елементи...
Художньо-документальна повість iconХудожньо-естетичний напрям



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка