Художньо-естетичний напрям



Сторінка1/5
Дата конвертації06.07.2017
Розмір0,64 Mb.
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЗМІСТУ ОСВІТИ

ПРОГРАМИ

з позашкільної освіти

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ НАПРЯМ

(хореографічний)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту

КиївУДК ББК П

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

лист Міністерства освіти і науки України від 02. 04. 2012 р. №1/11-4294

Рекомендовано вченою радою Національного педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова від 26. 06. 2009 р. (протокол № 12)

Рекомендовано педагогічною радою Українського державного центру позашкільної освіти

від 10. 01. 2012 р. (протокол №1 )

З а г а л ь н а р е д а к ц і я :

Ткачук В. В.

А в т о р с ь к и й к о л е к т и в :

Артюх В. В., Білай І.А., Вартовник В.О., Василянська І. О., Вихренко Т.О., Дейдиш Л.А.,

Джуріна Г.П., Єрьоміна Т. М., Кухтіна В. А., Малега А. В., Монарх Є. Ю.,

Остафейчук О. В., Педоренко О.В.,Савельєва Н.Г., Ткачук В.В., Ткачук І.О.

Р е ц е н з е н т и :

Мельник О.Й., заступник голови Київського осередку Національної хореографічної спілки

України, президент БО «Ансамбль танцю «Вітамінчики»;

О. В. Литовченко, завідувач лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту

проблем виховання НАПН України, канд. пед. наук, докторант Інституту проблем

виховання НАПН України

Програми для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів : художньо-

естетичний напрям / Артюх В. В., Білай І.А. та ін. − К., 2012. − с. 154

У збірнику представлено програми для позашкільних і загальноосвітніх навчальних

закладів з художньо-естетичного напряму позашкільної освіти (хореографічний профілі).

^ Видання розраховано на педагогічних працівників позашкільних і загальноосвітніх

навчальних закладів, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, спеціалістів, які

займаються питаннями позашкільної освіти.

ББК________

ISBN ________

© Авторський колектив, 2012

© Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, 2012

© Український державний центр позашкільної освіти, 20123



ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................................

Художньо-естетичне виховання як засіб розвитку особистості .............................

Зміст і структура програм художньо-естетичного напряму

позашкільної освіти ....................................................................................................

РОЗДІЛ І


ХОРЕОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ..................................................................................

Програма класичного танцю .......................................................................................

Програма народно-сценічного танцю..........................................................................

ВСТУП

Духовна сила нації, її міць, морально-патріотичний потенціал народу залежать від того, наскільки збережені, глибоко усвідомлені й відчуті всі культурні, духовні здобутки минулих поколінь.


Ідея національно-патріотичного виховання особистості втілена у державних документах, зокрема в Законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції національного виховання та інших нормативних і науково-методичних матеріалах, що спрямовують оновлення освітнього процесу в Україні.
Позашкільна освіта має значні важелі збереження народних традицій, виховання патріотичних почуттів учнівської молоді, виховання та розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості на основі культури і мистецтва українського народу, народних традицій, залучення дітей та молоді до духовних надбань, здатна задовольнити різноманітні потреби особистості у творчій самореалізації, забезпечити її інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток.
Позашкільні навчальні заклади володіють безмежними можливостями для художньо-естетичного виховання дітей та підлітків. Заняття в них відкривають кожному із вихованців простір для розвитку ініціативності і самостійності, формують соціально-педагогічні умови для розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів, зокрема, їх художньої уяви. Значення цих занять важко переоцінити, оскільки саме в ранньому віці у дітей закладається основа до високого художньо-естетичного смаку, любові до художньої творчості, бажання займатися мистецькими видами діяльності. Саме у середовищі національної культури з використанням надбань традиційної педагогіки можливе успішне розв’язання проблеми формування творчої, всебічно розвиненої особистості з високим рівнем національної самосвідомості. Особливу роль відіграє декоративно-ужиткове мистецтво в естетичному, моральному та трудовому вихованні молодого покоління.
До збірника програм, які підготовлені педагогічними працівниками регіональних позашкільних навчальних закладів і опрацьовані Українським державним центром позашкільної освіти, увійшли програми для гуртків хореографічного та декоративно-ужиткового мистецтва художньо-естетичного напряму позашкільної освіти.
У програмах реалізується компетентнісний підхід до навчально-виховного процесу у гуртках та творчих об’єднаннях художньо-естетичного напряму позашкільної освіти, визначається виховний вплив хореографічного та українського декоративно-ужиткового мистецтва як засіб духовного та морального розвитку особистості, формування національної самосвідомості учнів та виявлено педагогічні умови, закономірності і тенденції формування національно-патріотичних рис особистості засобами мистецтва.
Необхідно зважати і на те, що діти, які займаються в колективах хореографічного та декоративно-ужиткового мистецтва, окрім звичайних уроків ведуть активну мистецьку діяльність, беруть участь у різноманітних фестивалях, та конкурсах, концертних програмах, виставках-конкурсах, змаганнях, зустрічаються з відомими митцями-хореографами, народними майстрами, членами творчих спілок.
Тим вагомішою у справі навчання і виховання дітей стає роль педагога позашкільного навчального закладу, який обов’язково має врахувати вікові та індивідуальні особливості кожного вихованця, щоб найбільш повно розкрити, а потім і реалізувати його таланти та здібності.6
Тож можна стверджувати, що теоретичні здобутки та практичний досвід авторів програм, які вміщені у цьому збірнику, є вагомим внеском у багаторічні надбання української системи освіти і рекомендуються до вивчення та практичного застосування у мережі навчальнихзакладів України.
Ткачук В. В., директор Українського державного центру позашкільної освіти, кандидат філософських наук.

^ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
Формування творчої, ініціативної, національно свідомої особистості вимагає наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу, зокрема у позашкільних навчальних закладах, змістом, який би відображав справжню історію, мистецтво, культуру, символіку, природу рідного краю, всієї України та забезпечував можливості постійного духовного самовдосконалення особистості, формування її інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності суспільства. Хореографічне мистецтво вчить дітей красі та виразності рухів, формує їхню поставу, розвиває фізичну силу, витривалість, кмітливість. Завдяки системному хореографічному навчанню та вихованню учні прилучаються до загальних естетичних та танцювальних надбань, а розвиток їхніх танцювальних та музичних здібностей допомагає більш тонкому сприйняттю професійного хореографічного мистецтва. У збірнику представлено програми творчих об’єднань класичного, народного, народно-сценічного, спортивного бального та естрадного танцю, хореографії.
Класичний танець є фундаментом для оволодіння всіма іншими танцювальними дисциплінами. Навчання класичному танцю передбачає опанування танцювальною технікою як основою для втілення хореографічного образу. Класичний танець органічно поєднаний з музикою, яка є важливим компонентом у хореографічному вихованні. Навчальний та концертний репертуар як засіб виховання спрямовується на розвиток творчої особистості дитини.
Історія народного танцю сягає сивої давнини, коли люди почали висловлювати свої емоції через рухи. У багатьох танцях різних народів відтворювалися ті чи інші види діяльності людини, зокрема, трудовий процес та військові мотиви. Народний танець тісно пов’язаний з народною музикою та іншими видами народного мистецтва. З давніх-давен він був невід’ємною частиною народних свят і обрядів – веснянок, купальських та масляничних ігор тощо.
Народно-сценічний танець – це художній твір, побудований за сценічними та драматургічними законами. Він вважається своєрідним різновидом народного танцю з ускладненою лексикою і складною композиційною побудовою. Народний та народно-сценічний танці є дієвим засобом залучення підростаючого покоління до багатства танцювального та музичного мистецтва, виховання у дітей почуття національної приналежності, гордості за свою країну, проникнення дитини в образну сутність танцювальної культури інших народів.


^ ТЕРМІНИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ХОРЕОГРАФІЧНІЙ

ЛІТЕРАТУРІ

А

Adajio (адажіо) – повільно, спокійно; повільна частина уроку чи танцю, яка складається з повільних широких рухів.

Allegro (алегро) – швидко; частина уроку чи танцю, яка складається із швидких, жвавих рухів.

Aplomb (аплом) – стійкість.

Attitude (аттітюд) – поза.

Arabesque (арабеск) – поза.

Assembl (асамбле) – збірний стрибок.

B

Balance, pas (балянсе) – погойдування з боку в бік.

Ballonne pas (бальонне) – рух з пролітанням.

Ballotte, pas (бальоте) – гойдання вперед-назад.

Basque, pas de (баск) – назва руху басків.

Battement developpe (батман девельопе) – відведення ноги вийманням.

Battement developpe tombe (батман девельопе томбе) – відведення ноги з вийманням і падінням.

Battement fondu (батман фондю) – тягнуче відведення ноги.

Battement frappe (батман фраппе) - відведення ноги ударом.

Battement soutenu (батман сутеню) - відведення ноги, підтягуючись.

Battement tendu (батман тандю) - відведення ноги.

Battement tendu jete (батман тандю жете) - відведення ноги кидком.

Bourree, pas de (бурре) – переступання.

Bourree, pas de en tournant (бурре ан турнан) – переступання у повороті.11

C

Cabriole (кабріоль) – стрибок козеняти.



Changement de pied (шанжман де п’є) – стрибок з обох ніг.

Chasse, pas (шассе) – подвійний ковзаючий крок з підбивкою.

Chat ,pas de (ша) – «котячий» крок.

Ciseau, pas de (сізо) – ножиці.

Coupe, pas (купе) – підбивка.

Couru, pas (курю) – дрібні переступання.

Croise (круазе) – напрям.

Croisee – (круазе) – поза, схрещена, закрита.

D

Demi-plie (демі-пліє) – напівприсідання.



Developpe (девельоппе) – виймання, відкривання ніг у будь-якому напрямі.

E

Ecarte (екарте) – напрям.



Ecartee (екарте) – поза, розгорнута вбік по діагоналі.

Enchappe, pas (ешапе) – стрибок у другу та четверту позиції.

Efface (ефасе) – напрям.

Effacee (ефасе) – поза, розгорнута, відкрита.

Emboite, pas (амбуате) – почергове викидання ніг уперед або назад.

En dedans (ан дедан) – рух, спрямований до себе.

En dehors (ан деор) – рух, спрямований від себе.

Epaulement (епольман) – положення плечей.

F

Failli,pas (фай) – прохідний рух.



Flic-flac (флік-фляк) – звуконаслідування ковзаючого по підлозі руху ступні.

Flic-flac en tournant (флік-фляк ан турнан) – ковзаючий рух, мазок ступнею у повороті.12

Fouette (фуете) – вивернутися, наче від удару хлистом.

G

Glissade, pas (глісад) – ковзаючий рух.



Grand battement jete (гран батман жете) – великий кидок ногою на 90

градусів.

Grand battement jete balance (гран батман жете балянсе) – великий кидок ногою погойдуванням угору - вниз через першу позицію.

Grand plie (гран пліє) – глибоке присідання.

Grand-rond de jambe jete (гран рон де жамб жете) – великий кидок ногою по колу.

J

Jete en tournant (жете ан турнан) – кидок у повороті.



P

Passe (пасе) – прохідний рух.

Petit battement sur le coup-de-pied (петі батман сюр ле ку-де-п’є) –невелике відведення ноги на кісточку ноги.

Pirouette (пірует) – вертіння, наче дзига.

Plie (пліє) – присідання.

Port de bras (пор де бра) – вправа для рук.

Preparation (препарасьон) – підготовка до руху.

R

Releve (релеве) – піднімання на півпальці.



Renverse (ранверсе) – рух, коли корпус закидають назад.

Rond de jambe par terre (рон де жамб пар тер) – коло ногою по землі, по підлозі.

Rond de jambe en l’air (рон де жамб ан лер) – коло ногою у повітрі.

Rond de pied (рон де п’є) – коло, круг ступнею.

S

Saut de basque (cо де баск) – рух на злеті.13



Sissonne, pas (сісон) – стрибок.

Sissonne ouvert (сісон уверт) – відкритий стрибок.

Sissonne simple (сісон семпль) – простий стрибок.

Sissonne tombe (сісон томбе) – падаючий стрибок.

Soutenu en tournant (сутеню ан турнан) – підтягування у повороті.

T

Tire-bouchon (тір бушон) – поза «штопор».



Tour (тур) – поворот.

Tour chaine (тур шене) – поворот «ланцюжком».

Tour en l’air (тур ан лер) – поворот у повітрі.

^ СЛОВНИК ТАНЦЮВАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ

А

Адажіо – умовне позначення повільного темпу музики.



Акцент – посилення або підкреслення способом окремого танцювального елементу або руху.

Ансамбль – багатокомпонентний комплекс, який сприймається у єдності, налічує ознаки єдиного цілого. Розрізняють музичний ансамбль (дует, тріо) та сценічний ансамбль – налагоджене виконання акторами, музикантами, танцюристами театрально-видовищного твору.

Аркан – український чоловічий танець з побуту гуцулів. За легендою –танець богатирів, які спустилися з гір.

Б

Бальний танець – танець, який виконується на балах і танцювальних вечорах; потребує попереднього навчання.



Болеро – іспанський танець, виразний ритм якого підкреслюється клацанням пальців та вистукуванням кастаньєт.

Блюз – американський танець вільної композиції, який виконується у повільному темпі, музичний розмір 4/4.14

В

Вальс – парний танець, який виник на межі ХVІІІ-ХІХ століть із німецько-австрійського лендлера і французької вольти. Музичний розмір 4/4.



Верховини – танці з групи жанру побутових українських танців.

Веснянки – українські, російські, білоруські народні старовинні обрядові пісні, які пов’язані з початком весни і наближенням весняних польових робіт.

Виворотність – хореографічний термін, який означає розгорнуте назовні положення ніг (носками в боки). У бальній хореографії, на відміну від класичного танцю, під виворітним положенням ноги розуміється напіввиворітність, коли ноги розгорнуті під кутом дещо більше прямого по відношенню одна до одної.

Г

Гавот – танець, широко розповсюджений в Європі у ХVІІ- ХVІІІ-століттях; народився у Франції.



Галоп – бальний танець ХІХ століття; має французьке походження.

Герлс – танцювальний жанр естради, основний принцип якого –синхронне виконання одних і тих же рухів учасниками.

Гопак – український танець, в основному, імпровізований. Виник у козацькому побуті і спочатку виконувався лише чоловіками.

Гуцулки –танці з групи жанру побутових українських танців.

Д

Джаз – вид музичного мистецтва, який сформувався наприкінці ХІХ століття в США в результаті процесу професіоналізації і урбанізації негритянського музичного мистецтва під впливом багатонаціональної американської музики європейського походження.



Джайв – сучасний танець вільної композиції. Виконується на місці або з незначним просуванням. Основний хід складається з похитування і шассе.

Е

Екзерсис – система хореографічних вправ, яка спрямована для набуття та вдосконалення танцювальних навиків, розвиток і підготовку м’язово-суглобового апарату та підтримку танцювальної форми виконавців. Естрадний танець – музично-хореографічна мініатюра, ідея якої висловлена в чіткій драматичній побудові.



З

Затакт – одна або кілька нот, які передують першому такту музичного твору.

К

Класичний танець – сучасна танцювальна система, яка формувалася протягом століть і увібрала в себе досягнення різних культур. Отримала розвиток у Франції.



Козачок – народний український та російський танець. Походження назви пов’язане з побутом козаків. В кінці ХІХ століття – бальний танець в Росії, в кінці 60-х років ХХ століття – популярний французький парний танець.

Композиція – сполучення фігур і елементів у танці. Танець встановленої композиції має певну кількість фігур, розташованих у певній послідовності. Танець вільної композиції передбачає довільне сполучення елементів і фігур.

Краков’як – польський народний танець, який народився у Краківському воєводстві. У ХІХ столітті – бальний танець.

Л

Лінія танцю – напрям, у якому рухаються виконавці. Зокрема, під час вивчення бальних танців під лінією розуміють еліпс, який вписано в прямокутник (танцювальний зал). Рух по еліпсу проти ходи годинникової стрілки умовно називають рухом за лінією танцю, навпаки – рухом проти лінії танцю.



Лібретто – виклад сюжету і сценічного дійства балету, яке видається театром у вигляді брошури для глядачів.16

М

Мазурка – польський народний танець, який народився в Мазовії (регіон Польщі). Легкий граціозний танець із характерним пристукуванням каблуків. У ХІХ столітті – популярний європейський бальний танець.



Метелиця – вид хороводу, який поширений по всій Україні.

Характеризується динамікою, швидкою зміною фігур і різноманітними кружляннями, які створюють враження завірюхи.

Музичний розмір – число долей у такті. Найбільш типові для танців розміри 2/4, ¾, 4/4.

Модерн – один з напрямків розвитку танцювального мистецтва.

Н

Народний танець – танець, створений народом, розповсюджений у побуті.



О

Опорна нога – одна нога танцюриста, яка є опорою тіла у той час, коли друга звільняється від виконання різних рухів.

П

Пасодобль – бальний танець, в якому стилізовано основні фігури, що їх



виконує на арені тореро; має іспанське походження.

Поза – фіксація положення тіла виконавця у танці.

Позиція – чітко визначене положення ніг або рук у танці. У побутовому танці під нею мається на увазі позиція ніг. На відміну від класичної хореографії позиції ніг у побутовому танці напіввиворітні, у них відсутня V позиція, але використовується VІ.

Полонез – польський святковий груповий танець; став популярним в ХVІ столітті як церемоніальний придворний танець.

Полька – чеський парний танець вільної композиції. Виник у 30-х роках ХІХ століття. На основі польки з’явилися десятки національних різновидів цього танцю.

Працююча нога – звільнена від ваги корпусу, яка виконує який-небудь рух на підлозі чи в повітрі.

Р

Рок-н-ролл – парний побутовий імпровізований танець американського походження,



Румба – парний танець вільної композиції, латиноамериканського походження, популярний у 20-30-х роках ХХ століття.

С

Самба – парний танець вільної композиції, бразильського походження, рухливий, з частим відходом від основного положення у парі.



Синкопа – зміщення акценту на слабкі долі такту або з основних долей на більш дрібні.

Станок – пристосування для вправ танцюристів; складається з округлого, як правило, дерев’яного бруса діаметром 6-7 см, закріпленого вздовж стін репетиційної зали.

Сценічний танець – один з основних видів танцю, який передбачений для глядача і спрямований на створення хореографічного образу.

Т

Такт – елемент музики, який відокремлює одну сильну долю від іншої, що дозволяє визначити музичний розмір.



Танго – парний танець вільної композиції, який виник в кінці ХІХ століття в Аргентині. Танець

Танець – вид мистецтва, в якому художній образ створюється через зміну положень людського тіла.

Танцювальність – хореографічний термін, який узагальнює суму таких якостей виконавця, як артистизм, здібність тонко сприймати і передавати манеру, стиль і характер кожного танцю.

Тарантела – італійський народний танець, швидкий і стрімкий за темпом, який виконується під супровід гітари, іноді кастаньєт, з ударами тамбурина.

Темп – швидкість, з якою виконується музичний твір.

Технічність – хореографічний, а також спортивний термін, який характеризує рівень підготовленості виконавця, що дає йому можливість впевнено і бездоганно виконувати рухи.

Х

Хореографія – танцювальне мистецтво.



Ч

Ча-ча-ча – парний танець вільної композиції латиноамериканського походження, споріднений мамбі, румбі і меренгею. Виник на початку 50-х років.



Чардаш – угорський народний танець, який виконується парами і складається з повільної та стрімкої, швидкої частин.

Василянська І.О., заступник директора Українського державного

центру позашкільної освіти

^ ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПРОГРАМ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО

НАПРЯМУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Позашкільна освіта є могутнім фактором виховання майбутніх громадян своєї країни. У змісті позашкільної освіти значне місце належить українській національній ідеї, духовності, демократичним засадам навчання і виховання, гуманістичним цінностям.
Навчально-виховний процес у позашкільних навчальних закладах здійснюється диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, учнів і слухачів з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я.
Основними формами роботи у позашкільних навчальних закладах є гуртки, групи, студії, секції та інші творчі об’єднання. Вони поділяються на три рівні класифікації: початковий, основний, вищий.
До початкового рівня відносяться творчі об’єднання, робота яких спрямована на загальний розвиток дітей, виявлення їх здібностей і нахилів та прищеплення інтересу до творчої діяльності.
Основний рівень підготовки передбачає розширення і поглиблення теоретичних знань та необхідних професійних вмінь і навичок, а діяльність творчих колективів на цьому етапі навчання спрямована на створення відповідних умов для соціальної адаптації вихованців у суспільстві та розвиток стійких інтересів до їх творчої діяльності.
Творчі об’єднання вищого рівня задовольняють потреби здібних, обдарованих і талановитих вихованців у творчій підготовці, що, насамперед, передбачає удосконалення і розвиток набутих навичок і майстерності в обраному напрямку.
Відповідно до рівня класифікації визначаються мета і перспективи діяльності гуртків, груп та інших творчих об'єднань, їх чисельний склад, обирається програма.
Навчальні програми, представлені у збірнику, мають таку структуру:
- Пояснювальна записка
- Тематичний план
- Зміст програми
- Прогнозований результат
- Орієнтовний перелік обладнання
- Бібліографія
Пояснювальна записка навчальної програми визначає освітню концепцію курсу, мету і завдання, подає коротку характеристику структури та розділів програми, а також особливості навчально-виховного процесу.
Тематичний план подає перелік розділів, тем навчального матеріалу та орієнтовну кількість навчальних годин та їх поділ на теоретичні і практичні заняття.
У змісті програми подається зміст розділів і тем відповідно до навчально-тематичного плану.
Прогнозований результат визначає результати навчально-виховної діяльності у творчому колективі.
Орієнтовний перелік обладнання рекомендує матеріально-технічні засоби, які використовуються для забезпечення повноцінної діяльності творчого об’єднання та перелік музичних творів, які рекомендуються для вивчення у творчому об’єднанні.
Бібліографія подає перелік літератури, яка рекомендується для використання педагогами позашкільних навчальних закладів та їх вихованцями.
Програми, які входять до збірника, складені відповідно до рівнів класифікації та кількості років навчання. Автори врахували вікові особливості вихованців, нові досягнення педагогічної науки і практики та власні багаторічні напрацювання.
У програмах враховано вимоги освітньої галузі «Естетична культура» Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Програми є орієнтовними. Керівник гуртка, студії чи секції художньо-естетичного напряму може вносити зміни і доповнення у зміст програми, визначати кількість годин, необхідних для засвоєння відповідної теми, враховуючи рівень підготовки, інтереси та вік вихованців, стан матеріально-технічного забезпечення позашкільного навчального закладу тощо.


Програмами передбачено індивідуальну роботу з вихованцями згідно з Положенням про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2008 р. n 1123).
При підготовці збірника були враховані такі нормативні документи:
Конституція України
Закон України «Про освіту»
Закон України «Про позашкільну освіту»
Закон України «Про охорону дитинства»
Національна доктрина розвитку освіти
Положення про позашкільний навчальний заклад
Положення про порядок індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах
Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах
Комплексна програма художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах
Збірник програм для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів з художньо-естетичного і науково-технічного напрямів позашкільної освіти підготовлено педагогічними працівниками регіональних закладів позашкільної освіти і опрацьовано Українським державним центром позашкільної освіти.
До друку програми підготував авторський колектив:
- «Вступ» ( Ткачук В.В., директор Українського державного центру
позашкільної освіти, кандидат філософських наук).
- «Художньо-естетичне виховання як засіб розвитку особистості»
(Василянська І.О, заступник директора Українського державного центру
позашкільної освіти).
- «Зміст і структура програм художньо-естетичного напряму позашкільної освіти» (Ткачук І.О., директор Броварського навчально-виховного об’єднання управління освіти Броварської міської ради, кандидат філософських наук).
- «Програма класичного танцю» (Єрьоміна Т. М., Сизон Т. А., керівники зразкової хореографічної студії «Лілея» Конотопського міського центру дитячої та юнацької творчості Сумської області; Дейдиш Л.А., методист першої категорії Українського державного центру позашкільної освіти).
- «Програма з хореографії» (Монарх Є. Ю., керівник народного хореографічного колективу «Веселка», заслужений працівник культури України, Центру дитячої та юнацької творчості міста Василькова Київської області; Дейдиш Л.А., методист першої категорії Українського державного центру позашкільної освіти).
- «Програма народного танцю» (Малега А. В., художній керівник народного художнього колективу «Райдуга» Центру дитячої та юнацької творчості Дзержинського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області; Дейдиш Л.А., методист першої категорії Українського державного центру позашкільної освіти).
- «Програма народно-сценічного танцю» (Вартовник В.О., керівник народного дитячого ансамблю танцю «Серпанок» Центру творчості дітей та юнацтва Галичини міста Львова, заслужений працівник культури України; Дейдиш Л.А., методист першої категорії Українського державного центру позашкільної освіти).

- «Програма сучасного танцю» (Остафейчук О.В.,Савельєва Н.Г., Тушканова Н.О., керівники народного ансамблю сучасного танцю «Антре» Центру дитячої та юнацької творчості Ленінського району міста Донецька; Дейдиш Л.А., методист першої категорії Українського державного центру позашкільної освіти).


Представлені програми розраховані на педагогічних працівників позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів та інших спеціалістів, які займаються питаннями позашкільної освіти.
Ткачук І.О., директор Броварського навчально-виховного об’єднання управління освіти Броварської міської ради, кандидат філософських наук.


РОЗДІЛ І

^ ХОРЕОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ

ПРОГРАМА
класичного танцю
Початковий, основний, вищий рівень
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Танець займає значне місце в системі естетичного виховання дітей та учнівської молоді. Засобами хореографічного мистецтва, зокрема класичного танцю, у дітей формується культура поведінки та спілкування, прищеплюється любов до прекрасного, відбувається духовне збагачення та прагнення до фізичної досконалості, діти вчаться бути дисциплінованими, працьовитими, терпимими та відповідальними.
Відомо, класичний танець є фундаментом для засвоєння усіх інших танцювальних дисциплін. Так, наприклад, рухи народно-сценічного танцю, підкріплені виконавською технікою класичного, стають більш пластичними та виразними, історично-побутового та сучасного – граціозними та витонченими.
Метою даної програми є формування компетентностей особистості засобами класичного танцю.
Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:
1. Пізнавальної, яка забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями, що стосуються сучасного танцю як одного з видів хореографічного мистецтва.
2. Практичної, що сприяє оволодінню навичками класичного танцю, методикою виконання вправ, та основних елементів класичного танцю.
3. Творчої, що забезпечує формування творчих здібностей вихованців у процесі оволодіння хореографічним мистецтвом, розвиток естетичних почуттів, смаків, емоційно-почуттєвої сфери.
4. Соціальної, що сприяє вихованню дбайливого ставлення до надбань світової, вітчизняної культури, мистецтва, духовних та матеріальних цінностей рідного краю народних традицій, національної свідомості, самореалізації в соціумі засобами мистецтва, професійного самовизначення.
Навчання класичного танцю передбачає три рівні – початковий (2 роки), основний (3 роки) та вищий (3 роки).
Навчання у групах початкового рівня – це робота над постановкою корпусу, ніг, рук, голови, виконання вправ біля станка та на середині зали, оволодіння простими танцювальними рухами, вироблення навичок передавання характеру руху, орієнтування на сценічному майданчику.
Протягом 3-х років основного рівня - продовжується робота із засвоєння школи класичного танцю, розвитку координації, витривалості за рахунок збільшення кількості рухів та їх ускладнення. Вивчається манера академічних танців, збільшується обсяг етюдів.
Навчання за програмою вищого рівня спрямоване на допрофесійну підготовку вихованців, вдосконалення їхнього виконавського рівня. У кінці кожного півріччя проводяться відкриті підсумкові уроки, а в кінці кожного навчального року – звітний концерт.
Для розширення світогляду учнів, залучення їх до хореографічного мистецтва, програмою передбачено відвідування концертів, участь у різноманітних фестивалях і конкурсах, зустрічі з професійними хореографами, а також участь членів танцювального колективу в інших культурно-масових заходах.
Програма інтегрує знання гуртківців з хореографії, ритміки, музики, художньої культури, фізичного навчання.
У програмі враховано вимоги освітньої галузі «Естетична культура» Державного стандарту базової і повної середньої освіти та передбачено індивідуальну роботу з вихованцями згідно з Положенням про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2008 N 1123).
Програма є орієнтовною. Керівник колективу може вносити зміни та доповнення у її зміст та розподіл годин за темами.

^ Початковий рівень, перший рік навчання

^
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Художньо-естетичний напрям iconПрограма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профілі – іноземна філологія, історико-філологічний);...
Художньо-естетичний напрям iconОрієнтовне календарне планування з української літератури для 11 класу
Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль...
Художньо-естетичний напрям iconХудожньо-естетичний цикл
Одне з найважливіших завдань 2010/2011 навчального року впровадження нового змісту освіти в 10 класі старшої школи. Предметом художньо-естетичного...
Художньо-естетичний напрям icon* формувати і розвивати навички читання літературною болгарською мовою
Художньо-естетичний принцип відбору текстів характеризується за критеріями естетичної цінності змісту. Ці твори допомагають зрозуміти...
Художньо-естетичний напрям iconРеалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті
Реалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті. Мтодичний посібник для вчителів художньо-естетичних дисциплін....
Художньо-естетичний напрям iconВидавництво художньо! Літератури «дніпро» 1978

Художньо-естетичний напрям iconНарциси ХХІ століття
Розвивати компетенцію критичного мислення, підвищувати рівень загальної культури учнів. Виховувати естетичний смак
Художньо-естетичний напрям iconМетодичні рекомендації із вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу Ужгород 2010
Жабляк М. Д. Методичні рекомендації із вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу. – Ужгород, 2010 р. – 26 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка