«художник світової слави!»



Скачати 171,23 Kb.
Дата конвертації02.07.2017
Розмір171,23 Kb.

«ХУДОЖНИК СВІТОВОЇ СЛАВИ!»

ХУДОЖНИК СВІТОВОЇ СЛАВИ!


Готуємось до 100 річчя

з дня народження Я.Я. Гніздовського


Серед постатей мистецького небосхилу в українській діаспорі ХХ століття вирізняється особистість геніального художника-графіка, майстра різця і пензля Якова Яковича Гніздовського, 100-річчя, якого ми будемо вшановувати в січні 2015р.

З нагоди 90-річного ювілею художника в Львівському національному музеї було проведено ювілейну виставку.Зусиллями музею при сприянні посольства США було видано каталог виставки з нагоди перепоховання праху митця на Батьківщині та відзначення 90-ліття від дня народження.

У вступній статті до видання тодішній посол США в Україні Джон Е.Гербст зазначив : " Я. Гніздовський повертається на свою Батьківщину,залишаючи в Америці багату культурну спадщину. Його твори становлять коштовну частину колекцій наших найкращих музеїв, зокрема Національного Музею американського мистецтва, Музею образотворчого мистецтва в Бостоні та колекції Білого Дому. Сьогодні громадяни матимуть можливість безпосередньо оцінити чіткі й іноді кумедні образи, що їз він черпав іх життя своєї землі. Гніздовський продовжує традицію багатьох інших американських іммігрантів, які об'єднали мистецькі традиції своїх країн з енергією Нового Світу, щоб сплести гобелен,який збагачує всіх нас і зближує наші народи." [1, с. 2]
Великий жаль, що ми віддаємо шану видатним людям після того, як вони відійшли з цього світу. Мистецтвознавці і звичайні шанувальники малярства і графіки багато років вимушені були мовчати не знати про те, що серед українців за кордоном є творці гідні пильного вивчення і популяризації.

Ба, навіть і тепер, коли українське суспільство увійшло в третє десятиліття незалежності приходиться констатувати той факт, що ми не достатньо популяризуємо і вшануємо творчість великого маестро (так його називала Ольга Колянківська, один з фундаторів журналу українців Америки «Ми і світ») Якова Гніздовського.

Появились окремі статті, дослідження, але цього не достатньо. Світлим штрихом у цій проблемі є монографія мистецтвознавця, професора Д.В. Степовика « Я. Гніздовський: життя і творчість» видана у Києві 2003 року видавництвом імені Олени Теліги накладом у 1000 примірників. А хіба цього достатньо?..

Ім’я Я.Гніздовського відоме і знамените на американському й європейському континентах і виставки його праць влаштовуються по всьому світу, включно Австралії, Африки і навіть Японії і Китаю, ось уже більше 50 років і до тепер. А скільки приватних колекціонерів США, Канади, Західної Європи мають за честь тримати у своїх збірниках картини і гравюри Великого Майстра?!

Недавно наш шкільний музей отримав від відомого українця громадянина США Романа Ференцевича газету "Свобода" від 8 квітня 2011р. ( у свій час він працював редактором української служби радіостанціїї "Голос Америки"), якого з Я.Гніздовським єднала багатолітня тісна особиста дружба.

В газеті опублікована стаття китайського гравера і водночас професора Мессачусетського університету Ван Туйміна, передрукована з пекінського квартальника "Бань Гуа І."(Мистецтво деревориту")."Знайомтесь з американським гравером Жаком Гніздовським." Автор згадує, що естампи графіка виставлялися в американському посольстві в Пекіні. Про нашого земляка китайський професор відгукується так : "Гніздовський часто пильно вивчатиме форми природи, обстежуючи кожну рослину й дерево,кожного птаха і тварину. Згодом з незвичайною майстерністю він вирізує свою грав'юру - і естамп готовий. Жак Гніздовський - справжній мистець,зобов'язаний усім сам собі".[2, с. 3]

В цьому контексті хочу нагадати про те, що родина Кеннеді придбала у 1961 році дві гравюри «Зимовий сад» і «Поле» для Овального кабінету Білого дому. А ось неповний перелік музеїв і колекцій де бережуть твори митця.


  • Музей образотворчого мистецтва у м.Бостоні, штат Массачусетс

  • Клівлендський музей мистецтва, шт.Огайо

  • Бібліотека Конгресу США, м. Вашингтон

  • Міннеаполіський інститут мистецтва штат Міннесота.

  • Публічна бібліотека, шт.Нью-Йорк.

  • Білий дім, м. Вашингтон – столиця США

  • Музей штату Луїзіана м. Новий Орлеан

  • Мистецька колекція Нельсона Рокфеллера

  • Бібліотека м. Оксфорд Англія

  • Мистецька галера м. Вінніпега , провінція Манітоба.Канада.

  • Університет св..Івана м.Амстердам, Нідерланди

  • Мистецька колекція видавництва «Сідней», м.Йоганнесбург, Південно-Африканська Республіка.

  • Музей Художньої академії, м.Загреб, Хорватія

  • Національний художній музей України. М.Київ.

  • Національний музей у Львові.

  • Тернопільський художній музей.

  • Борщівський краєзнавчий музей.

  • Музей у с.Пилипче (батьківщина митця)

Зрозуміло, що читачі і шанувальники мистецтва мусять мати якомога повнішу інформацію про такого митця світового рівня як Гніздовський, необхідне систематичне висвітлення його творчості. І ми повинні користуватися кожною нагодою, щоб пропагувати творчість такого майстра. Це ж наша слава у світі!

Біографія нашого земляка має і патріотично-героїчні сторінки. Під час навчання у Чортківській гімназії родинно-національне виховання в галичанській сім'ї далося взнаки: юний Яків примкнув до молодіжного крила Організації українських націоналістів (ОУН), об'єднання "Юнацтво". Поліції вдалося вистежити підпільника. Його арештували і судили.

Те що сталося на суді є досить цікавим епізодом в житті майбутнього великого художника. Всі обвинувачення від відкидав. На засіданнях суду Яків отримавши від канцелярії записник і олівці, нібито для записів, насправді змальовував портрети всіх присутніх у залі (адвокати,прокурори,судді,вартові). Адвокат юнака В.Електорович показав ці рисунки суддям, вказавши їм, що судять вони майбутнього талановитого маляра, і головне наголосив,що тільки невинна людина може так спокійно вести себе в той час коли її судять , і займатись любимою справою.

Судді погодились з цими аргументами і винесли виправдальне рішення.

У 1935 -38 рр. двадцятидворічний Яків навчався у Львівській Малій Духовній Академії.Він крім навчання кинувся у вир мистецького життя романтичного Львова.Робив малюнки для щоденної газети "Новий час", співпрацював з відомим на той час карикатуристом, редактором журналу "Комар" Едвардом Козаком.

На початку 1938 р. талановитого митця помітив митрополит А.Шептицький і особисто від нього Гніздовський отримав стипендію на навчання до Варшавської Мистецької Академії. Ми знаємо,що серед великих будівничих і меценатів української культури таких як Ярослав Мудрий, Петро Могила, Іван Мазепа, М. Терещенко ім'я А.Шептицького займає одне з перших місць.Тому він не міг не помітити талант юного галичанина і дав йому з митрополичим благословінням дорогу в мистецьке життя.

Мистецтвознавці зазначають,що Я.Гніздовський був у постійному творчому пошуку. На це йшли десятки років, але ці блукання не були безплідною тратою часу. Митець шукаючи себе,творив прекрасні твори.

Але насамперед він знайшов філігранне володіння різними техніками ; досяг блискучої майстерності в малярстві олійними фарбами і досконало опанував мистецтво деревориту, яке він полюбив ще з часів студіювання в Загребській мистецькій академії в 1939-1944 рр. Початок 60-х років ХХ ст. і став тим рубежем пошуку, коли Яків "знайшов свою пробужену царівну" і зосередився на дереворізах. Про свої мистецькі шукання майстер відверто описав в статті до книжки "Яків Гніздовський. Малюнки, графіка, кераміка, статті" - "Пробуджена царівна". І як підкреслює у своїй публікації "Третій вимір" письменник-мистецтвознавець Іван Кошелівець :"... знайшов остаточно уміння з дивовижною майстерністю ( такою, що,здається,далі нема куди й досконалитися, бо досягнено межі можливого) відтворювати предмети,байдуже в якій техніці( хоча б пригадати його натюрморти), але передусім у графіці." [3, с. 4] І мистецтвознавець, захоплюючись майстерністю митця, продовжує : "Фотографія ніколи не дасть того,на що спроможний у віддачі предметів Гніздовський. У цьому легко переконався, вдивляючиюсь в його зображення капустяного качана чи кошика з горіхами. Начеб те саме,що фотографія, але й ні.Тут не тільки уміння підкреслити кожний вигин,кожну жилку, з таким чуттям міри покласти тіні, що створються повне враження сприймання третього виміру, - є ще щось : те, що надає відтвореному предметові індивідуальної стилізації, такої своєрідної, що його твори не потребують підпису : почерк Гніздовського можна впізнати безпомилково." [4, с. 5]

Важливим напрямком цих досліджень є листування з людьми, що знали Якова Яковича: дружиною Стефанією Кузан, Романом Ференцевечим, з уже згадуваним блаженнішим Л.Гузаром, художником Я.І.Гніздовським, , посольством США в Україні і інших.

Починаючи з 2013 року розпочато підготовку до відзначення славного ювілею. Для нас, земляків видатного майстра, істотним є найширша увага і підтримка з боку держави заходів по популяризації творінь митця. На Тернопіллі є люди, яким не байдужа доля мистецького доробку маестро Якова це і голова обласного правління товариства «Меморіал» ім.. В.Стуса Б.В.Ховарівський , директор Тернопільського художнього музею І.М.Дуда, директор Борщівського краєзнавчого музею М.П.Сохацький, але їхніх зусиль, щоб добитись відзначення 100-річний ювілей на державному рівні не вистачає. Наше письмове звернення до Міністерства культури України в 2013 році з пропозицією відзначати ювілей на рівні держави, отримало віттєєвату бюрократичну відписку.

Після Революції Гідності, ми в чергове звернулись до Мінкульту і якісь певні зміни настали: з рекомендації міністерства обласна державна адміністрація видала розпорядження про створення організаційного комітету по підготовці і відзначенню 100-річного ювілею в Тернопільській області.

Це помітний крок, і в цьому форматі ми будемо скоординовувати свої зусилля. На нашу думку ім’я Я.Гніздовського репрезентує у світі всю Україну, а не тільки її частину, тому і ведемо мову про державний рівень відзначення сто років з дня народження. Необхідні дії бачимо по таких напрямках підготовки



  • організація виставок малярських і графічних робіт майстра протягом 2014-2015 років в більшості обласних центрів України і в кожному райцентрі Тернопільщини;

  • карбування пам’ятної монети Національним банком України з нагоди 100- річчя;

  • перевидання монографії Д.Степовика «Я.Гніздовський.Життя і творчість» тиражом 20000 примірників;

  • друк і розповсюдження каталогів з малярськими і графічними роботами художника;

  • переклад на українську мову і друкування мистецтвознавчих статей і окремих праць Я.Гніздовського;

  • заснування у нашій столиці м.Києві музею мистців української діаспори де б належне місце займали праці видатного тернополянина;

  • «Укрпошті» і товариству філателістів видати пам’ятні листівки, конверти і марки з портретом художника;

  • створення циклу телепередач документального фільму про життєвий і творчий шлях відомого українця.

На втілення в життя цих заходів потрібна добра воля наших державців, розуміння ними значимості імені Я.Я.Гніздовського для України в геополітичному сьогоденні.

2005 рік був пам’ятним для шанувальників видатного графіка, частину його праху було перепоховано у Львові на Личаківському кладовищі – пантеоні найвідоміших українців.

Поховано його на центральній алеї, зовсім поряд з місцем останнього спочинку І.Франка.

Проблемою донедавна залишалось впорядкування могили нашого земляка. Спроби знайти допомогу в українських товстосумів не мали вирішення. Тільки на звернення до Львівської мерії і особисто до мера міста А.Садового було отримано позитивну відповідь. Принагідно за цю добру християнську справу щиро дякуємо А.Садовому.

Хочу загострити увагу української спільноти, поціновувачів красного малярства і графіки, до особи знаного у світі маестро, до філософської глибини його картин і гравюр.

Нинішній тривожний світ перших десятиліть ХХІ століття переповнений протиріччями, а в житті все більше стає дисгармонії. Гніздовський же стверджував гармонію і досконалість світу.

Не один раз задаємось запитанням….А як би розвивалась його творчість в умовах соціалістичної України? Напевно свободолюбивий характер Якова не зміг би ужитися з нав’язуванням ідеологічних догм. Для нього головним була свобода особистості, особливо – творчої особистості. Але ми не можемо твердити, що його мистецтво було без ідей.

Творчість художника пронизана ідеєю про довершеність природи і про Творця, який наділив цією досконалістю всесвіт. Гніздовський своїми творіннями закликає нас до пізнання Бога, через прекрасні речі живої і не живої природи Ним створені. Він по своєму відкрив закон досконалості у зображенні звичайних і простих речей.

Нещодавно наші шкільні краєзнавці отримали від дирекції Панівецької ЗОШ І-ІІ ступенів і вчительки Богаченко Г.В. декілька видань української діаспори на американському континенті «Ми і світ», видавцем і редактором якого був Микола Колянківський в Ніагара Фалс. В одному з номерів цього журналу за серпень 1981 року поміщено інтерв’ю Ольги Колянківської з нашим земляком.

Можливо, що ці матеріали інтерв’ю є ексклюзивними і ми маємо можливість вперше почути думки майстра на час його перебування в Українському Музеї в Ніагара Фалс, з нагоди VІІ фестивалю В.Курилика. Ось витримки з цього інтерв’ю:

«О.Колянківська Дивлячись на об’єкт, що вас вражає наперед: форма чи

колір?

Я.Гніздовський Думаю, що форма. Я й досі вагаюся чи моїм полем не



мала бути скульптура. Може навіть архітектура. Я так

люблю архітектуру, що мабуть, якби міг був зайнятися

нею, то це було б моє головне поле. Але так сталося,

що я архітектури не студіював.

О.Колянківська Як видно з виставлених експонатів світ рослин, звірів,

квітів, городини є одною з визначних тем вашого

мистецтва. Яке ваше відношення до тих сюжетів та

моделів, що їх ви постійно опрацьовуєте у ваших

блискучих творах?

Я.Гніздовський …Коли в 1949 році я приїхав до Нью-Йорку я був

орієнтований гуманістично. Я закінчив академічної

структури мистецьку школу і був дуже зацікавлений

людською фігурою, портретом. Але не уявляєте як

важко зблизитися до людей у такому великому центрі.

Це не тільки у США, а й у кожній країні ви почуваєтесь

найсамітнішим у великій масі

…Я почав ходити до парку і шкіцуватти дерева бо завжди

любив природу. Почав також ходити до зоологічного

городу і шкіцувати звірята (це також ця «друга любов»)

О.Колянківська В якій іншій графічній техніці ви працюєте?

Я.Гніздовський Крім дереворізів я роблю також гравюри в металі-офорти.

Але дереворіз це моя основна і найулюбленіша техніка.

Опір, який ставить дерево, дає те, чого я найбільше

шукаю.» [5, с. 7]

Ці думки виказані в інтерв’ю журналу «Ми і світ» допоможуть нам глибше зрозуміти творчість майстра, його прагнення до краси і гармонії.

Специфіка роботи моїх педагогів, школи в цілому полягає у тому, щоб максимально ефективно використовувати у виховному процесі наявність музею Я.Гніздовського.

Тезу щодо необхідності і прилучення учнівської молоді до національних цінностей, духовного досвіду поколінь не лише не знято з порядку денного, але навпаки, вона набуває особливої гостроти й актуальності нині, коли процес реформування освіти поставлено в пряму залежність від рівня розвитку культури.

Перед нами стоїть питання – якою має бути освіта? Сакраментальне «Що робити?» залишається не тільки філософською категорією, але, як бачимо, і освітянською. Що зрештою має стати пріоритетом у системі освіти – обширні знання культурної спадщини людства чи наочно-практичні знання, спрямовані на виконання людиною тих чи інших функцій, необхідних для нашого суспільства.

Я думаю, старше покоління пам'ятає ті ретро-ностальгічні дискусії так званих «ліриків» і «фізиків». Як бачите, ця дилема не розв’язана і понині. Я, все таки, стою на стороні ліриків і гадаю, що на першому ступені навчання (загальноосвітня школа) слід закладати основи загальнолюдської культури. На вищому ступені освіти (вища школа, післядипломна освіта) пріоритет повинен віддаватися професійній спрямованості навчання.

Поки що, ми маємо школу, яка зорієнтована на формування технократичного мислення в учня. Наслідками чого, я гадаю ви зі мною погодитесь, стали знання, для яких не існує категорії моралі, совісті, добра, краси. Результат цього – глобальна криза політики, економіки, культури.

Готуючись до цього виступу, я знайшов тлумачення слова культура, як культ – шанування і ур, що на санскриті означає Світло, Вогонь. Розуміючи Вогонь як внутрішнє горіння, а Світло, як блиск, як Красу, приходимо до тлумачення культури, як до вшанування Світла, Краси.

Усвідомлена краса має бути головною ознакою життя. Тому розуміння Прекрасного необхідно виховувати в людині, формуючи через споглядання Краси витончене сприйняття світу.

Переконаний, і ще раз підкреслюю тезу про те, що сучасне виховання, насамперед, повинно бути вихованням почуттів і тільки потім вихованням інтелекту.

Ми повинні розуміти під вихованням почуттів розвиток доброго через витончене сприйняття світу – природи, людей, творів мистецтва.

Яким же чином впливати на виховання учнів? Це завдання стоїть перед нашою освітою загалом і перед кожною школою зокрема. Напевно, кожна школа, вирішуючи ці завдання, йде своїм шляхом. При цьому беруться до уваги традиції школи, які складалися десятиліттями, майстерність і професійність педагогічного колективу, присутність чи відсутність у вчительському колективі ініціативних викладачів – новаторів, співпраця школи і громадськості. На цьому шляху може бути і щасливий збіг обставин. Я маю на увазі те, що для нашої школи, яка знаходиться в селі Пилипче історія подарувала видатну непересічну особистість. Це звичайне галицьке село дало світові неперевершеного художника – графіка Якова Яковича Гніздовського, імя якого стоїть в ряду з такими постатями у світовій графіці, як Дюрер і Нарбут.

Ми не могли не скористатися дарунком обставин, а саме фактом, що Я.Гніздовський, відомий на весь світ художник, є нашим земляком і використати цей фактор як одну з основних складових виховної системи школи. Ця ідея стала базовою для організації краєзнавчої роботи і створення підвалин для музейної педагогіки.

Тоді ще в далекому1992 році ми не знали, що побудова музейних композицій – це приклад практичного втілення такої форми навчання і виховання, як метод проектів. Виявляється, що в більшості випадків нове - це добре забуте старе. І ми вважаємо, що музейна справа - це один з видів профорієнтаційної роботи. За 23 роки існування музею екскурсоводами в ньому пропрацювали на громадських засадах, 46 учнів. Вони всі пройшли школу навчання майстерності екскурсовода. Всі вони відмінно виконували цікаву для них роботу, оволоділи в певній мірі азами театрального мистецтва. Нашими екскурсоводами захоплювалися учасники оглядових і навчальних екскурсій. Ця музейна справа стала для них профільною. І, можливо, в майбутньому дехто з них вибере професію, яка дотично матиме відношення до його шкільного захоплення. Це можуть бути професії журналіста, педагога, музейного працівника, туристичного менеджера, науковця в гуманітарній сфері.

Я хотів би привернути вашу увагу ще і до ролі управлінця школи в організації музейної педагогіки, який є важливим чинником в збереженні культурної спадщини нашого народу, у значимості музею для краєзнавства, виховання в учнів духовності патріотизму, громадянських рис, естетичної культури.

Роль директора школи на початках створення музею визначалась: а)сприйнятті ідеї; б)усвідомленні її значимості; в)доведенні до вчительського колективу і батьківської громадськості необхідності її практичної реалізації. Не хочеться сьогодні згадувати ті перепони матеріально-фінансового характеру, які стояли на заваді. Але якщо є ціль, знаходяться і шляхи для її досягнення.

До 2007р. невелика частина шкільного музею була відведена для показу експонатів, які відтворюють історію нашого села від найдавніших часів і до наших днів. Зараз експозиція цих краєзнавчих матеріалів розгорнута в іншому крилі школи поряд з виставковими стендами музею дитячої творчості.

Тобто музейна справа у нас організовується у трьох напрямках:

1 Музей Я.Гніздовського - як центр естетичного виховання і образно-художнього сприйняття світу;

2.Музей історії села - як оберіг історичної пам'яті наших вихованців;

3.Музей дитячої творчості, який скоріше можна назвати розгорнутою виставкою експозицією дитячих творчих робіт, що є, напевно, однією з найважливіших складових нашої шкільної музейної педагогіки.

Обов'язковою умовою створення і діяльності музею є наявність дієвого активу, що складається з директора, учителів, учнів, батьків, краєзнавців. Видається наказ про діяльність музею і про створення шкільної музейної ради. Необхідні книга обліку відвідувачів, книга відгуків і побажань, інвентарна книга. Активну участь повинен брати директор школи у плануванні роботи музею на навчальний рік.

Пройшло 23 роки з часу заснування і розбудови музею. Проведено в ньому сотні уроків і виховних заходів, десятки оглядових і навчальних екскурсій. З матеріалами музею ознайомились шанувальники мистецтва з Канади, США, Польщі, гості з багатьох міст і сіл України: Києва, Львова, Тернополя, Чернівців, Хмельницького і інших міст. Тут проводяться окремі загальношкільні свята. Функціонування такого закладу як музей неможливе без налагодження тісної співпраці з побратимами. Організація виїзних пошуково-пізнавальних екскурсій також належить до музейної педагогіки. Культурно-історично спадщина нашого народу безмежна і знайомити з нею своїх учнів, вчителів і одночасно доторкаючись до цієї спадщини і самому, приносить велике моральне і естетичне вдоволення. Ми побували в музеях Києва, Тернополя - художньому, краєзнавчому і картинній галереї, музеях - заповідниках Кам'янця-Подільського і Хотинській фортеці, Львівському національному музеї, знайомились з своєрідною культурою Прикарпаття в Косові, Коломиї, Яремчі.

З 1995р. в школі започатковано діяльність Малої Академії Народних Мистецтв. Діючими на цей час є секції «Природа і фантазія», «Українська вишивка», секція бісероплетіння, студія малярства. Без існування музейного спадку Я.Гніздовського, того творчого імпульсу, тієї креативної енергетики в членів Малої Академії було б обмаль. За роки здобуто чимало нагород у творчих конкурсах на районному і обласному рівнях.

Надіємось, що вплив Великого Майстра, його неперевершена творчість, стануть тим благодатним фундаментом, на якому виростуть, вибудуються нові таланти.

Ще і ще раз хочу підкреслити що ті 47 років проведених нашим земляком далеко від Батьківщини не витравили з його серця мальовничі галичанські краєвиди Наддністрянщини і Надзбруччя. Ггіздовський завжди вважав себе українським мистцем постійно підкреслював це у Польщі, Хорватії, Франції, Америці. Його бачення сутності речей, що він відображав, промовляє, що це погляд українця.



Думаємо, що післямовою до цієї статті можна взяти слова Д.Степовика про Я.Гніздовського: «….Перша його персональна графічна виставка у кількох галереях України (1990р.) показала, що Батьківщина легко упізнала у Гніздовському свого сина і свого національного митця. Гніздовський належить і завжди належатиме Україні і світові. У його малярстві, графіці й інших видах мистецтва закладена вселюдська ідея, яка близька також кожній окремо взятій людині. У цьому світі є ідеї, які не старіють. Так само у мистецтві є краса, яка оживає в кожному поколінні…»[6, с. 10]


Список використаних джерел :

1Каталог виставки з нагоди перепоховання праху митця на Батьківщині та відзначення 90-ліття від дня народження "Яків Гніздовський"(1915-1985) Львів,2005р.стор.4

2Газета "Свобода"(США)№14 8.04.2011р. стор.18-19

3Кошелівець Іван ст."Третій вимір" ж."Київ"№8 1991р. стор.162

4Кошелівець Іван ст."Третій вимір" ж."Київ"№8 1991р. стор.162

5Журнал "Ми і світ" №4, 1981р.м.Ніагара Фалс(Канада)стор.16-19

6Дмитро Степовик "Яків Гніздовський.Життя і творчість". Київ вид.ім.О.Теліги,2003р. стор.170.


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«художник світової слави!» iconМаловідомі факти й історії з життя великого поета
Художник Сошенко, відомий тим, що перший помітив мистецький хист молодого кріпака Шевченка, а згодом став його добрим приятелем,...
«художник світової слави!» iconМитець світової слави : (до 120-річчя від дня народження Олександра Довженка) : біобібліогр покажч. / уклад.: Т. Петруня, Є. Руденко, А. Вінницька; ред. Л. Голубенко; Миколаїв обл універс наук б-ка ім. О. Гмирьова
Митець світової слави : (до 120-річчя від дня народження Олександра Довженка) : біобібліогр покажч. / уклад.: Т. Петруня, Є. Руденко,...
«художник світової слави!» iconПерлини світової лірики вільям шекспір
Редактори М. І. I гнатенк о, Ф. Ф. Скля р Художник В. Я. Чебанни к Художній редактор Б. Л. Тулі н Технічний редактор Є. Ю. 3 еленков...
«художник світової слави!» iconМузей Бойової слави Доманівської зош І-ІІІ ступенів №2
Доманівській зош І- ііі ступенів №2, яка розташована на вулиці Шкільній, с. Доманівка Доманівського району, існує музей Бойової слави...
«художник світової слави!» iconУрок презентація з історії України 9 клас
У вересні 1843 року, відвідавши рідну оселю в Кирилівці, художник виконав малюнок хати, в якій минули його дитячі роки. При допомозі...
«художник світової слави!» icon0
Родинне свято «Обереги родини 9 Колективна гра «Шляхами козацької слави» 16
«художник світової слави!» iconПроект «журналістський візит у францію «Шляхами Слави І Ганьби славетного філософа,поета, прозаїка Вольтера»

«художник світової слави!» iconВербська зош І-ІІІ ступенів Дубенського району Рівненської області Метод проектів у викладанні світової літератури Матеріали Турчик Валентини Михайлівни, вчителя світової літератури
Турчик В. М. Метод проектів у викладанні світової літератури// Методичний посібник для вчителя світової літератури, класного керівника...
«художник світової слави!» iconВимоги до сучасного уроку світової літератури. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках світової літератури Зміст
Завданням світової літератури є вивчення кращих творів світового письменства, розвиток художнього смаку та навиків самостійного спілкування...
«художник світової слави!» iconВолодимира Івасюка «Обірване життя… Обірвана струна…»
Понад три десятиліття тому на піку творчості й слави Володимир Івасюк писав свої шедеври. Ті пісні виблискували ніби діаманти


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка