І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор



Сторінка14/19
Дата конвертації17.04.2017
Розмір4.84 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19
    Навігація по даній сторінці:
  • Ковш
Калн“. Далі вчений пояснює: “Переважно на Правобережжі і в Карпатах вперто тримаються, здавалося б, мало естетичні назви сіл Кальне (3), Кальна, Калачева, Калена, Кальник (2). На нашу думку, ці назви пов’язанні з кімр. саіl “отара овець”: по-перше, таке поняття відповідає фактам історії тваринництва в Україні і має численні аналоги в інших землях, по-друге, це пояснює ... назву Ковш, (як назва гирла) як Кош, Кіш, кошара...” (Детальніше див.: Тищенко К. Мовні контакти: свідки формування українців. – К.:“Аквілон–Плюс”, 2006. – С.195.)

 Пилипчук І. Історія Кальника. – Дашів, 1981. – С. 2–3.

251 Хавлюк П. Трипільська культура // Трибуна праці. – 1965. – 7 січня.

252 Хавлюк П. Материалы к архивной карте р. Соб. – Винница, 1967. – С. 8.

253 Хавлюк П. И. Материалы к археологической карте бассейна р. Соб // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. – К., 1956. – Вып. 6. – С. 18–21; Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина. Наук. зб. / Відпов. ред. В. А. Косаківський. – Вінниця, 1993. – С. 92.

254 Обозрение могил, валов и гордищ Киевской губернии изданное по Высочайшему соизволению, Киевским гражданским губернатором Иваном Фундуклеем. – К.: Типография Феофила Гликсберга, 1848. – С. 45.

255 Там само. – С. 46.

256 Там само. – С. 62.

257 Антонович В. Б. В Липовецком уезде // Отчет императорской археологической комиссии за 1891 год. – СПб.: Типогафия Главного управления уделов, 1893. – С. 92–94.

258 Антонович В. Б. Дневник раскопок проф. В. Б. Антоновича в Киевской губ., у с. Кальника, в 1891 году // Там само. – С. 165–172.

259 Антонович В. Из археологической экскурсии. Село Кальник и его памятники старины // Киевская старина. – 1887. – № 8. – С. 461–467.

260 Антонович В. Б. Липовецкий уезд Киевской губернии. Кальник // Інститут Рукопису Національної бібліотеки імені В. Вернадського НАН України (далі – ІР НБУ НАНУ) – Ф. І. – Спр. 8182 б. – Картка № 95.

261 Антонович В. Б. Дневник раскопок проф. В. Б. Антоновича в Киевской губ., у с. Кальника, в 1891 году. – С. 166.

262 Голубєва Тетяна. Історія одного великого роду // Освіта. – 2007. – 16–23 травня. – С. 10.

263 Кальник // Історія сіл і міст Української РСР. Вінницька область. – К.: УРЕ, 1972. – С. 266.

264 Edw. Rul. Kalnik // Slownik Geograficzny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich / Pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, W. Walewskiego. – Tom III – Warszawa, Druk “Wieku” Nowy-Swiat Nr. 59, 1882. – S. 704 (далі – Edw. Rul. Kalnik).

265 Антонович В. Б. Археологическая карта Киевской губернии (Приложение к ХV т. “Древности”). – М.: Типогр. М. Г. Волчанова, 1895. – С. 71.

266 Антонович В. Б.Археологическая карта Киевской губернии (Приложение к ХV т. “Древности”). – М.: типография М. Г. Волчанинова, 1895. – С. 71.

267 Потапчик М. В., Потапчик М. Є. Археологічні дослідження території Вінничини в ХІХ – на поч. ХХ ст.

268 Антонович В. Б.Археологическая карта Киевской губернии (Приложение к ХV т. “Древности”). – М.: типография М. Г. Волчанинова, 1895. – С. 71.

269 Кирилиця О. В. Скарби доби феодалізму в нумізматичній колекції музею // muzey.vn.ua

270 Записи земельных дач короля Казимира // Документы Московского архива Министерства юстиции. – М., 1897. – Т. І. – С. 46.

271 Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla dziejowe – Tom ХХІІ. Polska ХVІ.wieku. – Warszawa, 1897. – S. 716.

272 Мельник Віктор. Кальник – місто полкове // Україна молода. – 2007. – 24 січня. – С. 13.

273 Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького: Енциклопедія.: У 3-х т. – Т. 2. – К.: Вид-во “Стікс-Ко”, 2008. – С. 111.

274 Дорош  І.Землеволодіння укрїнської шляхти на Брацлавщині з кінця ХVІ до середини ХVІІ ст.// http://www.btb-net.com.

275 Григор’єв-Наш. Поділля. Географічно–історичний нарис. – Кам’янець–Подільський, 1919. – С. 54.

276 Население Юго-Западной России от 2-й половины ХV в. до Люблинской унии 1595 г. // Архив ЮЗР. – Ч. 7. – Т. ІІ. – К.: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. – С. 141.

* Копа – лічильна одиниця в 60 грошів. Гріш – срібна монета, що карбувалася у Чехії, Польщі, Литві та інших країнах Європи., з ХV ст. – одна з основних монет, яка мала обіг в Україні.

** Волока – земельна ділянка у 19 десятин, після 1557 р. її розмір становив близько – 23,5 га.

*** Земельна ділянка розміром близько 0, 52 га.

277 Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов, Височайше утвержденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал–губернаторе. – Т.3. – К.: В университетской типографи, 1858. – С. ХІV–ХVІ.І

**** Третинник – міра ваги, дорівнювала 130 кг.

278 Архив ЮЗР. – К.: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. – Ч.VІІ. – Т. ІІ. – С. 153–154.

279 Там само. – Ч. VІ. – Т. 1. – С. 81–82.

* Янчинські, пише Олександр Яблоновський, “очевидно, прибули з Волині, з’являються в Брацлавщині вже 1545 р.” (Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla dziejowe – Tom ХХІІ. Polska ХVІ wieku. – Warszawa, 1897. – S. 628.). Їм, напевне, з цього часу й належав Кальник, а їхні власники “називалися Кальницькими. Тільки під кінець ХVІ ст. (перед 1599) маєтки ці переходят в чужі руки, а остаточно у 1608 отримують від спадкоємців князі Корецькі” (Там само). У іншому місці цієї праці цей автор пише: “На початку ХVІІ ст. ці маєтки знаходилися в руках різних співвласників – спадкоємців того дому (роду Янчинських. – Авт.) (як Плоскі, Подгороденські, Байбузи, Фащі, Тури), які почавши з 1600 р. по 1625, скуповують князі Корецькі, єдині власники цих маєтків у 1629 р.)” (Там само. – С. 716.).



280 Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі – ЦДІАУ). – Ф. 25. – Оп. 1. – Спр. 76. – Арк. 137 зв.–138.

281 ЦДІАУ. – Ф. 26. – Оп. 1. – Спр. 13. – Арк. 190 зв.–193.

** Суд гродський – суд королівських намісників у кримінальних справах, який діяв на території, підпорядкованій їхній юрисдикції.



282 ЦДІАУ. – Ф. 28. – Оп. 1. – Спр. 6. – Арк. 317 зв.–318; Спр. 13. – Арк. 12 зв.–13 зв.

283 Львівська національна бібліотека НАН України. Відділ рукопису (далі – ЛНБ НАНУ). – Ф.5. – Оп. 1. – Спр. 4108. – Арк. 59–60; Спр. 4501 ІІ. – Арк. 138–138 зв.

284 Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 років / Упорядники Микола Крикун, Олексій Піддубняк. – Львів: Наукове Товариство імені Тараса Шевченка, 2008. – 1217 с.

* Щиро вдячні кандидату історичних наук, доценту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Миколі Олексійовичу Рудю за надані матеріали.



285** В документах зустрічається різний правопис прізвища, зокрема Єнчинські, або Янчинські. Ми будемо використовувати прізвище так, як воно буде вживатись у документі.

 Документи Брацлавського воєводства 1566–1609 років / Упорядники Микола Крикун, Олексій Піддубняк. – С. 179.

286 Там само.

287 Там само. – С. 257.

288* В цих села також були долі маєтностей Василя Янчинського. Далі у тексті ми будемо говорити тільки про їх кальницьку частку, розуміючи, що конкретні долі Янчинських були й в інших названих населених пунктах.

 Документи Брацлавського воєводства 1566–1609 років – С. 259; ЦДІАУ. – Ф. 28. – Оп. 1. – Спр. 13. – Арк. 13 зв.–15.

289* с. Кустичі – маєтность чоловіка Олександри Богданівни Михайла Кустицького.

** Молода лісова поросль, яку власник дозволяв рубати для опалення садиб.



 Документи Брацлавського воєводства 1566–1609 років / Упорядники Микола Крикун, Олексій Піддубняк. – С. 728–729; ЦДІАУ. – Ф. 26. – Оп. 1. – Спр. 13. – Арк. 190 – 193 зв.

*** Земський суд – орган виборного шляхетського судочинства на території певних повітів, земель чи воєводств.



290 Документи Брацлавського воєводства 1566–1609 років / Упорядники Микола Крикун, Олексій Піддубняк. – С. 733.

291 Там само; ЦДІАУ. – Ф. 26. – Оп. 1. – Спр.13. – Арк. 472–475 зв.

292 Документи Брацлавського воєводства 1566–1609 років. – С. 755–756.

293 Декрет коронного трибуналу в справі за скаргою брацлавського земського судді Семена Ободенського...//. Там само. – С. 808.

294 Там само.

295 Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla Dziejoe. – Tom. ХХІ. Polska ХVІ wieku Pod wzgledem Geograficzno statystycznm – Tom Х. Ziemie puskie Urraina – Warzawa, 1894. – С. 43.

296 Декрет коронного трибуналу в справі за скаргою брацлавського земського судді Семена Ободенського // Там само. – С. 808–809.

297 Там само.

298 Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla Dziejoe. – Tom. ХХІ. Polska ХVІ wieku Pod wzgledem Geograficzno statystycznm – Tom Х. Ziemie puskie Urraina – Warzawa, 1894. – С. 422.

299 Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla dziejowe. – Тom. ХХІ. Polska ХVІ wieku pod wzqledem Geoqraficzno-statvstvcznvm. – Тom. Х. – Warszawa, 1894. – S. 450.

300 Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla dziejowe. – Тom. ХХІ. Polska ХVІ wieku pod wzqledem Geoqraficzno-statvstvcznvm. – Тom. Х. – Warszawa, 1894. – S. 521.

301 Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla dziejowe. – Тom. ХХІ. Polska ХVІ wieku pod wzqledem Geoqraficzno-statvstvcznvm. – Тom. Х. – Warszawa, 1894. – S. 523.

302 Документи Брацлавського воєводства 1566–1609 років. – С. 945–948.

303 Там само. – С. 880.

304 Там само. – С. 969–970

305 Там само. – С. 1006–1607.

306 Документи Брацлавського воєводства 1566–1609 років / Упорядники Микола Крикун, Олексій Піддубняк. – С. 1028–1209.

307 Rutkowski E. Przed kilkaset lat (Braclauwszczyzna) // Kwiaty i owoce. – Kijow, 1870. – S. 295.

308 Мальченко Олег. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (ХV – середина ХVІІ ст.). – К.: НАНУ, 2001. – С. 156.

309* В українських землях другої половини ХV – першої половини ХVІ ст., які були у складі Литви, існувало три лінії замків: північна по р. Десні, р. Дніпрі, р. Прип’яті; друга середня – від гирла р. Десни у глибину до витоків р. Рось і р. Тетерів; третя південа – від нижнього Дніпра через верхів’я р. Бугу до р. Дністра. На цих лініях розміщувалось 11 замків.

Загальний вигляд замку був однаковий (сучасною мовою – типовий): прості і не дуже великі. Він складався із дубової або соснової стіни, поділеної на частини або городні, різних за висотою та шириною. Стіни зовні обмазували глиною, інколи стіни були потужніші. Вони складались із двох паралельних стін, між які засипали глину. На кутах замку будували вежі – чотири- чи шестикутні з амбразурами, розміщеними на різних рівнях (внизу, всередині та зверху).

Всередині замку знаходилися приміщення для зберігання зброї, пороху, біля стін прибудовувались два–три приміщення, де проживали служилі люди замку та окремі покої, де мешкали власниця або місцеве начальство. На території замку будували церкву, погріб для збереження майна, тих людей, які переховувались тут під час нападу ворогів на місто.

Озброєння замку складалось з гармат та гаківниць, які стріляли кам’яними ядрами й кулями, облитими залізом. Тут був запас заліза, свинцю, селітри, сірки, каміння та дерев’яних колод, якими збивали із стін ворогів. Обов’язковим атрибутом замку був колодязь та підйомний міст, якщо навколо замку була вода.



Достеменно невідомо, яким був замок побудований на початку ХVІІ ст. княгинею Анною Корецькою. Відомий план Кальницького замку, який склав професор В. Б. Антонович, під час розкопок скіфських могил. У 1648 р. укріплення захопили козацькі війська. Див.: Slownik geograficzny krolewstwa polskego I innych krjowe slowianskich. – Warszawa, 1880. – T. 1. – S. 704–705.

 Edw. Rul. Kalnik. – S. 704.

310 Там само.

311 Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla dziejowe. – T. ХХІІ. Polska ХVІ wieku. – Warzawa, 1897. – S. 89.

312 Там само. – S. 502.

313 Вердум фон Ульріх. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672... – С. 93.

314 Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla dziejowe. – T. ХХІ. Polska ХVІ wieku. – Warzawa, 1894. – S. 385.

315 Антонович В. Б. Липовецкий уезд Киевской губернии. Кальник // ІР НБУ НАНУ – Ф. І. – Спр. 8182 б. – Картка № 109; Краєзнавець 70 – 80 -х років ХХ ст. І. В. Пилипчук у своїй праці ”Історія Кальника“ (Дашів, 1981) на С. 4 називає 1160 димів. Це суперечить нашим підрахункам – 1158 димів.

316 Архив Юго-Западной России, издаваемые Комиссией для разбора древних актов,… – К. : Типография Г. Т. Корчак–Новицкого, 1890. – С. 398.

317 Jablonowskiego Aleksandr. Zrodla dziejowe. – Т. ХХ. Polska ХVІ wieku pod wzqledem Geoqraficzno-statvstvcznvm. – Т. ІХ. – Warszawa, 1894. – S. 132.

318 Там само. – С. 130.

319 Там само. – Т. ХХІІ. Polska ХVІ wieku pod wzqledem Geoqraficzno-statvstvcznvm. – Т. ХІ. – Warszawa, 1897. – S. 89.

320 Ляскоронский В. Г. Гильом Левассер-де-Боплан и его историко-географические труды относительно Южной России. І. Описание Украины. ІІ. Карты Украины. – К.: Типография И. И. Чоколова, 1901. – С. 18.

321 Карта “Barclavia palatinatus” // Там само.

322 Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького: Енциклопедія: У 3-х т. – Т. 2. – К.: Вид-во “Стікс-Ко”, 2008. – С. 112.

323 Исчесление поселений и дымов воеводства Брацлавского, по случаю взымания подымного и млинового налога // Архив ЮЗР. – Ч. ІІ. – Т. VІІ. – С. 557.

324 Шевченко Ф. П. Передмова // Реєстр Війська запорозького 1649 року. – С. 13.

325 Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького: Енциклопедія. – У 3-х т. – Т. 2. – С. 112.

326 Державний архів Вінницької області. – Ф. 177. – Оп. 1. – Спр. 1315. – Арк. 108–109.

327 Антонович В. Б. Археологическая карта Киевской Губернии (Приложение к ХV т. “Древности”). – М.: Типогр. М. Г. Волчанинова, 1895. – С. 71.

328 Максимович М. А. Обозрение городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницького // Максимович М. А. Собрание сочинений. – Т. І. Отдел исторический. – С. 659.

329 Величко Самійло. Літопис. – Т. І. – С. 214.

330 Летопись Самовидца. Починается война Збаражская, року 1649. – С. 14.

331 Максимович М. А. Обозрение городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницького // Максимович М. А. Собрание сочинений. – Т. І. Отдел исторический. – С. 660–661.

332 Там само. – С. 702.

333 Самійло Величко. Літопис. – Т. 1. – С. 83–84.

334 Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – С. 45.

335 Там само.

336 Самійло Величко. Літопис. – Т. 1. – С. 84.

337 Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – С. 45.

338 Там само. – С. 43–44.

339 Шість листів С. К. Кушевича з 1648 р. про сучасні події // Жерела до історії України-Руси. – Львів: Друкарня Наукового товариства імені Шевченка, 1913. – Т. VІ. – С. 116.

340 Григор’єв-Наш. Поділля. Географічно-історичний нарис. – Кам’янець-Подільський, 1919. – С. 62.

341 Покровський М. Н. Нариси з історії України. – К., 1940. – Вип. 4. – С. 233. Ця цифра завищена, оскільки “Реєстр” був складений у жовтні-грудні 1649 р., де подаються зовсім інші дані.

342 Таирова–Яковлєва Т. К вопросу о старшине в начале гетьманства Ивана Мазепы // UCRAINICA PETROPOLITANA. – Вып. 2.: Сб. статей. – СПб., 2008. – С. 45.

* Тетяна Таірова-Яковлєва підтримує думку своїх попередників, які ототожнювали Івана Богуна з Федоренком (Федоровичем).



343 Там само.

344 Собрание сочинений Н. И. Костомарова: Исторические монографии и исследования. – Кн. ІV. – Т. ІХ–ХІ. – С. 350.

345 ІР НБУ НАН України. – Ф. І. – Спр. 8182 б. – Картка № 64.

346 Крипякевич Іван. Адміністративний поділ України за Б. Хмельницького. – С. 6.

347 Краткая летопись Малыя России с 1506 по 1770 с изъявлением образа тамошнего правления. – С. 24.

348 Там само. – С. 25.

349 Маркевич Николай. История Малороссиии. – Т. V. – С. 43.

350 Маркевич Николай. История Малороссиии. – Т. V. – С. 105; Бантыш-Каменский Д. История Малой России. – Ч. І. – М.: Типография Николая Степанкова, 1842. – С. 244.

351 Маркевич Николай. История Малороссиии. – Т. V. – С. 106.

352Там само. – С. 107.

353 Реестра всего Войска Запорожского после Зборовского договора с королем польським Яном Казимиром, составленные 1649 года, октября 16 дня, и изданная О. М. Бодянским. – М.: В Университетской типографии, 1875. – С. ХІV–ХV.

354 Крип’якевич І. П. Адміністративний поділ України 1648–1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. – Вип. ІІ. – К.: Наукова думка, 1966. – С. 129.

355 Там само. – С. 129, 135.

356 Гудзевич А. В., Любченко В. Є. Давньоруське місто в історико-географічному вимірі // Поділля у контексті української історії: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. 29–30 листопада 2001. – Вінниця, 2001. – С. 65.

357 Павлуцкий Г. Г. Деревяные и каменные храмы. Древности Украины. – Вып. І. – К.: Изд-ие Императорского Московського археологического общества, 1905. – С. 75.

358 Сорока Юрій. Іван Богун. Роман. У 2 – т. – Харків: Фоліо, 2010. – Т. 2. – С. 234.

359* Микола Костомаров пише: “Всіх полків у 1650 році шістнадцять ... Кальницький, під начальством Івана Федоренка, займав лівий берег Бугу від Вінниці до Райгородка, останньої сотні Брацлавського полку, на північ до берегів Десни, остання сотня Кальницького полку була Прилуки; береги Собу до Погребищів (яке було останньою сотнею на кордоні полку Білоцерківського), у нинішньому повіті Липовецькому, у північній частині Брацлавському, у північносхідній Вінницького, займав західну частину Таращанського і північну половину Махновського. Всіх сотень у ньому було вісімнадцять. Між ними – міста Вінниця і Липовець і значні містечка Немирів і Животів” (Див.: Собрание сочинений Н. И. Костомарова: Исторические монографии и исследования. – Кн. ІV. – Т. ІХ–Х. – С. 346–347).

 1650, августа–декабря. І. Наказ Василию Унковскому... // Акты ЮЗР. – Т. VІІІ. – СПб.: Типография В. В. Пратца, 1873. – С. 351.

360 Там само.

361 Максимович М. Известие о Летописи Григория Грабянки, изданной 1854 года, ... – С. 151.

362 Максимович М. Обозрение городских полков и сотен, бывших на Украине до смерти Богдана Хмельницкого // Див.: Типографський відбиток у конвалюті самостійному під № П-4262, який зберігається у Відділі стародруків НБУ імені В. Вернадського НАН України. Комплект № 4. – С. 18.

363* В. С. Степанков ставить під сумнів достовірність думки О. Рігельмана, що у Івана Богуна було близько 2-х тис. козаків. Див.: Степанков В. С. Вінницька оборона // Енциклопедія історії України. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 568.

 Летописное повествование о Малой России и ее народе и козаках вообще,… Александра Ригельмана. 1785–86 гда. – М.: В Университетской типографии, 1847. – С. 77.

364 Там само.

365 Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. – С. 254.

366 Отписка посланников из Умани с известием о мире, заключоном гетманом и крымским царем с королем польським. 14 декабря // Акты ЮЗР. – Т. ХІ. – СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1878. – С. 89.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Схожі:

І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconАнатолій Іваницький
Доктор мистецтвознавства, професор Олег Смоляк Доктор історичних наук, професор Олександр Курочкін
І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconАнатолій Іваницький Польові зошити. Фольклористичні розвідки. Рецензії
Доктор мистецтвознавства, професор Олег Смоляк Доктор історичних наук, професор Олександр Курочкін
І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconІ-19 Польові зошити. Фольклористичні розвідки. Рецензії / Ана­толій Іваницький. Вінниця : Нова Книга, 2014. 356 с. іл., фото
Доктор мистецтвознавства, професор Олег Смоляк Доктор історичних наук, професор Олександр Курочкін
І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconЗустріч із видатним українським ученим-наукознавцем коновець Олександр Федорович, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародної інформації Відкритого міжнародного університету розвитку людини
Коновець Олександр Федорович, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародної інформації Відкритого міжнародного університету...
І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconМ. М. Карабанов доктор історичних наук, професор кафедри української історії та етнополітики Київського національного університету ім. Т. Шевченка

І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconТроян с. С., доктор історичних наук, професор кафедри зовнішньої політики І дипломатії Дипломатичної академії України при мзс україни
Троян Сергей Станиславович. Доктор исторических наук, профессор. Профессор кафедры внешней политики и дипломатической академии Украины...
І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconС. А. Копилов доктор історичних наук, професор, в о. ректора Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconСтепан бандера
Відповідальний редактор – заступник Голови Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Владислав...
І. Н. Войцехівська доктор історичних наук, професор iconС. А. Копилов доктор історичних наук, професор
Бібліографічні покажчики у фондах наукової бібліотеки кам'янець-подільського національного університету імені івана огієнка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка