І вулиці твої поезіями сповнюють поети



Скачати 193,45 Kb.
Дата конвертації03.07.2017
Розмір193,45 Kb.


Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника інформаційно—бібліографічний відділ

Всеукраїнська акція “Пам'ятати, відродити, зберегти”




І вулиці твої

поезіями сповнюють поети


бульвари, вулиці, проспекти району,

що носять імена письменників

Бібліографічний нарис
Київ - 2010
Шановні добродії!

Київ одне з найдавніших слов’янських міст. Практично немає жодної важливої віхової події в столиці, учасниками якої б не були прозаїки та поети. Тому недарма пам’ятками історії визнано багато київських будинків, вулиць, парків та скверів, пов’язаних із творчістю чи громадською діяльністю письменників. Ми пропонуємо Вам бібліографічний нарис «І вулиці твої поезіями сповнюють поети: бульвари, вулиці, проспекти Шевченківського району, що носять імена письменників», аби Ви мали змогу пройти вулицями, якими десятки, сотні років тому ходили майстри пера, повз будинки, у яких жили літератори, з яких вирушали в світ перші книжки письменників.

Приємної Вам подорожі!

Бібліографія подається в алфавіті авторів або назв публікацій.

Видання адресовано широкому загалу читачів, бібліотекарям, учням, студентам, всім, кого цікавить Київ, його історія та сучасність.
Над виданням працювали – М. Божко, Ю. Федоткіна

З побажаннями та за довідками звертатись - 278-07-87

Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника

«Вдивляється Тарас у душу України…»

Маршрут «1»

провулок Т. Шевченка – бульвар Т. Шевченка

Т. Шевченко закохався в Київ, коли приїхав сюди у червні 1843 р. після визволення з кріпацтва. У Києві є багато пам’ятних місць, пов’язаних із перебуванням тут великого поета.

Провулок Тараса Шевченка пролягає від Майдану Незалежності до Михайлівського провулку. Вперше був згаданий у 1834 р. як вулиця Козиноболотна (від місцевості Козине Болото, де проходила вулиця). Згодом існував також під назвами вулиця (провулок) Козиноболотська, вулиця Козине Болото. У 1894 р. на прохання жителів вулиці і за поданням київського губернатора її було перейменовано на провулок Хрещатицький. Сучасну назву провулок носить з 1925 р. (повторне рішення про перейменування – 1954 р.). У 1846 - на початку 1847 рр. в будинку чиновника Житницького (№ 8-а) у мансарді було помешкання і художня майстерня Т. Шевченка (разом із його другом М. Сажиним). У 1928 р. тут відкрито Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка. На подвір’ї встановлено бронзове погруддя поета (скульптор Г. Петрашевич, 1946 р.), а на фасаді – меморіальну дошку з барельєфним портретом Т. Шевченка (скульптор Г. Кальченко, 1974 р.).

Кобзареві місця Шевченківського району:

Іменем великого поета названа одна з центральних магістралей міста – бульвар Тараса Шевченка, що пролягає від Бессарабської



пагорб. Виник в 1830-ті рр. Вперше згадується 1834 р. як Бульварне шосе, у 1850-1869 рр. – вулиця Бульварна, інколи вживалася і паралельна назва – Університетський бульвар (від збудованого на сусідній Володимирській вулиці в 1837-1842 рр. головного корпусу Імператорського університету св. Володимира). В 1869-1919 рр. – Бібіковський бульвар – на честь київського, подільського та волинського генерал-губернатора Д. Бібікова, який в Бородинській битві втратив руку. Сучасну назву отримав у 1919 р. Прокладений як частина нового шосе на Житомир та Брест, бульвар Тараса Шевченка фактично від початку існування простягався до міської межі Києва, що у ХІХ ст. пролягала по лінії теперішнього Повітрофлотського шляхопроводу. В 1857-1900 рр. тут стояли Тріумфальні ворота, споруджені з нагоди прибуття до Києва Государя Імператора Олександра II. На місці теперішнього пам'ятника М. Щорсу (1954 р., скульптори М.Лисенко, М.Суходолов, В.Бородай) стояв пам'ятник О.Бобринському.

  • Національний музей Т.Шевченка (бульвар Т.Шевченка, 12)

  • Головний корпус Національного університету ім.Т.Шевченка (вул. Володимирська, 60)

  • Пам’ятник Т.Шевченку (Шевченківський парк)

  • Погруддя Т.Шевченка на буд. Національної опери України (вул. Володимирська, 50)

Першими насадженнями бульвару (з 1842 р.) були липи і каштани, замінені згодом на пірамідальні тополі. Алея тополь на бульварі й досі є найдовшою у Європі: довжина близько 1,5 км. Першою мурованою спорудою тут був зведений на початку 40-рр. поліцейський адміністративний будинок (тепер № 27). В 1847 р. за проектом архітектора О. В. Беретті в стилі пізнього класицизму неподалік від Головного корпусу університету зведено будинок кадетського корпусу (тепер № 14, «жовтий», або гуманітарний корпус Київського університету). 1839 р. вздовж лівого боку вулиці закладено ботанічний сад — нині Ботанічний сад ім. Фоміна або Старий ботанічний сад. У цей же час на пустирі між вулицями Гімназичною (нині- Леонтовича) та Святославською (нині – І. Франка) було закладено фундаменти в будівництво Володимирського собору (зводився 1862-1882 рр.). Місце для будівництва було визначено особисто Миколою І (початково собор мав бути зведений на місці теперішнього парку ім. Т. Шевченка). 1946 р. на початку бульвара встановлено пам‘ятник В. Леніну.

Визначні люди, пов‘язані з бульваром

Тараса Шевченка:

  • будинки № № 8, 12, 34 – належали родині Терещенко;

  • будівля 1-ї Гімназії (буд. № 14)– в різний час жили, працювали або навчалися М.Пирогов, В.Вернадський, А.Луначарський, М.Булгаков (навчався 1901-1909 рр.), К.Паустовський (навчався 1904-1912 рр.), О.Богомолець;

  • будівля 2-ї Гімназії (буд. № 18) – навчалися або працювали П.Чубинський, М.Чалий, І.Сошенко, І.Вернадський, В.Орловський, А.Кримський (навчався 1883-1885 рр.), Р.Глієр (закінчив 1894 р.), О.Шмідт (закінчив 1909 р.), О.Русов (чоловік С. Русової), підготовчий клас закінчив М.Булгаков; На місці будівлі Комерційного інституту (нині тут Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова) знаходився будиночок, де 1877 р. народився поет та художник М.Волошин.



«Старим містом»

Маршрут «2»

площа Л. Толстого – вул.Л. Толстого – вул.Пушкінська – вул.М.Коцюбинського – вул.І.Франко – вул. О.Гончара – Чеховський пров.

Площа Льва Толстого виникла в сер. ХІХ ст. У 1891 – 1939 рр. носила назву Караваєвської площі на честь професора Київського університету В. Караваєва, з 1944 р. – Льва Толстого. До площі Л. Толстого долучається вулиця Льва Толстого (Караваєвська вулиця) була прокладена після перепланування міста і вела до Шулявки, тому й звалась Шулявською. У 1891 р. її перейменували на Караваєвську (на честь видатного хірурга В. Караваєва). Іменем Льва Толстого її назвали лише 1920 р. Сусідній будинок № 9 цікавий тим, що наприкінці ХІХ ст. тут жила з сім‘єю сестра С. А. Толстої - Т. А. Кузьминська. Буваючи в Києві, Лев Миколайович і Софія Андріївна зупинялись у Кузьминських. Будинок №11 на розі Володимирської називають „Морозівським”. Це був прибутковий будинок, збудований у стилі модерн і вважався дивом тогочасної архітектури. Його власника звали Мороз, але в історію будинок увійшов під назвою "Морозівський". На вулиці Караваєвській збереглося чимало цікавих будинків. Так, наприклад, будинок №7 на розі вул. Антоновича (колишня Горького) належав синові одного з цукрозаводчиків О.М.Терещенку. Це був своєрідний поміщицький маєток і мав найновіше на той час оснащення – парове опалення, водопровід, каналізацію і навіть два ліфти. Нині тут міститься Державна медична бібліотека, заснована у 1930 р. Донедавна на розі з вул. Тарасівською знаходилось приміщення київської метеорологічної станції ( буд. № 14). В будинку № 15 наприкінці 1941 – на поч. 1942 р. жив поет О. Ольжич, а також в різний час мешкали Г. Вірьовка, М. Старицький.

Вулиця Пушкінська простягається від вулиці Прорізної до площі Льва Толстого. Була прокладена в сер. ХІХ ст. і спочатку відома як Новоєлизаветинська. Сучасну назву отримала в 1899 р. з нагоди 100-річчя від дня народження О.Пушкіна. Вулиця здебільшого зберегла вигляд кінця ХІХ ст. з типовою для того часу архітектурою в стилі еклектизму 1866 р. французький підприємець Огюст Бергоньє придбав земельну ділянку на розі нинішніх вулиць Б. Хмельницького та Пушкінської. Спершу він побудував тут тимчасове дерев’яне приміщення, де відбувалися циркові вистави, а в 1875 р. за проектом архітектора В. М. Ніколаєва було споруджено кам"яну будівлю, де почалися вистави театру-цирку «Альказар». Поруч, у 2-поверховому будинку (1878 р.), на першому поверсі розмістився театр, а на другому — готель «Ліон». 1883 р. приміщення перебудували під драматичний театр. Протягом ряду років на сцені театру виступали різні трупи, в тому числі українські — М. Кропивницького і М. Старицького, та російські- Московське товариство драматичних акторів на чолі з М. Соловцовим.

Визначні люди, пов‘язані з вулицею Пушкінською:

  • Буд. № 17 (раніше № 19, не зберігся)мешкав український письменник І.С.Нечуй-Левицький;

  • Артисти З.М.Гайдай, М.І.Литвиненко-Вольгемут (буд.№ 20), М.Ф.Романов (буд. № 19);

  • Композитор М. І. Вериківський (буд. № 23);

  • Буд. № 21 (прибутковий дім, побудований на замовлення чеського підприємця К.Баксанта, 1910-1912 рр.) – проживали К.Ф.Данькевич, відомі діячі культури.

  • Художники О.О.Шовкуненко (буд. № 5), О. В. Хвостенко- Хвостов (буд. № 20);

  • Буд № 1 - диригент В.С.Тольба та літературознавець Д.Д.Копиця.

Вулиця Михайла Коцюбинського пролягає від бульвару Т. Шевченка до вулиці О. Гончара. Відома з 1-ї пол. ХІХ ст. під назвою Тимофіївська. У 1939 р. об`єднана під сучасною назвою на честь українського письменника М. Коцюбинського з вул. Новотимофіївською. До цієї вулиці прилучається вулиця Олеся Гончара що простягається від вулиці Велика Житомирська до вулиці Дмитрівської і Площі Перемоги. Як невеличка вулиця сформувалася ще в давньоруські часи і відродилася в кінці ХVII - І пол. ХVIII ст. В сучасних своїх межах виникла в сер. ХІХ ст. після того, як вздовж Ярославового Валу зрито старі оборонні вали. Протягом років вулиця перейменовувалася багато разів:

  • 1911-1919 рр – вул. Столипінська;

  • 1919-1937 рр – вул. В.Гершуні;

  • 1937-1939 рр – вул. Ладо Кецховелі;

  • 1939-1941; 1944-1996 рр – вул. В.Чкалова

  • (1941-1943 рр – вул. В. Антоновича).

Сучасна назва з 25 березня 1996 р. на честь українського письменника, громадського і культурного діяча О.Т.Гончара.

У сквері на перетині з вул. Чапаєва 2001 р. відкрито пам’ятник О. Гончару.



Будинки – пам’ятки архітектури:

    • буд. 16/31 – «Будинок з драконами» (авт. М. Яскевич);

    • буд. № 33 – колишня клініка Качковського (проект І.Ледоховського);

    • буд. № 55а – 55б – відповідно колишнє Київське відділення Російського технічного товариства та Вищі жіночі курси (архітектор О.Кобєлєв);

    • буд. № 74 (архітектор П. Альошин).

    • буд. № 60 – «Готичний замок» (прибутковий будинок лікаря М.Лапинського)

Від вул. О. Гончара пролягає Чеховський провулок, який виник у перші роки ХХ ст. під назвою провулок Харичкова (за прізвищем домовласника, через садибу якого й було прокладено провулок). Також мав паралельну назву – провулок Обсерваторний. Сучасна назва з 1910 р. на честь 50-річчя російського письменника А. П. Чехова. Тут збереглася майже вся історична забудова ХХ ст. В ІІ пол. ХІХ ст., на місці Афанасіївського яру з’явилося дві вулиці – Нестерівська і Афанасіївська. В 1899 р. їх об’єднали в одну, яку з 1926 р. стали називати вулицею Івана Франка – на честь 10-річчя з дня смерті письменника, який насправді був пов’язаний з Нестерівським провулком.

Визначні люди, пов‘язані з вулицею І. Франка :

    • буд. № 34 – академік В.С.Іконніков

    • буд. № 33 – письменник К.Г.Паустовський, (1918-1919 рр.), інженер – містобудівник М.А.Белелюбський

    • буд. № 26 – під час навчання в гімназії та університеті майбутній вчений-полярник, математик і геофізик О.Ю. Шмідт

    • буд. № 4 – належав сестрі відомого вченого М.Кащенка та письменника А.Кащенка

Будинки – пам’ятники архітектури:

    • буд. № 4 – особняк,1897 р., архітектор А.Краусс

    • буд. № 19 – прибутковий будинок (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.)

    • 28 – особняк (кінець ХІХ ст.)

    • 33/34– будинок в якому жив Володимир (Влодзимеж) Високович, лікар, експерт з епідеміології і паталогоанатомії.

Вулиця Бориса Грінченка пролягає від майдану Незалежності до вулиці Прорізної. Виникла в 1950-ті рр., мала назву Новопушкінська. Сучасна назва - з 1988р. Названа на честь Б. Грінченка (1863-1910), українського письменника, етнографа, мовознавця, який з 1902р. працював в Києві і жив на вул. Гоголівській.

«Що в імені твоїм…»

Маршрут «3»

Літературний масив: ЛУК'ЯНІВКА

вул Гоголівська – вул Нєкрасовська – вул.Тургенєвська – вул.Герцена – вул. Лєрмонтовська – Криловський пров.

Усередині XIX століття після переселення мешканців Подолу, які постраждали від повені 1845 р., на околиці Києва з’явилася нова місцевість - Лук’янівка. Назва виникла, оче­видно, від імені цехмейстера Лук’яна Олександро­вича, який мав великі земельні ділянки. У 60-х рр минулого століття тут було прокладено нові вулиці, і серед них Кадетський провулок, де місти­лися казарми військового корпусу. 1902 року про­вулок став вулицею, і її назвали на честь письмен­ника Миколи Гоголя - Гоголівською. Вулиця, незначна за своєю довжиною, простяглась від Маловолодимирської (нині О.Гончара) до Львівської (нині Артема) і належала тоді до Лук’янівської ділянки міста. Майже на початку Гоголівської знаходиться житловий будинок № 8, в якому жив у 1902 - 1905 рр. Борис Грінченко 1910 р.) Будинок № 7 - тут колись була гімназія. За радянської вла­ди відкрито середню школу. Під час окупації Києва німцями частину поверхів було відведено під склад зі зброєю, а на першому розмістили конюшню. По війні школу № 63 було знову відкрито. У приміщенні буд. № 22 - 24 колись була «Народна аудиторія». Тут містилося Київське товариство сприяння початковій освіті (засноване 1882 р.). У цих стінах відбувалися концерти Миколи Лисенка. На Гоголівській, № 28 у двоповерховому будинку, мешкав викладач Петербурзької Академії мистецтв Володимир Орловський з родиною З ним ще по Академії був добре знайомий Микола Пимоненко. У Києві вони здружилися, разом їздили на етю­ди. Пимоненко познайомився з його донькою Олександрою і 1893 р. одружився з нею. Молоде подружжя мешкало на території цієї ж садиби, там встановлено і меморіальну дошку. На початку століття на вулиці Гоголівській планували будівництво мечеті з мінаретом, куполом і півмісяцем нагорі за проектом інженера Олександ­ра Феокритова, допрацьований відомим архітектором Олександром Кобелєвим. Мало хто знає, що в 1909 р. на Гоголівській, № 23 було споруджено незвичайний чотириповерховий житловий будинок. Будівлю, що знана як «Будинок з котами», виконано в готично­му стилі, прикрашено зображеннями котів, драконів, міфічних героїв, рослинним орнаментом. З будинком № 45 пов’язана доля редакції ук­раїнського сатиричного журналу «Шершень» (1906). Для знедолених мешканців у 1888 році на Гоголівській, 39 було відкрито «Будинок працелюбності», в якому функціонували різноманітні майстерні. Заклад став місцем спасіння доведених до відчаю людей. Тут вони працювали, заробляючи собі на життя, здобували професію.


Вулиця Герцена виникла у 70 — 90-і рр. ХІХ ст. і складалася з двох вулиць: Осіївської (на відрізку між сучасними вул. Мельникова та вул. Овруцькою) та Малодорогожицької (решта вулиці). У 1912 обидві вулиці об`єднані під назвою вул. Осіївська. Сучасна назва на честь рос. письменника О. І. Герцена — з 1939. Заключний відрізок вулиці — незабудований узвіз до Реп`яхова яру — побутує під неофіційною назвою узвіз Герцена. До вулиці. прилучаються вулиці: Лермонтовська — Якіра — Овруцька і Пугачова. На вул. Герцена, 14 розташований Особняк Бєльського (дача Хрущова).


Вулиця Лєрмонтовська пролягає від Герцена вулиці до вулиці Мануїльського. Вперше згадується у 1911 під такою ж назвою на честь М. Ю. Лермонтова. До вулиці прилучається Криловський провулок

Вулиця Нєкрасовська пролягає від вулиці Артема до вулиці Ю.Коцюбинського. Прокладена у 1910 — 1912 через приватні садиби. На прохання їх власників названа Нєкрасовською в пам`ять про рос. поета М.Нєкрасова. У довідковій літературі 1912 — 1915 згадується також як пров. Львівський.

Провулок Криловський пролягає від Лермонтовської вулиці до тупика. Виник у 2-й пол. ХІХ ст. Назва на честь рос. письменника І.А.Крилова. У ряді джерел 30 — 40-х рр. зазначений як пров. Крилова.

Вулиця Тургенєвська пролягає від вул.. Олеся Гончара до вул. Артема. Виникла у 1-й пол. ХІХ ст. на Солдатській слобідці, мала назву вул. Іванівська. Сучасна назва на честь І.С.Тургенєва — з 1903 р. На вулиці Тургенєвській подекуди збереглися споруди кін. ХІХ— поч. ХХ ст. До неї прилучаються: вулиці Воровського, Павлівська і Полтавська.




Свято-Покровський жіночий монастир

Маршрут «4»

СИРЕЦЬ:

вул. О.Ольжича, Б.Житкова, О.Теліги

ШУЛЯВКА:

вул. Д.Глібова - вул. О.Довженка - вул. В.Василевської

СИРЕЦЬ:



Ольжич (Кандиба) Олег Олександрович (1907—1944) український поет, археолог , громадський діяч.
Вулиця Олега Ольжича пролягає від вулиці Олени Теліги до Сирецької. Виникла (за винятком поч. частини) на межі ХІХ— ХХ ст., мала назву вул. Бабин Яр (прямувала в бік однойменного урочища). У 1952—1993рр. мала ім'я Дем'яна Бєдного. Сучасна назва — з 1993 р.



Житков Борис Степанович (1882 – 1938) — російський письменник, педагог, мандрівник, винахідник

Вулиця Бориса Житкова виникла у 50-ті рр. ХХ ст. під назвою Нова. Сучасна назва – з 1957 р. До вулиці Б.Житкова прилучається вул. Подвойського.
Теліга

Олена Іванівна

(1907-1942)українська поетеса

і громадська діячка.


Вулиця Олени Теліги - пролягає від вул. Дегтярівська до проспекту Червоних козаків і вул. Новокостянтинівської. Виникла в 50-ті рр. ХХ ст. Сучасна назва – з 1993 р. До вул. О.Теліги прилучаються вул. Гонти - Дорогожицька - Щусєва - Мельникова-Ольжича - урочище Бабин яр.
ШУЛЯВКА:

Вулиця Леоніда Глібова пролягає від вулиці Чорновола до кінця забудови. Виникла на поч. ХІХ ст., тривалий час мала назву вул. Самсонівська (від хутора, що належав київ. Ювеліру Самсону Стрельбицькому). Вулиця Маршала Рибалка (скорочена у 50-і рр. у зв`язку із будівництвом стадіону). Названа на честь укр. байкаря Л. І. Глібова — з 1952 р. Сучасна забудова — з 60-х рр. ХХ ст..

Вулиця О.Довженка -Пролягає від проспекту Перемоги до Дегтярівської вулиці. Є частиною Малої Окружної дороги. Виникла у серед. ХХ ст. і до 1959 складала частину вул. Новоокружної. Сучасна назва на честь укр. кінорежисера О. П. Довженка — з 1959. До вулиці Довженка прилучається вул. Е. Потьє. На своєму початку шляхопроводом сполучена з вул. Індустріальною

Вулиця В. Василевської - Пролягає від проспекту до вулиці Довнар-Запольського і Маршала Рибалка. На поч. ХХ ст. складалася з провулку Піщаного (на відрізку між вулицями Шулявською і Віктора Ярмоли) і вулиці Маріїнської(від однойменної церкви, знесена 1935). У першій третині ХХ ст. продовжена до проспекту Перемоги і вся вулиця здобула назву Маріїнська. Сучасна назва на честь польської письменниці В.Л.Василевської— з 1967. До вулиці В.Василевської прилучаються: вулиці Шулявська — В.Ярмоли — Кирило-Мефодіївська і Старокиївська.

Пам’ятники письменникам на території Шевченківського району

Олесю Гончару

у парку ім. Олеся Гончара на розі вулиць М.Коцюбинського і Чапаєва (скульптор В.Чепелик)



Олександру Довженко

На території кіностудії ім.О.Довженка (скульптори А.Козуб, П.Орлов)





Івану Котляревському

у сквері на розі вулиць Мельникова та Герцена





Михайлу Драгоманову

вул. Пирогова, 9 (скульптор О.Красноголовець)





Тарасу Шевченко

Парк Шевченка (скульптор М.Манізер, архітектор Євген Левінсон)



Олександру Пушкіну

біля центрального входу до Парку ім. Пушкіна (скульптор О. Ковальов, архітектор В. Гнєздилов)



Лесі Українці (скульптура)

Вознесенський узвіз, 20 (скульптор В. Прядка)



Михайлу Грушевському

вул.Володимирська (скульптор В. Чепелик та архітектор М. Кислий)



Бібліографія:

1. Васильєв, М. В доме Мороза хорошо жилось и буржуям, и пролетариям: [Морозовський будинок на площі Л. Толстого] / М. Васильєв // Независимость. – 2000. – 2 марта.

2. Вулиці Києва: довідник / за ред. А. Кудрицького. – К.: Гол. Редакція «Укр. енциклопедія», 1995. – 352 с.: іл., табл.

3. Вулиці Києва : історичні та нові назви (1990-2008 роки) / [О. Мужилко]. – Бужани, 2009. – 95 с.: іл.

4. Галайчук, А. М. Киев: страницы мемориальной летописи. Фотопутевод. – справочник / А. М. Галайчук. – К.: Мистецтво, 1988. – 253 с.: ил.

5. Гук, О. 20 лучших экскурсий по Киеву / Олег Гук. – Харьков: Фолио, 2008. – 315 с.: ил.

6. Друг, О. Особняки Києва / О. Друг, Д. Малаков. – К. : Кий, 2004. – 823 с.

7. Євстаф’єва, Т. Площа Льва Толстого / Т. Євстаф’єва // Столиця. – 2005. - № 9. – С. 28.

8. Жадько, В. О. У пам’яті Києва: наук. фотоілюстр. довідник-посіб. / Віктор Жадько. – К.: ПП «Видавництво «Фенікс», 2007. – 480 с.

9. З історії району: [вул. Ярославів Вал, Б. Хмельницького, М. Коцюбинського та ін.] // Козацька порада. – 2002. – № 2 (січ.). – С. 2.

10. Звід пам’яток історії та культури України. Київ. Кн. 1, ч. ІІ: М-С. - К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. – 1216 с.

11. Івакін, Г. Ю. Визначні пам’ятки Києва: енциклопедичний довідник / Г. Ю. Івакін; відпов. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Фенікс, 2005. – 496 с.: іл.

12. Кальницкий, М. Киевским трамваем в «Швейцарию»: на перегоне между Лукьяновкой и Куренёвкой киевские обыватели попадали в сказочно красивые места / Михаил Кальницкий // Газ. по-киевски. – 2008. – 29 мая. – С. 15.

13. Кальницкий, М. Олеся Гончара, она же Чкалова, она же… / Михаил Кальницкий // Газ. по-киевски. – 2008. – 12-18 сент. – С. 8.

14. Киев. Что? Где? Как? : фотопутеводитель / Ю.Н. Холодков; сост. В.В. Лисовский, Э.Я. Уманцева. – К. : Мыстэцтво, 1988. - 407 с.

15. Киев: энциклопедический справочник / под. ред. А. В. Кудрицкого. - 3-е изд., доп. - К.: Главная редакция «УСЭ», 1986. - 767 с.

16. Київ: історико- біогр. енцикл. довідник. – К.: Фенікс, 2007. – 1120 с.: іл.

17. Київ. Історична енциклопедія з найдавніших часів до 1917 р.: компакт-диск / Авт.-упоряд.: О.Немировський, Д.Вортман, Н.Фурманова, В.Вортман. - Київ : Media, 2000.

18. Київ. Парки, площі, вулиці: фотоальбом. - К.: Фенікс, 2006. - 320 с.: іл.

19. Колесникова, Ю. Київські дворики: [вул. Пушкінська, І. Франка, Ярославів Вал, Б. Хмельницького] / Ю. Колесникова // Хрещатик. – 2001. – 25 трав.

20. Кудрявцев, Л. О. Град над Борисфеном: ілюстрована історія вулиць і майданів Києва / Лев Кудрявцев. – К.: Вища школа, 2007. – 256 с.: іл.

21. Кудрявцев, Л. Чи бував Гоголь на Лук’янівці? : [вулиця Гоголівська] / Лев Кудрявцев // Хрещатик. – 1999. – 30 липня ( № 53).

22. Лавров, Д. Весной на Бибиковском бульваре пахло свежестью и… ладаном: [бульвар Т. Шевченка] / Дмитрий Лавров // Сегодня. – 2005. – 1 окт. – С. 8.

23. Лавров, Д. «Святий Київ наш великий…» / Дмитро Лавров. – К.: Криниця, 2002. – 152 с.

24. Левитська, І. Модерн від Столипіна до Гончара: [буд. № 33 по вул. О. Гончара] / І. Левитська // Вечір. Київ. – 2003. – 2 груд. – С. 16.

25. Малаков, Д. Роздуми на вулиці Нєкрасовській / Дмитро Малаков // Столиця. – 2005. – 3-9 черв. (№22). – С. 28.

26. Михайлова, О. Хто в імені твоїм: з історії вулиці Олеся Гончара / Оксана Михайлова // Вечір. Київ. – 2009. – 27 лют. – С. 14.

27. Національна спілка письменників України: адреси і телефони : / упоряд. В. Павловська. – К. : Укр. письменник, 2006. – 207 с.

28. Овсиенко, В. Сказочные места столицы: Кошкин дом на Гоголевской и здание из сказок Шарля Перро на Ярославовом Яру / Владимир Овсиенко // Сегодня. – 2010. – 12 марта. – С. 11.

29. Пам’ятники Києва: фотоальбом. – К.: Мистецтво, 1976.

30. Позняк, П. І. Київ: погляд через століття: фотопутівник / Павло Позняк. - К.: Мистецтво, 1988. – 239 с.: іл.

31. Пономаренко, Л. Як Афанасіївський яр став вулицею Івана Франка / Л. Пономаренко // Хрещатик. – 2001. – 18 жовт.

32. Серце Києва - Шевченківський район / упоряд.: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація ; авт. тексту: М.Б. Кальницький, Н.В. Півень ; фото та іл. В.М. Давиденко [та ін.]. - К.: Друкарня Діапринт, 2007. - 167 с., іл.

33. Сигалов А. М. Вулиці Києва: довідник / А. М. Сигалов. – К.: Журналіст, 2005. – 194 с.

34. Силин, О. Тут він жив і творив, і любив: …: [будинок Т. Шевченка в пров. Т. Шевченка] / О. Силин // Вечір. Київ. – 2000. – 7 берез.

35. Скрипник, А. Загадані побачення: нариси, есе / Анатолій Скрипник. – К.: Рад. письменник, 1988. – 270 с.

36. Таран, Л. Будинок «із кішечками» та інші…: [вул. Гоголівська] / Л. Таран // Вечір. Київ. – 2004. – 2 черв. – С. 16.

37. Вулиця імені Олеся Гончара // Шулявка. – 1996. – 11 квіт. – С. 1.


38. Островская, А. Б. Неспешные прогулки по Киеву: улица Толстого / А. Б. Островская (Електронний ресурс). – режим доступу до ст.: http://www.kby.kiev.ua/book1/articles/art22.html.





Каталог: objects -> files -> obj9431
obj9431 -> Андрухович, Ю. Диявол ховається в сирі. – 2-е вид. – К., 2007
obj9431 -> Бібліотека ім. М. Костомарова
obj9431 -> Випуск І (січень – березень) Київ
obj9431 -> Головне управління культури виконкому Київської міської Ради народних депутатів Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки київ 1992
obj9431 -> Перелік документів І друкованих видань з фондів цдамлм україни
obj9431 -> Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника Інформаційно-бібліографічний відділ
obj9431 -> Т. Шевченка Спалах доби на зламі століть
obj9431 -> Історія однієї вулиці: вулиця Максима Берлинського експрес довідка
obj9431 -> Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

І вулиці твої поезіями сповнюють поети iconІсторія однієї вулиці: вулиця Максима Берлинського експрес довідка
Києві на Сирці вулиця, яка носить ім’я відомого «києвознавця» Максима Берлинського. Пролягає вона від вулиці Ризька до вулиці О....
І вулиці твої поезіями сповнюють поети iconТвої можливості, людино
«Твої можливості, людино» медико-біологічні та психологічні аспекти прихованих можливостей людського організму на межі виживання...
І вулиці твої поезіями сповнюють поети iconНауково-пізнавальний проект «Вулиці мого села»
«Вулиці мого села», мультимедійна дошка,малюнки та твори учнів, звернення до односельців
І вулиці твої поезіями сповнюють поети iconЛютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор
«під ключ» котельні школи №117 по вулиці Передовій, «Молжитлобуду» по вулиці Кавалерійській, мжк «Зоряний», реконструювали котельні...
І вулиці твої поезіями сповнюють поети iconРекомендована література
Айзеншток І. Українські поети-романтики // Українські поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст. – К., 1968
І вулиці твої поезіями сповнюють поети iconЦентралізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника Інформаційно-бібліографічний відділ
Києві на Сирці вулиця, яка носить ім’я відомого «києвознавця» Максима Берлинського. Пролягає вона від вулиці Ризької до вулиці О....
І вулиці твої поезіями сповнюють поети iconПрозаїки, поети, публіцисти
Науково-допоміжний покажчик „Прозаїки, поети, публіцисти ”, упорядкований до 70-річчя від часу створення Дніпропетровської письменницької...
І вулиці твої поезіями сповнюють поети iconДо 200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка ми нащадки твої, тарасе!



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка