Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова



Скачати 70,78 Kb.
Дата конвертації06.06.2017
Розмір70,78 Kb.

Ільчишин Я. І. СШ №29 м. Львова

Миха́йло Пана́сович Сте́льмах (*11 (24) травня 1912, с. Дяківці (тепер Літинського району Вінницької області) — †27 вересня 1983, Київ) — український письменник, драматург, фольклорист, творив у жанрі соцреалізму. Писав вірші, але починаючи 1940-их — у прозовому жанрі. Автор поетичних книжок для дітей. Член Спілки письменників України. Одним із перших у післявоєнній художній літературі порушив проблему Голоду 1932-33 та боротьби ОУН-УПА проти СРСР.Зміст

1 Біографія

2 Творчість

3 Твори

3.1 Поетичні збірки

3.2 Прозові твори

3.3 Книжки для дітей

4 Бібліографія

5 Джерела і посилання

[ред.]

Біографія



Народився в с. Дяківці Літинського району Вінницької області у родині селянина, ветерана Російсько-Японської війни Панаса Стельмаха. Мати — білоруска. 1933 закінчив літературний факультет Вінницького Педагогічного Інституту (першим у селі отримав вищу освіту) і до 1939 вчителював у селах Київщини; 1939 мобілізований до сталінського війська, учасник Другої Світової війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, двічі поранений. З 1944 працював у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». Під час війни у Воронежі (Російська Федерація) та Уфі (Республіка Башкортостан) вийшли під редакцією М. Рильського дві збірки фронтових віршів С. «Провесінь», «За ясні зорі» (1942), 1943 — надрукована в Уфі книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Ю. Яновського.

Після війни, на запрошення поета Максима Рильського, став співробітником Інституту фольклору, етнографії та мистецтва АН УРСР (1945 — 53). Депутат Верховної Ради СРСР, заст. гол. Ради Національностей.

[ред.]

Творчість



Як поет друкується з 1936. У 1941 з'явилася перша поетична збірка «Добрий ранок». У роки війни вийшли збірки «За ясні зорі», «Провесінь». Поезію Стельмаха відзначає глибокий ліризм, пісенність, емоційність, вплив фольклору, багатогранність тематики.

Проза С. — типовий зразок літератури соцреалізму, з властивим йому кожночасним пристосуванням до партійної лінії (наприклад, роман «Велика рідня», перейнятий духом ґлорифікації Сталіна і відзначений сталінською нагородою 1951, Стельмах переробив відповідно до критики «культу особи» і 1957 перевидав під назвою «Кров людська — не водиця») і так званого «прикрашення» радянської дійсності, від якого не вільні твори Стельмаха посталінської доби.

Проте спроба написати твір про післявоєнну Галичину, війну ОУН-УПА на рідному Поділлі, наштовхується на опір цензури. Доктор істор. наук В. Сергійчук пише:« Михайло Стельмах написав би правдиво про ОУН-УПА. Він навіть пробував зробити це свого часу, бодай і в жорстких рамках ідеологічного завдання партії. Але йому не дали можливості сказати хоч частинку правди про ОУН-УПА. В цьому може переконатися ... , коли ознайомиться з доповідною начальника Головліту УССР К. Полонника секретареві ЦК КП(б)У І. Назаренку від 2.10.1952 р.:

«Доповідаю, що Головліт УССР не дозволив до видання й повернув видавництву «Радянський письменник» на переробку повість Михайла Стельмаха „Над Черемошем".

Поставивши своєю метою показати процес колективізації в селах станиславської Верховини в 1948-1950 р.р., який відбувався в умовах куркульського спротиву, Мих. Стельмах не зумів надати цьому спротиву яскраво вираженого класового характеру. Замість приречених куркулів, у Стельмаха діють озброєні найновішою автоматичною зброєю буржуазні націоналісти, т. зв. бандерівці, які мають свою розгалужену організацію, свій керівний центр, свою „Українську головну військову раду", яка навіть чеканить і нагороджує своїх головорізів, що відзначилися, орденами і медалями — на зразок медалі „3а боротьбу в особливо важких умовах".

Сам цього, можливо, не бажаючи, автор надав націоналістичному підпіллю характер великої і грізної сили, здатної тримати в страху населення і представників радянської влади на значній території, що політично нам не тільки не бажано, але й дуже шкідливо» (Центральний державний архів громадських об'єднань України — ЦДАГОУ: Ф. 1. Оп, 24. Спр. 1566. Арк. 144). »

Роман «Правда і кривда» викликав першу політичну дискусію в українському середовищі після погромів 1930-их років. Зокрема, там є такі зухвалі слова: «Ми найстрашнішого ворога — фашизм — вже закопуємо у могилу, а цей ворог ще поміж нас ходить». Не дарма критик Іван Світличний відзначив, що С. уперше:« прямо і відверто, без різного звичайного в таких випадках словесного туману, пише і про сирітські драми, і про занедбаність чи й зовсім відсутність демократії в колгоспах, і про податкові утиски, і про найбільше зло нашого часу - бюрократію, і про багато ніших прикрих, але, на жаль, реальних речей, про які інші говорять пошепки і з оглядками »

(ж-л «Вітчизна». — 1961. — № 12).

Ще одна заслуга С. — перша публічна розмова про факт «незрозумілого» голоду 1932-33 в Україні у глухі брежнєвські часи. У творі «Чотири броди» (1978) С. примушує українське суспільство згадати про жертв Голодомору, вказує на відвертих колаборантів (Магазник), які брали участь в організації штучного голоду на селі. Разом з романом «Правда і кривда», творчість С. у 1960-70-их рр. схарактеризована критиками як «політична»! (Леонід Новиченко, 1988). А ще С. був фронтовиком і особисто сміливою людиною. Мабуть тільки він міг написати 1973 некролог у київській пресі пам'яті українського поета, в'язня ГУЛАГ СРСР Олеся Журбу.

Меморіальна дошка М. Стельмаху на будинку письменників Роліт у Києві

Винятково багата народною лексикою, специфічним гумором, проза Стельмаха стилево споріднена з ліризованою прозою Михайла Коцюбинського, Юрія Яновського, з особливо виразно помітними впливами Олександра Довженка. Одначе, згадані вже негативні прикмети, обумовлені жанровим терором, застосовуваним щодо підневільних українських літераторів. Проте виразний нахил до сентименталізму (теж властивого тій методі), щоправда, забезпечують С. одне з провідних місць в літературній ієрархії УРСР. На думку де-яких сучасних критиків, загалом творчість С. органічно фальшива і тим самим позбавлена справжньої мистецької вартості. Тим не менше, твори С. й надалі перебувають у шкільних програмах з літ-ри в загальноосвітніх школах України, а на Поділлі С. відносять до ключових літературних постатей краю ХХ ст.

Син М. Стельмаха — дитячий письменник, драматург Ярослав Стельмах (1949—2001, автор вистави «Синій автомобіль»).

Премії: Ленінська, Державна СРСР (обидві — 1961), Держ. пр. УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980).

У 1946 —1952 і 1965 —1983 роках мешкав у будинку письменників Роліт, де йому встановлено пам'ятну дошку. Помер у Києві, похований на Байковому цвинтарі. На честь С. названо вулицю.

[ред.]

Твори


Казка про правду та кривду

Поміж березами дівча іде

Рідня

Тільки хвилі, і небо блакитне



Чотири броди (1978)

[ред.]


Поетичні збірки

«Добрий ранок» (1941)

«За ясні зорі» (1942)

«Провесінь» (1942)

«Шляхи світання» (1948)

«Жито сили набирається» (1954)

«Поезії» (1958)

«Мак цвіте» (1968)

[ред.]

Прозові твори



«Березовий сік» (збірка новел, 1944)

«Велика рідня», роман (кн. 1 «На нашій землі», 1949, кн. 2 «Великі перелоги», 1951)

«Хліб і сіль» (роман, 1959)

«Правда і кривда» (роман, 1961)

«Дума про тебе» (роман, 1969)

«Над Черемошем. Гуцульські мотиви» (повість, 1952)

«Гуси-лебеді летять» (повість, 1964)

«Щедрий вечір» (повість, 1967)

«На Івана Купала» (п'єса, 1966)

«Зачарований вітряк» (п'єса, 1967)

«Кум королю» (п'єса, 1968)

«Живи, Україно!» (сценарій документального фільму, 1958).

«Твори», тт. 1 — 6 (1972 — 73)

[ред.]


Книжки для дітей

«Жнива» (1951)

«Колосок до колоска» (1951)

«Живі огні» (1954)

«Весна-весняночка» (1955)

«У сестрички дві косички» (1955)

«В їжаковім вітряку», «Як журавель збирав щавель» (1957)

«Бурундукова сім'я» (1963)

«Цапків урожай» (1967)

«Літо-ліло» (1969)



ЩО ЗА ДІМ І ХТО ЖИТИМЕ У HIM?

Цілий ранок, цілий ранок

Тягне стружку мій рубанок:

З дідусем ми цілий день

Дім будуєм для людей,

Дім на тисячу людей!

Дім без вікон, без дверей!

Тільки є у домі вічко,

Вічко зовсім невеличке,

Є з вощиною і рами —

Пахнуть цвітом і медами.

Ми ладнаєм дах на дім,

А хто житиме у нім?

ЩО ЗА ЗВІР?

Впав сніжок

На лужок,

На стіжок

І на бір.

Під стіжком

З мотузком

Ходить звір.

Здалека,

З дубняка,

До стіжка

Він прибіг.

Скинув шапку,

Став на лапки

Смиче стіг.

При долині

В'язку сіна

Звір зв'язав,

Із долини

В'язку сіна

Тягне в бір

Хитрий звір.

Він вухатий,

Білобокий,

Косоокий

І вусатий...

Як же звіра

Того звати?



ЧАЙКА

(за народними мотивами)

Хочеш — вір, а хоч — не вір:

В чайки шапка набакир,

Бо носила чайка сіно,

Обросилась по коліна;

Збило сіно шапку чайці,

Натрусилось у сап'янці, —

Так зате дітки чаїні

Не в болоті сплять, а в сіні.



ГУСАК

Наш гусак піднявсь на кладку,

Став, як завше, на зарядку.

Повернувся вліво, вправо,

Чітко робить вільні вправи.

От зробив гусак зарядку

Та й у річку — бух із кладки! —

Миє крила, чистить лапки.

Каже качур: — Так-так-так,

Фізкультурник наш гусак!



ЗАЄЦЬ СПАТИ ЗАХОТІВ

Заєць спати захотів,

Сам постелю постелив.

Сам собі приніс подушку,

Підмостив її під вушко,

Та у зайця довге вушко —

Все звисає із подушки.

ЖУРАВЕЛЬ

(за народними мотивами)

Журавель для баранця

Накосив стіжок сінця

Та й майструє ясельця,

Не собі — для баранця.

Хай баранчик — добрий гість —

Із яселець сіно їсть.

Хай не смикає він стіг,

Бо зламати може ріг.



БЕРЕЗЕНЬ

Звелися ріки і лугами

Блакитно простягають путь,

А в небі хмари лебедями

Із ополонок воду п'ють.

Гаї спинились над водою

І тихо входять в клекіт рік,

І хмелем бродить під корою

В березах чистий, свіжий сік.

Налита сонцем і вітрами,

Хлюпоче веслами весна,

І піднімає буйні трави

Земля хмільна і запашна.

Б ці дні бажаєш світ щасливий

Черпнути відрами до дна.

І сміло сіяти на ниви



Багатство ярого зерна.
Каталог: fusion -> uploads -> 2011 -> Kursy -> pkl
pkl -> Микола трублаїні (Микола Петрович Трублаєвський) (1907-1941)
pkl -> Волосянківська зош І-ІІ ст. Сколівського району Вепрів Микола Андрійович
pkl -> Чорна Надія Павлівна
pkl -> Біографічна довідка
pkl -> Струтинський валентин
pkl -> Олександр Копиленко
pkl -> Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей
pkl -> Юрій Семенович Старостенко (13 червня 1923 — 1965) — дитячий письменник
pkl -> Явірська зош і-іііст
pkl -> Утевська Паола Володимирівна – українська письменниця


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова icon11 лютого 2014 року Київ №124/0/15-14
Львова Свірідової В. В., суддів Личаківського районного суду м. Львова Шеремети Г.І., Леньо С.І. та апеляційного суду Львівської...
Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова iconСзш №84 м. Львова Наталя Назар, упорядник, 2009 Вікторія Деревянко, 2009
З нагоди 140-ї річниці від дня народження та 90-річниці з дня відходу у Вічність Блаженної Йосафати Гордашевської а також урочистостей...
Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова iconПроект «Інформаційна база даних „Міські голови Львова\"» Короткий опис проекту: Проект «Інформаційна база даних „Міські голови Львова\"
Цифрова візуалізація цієї бази даних у межах проекту Центру міської історії «Львів інтерактивний» дасть змогу показати не лише біографії...
Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова iconНа допомогу краєзнавцям Аліса Васильєва – методист імцо, старший вчитель сш №43 м. Львова, керівник гуртка „Львів’янин”
Аліса Васильєва – методист імцо, старший вчитель сш №43 м. Львова, керівник гуртка „Львів’янин”
Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова iconКнига «Астрономічні цікавинки Львова»
А також робити львівських науковців, присвячені історії Львівської астрономічної обсерваторії
Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова iconРезультати якісної освіти наші досягнення зно
Галицького (2), Залізничного (6), Личаківського (2), Сихівського (3), Франківського (2), Шевченківського (4) районів м. Львова, м....
Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова iconДжангобекова Т. А. учитель світової літератури сзш №51 м. Львова Світ пригодницької літератури
Конкурсні завдання для позаурочного заходу-гри
Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова iconСтаніслав Лем Високий Замок
Високоякісний сплав белетристики, мемуаристики й есеїстики, зворушливі картини Львова 20-30-х рр., своєрідна «філософія згадування»,...
Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова iconПилявецька битва
Україні сформував армію в районі (поблизу Львова) та біля замку Човганський Камінь (тепер Хмельницької області). Це військо мало...
Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова iconТур “Мелодії новорічного Закарпаття 2” Дата проведення
Львова (08: 00) – Санаторій Карпати (екскурсія палацом Шенборна) – Мукачево (екскурсія замком та обід) – Берегово (купання в термальному...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка