Імені м. П. Драгоманова



Сторінка17/29
Дата конвертації15.04.2017
Розмір4.89 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   29

Література:


1. Мельникова Д., Черная Л. Империя смерти. – М., 1988. – С. 309-315.

2. ДАКО. – Ф. Р-2356, оп. 1, спр.6, арк.8.

3. Гальдер Ф. Военный дневник. – Т.3, кн. 1. – С. 286.

4. ДАКО. – Ф. Р-2362, оп. 1, спр.1, арк.26,27.

5. ДАКО. – Ф. Р-2356, оп. 1, спр.6, арк.24.

6. ЦДАГОУ. – Ф.166, оп.2, спр.35, арк.21.

7. ЦДАГОУ. – Ф.166, оп.2, спр.425, арк.34.

8. Уильямсон Г. СС– инструмент террора. – Смоленск, 1999. – С.6.

9. Некрич А.М. 1941, 22 июня. – М., 1995. –С.80.

10. Форостівський С. Київ під ворожими окупаціями. – Буенос-Айрес, 1952.–С.76.



Клец В.К.

ОРГАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В РЕЙХСКОМІСАРІАТІ “УКРАЇНА” (1941-1943) (за матеріалами сільських управ Дніпропетровської області)

Запропонована доповідь присвячена питанням організації сільськогосподарського виробництва на території України під час її окупації німецько-фашистськими військами, умовам життя та праці населення українських сіл.

З 1941 по 1943 (окремі райони по 1944) рр. Дніпропетровська область була окупована фашистською Німеччиною. Як і в інших захоплених нею регіонах, на території області був встановлений окупаційний режим, який здійснювався згідно з деякими програмними документами нацистської держави: планом “Барбаросса”, його економічним розділом “Ольденбург”, генеральним планом “Ост”, “Директивами з керівництва економікою у нових окупованих східних областях” (“Зелена папка” Г.Герінга) та ін.

У багатьох працях, присвячених історії Другої світової війни, розповідається про те, з якою жорстокістю встановлювався та здійснювався окупаційний режим. Автор не ставить за мету скасувати дану оцінку, але значна кількість документів свідчить про те, що поряд із жорстокістю існував і прагматичний підхід по відношенню до населення захоплених земель. Хоча остаточні висновки поки що робити рано. Мова йде про матеріали, які зберігаються у фондах сільських та районних управ Дніпропетровської області, громадських та державних господарств, міських та обласної управ, штадт – та гебітскомісаріату та ін. Державного архіву Дніпропетровської області.

У позначених документах мова йде про організацію влади в сільській місцевості, умова її праці, організації сільськогосподарського виробництва та інших проблемах життя місцевого населення. Саме на питаннях організації сільськогосподарського виробництва ми й зупинимося.

А враховуючи те, що Дніпропетровська область з 1 вересня 1942 р. входила до складу рейхскомісаріату “Україна”, то можна вважати, що процеси, які мали місце тут, були типовими і для всього рейхскомісаріату.

Основним завданням адміністрації окупованих областей в аграрному секторі було забезпечення сировиною та продовольством як населення та промисловості Німеччини, так і її збройних сил. Зокрема, у так званій “Зеленій папці” Г.Герінга з цього приводу йшлося: “Першим завданням є можливо більш повне забезпечення постачання німецьких військ продовольством за рахунок окупованих областей... При забезпеченні продовольством головну увагу слід приділяти місцевому виробництву олійних та зернових культур. Надлишки та запаси зернових, які маються у південних областях, повинні бути збережені усіма засобами; необхідно слідкувати за правильним ходом жнив; рішуче запобігати вивозу продовольства до споживчих областей Середньої та Північної Росії, якщо виключення не обумовлені особливим розпорядженням, або якщо це не викликається вимогою постачання армії” [1]. Особливе місце у здійсненні цього плану відводилося Україні. Напередодні початку агресії проти СРСР, 21 червня 1941 р., А.Гітлер писав Б.Муссоліні: “Насамперед, я сподіваюсь, що нам... вдастся забезпечити на тривалий час на Україні загальну продовольчу базу. Вона буде служити для нас постачальником тих ресурсів, які можливо, знадобляться нам у майбутньому” [2].

Нова влада відразу ж почала здійснювати реорганізацію аграрного сектору. Але ця реорганізація торкалася більш його форми, аніж змісту, практично не змінюючи колгоспну систему. Зокрема, дуже часто в розпорядженнях старостам сільських управ наголошується на те, що колгоспи повинні здавати свою продукцію тим же чином, що й до війни, при цьому зберігаються й довоєнні розрахунки з колгоспами. Замість колгоспів згідно до директиви імперського міністра із справ окупованих східних областей А.Розенберга від 15 лютого 1942 р. створювалися “громадські господарства”. Але вони практично нічим не відрізнялись від колгоспів: на чолі був староста (раніше – голова), в них існувала обов’язкова трудова повинність; вищестояча влада вирішувала, яку частину врожаю громадське господарство залишає собі, а яку – здає, взаємостосунки між ними характеризувалися майже не щоденною звітністю про хід сівби чи жнив, і навіть назви тривалий час зберігалися колишні. До початку 1942 р., в а деяких випадках і до середини 1943 р. зберігалися в документах назви колгоспів “Червоний Маяк”, “Петровського”, “Більшовицькі Лани”, “Леніна”, “Сталіна”, “Комінтерна”, “Кірова”, “К.Маркса” і т.ін. Разом з тим термін “колгосп” і старі назви нерідко сусідствували з новими. Так уже наприкінці 1941 р. на території Новопавлівської сільської управи Межівського району з’явилися замість старих колгоспи ім. Браухіча, Листа, Кейтеля, адмірала Редера. Радгоспи та МТС переходили безпосередньо під німецьке управління та перетворювались у власність німецької держави, тобто вони змінили тільки господаря.

Одночасно з цим окупаційна влада приділяла велике значення кооперативному руху. При Дніпропетровській обласній управі був створений кооперативний комітет. Згідно з тимчасовим положенням він створювався з метою, як зазначалося в положенні, “найбільшого спрямування творчих сил населення на відродження народного господарства, зруйнованого більшовицьким пануванням та війною, широкої підтрики прояв ініціативи та самодіяльності, та правового й господарського впорядкування кооперативних організацій області” [3]. Основним завданням, яке покладалося на комітет, була організація кооперативних товариств та їх об’єднань – кооперативних спілок. В комітеті повинні були бути представлені такі об’єднання: споживча кооперація, ремісничо-промислова, кредитна, сільськогосподарська, житлова кооперації [4]. Однією із найбільш розповсюджених форм кооперації була споживча. На території області створювалися споживчі товариства. Так, на 4 липня 1942 р. у Васильківському районі було 22 сільських споживчих товариства, до яких входило 444 мешканця району. Тоді ж, у липні 1942 р., в них проходили вибори правління [5].

Поряд із виконанням поставлених завдань окупаційна влада здійснювала і заходи, спрямовані на задовільнення потреб місцевого населення. Так, в одній із справ зберігається 118 заяв мешканців Просянської сільської управи із проханням про наділення їх земельними ділянками. На заявах є резолюції, які задовольняють ці прохання. В окремих справах зберігаються і списки тих, хто отримав землю [6]. При цьому деякі мешканці отримали землі більше, ніж вони просили. В архівних справах зберігається також багато заяв з іншими проханнями (про наділення дровами, вугіллям, хлібом, залізом та ін.). Прикладом може бути наступний документ (збережена орфографія автора.– В.К.): “До старости Просянської пос. управи від Рябченко Насті Заявление. Я все время работаю на элеваторе, имею 2-х маленьких дітей, топить не имею совершенно чем, а посему прошу Вас, будьте настолько добры не откажите в моей просьбе выписать немного угля – за что заранее благодарна”. І там же резолюція: “Выписать 200 кг”[7].

Допомогу селянам надавали і грошима, для чого був створений відповідний фонд. Так, в одній із справ зберігається список громадян Просянської сільської управи, яким була надана грошова допомога. У списку 8 чоловік, з яких 6 жінок та 2 чоловіки. Один з них отримав допомогу у розмірі 50 карбованців, ще один – 70 карбованців і 6 чоловік – по 100 карбованців [8]. Для того, щоб уявити, наскільки велика була ця допомога, слід врахувати, що максимальна заробітна платня у старости була 700 карбованців [9]. (в поліції трошки більше – від 720 до 810 карбованців).

Тобто можна сказати, що влада у своєму відношенні до населення використовувала не тільки кнут, а і пряник.

За свою працю селяни отримували винагородження. Як і до війни розрахунок визначався за трудоднями. Норми були встановлені у кількості 22 кг зерна за місяць. Заробітна платня, яка перевищувала вартість виданого зерна, виплачувалася грошима [10]. Для селян, у яких не було зерна після зими дозволялася його видача. Так у Васильківському районі у квітні 1942 р. розпорядженням головного агроному-начальника райсільгоспвідділу Васильківського району були встановлені такі норми: на одного працездатного, у якого є непрацюючі члени сім’ї – 800 г зерна за вихід, на працездатного, у якого нема непрацюючих членів сім’ї – 600 г, на підлітків (від 12 до 16 років) – 400 г [11].

Разом з тим і селяни несли певні повинності. Це і податок на землю, і податок на будівлі, і податок на утримання собак, і здача сільськогосподарської продукції. Хоча слід відзначити, що норми здачі неможна вважати занадто великими. У жовтні 1942 р. Васильківською районною управою був установлений план обов’язкових поставок картоплі із розрахунку 2 кг з однієї сотки землі, засадженої картоплею [12]. Норма здачі молока складала до березня 1942 р. 270 літрів на рік, а з березня 1942 р. – 720 літрів на рік з продуктивної корови [13]. У 1943 р. цей план був знижений до 650 літрів на рік [14].

Влада виконувала не тільки суто виробничі завдання, а замислювалася й про підготовку кадрів для сільського господарства. Про це свідчать об’яви про набір до Грушевської дворічної сільськогосподарської агрономічної школи [15], Апостолівської ремісничої школи [16]. При цьому в останній йдеться про те, що “учні забезпечуються стипендією та гуртожитком”. На залізничній станції Ерастівка П’ятихатського району працював сільськогосподарський технікум. Цікавим при цьому є те, що у сметі розходів на 1942 р. заплановані розходи і на поточний ремонт, і на навчальну практику, і на видання методичної літератури, і на навчальні екскурсії, і на науково-навчальні відрядження, і на придбання періодичних видань, і на обладнання студентських гуртожитків [17], тобто на багато з того, від чого через 60 років вимушені відмовляться деякі навчальні заклади України, або чекати допомоги “доброго дяді”.

Таким чином, досліджені матеріли дають можливість зробити певні висновки. Система організації сільськогосподарського виробництва на окупованих радянських землях мало чим відрізнялася від системи, яка була створена в СРСР ще в 30-ті роки. Разом з тим можна відзначити, що окупаційний режим характеризувався не тільки жорстокістю, а й прагматичним підходом, спробами задоволення потреб населення. А це в значній мірі змінює розповсюджені уявлення з історії нашої країни в розглядаємий період.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   29

Схожі:

Імені м. П. Драгоманова iconДрагоманова дошкільна освіта як складова системи безперервної освіти україни (1991 2006) науково-допоміжний бібліографічний покажчик київ 2007
Наукова бібліотека Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Імені м. П. Драгоманова iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Імені м. П. Драгоманова iconБібліографічний покажчик
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за 2000—2007 роки
Імені м. П. Драгоманова iconІмені М. П. Драгоманова
Наказом мон україни №1528 від 29. 12. 2014 р видання включено до Переліку наукових фахових видань України
Імені м. П. Драгоманова iconІсторія Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Извлечение из Манифеста об учреждении Министерств (8 сент. 1802)// спмнп, 1802–1825. – Т. – С. 1-4
Імені м. П. Драгоманова iconПрофесор Людмила Петрівна Вовк Біобібліографічний покажчик
України, доктора педагогічних наук, завідувача кафедри теорії та історії педагогіки Національного педагогічного університету імені...
Імені м. П. Драгоманова iconГуманістичні засади діяльності папи римського іоанна павла ІІ
Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова...
Імені м. П. Драгоманова iconБіобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018
Кафедраметодології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи
Імені м. П. Драгоманова iconОсвітньо-інформаційної політики
Я-77 Потенціал І ефективність освітньо-інформаційної політики. К.: Нпу імені М. П. Драгоманова
Імені м. П. Драгоманова iconКнига розрахована на широке коло наукових працівників, вчителів, студентів усіх тих, хто цікавиться історією національної педагогічної науки
Академік апн україни Микола Іванович Шкіль: Нарис про життя І діяльність. Бібліографічний покажчик праць до 70-річчя. – К.: Нпу імені...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка