Імені тараса шевченка



Скачати 436.86 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації15.04.2017
Розмір436.86 Kb.
ТипПротокол
  1   2   3


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Філософський факультет

П Р О Г Р А М А

додаткового випробування зі спеціальності

«історія філософії»

для вступників до аспірантури
Затверджено

вченою радою філософського факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка



Протокол № 12 від 24.06.2016 р.
Голова вченої ради філософського факультету

А.Є.Конверський

Київ – 2016
Укладачі: доктор філософських наук, професор Кононенко Т.П., доктор філософських наук, професор Александрова О.В., доктор філософських наук, професор Бичко І.В., кандидат філософських наук, професор Бугров В.А., кандидат філософських наук, доцент Бобошко Н.М, кандидат філософських наук, доцент Бокал Г.В., кандидат філософських наук, доцент Варениця О.П., кандидат філософських наук, доцент Кириченко М.С., кандидат філософських наук, доцент Труш Т.В.


ВСТУП
Історія філософії у сучасному колі української і світової розмислової культури. Характер та засоби збереження, осмислення і дослідження філософської спадщини. Внутрішні принципи самоорганізації історії філософії як науки. Формування сучасною філософією джерельної основи власної історії.

Періодизація історії філософії на тлі світового культурного процесу. Тяглість і неперервність філософської думки в історії. Проблеми узагальнень в історії філософії, спроб встановлення єдиного культурно-історичного знаменника. Історія філософії як непересічна царина набуття творчих і креативних ідей. Історіографія найвагоміших праць з історії філософії.


Література

Виндельбанд В. От Канта до Ницше. История Новой философии в ее связи с общей культурой и отдельными науками. – М., 1998.

Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. Кн. Первая. – СПб., 1993.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

Рорти Р. Историография философии: четыре жанра // Джохадзе И. Неопрагматизм Ричарда Рорти. – М., 2001. – С. 180-198.

Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. – СПб., 2000.


****

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г., Ярошовець В.І. Філософія як історія філософії: Підручник. – К., 2010.

Горський В.С. До питання про ідентичність історії філософії як науки // Наукові записки. – Т.25. Філософія та релігієзнавство – К., 2004. – С. 3-7.

Історія філософії. Підручник: У 2 т. /За ред. В.І. Ярошовця. – К., 2007, 2008.

Історія філософії. Словник. /За заг. ред. В.І. Ярошовця. – К., 2012.

Історія філософії: Підручник. /За ред. В.І. Ярошовця. – К., 2010.

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Т. 1. – К., 2009.

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Т. 2. – К., 2011.

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Т. 3. – К., 2013.


ФІЛОСОФІЯ СХОДУ
Історія філософії південної Азії

Ведичні витоки індійської філософії. Класичні даршани Індії: санкх’я, йога Патанджалі, вайшешика, ньяя, міманса. Скептицизм чарваки і локаяти, філософський зміст вчення джайністів. Філософія буддизму.


Історія філософії східної Азії
Специфіка філософської культури Китаю. Філософія конфуціанства (жуцзя), даосизму (даоцзя), моїзму (моцзя), і легізму (фацзя). Китайські неодаосизм та неоконфуціанство. Специфіка філософської культури Японії.

Середньовічна філософія ісламських та іудейських мислителів
Калям та головні теми філософських диспутів ісламського світу в Середньовіччі. Філософія аль-Кінді, аль-Фарабі, Ібн Сіни (Авіценни). Філософські вчення суфіїв: Ґазалі та Ібн Арабі. Перипатетизм ібн Рушда (Аввероеса). Специфіка філософської культури іудейського світу в Середньовіччі. Вчення Маймоніда (РаМБаМ).
Література

Аверроэс (Ибн Рушд) Опровержение опровержения. – К., 1999.

Аль-Газали Весы деяний и другие сочинения. – М., 2004.

Аль-Фараби Социально-этические трактаты. – Алма-Ата, 1973.

Васубандху. Энциклопедия буддийской канонической философии (Абхидхармакоша). – СПб., 2006.

Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури. – К., 1992.

Древнекитайская философия. Собр. текстов : В 2 т. – М., 1972–1973.

Завгородній Ю., Луценко Д. «Вайшешика-сутри» Канади (І. 1.1 - 48): переклад та історико-філософський коментар // Філософська думка. – 2006. – №6.

Завгородній Ю.Ю. Рецепція індійської філософії в Україні. – К., 2013.

Ибн Сина Книга знания: Избранные философские произведения. – М., 1999.

Капранов С.В. «Ісе моноґатарі» як пам'ятка японської релігійно-філософської культури доби Хейан. – К., 2004.

Капранов С.В. Сінто у соціокультурних трансформаціях ХІХ-ХХ століття. – К., 2014.

Маймонид. Путеводитель растерянных. – М., 2003.

Місце філософії в інтелектуальних традиціях Сходу / Ю.Ю.Завгородній, С.В.Капранов, К.В.Малахова, А.Ю.Стрелкова, О.А.Ярош. – К., 2013.

Стрєлкова А.Ю. Буддизм: філософія порожнечі. – К., 2015.
*****

Исаева Н.В. Шанкара и индийская философия. – М., 1991.

Кобзев А.И. Философия китайского неоконфуцианства. – М., 2002.

Махариши Патанджали. Йога-Сутра. Санскрит и пять вариантов перевода. – Х., 2002.

Радхакришнан С. Индийская философия. – СПб., 1994. – Т. 1-2.

Торчинов Е.А. Религии мира: Опыт запредельного. – СПб., 1998.

Фэн Ю-лань. Краткая история китайской философии. – СПб., 1998.

Чаттерджи С., Датта Д. Индийская философия. – М., 1994.

Чжуан-цзы. Ле-цзы. – М., 1995.

Шохин В.К. Школы индийской философии: Период формирования (IV в. до н. э. – II в. н. э.). – М., 2004.



АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Філософія досократичного періоду
Виникнення філософії у Стародавній Греції: соціально-економічні, політичні та культурні передумови.

Мілетська школа: Фалес (Талес), Анаксімандр, Анаксімен. Геракліт Ефеський. Піфагор (Пітагор) та піфагорейці. Елейська школа: Ксенофан, Парменід, Зенон. Емпедокл і Анаксагор. Левкіпп і Демокріт.



Антична філософія класичного періоду
Софісти. Протагор, Горгій: поворот до антропологічної проблематики.

Сократ: філософія як етика; проблема методу.

Платон: вчення про ідеї; «теорія» пізнання; вчення про душу; про призначення філософа. Арістотель: теоретико-пізнавальна та логічна проблематика; вчення про категорії; психологія. Метафізика: вчення про чотири причини, “чим бутність”, потенція, енергія, ентелехія.

Елліністично-римська філософія
Епікуреїзм: Епікур, Тит Лукрецій Кар. Стоїцизм: Зенон з Кітіона, Хрісіпп, Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. Скептицизм: Піррон. Секст Емпірик. Еклектизм: Цицерон, Варрон. Неоплатонізм: Плотін: вчення про три онтологічні іпостасі.
Література

Аврелій Марк. Наодинці з собою. Роздуми. – Л., 2007.

Антология кинизма. Фрагменты сочинений кинических мыслителей: Антисфен, Диоген, Кратет, Керкид, Дион. – М., 1996.

Антология мировой философии : В 4 т. – М., 1969. – Т. 1, ч. 1.

Аристотель. Сочинения : В 4 т. – М., 1976–1983.

Арістотель. Нікомахова етика. – К., 2002.

Арістотель. Політика. – К., 2003.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986.

Платон. Бенкет. – Л., 2005.

Платон. Держава. – К., 2005.

Платон. Діалоги. – Харків, 2008.

Платон. Собр. соч. : В 4 т. – М., 1990–1994.

Плотин. Космогония. – М., 1995.

Плотин. Эннеады : В 2 кн. – К., 1995–1997.

Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.

Сенека Луций Анней. Философские трактаты. – СПб., 2000.

Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія. – К., 2005.

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.

Фрагменты ранних греческих философов. – М., 1989. – Ч. 1.

Фрагменты ранних стоиков. – М., 1998.– Т. 1–2.

Хрестоматия по истории философии. От Лао-Цзы до Фейербаха. – М., 1998.
*****

Арним Г. История античной философии. – Изд. 2-е. – М., 2007.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1998.

Жмудь Л.Я. Пифагор и его школа. – Л., 1990.

Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. Становление греческой философии. – СПб., 2003.

Кессиди Ф.Х. Гераклит. – М., 1982.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранняя классика. – М., 1963.

Лурье С.Я. Демокрит: Тексты, перевод, исследования. – Л., 1970.

Маковельский А. О. Древнегреческие атомисты. – Баку, 1946.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Античность. – СПб., 1994.

Соневицький М. Історія грецької літератури. Рання доба. – Рим, 1970. – Т. 1.

Татаркевич В. Історія філософії. – Т. 1. Антична і середньовічна філософія. – Л., 2006.

Тихолаз А.Г. Геракліт. – К., 1995.

Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – СПб., 1996.

Шичалин Ю.А. История античного платонизма. – М., 2000.


ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ ТА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ
Патристика
Архетипи середньовічної свідомості. Бог і світ. Віра та розум. Дух. Одкровення. Апостольські отці. Отці апологети: Іустин Флавій, Татіан. Вчення Тертулліана. Капподакійський гурток. Вчення Августина Аврелія. Філософські погляди Северина Боеція. Розмисли Максима Сповідника та Іоанна Дамаскіна.

Схоластична філософія
Іоанн Скот Еріугена. Докази буття Бога у вченні Ансельма Кентерберійського. Вчення П’єра Абеляра. Філософія святого Франциска Ассізського та погляди Бонавентури. Філософсько-теологічне вчення Томи Аквінського. Філософія Іоанна Дунса Скота. Зміст філософських поглядів Роджера Бекона. Містичне вчення Мейстера Екхарта. Аввероїзм в філософії Середньовіччя. «Лезо» Вільяма Оккама. Філософський містицизм Григорія Палами. Філософське вчення Ніколи Кузанського.

Філософія доби Відродження
Творчість Данте Аліг'єрі та Франческо Петрарки в історії середньовічної філософії. Гуманізм доби Відродження (Марсіліо Фічіно, Піко делла Мірандолла). Натурфілософія доби Відродження (Дж. Бруно). Гуманістична концепція християнської філософії Еразма  Роттердамського. Утопічні проекти доби Відродження (Т.Мор, Т.Кампанелла). Творчість М. Монтеня. Містична філософія Я.Бьоме.
Література

Абеляр П. Історія моїх страждань. Листування Абеляра й Елоїзи. – Л., 2004.

Абеляр П. Теологические трактаты. – М., 1995.

Августин Аврелий (Блаженный). Энхиридион, или о вере, надежде и любви. – К., 1996.

Авґустин. Сповідь. – К., 1999.

Ансельм Кентерберийский. Сочинения. – М., 1995.

Антология мировой философии : В 4 т. – М., 1969. – Т. 1, ч. 2; Т. 2.

Антология средневековой мысли: Теология и философия европейского Средневековья : В 2 т. – СПб., 2002.

Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993.

Боецій Северин. Розрада від філософії. – К., 2002.

Боецій Аніцій Манлій Северин. Теологічні трактати. – Л., 2007.

Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 2000.

Данте Аліґ'єрі. Божественна комедія : Поема. – Х., 2006.

Данте Алигьери. Монархия. – М., 1999.

Иоанн Дунс Скот. Трактат о Первоначале. – М., 2001.

Максим Исповедник. Творения преподобного Максима Исповедника. – Кн. 1–2. – М., 1993.

Мейстер Экхарт. Духовные проповеди и рассуждения. – М., 1991.

Монтень М. Опыты : В 3 кн. – М., 1992.

Николай Кузанский. Соч. : В 2 т. – М., 1979.

Ориген. О началах. – СПб., 2007.

Петрарка Ф. Сочинения философские и полемические. – М., 1998.

Ранние отцы церкви. – Брюссель, 1988.

Тертуллиан. Избранные сочинения. – М., 1994.

Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К., 2003.

Фома Аквинский. Сумма против язычников. – Долгопрудный, 2000. – Кн. 1.
*****

Баумейстер А. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання – К., 2012.

Жильсон Э. Философия в средние века. От истоков патристики до конца XIV века. – М., 2004.

Пашук А. І. Нариси з історії філософії середніх віків. Академічний курс. – К., 2007.

Пінкерс Серве (Теодор) Джерела християнської моралі: її метод, зміст та історія – К.,  2013.

Татаркевич В. Історія філософії. – Т. 1. Антична і середньовічна філософія. – Л., 2006.




НОВА ФІЛОСОФІЯ XVI-XVIII СТОЛІТЬ
Феноменальність зародження Модерної філософської думки у Європі ХVІ ст.: схоластичний культурний простір; нова література, мистецтво і архітектура; географічні відкриття і колоніальні рухи; нова наука. Втілення основ нових форм мислення у філософії емпіризму: Ф.Бекон, Т. Гоббс, Д. Локк, Дж. Берклі, Д. Г’Юм.

Підстави новітньої раціоналістичної методології у філософській спадщині Р. Декарта та картезіанство. Філософія оказіоналізму: А.Гейлінкс і Н.Мальбранш. Філософія Б.Паскаля. Вияви зразків модерного філософування у теоретичній спадщині Б. Спінози і Г.В. Ляйбніца.



Філософія Просвітництва
Філософія європейського просвітництва у Британії (Кембріджські платоніки, парадигма теорії І. Ньютона), Франції (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Е. Конділь'як, Ж. Ламетрі, П. Гольбаха, Д. Дідро) та Німеччині (Х. Вольф, О. Баумґартен, Й. Гердер). Філософія історії Д.Віко.
Література

Английские материалисты XVIII в. : В 3 т. – М., 1967–1968.

Антология мировой философии : В 4 т. – Т. 2. – М., 1970.

Беркли Дж. Алкифрон, или Мелкий философ. – СПб., 1996.

Беркли Дж. Соч. – М., 1978.

Бэкон Ф. Соч.: В 2 т. – М., 1971–1972.

Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций. – М.; К., 1994.

Вольтер. Философские сочинения. – М., 1996.

Вольф Х. Метафизика // Христиан Вольф и философия в России. – СПб., 2001.

Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.

Гердер И.Г. Избр. соч. – М.; Л., 1959.

Гоббс Т. Бегемот. – К., 1996.

Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. – К., 2000.

Гоббс Т. Соч.: В 2 т. – М., 1989. – Т. 1.

Г'юм Д. Трактат про людську природу: Спроба запровадження експериментального методу міркувань про об'єкти моралі. – К., 2003.

Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К., 2000.

Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшуковувати істину в науках. – К., 2001.

Декарт Р. Соч.: В 2 т. – М., 1989 – Т. 1; 1994 – Т. 2.

Кондильяк Э. Соч.: В 3 т. – М., 1980–1982.

Лейбниц Г. Соч. : В 4 т. – М., 1982–1989.

Лок Д. Два трактати про врядування. – К., 2001.

Локк Д. Розвідка про людське розуміння : У 4 кн. – К., 2002.

Локк Д. Соч. : В 3 т. – М., 1985–1988.

Мальбранш Н. Про пошук істини. Міркування про природу людського розуму й спосіб, у який його слід використовувати, аби уникати заблудження в науках. – К., 2001. – Т. 1–2.

Паскаль Б. Думки про релігію. – Львів, 1995.

Паскаль Б. Мысли. – М., 1995.

Паскаль Б. Письма к провинциалу. – К., 1997.

Паскаль Б. Трактаты; Полемические сочинения; Письма. – К., 1997.

Рид Т. Исследование человеческого ума на принципах здравого смысла. – СПб., 2000.

Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты. – М., 1998.

Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або про принципи політичного права. – К., 2001.

Смит А. Теория нравственных чувств. – М., 1997.

Спиноза Б. Об усовершенствовании разума. – М.; Х., 1998.

Спиноза Б. Соч. : В 2 т. – Изд. 2-е, стер.– СПб., 2006.

Спиноза Б. Этика // Избранные произведения : В 2 т. – М., 1957. – Т. 2.

Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К., 2003.

Юм Д. Соч. : В 2 т. – М., 1966.

Фейербах Л. История философии нового времени от Бекона Веруламского до Бенедикта Спинозы // История философии : Собр. произв. : В 3 т. – М., 1974. – Т. 1.

*****


Асмус В. Ф. Декарт. – М., 2006.

Быховский Б.Э. Гассенди. – М., 1974.

Гусєв В.І. Західна філософія XVII–XVIII ст. – К., 1998.

Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV–XVII ст. – К., 1994.

Длугач Т.Б. Дени Дидро. – М., 1986.

Кочарян М.Т. Поль Гольбах. – М., 1978.

Кузнецов В.Н. Французский материализм XVIII века. – М., 1981.

Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия XVIII в. – М., 1986.

Кузнецов В. Н. Европейская философия XVIII века: Учеб. пособие. – М., 2006.

Михаленко Ю.П. Бэкон и его учение. – М., 1975.

Момджян Х.Н. Французское просвещение XVIII века. – М., 1983.

Панич О. О. Розвідки з історії скептицизму в британо-американській епістемології: монографія. Ч. 1 : Британська модерна філософія (Гоббс, Локк, Барклі, Х'юм, Рід). – Донецьк, 2007.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия. От истоков до наших дней. – СПб., 1996. – Кн. 3.

Себайн Дж.Г., Торсон Т.Л. Історія політичної думки. – К., 1997.

Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії: Від Декарта до Вітгенштайна. – К., 1998.

Стрельцова Г.Я. Паскаль и европейская культура. – М., 1994.

Субботин А.Л. Мандевиль. – М., 1986.

Татаркевич В. Історія філософії. – Т. 2. Філософія Нового Часу до 1830 року. – Л., 1999.



Філософія німецького ідеалізму
Докритична філософія І.Канта: природничо-наукова та метафізична проблематика. Філософія критичного періоду. «Критика чистого розуму». Практична філософія. «Критика практичного розуму». Поняття здатності судження. Антропологія І.Канта. Кантівське осмислення держави. Популяризація та «перші інтерпретації» кантівської філософії.

Система І.Г. Фіхте у її відношенні до критичної філософії. Поняття науковчення. Основні принципи науковчення. Місце практичної філософії в філософській системі Фіхте. Поняття «філософії історії». Ідея нації.

Філософія Ф.В.Й. Шеллінга. Система трансцендентального ідеалізму. Натурфілософія Шеллінга і проблема теоретичного природознавства. Співвідношення позитивної і негативної філософії. Особливості тлумачення проблеми свободи. Філософія міфології. Філософія одкровення.

Ранні праці Г.В.Ф. Гегеля. «Феноменологія духу» як вступ до філософської системи Гегеля. Основні принципи гегелівської теорії пізнання. «Наука логіки»: структура та основні проблеми. Структура філософії духу. Філософія права. Філософія історії. Предмет та поняття «історії філософії».

Антропологічний матеріалізм Л.Фоєрбаха. Проект нової філософії.

Філософія німецького романтизму
Історичні та соціальні передумови виникнення філософії романтизму. Філософія абсолютного ідеалізму Ф.Шлегеля. Філософія історії та філософія культури. Ґенеза філософських поглядів Новаліса. Філософія історії Новаліса. Естетично-містичний пантеїзм Гельдерліна.
Література

Виндельбанд В. Философия в немецкой духовной жизни ХІХ столетия. – М., 1993.

Гаман И. Г., Якоби Ф. Г. Философия чувства и веры. – СПб., 2006.

Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. – СПб., 1993.

Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. – СПб., 2000.

Гегель Г.В.Ф. Наука логики : В 3 т. – М., 1970–1972.

Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство. – К., 2000.

Гегель Г.В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

Гегель Г.В.Ф. Философия истории. – СПб., 1992.

Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., 1990.

Гегель Г.В.Ф. Философия религии : В 2 т. – М., 1976–1977.

Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук : В 3 т. – М, 1974–1977.

Кант И. Антропология с прагматической точки зрения. – СПб., 1999.

Кант И. Из рукописного наследия (материалы к «Критике чистого разума» Opus postumum). – М., 2000.

Кант И. Соч. : В 6 т. – М., 1963–1966.

Кант И. Трактаты и письма. – М., 1980.

Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

Кант І. Критика практичного розуму. – К., 2004.

Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука. – К., 2005.

Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. – СПб., 1997.

Кожев А. Введение в чтение Гегеля. – СПб., 2003.

Мислителі німецького романтизму. – Івано-Франківськ, 2003.

Новалис. Гейнрих фон Офтердинген. Фрагменты. Ученики в Саисе. – СПб., 1995.

Новалис. Гимны к ночи. – М., 1996.

Фейербах Л. История философии : В 3 т. – М., 1967.

Фейербах Л. Соч. : В 2 т. – М., 1995.

Фейербах Л. Сущность христианства. – М., 1965.

Фихте И.Г. Наставления к блаженной жизни. – М., 1997.

Фихте И.Г. Наукоучение 1801 года. – М., 2000.

Фихте И.Г. Речи к немецкой нации. – СПб., 2009.

Фихте И.Г. Соч. : В 2 т. – СПб., 1993.

Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М., 1997.

Шеллинг Ф.В. Философия искусства. – М., 1999.

Шеллинг Ф.В.Й. Идеи к философии природы как введение в изучение этой науки. – СПб., 1998.

Шеллинг Ф.В.Й. Ранние философские сочинения. – СПб., 2000.

Шеллинг Ф.В.Й. Система мировых эпох: Мюнхенские лекции 1827–1828 гг. в записи Эрнста Ласо. – Томск, 1999.

Шеллинг Ф.В.Й. Соч. : В 2 т. – М., 1987–1989.

Шеллинг Ф.В.Й. Философия откровения. – СПб., 2000.

Шеллинг Ф.В.Й. Философия мифологии. В 2 т. – СПб., 2013

Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика : В 2 т. – М., 1983.

Шлейермахер Ф. Речи о религии. – К., 1994.

Эстетика немецких романтиков: Сб. текстов. – СПб., 2006.


*****

Булатов М.А. Немецкая классическая философия. В 2 ч. – К., 2006.

Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма: Гельдерлин, Шлейермахер. – М., 1989.

Ґаєр М. Світ Канта: біографія. – К., 2007.

Історія філософії: підручник: у 7 т. Т. 4. Німецька філософія Нового часу / Д. Є. Прокопов, Н. М. Бобошко, В. А. Титаренко ; за ред. д-ра філос. наук, проф. В. І. Ярошовця. – К., 2013.

Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. – СПб., 1994.

Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – К.; Л., 2003.

Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала XIX века. – М., 1989.

Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. – К., 2006.

Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – К., 1974.


СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ
Класична та некласична парадигми філософування. Передумови формування сучасної (некласичної) філософії. Руйнування монологічності класичної філософії. Критика філософії Гегеля й обґрунтування нового розуміння філософії. Особливості сучасної філософії.

Позитивізм та другий позитивізм
О.Конт. Ідея філософії науки. Смисл поняття «позитивне». Три стадії розвитку. Принципи класифікації науки. Філософія Д.-С.Мілля. Основні положення вчення Г.Спенсера. Позитивістський еволюціонізм. Вчення Р.Авенаріуса та Е.Маха: життєвий ряд, інтроекція, принципова координація, досвід як єдина реальність та нейтральні елементи.

Неокантіанство
Формування неокантіанства. Марбурзька школа: Г.Коген, П.Наторп, Е.Кассірер. Трансцендентальний метод, тлумачення «речі-у-собі». Баденська (Фрайбурзька) школа: В.Віндельбанд, Г.Ріккерт, Е.Ласк. Методологія наукового дослідження. Філософія цінностей. Історико-філософська концепція В.Віндельбанда.

Неогегельянство
Ідея абсолюту Ф.Бредлі. Філософія держави Б.Бозанкета. Вчення Д.Мак-Таггарта. Історицизм Р.Д.Колінгвуда. Філософія духу, філософія практики та філософія історії Б.Кроче. Реальність як творчий розум Дж.Джентілле. Критичне та ірраціоналістичне тлумачення гегелівської діалектики: Р.Кронер, А.Ліберт. Французьке неогегельянство: Ж.Валь, О.Кожев, Ж.Іпполіт.

Філософія життя
А.Шопенгауер: чотириякий корінь закону достатньої підстави; вчення про світ. «Світ як воля й уявлення». Ф.Ніцше: вчення про людину; переоцінка всіх цінностей, воля до влади.

Академічна філософія життя: В.Дільтей, Г.Зіммель. Вчення про світогляд. Методологія історичного пізнання. Філософія культури О.Шпенглера. А.Бергсон: час і тривалість; інстинкт, інтелект та інтуїція, «творча» еволюція і поняття «життєвого пориву».



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Імені тараса шевченка iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
Імені тараса шевченка iconКонтекстуально-інформаційна модель Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Упродовж 2000 року в рамках ндр "Моніторинг та інформаційне моделювання змі" (керівник проф. Різун В. В.) здійснювалося дослідження...
Імені тараса шевченка iconРегламент роботи 23 лютого 2015 року
Мовчан Павло Михайлович – лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта»...
Імені тараса шевченка icon«З високим іменем Кобзаря» (до 50 річчя заснування Національної премії імені Тараса Шевченка) Бібліографічний список літератури Київ, 2011
Тараса Шевченка. Список складається з чотирьох розділів, а саме: законодавчі документи, матеріали про історію створення Національної...
Імені тараса шевченка iconПерсональний склад Вченої ради Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка За посадою
Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Імені тараса шевченка iconКалендар словесника: 2014 – рік Тараса Шевченка 14 – 15 березня 2013 року проведена міжрегіональна науково-практична конференція «Творчість Тараса Шевченка у світовому контексті»
Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, Всеукраїнської громадської організації...
Імені тараса шевченка iconКонкурсу дослідницьких робіт «Шевченко явище незбагненне» Напрямок: «Стежками долі Кобзаря»
Тараса Шевченка, осмислення та усвідомлення його ролі І місця у процесі самовизначення українців; дослідження фактів, що пов’язують...
Імені тараса шевченка iconЗагальноклубний творчий проект
Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України „Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження...
Імені тараса шевченка iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...
Імені тараса шевченка iconДніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка отримав ім’я поета в 1919 році, коли ще базувався в Києві І називався Перший державний драматичний театр урср
Тараса Шевченка з'явився п'ятиметровий пам'ятник молодому Кобзареві (скульптор Володимир Небоженко, архітектор Володимир Положій)....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка