Імені тараса шевченка



Скачати 436.86 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації15.04.2017
Розмір436.86 Kb.
ТипПротокол
1   2   3

Прагматизм
Ч.С.Пірс. Теорія сумніву-віри; метод науки, принцип Пірса. В.Джемс. Вчення про метод і «чистий» досвід. Тлумачення практики, теорія істини; релігійні погляди. Інструменталістська версія прагматизму Дж.Дьюї. Філософсько-освітні ідеї.
Література

Авенариус Р. Философия как мышление о мире сообразно принципу наименьшей меры сил. – Изд. 2-е, стер.: [репр. изд.]. – М., 2007.

Авенариус Р. Человеческое понятие о мире. – СПб., 1901.

Антология мировой философии в 4-х т. – Т.3. – М., 1971.

Бергсон А. Собрание сочинений в четырех томах. – М., 1992. – Т. 1.

Бергсон А. Творческая эволюция. – М., 1998.

Валь Ж. Несчастное сознание в философии Гегеля. – СПб, 2006.

Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. – М., 1995.

Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

Виндельбанд В. История Новой философии : В 2 т. – М., 2000.

Виндельбанд В. История философии. – К., 1997.

Дильтей В. Воззрение на мир и исследование человека со времен Возрождения и Реформации. – М., 2000.

Дильтей В. Описательная психология. – СПб., 1996.

Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах // Культурология. ХХ век : Антология. – М., 1995.

Дільтей В. Історія молодого Геґеля. Віндельбанд В. Відновлення геґельянства. – К., 2008.

Дьюї Дж. Моральні принципи в освіті. – Л., 2001.

Дьюи Дж. Реконструкция в философии. – М., 2001.

Джемс В. Прагматизм. Эбер М. Прагматизм, исследование его различных форм. Юшкевич П. О прагматизме. – К., 1995.

Джеймс У. Введение в философию. – М., 2000.

Джеймс У. Многообразие религиозного опыта. – М., 1993.

Джентиле Дж. Введение в философию. – СПб., 2000.

Зиммель Г. Избранное. Т.1. Философия культуры. – М., 1996.

Зиммель Г. Избранное. Т.2. Созерцание жизни. – М., 1996.

Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : В 2 т. – СПб., 1994.

Ипполит Ж. Логика и существование. – СПб., 2006.

Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. – СПб., 1997.

Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке. – М., 1998.

Кассирер Э. Познание и действительность. Понятие субстанции и понятие функции. – М., 2006.

Кассирер Э. Философия символических форм : В 3 т. – М.; СПб., 2002.

Кожев А.В. Введение в чтение Гегеля: Лекции по Феноменологии духа, читавшиеся с 1922 по 1939 г. в Высшей практической школе. – СПб., 2003.

Конт О. Дух позитивной философии. – СПб, 2001.

Кроче Б. Антология сочинений по философии. История. Экономика. Право. Этика. Поэзия. – СПб., 1999.

Мах Э. Анализ ощущений и отношение физического к психическому. – М., 2005.

Мах Э. Основные идеи моей естественно-научной теории познания и отношение к ней моих современников // Новые идеи в философии : Сб. – СПб., 1913. – № 2.

Міл Д. Про свободу. Роздуми про представницьке врядування. – К., 2001.

Наторп П. Кант и Марбургская школа // Наторп П. Избранные работы. – М., 2006.

Ницше Ф. Избр. произведения : В 3 т. – М., 1994.

Ніцше Ф. Повн. зібр. творів : У 15 т. – Л., 2004. – Т. 1.

Ницше Ф. Соч. : В 2 т. – М., 1990.

Ницше: Pro et Contra. – СПб., 2001.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра; Жадання влади. – К., 2003.

Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі. – Львів, 2002.

Пирс Ч.С. Избранные философские произведения. – М., 2000.

Пирс Ч. Начала прагматизма. – СПб., 2000.

Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. – М., 1998.

Риккерт Г. Философия жизни. – Киев, 1998.

Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские. – Мн., 1999. – т. 1. – 3.

Спенсер Г. Синтетическая философия. – К., 1997.

Шопенгауэр А. Афоризмы и максимы. – М.; Харьков, 1998.

Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. – М., 1992.

Шопенгауэр А. О воле в природе // Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. – М., 1993. – Т. 2.

Шопенгауэр А. О четверояком корне // Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. – М., 1993. – Т. 1.

Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории. Т. 1. Гештальт и действительность. – М., 1998.

Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории. Т. 2. Всемирно-исторические перспективы. – М., 1998.


*****

Блауберг И. И. Анри Бергсон. – М., 2003.

Кант и кантианцы. Критические очерки одной философской традиции. – М., 1978.

Коплстон Ф. От Фихте до Ницше. – М., 2004.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 4. От романтизма до наших дней. – СПб., 1997. – Гл. 9.

Фишер К. Артур Шопенгауэр. – СПб., 1999.



Філософія марксизму та неомарксизму
Марксове тлумачення людини істотою родовою. Економічно-філософські погляди К.Маркса. Осмислення категорій праця, практика та відчуження. Формаційний підхід в історичному дослідженні. Трансформація Марксового вчення у «наукову філософію» Ф. Енгельсом.

Франкфуртська школа соціальних досліджень. Концепція соціальної деструкції у неомарксизмі М.Горкгаймера та Т. Адорно. Теорія комунікативної дії Ю.Га́бермаса як засіб соціальної критики. Е.Фромм: екзистенційне прочитання філософії К.Маркса. Фрейдомарксизм Г.Маркузе. Д.Лукач: онтологічна інтерпретація марксизму. «Філософія надії» Е.Блоха: спроба виправдання утопії. Дискурсивна концепція ідеології Л.Альтюссера. Неомарксистський постмодернізм Ф.Джеймісона. Лаканомарксизм С.Жижека.


Літераура

Альтюссер Л. За Маркса. – М., 2006.

Адорно, Т. В. Негативная диалектика. – М., 2003.

Блох Э. Тюбингенское введение в философию. – Екатеринбург, 1997.

Блох Э. Принцип надежды // Утопия и утопическое мышление. – М.: Прогресс, 1991. – С. 49-78.

Габермас Ю. До реконструкції історичного матеріалізму. – К., 2014.

Габермас Ю. Роль філософії у марксизмі // Філософські студії. Спеціальний випуск журналу «Генеза». К., 1999. С. 84-89.

Джеймисон Ф. Марксизм и интерпретация культуры. – М., Екатеринбург, 2014.

Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 20.

Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 21.

Жижек, С. Возвышенный объект идеологии. – М., 1999.

Жижек Славой. Дражливий суб'єкт: відсутній центр політичної онтології. – К., 2008.

Лукач Д. Молодой Гегель и проблемы капиталистического общества. – М., 1987.

Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. – М., 1991.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 42.

Маркс К. Тези про Фейєрбаха // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 1.

Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. – М., 1975.

Маркузе Г. Одномерный человек. – М., 2003.

Маркузе Г. Разум и революция. Гегель и становление социальной теории. – СПб., 2000.

Фромм Э. Концепция человека у К.Маркса // Фромм Э. Душа человека. М., 1992. С. 375-414.

Фромм Э. Из плена иллюзий. Как я столкнулся с Марксом // Фромм Э. Душа человека. М., 1992. С. 299-374.

Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – СПб, 2000.

Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика Просвещения. М.; СПб, 1997.


*****

Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія комуністичної утопії. – К., 1999.

Кушаков Ю.В. Чи є вихід із кризи, або як нам бути з марксизмом? // Філософські студії Київського університету. – К., 1995. – Вип.1. – С. 3-35.

Михайлов И.А. Макс Хоркхаймер. Становление Франкфуртской школы социальных исследований. Ч. 1: 1914-1939 гг. – М., 2008.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.



Фрейдизм та неофрейдизм
Філософські витоки психоаналітичних ідей. Концепція психоаналізу З.Фрейда. Онтологія несвідомого. Структура особистості. Філософські інтерпретації вчення З.Фрейда: неофрейдизм, екзистенційна психологія, структурний психоаналіз. Спадщина Фрейда і неофрейдисти. Гуманістичний психоаналіз Е.Фромма: концепція нової людини та «здорового суспільства». «Аналітична психологія» К.Юнга: колективне несвідоме.
Літераура

Лакан Ж. Функция речи и поле речи и языка в психоанализе. – М., 1995.

Фрейд 3. Психоанализ. Религия. Культура. – М., 1992.

Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. призведений. – М., 1989.

Фрейд З. Тотем и табу. – М., 2006.

Фройд З. Вступ до психоаналізу : Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками. – К., 1998.

Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1995.

Фромм Э. Величие и ограниченность теории Фрейда. – М., 2000.

Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

Фромм Э. Иметь или Быть? Психоанализ и религия. Искусство любить. Исследование природы любви. – К., 1998.

Фромм Э. Миссия Зигмунда Фрейда: Анализ его личности и влияния. – М., 1996.

Хорни К., Фромм Э. Психоанализ и культура : Изб. тр. – М., 1995.

Юнг К.Г. Душа и миф: шесть архетипов. – К., 1997.

Юнг К.Г. Критика психоанализа. – СПб., 2000.

Юнг К.Г. Либидо, его метаморфозы и символы. – СПб., 1994.

Юнг К.Г. Психология бессознательного. – М., 1994.


*****

Бабосов Е. М. Эрих Фромм. Серия: Мыслители XX века. – Мн., 2009.

Браун Дж. Психология Фрейда и постфрейдисты. – М.; К., 1997.

Левчук Л.Т. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика. – К., 2002.

Старовойтов В.В. Современный психоанализ: основные школы и направления развития. – М., 2013.

Неопозитивізм, постпозитивізм, аналітична філософія
Філософія логічного атомізму Б.Рассела. Проект аналітичної філософії Л.Вітгенштейна. Неопозитивізм («третій позитивізм»). Віденське коло: М.Шлік, О.Нейрат, К.Гедель, Р.Карнап. Філософські погляди К.Поппера. Методологія дослідницьких програм І.Лакатоса. Методологічна концепція Т.Куна. Концепція «розуміння» Ст.Тулміна. Методологічний анархізм П.Фейєрабенда.

Ключові ідеї аналітичної філософії: У.Куайн, Н.Гудмен, Р.-В. Селларс. Структура аналітичних дисциплін. Застосування аналітичного методу в етиці Е.Мура. «Теорія мовленнєвих актів» Дж.Остіна. Проблема свідомості в сучасній аналітичній філософії: Д.Деннет, Дж.Серл, Ґ.Патнем, Г.Райл та ін.


Література

Аналитическая философия: становление и развитие : Антология / Под ред. А. Ф. Грязнова. – М., 1998.

Віттгенштайн Л. Tractatus logico-philosophicus; Філософські дослідження. – К., 1995.

Витгенштейн Л. Философские работы. – М., 1994.

Карнап Р. Значение и необходимость. – М., 1959.

Карнап Р. Философские основания физики: введение в философию науки. – Изд. 3-е, стер. – М., 2006.

Гудмен Н. Факт, фантазия и предсказание. Способы создания миров. Статьи. – М., 2001.

Дамміт М. Логічні основи метафізики. – К., 2001.

Куайн У.В.О. Слово и объект. – М., 2000.

Кун Т. Структура наукових революцій. – К., 2001.

Мур Дж. Э. Природа моральной философии. – М., 1999.

Мур Дж. Э. Принципы этики. – М., 1984.

Остин Дж.Л., Стросон П.Ф., Грайс Г.П., Хомский Н., Катц Дж. Философия языка. – М., 2004.

Остин Дж. Как производить действия при помощи слов. Смысл и сенсибилии. – М., 1999.

Патнем Г. Розум, істина й історія. – К., 2003.

Патнэм Х. Философия сознания. – М., 1999.

Поппер К. Логика научного исследования. – М., 2005.

Поппер К. Открытое общество и его враги. – К., 2005. – Т. 1–2.

Райл Г. Понятие сознания. – М., 2000.

Рассел Б.А.У. Человеческое познание, его сфера и границы. – К., 2001.

Рассел Б. Философия логического атомизма. – Томск, 1999.

Решер Н. Взлет и падение аналитической философии // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998. – С.454-465.

Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

Фейерабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории познания. – М., 2007.


*****

Боррадори Дж. Американский философ беседует с Куайном, Дэвидсоном, Патнэмом, Нозиком, Данто, Рорти, Кэйвлом, МакИнтайром, Куном. – М., 1998.

Грязнов А. Ф. Аналитическая философия. – М., 2006.

Крафт В. Венский кружок. Возникновение неопозитивизма. – М., 2003.

Пассмор Дж. Сто лет философии. – М., 1998.

Франк Ф. Дж. Философия науки. Связь между наукой и философией. – Изд. 2-е. – М., 2007.



Релігійна філософія ХХ століття
Філософія неотомізму: передумови формування, періодизація та головні різновиди. «Класичний (екзистенційний) неотомізм»: Ж.Марітен, Е.Жильсон. Антропологічна переорієнтація неотомізму: філософсько-антропологічне вчення К.Войтили. Християнський еволюціонізм П.Тейяра де Шардена. «Філософія конкретності» Г.Марселя.

Головні принципи філософії персоналізму. Американський персоналізм: Б.Боун, Дж.Хауісон, Е.Брайтмен. Особливості французького персоналізму: Ж.Лакруа, Ж.-М.Доменак, П.Рікер. Філософія особистості Е.Муньє. Діалогічний персоналізм М.Бубера. Протестантська теологія та філософія: діалектична теологія К.Барта; екзистенційна теологія П.Тілліха: пошуки нового філософсько-релігійного синтезу.
Література

Барт К. Очерк догматики: Лекции, прочитанные в Университете Бонна в летний семестр 1946 года. – СПб., 1997.

Бохенський Ю. Духовна ситуація часу // Вісник Національної академії наук України. – 1997. – № 11-12. – С. 71-77.

Бохенский Ю. М. Современная европейская философия. – М., 2000.

Бубер М. Два образа веры. – М., 1995.

Бубер М. Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням. – К., 2012.

Войтыла К. Личность и поступок. Антропологическое исследование. – М., 2003.

Жильсон Э. Избранное. Т. 1. Томизм. Введение в философию Св. Фомы Аквинского. – М.; СПб., 2000.

Жильсон Э. Философ и теология. – М., 1995.

Жильсон Э. Избранное: Христианская философия. – М., 2004.

Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

Маритен Ж. Знание и мудрость. Религия и культура. О христианской философии. Фома Аквинский, апостол современности. – М., 1999.

Маритен Ж. Краткий очерк о существовании и существующем // Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994. – С. 24-51.

Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994.

Марсель Б. Быть и иметь. – Новочеркасск, 1994.

Марсель Г. Опыт конкретной философии. – М., 2004.

Марсель Г. Homo viator. Пролегомени до метафізики надії. – К., 1999.

Мунье Э. Манифест персонализма. – М., 1999.

Мунье Э. Персонализм. – М., 1993.

Тейяр де Шарден П. Божественная Среда. – М., 1994.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 2001.

Тиллих П. Избранное: теология культуры. – М., 1995.



Феноменологія

Феноменологія Е. Гуссерля. Проект «філософії як строгої науки». Головні поняття трансцендентальної феноменології. Переорієнтація феноменологічних досліджень Е.Гуссерля в бік історизму. Поняття «життєсвіт».

Феноменологічна психологія Ж.-П. Сартра. Синтез екзистенційно-феноменологічних ідей у філософії М. Мерло-Понті: феноменологія тілесності.
Література

Гуссерль Е. Декартові розмірковування. Розмірковування перше // Філософські студії. Спеціальний випуск журналу “Ґенеза”. – 1999. – С. 79-96.

Гусерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки. – К., 2009.

Гуссерль Е. Криза європейських наук и трансцендентальна феноменологія // Філософська думка. – 2002. – № 3. – С. 134-149.

Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии. – М., 1994.

Гуссерль Э. Картезианские размышления. – СПб., 1998.

Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология: Введение в феноменологическую философию. – СПб., 2004.

Гуссерль Э. Логические исследования. – Киев, 1995.

Гуссерль Э. Философия как строгая наука. – Новочеркасск, 1994.

Мерло-Понті М. Видиме й невидиме: З робочими нотатками. – К., 2003.

Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття. – К., 2001.

Сартр Ж.-П. Воображаемое. Феноменологическая психология воображения. – СПб., 2001.


*****

Вальденфельс Б. Вступ до феноменології. – К., 2002.

Вдовина И.С. Феноменология во Франции (историко-философские очерки). – М., 2009.

Кошарний С.О. Феноменологічна концепція філософії Е. Гусерля: критичний аналіз. – К., 2005.

Прехтль П. Введение в феноменологию Э.Гуссерля. – Томск, 1999.

Екзистенційна філософія
Джерела екзистенційної традиції філософування. С.К’єркегор: відкриття екзистенції. Тлумачення категорій віри, вибору і свободи. «Діалектика абсурду». Критерії розрізнення екзистенційної філософії. Фундаментальна онтологія М.Гайдеґґера. Dasein як специфічно людське буття. Мова як «дім буття». Екзистенційна філософія К.Ясперса. Поняття «межові ситуації».

Французький екзистенціалізм. Філософія свободи Ж.-П.Сартра. Філософія А.Камю: життя в «абсурді» і проблема «бунту». Позитивний екзистенціалізм Н.Аббаньяно. Критика поглядів Ж.-П. Сартра, М.Гайдеґґера та К.Ясперса. Екзистенціалізм як філософія можливого. «Філософія людини» Міґеля де Унамуно.


Література

Аббаньяно Н. Структура экзистенции. Введение в экзистенциализм. Позитивный экзистенциализм и другие работы. – СПб, 1998.

Больнов О. Ф. Философия экзистенциализма. Философия существования. – СПб., 1999.

Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Л., 2007.

Камю А. Вибрані твори : У 3 т. – Х., 1996–1997.

Камю А. Сторонній: Повість. Чума: Роман. Падіння: Повість. – К., 1991.

Киркегор С. Наслаждение и долг. – К., 1994.

Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

Кьеркегор С. Повторение. – М., 1997.

Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології. – К., 2001.

Сартр Ж.-П. Дороги свободы : В 3 т. – Х., 1997.

Сартр Ж.-П. Нудота. Мур. Слова. – К., 1993.

Сартр Ж.-П. Проблема метода. – М., 1994.

Сартр Ж.-П. Пьесы. – М., 1967.

Сартр Ж.-П. Ситуации. – М., 1997.

Тиллих П. Киркегор как экзистенциальный мыслитель // Тиллих П. Избранное: теология культуры. – М., 1995. – С. 455-458.

Унамуно, М. О трагическом чувстве жизни у людей и народов; Агония христианства. – К., 1997.

Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.

Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1998.

Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

Хайдеггер М. Пролегомены к истории понятия времени. – Томск, 1998.

Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М., 1993.

Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. – М., 1991.

Хайдеггер М. Феноменология и трансцендентальная философия ценности. – К., 1996.

Шестов Л. Киргегард и экзистенциальная философия. – М., 1992.

Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. – СПб., 2000.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.
*****

Бохенский Ю. М. Современная европейская философия. – М., 2000.

Єрмоленко В. Dasein Гайдеґґера: від сущого до буття // Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. – К., 2011. – Т. 2. – С. 20–21.

Коплстон Ф. История философии. XX век. – М., 2002.

Пассмор Дж. Сто лет философии. – М., 1998.

Хабермас Ю. Хайдеггер, творчество и мировоззрение // Историко-философский ежегодник. 1989. – М., 1989.



Філософська антропологія, філософська герменевтика
Антропологічний поворот М.Шелера. Тлумачення людини: А.Гелен та Г.Плеснер. Культура як «життєвий стиль» Е.Ротгакер. Людина як «культурна істота»: М.Ландман.

Герменевтичні пошуки М. Гайдеґґера: герменевтичне коло. Філософська герменевтика Г.-Г. Гадамера. Герменевтика як метод гуманітарних наук і як вчення про буття. Мова як носій розуміння. Герменевтична феноменологія П.Рікера. Універсальне значення герменевтики в гуманітарних науках.


Література

Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.

Гадамер Г.-Г. Істина і метод. Т. 1 : Герменевтика І: Основи філософської герменевтики. – К., 2000.

Гадамер Г.-Г. Істина і метод. Т. 2 : Герменевтика II : доповнення. Покажчики. – К., 2000 .

Ґадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика : Вибрані твори. – К., 2001.

Гелен А. О систематике антропологии // Проблема человека в западной философии. – М., 1988. – С. 152-201.

Плеснер Х. Ступени органического и человек: Введение в философскую антропологию. – М., 2004.

Проблема человека в западной философии: Переводы. – М., 1988.

Рикер П. Время и рассказ. – М., 2000. – Т. 1–2.

Рикер П. Герменевтика. Этика. Политика. – М., 1995.

Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике. – М.,1005.

Рікер П. Історія та істина. – К., 2001.

Рікер П. Сам як інший. – К., 2002.

Шелер М. Избранные произведения. – М., 1994.

Шелер М. Ресентимент в структуре моралей. – СПб., 1999.
*****

Герменевтика и деконструкция. – СПб., 1999.

Головко Б.А. Філософська антропологія. – К., 1997.

Гуревич П.С. Философская антропология. – М., 1997.

Кошарний С.О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е. Гуссерль). – К., 1992.

Рьод В. Шлях філософії: XIX-XX століття. – К., 2009.

Философы Франции: словарь. – М., 2008.

Структуралізм/постструктуралізм
Структурна лінгвістика Ф. де Соссюра як основа структуралізму. Російська школа формалізму: «морфологія казки» В.Проппа; теорія мовленнєвих актів Р.Якобсона. К.Леві-Строс: методологія культурно-антропологічних досліджень. Концепція структурного психоаналізу Ж.Лакана. Р.Барт: структуралізм як діяльність. Структуралістська методологія М.Фуко.

Обмеженість структуралізму та його критика П. Рікером. Самокритика структуралізму у постструктуралізмі: зміна категоріального апарату та філософських настанов. «Текстоцентризм» Р.Барта. Постструктуралістські погляди Ж.Лакана. М.Фуко: від «епістем» до «дискурсу» та «дискурсивних практик». Теорія інтертекстуальності Ю.Крістєвої.


Література

Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М., 1994.

Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры. – М., 2000.

Барт Р. Фрагменти мови закоханого. – Львів, 2006.

Барт Р. S/Z. – М., 2001.

Кристева Ю. Избранные труды: Разрушение поэтики. – М., 2004.

Кристева Ю. Самі собі чужі. – К., 2004.

Кристева Ю. Полілог. – К., 2004.

Лакан Ж. Инстанция буквы в бессознательном или судьба разума после Фройда. – М., 1997.

Лакан Ж. Семинары. – М., 1998. – Кн. 1–2.

Лакан Ж. Функция речи и поле речи и языка в психоанализе. – М., 1995.

Леви-Строс К. Мифологики : В 4 т. – М.; СПб., 1999. – Т. 1.

Леві-Строс К. Міт і значення // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С. 343–356.

Леві-Строс К. Первісне мислення. – К., 2000.

Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 2000.

Пропп В.Я. Морфология волшебной сказки. – М., 2003.

Рикер П. Конфликт интерпретаций. – М., 2002.

Сосюр Ф.де. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.

Якобсон Р. Избранные труды. – М., 1985.
*****

Декомб В. Современная французская философия. – М., 2000.

Дьяков А.В. Философия постструктурализма во Франции. – Москва - Нью-Йорк - Санкт-Петербург, 2008.

Пассмор Дж. Современные философы. – М., 2002.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. – К., 1998.

Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. – М., 2000.



Філософія постмодернізму
Французький постмодернізм. Трансцендентальний емпіризм Ж.Дельоза. Ж.Дельоз, Ф.Гваттарі: філософія як мистецтво конструювання концептів. Деконструкція Ж.Дерріда. Концепція метанаративів Ж.-Ф.Ліотара. Теорія симулякрів Ж. Бодрійяра. Критика індивідуалізму Ж. Ліповецьки. «Суспільство спектаклю» Гі Дебора. Критичний постмодернізм А.Бадью. Філософія гедонізму М.Онфре. Анти-філософія та контр-історія філософія.

Американський постмодернізм: неопрагматизм Р.Рорті; постмодерний неомарксизм Ф.Джеймісона. Італійський постмодернізм: У.Еко, Дж.Ваттімо. Поп-філософія С. Жижека. Філософське осмислення сучасності Дж. Агамбена.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Імені тараса шевченка iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
Імені тараса шевченка iconКонтекстуально-інформаційна модель Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Упродовж 2000 року в рамках ндр "Моніторинг та інформаційне моделювання змі" (керівник проф. Різун В. В.) здійснювалося дослідження...
Імені тараса шевченка iconРегламент роботи 23 лютого 2015 року
Мовчан Павло Михайлович – лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта»...
Імені тараса шевченка icon«З високим іменем Кобзаря» (до 50 річчя заснування Національної премії імені Тараса Шевченка) Бібліографічний список літератури Київ, 2011
Тараса Шевченка. Список складається з чотирьох розділів, а саме: законодавчі документи, матеріали про історію створення Національної...
Імені тараса шевченка iconПерсональний склад Вченої ради Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка За посадою
Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Імені тараса шевченка iconКалендар словесника: 2014 – рік Тараса Шевченка 14 – 15 березня 2013 року проведена міжрегіональна науково-практична конференція «Творчість Тараса Шевченка у світовому контексті»
Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, Всеукраїнської громадської організації...
Імені тараса шевченка iconКонкурсу дослідницьких робіт «Шевченко явище незбагненне» Напрямок: «Стежками долі Кобзаря»
Тараса Шевченка, осмислення та усвідомлення його ролі І місця у процесі самовизначення українців; дослідження фактів, що пов’язують...
Імені тараса шевченка iconЗагальноклубний творчий проект
Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України „Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження...
Імені тараса шевченка iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...
Імені тараса шевченка iconДніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка отримав ім’я поета в 1919 році, коли ще базувався в Києві І називався Перший державний драматичний театр урср
Тараса Шевченка з'явився п'ятиметровий пам'ятник молодому Кобзареві (скульптор Володимир Небоженко, архітектор Володимир Положій)....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка