Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності



Сторінка4/8
Дата конвертації19.01.2018
Розмір1.73 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Зима-чарівниця

Посміхається зима-чарівниця. Її доньки, сніжинки, кружляють у веселому танку і тихенько опускаються на мовчазні дерева. Вони пишаються своїм зимовим вбранням.

Дрімає земля під пухнастою теплою ковдрою. Виблискує проти сонця кришталевим сяйвом річка. А над нами пропливають замріяні хмарки. Здається, ми потрапили у чарівну зимову казку.

Учні люблять уроки мислення, на яких вони відкривають нові сторінки природи, із задоволенням запрошують до себе «золотокосу осінь» чи «квітучу весну», «чарівну зиму» чи «тепле літечко». Все це допомагає створити образ, який змушує дітей фантазувати, уявляти, спонукає до активної мовленнєвої діяльності: описати картини природи, назвати іменники, охарактеризувати їх прикметниками, дібрати дієслова, скласти речення. Нові слова школярі вносять до своїх тематичних словничків «Пори року». Наприклад, «Зимовий словничок».

На основі побаченого в природі вчителі навчають дітей складати діалоги на тему: «Краплинка і листочок», «Хмаринка і квіточка», «Метелик і яблунька», «Бджілка і квіточка», «Шпак і Горобчик».

Словесна творчість – це складний процес, який активізує розумову і психічну діяльність школяра. «Дитина навчиться складати твір тільки за умови, коли кожне слово перед нею – як готова цеглинка, якій заздалегідь приготовлене місце», – писав В.О. Сухомлинський. Пам’ятаючи його настанови, учителі ведуть своїх вихованців до лісу, на берег річки, в поле, щоб знайти такі «цеглинки», щоб не згас вогник творчості у дитячих душах, щоб, побачивши і переживши незвичайну красу природи, учні могли передати свої почуття, думки, переживання.

Після однієї з екскурсій до весняного лісу і спостереження за змінами у природі третьокласники створили такі мініатюри на тему «У весняному лісі»:




Природа пробуджується, оживає, буяє ніжною зеленню. Тягнеться до сонця своїми рученятами провісник весни – пролісок. Розкриває свої оченята ряст. Усміхається ніжна фіалочка. Квіти, діти весни, прикрашають землю різнобарвним килимом.



На блакитній хмаринці прилинула зеленокоса весна. Скинув сонний ліс кришталеві пута зими. Простягнув до сонця свої оголені віти. Лісову тишу наповнив срібноголосий пташиний спів.




Лагідне сонячне проміння торкнулося верхівок сонних дерев. Загомоніло, завирувало життя в лісі. Розпустилися на деревах бруньки – немовлята. М’яка молода травичка зеленим килимом вкрила землю.
На уроках мислення школярам подобаються різні види творчої діяльності. Вони пишуть твори-описи на основі узагальнення особистих вражень. У цьому їм допомагають завдання, підготовлені учителем:

        • Розкажіть, про що мріють вербички біля річки.

        • Спіймайте у долоньку сніжинку, розкажіть про свої враження.

        • Простежте за польотом сніжинки.

      • Що нагадує вам снігопад?

Учні роблять словесні описи, змальовуючи, наприклад, шурхіт осінніх листочків, шум весняного струмочка, спів шпачка, квітучий сад.

Складання сенканів також їм до вподоби.

Весна

Тепла, привітна

Прилинула, розбудила, заквітчала.

Мені подобається вона.

Життя.

Учні працюють над загадками, прислів’ями, народними прикметами, читають вірші, співають, слухають музику, інсценізують казки В.О. Сухомлинського, українські народні та свої власні. Кінцевим результатом такої роботи є збірки дитячих казок, оповідань, віршів, які потім використовуються на різних уроках, годинах спілкування, святах, батьківських зборах та друкуються на сторінках дитячих газет.

Одним із шляхів розвитку творчої активності учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження інтерактивних форм і методів навчання.

На уроках української мови вчителі починають роботу з найпростіших творчих завдань, поступово переходячи до більш складних.

Наприклад, написання міні-твору за опорними словами та словосполученнями.

Перші вісники весни

(Малі, тендітні, ніжні, усміхнене, раділо, сміливі, сонна, прокинулись, засиніли, стрепенулись; квіти – душа землі, радісна усмішка);


  • твору-опису на основі узагальнення особистих вражень

(Уявіть, що у вас у руках пензлик, опишіть свою улюблену квітку; літній вечір, осінній дощ);

  • твору-міркування «Чому я люблю твори Т.Г.Шевченка» за даним початком та опорними словами (я міркую, отже, на мою думку, таким чином). Я люблю твори Великого Кобзаря, тому що …

  • твору-роздуму за опорними словами «О мово моя, душа голосна України», використовуючи всі види речень за метою висловлювання та вводячи в текст усі запропоновані слова: співуча, мелодійна, колискова, пишатися, пісня, вірші, спілкуватися, минуле;

  • опису природи на основі власних спостережень і прочитаного за поданим планом.

Літній ранок

План

1. Схід сонця.



2. Прокидаються птахи.

3. Природа в очікуванні літнього дня.

Перед написанням твору зачитується оповідання В.О. Сухомлинського «Літній ранок», проводиться робота над його змістом, добираються слова, які можуть бути використані у дитячих описах.

Творчі вправи і завдання з української мови передбачають перенесення засвоєних знань і навичок у нові, нестандартні умови. Виконуючи їх, учні опановують уміння, що вимагають гнучкості мислення і творчого підходу. Вони вчаться любити й цінувати рідне слово, збагачують словниковий запас, удосконалюють власне зв’язне мовлення. Це пробуджує фантазію й уяву, прагнення творити.

Учителі початкових класів пропонують школярам такі вправи для роботи зі словом:


  • утворити нові слова, додаючи новий звук (рак – грак, рано – ранок);

  • утворити нові слова, додаючи склад (во – да, ля, на, ли, гонь);

  • скласти слово з розрізнених літер: и, ш, т, о, з (зошит);

  • ігри: «Розсипаночка» (зібрати з літер слова й записати (и, в, н, а, д – диван);

  • «Розплутай клубочок» (зібрати зі складів слова і записати їх);

  • «Чарівний ланцюжок» (знайти слова й записати їх: температура-діолень);

  • знайти слово в слові (ведмідь – мідь);

  • граматична арифметика (ди – м + тин + а дитина);

  • цікаві хвилинки (пояснити вислови: Або пан або пропав. Вийти сухим з води);

  • «З’їж слово» (скоротити речення до трьох слів. Бабуся якось увечері спекла смачний пиріг);

  • «Продовж фразу» (Скочив зайчик… Жив собі…);

  • «Моє запитання – твоя відповідь» (швидко відповісти «що це? хто це?» Пухнаста, руда, хитра – хто?);

  • «Редактор» (вставити загублені літери На _ороді дов_ий вус. За_убив його _арбуз);

  • «Фоторобот» (робота в групах: опис сусіда по парті, використовуючи слова з довідок);

  • добір синонімів, антонімів, робота над фразеологізмами;

  • використання вправ «Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Павутинка», «Займи позицію», розгадування ребусів, диференціювання завдань, проблемні ситуації.

Учителі підбирають такі види роботи, що залучають дітей до пошуку, винахідливості, збуджують бажання перемогти, стимулюють дитячу творчість.

Для того, щоб учні могли самостійно писати твори, вони організовують накопичення літературного матеріалу. Для цього школярі оформляють зошити «Мовна скарбничка» (3-4 кл.), куди записуються поетичні описи, порівняння, влучні висловлювання, фразеологізми, народні прислів’я, розподілені за окремими темами.

На уроках читання у початкових класах розвивальні творчі вправи спонукають учнів до мовленнєвої діяльності, заохочують до роздумів, уважного ставлення до підібраного слова, виконання нестандартних завдань, пробуджують віру у власні сили і творчі можливості.

Вони мають велике значення для розвитку мовлення і мислення учнів; активізують та збагачують їх словниковий запас; привчають проводити аналітико-синтетичну роботу над словами та реченнями; поліпшують фонематичний слух.

На уроках читання вчителі початкових класів використовують різноманітні види роботи, які сприяють не тільки розвиткові техніки читання, розумової діяльності, а й розвиткові творчих здібностей дітей. Це робота над деформованим текстом, складання прислів’їв із двох його частин, вправи «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Доповни риму», «В комп’ютерній, театральній, інформаційній студіях», ігри «Розвідники» (знайти у тексті порівняння і пояснити, що хотів автор ними підкреслити), робота в групах (скласти власну розповідь, яка підтверджувала б головну думку прочитаного), поетичні хвилинки (читання учнями віршів, підібраних до даної теми, які написали поети, та власних доробків), хвилинки-цікавинки (учні підбирають цікавий матеріал з теми і повідомляють його на уроці), складання плану до твору, переказування за даним планом, робота над деформованим віршем, анкетування.

Ось який асоціативний кущ до уроку позакласного читання «Добро творити на землі людині лиш дано» (за творами Василя Олександровича Сухомлинського) створили четвертокласники.



полотно 22

Закінчується робота вправою «Мікрофон». Учням пропонується завершити думку:

Добро – це… (вміння поступитися власними інтересами заради блага інших людей).

Добра людина схожа… (на сонечко, яке всіх вміє зігріти своєю любов’ю, теплом, ласкою, щирістю, щедрістю, турботою).

Кінцевим результатом такого уроку може бути написання творів на одну з тем: «Добро врятує світ», «Добро і доброта».

Уроки позакласного читання дають можливість розширити читацький кругозір учнів, виробити вміння застосовувати знання, отримані на уроках. Вони не передбачають поглибленої роботи над виробленням навичок читання. Їх завдання – з’ясування читацьких вражень, розвиток самостійності, роздумів, оцінювань, суджень, творчості.

Твори В.О. Сухомлинського спонукають до роздумів, розкривають перед учнями красу рідного краю, вчать людяності й мудрості, дають змогу бути співучасниками різних подій. Саме тому на матеріалах його оповідань учитель Роскос Л.І. підготувала посібник творчих завдань для самостійної роботи учнів. Ці завдання допомагають:


  • розвивати творчу особистість;

  • запалити в дитячих серцях вогник допитливості, творчості;

  • навчитися висловлювати свої думки, не ображаючи інших;

  • формувати найкращі людські риси, бажання і вміння бачити і творити красу і добро;

  • отримувати почуття радості й задоволення від своєї творчої праці.

Подаємо зразок завдань до оповідання «А серце тобі нічого не наказало».
Андрійко прийшов зі школи й побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.

  • А тата відвезли в лікарню, – каже мати. – Занедужав батько.

Вона ждала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний.

Мати великими очима дивилась на Андрійка.



  • А нам завтра до лісу йти, – каже Андрійко. – Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о восьмій ранку.

  • Та й куди ж ти підеш завтра ?

  • До лісу… як наказала вчителька.

  • А серце тобі нічого не наказало? – запитала мати й заплакала.

  1. Охарактеризуйте Андрійка. Вправа «Мікрофон».

  2. Перекажіть оповідання від імені першої особи.

  3. Поясніть мотиви поведінки Андрійка.

  4. Створіть свій варіант розвитку сюжету.

  5. Яке враження на вас справив прочитаний твір?

Такий підхід до організації творчої праці учнів на уроці сприяє свідомому і міцному засвоєнню ними навчального матеріалу.

Розвиток творчих здібностей дітей відбувається при підготовці та проведенні позакласних заходів. Так, готуючись до традиційного свята Книги, учні використовують раніше складені ними вірші, казки про книгу, підбирають прислів’я, приказки, загадки, інформаційний матеріал про історію виникнення книги, друкування, вислови видатних людей про книги, складають правила користування книгою та її збереження.

До родинного свята школярі складають родовідне дерево, на якому відображають свій рід. Коріння – прародичі, стовбур – дідусі і бабусі, гілки – батьки, листочки – діти, квіточки – внуки. Вони готують розповіді про своїх батьків, підбирають загадки, прислів’я, вірші поетів та складають свої власні.

Проблема розвитку творчих здібностей учнів у різні часи хвилювала людство: педагогів, учених, філософів. У кожній людині, стверджували вони, закладений творчий потенціал від природи, треба тільки створити умови для його розвитку. У наш час творча активність школярів – це соціальна складова. Суспільству потрібні люди творчо мислячі, а щоб виховати таких, треба використовувати на уроках такі освітні технології й методичні підходи, які сприяють не накопиченню знань і вмінь, а спонукають школярів до активної творчої діяльності. Указом Президента України 2013 рік проголошений Роком дитячої творчості, а це означає, що держава ставить підвищені вимоги до вчителя, його ролі у формуванні творчого потенціалу школярів – громадян нашої країни.

В.О. Сухомлинський був переконаний, що у кожної людини є задатки, дарування, талант до одного чи кількох видів діяльності. Вчителі української мови та літератури вважають, що саме творчість дозволяє дитині реалізовувати свій фізичний та духовний потенціал, швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі та змінювати його разом із перетворенням власної особистості.

Вони намагаються створювати на уроках такі ситуації, спрямовувати так роботу, щоб учні могли реалізувати свої творчі можливості, знання, вміння й навички в конкретній діяльності. Для цього пропонують їм різноманітні завдання, які дають змогу логічно, самостійно творити, розвивають мовлення, уяву. Це творчі диктанти, диктанти-гіпотези, диктанти з обґрунтуванням, диктанти-тести, диктанти-ігри. Наприклад:



  • Прочитайте пари слів. Чи можна уважати ці слова омонімами? Поясніть, як розрізняти їх за значенням. Відповідь обґрунтуйте, ввівши їх у речення.

Мати (іменник) і мати (дієслово); ніс (іменник) і ніс (дієслово); засіяти (дієслово) і засіяти (дієслово); три (числівник) і три (дієслово); лука (іменник) і Лука (іменник) .

  • Диктант-тест. Учитель пропонує учням написати твір-мініатюру про три предмети: лисичку, косу, лаву. В кінці уроку виявляться, що учні описували різні предмети. Чому так трапилось? Які предмети описували діти в своїх творах? Які це предмети – однакові, близькі чи зовсім різні за своїм лексичним значенням?

Творчі завдання.

Закінчити прислів’я, вставляючи пропущене слово. Пояснити зміст кожного речення. Поміркувати, в якій ситуації вони можуть бути використані. Навести приклади.

Ми з тобою – як риба з… (водою). Сказав «дякую», як по спині… (ломакою). Хата красна своєю… (господинею). Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає… (людину).

Прикметники синій, легкий, лимонний, кам’яний, зміїний ввести у словосполучення так, щоб вони належали до різних розрядів. Зразок: золотий годинник – золоті руки.

Завдання-гіпотеза. Довести або спростувати тезу: «Слово другорядний означає: не основний, менш важливий. Отже, другорядні члени речення менш важливі для впровадження думок».

Такі різновиди творчих вправ спонукають до самореалізації особистості.

Упродовж багатьох років словесники працюють над проблемою розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови, керуючись настановами В.О. Сухомлинського, який писав: «Творча діяльність школяра – одна з умов утвердження його моральної гідності, бо саме творчість відкриває в дитячій душі потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів». Саме в творчості діти мають змогу самовиражатися і самостверджуватися. Сприятливими для розвитку творчих здібностей школярів є уроки розвитку мовлення. На цих уроках діти вчаться створювати власні висловлювання, складати діалоги відповідно до запропонованої ситуації, усні та письмові твори, вживаючи різні стилі й типи мовлення.

Навчання учнів писати твори – це шлях до їх творчої діяльності. Відомо, якого значення надавав В.О. Сухомлинський словесній творчості дітей. Шкільні твори він розглядав як духовне прозріння особистості, тому наголошував на необхідності включати дітей у таку сферу, яка б спонукала до творчості. Головним для вчителів є те, щоб підліток перед красою млів і сам творив красу. З метою розвитку творчих здібностей учнів, активізації їх навчально-пізнавальної діяльності вони пропонують школярам різні види робіт: перекази (детальні, вибіркові, на основі кількох джерел, із творчим завданням), твори-роздуми (усні й письмові), твори-описи, твори-оповідання, твори за поданим початком чи кінцем, робота з неповними текстами. Наприклад: «Цінуйте кожну мить життя», «Бути Людиною просто і складно», «Родина, родина – від батька до сина», «Я українець», «Відомі люди мого краю», «Краса врятує світ», «Народна пісня – душа народу».

Діти пишуть твори за такими початками: «Кожна людина є сином свого часу. І якщо говорити чесно, вона має відповісти і за все добре, і за все погане…», «Неможливо завжди бути героєм, але завжди можна залишатися людиною». У ході виконання такої роботи учні вчаться передавати красу і багатогранність рідної мови, в них формується образне мислення.

У книзі Василя Олександровича «Вічна тополя» є розділ «Незакінчені казки», до якого ввійшло три казки: «Бабусині зморшки», «Найрадісніше і найсумніше», «Горе маленької дівчинки». Вчителі пропонують школярам закінчити їх. Діти на свій розсуд вводять дійових осіб, придумують описи, діалоги, будують сюжети.

Цікавою формою роботи є написання фанфіків. Основою для такої роботи є використання ідей, сюжетів або персонажів твору-оригіналу. Цей вид роботи вони використовують на уроках української літератури, наприклад: Який подарунок від Долі хотіли б отримати ви? (За казкою І. Липи «Близнята» (5 клас) Які пригоди трапилися ще з казковим персонажем твору І. Калинця «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою» (6 клас).

Вивчення мови на основі аналізу тексту розвиває у школярів чуття слова, його глибини, виразності, формує комунікативні вміння. Аналіз тексту виробляє також уміння слухати, читати, говорити й писати, тобто осмислено сприймати усне й писемне мовлення, розвиває творчі здібності, уміння працювати з інформацією, критично оцінювати її. У роботі з учнями вчителі використовують зв’язні тексти різних видів: художні, наукові, публіцистичні, що дає школярам уявлення про їх стилістичні особливості, розвиває навички побудови текстів. Як дидактичний матеріал використовують твори В.О. Сухомлинського.

Уроків розвитку мовлення замало для того, щоб збагачувати учнів мовленнєвими зразками, тому вчителі української мови поєднують вивчення мовного матеріалу з аналізом тексту як виду вправи, що дає можливість розв’язувати комунікативні завдання. Наприклад, на основі запропонованого тексту діти виконують завдання: визначають тему й основну думку його; доповнюють текст власною інформацією з даної теми; з’ясовують лексичне значення слова, виділеного в тексті, складають із ним речення; виписують абревіатури, міркують, чи можна їх провідміняти; доводять правильність своєї думки щодо відмінювання іменників, що мають форму лише множини; визначають тип і стиль мовлення; підбирають заголовок.

Думати творчо на певну тему, встановлювати зв’язки між окремими поняттями спонукають учнів нестандартні форми й методи уроку. Саме вони створюють атмосферу творчості, стимулюють її, даючи змогу кожному виявити ініціативу, висловити власну думку, свою точку зору, аргументувати своє твердження. Наприклад, щоб навчити школярів асоціювати різні поняття, вчителі використовують гронування, кубування, складання асоціативних рядів. В 11 класі, вивчаючи баладу «Етюд про хліб», школярі склали гроно «Хліб», у 7-му класі – гроно «Крила» за віршем Л. Костенко «Крила». Ці форми роботи використовуються на будь-якому етапі уроку: на початку опрацювання матеріалу, після вивчення теми і як домашнє завдання.

Нестандартно проводяться уроки, на яких учні вчаться оригінально висловлюватися в поетичній формі на різні теми життя. Після вивчення певного розділу програми учні за допомогою вчителя складають літературно-музичні композиції, готують конкурси за творчістю письменників, де проявляють свої літературно-мистецькі здібності: «Світлиця Шевченкового заповіту», «Шевченко – художник», 9 клас; «Світ поезії Віктора Терена», 10 клас; «Народе мій, до тебе я ще верну», 11 клас; «Дзвони Чорнобиля», 11 клас.

В. Сухомлинський зауважував, що слово є будівельним матеріалом, з якого дитина творить: «Чуйність до краси слова – це величезна сила, що облагороджує духовний світ дитини». За твердим переконанням педагога, завдання вчителя полягає в тому, щоб виховати в школярів повагу до слова, щоб воно стало джерелом і засобом пізнання прекрасного. Цих настанов дотримуються і словесники, працюючи над збагаченням лексики шляхом добору слів, найтонших відтінків рідної мови. Так, у процесі підготовки до твору-опису «Зима прийшла» організовується робота над образними словами: Зима що зробила? Прийшла (завітала, заглянула, приїхала на білому коні). Що роблять сніжинки? (мов парашутики, опускаються на землю, летять, водять танок). На що вони схожі? (на білих метеликів, кораблики, лебединий пух, на білих мух). Зима яка? (люта, сувора, казкова, чарівна); сніг (пухнастий, легкий); дерева (засніжені, зажурені, замислені); хмари (важкі, олов’яні, сірі). Кожна дитина в душі поет, тому шукає потрібні слова і знаходить їх.

Ось вірш Горайко Вікторії, надрукований у районній газеті «Придніпров’я».
Рідна мова
Є рідна мова в кожного своя,

А українська мова – це моя.

Її я починала вчити з букваря,

І кожне слово – пісня солов’я!

Коли я чую мову цю прекрасну,

Не вірю, що у світі є такі,

Які цураються такої мови красної

І думають, що є ще краща на землі.

Все починалося із неї, колискової,

Із пісні мами, мовою рідні.

І перше слово кожен промовляє

По-українськи, будучи дітьми.

Навчайся прославляти рідну мову,

Бо в світі кращої ніде нам не знайти,

Навчай дітей, онуків, всіх навколо,

Що мова в нас навіки є одна.

Куди б життя тебе не відправляло

У інші гарні села і міста,

Не забувай, як мама нас навчала,

Що мова в тебе рідна є одна.
Розвитку творчих здібностей учнів сприяє дослідницька діяльність. Школярі активно працюють з архівними матеріалами, знаходять інші інформаційні джерела. Вони отримують можливість самореалізації через дослідницьку діяльність, набувають знання про структуру творчої, реферативної та дослідницької роботи, вміння аналізувати різну інформацію і створювати власну роботу, включаючи постановку цілей і завдань, їх реалізацію, редагування, рецензування та захист. Закономірним підсумком такої роботи стає отримання і розвиток нових знань, умінь, навичок, формування досвіду творчої діяльності. Таким чином старшокласниками була досліджена тема «Великі постаті України: Тарас Шевченко та Василь Сухомлинський». Вони вивчали статті видатного педагога, його вірші, книги протоколів педагогічних рад. Вони були вражені тим, що Т.Г. Шевченко і В.О. Сухомлинський, які жили в різні епохи, були свідками різних історичних подій, мали схожі погляди на життя, подібні почуття до людей.

Учні познайомилися з уривком із книги Б. Тартаковського «Повість про вчителя Сухомлинського», який повів їх у світ захоплень малого Василька, з подивом довідалися про те, як непросто було йому зібрати 25 копійок, щоб купити в книгарні «Кобзар». Та вже коли мрія стала дійсністю, ця поетична збірка все життя залишалася з ним в його серці, в його душі. Василя Олександровича зачаровували описи природи рідного краю у творах поета, бо й сам поділяв любов Шевченка до України. Діти читали спогади Г.І. Сухомлинської, в яких вона згадує про листи, які надсилав їй Василь Олександрович, працюючи директором школи в Удмуртії. «В його листах відчувалась велика любов до рідного краю. Він описував Україну, її широкі, безкраї степи, білі хати, які потопали в зелені вишневих садів, таємничі кургани – свідки сивої давнини…» «Коли б ти знала, – писав він, – як мене вабить Україна. Часто сняться мені рідні місця».

В обласній газеті «Кіровоградська правда» за 3 квітня 1951 року діти знайшли вірш В.О. Сухомлинського «Щаслива цвіте Україна». У ньому автор висловлює свою велику любов до України та її генія Т.Г. Шевченка:

Стоїть над Дніпром невмирущий

Поет український – бунтар.

Увічнений в бронзі, граніті,

І в серці народнім Кобзар.

Зацікавили юних дослідників і спогади Героя Соціалістичної Праці І.Г. Ткаченка, щирого друга і палкого шанувальника педагогічного таланту нашого великого Учителя. Іван Гурович писав: «Жовтень 1959 року. До Києва з’їжджаються делегати ІІ з’їзду вчителів України. Вечір першого дня приїзду я провів з В.О. Сухомлинським. Ранок зустріли біля пам’ятника Т.Г. Шевченку. Першим мовив Василь Олександрович: «Світає, край неба палає…» Постояли в задумі біля пам’ятника і ніби почули від Тараса напуття: «Учітеся, брати мої, думайте, читайте…»

У ході дослідження учні переконалися в тому, що літературна спадщина геніального поета глибоко увійшла в життя видатного педагога, відіграла велику роль у його педагогічній діяльності.

У 20-х роках ХХ ст. друкувалось чимало поетів, творчість яких нині забута, але в свій час була досить популярна. Серед них і наш земляк Шевченко І.І., автор юнацьких пісень та маршів. Нині його мало хто знає, а був час, коли його твори мали велику популярність. Найбільш відомою була пісня «Гарно, гарно серед степу». Учні одержали завдання розшукати матеріали про життя й творчість цього поета, опрацювати його архів, який знаходиться в місцевому краєзнавчому музеї. Наслідком такої роботи стало написання статті дослідниками Кошуренко А. і Височиним І. та підготовка літературно-музичної композиції «Воїн, поет, хлібороб». Учні встановили, що в 1957 році до Павлиша приїздили П.Г. Тичина (написав про це вірш «В гостях у пісняра Івана») та Д. Косарик, у 1969 р. – Д. Луценко й Г. Мединський, зустрічалися з юними читачами Олесь Гончар, Наталя Шудрава, Олександр Жовна, Валерій Гончаренко. У різний час гостями школи були В. Погрібний, В. Терен, І. Драч, І. Цюпа.

Зустрічі з письменниками, «живе» слово митців допомагає розвивати в учнів поетичні здібності. Вони мають змогу яскравіше уявити описані події, пережити те, що відчуває автор, їм стають зрозумілими думки, почуття, переживання літературних героїв. Матеріали, зібрані школярами в кімнаті-музеї «Літературна Кіровоградщина», активно використовуються на уроках, вони стимулюють дітей до власної творчості. Шкільний музей допомагає підліткам усвідомлювати себе частинкою українського народу, формує почуття гордості за свій край, сприяє вибору духовного ідеалу.

Словесники переконані в тому, що не тільки розвитку розумових, а й творчих здібностей дітей сприяє проблемне навчання – організована діяльність учнів, яка побудована з урахуванням логіки творчого мислення і полягає в аналізі проблемних ситуацій, постановці й розв’язанні проблем. Однією з основних функцій проблемно-пошукових методів є формування у підлітків готовності до творчої діяльності. Способи проблемних ситуацій на уроках мови та літератури використовуються різні: завдання на розрізнення частин мови за їх лексико-граматичним значенням, сукупністю граматичних ознак, форм роду, числа, омонімічних форм відмінка, виду, способу дієслів.

Ознайомлюючи учнів із творами В.О. Сухомлинського на уроці літератури рідного краю, шестикласникам пропонують виконати такі ситуативні завдання:


    • В оповіданні «Іванова хата горить» Василь Олександрович не дає відповіді на запитання, що робитиме Петро: піде гасити Іванову хату чи ні? Як ви вважаєте? Аргументуйте свою відповідь.

    • Чому оповідання називається «Несправедливість»? Чи можна змінити ситуацію? Яких чеснот бракує героям цього оповідання?

    • Чому очі Сергійкових товаришів були спокійні і незворушні? Як ця деталь характеризує дітей? (Оповідання «Чому?»)

Такі вправи, завдання, тексти активізують творчу думку школярів, розвивають логічне мислення, самостійність, ініціативу.

Учні розрізняються своїми здібностями, стилем сприйняття оточення, характером мислення, тому вивчення особистісних можливостей школярів дає змогу сформувати уявлення про кожного, про їх інтереси та здібності.

Наприклад, учнів одного класу можна об’єднувати в групи:


    • сильні учні, які добре володіють матеріалом, можуть працювати творчо, виконувати різноманітні завдання;

    • учні, які володіють достатнім рівнем знань, але не завжди спроможні виконувати творчі завдання;

    • учні з середнім рівнем знань, які часом фрагментарно засвоюють знання;

    • учні, що дуже повільно засвоюють матеріал, не володіють логічним мисленням.

Звичайно, ці групи – рухливі, бо їх можна змінювати відповідно до тем і ситуацій уроку.

Але, як показує досвід, тільки індивідуалізації і диференціації для успішної роботи недостатньо. Повинна бути мотивація навчальної діяльності. Тільки тоді, коли учень зрозуміє, для чого йому ця тема, він виявить інтерес до її вивчення, а отже і результати навчання будуть кращими.

На думку вчителів, для розвитку творчих здібностей школярів ефективними є такі види робіт:


    • Складання казки на лінгвістичну тему.

Є декілька варіантів такого завдання. Можна спочатку прочитати зразок такої казки, а потім запропонувати учням написати власну казку на таку ж тему.

Або дати початок казки, а дітям запропонувати скласти продовження. Якщо така робота проводиться не вперше, то школярі зможуть самостійно скласти казку, не маючи перед собою ні зразка, ні даного початку.



    • Складання твору-опису за власним спостереженням.

Учні з великим задоволенням підбирають матеріал до твору. Така робота подобається навіть тим, хто особливого бажання писати твори не мають.

    • Складання твору-перевтілення. Вчителі пропонують такі теми для усних і письмових творів:

Я – часточка природи;

Я – милосердя;

Я – людяність;

Я – дощ (краплинка роси, ніжна пелюстка, подих вітру і т.д.);

Я – людське серце.

Я – щире серце



Я – щире серце… Я відчуваю кожен порух людської душі… Ось я стискаюся від болю через твою байдужість, Людино! А ось я переповнююсь нестримним бажанням допомогти комусь, сказати привітне слово, подякувати мамі чи бабусі за їхню любов. Тоді я розкриваюсь назустріч людям і мені хочеться обійняти увесь світ.

Я – людське серце



Тук-тук, тук-тук. Це мій голос, бо я – людське серце, яке живе у твоїх грудях. Я завжди відчуваю твій настрій. Ось я посміхнулося, бо ти зробив добру справу, допоміг людям. А ось мені стає боляче, здається, що не витримаю, бо в тебе велике горе, ти плачеш, сумуєш. Як мені тяжко в такі хвилини. Але це твоє життя, з радощами, печалями, сльозами.

Мені хочеться, щоб я завжди тільки раділо, щоб мене розпирало тільки від гордості за тебе, Людино. Твої почуття – це і мої почуття. Будь добрим.

Я – сонце



Я живу далеко-далеко за морями… Мій дім – великий блакитний сад, оповитий пухнастими хмаринками. Коли я встаю вранці, то ніжно обіймаю усіх: людей, тварин, рослини і все, що оточує вас на Землі.

Мої промінці чарівні. Торкнуся легенько квітки – вона усміхнеться, підніме голівку, простягне рученята.

Повертаючись увечері додому, ви, можливо, думаєте: чого воно таке червоне? А я відповім: «Тому що я дуже втомлене». Я швиденько лягаю у свою постіль, вкриваюся легенькою хмаринкою, заплющую очі й відпочиваю разом із вами.

  • Твір-асоціація.

Очі

  • Уявіть собі очі. Уявили? Так от, це не очі, а…

  • два пустотливі метелики;

  • дві зірочки, що мерехтять у небі.

Дуб


    • Уявіть собі великого дуба, який простяг гілля до маленьких дубочків. Уявили? Так от, це не дуб, а…

    • тато, який щось розповідає своїм дітям, обіймаючи їх.

Хмаринка

  • Уявіть собі хмаринку, яка пливе у небесній блакиті. Уявили? Так от, це не хмаринка, а…

  • дівчинка у білій сукні біжить і сміється серед синіх васильків;

  • біла лілія, що тихенько пливе синім озером.

Діти вчаться висловлювати свої думки, переживання, роздуми.

В.О. Сухомлинський писав: «На твоєму людському шляху – каміння, яке ти повинен прибрати, щоб тим, хто іде за тобою, було легше йти. Якщо ти за своє життя не побачив жодного каменя й не прибрав його з дороги – ти не людина».

Сьогодні треба виховувати саме таку людину: творчу, відкриту, духовно багату. Тому у своїй роботі вчителі-словесники прагнуть підтримати становлення учнів, розвивати їх творчий потенціал, учать мислити, шукати, спілкуватися, не боячись помилитися, формують уміння відстоювати свою думку, оцінювати роботу власну та своїх товаришів. У цьому допомагають різні види ігор зі словами. Наприклад: учитель називає певне слово, а учні мають дібрати до нього якомога більшу кількість асоціативно пов’язаних слів.

Війна – сум – плач – сльози – горе…

Мова – Україна – мама – ніжність…

Оголошуючи дібрані слова, діти мають пояснити зв’язок між ними. Час може обмежуватися 1-3 хвилинами.

Школярі люблять складати акровірші на задану тему, наприклад:

Дуже дивні справи в лісі!

«Е-е-е !» – почулось на узліссі.

Радість дуб усім приніс.

«Е-е-е !» – тут відгукнувся ліс.

Виріс з жолудя дубочок –

От у дуба є синочок!

Краса довкола он яка!

Волошки в полі засиніли.

І так радіють небеса,

Та й бджілки в полі забриніли.

Коли ти віриш в чудеса,

«Ах!» – скажеш, це ж така краса!

Савочка Яна, 7 клас


Розвивають такі види гри образне мислення школярів, художнє бачення світу, творчі здібності, позитивне ставлення до вивчення рідної мови, розширює словниковий запас дітей.

Також розвитку зв’язного мовлення учнів, збагаченню словникового запасу сприяють творчі диктанти різних видів, які використовуються при вивченні багатьох тем на уроках української мови та літератури.

Така форма роботи вимагає від школярів більшої уваги, ініціативи, творчого мислення, ніж під час текстуальних диктантів.

На різних етапах уроку вчителі використовують гру «Так чи ні», так звані «неправильні» запитання й «неправильні» відповіді. Суть цього прийому полягає у свідомому формулюванні помилкового твердження як істини.

Учні не відразу помічають і реагують на пастку, тоді вчитель зупиняється, змінює інтонацію, звертаючи їхню увагу. Систематичне використання цього прийому забезпечує постійний аналіз почутого, а також формує свідоме ставлення до отриманої інформації.

Перш ніж почати роботу над твором, вчителі, як рекомендував видатний педагог, використовують такий ефективний засіб навчання, як зразок письмового твору.

Інколи це може бути готовий зразок, але діти найбільше на уроці полюбляють складати колективно твір.

Наприклад, учням 5 класу пропонуються теми для творів – есе, рекомендовані Василем Олександровичем: «Вранішня і вечірня зоря», «За вікном осінній дощ», «Багряний захід сонця», «На сіножаті», «Перший осінній заморозок», «Птахи відлітають у вирій», «Вечір у лісі», «Лелеки», «Для чого людина живе на світі», «Друзів пізнають у біді», «Світ через краплю води». Діти, спираючись на власний досвід, легко виконують це завдання.

В.О. Сухомлинський учив дітей замислюватися над словом: що воно означає і коли його краще вживати. Він рекомендував учням мати записні книжечки – «Словесні скриньки». Їх ведуть учні й сьогодні, занотовують слова, які здаються цікавими чи незрозумілими, звороти, фрази, речення, які сподобалися.

Вчитель потім пояснює дітям значення або емоційне забарвлення слова. Діти люблять завдання «А чи знаєш ти, що…». Вони намагаються уявити, пояснити незрозумілі слова, речення. Читаючи художній твір, виписують описи, крилаті фрази.

Творча спадщина В.О. Сухомлинського багатогранна. Цей цінний доробок учителі-словесники можуть використовувати на кожному уроці мови й літератури, адже вислови педагога містять глибокий зміст і стали дійсно крилатими. Його тексти і окремі речення виховують моральних, працьовитих громадян, які люблять свою Батьківщину, поважають старших. Зокрема, матеріали, наведені нижче, можна використовувати при вивченні тем «Синтаксис» та «Стилістика».


  • Прочитайте текст. Поясніть значення вислову. Поясніть вживання розділових знаків. Визначте головні члени речень.

Самовиховання, як внутрішнє життя колективу, починається з того, що людська неповторність притягає, приваблює, пробуджує бажання наслідувати.

  • Прочитайте текст. Яке слово в кожному абзаці несе основне смислове навантаження? Поясніть вживання розділових знаків.

Невимогливий не може ні цінити, ні поважати людей, ні дорожити ними.

Виховуючи сам себе, не допускай перетворення слабкостей у зло.

Найбільш здатним до самовиховання стає той, у кого є надійний вірний друг, що вміє не тільки мужньо допомогти заступитися за тебе, а й мужньо ненавидіти зло, бути непримиренним до зла.


  • Який зміст вкладає автор у текст? Визначте види підрядних речень. Накресліть схему речення.

Сила волі перетворює іскру фізичних сил у могутнє полум’я, слабкість волі гасить вогонь фізичних сил, і вони перетворюються на холодний попіл.

Збери всі сили свого духу, щоб неможливе стало можливим.

Пам’ятай, що безвілля, слабкість, відступництво починається з невеликого – твого відступу перед злощасним «не хочеться».

Сила людської волі безмежна.



  • За поданим початком продовжте думку автора своїми роздумами. Поясніть вживання розділових знаків.

Занепад духу в тяжкій життєвій ситуації – це твоя поразка, загибель.

  • Дайте заголовок поданому уривку. Які різновиди речень переважають у тексті – прості чи складні? Визначте будову першого складнопідрядного речення. Назвіть значеннєві відношення між частинами всіх складнопідрядних речень.

Людина обов’язку немислима, коли вона сама собі нічого не наказує.

Щоб зробити працю сферою самовиховання (а без трудового самовиховання взагалі самовиховання немислиме), треба дати кожному вихованцеві радість праці, добитися того, щоб праця стала творчістю.

Вихованою можна назвати в повному розумінні тільки ту людину, яка вміє виховувати себе.

Розвиток творчих здібностей учнів формується і під час позакласної роботи: це конкурси, ігри, змагання, вечори, видання альманахів, організація виставок. Під час роботи над проектом «Літературними стежками Кіровоградщини» учні знайшли цікавий матеріал про створення обласного літературного об’єднання «Степ» та районного – «Перевесло». На вечорі вони читали вірші, написані ще учнями В.О. Сухомлинського, а присутні, мов зачаровані, боялися пропустити бодай слово. Ось план проведення проекту:

1. Літературне краєзнавство – дійовий засіб патріотичного виховання.

2. Їх імена знає світ.

3. Літературний процес на Кіровоградщині.

4. Кіровоградщина у творах поетів-земляків.

5. Свої серед чужих, чужі серед своїх.

6. Автографи на книзі.

7. Юні поети-аматори. Звіт гуртківців «Проба пера».

На засіданнях літературного гуртка «Проба пера» словесники прагнуть навчити учнів відчувати красу слова, створювати власні вірші. Адже В.О. Сухомлинський писав: «Кожна дитина за своєю природою – поет, але щоб у ній заграла поетична струна, щоб відкрилось джерельце творчості, її треба вчити спостерігати, бачити численні відношення між речами, явищами. Творчість – це незримі ниточки, що об’єднують серця».

Вчителі переконані в тому, що саме ці слова повинен пам’ятати кожен, хто прагне виховати творчу особистість.

В.О. Сухомлинський був переконаний у тому, що в основу системи навчання треба покласти живе слово і творчість дитини. Слово набирає сили лише тоді, коли воно підкріплюється особистим прикладом. Пам’ятаючи настанови видатного педагога, вчителі зарубіжної літератури і російської мови переконані в тому, що словесні методи дійсно є найтоншим елементом людського виховання, а позитивний результат дає лише якість мовлення вчителя-словесника.

Тому у своїй роботі особливого значення надають вихованню словом, використанню перлин народної творчості: прислів’їв, афоризмів, казок, легенд, поезії. Через розповідь, бесіди, виразне читання, Свята книг прищеплюють любов до книги – джерела мудрості.

Сьогодні урок світової літератури – це робота з текстом. Головне завдання – формування в учнів бажання висловлювати власні думки, доводити їх правильність. Учителі на уроках не дають готових істин, а намагаються наштовхнути учнів на самостійний пошук.

Василь Олександрович писав: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити у їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. Дитяча душа, як чистий аркуш паперу… Записи на ньому роблять батьки, друзі, оточуючі. Та чи не найважливішими є записи, зроблені педагогом на чистому аркуші дитячої душі. І головними його гаслами в цій роботі повинні стати такі: «Допоможи! Не зашкодь!»

Для стимулювання творчої активності школярів педагоги використовують такі методи і прийоми: розвиток творчого інтересу, створення ситуацій емоційного переживання, успіху, вибору, відкриття, самостійну дослідницьку роботу, різні види творчо-розвивальних технологій.

Важливою ознакою сучасного уроку літератури є врахування особистісних інтересів, досвіду, побажань, думок, переконань, внутрішнього стану учнів. Вивчаючи повість М. Гоголя «Тарас Бульба» вчителі готують питання:

- Чи любите ви уроки історії? Коли ви читаєте підручник з історії, чи не виникає у вас бажання перетворити сухі факти на яскраві картини, що легко запам'ятовуються?

- Як саме це можна зробити?

- Як ви гадаєте, що означає бути патріотом своєї Вітчизни?

- Чи можна назвати патріотами своєї вітчизни Андрія та Остапа?

Ці питання допомагають учням краще налаштуватися на сприйняття художнього тексту.

Часто використовується робота з епіграфами. Епіграфами до уроків беруть афоризми Сухомлинського. Наприклад: до теми уроку «Знищення природи, цивілізації і культури як наслідок бездуховності» у 6 класі – «Людина доти могутня й непереможна, поки вона вірна законам природи». При вивченні «Робінзона Крузо» Д. Дефо – «Дорожить людина тільки тим, чому вона залишила часточку свого життя, крихітку серця свого, крапельку крові». Словесники намагаються підібрати епіграфи з прихованим змістом. Звертають увагу на них на початку уроку і вже після роботи з текстом. Це дає можливість учням самим зрозуміти його зміст. Наприклад, при вивченні оповідання Р. Бредбері «Усмішка» епіграфом до уроку беруть слова В.О. Сухомлинського «Людина доти могутня й непереможна, поки вона вірна законам природи». У кінці уроку учні розуміють його прихований зміст.

Дуже важливе значення мають домашні завдання. Вчителі намагаються їх урізноманітнити. Наприклад: вивчаючи твір «Перевтілення» Кафки можна запропонувати школярам намалювати карту подорожі головного героя. Розглядаючи трагедію Гете «Фауст», порекомендувати уявити себе композитором і дати відповідь на питання:



    • Якому інструменту ви б довірили озвучити Фауста, Мефістофеля і Маргариту? Такі завдання спонукають учнів до роздумів, змушують їх фантазувати, розвивають їх почуття і мислення.

Діти залучаються до написання рефератів. Учителі наголошують під час виконання такого виду роботи на тому, що головне – не переказувати життєвий та творчий шлях письменника, а працювати над визначеною проблемою. Приміром, прослідкувати, як змінюється погляд Шекспіра на тему кохання протягом його творчого шляху. Чи є слова Лермонтова «Я сын страдания...» автобіографічними? Ці завдання спонукають учнів до самостійного пошуку.

Унікальність уроку літератури в тому, що він дає змогу дитині вчитися вирішувати життєві проблеми, змодельовані в художніх творах.

Наводимо приклади визначення головних проблем, розв'язання яких на уроках світової літератури у шостому класі створює умови для творчого оволодіння учнями знань, сприяє розвитку їхніх розумових здібностей, має надзвичайно велике виховне значення, вчить розв'язувати життєві проблеми:

- Як Робінзон Крузо перетворив острів Розпачу на острів Надії?,

- Що означає стати Людиною для Діка Сенда?,

- Чи може джентльмен фортуни стати справжнім джентльменом?

Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання ігрових форм навчання. Ознайомити дітей із життєвим та творчим шляхом письменника допомагають урок-портрет, урок – літературна вітальня, урок – мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка. В їх основі – рольова гра. Учні виконують ролі «біографів», «літературознавців», «експертів», «дослідників», «художників», «генераторів ідей», «декламаторів», «читців», «бібліотекарів», «екскурсоводів».

На етапі узагальнення знань вчителі пропонують школярам пограти у командні та індивідуальні ігри-змагання за зразком відомих телевізійних ігор «Що? Де? Коли?», «Розумники і розумниці», «Перший мільйон», «Літературний дев'ятий вал», «О, щасливчик!», «Літературний брейн-ринг», «Щасливий випадок». Найчастіше ці ігри складають основну частину підсумкових уроків. Учні включаються у підготовку і проведення їх, виявляючи свою творчість та ініціативу: малюють ілюстрації, добирають додатковий матеріал, оформляють виставки, створюють рекламні ролики, презентації, відеофільми.

Дітям пропонуються теми кросвордів різних рівнів. Наприклад, старшокласники самостійно знайомляться з біографією письменника, створюючи кросворди «Цікаве в біографії письменника», «Важливі етапи життя автора». «Літературна спадщина», «Філософсько-естетичні погляди».

Вони використовуються і для перевірки знань учнів за тією чи іншою темою, за творчістю того чи іншого автора, а також при складанні заліків. Тоді школярам пропонується скласти кросворди тематичні, узагальнюючого характеру. Робота з кросвордами приносить результати, вчителі оцінюють їх, надають учням змогу доопрацювати роботи, удосконалювати їх; розміщувати їх на видному місці для ознайомлення з ними. Особливо цікавими є уроки з використанням змагальних ігор: літературні конкурси,чемпіонати, турніри, імітації телевізійних передач:

Приділяється увагу розвитку творчого мислення учнів. Діти створюють свої власні поезії, казки, твори.

Під час роботи в парах вони обговорюють проблеми та пропонують шляхи їх вирішення, беруть інтерв'ю, визначають ставлення однокласників до того чи іншого твердження, роблять критичний аналіз своєї роботи.

Вчителі використовують на уроках можливість Інтернету, поєднують сучасні мультимедійні засоби з новітніми педагогічними технологіями. Наприклад, не просто демонструють десятикласникам навчальний фільм про Франца Кафку, а створюють проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомляють про те, що режисер фільму не врахував деякі обставини життя письменника і пропонують проблемне завдання школярам: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення навчального фільму про Ф. Кафку. Щоб виконати його, школярі уважно дивляться фільм, слухають розповідь учителя, читають статтю підручника, знайомляться з додатковою інформацією про письменника і лише потім складають «поради режисеру».

Учні старших класів працюють у літературно-дослідницьких групах, на уроках-диспутах розв'язують проблемні завдання.

Так, у 10 класі під час вивчення поезії Ш. Бодлера «Альбатрос» дітям пропонуються для обговорення такі питання:

- Які проблеми порушуються у поезії?

- Що, на думку автора, є рушійною силою у світі?

- Чому Бодлер порівнює поета саме з альбатросом ?

Учителі намагаються створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу.

Розвитку творчих здібностей сприяє гра-драматизація, в ході якої учні інсценізують епічні, ліричні, драматичні твори.

Розвитку логічного, самостійного і творчого мислення школярів сприяють різноманітні форми перевірки отриманих знань: кросворди, пізнавальні та рольові ігри, літературні вікторини та конкурси, тестування, літературні диктанти. На уроках зарубіжної літератури перевіряють знання учнів у формі гри «Поле чудес» або «Брейн-ринг», «Слабка ланка» або «О, щасливчик!»

В.О. Сухомлинський зазначав, що «…мислення дитини починається із здивування». Воно активізує її пізнавальні можливості, інтерес до факту, явища, що вивчається. Викликати це здивування вчителям допомагають нові технології та прийоми:



    • Прийом «Відстрочена увага». На початку уроку вчитель пропонує загадку (цікавий, незвичайний факт), відгадка якої відкриється на уроці під час роботи над новим матеріалом. Наприклад, у ході вивчення «Робінзона Крузо» Д. Дефо передбачено ознайомлення школярів із відомостями про автора. Вчителі наголошують на якихось вражаючих рисах письменника, підкріплюючи їх фактами з його життя.

- Прийом «Своя опора». Учні під час розповіді учителя самостійно складають власні опорні конспекти.

- Прийом зворотного зв’язку.

Свою реакцію, настрій, емоційний стан школярі демонструють до уроку і після нього за допомогою карток.

- Прийом «Займи позицію» використовується, приміром, на уроках вивчення повісті М. Гоголя «Тарас Бульба». Діти повинні дати відповіді на питання «Чи можна виправдати зраду?» Кожен учень має визначитися із своєю позицією, висловити на її підтримку не менше двох аргументів.

Хороші результати дає такий вид роботи, як написання листа літературному герою. За зразок вчителі беруть уривки з листів В.О. Сухомлинського до сина та доньки. Працюючи над ними, школярі вчаться аналізувати власні дії, постійно працювати над становленням свого характеру, займатися самовдосконаленням і самовихованням, вільно долати життєві негаразди.

Над «Листами до сина» працюють і під час вивчення вірша Р. Кіплінга «Якщо». Їх поєднують роздуми авторів про цінність людського життя, про ідеал справжньої людини.

На уроках учителі практикують написання творів-розповідей на основі оповідань та казок Василя Олександровича за даним сюжетом, за даним початком або закінченням. Діти перечитують його твори, прогнозують долю героїв, передають їх настрій, допомагають дібрати музичний супровід до літературного твору або до уривка з нього. Подобаються завдання, коли необхідно переробити казку на п'єсу, інсценізувати епізоди, описати або створити декорації, костюми для вистав, скласти діалоги.

Велику увагу Василь Олександрович приділяв позакласній роботі з предмета. Користуючись його порадами, позакласну роботу зі школярами вчителі проводять у тісній взаємодії з уроками світової літератури. На уроках вивчають байки, у позаурочний час проводять конкурси на кращу власну байку, інсценування байок.

Шкільний бібліотекар Бородіна Н.В., використовуючи ідеї Василя Олександровича Сухомлинського, проводить велику роботу з формування творчої особистості школярів. Цьому в значній мірі сприяє та атмосфера, яка панує у шкільній бібліотеці.

Тут створена майже домашня обстановка, затишок. Це зона психологічного комфорту, де є відчуття спокою, захищеності, почуття благополучного дому, якого так не вистачає зараз багатьом дітям в їхніх родинах.

У бібліотеці дитина самостверджується, займає активну позицію повноправного читача. Кожен бажаючий може попрацювати в «Книжковій лікарні», підклеїти книгу, обгорнути підручник, стати членом ради бібліотеки.

У формуванні читацької культури школярів велику роль відіграє вміння вибрати потрібну книжку. Його бібліотекар починає виробляти з початкових класів. У ході бесід навчає дітей добирати книжки за допомогою картотеки, користуватися анотаціями, швидко орієнтуватися у змісті, розглядати малюнки, щоб визначити тему книги, робити нотатки, вести читацькі щоденники. Другокласники записують у них назву книжки, коли її прочитано, прізвище автора й художника, про що в ній розповідається. Учням 3 класу бібліотекар рекомендує робити докладніші записи про зміст прочитаного: визначити тему книги, назвати її головних героїв.

Школярі, які люблять малювати, передають зміст прочитаного за допомогою малюнків. Вони не копіюють ілюстрації з книжок, а самостійно відтворюють те, що їм найбільше сподобалося та збереглося в їхній пам’яті, тобто малюнок є результатом продуманого читання.

Із 5 класу привчає учнів до самостійної роботи з книжкою, до вдумливого читання, до аналізу прочитаного, виробляє у них уміння виступати перед своїми однокласниками з оцінкою твору. Наголошує на тому, що читати треба з олівцем у руках, роблячи помітки у спеціальному зошиті, вказуючи прізвище автора, назву твору, а також висловлювати свою думку про твір.

У формуванні читацьких інтересів та керівництві читанням дітей велику роль відіграє читацький формуляр. Він показує не лише кількість відвідувань та прочитаних книг, а й те, чим захоплюється учень, чи читає він книги за шкільною програмою, які є прогалини в його читанні, як на основі прочитаного можна зацікавити його книгами іншої тематики. Аналізуючи читацькі формуляри, робить на них помітки, літературою якого напряму цікавиться читач. Згодом для таких читачів складає індивідуальні плани читання. Наприклад: «Захоплюючий світ пригод», «Світ природи» та інші.

У бібліотеці оформлений стенд «Кращі читачі». Він має вигляд деревця з листочками, квітками, пташками.

На особливу увагу заслуговує практика організації відкритого доступу до книжкового фонду, який є поширеною формою обслуговування юних читачів. Головне тут – розкриття бібліотечного фонду тематичними поличками: «Дивосвіт природи», «Світ казок», «Змайструй сам», «Для малечі про цікаві речі», «Для мам і тат, що виховують малят», «Для вас, батьки». З метою вивчення історії рідного краю створено краєзнавчий куточок «Тут все священне, все святе, бо зветься просто краєм рідним».

Кожна дитина має природні здібності та творчі задатки, і одним із найефективніших шляхів пошуку талантів є конкурси, участь у яких надає читачам радість особистої самореалізації, почуття власної гідності.

У бібліотеці проводяться конкурси, які сприяють розвитку обдарованих дітей. Школярі беруть участь у районних та обласних творчих конкурсах. Вироблення у них навичок самостійної роботи з книгою, підвищення якості й ефективності процесу читання сприяє проведення у бібліотеці щорічного Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Найкращий читач України» та щорічного регіонального конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу».

Школярі знайомляться з книжковим багатством під час свят Книги, літературних вікторин, інтелектуальних супер-марафонів «Від А до Я», лялькових вистав і починають розуміти, що вміти читати – це вміти легко працювати з картотекою, самому швидко знаходити потрібну інформацію, знати і розуміти мову друкованого видання, правильно висловлювати свої думки про прочитане і зацікавити прочитаною книгою інших. Вони захоплено працюють над проектом «Історія бібліотеки».

У бібліотеці організовуються виставки дитячих робіт: оригамі, м’якої іграшки, робіт з бісеру, малюнків, вишитих закладок для книг. Оформлено тематичні папки «Творчість юних», книжкову виставку «На допомогу твоїм захопленням».

Творчість для дитини є чудовим засобом адаптації у міжособистісних відносинах, створення позитивного психоемоційного настрою, сприяє більш комфортному спілкуванню з однолітками.

Любов та повага до книги виховується у школярів при проведенні таких масових заходів, як урок-гра «Шануймо книгу», де діти в ігровій формі розповідають про правила поводження з книгою, а також під час проведення свята «Посвята в читачі», бібліотечних ігор «Бібліотечне лото» та «Книга – бібліотека – читач». Глибоке враження справляє на юних читачів і книжкова виставка «Улюблені дитячі книги моїх учителів».

У популяризації бібліотечно-бібліографічних знань школярів важливу роль відіграють консультації, у ході яких бібліотекар разом з активом дає поради читачам із проблеми, пов’язаної з вибором літератури. Вони проводяться біля книжкових полиць, виставок, каталогів і картотек.

Цікавою формою роботи є використання бібліографічних закладок, на одній стороні якої вміщена коротка анотація, мудрі настанови В.О. Сухомлинського дітям, на іншій – інформація про бібліотеку, її послуги, культуру читання. Вони знаходяться в ящичку поряд зі стелажами для вільного вибору художньої літератури. Разом із книгою для читання учень отримує в подарунок і закладку. Це спонукає читача прочитати анотацію, а також іншу корисну інформацію про книгу та бібліотеку.

З метою виховання культури читання, залучення учнів до пошуку необхідної інформації Наталія Вікторівна проводить бібліотечні уроки. Тематика їх різноманітна: як правильно працювати з книгою, періодичною пресою, виховання бережливого ставлення до книги, популяризація бібліотечно-бібліографічних знань. Бібліотекар склала власну програму бібліотечно-бібліографічної освіти. Вона розроблена на прикладах творів В.О. Сухомлинського.

Отримані школою 24 CD-диска (з енциклопедіями, навчальними посібниками, підручниками) стали основою для створення фонду медіа-документів. На сьогоднішній день їх більше 300. Зацікавленість виявляють не тільки учні, а й вчителі. Якщо діти шукають додатковий матеріал до уроку, то увагу педагогів привертає можливість використання на уроках нових інформаційних технологій, покращення фактичного змістовного наповнення уроку за допомогою електронних засобів.

У шкільній бібліотеці традиційно проводяться книжкові виставки. З метою узагальнення досвіду на основі відгуків, буклетів був створений дитячий рекомендаційний покажчик та мультимедійний путівник «Улюблені книги». Знайомі ілюстрації і герої книг створюють відповідний настрій у читачів.

Використання тематичних шаблонів оформлення допомагає учням у жанровому визначенні книги. Структура покажчика традиційна, за жанрами: фантастика, пригоди, детективи, казки, книжки про ровесників. У планах бібліотекаря – включити розділи «Історичні повісті», «Книги про природу». Читач може познайомитися і з біографіями письменників. Покажчик простий у використанні й відкритий для доступу нових надходжень. Бібліотекарем школи був створений слайд-урок «Стежинками рідного краю», присвячений 400-річчю Павлиша. Діти бачать на екрані знайомі місця, чують вірші місцевих поетів. У їхніх серцях прокидається почуття гордості за своє селище, бажання зберегти ту красу, яку вони побачили на екрані. Матеріал, представлений на дисках, використовується на уроках літератури, історії, географії, іноземної мови, а також під час проведення бібліотечних заходів. Наприклад, фільм про гравюру книги, про ілюстраторів робить свято Книги ще цікавішим.

Наша школа завжди славилася своїми літературними традиціями. Фільм про творчість В.О. Сухомлинського як дитячого письменника став першим у цьому циклі. Документальні кадри, фотографії того часу допомагають краще зрозуміти суть творчості Добротворця, полюбити його книги. Перевага фільму – можливість використовувати матеріал не тільки в масовій роботі, а й за індивідуальним запитом.

Учні мають можливість самостійно підібрати собі необхідний матеріал на задану тему з електронних джерел, обробити його і роздрукувати. У разі необхідності на допомогу приходить бібліотекар.

Сьогодні в бібліотеці встановлено 3 комп’ютери для користувачів та створено робоче місце бібліотекаря Для послуг читачів принтер, сканер та ксерокс, телевізор, відеомагнітофон.

Використання комп’ютерної техніки в значній мірі впливає на збереження фондів бібліотеки, особливо довідкового. Так, «Большая советская энциклопедия» у нашій бібліотеці є у традиційному 30-томному варіанті та в електронному. Учень, підібравши потрібний матеріал в енциклопедії і не маючи можливості опрацювати в бібліотеці, може роздрукувати його з електронного варіанта або зробити ксерокопію.

Старшокласники мають можливість знайти матеріал у книгах чи медіа-ресурсах і створити комп’ютерну презентацію свого завдання з того чи іншого предмета. До їх послуг сканер, диски медіатеки, програма Microsoft Office Power Point, Microsoft Office Publisher, де вони можуть розвивати свою творчість.

Ми в жодному разі не хочемо замінити книгу, читання газет та журналів електронною інформацією. Фонд художньої, науково-популярної та методичної літератури дає можливість забезпечити потреби наших користувачів на 70%. Наступні 30% – це медіаресурси та матеріали Інтернету.

Бібліотекар учить читачів умінню використовувати книги, журнали, газети, знаходити інформацію серед великого її потоку на традиційних носіях. І лише за умови, що такої інформації в книжковому варіанті немає або вона застаріла, учні використовують електронні носії, Інтернет.

Бібліотекар підтримує тісні зв’язки з учителями, сприяє більш точному вивченню читацьких інтересів, тіснішому контакту з дітьми для подальшої індивідуальної роботи, надає допомогу у проведенні виховних заходів. Спільні зусилля педагога та бібліотекаря мають добрі результати для творчої роботи з дітьми, значною мірою сприяють розвитку творчої особистості школяра.

Нові методичні та наукові знахідки, методика розробки та проведення навчальних занять, цікаві матеріали друкуються в періодичних виданнях, які передплачує наша школа. Найбільшу допомогу в обслуговуванні творчо здібних та талановитих дітей надають такі періодичні видання: «Дивосвіт», «Світ дитини», «Барвінок», «Журавлик», «Пізнайко», «Казковий вечір», «Веселка», «Чомусик», «Умка», «Юний натураліст», «Веселі уроки», «Паросток», «Яблунька», «Однокласник», «Дивослово», «Шкільна бібліотека», «Позакласний час», «Розкажіть онуку».

У читачів великим попитом користується інформація про нові надходження. Це здійснюється через постійно діючу викладку «Про все цікаве на планеті ви прочитаєте в журналі та газеті» та бібліотечні уроки з теми «Дитячі періодичні видання». Створено електронний каталог статей періодичних видань, за допомогою якого в лічені секунди користувач зможе знайти потрібне видання чи систему видань.

Ведеться робота по створенню баз даних. Це і алфавітний та систематичний каталоги, систематична картотека статей, а також каталог назв, персоналій, понять. Це можливість за будь - яким запитом знайти потрібну інформацію і зекономити масу часу. Кожна база даних містить інформацію з певної науки, що відповідає шкільній програмі та бібліотечно-бібліографічній класифікації джерел інформації. У бібліотеці немає паперових формулярів, їх замінив комп’ютер. Підручники та книги, які учні беруть протягом року, заносяться в електронний формуляр.

Крім того, наша бібліотека почала створення бази даних про наявність підручників у шкільних бібліотеках району. Це дасть можливість обмінюватися цією інформацією.

Одним із провідних напрямів діяльності є робота із збереження бібліотечного фонду. Шкільна акція «Живи, книго!» передбачає комплекс заходів, спрямованих як на збереження стану бібліотечного фонду, так і на дбайливе ставлення до нього користувачів. На початку навчального року оргкомітетом штабу «Живи, книго!» розробляються умови проведення конкурсу серед учнів школи на краще збереження навчальної книги, художньої літератури.

З метою розширення і поглиблення знань учнів про джерела походження книг, які стали скарбницею людства, підведення учнів до усвідомлення того, що читання книжок є невід’ємною частиною самоосвіти і духовного самовдосконалення, класні керівники проводять цикл виховних заходів: ділових ігор, прес-діалогів, турнірів ерудитів, творчих роздумів, літературний аукціон «Джерела, що навчають життя», дослідження.

Розвивати у кожного учня смак до самостійної творчості, активної діяльності, виховувати повагу до книги допомагають учителі української мови і літератури. Під їхнім керівництвом учні пишуть творчі роботи на теми: «Книга – наш друг і порадник», «З історії книгодрукування», «Диво, ім’я якому книга».

Як центр виховання культури бібліотека залишається надійним засобом підготовки юного покоління до життя в сучасному інформаційному суспільстві.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconПедагогічної освіти імені василя сухомлинського
В. М. Нудний, заступник директора з навчально-організаційної діяльності коіппо імені Василя Сухомлинського
Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconДержавна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського
Ювілейні дати книжок видатного українського педагога В. О. Сухомлинського
Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconВ. О. Сухомлинського наукова бібліотека українська та зарубіжна література постмодерної епохи Науково-допоміжний бібліографічний покажчик Миколаїв 2014
Наукова бібліотека мну імені В. О. Сухомлинського; укл. Гордєй С. С. Миколаїв, 2014. 86 с
Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconЖиття та діяльність В. О. Сухомлинського в періодичних виданнях
Виноградська Е. Пізнання через радість. (Про В. О. Сухомлинського) // Прапор. – 1970. – №12. – С. 92-94
Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconЗміст Вступ розділ I. Життєвий І творчий шлях В. О. Сухомлинського
Соціально – історичні умови встановлення педагогіки В. О. Сухомлинського
Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconПідготувала Вчитель початкових класів
Обладнання: портрет В. О. Сухомлинського, плакати, вислови В. О. Сухомлинського, виставка книжок, квіти
Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconВ. О. Сухомлинського В. О. Сухомлинський
Упорядник Заліток Л. М., канд пед наук, заст директора з наукової роботи днпб україни ім. В. О. Сухомлинського
Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconЦілую руки матері святі
...
Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconУрок Доброти за творами В. О. Сухомлинського
Обладнання: Крилаті вислови, прислів’я про доброту, твори В. О. Сухомлинського, тематичні малюнки, картки з ситуаціями, сердечка
Імені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності iconІмені в. О. Сухомлинського



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка