Імператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни



Сторінка5/5
Дата конвертації22.02.2018
Розмір0.62 Mb.
1   2   3   4   5








Г. Якутович: Маруся Богуславка
Книжка О. Назарука насичена історичним кольоритом, ліричні вставки на лад народніх речитативів переплітаються елєгійним тоном і повтореннями в орієнтальному стилі. Не бракує й гумору, нпр. в епізодах із львівськими жидками-гешефтярами. Вдатні орудування діяльогами й відтворювання постатей надолужують брак суцільної акції, деякі мовно-стилістичні недомагання, композиційну невикінченість. Зрештою автор не вважав свого твору шедевром: "...Нехай же ця перша спроба вжитися в ті часи, заохотить письменників будучих поколінь української нації - краще й лучше представити ту епоху й найвеличнішу її постать, яка століттями звертатиме на себе увагу..."48

Осип Назарук присвятив "українським дівчатам цю працю про велику українку, що блистіла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кровю й перлами". Крім романтики любовних хвилювань, глибини релігійних зворушень, гарячих материнських почуттів, автор відкриває в Роксоляні палкі пориви патріотизму, що їх респектував навіть Сулейман як корону всіх найкоштовніших весільних дарунків султан оголосив звільнення українських бранців і дозвіл повернутися в Україну. Патосом любови до Украіни пройняті її змагання за імператорську владу: "Вже привикла до думки про здобуття золотого престола Османів. Тоді виховає синів так, як уважає. О! І тоді зачне снувати пляни й діла, якими перевисшить Велику Княгиню Ольгу, що в цих палатах приймала хрест - так само потайки, як потаємно й вона несе свій невидимий хрест терпіння..!" (стор. 251.)

Справді-бо Анастазія Лісовська захоплююче втілила в Роксоляні останню мотутню володарку в заграві Середновіччя. Майбутній твір про неї винесе до висот мистецтва й правди попівну з Рогатина, що відкривала двері Сходу для Нового Світла. Безсмертний памятник її любови до України склав уже український нарід у Думі про Марусю Богуславку - Захисницю козацького лицарства.

 

"Новий Шлях", 1966, чч. 36-52.

------------------------------------------------------------------------

[1] Народні пісні згадують містечко Чемерівці на Поділлі, і Самбір, і Стрий...

[2] пор. J. Benoist - Mechin "Mustapha Kemal ou la mort d'un Empire", Paris 1954.

[3] Busbecq: Lettres a l'Empereur Rodolphe II. 1631.

[4] Fairfax Downey: Soliman le Magnifique, Paris. 1930, стор. 27 - 32.

[5] A. H. Lybyer, The Government of the Ottoman Empire in the time of Suleiman the Magnificent, Harvard University Press, 1913, pag. 55-6, 124-5.

[6] Або ж альбанка, а за деякими джерелами чорногорка, або уроженка Криму. Ці розбіжності доказують засекречення султанського гарему.

[7] Leoрold Ranke, Fuersten und Voelker von Sued-Europa, Hamburg 1827 (англійський переклад W. K. Kelly: Тhe ottoman and the Spanish Empires in XVI Centuries, London, 1843).

[8] B. Navagero, Relazione, 1553; у Alberi, Relazione, 3 ser, I. 74, Florence 1855 (За Elie Borschak "L'Ukraine dans la litterature de l'Europe occidentale").

[9] Pietro, Bragadino, Sommario della relazione (1526), Alberi, Ser. III. vol. III, pp. 52-53 (За B.Miller, Beyond the Sublime Porte, N. Haven, 1931).

[10] Pietro, Bragadino, Sommario della relazione (1526), Navagero, Bernardo, Relazione 1553, (E. Alberi, Relazione ... Florence, 1839-63).

[11] Осип Назарук, Роксоляна, Львів, 1933.

[12] Для українського народу назва "Роксоляна" була шанована, популярна, інтимна, мила. Зустрічається впродовж півтори тисячі років у писаних джерелах, на географічних мапах, при дипломатичних взаєминах, офіційних документах, літературних творах. Наукові досліди кажуть, що роксоляни це наші предки, що заселювали українську територію від ІІ-го сторіччя перед Христом. Зате найстарша назва споріднена з цим коренем "Роксана" відома з історичннх джерел ІV ст. до Хр. (Плютарх): бактрійська королівна Роксана в 327 р. до Хр. стала жінкою Олександра Македонського. Пор. Володимир Січинський: Роксоляна, історична монографія. Лондон, 1957. Цікаво, що сучасники Сулеймана часто дошукувались аналогїі між ним і Олександром Великим, а він сам залюбки студіював його епоху й намагання об'єднати ріжні народи й релігії в одній державі. Толерантність Сулеймана до релігій і культур підлеглих йому народів підкреслюють його знанням ріжних мов.

[13] Архів франц. мін. Зак. Справ Cor. pol. Venise, Vol. III. fоl. 19 - гл. Ілько Борщак, Ідея Соборної України в Европі в минулому. По невиданих документах і стародавніх працях. Париж, 1923, Вид. "Український Друкар", стор. 26.

[14] Цей уступ під роком 1542 у "Journal of the Bank of St. George of Gennoa" найшов радник брітанської амбасади у Стамбулі, George Joung (автор "Le corps du droit ottoman" у 4 t. еtс.) і помістив у "Constantinople", London and New York, n. d. (За B. Miller, Beyond the Sublime Porte, New Haven, 1931, pp. 93-4). Натомість Лібієр (Lybyer op. cit, 141) наводить ранішу дату 1534, подану послом Венеції: Daniello Ludovisi, Relazione, 1534 (Alberi, 3 Ser. I, 1-32, Florence, 1840).

[15] Bassano, op. cit. pp. 17-18 (За Б. Міллер, тамже, стор. 90-91) Олекса Грищенко в час своїх "царгородських років" (1919-21) бачив у музеї коштовно пошитий жупан Роксоляни: "прикрашений широким, чудовим візерунком у багатих кольорах. Шалі, хустки, тканини, одяги... Все те пригадало мені старі козацькі вишивки у славному музеї Тарновського в Київі й Чернигові..." ("Мої роки в Царгороді", Мюнхен, 1961, стор. 140. На цю деталь звернули увагу Панство Ляля й Володимир Попадюки в Шикагу).

[16] A. Navarian, Les Suitans Poetes (1451-1808), Paris, 1936.

[17] Якби Роксоляна не була українкою, Буассард зробив би з неї, можливо, й преподобницю... Пор. погляд П. Дюбуа на стор. 252.

[18] Vitae et icones Suitanorum Turcicorum, principum persarum allorumq illustrium Heroum et Heroinarum ab Osmane usq, ad Mahometem II... Francfort ad Moen. AD M.D.XCVI. (1596).

[19] The history of the Life and death of Sultan Sulyman the Magnificent, Emperor of the Turks and of his Son Mustapha. Inscribed to the Spectators of Mustapha, a tragedy... with the geographical Description of the Progress of the Emperor Solyman's Armies in Hungary, Germany, and several other Parts of Europe, Asia and Africa. London: 1739. (Брітійський Музей).

[20] I costumi, et i modi particolari de la vita de Turchi, descritti da M. Luigi Bassano da Zara. Rome, 1545.

[21] A. H. Lybyer, op. cit. pp. 88, 141.

[22] Barnette Miller, Beiond the Sublime Porte, the Grand Seraglio of Stambul, Yale University Press, 1931.

[23] Первородний Могамед дожив тільки 10-го року.

[24] Щойно в рр. 1827-1835 вийшли в Пешті 10 томів "Geschichte des osmanischen Reiches", де автор Йосиф фон Наммер (Пургшталь) широко використав свої довголітні розшуки в турецьких архівах.

[25] "In the Days of the Janissaries" (Old Turkish life as depicted in the "Travel Book" of Evliya Chelebi) by Alexander Pallis - Hutchinson & Co Ltd. London. N. York, Melburne... 1951. Вірш поданий у французькому перекладі Edouard'а Servan de Sugny із "La Muse ottomane", Geneva, 1853.

[26] Pierre Dubois (1250-1321): "De recuperatione Terrae Sanctae", 1306. (англійський переклад із вступом і поясненнями зладив Walter L. Brandt, Columbia University Press, N.Y. 1956 (Records of Civilisation, Sources and Studies, № 51).

[27] "І.К.Ц.", ч. 191 з 12 липня, 1937, Тадей Біліньскі "Roksolana Hoseki - Polka na tronie sultana". Це безшабашне фальшування негайно затаврував львівський журнал "Союзу Українок" - Жінка в статті: Роксоляна - на маргінесі найновішої анексії. На цю статтю вказав п. Андрій Господин у Вінніпегу.

[28] Київ, 1924, стор. 184.

[29] M. Gosławski "Podole" ІІ (О. Назарук "Роксоляна", стор. 298).

[30] Fairfax Downey, the Grand Turke, New York, 1929, стор. 116-7. Пор. теж Harold Lamb, Suleiman the Magnificent, Garden City, N. Y. 1951 (79-82).

[31] Edward S. Creasy, History of the ottoman Turks, нове вид. Khayats, Beirut, 1961, стор. 183: "Тhe Muscovite Slave Khourrem enslaved her master..."

[32] Storia illustrata - mensile di storia archeologia geografia. Milan, 1960, N. 4, pag. 518-523. (З книгозбірні п. З. Кіндратюка в Вінніпегу).

[33] Alexander Pallis, op. cit. стор. 27.

[34] Син Роксоляни, султан Селім ІІ теж жив у моногамічному подружжі, подібно й внук.

[35] Листи Сулеймана до Жигмонта Августа, Жерела до історії України-Руси. 1908, Археографічна Комісія Н.Т.Ш. Том VІІІ., (За публікацією УВАН. Мюнхен 1964: Д-р Любомир Р. Винар "Князь Дмитро Вишневецький", історична студія, стор. 72-73). Велика роля Роксолянн на султанському дворі при дипломатичних і інших взаєминах Туреччини з европейськими Країнами висвітлена м. ін. в польському історично-науковому журналі "Квартальнік Гісторични", Львів, 1846, річник Х; "Лісти Роксолани". На жаль ці листи недоступні.

[36] "Вітчизна", Київ, 1966, травень, стор. 213-217.

[37] "Hostem non modo regni nostri temporarium sed etiam omnium nationum liberarum haereditarium Moscum" - в листі до королеви Єлисавети (Dr. Hamel "England and Russia").

[38] В. О. Голобуцький "Запорізька Січ в останні часи свого існування 1734-1775. у Вид. АН УРСР", Київ, 1961, стор. 12-13.

[39] Архів Запорізької Січи, Опис матеріялів, Київ, 1931 (Вид. Археографічної Комісї при Центральному Архівному Управлінні УРСР), стор. ХІ.

[40] Назви подані за: В. Січинським (Роксоляна. Лондон, 1954, стор. 57) і О. Назаруком (Роксоляна, вид. "Говерля". Н.Й. 1955, стор. 298-9).

[41] Видавництво "Дніпрова хвиля", Мюнхен, 1965, стор. 364.

[42] Таким анахронізмом м. ін. є егзекуція в Стамбулі князя Дмитра Вишневецького (стор. 303 і наст.), про яку знало все населення за вийнятком імператорки. Як дату смерти цього організатора козаччини, героя й патріота приймають історики рік 1563. (Пор. Д-р Любомир Р. Винар "Князь Дмитро Вишневецький", Мюнхен, 1964, Вид. УВАН у Німеччині). Роксоляна ж померла 1561 р.

[43] Українська Радянська Енциклопедія. Київ, т. ХІІ. стор. 338.

[44] Радісна Русинка.

[45] Осип Назарук: "Роксоляна...", друге незмінене видання, накладом Української Книгарні "Говерля", 41 E 7th St. N.Y.C., 1955, стор. 302. (Передрук із пропусками 81-90 стор.).

[46] Теофіль Горникевич: Відень, Царгород, Атени - подорожні записки, Українське Католицьке В-во в Мюнхені. 1964. стор. 46-8.

[47] Можливо, немалу ролю відіграло тут походження Роксоляни. Цікавнй приклад такої небезсторонности дає праця Доріс Логлі Мур "Марія й князь Г." про славетну нашу землячку, яку вважали росіянкою й нею захоплювалися. Цим разом авторка праці про Марію Башкирцеву називає її українкою, але не скриває своєї ворожости до неї та її родини, яку вважає відсталою, некультурною, аморальною... (Пор. Людмила Коваленко, Зустріч з Україною, "Свобода". Ню-Йорк, Джерзі Ситі, 1967, ч. 24, з 8. ІІ.).



[48] Безпощадно негативна рецензія (під ініціялами І.М.) у львівському "Вістнику" редакції Д. Донцова (1930, кн. ІІІ) відмовляла "Роксоляні" О. Назарука літературної вартости, назвавши постаті мертвими й маріонетками. Нищівна критика підстроювалася до тривалого спору з автором-редактором "Нової Зорі", що теж не вгавав у своїх атаках на "Вістник". А в тім ця полеміка належить до найцікавіших сторінок нашої політичної літератури тих часів.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Імператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни iconІвській загальосвітній
Україні відзначають 146 роковини видатної української поетеси, драматурга, громадського І культурного діяча Л. Українки
Імператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни iconЛісовської Світлани Анатоліївни з проблеми Розвиток в учнів інтересу до урок
«Розвиток в учнів інтересу до уроків української словесності шляхом впровадження інтерактивних технологій навчання»
Імператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни iconУправління культури Виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради
...
Імператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни iconЖиттєвий шлях Габриеля Гарсіа Маркеса
Врачи фактически, приговорили его к смерти, отпустив на «устройство земных дел» не более года. Однако в прогнозы и диагнозы медиков...
Імператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни iconКуріньківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Мета: познайомити школярів із життям І творчістю славетної землячки, на прикладі біографії Марії Башкирцевої вчити учнів досягати...
Імператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни iconУзагальнення знань за творчістю Лесі Українки
Творчий доробок славетної Лесі Українки, розкрити глибокий зміст її поезії, розвивати здатність сприймати й розуміти ліричні твори,...
Імператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни icon10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року
Важпіщі факти з лсиття Куліша точно установлено в на- шому писъмепстві, хоча есть нимало пробілів, І то дуже зпач- них, в історіі...
Імператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни iconРозпорядження голови сумської обласної державної адміністрації 23. 09. 2013 м. Суми №405-од
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Регламенту Сумської обласної державної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка