Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій



Сторінка1/4
Дата конвертації09.03.2018
Розмір1.11 Mb.
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Ганнівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області
Індивідуальна творча робота

Особливості формування

предметних компетентностей учнів

у процесі впровадження на уроках математики

традиційних та інноваційних технологій
З досвіду роботи

вчителя математики

Ганнівської загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів

Новоукраїнської районної ради

Кіровоградської області

Грязнової Наталії Олександрівни
2013 рік

Візитна картка

1. Прізвище, ім’я, по батькові:c:\documents and settings\1\рабочий стол\фотка.tif



Грязнова Наталія Олександрівна

2. Дата народження: 27.09.1980

3. Освіта: вища

4. Кваліфікація за дипломом:

КС № 11029274 – вчитель початкових класів;

КС № 27275741 - вчитель математики та основ економіки;

КС № 28826835- викладач математики.

5.Заклад, де працюю: Ганнівська загальноосвітня

школа І- III ступенів

6. Посада:вчитель математики

7. Дата призначення: 05.01.2004

8.Загальний стаж роботи: 14 років

9.Стаж педагогічної роботи: 14 років

10.Стаж роботи за спеціальністю:14 років

11.Стаж роботи у даній школі: 10 років

12. Кваліфікаційна категорія, дата присвоєння:

вища, 2012 рік.

13. Домашня адреса: вулиця Шкільна, 10

село Ганнівка

Новоукраїнський район

Кіровоградська область

27165


14. Телефон : 0989133013

15.E-mail:natascha1980@ukr.net



«Особливості формування

предметних компетентностей

учнів у процесі впровадження

на уроках математики

традиційних та інноваційних технологій».

Дитина – єдиний геній



серед буденних сірих людей. А учитель не той, хто все життя вчить, а той хто все життя вчиться.

Я не знаю яким буде світ, коли виростуть мої учні,які цілі й цінності будуть актуальними тоді, тому намагаюсь запалити їх єдиним

прагненням – прагненням учитися”.

Учіть математику! Будете знати математику – будете знати все.

П.Л. Капіца

Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя з природженою здатністю жити щасливо й успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше ”

Р.Т.Кіосакі

У грі немає серйозніших, ніж малі діти.

В.О. Сухомлинський.
У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу.

А.С.Макаренко

Педагог не може не грати.

А.С.Макаренко



В грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і любові до знань.

В.О. Сухомлинський

АНОТАЦІЯ
Науково - методична новизна творчого доробку полягає у тому, що вперше цілісно висвітлено особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних форм і методів навчання; розкрито вплив пізнавального інтересу учнів на процес навчання; виділено ефективність використання відповідних форм чи методів на кожному етапі уроку та в позаурочний час; переосмислено і об'єктивно представлено можливості застосування персонал-технології вчителями інших навчальних закладів при вивченні математики; розроблено і доповнено методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з використанням традиційних та інноваційних технологій.

Актуальність творчого доробку полягає в необхідності створення нової філософії освіти, відкритої до прагнень та розвитку життєвого потенціалу людини, формування нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності; забезпечення активної позиції учня в навчанні; проведення науково обґрунтованої роботи, спрямованої на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети та змісту освіти, і до форм й методів навчання і виховання.

Практичне значення одержаних результатів визначається новизною постановки завдань і їх відповідністю потребам сучасної освіти. Матеріали збагачують уявлення про особливості впровадження традиційних та інноваційних форм і методів роботи під час викладання математики; розширюють знання про ефективність застосування даних технологій. Результати можуть бути використані студентами педагогічних вузів та вчителями математики закладів освіти, а також тими, хто зацікавлений різноманітними освітніми інноваційними технологіями.

Апробація матеріалів здійснена шляхом їх оприлюднення на науково-практичних конференціях, у вигляді окремих доповідей, публікацій у фахових виданнях: «Математика в школах України», «Математика», «Школа», «Психолог», «Відкритий урок: розробки, технології, досвід»; розміщення на порталах «Острів знань», «Методичний портал», «Учительський журнал онлайн», а також на сайтах : gannivskazch.ucoz.ua. та gryaznova.jimdo.com/; впровадженням учителями Ганнівської загальноосвітньої школи в навчально-виховний процес.

Очікуваними результатами роботи передбачено професійне оволодіння вчителями інновацій, впровадження їх у практику, як способу підготовки математично компетентних учнів, які відповідатимуть вимогам до сьогоднішнього випускника української школи.
Директор школи: М.Корнюша

І. Актуальність створення досвіду з даного питання
Початок XXI століття означений складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття у всьому світі. За умов змін в українському суспільстві особливого значення набувають питання формування нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки молодої людини. За таких умов як ніколи гостро стоїть завдання створення нової філософії освіти, відкритої до прагнень та розвитку життєвого потенціалу людини. На цій основі формується нова педагогіка – педагогіка компетентної людини. Більшість педагогів погоджується з фактом, що якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Що знання, вміння і навички, яких набувають учні в процесі вивчення шкільних предметів, не переходять автоматично в таку готовність. Саме компетентніший підхід покликаний подолати прірву між освітою і потребами життя. Адже кожна людина повинна вміти працювати незалежно, самостійно розподіляти свій час, організовувати свою роботу, користуватися джерелами інформації, вибирати необхідну інформацію; мати почуття відповідальності, позитивну мотивацію до діяльності.

Тому для вчителів математики головним завданням є формування в учнів математичної компетентності, як складової життєвої компетентності.

А для того, щоб у процесі навчання відбувалося постійне нарощування компетентності, необхідно забезпечити активну позицію учня в навчанні. Жодна людина не діятиме, якщо вона особисто не зацікавлена в цьому. Природа компетентності така, що вона може виявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистісної зацікавленості в даному виді діяльності. Ще В.О.Сухомлинський писав: «Інтерес підтримується успіхом, до успіху веде інтерес. А без успіху, без радісного переживання перемоги над труднощами немає інтересу, немає розвитку здібностей, немає навчання, немає знання».

Як зацікавити учнів, щоб підвищити рівень їхньої компетентності? Відомо, що будь-який урок — це складне педагогічне явище, витвір вчителя, на якому учні демонструють свої знання, уміння та навички. Особливими є уроки математики.

Часто можна почути, що математика складна, суха і нецікава наука. Людей, які люблять її, це вражає й ображає. Адже вона хоч і сувора, але ж і красива, і глибока, як чиста криниця. А завдання вчителя і полягає в тому, щоб розкривати перед учнями її емоційний бік, чуйну і вродливу стать. Це складно, адже досвід показує, що небажання дітей вчитися посилюється в останні роки. І цьому є суб’єктивні причини. Адже зміст шкільної освіти розширюється і викладання багатьох предметів нагадує «курс молодого бійця», оволодіння яким деяким учням взагалі не під силу. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і до форм й методів навчання і виховання. Постають питання:

- Як домогтися того, щоб учні захопились математикою? Як навчити їх розв'язувати задачі? Як переконати в тому, що математика потрібна не лише в щоденному житті, а й у вивченні інших предметів?Як зацікавити дітей? Як привернути їх увагу до свого предмету? Звичайно, за допомогою того, що їм буде слухати найцікавіше, того, що вони будуть робити із задоволенням. Звісно, тільки якщо на уроках математики поєднати навчальну діяльність з ігровою, тобто використовуючи дидактичні ігри, а також різноманітні інноваційні технології. Таке поєднання забезпечує задоволення головних вікових потреб дітей у спілкуванні з однолітками та самоутвердженні і тому сприяє підвищенню рівня успішності у навчанні.

Досвід показує, що саме гра та нестандартні типи уроків можуть стати одночасно й засобом самооновлення, самовдосконалення, до того ж й стимулятором доброго настрою. Гра допомагає виховувати в учнів дисциплінованість, доброзичливість, почуття відповідальності та інші якості.

З іншого боку, є об'єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам'ять, вміння міркувати логічно, стає одним з найголовніших способів нарощування компетентностей. У процесі гри в дитини формується звичка зосереджуватися , мислити самостійно, розвивати увагу, уяву, прагнення до знань; розвивається уміння використовувати необхідну інформацію, швидко реагувати на різноманітні події.

Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть, стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. Саме тому, потенціал гри використовую в навчальному процесі. Гра – мій незамінний помічник.

Тож, згадуючи слова В.О. Сухомлинського «Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і любові до знань» і А. С. Макаренка « Педагог не може не грати», керуючись словами Р.Т.Кіосакі «Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя з природженою здатністю жити щасливо й успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше», постійно працюю над проблемою:

« Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики

традиційних та інноваційних технологій »

У своїй роботі ставлю наступні цілі і завдання педагогічної діяльності:


  • Створення успішних умов для оволодівання математичними знаннями;

  • Формування пізнавального інтересу до математики;

  • Стимулювання розвитку природних задатків;

  • Робота з обдарованими та здібними дітьми;

  • Залучення школярів до самоосвітньої діяльності;

  • Розвиток математичної компетентності.


ІІ. Теоретична база досвіду

На початку роботи над проблемою мною було опрацьовано таку методичну літературу:



з/п


Автор

Назва

1

Сухарєва Л.С.

Дидактичні ігри на уроках математики.7-9.-Х.:Вид. група «Основа», 2006.-144 с.-(Б-ка журн.»Математика в школах України»; Вип.12(48)

2

Бардакова Ю.Є

Все про дидактичні та універсальні інтелектуальні ігри («Педагогічна академія пані Софії», міні – журнал)

3

Бібліотека

журналу


«Математика

в школах України»



Як розпочати урок або 39 педагогічних знахідок?

Як зробити урок цікавим? Цікаві педагогічні знахідки.




4

Г. Ковганич

Крок за кроком до життєвої компетентності.

5

С. Клепко., І.Єрмаков

Освіта і життєва компетентність для ХХІ століття.

Компетенізація освіти: обмеження та перспективи



6

Авраменко О.В., Шлянчак С.О.

Методика застосування нових інформаційних технологій під час вивчення математичних дисциплін у школі. - Кіровоград: Авангард, 2008. – 206 с.

7

О.В. Авраменко, Л.І. Лутченко,

В.В. Ретунська, Р.Я. Ріжняк.



Інноваційні та сучасні педагогічні технології навчання математики: Посібник для спецкурсу. – Кіровоград: КДПУ, 2009. – 200 с.

8

Дичківська І.М.


Інноваційні педагогічні технології: [навчальний посібник] / Дичківська І.М. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

Опрацьовуючи відповідний матеріал я робила висновки про те, що ще в давнину привілеєм людини вважалося володіння математичними знаннями, а роль і значення математичної науки неоціненні, тому зростають і в сучасному житті. Завдання школи, з питань навчання математики – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички і уміння застосовувати їх у житті, на практиці. Школа мусить навчити кожного свого випускника знаходити шляхи до розв’язання проблем, формувати у школярів математичну компетентність. Саме розвиток у особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти. Я переконана, що всього цього можна досягти, застосовуючи у практиці традиційні та інноваційні технології, звертаючи особливу увагу на використання дидактичних ігор. Адже дидактична гра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості та ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом. Дидактичні ігри добре поєднуються із серйозним навчанням. Включення в урок ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим, захоплюючим, створює бадьорий, спрямований на роботу настрій в учнів, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу. Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Наприклад, під час засвоєння нових знань можливості даного методу значно поступаються більш традиційним формам навчання.

У доцільності використання дидактичних ігор мене переконали і публікації Сухарєвої Л.С. та Маркової І.С., С. Клепко., які описували свої знахідки - цікавинки типу «Як розпочати урок?» , «Як зробити урок цікавим?», « Крок за кроком до життєвої компетентності». Саме в цих статтях педагоги визначають поняття компетентностей як «здатність застосовувати знання й уміння» , що забезпечує активне застосування навчальних досягнень у нових ситуаціях. Під математичною компетентністю розуміють «уміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень». Я дотримуюсь позиції колег, оскільки «математика займає цілком особливе місце у системі знань людства, виконуючи роль універсального та найпотужнішого методу сучасної науки» . А визначення місця дидактичної гри у структурі уроку і поєднання елементів гри з навчанням значною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор та їх класифікації. В цих питаннях я змогла розібратися завдяки Бардаковій Ю.Є. та її статті «Все про дидактичні та універсальні ігри». Саме опрацьовуючи цю статтю я з’ясувала, що розрізняють декілька груп ігор, які розвивають інтелект, пізнавальну активність дитини, а також ще раз переконалася у величезній кількості переваг використання ігор на уроках. Адже кожна група ігор є важливою складовою навчальної та поза навчальної діяльності.

Творчі сюжетно-рольові ігри в навчанні — не просто розважальний прийом чи спосіб організації пізнавальної діяльності. Гра володіє неабияким евристичним і переконуючим потенціалом.

Ігри-мандрівки мають характер географічних, історичних, краєзнавчих, дослідницьких «експедицій», які проводяться за книгами, картами, документами. У результаті гри в дітей зароджується теоретична діяльність творчого уявлення, що створює проект чогось і реалізує цей проект через зовнішні дії. Відбувається поєднання ігрової, навчальної і трудової діяльності. Учні багато й наполегливо працюють, вивчаючи за темою книги, довідники тощо.

Творчі, сюжетно-рольові ігри пізнавального характеру не просто копіюють навколишнє життя, вони є проявом вільної діяльності школярів, їхньої вільної фантазії.

Дидактичні ігри вимагають від учнів уміння розшифровувати, розплутувати, розгадувати, а головне — знати предмет. Чим майстерніше складена дидактична гра, тим уміліше прихована дидактична мета. Оперувати вкладеними в гру знаннями учень вчиться невимушено, ненавмисне, граючи.

Будівельні, трудові, технічні, конструкторські ігри відтворюють професійну діяльність дорослих. Через них учні засвоюють процес творення, вчаться планувати свою роботу, підбирати необхідний матеріал, критично оцінювати результати своєї й чужої діяльності, проявляти винахідливість у розв'язанні творчих завдань.

Інтелектуальні ігри засновані на змаганнях, вони шляхом порівняння показують школярам, які грають, рівень їхньої підготовленості, тренованості, підказують шлях самовдосконалення, а отже, спонукають до пізнавальної активності.

Цінність ігрового моменту визначається не тим, яку реакцію вона викликає в учнів, а як ефективно розв'язуються задачі кожним її учасником.

Результативність дидактичних ігор залежить, по-перше, від систематичного використання; по-друге, від цілеспрямованості програми ігор у поєднанні зі звичайними дидактичними вправами. Наприклад, у розв'язанні проблеми розвитку, пізнавальної активності головним слід вважати розвиток самостійного мислення учнів.

Отже, необхідно створювати групи ігор та вправ, що формують уміння виділяти основні, характерні ознаки предметів, порівнювати, об'єднувати їх; групи ігор на вироблення вмінь узагальнювати предмети за певними ознаками, відрізняти реальні явища від нереальних, порівнювати їх тощо.

Складання програми таких ігор — турбота кожного вчителя. Ігрові колізії викликають в учнів прагнення аналізувати, зіставляти, досліджувати сховані причини явищ. Це — творчість! Це те, з чого складається явище пізнавальної активності. Власне гра спричиняє найважливішу властивість учіння — потребу вчити, знати. І саме в цьому найбільші преваги дидактичних ігор.

Чи можна віднести дидактичні ігри до інноваційних технологій?

Одні науковці переконані, що інноваціями можна вважати лише те нове, яке має своїм результатом кардинальні зміни в певній системі, інші зараховують до цієї категорії будь-які, навіть незначні, нововведення. Погоджуючись з обома групами науковців, вважаю кожне нововведення, що зумовлює отримання кращого за попередній результату, інновацією. Ця думка перегукується із тлумаченням І. Дичківської. Розглядаючи інновацію як зміну системи, відповідну діяльність і результат, вона визначає поняття «інноваційні педагогічні технології» як «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів».

Відтак основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему з метою отримання продуктивних результатів. Отже, використання дидактичних ігор в моїй інтерпретації ( на мою думку) є однією з інноваційних технологій.


ІІІ. Провідна ідея досвіду
Провідною ідеєю досвіду є впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій, як способу досягнення того, щоб знання, яких набуває дитина, сприяли становленню її життєвої компетентності.

Саме тому, після опрацювання теоретичних основ даного питання, я перейшла до поступового практичного використання дидактичних ігор на уроках. Оскільки ігри для дітей є дуже близькими, то особливої підготовки перше введення не потребувало. Але все ж таки, починаючи роботу над проблемою, я не використовувала дидактичні ігри на кожному уроці і лише з часом гра стала моїм незамінним помічником, без якого не проходить жоден урок.

Адже кожна окремо взята гра, чи ігровий прийом, чи ігрова ситуація виступає і засобом стимулювання учнів до математичної діяльності, і сприяє створенню пізнавального мотиву та активізації мислення, і посилює увагу до навчального матеріалу, і підвищує працездатність та почуття відповідальності за результати своєї діяльності та діяльності колективу і головне - виступає одним з найефективніших методів розвитку математичної компетентності.

ІV. Технологія творчого доробку



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconАналітична довідка 6 Перелік кращих робіт, нагороджених дипломами XХ обласної виставки-презентації педагогічних ідей та технологій за темою «Формування ключових компетентностей учнів на основі інноваційних освітніх технологій»
«Формування ключових компетентностей учнів на снові інноваційних освітніх технологій»
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconРобота формування міжпредметних компетентностей під час вивчення шкільного курсу фізики
Зміст Вступ Значення між предметних зв’язків для формування наукового світогляду учнів. Основні напрями здійснення між предметних...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconУ своїй педагогічній діяльності реалізовую науково-методичну проблему: Розвиток творчої особистості в процесі впровадження інноваційних технологій на уроках світової літератури та художньої культури

Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconШкола перспективного педагогічного досвіду вчителів фізики м. Тернополя
Формування ключових компетентностей на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних педагогічних технологій
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconМетодична розробка з теми
...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconМетодичний посібник «Міжпредметні зв’язки органічна складова навчання фізики в школі»
Міжпредметні зв'язки та їх вплив на формування ключових та предметних компетентностей учнів у процесі вивчення фізики
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconОпис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»
Тема досвіду «Формування естетичної компетентності учнів на уроках української мови І літератури шляхом використання елементів інноваційних...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconФормування предметних І міжпредметних компетентностей учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Учасники семінару об’єднуються у чотири групи, в кожній із яких є вчителі музичного І образотворчого мистецтв
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconЗастосування інноваційних технологій на уроках іноземної мови 2018 р. Зміст вступ
Завдання вчителя полягає в тому, щоб вибрати такі методи навчання, які дозволили б виявити ініціативність, творчість учня, активізували...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconФормування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики Гулька Оксана Павлівна
Формування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка