Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій



Сторінка2/4
Дата конвертації09.03.2018
Розмір1.11 Mb.
1   2   3   4
Тема дослідження: „Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій.”

Об’єкт дослідження: процес навчання математики.

Предмет дослідження: застосування традиційних та інноваційних технологій на уроках математики.

Мета персонал-технології: вивчити теоретичні аспекти, розробити і адаптувати систему дидактичних ігор, використання яких сприятиме формуванню предметних компетентностей учнів, дослідити динаміку росту математичної компетентності учнів, випробувати та втілювати в роботу елементи технологій, що дозволяють реалізувати завдання.

Завдання персонал-технології:

  • вивчення психолого-педагогічної літератури з проблем застосування нетрадиційних форм організації навчання, впливу пізнавального інтересу на процес ігрового навчання;

  • вивчення передового досвіду вчителів-новаторів у використанні нетрадиційних форм навчання;

  • творче оволодіння методикою використання дидактичних ігор на уроці як найбільш раціонального засобу забезпечення високого рівня знань і умінь учнів для належного використання виховної дії змісту навчання;

  • підбір ефективних дидактичних ігор, які можна легко застосовувати на уроках математики;

  • методична розробка обраних ігор для використання на уроках математики;

  • набуття впевненості в тому, що обрані дидактичні ігри сприяють формуванню предметних компетентностей учнів;

  • досягнення можливості застосування персонал-технології в інших школах , педагогами , які викладають математику.

  • розробка методичних рекомендацій, щодо шляхів застосування ігрових методик.


Методи дослідження:
- теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблемами дослідження;

- аналіз та узагальнення передового педагогічного досвіду з проблемами дослідження;

- спостереження за навчальною діяльністю старшокласників;

- вивчення педагогічної документації.


Теоретичне та практичне значення дослідження полягає у:


  • теоретичному обґрунтуванні необхідності пошуку нових нетрадиційних форм організації навчання, посилення пізнавального інтересу при застосуванні нових форм організації навчання;

  • у визначенні місця дидактичної гри у викладанні математики;

  • в розробленні методичних рекомендацій щодо організації навчальних ігор при вивченні математики;

Практичне значення одержаних результатів визначається новизною постановки завдань і їх відповідністю потребам сучасної освіти. Матеріали збагачують уявлення про особливості впровадження традиційних та інноваційних форм і методів роботи під час викладання математики; розширюють знання про ефективність застосування даних технологій. Результати можуть бути використані студентами педагогічних вузів та вчителями математики закладів освіти, а також тими, хто зацікавлений різноманітними освітніми інноваційними технологіями.

V.Основні етапи роботи над створенням персонал-технології

5.1. Моделювання досвіду

Моделюючи уроки математики з використанням дидактичних ігор, я перш за все ставила собі запитання: « Що я хочу зробити? Чого я хочу досягти ?» А потім думала: Як? Яким способом? Спостереження показували, що якщо педагогічні завдання поставлено відкрито, то, зазвичай, учні виявляють супротив, а ігри, зорієнтовані на актуальні сьогоденні проблеми, викликають в дітей радість взаємодії з учителем для загального ігрового результату. Так з уроку в урок складалася система роботи над проблемою, створювалися розробки уроків, виготовлявся роздатковий матеріал для проведення дидактичних ігор. Найцікавіше ж було втілювати свої розробки у практику з учнями під час проведення традиційних та нетрадиційних уроків. Готуючи урок з використанням ігрових технологій, я враховувала наступні моменти:



  • Які математичні вміння й навички учні засвоять у ході гри? Якому моменту гри слід приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі передбачити під час проведення гри? Гра заради гри на уроці недопустима.

  • Чи всі учасники виконують правила гри.

  • Якою є кількість гравців на кожному етапі гри. Не повинно бути сторонніх спостерігачів.

  • Обов'язково має бути присутнім елемент несподіванки і непередбачуваності.

  • Цікавість гри для дітей, вона не повинна їм набридати.

  • Продуманий розподіл ігрових завдань між учнями.

  • Тривалість гри.

  • Які висновки необхідно повідомити учням по завершенні гри.

  • Психологічний комфорт для всіх учасників гри.

  • Якщо ігровій діяльності був присвячений весь урок, завершити його підбиттям підсумків та виставленням оцінок у класний журнал.

5.2. Втілення моделі у практику роботи
Але повноцінні ігрові уроки - це рідкість. Через брак часу ми не можемо дозволити собі проводити їх часто, тому більш доцільно говорити про ігрові елементи на різних етапах уроку, причому на уроках різних типів, залежно від дидактичних завдань і способів організації навчальної діяльності.

Деякі вчителі вважають, що дидактичні ігри найдоцільніше проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільш стомлені. Я вважаю, що це не завжди правильно, саме ігрова ситуація може бути найкращим початком уроку.

Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна, тому їх слід розглядати як один з видів творчої діяльності, що тісно пов'язаний з іншими видами навчальної роботи. Визначення місця гри у структурі уроку і поєднання елементів гри з навчанням значною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор.


5.2.1.Застосування дидактичних ігор на етапі організації учнів до уроку
Етап організації учнів до уроку – це так звана розминка, яка замінює організаційні моменти класичного уроку. Головна функція – створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Адже теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу;підвищенню авторитету вчителя; психологічному розвантаженню учнів, які за день мають 6-7 різних уроків.

Тож,пам’ятаючи про проблеми наступності у викладанні математики між початковою школою і середньою, у 5 класі розпочинаю урок з бесіди типу:

- Який зараз рік?

- Скільки місяців має рік? Назвіть ці місяці.

- Який зараз місяць?

- Скільки днів у цьому місяці?

- Який сьогодні день тижня?

- Яке число?

- То яка сьогодні дата? І тільки після цього записуємо дату в зошитах. Такі бесіди для учнів початкової ланки є звичними. Їх можна розширювати питаннями : Який вчора був день? А який день тижня буде завтра? Яким днем починається тиждень? І т.п.

Для урізноманітнення органі-заційного моменту використовую і інші прийоми. Наприклад, після привітання і слів «Розпочинаємо урок», питаю, що для учнів означає слово урок, а після того, як вислухаю їх думки, пояснюю, Мал.1

що для мене це не просто слово, бо я вкладаю зміст у кожну букву цього слова( мал. 1).

Наприклад:

У – успіх, Р – радість, О – організованість, К – кмітливість.

Тож, коли я кажу це слово, то маю на увазі, що всі діти будуть працювати з радістю, будуть організованими та кмітливими і покажуть неабиякий успіх у роботі .

Якщо це перший урок, то практикую і такий вид роботи: прикріплюю на дошці паперове сонечко з промінцями і починаю роботу зі слів:


  • Вас вітає сонечко. Сьогодні воно світить для тих, хто прокинувся ранесенько, вмив личко білесеньке, поспішив до школи на уроки, щоб у житті не мати мороки.

В старших класах дуже часто пропоную девіз уроку чи пам’ятку, за якою працюватимемо на уроці (мал. 2).

Нерідко пропоную своїм вихованцям вибрати настрій для роботи на уроці: показую картки (додаток 1), а учні плескають в долоні, якщо обирають відповідний настрій, або тупотять ногами, якщо відмовляються працювати з таким настроєм. Для урізноманітнення, учні Мал.2

інколи малюють відповідні зображення за полем зошита на початку уроку, а потім – вкінці. Це і зацікавлює учнів, і дозволяє підтримувати та контролювати настрій учнів на уроці.

Допомагає швидко організувати і далі активізувати роботу учнів на уроці використання карток само оцінювання ( додаток 2).


5.2.2.Застосування дидактичних ігор на етапі актуалізації опорних знань, перевірки домашнього завдання
Девіз етапу актуалізації опорних знань учнів та перевірки домашнього завдання: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те,що вони знають». На цьому етапі відтворюються знання, вміння, потрібні для наступних етапів уроку, встановлюється рівень досягнень з теми. І оскільки знання, пов’язані з досвідом учня, запам’ятовуються краще та швидше, то створюються умови для «відкриття», самостійного добування знань, і за цих умов підвищується роль учня на уроці.

Саме тому часто проводжу на цьому етапі гру « Чи правильно каже вчитель?». На поставлені запитання сама даю відповіді (серед них - правильні та неправильні), а учні роблять певні рухи. Наприклад, якщо відповідь правильна, то плескають в долоні, а якщо ні - тупотять ногами. За потребою, змінюю гімнастичні вправи, а завдання записую на дошці або проектую за допомогою кодоскопа.

Інколи доручаю учням складати вправи самостійно, пропоную ігри «Хто швидше?» (додаток 3)

Не залишається поза увагою гра «Допуск», проводячи яку, право голосу надаю кожному учневі. Я задаю запитання, на які учні відповідають по черзі, не встаючи зі своїх місць. Підніматися доводиться тільки тим учням, які не змогли відповісти на запитання. На цей етап добираю прості запитання, що вимагають, як правило, односкладових відповідей на знання раніше вивченого в класі матеріалу. Отже, після першого кола допуску в класі стоять лише кілька учнів, причому ні в якому разі не слід робити акцент на їхній не вдалості. Потім пропоную класу не залишати товаришів у біді, кинути учням «рятувальні кола» - поставити їм запитання, які вже звучали сьогодні. Рятувальна операція триває доти, доки кожен учень не дасть правильної відповіді. Така форма фронтального опитування має кілька переваг. По-перше, протягом перших 5-7 хвилин уроку вже кожен учень «виступив», причому дав правильну відповідь, і це додає впевненості. По-друге, не пропала дарма домашня праця, і можна спробувати розвинути успіх. По-третє, коли всі кидаються на допомогу тим, хто замешкався на старті, в класі з'являється атмосфера єдності й доброзичливості. Нарешті, протягом цих 5 хвилин у класі звучить корисна навчальна інформація, необхідна для подальшого просування, причому звучить з вуст учнів, і її потрібно слухати (раптом це саме питання трапиться й мені?). Важливо, щоб усе відбувалося по-доброму, без тиску і зміцнювало в дітей переконаність, що їм це під силу.

Для створення педагогічних ситуацій, які стимулюють пізнавальну діяльність учнів, використовую ігрові прийоми і завдання, які сприяють вихо-ванню в учнів зацікавленого і свідомого ставлення до процесу навчання математики, а також розвитку предметних компетенцій. Прикладом такої гри може бути гра «Математичне лото». Учні одержують картки «Математичне лото», в клітинках якого знаходяться завдання, що необхідно розв’язати. Розв’язавши відповідні завдання, накривають їх карткою, на звороті якої – буква. Таким чином, виконавши всі вправи учні одержують прізвище відомого вченого, якому належить вислів: «Математику вже тому вчити треба, що вона розум у порядок приводить»

(М.В. Ломоносов). Найчастіше її проводжу у 5- 7 класах, адже дуже важливо на цьому етапі навчання не тільки дати дітям знання з математики, але й не відштовхнути школярів від неї.

Так, у 7 класі, при вивченні теми «Рівносильні рівняння», використовую відповідні картки (додаток 4).

Звичною для учнів є і гра «Світлофор», яку ми проводимо, використовуючи сигнальні картки червоного та зеленого кольорів. При цьому я формулюю твердження (правильні і хибні), а учні піднімають на правильні твердження картки зеленого кольору, на хибні-червоного (мал.3).



Мал.3
Під час вивчення теми «Подільність чисел» (6 клас) учні дописують цифри, граючи у гру «Допиши цифру». Наприклад:

Вчитель:

-В кожного з вас лежить на парті картка з числом 156…, в якому відсутня остання цифра. Допишіть всі можливі варіанти останньої цифри так, щоб :

І група - число ділилось на 2;

ІІ група – число ділилось на 3;

ІІІ група - число ділилось на 5.

Обов’язковим є проблемне запитання, яке звучить після перевірки : Чому, кожна з груп дописала цифру 0. Чи не помилились ви?

- Отже, числа 2, 3, 5 є дільниками числа 1560. Як же буде називатися це число?...

Майже на кожному уроці, не тільки під час актуалізації опорних знань учнів, а і на інших етапах уроку, проводжу гру «Доповни речення». Речення можуть бути сформульовані по-різному. Наприклад :

- Числа, які мають більше, ніж два дільники називають…

- Числа, які мають два різні дільники називають…

- Числа, найбільший спільний дільник яких дорівнює 1, називають…

- Найбільше натуральне число, на яке ділиться кожне з даних чисел, називають…

- Найменше натуральне число, яке ділиться на кожне з даних чисел , називається …

Цікавим для учнів є збір врожаю з математичного дерева. На так званих плодах червоного кольору – завдання високого рівня, оранжевого - достатнього, жовтого-середнього, зеленого – низького. Кожен школяр має можливість вибрати для себе завдання і розв’язати його (мал.4)



Мал.4


Допомагають активізувати увагу так звані «швидкі диктанти».

Від звичайних математичних диктантів їх відрізняють три особливості.

Перша - завдання не однакові за складністю, друга - спочатку темп диктанту повільний, потім прискорюється; третя - одночасно на дошках працюють двоє учнів. Це дає можливість перевірити свої відповіді. Як і завжди, за потребою, працюють консультанти.

Крім вище згаданих ігор використовую «Математичні турніри» та «Математичні поєдинки», які також цікаві для дітей усіх вікових категорій. Не залишаю поза увагою так звані «німі диктанти». Найчастіше використовую їх під час вивчення геометричного матеріалу: мовчки,показуючи на картках малюнки, а діти повинні записати зображене або результат, який потрібно знайти за зображеним.

Незамінною у 6-9 класах є гра « Хрестики - нулики». Адже вона для мене є універсальною. Описуючи досвід проведення цієї гри у журналі «Математика» (№8,2009,- видавництво «Основа»), я склала про неї вірш:
«ХРЕСТИКИ-НУЛИКИ»

Хрестики-нулики – інтелектуальна гра.

Та не тільки інтелект розвиває вона.

Логічне мислення, пам'ять, увагу,

Хоч кожен гравець має в ній перевагу.

Та, граючи на малому полі,3х3,

З другим, по черзі, вони ставлять значки.

Один – хрестики, нулики – другий,

Досить цікаво і без натуги.

Кожен партію може звести в нічию

Та й варіацію скласти свою.

Тож, маючи знання і здібності педагогічні,

Намагаюсь гру вдосконалювати логічно.

До кожного уроку приклади складаю,

В учнів математичні здібності розвиваю.

Діти ж старанно при цьому працюють,

І компетентність власну формують.
Приклад картки для проведення гри „ Хрестики – нулики ” у 8 класі при вивчення теми «Квадратні рівняння» ( додаток 5).

Завдання: розв’яжи приклади, що записані на картці. Знайди відповіді на ігровому полі і зроби позначку 0 чи Х, як вказано вгорі над прикладами. Працюй з відповідями у зазначеному порядку. Хто першим отримає трійку позначок у рядочку чи стовпчику, той переміг.

Ускладнити завдання можна так: перестав числа на полі таким чином, щоб перемогла інша команда.

Інколи цю ж гру проводжу зі зміною правил так, що перемагає та команда, яка не поставить три однакові позначки по горизонталі або вертикалі чи діагоналі .

Для проведення усного рахунку цікавою та захоплюючою є гра «Мовчанка» (мал.5). При проведенні цієї гри учні мовчки складають і розв’язують приклад з чисел (на які вказує вчитель) і числа по центру, а вголос говорять

Мал. 5 тільки відповідь.

Вивчаючи «Віднімання раціональних чисел», дану гру проводжу з використання таблиці (додаток 6).

В старших класах проводжу «Аукціон». Це колективна гра, для проведення якої я завчасно готую картки з написом, наприклад «ПА». Показуючи картки учням, говорю:

- Є математичні терміни, що починаються однаковими літерами, однаковими частинами слова. Наприклад ,«ПА», вам потрібно до даного «ПА» додати інші літери, щоб утворилися існуючі математичні терміни. Після утвореного терміну я рахую до трьох, і за цей час учні повинні назвати інший термін. Останній термін визначить переможця. Після проведення гри обов’язково проводжу бесіду на повторення тих понять, що будуть використовуватися на даному уроці.

Вдалим використанням при вивченні теми «Паралелограм» є гра «Хокей». Для її проведення, учням, після вивчення вказаної теми, даю завдання: скласти якомога більше запитань по темі. На наступному уроці об’єдную учнів у групи, визначаю нападаючих, воротаря та захисників і починаю гру: спочатку пропоную дати назви командам, а далі нападаючі задають по черзі запитання, захисники відповідають (відбивають шайбу). Мал.6

Я арбітр, тому контролюю час гри,дотримання правил і, якщо відповідь правильна, говорю: «Шайба відбита», а якщо ні – то: «Гол». Обов’язково по закінченню гри визначаємо команду – переможця (мал. 6)

Цікавими для учнів є ігри:

«Пінг-понг» (мал.7), «Ти мені, я тобі», «Плюс – мінус».

До них учні готуються завчасно, складаючи запитання по темі, а потім задають їх один одному, кидаючи м’яч: хто кидає, той задає запитання; той хто ловить – відповідає. Мал. 7

Вивчаючи у 6 класі тему «Множення та ділення раціональних чисел» доречною стає гра «Встав знак у таблицю» ( додаток 7)

Поєднуючи етапи актуалізації опорних знань учнів та повідомлення нової теми уроку, пропоную усно виконати завдання з карток та розшифрувати тему уроку. Наприклад, у 6 класі під час вивчення теми «Відношення» (додаток 8).

Дозволяє досягти бажаного результату під час усного рахунку і гра «Ромашка», на пелюстках якої записані завдання. Учні по черзі зривають пелюстки та виконують завдання. При цьому діє операція «Взаємодопомога». Якщо хтось не може розв’язати завдання, то можуть допомогти ті , Мал.8 до кого звернеться учень (мал. 8).

На уроках геометрії актуалізацію знань я часто проводжу в формі гри «Роздивимося під мікроскопом». Для кожного ряду класу готую задачу, у якій відсутнє запитання. Кожен учень має висловитися з приводу задачі, «роздивитися» її під мікроскопом. Додаткові бали отримують учні того ряду, яких не змогли доповнити інші учні класу.
5.2.3.Застосування дидактичних ігор на етапі орієнтації та мотивації навчальної діяльності»
Даний етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому. Адже навчальний матеріал засвоюється краще, якщо: учні розуміють його конкретну практичну значущість для кожного з них, чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.

Методами активізації уваги школярів є мотивація, збудження інтересу, створення проблемних ситуацій, стимулювання. Під час проведення кожного уроку метод мотивації передбачає відповідь на питання “ Навіщо мені це потрібно?”Мотивами вивчення математики є розвиток загальної культури, використання у практичній діяльності, продовження навчання, успішне виконання тематичних оцінювань, домашніх завдань, державної підсумкової атестації, завдань зовнішнього тестування, вступних іспитів, використання матеріалу під час вивчення наступних тем, між предметні зв’язки, розвиток розумових здібностей; внутрішня мотивація кожного учня тощо.

Інтерес – один з найбільш дійових мотивів навчання. Збудження цікавості до матеріалу, що вивчається, – найважливіший метод активізації уваги школярів, актуальний на всіх етапах уроку. Учні повинні усвідомлювати, що у вивченні математики не все цікаво, легко, багато чого потрібно взяти напруженням волі, працею. Сам по собі інтерес не виникає, математичні абстракції, суворість міркувань цікавлять не всіх. Бажано не розважати учнів, а зацікавлювати їх математикою.

Наведу приклади використання методу збудження інтересу на уроках математики:

- повідомлення про щось несподіване, незвичайне для учнів;

- звернення до досвіду учнів;

- використання цікавих задач та вдалих прикладів;

- розгадування кросвордів (мал. 9);



Мал. 9
- складання математичних кросвордів ( додаток 9,10).

- використання висловлювань відомих людей та створення таких висловлювань самими учнями.

5.2.4.Застосування дидактичних ігор на етапі пояснення нового матеріалу
На цьому етапі учень знайомиться з новою інформацією, аналізує, визначає особисте її розуміння, вчитель має найменший вплив на учня. Етап передбачає розвиток уміння: працювати з інформацією, працювати самостійно, виділяти головне, суттєве, формування компетентності учнів з предмета.

У процесі роботи, на цьому етапі, ставлю перед собою мету: привчити учнів працювати самостійно в міру їх здібностей. Тільки в процесі самостійної діяльності в дитини можуть бути сформовані навички безперервного інтелектуального саморозвитку, тому працюючи з учнями, я прагну, щоб вони заглиблювались в атмосферу творчості, пошуку нового. Створення такої атмосфери - справа складна, але необхідна. Насамперед на уроках намагаюсь створювати проблемні ситуації, щоб спонукати учнів до самостійного розв'язання.

Проблемна ситуація – це інтелектуальне утруднення, що виникає у випадку, коли людина не знає, як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим способом. Відповідь на поставлене проблемне запитання відбувається під час вивчення нового матеріалу.

Створення проблемних ситуацій можна, особливо в середніх класах, комбінувати із грою.

Наприклад, на уроці геометрії у 7 класі під час вивчення теореми про суму кутів трикутника ставлю запитання:

- Чи можна накреслити кут з градусною мірою 100°? Так. А три таких кути? Так. А чи можна накреслити трикутник, щоб кожний його кут був 100°? (Учні пробують практично розв’язати цю проблему та доходять висновку, що це неможливо). Чому?

-А які кути можна брати, щоб дістати трикутник? Проблемну ситуацію створено.

На уроці математики в 6 класі, під час вивчення ознак подільності, проблемну ситуацію можна створити, ставлячи ряд таких запитань та проводячи гру - експеримент:

- Чи можна, виконавши ділення у стовпчик, відповісти на запитання, чи ділиться число без остачі на 2, 3, 5, 9? Так. А чи можна відповісти на це саме запитання швидше, не виконуючи ділення? Проведемо гру-експеримент: ви називаєте число, я одразу відповідаю на це запитання, а ви перевіряєте ділення письмово. Чим же я користуюся під час відповіді? Проблемна ситуація створена.

Дуже перспективним вважаю застосування проблемних методів викладу нового матеріалу, коли вчитель формулює питання й пропонує учням, поділившись на групи, спробувати знайти відповіді. Ігрова оболонка в цьому разі може мати, наприклад, вигляд експедиції (рятувальної, дослідницької, туристичної, наукової). Клас розбивається на групи, кожна з яких отримує маршрутний лист із вказівкою орієнтовного напрямку і стартового завдання. Завдання для поетапного рішення проблемної ситуації складаються вчителем заздалегідь, і вони мають різний ступінь складності. До мети учні можуть просуватися різними шляхами: або вибираючи багато простих завдань, або кілька складних. Розташування учнів, а також темп їхнього просування до мети фіксую на карті-схемі, що знаходиться на дошці. Періодично влаштовуємо «привали», під час яких діти здійснюють допомогу відстаючим. Група учнів, яка першою досягла мети, отримує той самий «коштовний вантаж» у вигляді високих оцінок. Але гра на цьому може не закінчуватися. Переможці ідуть до учасників , що залишилися на маршруті, й допомагають їм «дійти до фінішу». На завершальному етапі уроку обов’язково згадуємо з учнями суть проблеми, і групи обмінюються своїми баченнями її розв'язання. Ця гра потребує значної підготовки, але я переконалася, що вся робота потім дає позитивні результати, адже знання, здобуті своєю працею, людина засвоює набагато краще, та й радість «відкриття» створює позитивні емоції, без яких неможливий продуктивний навчально-виховний процес.

В ігровій формі можна ефективно ознайомити дітей з новим способом дії, пожвавити процес тренувальних вправ. Так, діти 5-го класу із задоволенням виправляють помилки Незнайки, «розмовляють» з Чомусиком, учаться в “лісовій школі” або діють разом з казковим героєм, виконуючи тренувальні вправи. Учні 5-6 класів знаходять виходи з числових лабіринтів, розв’язують ребуси, складають загадки. Усе це не тільки пожвавлює навчальний процес, а й запобігає втомі. Наприклад, відомий “Морський бій” розвиває увагу, кмітливість. У процесі гри учні краще й швидше засвоюють поняття декартових координат, переконуються, що положення точки на площині визначається за допомогою двох її координат. Але гра не повинна зводитися до «стрілянини» по клітинкам, перш ніж зробити постріл, учні повинні дати відповідь на запитання.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconАналітична довідка 6 Перелік кращих робіт, нагороджених дипломами XХ обласної виставки-презентації педагогічних ідей та технологій за темою «Формування ключових компетентностей учнів на основі інноваційних освітніх технологій»
«Формування ключових компетентностей учнів на снові інноваційних освітніх технологій»
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconРобота формування міжпредметних компетентностей під час вивчення шкільного курсу фізики
Зміст Вступ Значення між предметних зв’язків для формування наукового світогляду учнів. Основні напрями здійснення між предметних...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconУ своїй педагогічній діяльності реалізовую науково-методичну проблему: Розвиток творчої особистості в процесі впровадження інноваційних технологій на уроках світової літератури та художньої культури

Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconШкола перспективного педагогічного досвіду вчителів фізики м. Тернополя
Формування ключових компетентностей на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних педагогічних технологій
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconМетодична розробка з теми
...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconМетодичний посібник «Міжпредметні зв’язки органічна складова навчання фізики в школі»
Міжпредметні зв'язки та їх вплив на формування ключових та предметних компетентностей учнів у процесі вивчення фізики
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconОпис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»
Тема досвіду «Формування естетичної компетентності учнів на уроках української мови І літератури шляхом використання елементів інноваційних...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconФормування предметних І міжпредметних компетентностей учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Учасники семінару об’єднуються у чотири групи, в кожній із яких є вчителі музичного І образотворчого мистецтв
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconЗастосування інноваційних технологій на уроках іноземної мови 2018 р. Зміст вступ
Завдання вчителя полягає в тому, щоб вибрати такі методи навчання, які дозволили б виявити ініціативність, творчість учня, активізували...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconФормування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики Гулька Оксана Павлівна
Формування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка