Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій



Сторінка3/4
Дата конвертації09.03.2018
Розмір1.11 Mb.
1   2   3   4

5.2.5.Застосування дидактичних ігор на етапі первинного засвоєння учнями нового матеріалу
На цьому етапі, особливо в 10-11 класах, пропоную гру «Похід за знаннями». Слова «похід за знаннями» означають пошук, дослідження, одержання нових знань. Це може бути «пошук перлини знань», «зоряний похід за знаннями» і т.д..Участь приймають дві команди, граючись у кілька етапів. Кожний етап – це окремий «Мікроконкурс» або окрема «Мікрогра». До наступного етапу можна переходити тільки з мого дозволу, я перевіряю правильність виконання попереднього етапу. Перемагає та команда, котра першою здобуде «перлину знань».

Для того, щоб діти із задоволенням ішли на уроки математики, великого значення надаю відпочинку від будь – якого виду діяльності, проводячи автотренінги, використовуючи слова:

- Закриваю очі, розрівняю спину, голову відкину трішечки назад, руки на коліна покладу й полину я в думках чарівних у казковий сад . Для старшокласників кількість слів скорочую: «Закриваю очі, я відпочиваю, на хвилину розум від думок звільняю».


5.2.6.Застосування дидактичних ігор на етапі формування умінь та навичок учнів
На етапі формування умінь та навичок великого значення надаю системі творчих завдань, що поступово ускладнюються. Так, наприклад, у кожному класі, для закріплення відповідної теми, пропоную гру « Математичне доміно». Її проведення зацікавлює учнів, заощаджує навчальний час, адже за короткий час кожен гравець повинен розв'язати утричі більше задач, ніж під час монотонної, одноманітної роботи на звичайному уроці. Не вважаю порушенням прояв ініціативи або самостійності у грі, виконану повністю роботу постійно схвалюю, розвиваючи цим мотив обов'язку - необхідність доведення розпочатої справи до кінця.

Щоб учні свідомо засвоювали теоретичний матеріал проводжу гру в «Математичні карти». Під час такої гри вдається не тільки контролювати теоретичні знання учнів і організувати постійне повторення, але і вести тематичний облік знань, причому на гру потрібно не більше 5 хв. уроку. Для швидкого запам’ятовування формул використовую гру «Склади пазли»: на картках записую формули, розрізаю їх на зразок пазл, перемішую і пропоную учням скласти їх.

Для забезпечення глибокого засвоєння теми, продуманою, логічно витриманою системою вправ даю можливість учням відчути необхідність використання набутих знань у процесі розв'язування задач практичного змісту. При цьому пропоную вправи, які вимагають не лише знань, а й певних пошуків, роздумів, логічних міркувань, а також задачі на кмітливість, задачі з помилками в умові, задачі підвищеної складності. Так, вивчивши у 6-му класі тему «Координатна площина» пропоную змагання «художників». Щоб перепливти чарівне озеро, учні витягають «чарівні координатні сіті» і дивляться, хто до них потрапив. Для цього на координатній площині вони поставлять точки із зазначеними координатами, послідовно сполучать кожну точку з попередньою. У результаті утвориться фігура, яку слід розпізнати. Після виконання малюнків, учні обмінюються зошитами для взаємоперевірки. Правильні малюнки демонструю за допомогою діапроектора.

Після вивчення теми « Формули скороченого множення» (7 клас) для закріплення і перевірки знань учнів пропоную гру «Дивись, не - помились». Учням у квадратики треба записати необхідні букви, символи, щоб рівність була правильною. У 8-му класі, наприклад, на уроці з теми «Розв'язування квадратних рівнянь» учні збирають і опрацьовують такі «плоди геометричного дерева». На « дереві» завдання, записані у кружечку-початкового рівня, у прямокутнику - середнього рівня, в овалі - достатнього, у паралелограмі – високого.

А під час розв'язування вправ на тотожні перетворення виразів пропоную гру «Математична естафета». Пожвавлює роботу на уроці гра «Кругові завдання». Щоб учні працювали в міру своїх можливостей, завдання постійно диференціюю. Не залишається поза увагою і гра у «Бінго».

Завдання: Хто переможе у «Бінго?» Щоб дізнатися про це, треба спочатку розв’язати 12 прикладів. Потім поступово закривати відповіді на полі «бінго». Команда, яка першою закриє поле, є переможницею!

Завдання можна ускладнити таким чином, щоб картки з прикладами були складені в колоду. Перший гравець бере з власної колоди карту, розв’язує приклад, закриває відповідь на своєму полі. Переможцем є той, хто першим закрив рядочок по горизонталі, вертикалі або діагоналі. Можна також грати, поки не закриєш все поле.

Для швидкої перевірки набутих умінь на уроці використовую гру «Лото». Заздалегідь готую запитання, які учні можуть сприймати на слух, і картки, в яких записані відповіді на ці запитання і декілька «зайвих» даних. Таких карток можна виготовити кілька варіантів, але не менше двох. На уроці читаю запитання, а учні «закривають» (закреслюють) відповідь на картці. Щоб перевірити роботу учня, досить відслідкувати не закреслені дані на картці.

Цікавою та незвичною є гра «Магазин». Один з учнів класу є «директором магазину», у який надійшов товар»: запитання з предмета, що записані на дошці. Директор пропонує «продавцям» (іншим учням) прийняти товар ( відповісти на запитання). А потім він сортує товар: вищий сорт – абсолютно правильні відповіді, перший сорт – неповні відповіді, другий

сорт – відповіді з неточностями і брак-неправильні відповіді. Сам директор магазину також повинен відповісти на поставлене запитання. Може трапитися, що в ході «сортування товару» директор зрозуміє нерівність або недостатність своєї відповіді і скаже про це вчителю. У цьому випадку він заслуговує на гарну оцінку.

Для учнів 9-11 класів звичними є «Прес-конференції», до яких вони готуються заздалегідь, адже знають,що прес-конференція – це колективна гра, при якій з учнів класу вибирають кілька осіб, які виконуватимуть ролі «академіків», «директорів», «відомих учених». Інші учні – «журналісти». Вони представляють якесь друкарське видання або теле-радіо програми. «Журналісти» ставлять запитання учасникам прес-конференції, а ті відповідають. Перед початком такого уроку я перевіряю запитання для того, щоб вони відповідали темі, віку і рівню знань учнів. У грі оцінюються і правильність відповідей і слушність запитань.

Уроки закріплення отриманих знань і вироблення практичних умінь і навичок створюють сприятливі умови для навчальних ігор. Вони дають змогу обробити великий обсяг матеріалу, не перевтомлюючи учнів, і при цьому дають можливість учителю застосовувати різноманітні види навчальної діяльності, комбінувати індивідуальні, групові й колективні форми роботи в рамках тієї чи іншої гри. Усе розмаїття таких форм можна почерпнути в телевізійних іграх, наповнивши їх необхідним математичним змістом. Такі уроки, або їх частини, можна провести у вигляді ділової гри («Бізнес гейм», «Аукціон»...), рольової гри (урок – суд,урок-презентація, казка, концерт, вікторина, репортаж...) (мал. 10).

Мал.10
Найбільші можливості для впровадження ігрових елементів у навчальний процес дають уроки узагальнення знань учнів, що передують, як правило, контрольним роботам . Ігри на таких уроках потрапляють на благодатний ґрунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми. Це дає широкі можливості вчителю при проектуванні ігрових ситуацій ефективно перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу, розуміння застосування базових знань в нестандартний ситуаціях, вчасно виявити та усунути прогалини в знаннях, розвивати самостійність та творчість учнів, систематизувати та узагальнити вивчений матеріал. Ігрову діяльність можна використовувати і в актуальних сьогодні проектних технологіях, як для постановки питання дослідження, так і для захисту проекту. Наприклад, дуже цікаво і яскраво, разом з учнями 9-го класу ми провели захист проектів з теми: «Піфагорові штани рівні на всі сторони»; а учні 10 класу висвітлювали результати своєї роботи з теми «Леонард Ейлер – видатний математик, фізик, Мал.11

механік, астроном» (мал.11). Діти не тільки показали результат своєї дослідницької роботи, а й свої творчі здібності .

5.2.7.Застосування дидактичних ігор на етапі підведення підсумків уроку

Це так званий етап рефлексії. Коли учень стає власником ідеї, інформації, знань, має можливість використати знання, обмінятися ними з іншими учнями здійснити оцінку та самооцінку діяльності. На цьому етапі відбувається усвідомлення того, що було зроблено на уроці:демонстрація знань та того, як можна застосовувати знання;можливість замислитись над підвищенням якості роботи;можливість диференціації домашнього завдання,визначення необхідності корекції.

На цьому етапі я пропоную учням гру «Наповни кошик»:

Завдання 1: Наповни кошик новими словами, з якими ти ознайомився на уроці та поясни їх значення ( Учні деякий час записують слова, а потім називають їх та пояснюють значення) (мал. 12).Завдання 2: Наповни кошик числами, що записані на картках і є розв’язками виразів, що записані на кошику.

Завдання 3: Наповни кошик виразами, відповідями до яких є числа, записані на кошику .

Мал.12


Незамінною помічницею на цьому етапі уроку є гра «Хто більше прочитає слів у слові?». Для її проведення пропоную дітям термін, з літер якого потрібно скласти інші терміни пов’язані з математикою, не додаючи інших літер. Для урізноманітнення гру проводжу індивідуально або об’єдную дітей у пари чи групи . Перемагає пара чи група, яка останньою назве слово.

Часто, на закінчення уроку, використовую віршовані рядки:

Якщо сьогодні в когось щось не вийшло – не засмучуйтесь.

Головне - прагніть до нового

Не махай на все рукою, не лінуйся, а учись.

Бо чого навчишся в школі,знадобиться ще колись.



5.2.8. Формування предметних компетентностей учнів шляхом впровадження активних форм навчання.

Значну увагу на уроках приділяю розвитку уяви, нестандартного мислення і фантазії учнів. Тому на моїх уроках можуть бути присутні казкові герої, Всезнайко, Незнайко, Буратіно, Мудра Сова, яким учні допомагають вийти із складної ситуації. Учні залюбки пробують себе в ролі консультантів, контролерів, знавців. Практикую, проведення нетрадиційних уроків (додатки 11,12,13,14,15). Особливо захоплюють учнів ігри, що розробляють вони самі за зразком телевізійних ігор: «Перший мільйон», «Що? Де? Коли?», « КВК», «Аукціон» та інші. Цікаво, також, проходять уроки - казки, коли учні допомагають казковим героям долати перешкоди. Пропоную учням самим складати казки. Наприклад, за тиждень до уроку учні одержують завдання скласти казку про центральну або осьову симетрії. Вона повинна мати математичний зміст. Найоригінальніші казки зачитуються на уроці.

У підлітковому віці спостерігається потреба у формуванні власного світогляду, прагнення бути дорослим; бурхливо розвивається фантазія та уява, спрямованість на самоствердження перед суспільством. Вирішенню цих завдань сприяють ділові ігри. Крім того, цей вид роботи стимулює творчу активність, з'являється потреба у здобутті нової інформації, формується вміння робити висновки й узагальнення, пропонувати конкретні рі-шення у розв'язанні тих чи інших питань. Саме тому, в 9-11 класах я запро-ваджую проведення «Дні дублера», «Уроки самоврядування» (мал. 13).

Виробити в учнів уміння виступати перед аудиторією, виробляти власний стиль Мал.13

мислення та аргументації, критично аналізувати їх відповіді чи визна-
чати власні помилки у разі, коли виступ був непереконливим можна за допомогою гри - конференції, уроку-судового засідання, які я регу-лярно проводжу в 10-11 класах (мал. 14)

Пам'ятаючи про те, що вікторини

Мал.14 сприяють поглибленню знань з навчального

предмета, розвитку пам'яті, виявленню найбільш ерудованих учнів, а підготовка запитань до вікторини - це один із найважливіших кроків у розвитку мислення та пізнавальної активності учня, постійно проводжу уроки - вікторини та залучаю дітей до складання завдань. При цьому ставлю «пошукову» умову:укладачі повинні брати матеріал не тільки із шкільного підручника.

Одне з провідних місць у навчальному процесі на сучасному етапі розвитку освіти належить комп’ютерно-орієнтованим технологіям навчання. Численне якісне програмне забезпечення, що ефективно використовую під час організації дидактичних ігор на уроках алгебри та геометрії в 7-9-х класах (мал.15),сприяє вихованню інтуїції, розвитку евристичного мислення, фантазії, елементарних дослідницьких навичок, уміння оперувати образами, постійно захоплює гравця перспективою, швидкою зміною зображень, персонажів, прихованих стимулів. Мал.15

Найдоцільнішими для використання під час проведення дидактичних ігор на уроках алгебри та геометрії в 7-9-х класах виявилися програми GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D, ТерМVІІ, а також «Програмно-методичний комплекс навчального призначення для загальноосвітніх закладів. Математика 5-6 кл» (Автори: Білоус Н., Бочко О., Вишневський А. та ін..). Проведення експериментів у середовищі названих програм під час дидактичної гри на уроках математики сприяє вихованню в учнів математичної інтуїції, вміння аналізувати залежності між даними задачі. В умовах комп’ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності доцільно проводити ігри пошуково-дослідного, творчого характеру, а також ігри, що передбачають унаочнення отриманих результатів. Саме тому практикую ще й проведення інтегрованих уроків математика + інформатика.

Розробка одного з таких інтегрованих уроків у 8 класі є опублікована у журналі «Математика» №7 (595),- лютий,2011, видавництво «Шкільний світ» (додаток 16). c:\documents and settings\1\рабочий стол\фото компютер\dscn5199.jpg

Також залучаю учнів до створення презентацій у середовищі PowerPoint. Це дозволяє більш ефективно вивчати окремі теми шкільного курсу математики ( мал 16). Будувати графіки функцій пропоную, використовуючи програму ADVANCED

GRAPHER та один з найпоширеніших Мал.16

програмних засобів – електронні таблиці Microsoft Office Excel.

Швидко оцінити навчальні досягнення учнів, охопивши одночасно велику їх кількість, забезпечити можливість індивідуального режиму, надання інформації кожному учню в різному вигляді, допомагає програма EDITOR. Так, під час проведення c:\documents and settings\1\рабочий стол\фото компютер\imga0312.jpg

Мал.17 тематичного чи поточного тестування ( мал 17), з використанням комп’ютера , крім з’ясування рівня засвоєння учнями основних питань, що вивчалися ; систематизації й узагальнення знань учнів, мені вдається стимулювати розвиток пізнавальної самостійності учнів.

Ще одним способом вирішення питань: Як домогтися того, щоб учні захопились математикою? Як навчити їх розв'язувати задачі? Як переконати в тому, що математика потрібна не лише в щоденному житті, а й у вивченні інших предметів є поєднання математики з іншими науками, а саме історією. Адже математика та історія — дві нерозривні галузі знань. Відомості з історії математики, історичні задачі зближують ці шкільні предмети. Історія збагачує математику гуманітарним та естетичним змістом, розвиває образне мислення учнів. Математика, розвиваючи логічне й системне мислення, у свою чергу посідає належне місце в історії, допомагає її краще зрозуміти. Звичайно, ми зустрічаємо в підручниках історичні сторінки. Читаючи їх, дізнаємося про виникнення і розвиток математичних понять, виникнення і вдосконалення методів розв'язування задач. І все ж таки творчому вчителю тісно в межах того історичного змісту, що подається в підручнику. Відомості з історії науки розширюють кругозір учнів, показують діалектику предмета. Тому так важливо, щоб історичні мотиви майстерно вплітались у тканину уроку математики, примушуючи дітей дивуватися, думати і захоплюватися незвичайною історією цієї багатогранної науки.

Форми викладення історичного матеріалу можуть бути різноманітні,

починаючи від простих : бесіда вчителя, короткі повідомлення учнів на якусь тему, розв'язування історичних задач, розгадування софізмів, випуск стінгазет (мал.18) до більш глибоких і складних, таких, як історико–математична Мал.18

конференція, захист рефератів з питань історії математики (мал.19). Історія математики допомагає зрозуміти не тільки логіку розвитку предмета, але й показує яскраві приклади вчених, які подолали нелегкий шлях відкриття істини. Ще одним прикладом того, як можна навчати, не відля-

Мал.19


куючи від математики, є інтеграція історичних знань і математичних задач, пов'язаних з цими знаннями. Учням набагато цікавіше розв'язувати саме такі задачі. Особливо це стосується учнів 5—6 класів, які цікавляться історією.

Звичайно, перелік наведених прикладів ігор можна продовжити. Варто згадати кросворди, ребуси, головоломки, шаради, анаграми. Всі вони допомагають позбавити навчально - виховний процес від формальності і сухості (мал 20).

Мал.20

Щоб досягти максимального розвитку компетентності особистості щодо саморегуляції,самоосвіти,самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до цього, намагаюся залучати учнів до позакласної роботи з математики та участі у різноманітних математичних конкурсах, одним з яких є Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру». Щоб підготувати учнів, майже на кожному уроці пропоную хоча б одне завдання на логічне мислення



( мал. 21). Мал.21

Велику увагу приділяю проведенню тижня математики в школі, протягом якого цікавими і захоплюючими конкурсами, змаганнями, концертними програмами об’єдную школярів (мал.22), які активно приймають участь у всіх запропо- Мал.22



нованих заходах. З ними учні знайомляться зі стінгазет (мал.23), які я розробляю. З 13.10.12 року деякі з них є розміщеними на порталі «Учительський журнал он-лайн», видавничої групи «Основа». А розробки проведених позакласних заходів публікуються у журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід» (№4,2012). c:\documents and settings\1\рабочий стол\вчитель математики\тиждень математики\фото з тижня математики\поворот p1010431.jpg

У рамках тижня математики обов’язково

Мал.23 залучаю школярів до однієї з найбільш масових форм позакласної роботи – вікторини. Пропоную систему запитань, задач, прикладів, доступних певній віковій групі учнів. Діти в добровільному порядку розв'язують задачі, відповідають на запитання в усній або письмовій формі, пові- домляють про результат (мал.24). Мал.24

Перевірка правильності відповідей на запитання, якості виконання завдань за допомогою відповідного обліку дозволяє визначити кращу команду, найкращого математика.

Ще одним способом підвищення інтересу учнів до математики, поглиблення їх теоретичної підготовки, сприяння розвитку творчих та інтелектуальних здібностей, а також виявлення кращих знавців математики є шкільні математичні олімпіади. Разом із тим, математичні олімпіади мають велике виховне значення. Вони привчають учнів до організованості, виховують волю до перемоги, наполегливість, самостійність, відповідальність.

На олімпіадах пропоную завдання, що не виходять за межі чинної програми з математики, але їх умови мають бути нестандартними. Для того, щоб виконати такі завдання, учні повинні вміти самостійно і навіть сміливо мислити, мати гарну просторову уяву, стійкі навички раціональних обчислень та перетворень виразів.

Шкільну математичну олімпіаду я проводжу в декілька турів. У першому турі беруть участь усі охочі (мал.25). Для першого туру олімпіади підбираю завдання різного рівня складності, як прості, так і більш складні, адже з усіх учасників необхідно відібрати найбільш підготовлених. До наступних турів олімпіади проходять переможці попе- Мал.25c:\documents and settings\1\рабочий стол\вчитель математики\тиждень математики\фото з тижня математики\p1010406.jpg

редніх. Переможці шкільної олімпіади беруть участь у районній. Оцінюючи роботи учнів, беру до уваги оригінальність і раціональність розв'язань, якість оформлення роботи.

Позакласна робота — це багатогранна, різноманітна діяльність, яка має величезні можливості для переконання учнів у тому, що саме через шкільну математику лежить шлях до широкого ознайомлення з досягненнями сучасної математичної науки. Позакласні заходи та заняття мають велику користь і для мене, бо, готуючись до них, я докладно вивчає відповідну літературу, розширюючи й поглиблюючи тим самим свої знання в галузі елементарної математики, її історії тощо.
5.3. Узагальнення результатів
Серед своїх основних завдань я бачу не тільки організацію діяльності учнів на уроці, але і вивчення її результативності. Тож, працюючи над проблемою «Особливості формування предметних компетентностей учнів шляхом впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій» я систематично порівнювала активність учнів та рівень успішності до впровадження дидактичних ігор і після (мал. 26)
Мал.26

Порівняння свідчило на користь дидактичних ігор: зріс рівень активізації навчальної діяльності та пізнавальних можливостей школярів, позитивні зміни відбулися в активізації розумової діяльності на підставі підвищення інтересу до предмета, значно зріс рівень успішності учнів, спостерігається динаміка у розвитку умінь і навичок самостійної розумової праці учнів.

Тобто ігрові моменти заслуговують на право доповнити традиційні форми навчання і виховання. І я розумію, що не кожен учень буде в майбутньому математиком, але сподіваюсь, що мої учні виростуть людьми мислячими, всебічно розвиненими, творчими.

VІ. Прогнозування результатів
Очікуваними результатами передбачено професійне оволодіння вчителями інновацій, впровадження їх у практику, як способу підготовки математично компетентних учнів, які відповідатимуть вимогам до сьогоднішнього випускника української школи, з точки зору компетентнісного підходу:

- бути гнучким, мобільним, конкурентоспроможним, вміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

- використовувати знання як інструмент для розв'язання всіх життєвих проблем;

- генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;

- володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;

- вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

- уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

- дбайливо ставитись до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності;

- бути здатним до вибору серед численних альтернатив, що пропонує сучасне життя;

- вміти неперервно аналізувати і корегувати свою діяльність.

Зрозуміло, що ці вимоги та реалізація компетентнісного підходу скеровують школу на формування людини-громадянина, для якої громадянське суспільство стане середовищем в якому вона сповна зреалізує свої права й свободи, розкриє свої можливості і таланти і цим самим усвідомлено буде задовольняти інтереси та потреби суспільства в цілому.

Методичні рекомендації, щодо ефективного вирішення проблеми формування предметних компетентностей учнів шляхом впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій:
Грунтуючись на описаному досвіді роботи, можна виокремити такі методичні рекомендації, щодо ефективного вирішення проблеми формування предметних компетентностей учнів шляхом впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій:

1. Використовуючи гру на окремо взятому етапі уроку слід пам’ятати про те, що гра – це не метод для розваги учнів, а ефективний засіб активізації навчальної діяльності школярів, що позитивно впливає на підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, розвиток розумової діяльності та формування предметних компетентностей учнів.

2. Організовуючи гру, починати треба з тих, в яких розібралися досконало, в яких самі можете бути прикладом і авторитетом.

3.Пропонуючи дітям нову гру, її треба пояснити. Найкраще це зробити, розташувавши всіх присутніх так,щоб всі діти були перед учителем і ні в якому разі не допустити того, щоб половина учнів опинилася за спиною вихователя.

4.В процесі гри треба намагатися підтримувати активну роль учнів, але не поступатися лідерством, інакше вони почнуть керувати на уроці.

5. В багатьох іграх тривалість гри не обмежена. Тому саме педагог має вирішувати, коли доцільно припинити гру, а для цього треба уважно стежити за станом граючих. Краще перервати гру, коли діти ще не переситилися нею. При цьому треба дочекатися моменту, досить природного для зупинки гри.

6. Обов’язково кілька хвилин потрібно запланувати на організоване завершення гри: підбиття підсумків, необхідні педагогічні зауваження і роз’яснення, поступове зменшення ігрового збудження, без чого важко перейти до інших занять. Бажано проаналізувати гру, колективно обговорити досягнення та недоліки окремих учасників і всього ігрового колективу. Передусім треба відзначити все позитивне, що може стати основою майбутніх ігор. Загальний тон обговорення має бути спокійним, підбадьорливим, таким, що вселяє віру в нові досягнення.

7. Не треба квапитися з оцінюванням. Захоплює лише добре знайома гра, а складну можна освоїти лише за кілька разів. Не поспішайте пропонувати безліч нових ігор.

8. Пам’ятайте! Від успіху проведення першої дидактичної гри залежить успіх усіх наступних. Тож продумуйте всі «за» і «проти», перш ніж зважитись розпочати роботу над впровадженням дидактичних ігор на уроках математики.

9. Завжди враховуйте вікові та індивідуальні особливості учнів.

10. Власне місце в грі може бути різним: суддя, посередник, капітан, ведучий і т.п. Надавайте учням максимум можливостей для випробування себе у творчості і ви відчуєте особливу радість від творчої співпраці з учнями.

11.«… Радість успіху – це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Турбуйтеся про те, щоб внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалась. Якщо її немає, не допоможуть ніякі педагогічні хитрощі».



В.О. Сухомлинський

Додатки
Додаток 1

Картки «Вибери настрій»
Веселий Спокійний

Радісний Безтурботний


Ображений Злий

Засмучений Незадоволений

Додаток 2




Картка самооцінювання

Етап уроку

Бали

1




2




3




4










Сума балів





Памятка для самооцінювання


1

2

3

Розпізнаю

Розумію

Знаю

Допомога!!!

Допомога!!

Самостійно виконую

Виконую1/2 завдань

Виконую1/2 завдань

Виконую всі завдання

Значні помилки

Незначні помилки

Надаю допомогу іншим

Труднощі у пошуку помилок

Допомога у пошуку помилок

Сам відшукую та виправляю помилки

Додаток 3

ХТО ШВИДШЕ?


a

-3

-2

-1

0

1

2

3

b

5,73

-3,24

8,96

-4,9

8,6

-3,28

-6,7

a-b






















Додаток 4








2-3х=х

5х-150=0

4/7a=16

2(y+6)=12

7-6-0,2x

y-8y=28

(5х-4х):3=3

-1,5х-9=0

-0,3х=-6

Зворотна сторона картки




Л

О

М

О

Н

О

С

О

В

Додаток 5


„Хрестики – нулики”

2

196

14

3

0

-8

4

37

-3


„Хрестики” (Х)


1. Сума коренів рівняння 5х2 – 45 =0.

2. Корінь рівняння х2 – 14х = 0 відмінний від нуля.

3. Дискримінант рівняння 3х2 – 2х -16 = 0.

4. Добуток коренів зведеного квадратного рівняння х2 - 4х + 3 = 0 .

5. Корінь рівняння -0,5х2 + 2х – 2 = 0.
„Нулики” (0)
1. Сума коренів рівняння 2х2 – 10 =0.

2. Корінь рівняння х2 + 8х = 0 відмінний від нуля.

3. Дискримінант рівняння х2 + 5х – 3 = 0.

4. Добуток коренів зведеного квадратного рівняння х2 + 2х – 3 =0.

5. Корінь рівняння -0,5х2 + 4х – 8 = 0.

Додаток 6



-114

-6


72

3/7




+34

-1/2


-34

:

5






-67

0




-(-45)

-9/11


+109

-1

Додаток 7


Множник

Множник

Добуток

+




-




+

+

-




+




+

-

-

+



Додаток 8


∙ ; 20 ∙ ; 40 : ∙ ∙ ; ∙ ( ∙ 5 ); : ∙ .


в

і

д

н

о

ш

е

н

н

я




1

50




5

1

4




200



Додаток 9




п

е

р

и

М

е

т

р







Н

у

л

ь




п

р

я

м

О

к

у

т

н

и

к

д

о

в

Ж

и

н

а




ш

і

с

т

д

Е

с

я

т




о

д

и

Н




с

і

м

Н

а

д

ц

я

т

ь

п

я

т

д

е

с

Я

т




Додаток 10

Завдання до кросворду:
1. Сума довжин усіх сторін многокутника ( периметр).

2. П’ять відняти п’ять ( нуль).

3. Чотирикутник, у якого всі кути прямі ( прямокутник)

4. Кожен відрізок має певну ...( довжину)

5. Добуток чисел 15 і 4 ( шістдесят)

6. Один помножити на один (один)

7. Сімнадцять помножити на один ( сімнадцять).

8. Збільшіть 25 у 2 рази( п’ятдесят)

Додаток 11

Нетрадиційний урок

( інтегрований урок, українська література + математика)


Тема:

(з української літератури)

(з математики)

Урок позакласного читання. Остап Вишня. «Паралелепіпед»

Прямокутний паралелепіпед та його об’єм.

Мета:

Закріплювати інтерес учнів до творчості Остапа Вишні, ознайомити зі змістом твору «Паралелепіпед», закріплювати знання про життєвий і творчий шлях Остапа Вишні;удосконалювати навички виразного читання;розвивати читацький інтерес;

Закріплювати знання учнів про елементи прямокутного паралелепіпеда, поняття об’єма і формули об’єма прямокутного паралелепіпеда й куба; відпрацювати уміння розв’язувати задачі на обчислення вимірів прямокутного паралелепіпеда, площі його поверхні та об’єма

активізувати пізнавальну думку в процесі уроку, розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу; виховувати старанність, наполегливість, ініціативу.

Обладнання:

портрет Остапа Вишні, таблиця з накресленим кросвордом, виставка книг Остапа Вишні

Сигнальні картки,таблиця «Паралелепіпед», демонстраційна модель прямокутного паралелепіпеда, картки для усного рахунку, для гри «Встав пропуски або хто швидше?»

Тип уроку: нетрадиційний урок

Клас: 5

Дата проведення: 15.12-22.12

Підготовка до уроку: На відкидній дошці: з одного боку закріплений портрет Остапа Вишні, записані роки життя та частина теми;

з іншого – тема уроку з математики; задачі із розв’язанням, для гри «Знайди помилку»

Хід уроку

І.Організація учнів до уроку

1. Привітання

Вчитель математики:

- Добрий день, діти! Як ви гадаєте, чому сьогодні у вас на уроці присутні одночасно і вчитель математики, і вчитель української літератури?

( Якщо подібні уроки не проводились, то найчастіше діти висловлюють думку з приводу перевірки)

Вчитель української літератури:



  • Дещо ми дійсно перевіримо, та здебільшого я сьогодні тут тільки тому, що у нас нетрадиційний урок, на якому ми спробуємо поєднати математику і українську літературу. Тож вітаю вас. Маю надію, що сьогодні все вдасться.

ІІ. Повідомлення теми ,мети уроку з української літератури

Вчитель української літератури:



  • До уроку української літератури ви готували коротенькі повідомлення про Остапа Вишню, а точніше його життєвий і творчий шлях, бо тема нашого уроку:Остап Вишня. «…».

( вчитель розкриває дошку, на якій прикріплено портрет Остапа Вишні, записані роки життя та частина теми уроку)

Тож сьогодні на уроці ми повторимо біографію Остапа Вишні,ознайомимося зі змістом твору, а якого саме, про це ви дізнаєтесь пізніше ,та спробуємо проаналізувати його. Прошу бажаючого висвітлити своє повідомлення.

ІІІ. Робота над темою уроку з української літератури

1.Повідомлення учня «Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні».

12 листопада 1889 року на хуторі Чечві, біля тихого містечка Груні на Полтавщині, в маєтку поміщиків фон Ротів народився хлопчик Павло Губенко, його батько – Михайло Губенко - колишній солдат царської армії, працював службовцем у фон Ротів. Крім Павла , у сім’ї Губенків було ще 16 братів та сестер.

Уже в ранні роки Павло відзначився дуже веселою вдачею і великою охотою до читання. Найбільше любив читати Павло Губенко Гоголя. Тому в школу Павла віддали дуже рано, йому не було ще й шести років. Закінчивши навчання в якій, його віддали в Зінківську школу, яку він успішно закінчив у 1903 році і став поштово – телеграфним чиновником. Та цього було замало, тому мати відвезла Павла у Київ, у військово- фельдшерську школу, яку він закінчує у 1907 році і починає фельдшерувати в Києві. Йому передбачали гарну кар’єру у медицині та природа взяла своє.І Павло Михайлович Губенко прославився не в медицині, а в літературі, правда, вже під новим Ім’ям – Остап Вишня.

Це було очевидно, адже він природою був створений для сміху, для гумору. Уже наприкінці двадцяти років Остап Вишня став автором 23 книг фейлетонів, гуморесок, нарисів.Загальний тираж цих книжок досяг шестизначного числа. Однією із відомих гуморесок стала «Зенітка», головними героями якої виступали позитивні персонажі, доречі як і в усіх інших його творах: «Репяшки», «Діли небесні», «Лицем до села», «Запорожці», «Ярмарка», «Короп», «Дзвонарі», «Перепілка», «Усмішки». Всі вони друкувалися у різних журналах та найбільше у журналі «Перець».

28 вересня 1956 року перестало битися серце письменника. З життя він пішов тільки фізично, навічно залишившись у ньому своїми безсмертними творами.

2. Розгадування кросворду.

Вчитель:



  • Час розгадати кросворд та розшифрувати, зі змістом якого твору ми сьогодні познайомимося.




3


1

П

А

В

Л

О







8

З

А

П

О

Р

О

Ж

Ц

І

Ф

Е

Л

Ь

Д

Ш

Е

Р




4

Ш

І

С

Т

Н

А

Д

Ц

Я

Т

Ь

5

Г

О

Г

О

Л

Я







2

Г

У

Б

Е

Н

К

О




П

Е

Р

Е

П

І

Л

К

А







6

Ч

Е

Ч

В

А




10

П

Е

Р

Е

Ц

Ь




7

У

С

М

І

Ш

К

И










12

К

О

Р

О

П




11

З

Е

Н

І

Т

К

А

13

Д

О

Ц

Е

Н

К

О

1. Справжнє ім’я Остапа Вишні ( Павло)

2. Справжнє прізвище Остапа Вишні (Губенко)

3. Яку професію здобув Павло Губенко, закінчивши Київську військово-фельдшерську школу? ( Фельдшера)

4. Скільки в Павла Губенка було братів та сестер? ( Шістнадцять)

5. Твори якого письменника найбільше полюбляв читати Остап Вишня ? (Гоголя)

6. Назва хутора, в якому народився Остап Вишня ( Чечва)

7.Твір, який був перекладений білоруською мовою (Усмішки)

8. Відомий нарис. (Запорожці)

9. Мисливська усмішка (Перепілка)

10. Назва журналу, в якому найбільше друкувались твори Остапа Вишні (Перець)

11. Назва гуморески, яка з’явилася у 1944 році і стала звісткою про початок другого творчого періоду у житті Остапа Вишні (Зенітка)

12. Назва мисливської гуморески, яка є і назвою риби (Короп)

13. Хто писав: «Дуже рано навчившись читати, Павлуша ніколи не розлучався з книжкою…» ( прізвище) ( Доценко – сестра Остапа Вишні)

Вчитель:

- Тож яке слово зашифроване по вертикалі? ( Паралелепіпед). Саме таку назву має твір Остапа Вишні, з яким ми зараз і познайомимось.

3. Ознайомлення зі змістом твору «Паралелепіпед» (читати може підготовлений учень).

П А Р А Л Е Л Е П І П ЕД

Олег Трійченко, учень 6-го класу, чорнявий, хвацький хлопчина, що курив уже не тільки «Труд», а навіть «Катюшу», а іноді й «Казбека», зустрівся з приятелем своїм, учнем 6-го класу, тільки з другої школи, Ігорем П'ятьорським.

Ігор П'ятьорський запитав Олега Трійченка:

- Ну, як діла з іспитами? Ось-ось уже!

-Набольшой! - відповівОлег.


- Готовий?

- Як з пушки! Ти знаєш - уже два тижні я ворожу, чи попадеться мені з геометрії перший білет,кручу палець круг пальця і щоразу пальцем у палець попадаю. І вже встиг піддивитися, як білети лежатимуть! Де перші номери, а де останні... Перший номер - і «п'ять». А в тебе як?- запитав Олег у Ігоря.

- Працюю. Хоч у мене з геометрії «п'ять», проте все повторюю, щоб як слід бути готовим.


  • Пхе! Повторюю... А я так мало не щодня в Пуща-Водиці. Ох і красота!

  • Та я знаю, що красота, та хай уже після іспитів.

  • Чудно! Іспити в нас «на ять» будуть. Аж ось і іспит з геометрії.

Олег Трійченко ще раз покрутив пальцем круг пальця, розвів широко руками, хоробро ті руки звів знову — палець об палець тільки- стук.

  • Єсть! Складу! — аж підскочив Олег.

Упевнено підійшов він до столу, хоробро взяв білет, глянув — і зблід... Щось у його всередині похололо і посунулось аж туди-туди, а там тільки: тень-тень-тень — затенькало.

  • Двадцять три!

«Що ж воно там таке?» — затрусився Олег. Глянув у білет: паралелепіпед.

«Що воно таке?» — думає з жахом Олег.



  • Ну, Трійченко, який у тебе білет? — запитує Олена Василівна,вчителька геометрії.

А тут круг стола члени комісії, і всі вони на Олега дивляться, чекають.

- Двадцять третій, Олено Василівно.

- Що там у двадцять третім?

- Ралелопопопід.

- Як-як? Що ти сказав?

- Паралелеопі-пі...

- Ну-ну?..

- Пі... пі... пі...

Уже й члени комісії почали усміхатися, а Олена Василівна вся почервоніла, а Олег стоїть та все:


  • Пі... пі... пі...

Розгнівалася Олена Василівна, похитала головою:

  • Не «пікай» ти краще, мов те курча! Іди собі,не страмись сам і не страми мене. Восени складатимеш, а літо попрацюй як слід.

Повернувся од столу Олег, глянув на товаришів, а вони губи кусають, щоб уголос не розреготатися. Проходить на своє місце, а вже хтось збоку:

  • Пі-пі-пі.

З того часу Олег так і звався в школі: Паралелепіпед. А Ігор П'ятьорський склав іспит на «п'ять».Після іспитів Олег геометрію вчив, а Ігор у Пущі-Водиці в ставку купався та рибу вудив.

ІV. Повідомлення теми, мети з математики

Вчитель математики:


  • Діти, а знайомі ви з поняттям «паралелепіпед» з математики?

( Знайомі).

Дійсно, на попередніх уроках ми вивчили, що таке прямокутний паралелепіпед та як знаходити його об’єм. Тож сьогодні ми продовжуємо працювати над цією ж темою «Паралелепіпед та його об’єм» ( відкриває другу відкидну дошку, на якій записано тему уроку) та закріпимо ваші знання про елементи прямокутного паралелепіпеда, поняття об’єму і формули об’єму прямокутного паралелепіпеда й куба; будемо відпрацьовувати уміння розв’язувати задачі на обчислення вимірів прямокутного паралелепіпеда, площі його поверхні та об’єму.


VІ. Робота над темою з математики.

1.Бліц - опитування:

Вчитель математики:


  • Отже, наведіть приклади прямокутних паралелепіпедів

( Кубики, коробка цукерок,книга, цеглина, пакувальний ящик…)

  • Скільки граней має кожний прямокутний паралелепіпед? (Шість)

  • Яку фігуру являє собою кожна грань паралелепіпеда? (Прямокутник)

  • Як називають сторони граней прямокутного паралелепіпеда?(Ребрами)

  • Як називають вершини граней прямокутного паралелепіпеда?(Вершини паралелепіпеда)

  • Скільки ребер має прямокутний паралелепіпед? (12)

  • Як називають довжини цих ребер? (Вимірами)

  • Якими назвами користуються, щоб розрізняти ці виміри? (довжина, ширина, висота)

  • Як знайти об’єм прямокутного паралелепіпеда?(V=abc)

  • Як називають прямокутний паралелепіпед, у якого всі ребра рівні?(Куб)

  • Як знайти об’єм куба? ( V=a3 )

  • Як обчислити площу прямокутного паралелепіпеда, якщо відомо площу основи і висоту? (V=SH).

  • В яких одиницях вимірюють об’єми тіл? ( В кубічних)

2. Усний рахунок.

( Вчитель показує картки із зображенням прямокутних паралелепіпедів, кубів та їх відповідних вимірів. Учні усно виконують обчислення і дають відповіді)

a= 5см Sоснови - ? Vкуба- ?S=25дм2

b=2 см V - ? H=10дм

c=7см V- ?

( Розглянутивсіможливіваріанти)

3. Гра « Встав пропуски або хто швидше?»

- А тепер пограємо у гру «Встав пропуски або хто швидше?». Працювати треба як завжди уважно і, якщо ви правильно вставите всі пропуски, то зможете частково розшифрувати закодоване прислів’я.

Картка №1

1) 7см3 =…мм3 2) 8дм3 = …см3

3) 4м3 =…дм3 4) 28м32дм3 = …дм3
Картка №2

1) 38см3 = …мм3 2)62 дм3 = …см3

3) 6м3 = …дм3 4) 8м34дм36см3 = …см3

4. Колективна робота над задачею

Ширина прямокутного паралелепіпеда дорівнює 15 дм, довжина – на 3 дм більша, ніж ширина, а висота – у 3 рази менша, ніж довжина. Знайдіть об’єм даного паралелепіпеда.

(Всі необхідні обчислення учні виконують на чернетках)

5. Гра «Знайди помилку»

Вчитель:


Тепер знову відпочинемо і пограємо у гру «Знайди помилку». І якщо ми швидко знайдемо помилки і виправимо їх, то зможемо докінця розшифрувати закодоване прислів’я.

Ось задачі, я розв’язала їх сама та не впевнена, що не допустила помилки. Тож перегляньте розв’язання до задач та знайдіть і виправте помилки, якщо такі є.

Задача 1

Об’єм прямокутного паралелепіпеда дорівнює 560см3, довжина -14 см, ширина – 8 см.Знайдіть висоту даного паралелепіпеда.

Розв’язання


  1. 14 ∙ 8 = 112 (см2)

  2. 560 ∙ 112 = 668320 (см3)

Відповідь: висота даного паралелепіпеда 668320 см3

Задача 2


Площа підлоги спортивного залу дорівнює 192 м2, а його об’єм – 960 м3. Знайдіть висоту залу.

Розвязання



V=SHC;

C=V:SH;

H=960:192 = 6см.

Відповідь: висота залу – 6 см.

VIІ. Продовження роботи над темою з української літератури



  1. Бесіда:

Вчитель:

Бачу, що на відміну від головного героя твору Остапа Вишні – Олега, ви гарно знаєте все про прямокутний паралелепіпед та його об’єм. А що ж ви робили для того, щоб так гарно все знати і розв’язувати швидко всі задачі?

(Систематично вивчали новий матеріал, старанно готувалися до уроків)


  • З ким із героїв можна порівняти тих, хто все вивчив і гарно працював?( Із Ігорем Пятьорським)

  • А з ким порівняти тих, хто в дечому поступається однокласникам ? ( З Олегом)

  • Чи можна так легковажно відноситись до навчання та підготовки до екзаменів чи контрольних? ( Ні)

  • А чому? ( Бо якщо систематично не готуватись до уроків, то по – перше нічого не знатимеш, по – друге – з тебе глузуватимуть однокласники, по – третє – ти не зможеш гарно скласти іспити чи написати підсумкові контрольну роботу…)

  • Що ви можете порадити Олегу і таким як він? ( Бути старанним та наполегливим у навчанні)

  • То чого хотів навчити вас Остап Вишня цим твором? ( Він хотів навчити учнів того, що до навчання треба відноситись серйозно, не допускаючи прогалин і висміяти тих, хто погано навчається)

2.Робота над прислів’ями. Гра «Знайди пару»

Вчитель:


  • Які прислів’я про науку чи навчання вам відомі?( …)

  • Спробуйте знайти пари і прочитати прислів’я, які записані на дошці

Прислів’я

Мудрим ніхто не вродився, той багато знає.

Хто багато читає, а з лісу виводить.

Наука в ліс не веде, і на все тямущий

Грамотний – видющий а навчився.


  1. Бесіда:

  • Яке з цих прислів’їв, на вашу думку, можна використати, щоб дати пораду Олегу із твору «Паралелепіпед» Остапа Вишні?

  • Яким із прислів’їв найточніше можна охарактеризувати Ігоря?
    VІII. Узагальнення та систематизація вивченого

  1. Розгадування прислів’я

Вчитель математики:

  • Здається, час повернутися до нашого закодованого прислів’я і прочитати його: Перші три слова закодовані числами – відповідями 1-3 з картки №1, наступні три слова – числами відповідями 1-3 з картки №2, останнє слово закодоване результатами задач 1-2 , в яких були допущені помилки




6000

5

700

38000

800

400

62000

кажи

навчуся

Не

вмію

кажи

не

а

(Не кажи не вмію, а кажи навчуся)

Вчитель української літератури:


  • Тож я маю надію, що ви ніколи не скажете, що ви не вмієте, а завжди будете стверджувати про те, що обов’язково навчитеся. А якщо хтось і спробує про це забути, то нехай перед вами завжди буде з’являтися образ Олега Остапа Вишні і ви , памятаючи про його помилки, не допустите своїх. Адже народ каже: «Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш»

ІХ. Підсумок уроку

  1. Гра «Чи правильно говорить вчитель?»

Вчитель математики:

  • Швидко сплинув час, тож підведемо підсумок нашого уроку та проведемо Гру «Чи правильно говорить вчитель?»

( Вчителі почерзі ( вчитель української літератури, вчитель математики) формулюють твердження: якщо правильне – діти повинні підняти сигнальну картку зеленого кольору, а якщо ні – то червоного кольору; якщо ж піднято картку червоного коьору, то вчитель пропонує сформулювати правильне твердження, тобто виправити помилку)

Твердження

1. Сьогодні на уроці ми працювали над творчістю Остапа Вишні та його твором «Паралелепіпед», а також повторювали, що таке паралелепіпед та удосконалювали навички розв’язування задач, застосовуючи відповідні знання ( )

2. Прикладами паралелепіпедів може бути будь- який із предметів, що нас оточують ( ).

3. У творі «Паралелепіпед» Остап Вишня висміює велике прагнення хлопчика Олега до навчання ( )

4. Щоб знайти об’єм прямокутного паралелепіпеда, треба знайти добуток трьох його вимірів( )

5. Мені сподобався «Паралелепіпед» Остапа Вишні ( )

6. Я й надалі буду старанно навчатись, відповідально відноситись до виконання всіх завдань ( )



  1. Бесіда:

Вчитель української літератури:

  • Всі ви засвідчили картками,що вам сподобався твір Остапа Вишні «Паралелепіпед». А чим саме? ( Виступи учнів)

  • А які твори Остапа Вишні ви вже читали? (…)

3. Ознайомлення із книгами виставки

- Дуже багато творів написав Остап Вишня. Маю надію, що його творчість вас зацікавила і ви будете продовжувати читати їх. Тож пропоную до вашої уваги виставку його книг.

Вчитель математики:

- Я мрію про те, що ви не тільки читатимете книги Остапа Вишні, а працюватимете над розв’язуванням задач про прямокутний паралелепіпед та його об’єм . Сьогодні ви це робили досить добре, тож маєте такі оцінки …

4.Оцінювання учнів

( Вчителі ставлять оцінки за роботу як з математики, так і з української літератури та пояснюють їх)

Х. Домашнє завдання: з української літератури – читати твори Остапа Вишні, в яких мова йде про науки та навчання в школі; з математики - № 634, № 635 – І група; №№636,637 – ІІ група ( Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. математика: Підручник для 5 класу.-Х.:Гімназія,2005.-288
Робота публікується у №3/2012 (березень 2012) журналу «Відкритий урок: розробки, технології досвід».

Додаток 12


Розробка уроку математики у 5 класі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconАналітична довідка 6 Перелік кращих робіт, нагороджених дипломами XХ обласної виставки-презентації педагогічних ідей та технологій за темою «Формування ключових компетентностей учнів на основі інноваційних освітніх технологій»
«Формування ключових компетентностей учнів на снові інноваційних освітніх технологій»
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconРобота формування міжпредметних компетентностей під час вивчення шкільного курсу фізики
Зміст Вступ Значення між предметних зв’язків для формування наукового світогляду учнів. Основні напрями здійснення між предметних...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconУ своїй педагогічній діяльності реалізовую науково-методичну проблему: Розвиток творчої особистості в процесі впровадження інноваційних технологій на уроках світової літератури та художньої культури

Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconШкола перспективного педагогічного досвіду вчителів фізики м. Тернополя
Формування ключових компетентностей на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних педагогічних технологій
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconМетодична розробка з теми
...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconМетодичний посібник «Міжпредметні зв’язки органічна складова навчання фізики в школі»
Міжпредметні зв'язки та їх вплив на формування ключових та предметних компетентностей учнів у процесі вивчення фізики
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconОпис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»
Тема досвіду «Формування естетичної компетентності учнів на уроках української мови І літератури шляхом використання елементів інноваційних...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconФормування предметних І міжпредметних компетентностей учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Учасники семінару об’єднуються у чотири групи, в кожній із яких є вчителі музичного І образотворчого мистецтв
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconЗастосування інноваційних технологій на уроках іноземної мови 2018 р. Зміст вступ
Завдання вчителя полягає в тому, щоб вибрати такі методи навчання, які дозволили б виявити ініціативність, творчість учня, активізували...
Індивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій iconФормування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики Гулька Оксана Павлівна
Формування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка