Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду



Скачати 199,55 Kb.
Дата конвертації04.05.2018
Розмір199,55 Kb.
ТипІнформація

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСВІД

Тема досвіду: Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів

Анотація досвіду

Актуальність досвіду полягає в тому, що проблема, над якою працює учитель, відповідає вимогам часу, зокрема реалізації особистісно-орієнтованої системи навчання та виховання з метою формування творчої
особистості учня. Реалізація проблеми, над якою працює Герасимюк І.Л., передбачає формування стійкої мотивації до пізнання, до навчання, а отже створення позитивної атмосфери навчання, сприятливих умов для творчого розвитку та самореалізації кожного школяра.
Вид досвіду: інноваційний, новаторський, комплексний.

Новизна досвіду полягає в авторських підходах до організації навчально-виховного процесу на уроках зарубіжної літератури, на уроках словесності, в оптимальному поєднанні традиційних форм, методів і прийомів роботи з інноваційним, у формуванні особистості, вільної у своєму самовираженні, духовно розвиненої.
Головна ідея: Педагогічний процес повинен розглядатися як життєво творчий, де особистість творить себе, вчиться розуміти життя, проявляти незалежність, самостійність мислення, відповідальність, уміння розуміти іншого і відчувати взаємозв’язок з колективом.
Технологія досвіду: Учень є головною діючою фігурою навчально-виховного процесу. Вчитель повинен зацікавити його, направити на змістовний шлях розвитку і удосконалення. Саме цьому має сприяти мотивація навчальної діяльності на уроках. Перед учителем стоїть завдання перетворити учня з об’єкта на суб’єкт навчальної діяльності. Щоб досягти цієї мети, він має

  • організувати вплив на мотиватори, що формують навчально-пізнавальну діяльність учнів;

  • сформувати мету діяльності школярів;

  • організувати чітке бачення ними результатів діяльності, які їм стануть у пригоді.

Актуальність проблеми, яка досліджується, в тому, що сучасне суспільство вимагає від людини підвищення її професійного та культурного рівня, здатності ставити і вирішувати задачі самовдосконалення та саморозвитку, вміння неперервно та постійно навчатися. А інтерес до навчання у дітей, на жаль, знижується. Тому організація мотиваційної діяльності навчального процесу передбачає створення умова для творчого розвитку та самореалізації кожного школяра, формування потреби та здатності до самоосвіти. Однак, це неможливо, якщо дитині не прищеплено бажання вчитися та знаходити задоволення в процесі навчання.

Об’єкт дослідження – мотивація навчальної діяльності.

Предмет дослідження – шляхи організації мотиваційної діяльності учнів на уроках української мови і літератури.

Метою даної роботи є розкрити роль мотивації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури, словесності, як засобу підвищення якості знань учнів.

Психолого-педагогічні аспекти мотиваційної діяльності учнів у навчальному процесі

Психологи стверджують, що будь-яка свідома діяльність людини складається з трьох етапів: мотиваційно-організаційного (підготовка до виконання певної діяльності з метою досягнення бажаних результатів), діяльнісно-виконавчого (здійснення дій, які повинні забезпечити досягнення бажаного результату) і контрольно-корекційного (порівняння отриманого результату з бажаним і внесення змін у разі їх невідповідності).

На першому етапі діяльності учнів відбувається її мотивація, організація та орієнтація. Будь-яка діяльність матиме успіх тільки у тому випадку, якщо її учасники зацікавлені у результатах і беруть у ній безпосередню участь. Ступінь активності учасників у процесі діяльності визначається мотивами. Мотиви – це складне, багаторівневе, внутрішнє психічне утворення, що акумулює інтереси, потреби, схильності, уявлення, потяги, очікування значущих для особистості результатів її діяльності. Вони можуть бути різними: економічними, соціальними, пізнавальними. Але виникають лише в процесі складної внутрішньої психічної діяльності власне суб’єкта. У педагогічному процесі можна використати всі мотиви, щоб забезпечити залучення учнів до навчання, але переважно увага зосереджується на формуванні пізнавальних мотивів, тобто таких, що викликані інтересом власне до навчання.

Мотивація – процес, у результаті якого певна діяльність набуває для індивіда особистого сенсу. Вона буває внутрішня і зовнішня. Перша створюється учнями під впливом мотиваторів. Друга – це уже вплив учителя на мотиватори дитини (інтерес, проблема, практична цінність, прохання, прогноз, показ перспективи, стимулювання).

Навчальна мотивація – різновид мотивації, включеної в діяльність навчання. Як і будь-який інший вид, вона визначається, по-перше, самою освітньою системою, освітньою установою, де здійснюється навчальна діяльність; по-друге, організацією освітнього процесу; по-третє, суб'єктними особливостями людей які навчаються (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, рівень домагань, самооцінка, взаємодія з іншими учнями й т.д.); по-четверте, суб'єктними особливостями педагога й насамперед  системою його відносин до учня, до справи й, у-п'ятих, специфікою навчального предмета.

Для навчальної діяльності особливо важливі мотиви інтелектуально-пізнавального плану. Вони усвідомлюються, як жага знань, необхідність у їхньому присвоєнні, прагнення до розширення кругозору, поглибленню, систематизації знань. Це саме та група мотивів, що співвідноситься зі специфічно людською пізнавальною діяльністю, його інтелектуальною потребою, що має позитивний емоційний тон і ненасичуваність. Дотримуючись таких мотивів, учень наполегливо й зацікавлено працює над навчальним матеріалом, точніше, над рішенням навчального завдання, незважаючи на втому, час, інші збудники і відволікаючі фактори.

На думку вчених, мотивація задає спрямованість, характер, здібності особистості, роблячи на них вирішальний вплив. Існують усвідомлені і реально діючі, зовнішні й внутрішні мотиви.

Мотиваційна сфера особистості – це складова компонента, від елементарного, соціально-детермінованого  стану (допитливості, зацікавленості, спостережливості) до вищого рівня, в якому виявляється особистість в цілому. Положення психології про об'єктивну обумовленість мотивів людської діяльності, їх опосередкованість процесом відображення зовнішнього світу є основою для використання поняття "мотив" як головної характеристики особистості. Це положення знайшло своє відображення і в визначені мотиву як єдності зовнішнього і внутрішнього спонукання активності людини, в якому проявляється система смислових формувань і моральних цінностей.

При цьому підкреслюється, що, крім функцій спонукання і спряму­вання дій, мотиву властива функція смислоутворення.

Мотиваційну структуру навчальної діяльності учнів складають різні мотиви:



  • ідейно-політичні;

  • навчально-пізнавальні;

  • професійно - ціннісні;

  • самовиховання;

  • позиційні;

  • соціальної ідентифікації;

  • комунікативні;

  • утилітарні.

Але найбільша проблема полягає в тому, що вчитель не може формувати мотивів. Він може лише вплинути на формування в учнів мотиваторів, які використовуються ними для само формування мотивів. Прийоми, які використовуються для мотивації навчальної діяльності об’єднуються у три групи:



  • ті, що стимулюють обов’язок та відповідальність;

  • ті, що формують пізнавальний інтерес (найбільш ефективні у 5-9-их класах);

  • ті, що створюють проблемні ситуації наголошенням на практичному та суспільно-соціальному значенні одержаних знань у подальшому житті учнів (через підготовку до вступу до ВНЗ і здатність учнів до самоаналізу й абстрактного мислення).

Дидактичному процесу на мотиваційно-організаційному етапі притаманні певні особливості. Він спрямований не стільки на засвоєння знань, умінь і навичок, скільки на формування мотивів діяльності, уявлень про її можливі результати й орієнтацію у матеріалі і конкретних діях, які здатні забезпечити його досягнення. Вчитель своєю діяльністю повинен забезпечити розуміння школярами значення конкретних знань й організувати їхню подальшу роботу.

Після того, як була проведена мотивація, формується основне питання уроку та окреслюється приблизний кінцевий результат пізнавальної діяльності. Останнім часом основне питання уроку та очікувані результати записуються на дошці, що робить діяльність учнів більш організованою і цілеспрямованою.

Після того, як учні усвідомили основне питання та очікувані результати роботи, необхідно провести їх орієнтацію у навчальному матеріалі і методах роботи, які допоможуть їм досягти очікування результатів. Орієнтацію учнів краще проводити індивідуально. Дітям пропонується самостійно протягом 1-2 хвилин проглянути відповідний матеріал, ознайомитися з його змістом (текстом, малюнками, картами, схемами тощо). Метою орієнтації є створення в учнів уявлення про матеріал, з яким їм доведеться працювати.

Організація подальшої діяльності школярів залежить від її подальшого характеру та форми проведення. Вона може передбачати роботу усього класу на виробленням рекомендацій щодо шляхів подальшої роботи, об’єднання у групи і розподіл ролей, індивідуальну перевірку визначення рівня готовності до виконання роботи, потребу в консультативній допомозі з боку вчителя.

Критеріями, які свідчать про завершеність етапу і здатність до виконання учнями пізнавальної діяльності, є їх відповіді на питання:


  • що вивчатиметься?

  • чому саме цей матеріал необхідно вивчати?

  • у чому полягає важливість даного матеріалу для вас особисто?

  • який результат ви повинні отримати в кінці роботи?

  • як і на основі яких критеріїв ви зможете переконатися у досягненні результату?

Етап мотиваційно-організаційної діяльності учнів повинен охоплювати приблизно 15-20% часу, відведеного на засвоєння навчального матеріалу. Слід зауважити, що у міру оволодіння учнями даними процедурами час на організацію та орієнтацію скорочується. Через декілька уроків цей етап може набути форми запитання: «Чи зрозуміло вам, що і як треба робити для досягнення позитивного результату?»

Неможливо переоцінити роль особистості вчителя у сфері педагогічного стимулювання школярів під час навчання. Педагог не тільки повідомляє учням певні знання, а й служить для них взірцем. Він є безпосереднім уособленням навчального процесу, людиною, на яку рівняються і з якою порівнюють себе учні.

Поліпшення якості викладання, майстерності вчителя, удосконалення методів і прийомів роботи, розвиток мотиваційної сфери, стимулювання пізнавальної активності учнів, уміння практично застосовувати набуті знання – ось надійний шлях активізації пізнавальної діяльності школярів. Це і найкращий засіб підвищення їх ефективності знань.

Проблема мотивації навчальної діяльності традиційна для педагогіки і психології. Ще великі мислителі давнини (Аристотель, Гераклід, Лукрецій, Сократ) поклали початок науковому вивченню цієї проблеми, міркуючи про нужду, як про вчительку життя.

Так Демокрит розглядав потребу як основну рушійну силу, яка не тільки привела в дію емоційні переживання, але зробила розум людини витонченим. Поза потреби людина не змогла б вийти з даного стану.

Геракліт розглядав спонукальні сили потреби. На його думку, вони визначають умови життя.

Аристотель вважав, що прагнення завжди пов’язані з метою, в якій у формі образу чи думки представлений об’єкт, що має для організму корисне або шкідливе значення.

Погляди на сутність і походження мотивації людини протягом усього часу дослідження цієї проблеми неодноразово змінювались.

Із сучасних психологів і педагогів, які працювали над вивченням мотиваційної діяльності людини слід назвати Ельконіна Д.Б., Давидова В.В., Бажовича Л.І. У своїх працях вони довели, що мотив є одним із провідних факторів успішного навчання.

Ільїн Є. дав визначення мотивації, розробив її класифікацію. Показав шляхи підвищення внутрішньої мотивації.

У дослідженнях Шапіро І. було виявлено, що в умовах вільного вибору діти віддають перевагу складним завданням, тоді як в умовах зовнішнього підкріплення обирають простіші аби підвищити ймовірність отримання нагороди.

Дж. Стефен виявив, що надто складні завдання, як і надто прості, негативно впливають на формування та зростання внутрішньої мотивації, оскільки не дають дитині змоги реалізуватися, виявити ефективність і майстерність у виконуваному. Внаслідок цього руйнуються почуття компетентності, знижується самооцінка і самоповага.

Український вчений-педагог Скуратівський Л. у своїх працях довів, що мотив – це рушійна сила пізнавальної діяльності учнів. Він працював над проблемою організації мотиваційної діяльності на уроках української мови і літератури. Довів, що правильна організація цього етапу уроку ефективно впливає на підвищення якості знань учнів.
Форма узагальнення: опис, папки, конспекти занять, сценарії, публікації, відеоматеріали.
Адреса досвіду: Комунальний заклад «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 – ліцей Луцької міської ради», 43024, м. Луцьк, пр. Відродження, 32, тел. 25-41-91, schul22@ukr.net .

Кабінет зарубіжної літератури, мов національних меншин Волинського ІППО.


Опис досвіду

Герасимюк Інна Леонідівна працює вчителем зарубіжної літератури в ЛНВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №22-ліцей» з серпня 1988 року. Проявила себе творчим, ініціативним, знаючим, талановитим педагогом.

Працюючи над проблемою «Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності школярів», виробила власну методику проведення уроків, розробила рекомендації, які можна використовувати при викладанні предмета при вивченні біографії письменників, ідейно-художньому аналізі твору, під час роботи над розвитком мовлення.

Запорукою успіху у вирішенні даної проблеми педагог вважає створення сприятливого психологічного клімату як на уроці, так і при проведенні позакласної роботи.

Уже з перших уроків Інна Леонідівна зацікавлює школярів вивченням предмету, прагне їх залучити до скарбниці світової літератури, а через неї – до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх конкретно-історичних та загальнолюдських цінностей.

Важливу роль відводить емоційному початку уроку, який в очах вихованців стає «своєрідною візитною карткою» предмету. Стійкий пізнавальний інтерес педагог формує різноманітними способами: елементи цікавості, гра, усе незвичайне, несподіване викликає в школярів почуття здивування, допомагає їм засвоїти будь-який навчальний матеріал, знімає втому, дозволяє утримувати увагу.



Наприклад: «Інтерв’ю Аполінера кореспонденту нашого журналу "Нові шляхи у Невідоме». (Фрагмент рольової гри).

Кореспондент:___У_вас_прослідковується_і_інший_синтез_:_ви_намагалися_прищепити_французькій_літературі_світи_близьких_і_далеких_культур.___Аполлінер'>Кореспондент:___-А_які_основні_проблеми_піднімаєте_у_цих_поезіях____Аполлінер'>Кореспондент:___Чи_не_назвете_нам_хоча_б_деякі_твори,_які_увійшли_до_цієї_збірки____Аполлінер'>Кореспондент:___-Дякую._Поясніть,_будь_ласка,_назву_збірки._Чому_«Алкоголі»___Аполлінер'>Кореспондент:

-Пане Аполлінере, скажіть, будь ласка, збірка «Алкоголі» –це перша ваша збірка?

Аполлінер :

-Це не зовсім так. Це перша велика збірка моїх творів. До неї увійшли поезії, які створювались протягом 13 років. Але до цього було ще невеличке зібрання поезій «Бестіарій» («Звіринець»).

Кореспондент:

-Дякую. Поясніть, будь ласка, назву збірки. Чому «Алкоголі»?

Аполлінер :

- Прочитайте мою поему «Зона», і там знайдете відповідь на це запитання: «І життя наче спирт полум’яний ти п’єш». Я пишу про життя, яке палюче, немов спирт.

Кореспондент:

Чи не назвете нам хоча б деякі твори, які увійшли до цієї збірки ?

Аполлінер :

- Звичайно, назву. Це і «Рейнські поезії» і «Вандем’єр», і «Відповіді запорожців турецькому султанові» і іще багато-багато інших. У цій збірці зібрано усе краще, що я створив за 13 років.

Кореспондент:

-А які основні проблеми піднімаєте у цих поезіях ?

Аполлінер:

-Головна проблема – це почуття особистості в урбанізованому, динамічному світі, інтимне і суспільне в житті людини. Взагалі-то, я завжди буй закоханий у «Синтез життя». І тому намагався відобразити його у своїх творах.

Кореспондент:

У вас прослідковується і інший синтез : ви намагалися прищепити французькій літературі світи близьких і далеких культур.

Аполлінер :

- Так, у мене є і біблійні сюжети, і антична міфологія, і німецькі легенди і українська історія. Такий синтез різних культур допоміг мені порушити проблему життя у широкому світовому контексті.

Кореспондент:

- Зупиніться, будь ласка, детальніше на сюжеті з української історії:

Аполлінер :

- Я завжди підкреслював своє слов’янське походження. У мене були хороші стосунки з українськими художниками – бойчукістами. На мою думку, гурток Михайла Бойчука – це «це школа неовізантизму». А вірш «Відповідь запорожців турецькому султанові» написав я на основі «Переписки» – відомої пам’ятки давньої української культури. Це звернення козаків до султана Махмуда. Я не намагався слідувати за оригіналом, а просто створив власний гумористичний твір (Читає вірш «Відповідь козаків...»).

Кореспондент:

- І ще таке запитання: «Як ваші сучасники сприйняли збірку «Алкоголі»?

Аполлінер :

-На жаль, цю збірку читачі не сприйняли. Вони не зрозуміли моїх пошуків нового в області віршотворення. Але я радий, що мене зрозуміли нащадки., зрозуміли, що «справжній творець повинен в певний момент творчості звільнитися від тягаря спадку і піднятися над сучасниками у самотності» (Сімон де Бовуар).
У своїй роботі Герасимюк І. Л. застосовує форми інтерактивної роботи: «мікрофон», «я так думаю», «мозковий штурм», «Сократів діалог», « карусель», створює проблемні ситуації. Обов’язковим вважає використання мультимедійних технологій, індивідуальної, парної, групової форм організації навчальної праці, які створюють ситуацію успіху для кожного школяра.

Тема: Дік Сенд. Шлях до успіху

  1. Технологія «Карусель».

Клас ділиться на групи (перед уроком за бажанням дітей ) Кожна з груп отримує по одному аркушеві, на якому записано запитання, відповідь на яке потрібно дати.

І. Що спонукало Діка Сенда прийняти найважче і найважливіше у своєму житті рішення: стати капітаном «Пілігрима»?

ІІ. Як мужнів характер юного капітана під час подорожі морем?

ІІІ. Які лідерські якості п’ятнадцятирічного капітана допомогли йому подолати небезпеки рабовласницької Африки?

ІV. Пригадайте, яку оцінку дають герої роману й автор Діку Сенду. Що в його характері вони вважають найважливішим?

Після цього учням пояснюється, що, обговоривши запитання, кожна з груп на аркуші фіксує відповідь і складає аркуш у вигляді гармошки, щоб відповідь була схована, залишилося тільки запитання і місце для відповіді на нього. Після цього групи обмінюються аркушами ( за годинниковою стрілкою). Робота повторюється тільки з іншим запитанням. Звертається увага учнів, що приховану відповідь попередньої групи відкривати не дозволяється. Обмін аркушами повторюється до того часу, поки кожна з груп не отримує запитання, на яке першою давала відповідь. Перед початком роботи говориться учням про культуру ведення дискусії, вони попереджуються, що для відповіді на кожне запитання відводиться 4 хвилини.

2. Після закінчення роботи кожна група знайомиться з усіма відповідями і знайомить з ними весь клас, по черзі.

Способи створення проблемних ситуацій


  1. Зіткнення учнів із суперечностями між новими фактами та явищами й наявними знаннями за необхідності теоретичного пояснення і пошуку шляхів їх застосування.

  2. Зіткнення учнів з необхідністю вибору потрібної інформації (ситуація з надлишком інформації).

  3. Використання суперечностей між наявними в учнів знаннями та практичними завданнями, що виникають під час виконання цих завдань.

  4. Спонукання до порівняння, зіставлення та протиставлення фактів, явищ, правил і дій та їх узагальнення.

  5. Зіткнення учнів із суперечностями між існуючими технічними рішеннями та новими вимогами, які висуває практика.

  6. Спонукання учнів до виявлення внутрішніх і міжпредметних зв'язків і зв'язків між явищами.

Наприклад:

Тема: «Перемога щирих людських стосунків над багатствами Снігової королеви»

Під час роботи над образом Снігової королеви учням пропонується переглянути фрагмент мультфільму «Снігова королева».

Проблемна ситуація виникає, коли вчитель задає запитання: «Чому автори мультфільму вирішили, що чарівне дзеркало має бути у Снігової королеви, а не у троля?».

Необхідність пояснити протиріччя між прочитаним текстом і переглянутим епізодом заставляє учнів уважніше проаналізувати поведінку і вчинки героїв казки, допомагає зрозуміти, наскільки могутньою була Снігова королева. Вирішення цієї проблемної ситуації підводить дітей до важливого висновку: «Тільки любов, дружба, взаємодопомога здатні подолати зло, втіленням якого в казці є Снігова королева».

Для її вирішення учні ще раз звертаються до тексту, підбирають епізоди, які підтверджують їхню точку зору. Доцільно використати технологію (метод) «Займи позицію» та «Прес».

Особливий акцент у навчанні робиться на формування та розвиток в учнів комунікативних умінь та навичок, пропонуються такі умови спілкування, які наближаються до процесу комунікації.

Тема: «Дон Кіхот: за і проти. «Донкіхотство» як соціальне явище»

На початку уроку учням пропонується переглянути кілька фрагментів кінофільму «Дон Кіхот». Після цього на екрані висвітлюється запитання: «Ким є для вас Дон Кіхот: диваком, божевільним, шляхетною людиною?»

Для її вирішення учні ще раз звертаються до тексту, підбирають епізоди, які підтверджують їхню точку зору. Доцільно використати технологію (метод) «Займи позицію» та «Прес».

На уроках Герасимюк І.Л. створює педагогічну ситуацію спілкування, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності, виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи.

Учитель спонукає учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоювання помилитися, одержати неправильну відповідь, заохочує їх прагнення до самостійної роботи, аналізує під час уроку різні способи виконання завдань, запропоновані дітьми, відзначає та підтримує всі прояви діяльності, що сприяють досягненню школярами мети.

Велика увага приділяється і компаративістиці.

Це стимулює увагу до тих явищ і процесів, які в ході ізольованого вивчення однієї національної літератури могли б здаватися другорядними. Лише у процесі багаторазового спостереження вони виявляють своє значення. Зіставлення з іншим національним матеріалом допомагає знайти новий підхід до вивчення деяких важливих явищ або процесів у національних літературах..

Наприклад, при вивченні роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» дітям ставиться запитання : «Пригадайте, у якому творі світової літератури ми вже зустрічалися із картинами безрадісного дитинства?»

(Ч. Діккенс «Олівер Твіст»)


  • Чим подібні долі дітей Мармеладова і Олівера Твіста; чим різняться?

Простежимо це, працюючи за принципом стратегії «Кола Вена».

У перше коло учні записують те, що характерно для дітей Мармеладова, у другому – для Олівера Твіста. У спільній площині перетину фіксуються спільні моменти.



Вчитель: Давайте, спробуємо спрогнозувати, що чекало б Колю, Полю, Лідочку у майбутньому, якби не допомога Свидригайлова?

(Якби не померли в дитячому віці, то, напевно, б Коля спився, як і Мармеладов, а дівчата, швидше за все, повторили б долю Соні).

Вчитель: Отже, виходить замкнуте коло: батько – пияк – син – пияк сестра – повія – менші також житимуть за жовтими білетами. А чи можна було розірвати це замкнуте коло? Як?

Працюємо з «Дискусійною сіткою».



Так


Чи можна

було


змінити долю дітей?

Ні


Принаймні, потрібно
було б спробувати.
Діти ще малі, але є ж
батьки. І вони попри
все повинні були дбати
про дітей. А не бити їх,
плакати, і свою біду
топити в пляшці.




Ні, таких як ця сім’я було багато. На чиюсь допомогу надіятися було марно (те, що проявив милосердя Свідрігайлов – це диво, яке рідко коли трапляється в реальному житті). А сім’я Мармеладових була уже на грані виживання, відчай – ось все, що лишилося у них.

Вчитель:Пригадайте, як вдалося Оліверу Твісту перемогти усі негаразди? Що йому допомогло?

(Олівер боровся, не здавався, не опускав руки. Діти пригадують епізоди з роману, як Олівер втік від Феджіна і не скорився йому).

Кожна дитина – особистість. Зрозуміти, виховувати і розвивати її можна тільки за допомогою добра і справедливості. Саме цими загальнолюдськими принципами керується у роботі зі своїми вихованцями І.Л.Герасимюк.


Висновки

Проблема мотивації навчальної діяльності учнів – одна із головних у психології і педагогіці. Адже це одне із базових понять, що використовуються для пояснення рушійних сил поведінки людини. Мотиваційна сфера – ядро особистості, що включає систему мотивів у їх взаємозв’язку.

Ефективність навчальної діяльності залежить від мотивів, які спонукають учня до активності і визначають її спрямованість. Будучи невід’ємним компонентом навчання мотив чинить вплив як на перебіг, так і на ефективність діяльності школярів, підвищує якість знань. В навчальній діяльності школярів він виконує спонукальну, організуючу, змістоутворюючу функції. Мотив є наслідком психологічної переробки дитиною тих впливів, які надходять від сім’ї, школи, громадських установ і зумовлюються усвідомлюваним чи недостатньо усвідомлюваним ставленням до них залежно від вікових та індивідуальних особливостей дитини. Також він відіграє важливу роль і у формуванні особистості, впливає на її розвиток, спонукає до самовдосконалення, самоосвіти.

Особливу роль відіграє організація мотиваційної діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури. Адже література – це один із найбільших духовних скарбів, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід, мудрість, перемоги й славу, культуру і традиції, мрії і сподівання. Вивчаючи її, учні винні зрозуміти, що необхідно плекати кожне слово, передане нам у спадок, розвивати, берегти його. Ефективна організація мотиваційної діяльності на уроках зарубіжної літератури сприяє і підвищенню ефективності знань школярів. Проводити її можна наступним чином:



  • шляхом бесіди;

  • використовуючи інтерактивні технології;

  • створюючи проблемні ситуації;

  • пропонуючи творчі завдання;

  • створюючи ситуації успіху;

  • на основі діяльнісного підходу до навчання;

  • в процесі пізнавальних ігор;

  • з допомогою різноманітних прийомів роботи з текстом.

Отже, організація мотиваційної діяльності на уроках зарубіжної літератури як засіб підвищення ефективності знань повинна сприяти тому, щоб дитина прагнула до нових знань, нових відкриттів, нової інформації, і не для кількості, а для якості. Повинно прийти усвідомлення того, що завжди необхідно перебувати у пошуках мудрості, і за допомогою слова пізнавати світ, природу, а через них – людину.
Список використаних джерел

1. Лук’янова М. Навчальна мотивація учнів / М.Лук’янова // Інтернет-журнал «Відкритий урок». – 2009. – 4 квітня. – Режим доступу до журналу: http//osvita.ua/school/technol/2654

2. Маслюк О. Інноваційні технології – ефективний засіб формування читацьких компетентності учня // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. - №2. – С.27 – 29.

3. Панченко С. Психологічні аспекти ефективного сучасного уроку / С.Панченко // Психологія. – 2006. – № 6. – С. 6-10.

4. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В. Сухомлинський // Вибрані твори. – К: Радянська школа, 1977. – Т.2. – 120 с.

5. Ягунов В. Стимулювально-мотиваційний компонент навчального процесу / В.Ягунов // Онлайн бібліотека освітньої та наукової літератури. – 2005. – 15 грудня. – Режим доступу: http://eduknigi.conpedviewphp?id=133



6. Янкович О. Скарбничка прийомів для роботи з поетичним текстом // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – №3. – С. 26 – 28.
Каталог: files -> novation
files -> Стиль романтизм. Архітектура романтизму. Скульптура романтизму. Неоготика. Невізантійський історизм. Наполеонівський ампір
files -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
files -> Для вчителів зарубіжної літератури
files -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
files -> Только мертвый, спокойствию рад. Только мертвый, спокойствию рад
files -> Талант людини це божий дар
novation -> Інформація про підсумки XV обласної виставки дидактичних І методичних досягнень «Творчі сходинки педагогів Волині»
novation -> Реалізація творчого ресурсу особистості засобами уроків трудового навчання


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду iconОпис досвіду роботи учителя української мови та літератури
Тема досвіду. Використання інформаційних технологій як засобу активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості...
Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду iconО. П. Тернопіль 2017
«Використання ікт для підвищення мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках, розвиток їх навчально-пізнавальної активності...
Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду iconТема досвіду «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики»
Природа, І про існування яких багато з нас часом І не підозрюють. Тому особливо гостро останніми роками стало питання про формування...
Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду iconВідділ освіти Сокальської рда сокальський районний методичний кабінет
Гладка О. М. Викоритсання ікт технологій як засіб активізації пізнавальної активності учнів на уроках світової літератури – Сокаль:...
Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду iconОксана Кузьменко Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури Зміст
Розділ Теоретичне обґрунтування проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках
Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду iconПедагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!»
...
Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду iconЖовтанецький нвк “зоз І-ІІІ ст. Дз” Вчитель фізики Герболка Галина
Об’єкт дослідження: процес формування пізнавальної активності учнів на уроках фізики. Предмет дослідження: дидактичні умови формування...
Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду iconВикористання інформаційних технологій на уроках музичного мистецтва
Тема, над якою працює наша кафедра: ( Слайд №3) Розвиток творчих та фізичних здібностей, формування пізнавальної активності учнів...
Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду icon«Розвиток мотивації до навчання та пізнавальної активності учнів як компонент професійної компетентності педагога»
Ховання, розвитку, не пропали марно? Адже навчання — це не просто відвідування навчального закладу. Щоб відвідування стало навчанням,...
Інформація про досвід тема досвіду : Розвиток мотивації на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації пізнавальної активності учнів Анотація досвіду iconАнотований каталог передового педагогічного досвіду Черкаси 2011 Зміст
Анотація досвіду: у навчально-методичному посібнику вміщено сценарії засідань педагогічних рад виховного спрямування


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка