Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням



Сторінка4/5
Дата конвертації17.04.2017
Розмір0.97 Mb.
ТипІнформація
1   2   3   4   5

КРИТИКА ТА ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО
З ПИТАНЬ ІСТОРІЇ Й ТЕОРІЇ
БЕРНАДСЬКА Н.І. Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція: Монографія / Н.І.Бернадська. – К.: Академвидав, 2004. – 367 с. – Бібліогр.: с. 345–366.

Дослідження теоретичних питань його становлення і розвитку роману у вітчизняному письменстві – становлять основу цього видання. Окреслюються основні генеалогічні підходи до вивчення цього жанру в минулому і сьогодні, здійснюється спроба створення його теоретичної моделі з урахуванням досліджень світової літературознавчої думки. Також простежуються етапи становлення українського роману від витоків до постмодерністських дискурсів, а також його рецепція в літературно-критичних і наукових розвідках середини ХІХ–ХХ ст. (розділи: „Український роман ХІХ століття: генезис і становлення жанру", „Еволюція новітнього українського роману”, „Роман, як теоретична проблема").

БРАЙЧЕВСЬКИЙ Ю.М. Автор „Слова о полку Ігоревім” та культура Київської Русі / М.Ю.Брайчевський; Упоряд. Ю.В.Павленко. – К.: Фенікс, 2005. – 552 с.

Автор монографії – видатний мислитель, поет і художник, доводить автентичність „Слова о полку Ігоревім” в широкому соціокультурному контексті Київської Русі. Він досліджує питання про час написання твору, походження, соціальну приналежність, культурні обрії, ідейні позиції та політичні уподобання його автора.

Видання „Слово о полку Ігоревім” 1800 р. наведено зі схемою родоводу руських князів, які згадуються у творі; ритмічний переклад Л.Махновця, віршові варіанти та ілюстрації М.Брайчевського.

ЗАРВА В. Дискурс Просвітництва в російській та українській прозі 60–80-х рр. ХІХ ст.: Монографія / В. Зарва; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К.; Ніжин: ТОВ Вид-во Аспект-Поліграф, 2005. – 304 с. – Бібліогр.: с. 284–303.

Мета дослідження – осмислити функціонування просвітницьких тенденцій у російській та українській прозі. Автор аналізує важливі просвітницькі завдання, серед яких основними є такі: просвітницькі теорії вдосконалення людини в європейській, російській і українській філософії в естетиці, модифікація просвітницьких теорій вдосконалення людини в російській і українській літературах, концепція просвітницького героя і середовища, специфіка просвітницького роману виховання в російській та українській прозі 60–70-х рр. ХХ ст. Крізь призму просвітницьких тенденцій осмислюється розвиток прози І.Тургенєва, М.Чернишевського, М.Салтикова-Щедріна, І.Гончарова, Ф.Достоєвського, Л.Толстого, М.Лєскова, А.Чехова, Т.Шевченка, О.Кониського, Д.Мордовця, А.Свидницького та інших.

ІСТОРІЯ української літератури ХІХ століття: [Підруч. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл.]. У 2 кн. Кн. 1 / М.Г. Жулинський, М. П. Бондар, О. І. Гончар та ін.; За ред. М. Г. Жулинського; Передм. М. Г. Жулинського. – К.: Либідь, 2005. – 534 с.

Дев’ятнадцяте століття – це класична проза і класична драматургія, позначені багатством створених типів і образів, характерів, ситуацій, сюжетних ходів, живих, неповторних діалогів, це класика у справжньому розумінні цього слова – художньо витончена й точна, мудра й людинолюбна, до якої й сьогодні припадає читач, і яка склала надійну базу наступного літературного руху.

У виданні проаналізовано систему художніх напрямів і течій виокремлено літературні портрети І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського, Г.Квітки-Основ’яненка, Є.Гребінки, Л.Боровиковського, В.Забіли, А.Метлинського, М.Костомарова, Т.Шевченка, О.Афанасьєва-Чужбинського, М.Петренка, Марка Вовчка.

ІСТОРІЯ української літератури. Кінець XІX – початок XX ст.: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів: У 2 кн. / За ред. проф. О.Д.Гнідан. – К.: Либідь, 2005. – Кн. 1. – 622 с.

У книзі розглянуто естетичні підвалини творчості українського письменництва зазначеного періоду у контексті зв’язку з політичним процесом доби. Актуалізовано і переосмислено соціокультурний рух та найяскравіших його представників: стрілецьку, „молодомузівську” поезію, духовну драму; літературно-критичну та публіцистичну спадщину М.Грушевського, М.Євшана, С.Єфремова, Д.Донцова, М.Міхновського, С.Петлюри та ін.; окреслено розвиток прози, публіцистики, літературної критики та журналістики; світоглядно-естетичні та філософські пошуки письменників-прозаїків, місце і значення їх у літературному процесі доби.

КУДРЯВЦЕВ М. І аз воздам...: (Злочин і кара як соціально-етич. пробл. в худож. інтерпретаціях... І не тільки) / М.Кудрявцев. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – 176 с.

Кудрявцев Михайло Григорович – літературознавець, педагог, публіцист. Автор книжок літературознавчого та навчально-методичного характеру. Серед них: „Ідеї, конфлікти, характери...”, „Драма ідей в українській новітній літературі”, „Інтелектуальна драма”, „Щоб не згинули зерна...”

У новій книзі висвітлюється соціально-етична проблема злочину й кари в художніх інтерпретаціях. Зокрема, під цим кутом зору розглядаються твори Т.Шевченка, П.Мирного, О.Кобилянської, Б.Олійника, У.Самчука, В.Барки, М.Стельмаха.

МАРТИНЕНКО Ю. Місія: проблеми національної ідентичності в українській прозі 40–50-х років ХХ століття / Ю.Мартиненко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2004. – 328 с.

На сторінках монографії досліджуються художні параметри українського прозового тексту 40–50-х років ХХ ст., встановлюються параметри націєтворчої місії української літератури, розглядається її генеза, тематичні та жанрово-стильові домінанти.

Автор аналізує найпомітніші твори письменників різних естетичних уподобань, написаних як в Україні, так і за її межами – твори Т. Осьмачки, О. Довженка, В. Домонтовича, Л. Мосендза, І.Багряного, О. Гончара, І. Костецького, Д. Гуменної, У. Самчука, Ю. Косача.

МАТЮЩЕНКО А. Час героя: Укр. драматургія першої третини ХХ ст./ А. Матющенко. – К.: ПЦ „Фоліант”, 2004. – 125 с.

В основі дослідження – епоха розвитку української драматургії в першій третині ХХ ст. (творчість Лесі Українки, В.Винниченка, М.Куліша) в єдиному аспекті внутрішньої колізії героя. Автор узагальнює глибинний сенс колізії – як самовизначення особистості через екзистенційний та соціально-етичний вибір, і вибудовує власний сюжет розвитку національної драми одного з найплідніших її періодів. Видання складається з трьох розділів: „Початок ХХ століття: вибір духовної свободи”, „1910-ті роки: між екзистенцією та мораллю”, „1920-ті – початок 1930-х: соціально-етична дилема особистості” Я. Мамонтова, І. Дніпровського, Є. Плужника та ін.

МОРОЗ З. Від шкільної драми до комедії: Дослідження. П’єси / З.Мороз; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка; Упоряд. Л.З.Мороз. – К.: ПЦ „Фоліант”, 2004. – 302 с.

Ця книга видана до 100­ліття Захара Мороза (1904–1958) – відомого літературознавця і драматурга.

До цієї книжки увійшли його дослідження давньої української драматургії (шкільної драми ХVІІ–ХVІІІ ст.), нариси з історії становлення і розвитку західноукраїнської історичної драми другої половини ХІХ ст., а також п’єси „У садку молодому” та „Лисиця і виноград”. Вміщено також нариси М.Бернштейна, В.Крекотня та О.Засенка про вченого.

У виданні представлені п’єси дослідника: Звичайна дівчина”, „Чудодійна сила”, літературознавчі видання: „Українська драматургія і театр другої половини ХІХ ст.”, „Проблема конфлікту в драматургії”, „В боротьбі за реалізм”, „На позиціях народності”.

НАУМЕНКО Н. В. Символіка як стильова домінанта української новелістики кінця ХІХ – початку ХХ століття: Монографія / Н. В. Науменко; М-во освіти і науки України. Нац. ун-т харч. технологій. – К., 2005. – 204 с. – Бібліогр.: с. 183–196.

Історико-літературний процес в Україні періоду кінця ХІХ – початку ХХ століть являє собою складну динамічну систему. Поняття динамізму, мінливості, суперечливості, які є головними константами рубежу століть, наклали відбиток і на характер самоусвідомлення літературного періоду.

Автор на основі великого текстового матеріалу української новелістики кінця ХІХ – початку ХХ століть висвітлює особливості поетики новели відповідно до її стильового забарвлення (неоромантизм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм), шляхом порівняльного вивчення визначає роль символу у формуванні оповіді та образів новели.

РОСОВЕЦЬКИЙ С. Український фольклор у теоретичному висвітленні. Ч. 1: Теорія фольклору: Посіб. для ун-тів / С.Росовецький. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 232 с. – Бібліогр.: с. 210–228.

Феномен українського національного фольклору осмислено в якнайширшому контексті світової фольклорної теорії.

У пропонованому підручнику розглядаються основні засади теорії фольклору в їх історичному розвитку і сучасному стані з постійною проекцією на актуальні питання вивчення українського національного фольклору. Автор аналізує проблеми: „Що таке фольклор і що таке фольклор український”, „Наука про фольклор, її структура та допоміжні спеціальні дисципліни”, „Теорія фольклористики: ХХ ст. – початок ХХІ ст.”, „З поетики українського фольклору”, „Історія фольклору. Фольклор і література”.

САЄНКО В. Українська модерна поезія 20-х років ХХ століття: ренесансні параметри: Навч. посіб. / В. Саєнко. – О.: Астропринт, 2004. – 256 с.

Основу видання становлять відомості про молоду поезію 20-х років у вигляді бібліографії творів ряду митців та історію літературно-критичної думки. Аналізується творчість таких письменників як М.Йогансен, Ю.Клен, М.Зеров, М.Драй-Хмара, П.Филипович та інших. Цікавим доповненням до видання мають місце тексти лекцій, програми спецкурсів, курсових робіт і рефератів та опис бібліографічних джерел.

СІМОВИЧ В. Праці : В 2 т.: До 125-річчя від дня народж. – Чернівці, 2005. – (Книги XXI).

Т.1. Мовознавство: Укр. мова і правопис. Культура мови. Мова укр. письм. Історія мовознавства. Персоналії. Рецензії / Упоряд. Л.О.Ткач. – 517 с.: іл., фотогр.

Т.2. Літературознавство. Культура: Історія л­ри. Історія. Культура. Громад. життя / Упоряд.: Л.О.Ткач, О.М.Івасюк. – 901 с.: іл., фотогр.

Історико-філологічна спадщина Василя Сімовича (1880-1944) – видатного українського вченого, культурного і громадського діяча становить надзвичайно важливе джерело для дослідження історії українського мовознавства і літературознавства. Його літературознавчі та культурознавчі праці охоплюють період від 1900 до 1943 року і містять важливі відомості про творчість письменників-класиків (Т.Шевченка, І.Франка, О.Кобилянську, Б.Лепкого, Лесю Українку, І.Нечуя-Левицького, І.Тобілевича, Ю.Федьковича, Панаса Мирного, М.Рильського та ін.).

У такому обсязі праці В.Сімовича зібрано й видано вперше.

СУЛИМА М.М. Українська драматургія XVII-XVIII ст. / М.М.Сулима. – К.: Полігр. центр „Фоліант”: Видавн. дім „Стилос”, 2005. – 367 с.

Предметом дослідження у книзі є давня українська драматургія XVII-XVIII століть, яка всім корпусом своїх текстів засвідчує, що генетично пов’язана з Європейською релігійною драмою, з традиціями вітчизняної літературної культури, а також (у текстах інтермедій) з народними етнографічно-побутовим театром. Розглядається сюжетний репертуар, визначається роль хору, простежується процес формування ремарки і звільнення від декламаційності. Окремі розділи присвячено історичній драмі, а також адаптованим варіантам різдвяної і великодньої драми – вертепу і „Слову о збуреню пекла”. Йдеться також про відлуння давньої шкільної драми у новій і новітній українській драматургії. Вміщено публікацію невідомого списку „Слова о збуреню пекла”.

СЬОМОЧКІНА О. М. Рубаї в українській поезії від канонізованої строфи до поліжанру: Навч. посіб. / О.М.Сьомочкіна. – К.: Київ. міжнар. ун­т, 2005. – 251 с.

Це видання є першою спробою дослідження історії появи й еволюції перських катренів-рубаїв – в українській поезії.

Видання знайомить читачів з історією виникнення рубаїв у творчості класиків перської літератури, зокрема Рудакі, О.Хайяма. Висвітлюються переклади рубаїв українською мовою А.Кримського, П.Тичини, В.Мисика, І.Качуровського, а також йдеться про перекладацьку діяльність І.Калинця, Д.Павличка, Г.Латника. Останньому належить найповніший переклад рубаяту Омара Хайяма українською мовою (1270 рубаїв). Автор докладно аналізує версифікаційні особливості цих перекладів. Чільне місце у книзі присвячено творчості Д.Павличка. Також видання знайомить з доробком українських поетів другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Аналізуються рубаї Ю.Хабатюка, Н.Мовчан-Карпусь, Г.Тарасюк, М.Павленка, Л.Залати, Д.Шупти, І.Нижника, В.Мирного, О.Орача, М.Клименка, Р.Болюха, В.Вихруща, П.Шкраб’юка та ін.

ТКАЧЕНКО О. Українська класична елегія: Монографія / О.Ткаченко. – Суми: Вид-во Сум. Держ. ун­ту, 2004. – 256 с.

Елегія – один із ліричних жанрів, який виражає мрійливість, зажуру, пісенність, філософічну вдумливість, тонке і вишукане естетичне світосприймання українця.

Це видання містить стислий огляд світової літературно-естетичної думки про природу та історію жанру елегії. Основні напрямки дослідження – це своєрідність психологізму, реалістичні спрямування в розвитку української елегії, її взаємозв’язок з літературами інших народів. Зокрема, зіставляються особливості поетики та психологізму української елегії в давньогрецькій, давньоримській, польській, французькій, італійській та інших літературах.

Досліджуються кращі зразки елегійної творчості Г.Сковороди, Л.Боровиковського, А.Метлицького, М.Петренка, В.Забіли, Т.Шевченка, Л.Глібова, С.Руданського, Ю.Федьковича, П.Грабовського, В.Самійленка, М.Старицького, І.Франка, Лесі Українки та інших.

Висвітлення історії української елегії як цілісного художньо-естетичного явища в його складній діалектиці, визначення місця і значення елегійного жанру в історії розвитку вітчизняної ліричної поезії – основна мета пропонованого дослідження.

ХРОПКО П. Українська література: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / П.Хропко. – 6-е вид. – К.: Школяр, 2005. – 528 с.

Літературний процес завжди є виявом мистецького життя епохи. Цей підручник має зорієнтувати учнів на вивчення літературної спадщини минулого а саме вивчення літературного процесу 70–90-х років ХІХ століття (І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М.Кропивницький, М.Старицький, І.Карпенко-Карий, І.Франко, Б.Грінченко, П.Грабовський), літературний рух початку ХХ століття (М.Коцюбинський, Леся Українка, В.Самійленко, О.Кобилянська, В.Стефаник, В.Винниченко, М.Вороний, О.Олесь, А.Тесленко, С.Васильченко), літературний рух 1917–1930-х років – письменство у взаємодії з іншими видами мистецтва (П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра) та українське письменство першої третини ХХ століття в системі європейських літератур і словник літературознавчих термінів, хронологічна канва українського літературного життя ХІХ – першої третини ХХ століття.

ШЕВЧУК В.О. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ – ХVІІІ ст.: У 2 кн. / В.О.Шевчук; – К.: Либідь, 2004–2005. –

Кн. 1: Ренесанс. Раннє бароко. – 2004. – 398 с.: іл.

Кн. 2: Розвинене бароко. Пізнє бароко. – 2005. – 728 с.: іл.

„Муза Роксоланська” – це авторська історія давньої української літератури, створена письменником і перекладачем як пам’ятка старого письменства сучасною мовою. Для того, щоб процес творення давньої української літератури бачився неперервним, у першому розділі першої книги автором конспективно подано огляд пам’яток (література і письменство) з часів, які передують епохам Ренесансу та Бароко, тобто з Середньовіччя (ХІ-ХV ст.), з аналізом мало вивченої, так званої архаїчної поезії.

У першій книзі представлені матеріали, які охоплюють період ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Автор простежує літературу України у складі Речі Посполитої, висвітлює процес проникнення ренесансових літературних форм, творення ранніх барокових при поєднанні поетики Середньовіччя та Ренесансу.

У другій книзі досліджується історія літератури Козацької держави. Друга половина ХVІІ ст. розглядається як період розвиненого бароко; ХVІІІ ст. – період пізнього бароко. Автор детально вписує твори в життя, проблеми і складнощі становлення Козацької держави.

ЛІТЕРАТУРНІ ПОРТРЕТИ
ПИСЬМЕННИКИ УКРАЇНИ
ЛАРИСА Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка): Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія / Ред. О.Біланюк; Авт. проекту і вступ ст. Т.Скрипка. – Нью-Йорк; К., 2004. – 448 с.

Це дослідження є результатом багаторічних пошуків її упорядників, в ході яких було виявлено й повернуто в Україну значну частину архіву родичів Лесі Українки.

На сторінках книги розкриваються три теми: перша – історія роду Косачів – Драгоманових та його трагедія в ХХ ст.; друга – родова іпостась Лариси Петрівни Косач-Квітки, третя – доля Лесиної творчої спадщини й архіву, перипетії формування її канонізації. Основну частину документів становлять раніше не опубліковані нотатки й листування сестер Лесі Українки – Ольги Косач-Кривинюк та Ізідори Косач-Борисової. Більша частина наведених у книзі спогадів написана вже в еміграції.

БОЛАБОЛЬЧЕНКО А. А. Вибране: Біогр. нариси / А.А.Болабольченко. – К.: Щек і Хорив, 2005. – 247 с.: портр.

„Останнім часом ми відчуваємо себе людьми, які багато років немов перебували в летаргічному забутті. Сприймаючи все наново, дивуємось розмаїттю життя і питаємо себе: за що нас було скарано – одних смертю та каторгою, інших чорною безвістю... Свідомість повертається до нас, ми радіємо духовним перемінам, і дай, Боже, щоб ні політичні кон’юнктури, ні побутові негаразди не позбавили нас цього надбання” – так промовляє до читача Анатолій Болабольченко. Саме тому він і видав біографічні нариси, головною тематикою яких є дослідження життя і творчості видатних діячів українського літератури, відродження їх імен із попелу небуття.

Серед багатьох мучеників за долю України, що повернулися нині до нас, найпочесніші місця займають: письменник, композитор, режисер, етнограф, педагог, інженер – Гнат Хоткевич, учений літературознавець, державний діяч – Сергій Єфремов, літературознавець, історик та громадський діяч – Василь Доманицький, громадський діяч, письменник, публіцист, лікар – Модест Левицький і державний та громадський діяч, публіцист – Петро Стебницький.

ЯКУБОВСЬКА М. С. У дзеркалі слова: Есеї про сучас. укр. л­ру / М. С. Якубовська; Авт. вступ. ст. В. Луганчук. – Л.: Каменяр, 2005. – 751 с.: портр.

Марія Степанівна Якубовська поетеса, прозаїк, драматург, критик, есеїст, культуролог, дослідниця історії та теорії літератури.

Увазі читача автор пропонує серію літературних портретів митців, які визначають обличчя останнього десятиріччя ХХ століття в українському письменництві, серед них В.Медвідь і Є.Пашковський, Л.Різник і Р.Горак, М.Матіос і Л.Голота, Г.Тарасюк і С.Йовенко, М.Малюк і М.Семенюк, В.Герасим’юк та І.Малкович, І.Римарук і С.Короненко, Я.Павлюк і В.Стефак.

БАРАБАШ Ю. Тарас Шевченко: імператив України / Ю.Барабаш; Києво-Могил. акад., Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. – К.: Видавн. дім „Києво-Могил. акад.”, 2004. – 181 с.

Автор видання, лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка розглядає ідейно-художню парадигму України в творчості Кобзаря як осердя і поетичне втілення історичного призначення українства, чинник його самосвідомості, прагнень до незалежності, розвою національної культури. Окремі статті присвячені розгляду історіософії, націософії, релігійно-етичним засадам Тараса Шевченка. Аналізуються твори „петербурзького тексту” містерії „Великий льох” та повісті „Художник” в контексті Шевченкової доби.

БОРОНЬ О. Поетика простору в творчості Тараса Шевченка / О.Боронь; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К.: Україна, 2005. – 150 с. – Бібліогр.: с. 135–149.

Просторовий космос поезії Тараса Шевченка, засоби його творення та вплив на читацьке сприйняття досліджуються на сторінках монографії. Запропоновано цілісну теорію простору поезії Шевченка як філософського концепту, виявлено та проаналізовано відповідні просторові структури і образи-символи, окреслена їх роль в окремих творах.

ЗАЙЦЕВ П. Життя Тараса Шевченка / П.Зайцев; Передм. М.Глобенка; Післямова О.Мишанича. – 2-е вид. – К.: Обереги, 2004. – 480 с. – (Сер. „Б-ка укр. раритету”).

Павло Іванович Зайцев (1886–1965) – український літературознавець і культурно-громадський діяч у діаспорі (Німеччина) майже все своє наукове життя присвятив дослідженню життєвого і творчого шляху Тараса Шевченка, став одним із провідних шевченкознавців ХХ ст. Він розшукав і опублікував багато невідомих творів, листів, документів до біографії Шевченка, дослідив ряд проблем життя і творчості поета („Російські поеми Т.Г.Шевченка”, 1913; „Перше кохання Шевченка”, 1914; „Тарас Шевченко. Короткий нарис життя”, 1920; „Шевченко і поляки”, 1934 – польською мовою).

„Життя Тараса Шевченка” – плід довголітньої наукової роботи вченого. Книжка друкувалася у Львові 1939 р., але світу не побачила: весь готовий наклад було знищено більшовиками у вересні 1939 року. Вціліло лише кілька примірників. За цим текстом вийшла книжка „Життя Тараса Шевченка” (Нью-Йорк–Париж–Мюнхен, 1955), яка нині пропонується у факсимільному відтворенні.

Автор всебічно простежує життя Шевченка, глибоко аналізує його творчу спадщину, вводить читача у дивосвіт Шевченкового слова, доповнює й інтерпретує на вищому рівні життєпис Шевченка. Постать поета-пророка України виступає в ній в усій своїй величі й багатстві. Перевидання її нині в Україні є помітною віхою в нашому літературознавстві, розкриває і утверджує перед читачем нетрадиційний образ Шевченка й водночас повертає із забуття добре ім’я її автора.

БІЛОУС Г. Слова, слова, спасіте наші душі: Вибр. сторінки листування з друзями / Г.Білоус; Авт. вступ. ст. І.Дробний; Післямова Л.Шитової. – К.: Акцент, 2004. – 623 с.

Григорій Білоус – письменник широкого творчого діапазону. Книга листування відкриває ще одну грань таланту – епістолярну. Його листи охоплюють чималий відтинок часу: від 1981 до 2000 року. Це наскрізь ліричні, щирі, гранично відверті різновиди: листи-новели, листи-поради, листи-памфлети, листи-портрети, листи-рецензії, листи-спогади, листи-сповіді, листи-звіти, гумористичні послання, листи-роздуми.

У своїх листах Г.Білоус звертається до різних адресатів (Д.С.Чередниченко, В.А.Громадський, О.Ф.Черненко, І.Д.Мироненко, І.Є.Дубовик, Н.П.Христенко, М.А.Чернявський, М.С.Гриценко, Д.Г.Білоус, В.Ф.Бойко, З.Ф.Даниленко, В.О.Карпінський та ін.). У них –правдиві свідчення не тільки про епоху, в якій живе автор, а й про нього самого, в них біографія письменника, ставлення до світу, його реалій. Із листів Григорій Білоус постає перед читачем талановитою, високоосвіченою, глибоко вразливою особистістю, яка весь час напружено навчається у житті, навчається з книг.

ВАСИЛЬ БОЛЬШАК: Контури портр. / Упоряд.: Л.Большак, Ю.Большак. – К.: Сфера, 2005. – 214 с., 24 фотогр.

Василь Большак (1922–1988) – письменник, журналіст, громадський і державний діяч, лауреат премії ім. Я.Галана за збірку гумору і сатири „Гусак на Бродвеї”.

За життя він видав понад тридцять книжок. Це романи („Образа”, „Не журіться, професоре”, „Не проспати роси”, „Законна дружина”), повісті („Провідник у безодню”, „Глибокий яр”, „Меседуан з флеронами”, „Геліос – бог сонця”), збірки гумору і сатири („Нежонатий голова”, „Янгол із Терешок”, „Антрекот” та ін.), публіцистичні твори („Полістан”, „Шляхи за обріями”). Українське село і війна були визначними мотивами творчості автора. Його герої чи то люди повоєнного села, чи фронтовики-побратими, або ж сучасники вже зрілого автора ніколи не були спрощеними.

Ця книга містить спогади колег, рідних, друзів (Д.Міщенко, С.Колесник, Г.Вартанов, Б.Жолдак, В.Скуратівський, М.Медунець, Р.Пилипчук, Ю.Мушкетик, О.Ющенко, Л.Кореневич, Л.Шабатин.

ВОВКОЧИН Л. Ю. Творчість О. Довженка – невичерпне джерело формування громадянської гідності молоді: Реком. матеріали для вчителів загальноосвіт. навч. закл. та викл. і студ. ВНЗ / Л. Ю. Вовкочин; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси, 2005. – 60 с. – Бібліогр.: с. 66–67.

„Я народився і жив для добра і любові” – ці слова, записані у щоденнику 1945 року, були суттю, сенсом життя і творчості Олександра Петровича Довженка. У книзі висвітлюється питання формування громадянської гідності у мистецькій спадщині О.П.Довженка.

ДОВЖЕНКО О. П. Сторінки щоденника (1941–1956) / О.П.Довженко. – К.: Вид-во гуманіт. л-ри, 2004. – 384 с.

У творчому доробку відомого українського кінорежисера і письменника Олександра Петровича Довженка (1894–1956 рр.) 14 ігрових і документальних фільмів, 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, понад 20 оповідань і новел, автобіографічна повість „Зачарована Десна”.

„Сторінки щоденника” – це не лише високий взірець української мемуаристики, а й суворий документ епохи, що віддзеркалює ставлення автора до непростих соціальних і політичних процесів, сповнена трагізму сповідь художника-мислителя, позбавленого права жити й творити на рідній землі. Щоденникові записи є свідченням про природу тоталітаризму, трагічну долю України та її видатних митців.

Це найбільш повне видання щоденників, яке містить 4 записних книжки.

ГУМЕННИЙ М.Х. Поетика романного жанру Олеся Гончара: проблеми типологій : Монографія / М.Х. Гуменний. – К.: Акцент, 2005. – 238 с.

Поетика Олеся Терентійовича Гончара – прозаїка впродовж багатьох років приковує увагу критиків. Вони відкривають усе нові й нові риси, проникають у „таємниці” авторської манери письменника і виступають інколи з суперечливими (а інколи й тенденційними судженнями) з приводу того чи іншого роману, створених в епоху застою.

Монографія являє собою синтетичне й історико-літературне дослідження поетики романів Олеся Гончара, яка розглядається як багатогранне художнє явище, що інтегрує різні етапи творчого шляху митця, різні жанрові й видові форми його творів.

ЄВТУШЕНКО В. А. Хто такий Павло Глазовий / В.А.Євтушенко. – К.: Докор, 2005. – 141 с.: фотогр.

Сьогодні усі знають іскрометні та мудрі усмішки Павла Прокоповича Глазового. Жодне свято, жоден фестиваль сучасного українського гумору не обходиться без його веселого слова. Павло Глазовий – неперевершений майстер сміху, письменник багатогранного обдаровання, широко відомий не лише в Україні, а й далекому зарубіжжі.

У виданні представлено спогади автора про свого вчителя та аналіз творчості Павла Прокоповича Глазового.

КИРИЛЕНКО Н. І. Історія України у творах Ліни Костенко: Навч. посіб. для студентів та викладачів філол. ф­ту, учнів навч. закладів, учителів укр. л­ри та широкого кола читачів / Н.І.Кириленко; – Суми: Сум. держ. пед. ун­т ім. А.С.Макаренка, 2005. – 123 с. – Бібліогр.: с. 115-123.

Звернення до осмислення історичної теми у творчості Л.Костенко зумовлене як потребою перегляду методологічних засад дослідження розвитку української літератури XX ст., так і необхідністю всебічного вивчення літературної діяльності поетеси, чиї твори зазнавали свого часу замовчування в Україні.

Поетеса твердить, що Україна – самостійна нація і має своє глибоке коріння – про це йдеться у поемі-баладі „Скіфська одіссея”. На тлі історичних подій розглядається „Дума про трьох братів неазовських”, драматична поема „Сніг у Флоренції”, поема „Циганська муза” та лірика поетеси.

ПОЕЗІЯ Ліни Костенко в часах перехідних і вічних: Матеріали круглого столу 18 берез. 2005 р. / Ред.-упоряд. Т.В.Шаповаленко. – К.: Видавн. дім „Києво-Могил. Акад.”, 2005. – 107 с.: фотогр.

„У нас є один справжній поет. Це поетеса Ліна Костенко”, – так сказав про неї Микола Вінграновський.

Відмовившись від офіційних святкувань свого ювілею, Ліна Костенко прийняла запрошення до круглого столу під назвою „Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних”, що провела кафедра філології Національного університету „Києво-Могилянська академія” з метою оприлюднення модерних інтерпретацій творчості поетеси. За круглим столом вистачило місця не тільки науковцям, дослідникам її творчості, а й численним прихильникам її таланту, представникам ЗМІ.

Про видатну поетесу говорили літературознавці, мистецтвознавці й поети Володимир Моренець, Володимир Панченко, Микола Ільницький, Тарас Салила, Олександр Астаф’єв, Леонід Куценко, Іван Малкович, Лариса Брюховецька та Юрій Андрухович.

КОСТИРЯ І. Межівська сторона: Лірич. сповіді, есеї, біогр. довідки, твори, ст., спогади, листи / І. Костиря; Ред. М. Пудла; Худож. О.Ворона. – Донецьк: Каштан, 2004. – 596 с.

Це перша в українському літературознавстві і краєзнавстві узагальнююча документально-художня праця про вітчизняних письменників, доля яких так чи інакше була пов’язана з Межівською стороною на Дніпропетровщині Василя Мисика, Саву Божка, Віктора Іванисенка, Аркадія Казку, Володимира Вільного, Михайла Нечая, Григіра Мельника, Тетяну Сулиму, Сергія Борзенка та інших.

НАШ ПЕРВОРОЗУМ: Григорій Сковорода на портреті і в житті: Фотокнига / Авт.-упоряд.: В. Стадниченко, М. Шудря. – К.: Спалах, 2004. – 177 с.: іл., портр.

Фотокнига зроблена у самобутній художній формі, де у витонченій ліричній манері і водночас глибинно відтворено добу, в якій жив Г. С. Сковорода. Текст супроводжується багатим ілюстративним матеріалом стосовно сучасників Григорія Савича, місць, де він народився й перебував – від Слобожанщини до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Німеччини, Італії. Читачі матимуть змогу ознайомитись із деякими творами та крилатими думками із трактатів та листів видатного філософа.

РИЛЬСЬКИЙ Б. Мандрівка в молодість батька [М. Рильського] / Б.Рильський; Передм. Л.Новиченка; Післямова Н.Підпалої. – К.: Київ. правда, 2004. – 144 с.; 48 арк.: іл.

Перед читачами книжка спогадів про поета-класика Максима Тадейовича Рильського (1895–1964), лауреата Ленінської премії, Державної премії СРСР, який впродовж півстоліття свого творчого життя був незмінно оточений щирими читацькими симпатіями. Автор книжки – син поета Богдан Рильський, перед очима якого пройшло життя його батька, від початку 30-х – 60-х років. Книжка відкривається віршем „Синові”, присвяченим півторарічному Богданові. Далі йде розповідь про арешт М.Рильського і п’ятимісячне перебування в ув’язненні (1931 р.). Із дбайливо відтворених у пам’яті оповідань батька та згадок матері постає картина психологічних знущань над людиною. Як світла елегія, сприймаються спогади про Ірпінь передвоєнних та перших повоєнних років (триптих „Дача”, „Річка”, „Будинок творчості”) – другу столицю тогочасного українського письменства, столицю творчу, жваву, гостроязику, сумно-веселу, про дружину і матір Катерину Миколаївну, про рідних та близьких людей.

СЛОВО І ДОЛЯ: Зб. на пошану письм., проф. Степана Пушика / М-во науки і освіти. Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника, Ін-т українозн. Прикарпат. ун-ту. – Івано-Франківськ, 2004. – 330 с.

До збірника увійшли статті, присвячені науковому й творчому доробку відомого українського письменника, фольклориста, філолога, лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка, професора Степана Пушика. Вміщено також „Монологи й діалоги” самого ювіляра, а також листи до нього О.Гончара, Є.Гуцала, Р.Федорова, В.Івасюка та інших визначних діячів літератури й мистецтва.

СОМ М. З матір’ю на самоті: [Про В. Симоненка] / М. Сом. – К.: Смолоскип, 2005. – 134 с.: фотогр.

Ця книжка містить сторінки з життя і творчості Василя Симоненка (1935 – 1963). Вперше оприлюднені листи від матері поета та короткі спогади, котрі доповнюють неповторний живий образ народного поета, витязя молодої української поезії. Сюди включені також фотодокументи з унікальної книжки І.Осадчого „Три роки поруч”, із фоторобітні Д.Чередниченка та з домашнього архіву М.Сома, стенограми обговорення поезій М.Вінграновського і В.Симоненка.

Уперше оприлюднена цікава і повчальна хронологія раннього дитинства і юнацьких років Василя Симоненка – поета. Також вміщені вірші, що ходили по руках, невідомі фотодокументи, спогади. Чільне місце посідають спогади-листи матері поета, спогади учителя – Андрія Федотовича Махині, О.Гончара, М.Вінграновського, Д.Чередниченка, Б.Олійника, сина Олеся Симоненка; вірші-посвяти М.Вінграновського, І.Драча, Тамари Коломієць.

СТОРІНКИ історії: Павло Загребельний / Авт.-упоряд.: І.С.Попова, Н. П. Олійник, А. І. Рудинська. – Д.: Пороги, 2005. – 196 с.: іл. – Бібліогр.: с. 186–196. – 80-річчю Павла Загребельного присвячується.

Ця книга унікальний документ, щира розповідь про відомого письменника української літератури ХХ століття Павла Архиповича Загребельного, талановитого майстра слова, автора понад 30 творів. Павло Загребельний 54 роки тому закінчив Дніпропетровський університет, а на сьогодні є митцем високої внутрішньої наснаги, максимально самодостатнім у слові, творцем власного оригінального бачення світу й людини в ньому.

Шануючи свого випускника, викладачі й студенти Дніпропетровського університету осмислюють творчість П.Загребельного у різноаспектних дослідженнях. Висвітлюються сторінки біографії письменника, роки навчання в університеті, літературні читання, присвячені 80-річчю від його дня народження. Також пропонуються вірші, присвячені письменникові (В.Корж, К.Дуб, Марія Зозуля, Алла Іванова, Ольга Кривочуприна). Цікавим доповненням є („Додаток”) „Павло Загребельний у дослідженнях науковців Дніпропетровського національного університету”.

ТКАЧУК М. П. Модерністський дискурс лірики та новел Богдана Лепкого: [Дослідження] / М. П. Ткачук; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. – Т., 2005. – 127 с.: портр.

Українська література кінця XIX- першої половини XX ст., коли жив і творив Богдан Лепкий, розвивалася в річищі модерністського дискурсу і взаємодії різних стильових течій (неоромантизму, символізму, імпресіонізму, орутуризму, авангардизму та ін.).

Проблема українського модернізму – одна із найскладніших у нашому літературознавстві. У книзі розглядається поезія Богдана Лепкого крізь призму міфопоетики в контексті модерністького міфомислення кінця XIX- першої половини XX ст., акцентується на символістській природі поетичного моделювання світу й людини, відбиття в художньому світі лірики архетипових символів, трагічного образу України в роки першої світової війни. Окремо аналізується наративна природа новелістики і моделювання, мистецтво сюжетотворення і моделювання світу та людини.

ФРАНКІАНА Василя Сімовича / Авт. упоряд., передм. М.Білоус, З.Терлака. – Л., 2005. – 233 с. – (До 150-річчя від дня народж. Івана Франка).

Василь Сімович належить до тих подвижників на ниві української культури, в особі яких щасливо поєднався талант фахового мовознавця і блискучого літературознавця, видавця і популяризатора кращих творів українського письменництва, активного громадського діяча і вихователя того покоління, що жертовно віддало своє життя на вівтар визвольних змагань рідного народу.

Постать І.Франка постійно перебувала в полі зору В.Сімовича. Він був редактором і видавцем Франкової спадщини, автором цікавих передмов до окремих розвідок про його творчість, невтомним популяризатором мистецького доробку „найбільшого сина галицької землі”. Тонкі спостереження автора не втратили своєї актуальності й сьогодні є надійним орієнтиром при осягненні мистецького феномену Каменяра.

ШЕВЧЕНКІВСЬКА енциклопедія: Робочий зошит Б (Бабенко Надія – Бядуля Змітрок) / НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка, Відд. шевченкознавства. Літ. ред.: Р.В.Горбовець, Л.А.Дрофань. – К., 2005. – 263 с.: іл.

Це видання є фрагментом майбутньої „Шевченківської енциклопедії” в 4-х томах, у якому вміщено статті на літеру „Б”. Його призначення – ознайомити наукову громадськість України зі статтями різного типу: теоретичними, оглядовими, присвяченими окремим літературним та малярським творам Тараса Григоровича Шевченка, персоналіям і т.д. Робочий зошит „Б” призначений для широкого обговорення вміщених статей, які написано з урахуванням новітніх підходів і концепцій у дослідженні шевченкіани. ч

„...ЩОБ БУЛО слово і світло”: Листування Григора Тютюнника / Передм., упоряд., прим. підгот. текстів О.І.Неживого. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – 232 с.

На думку Михайлини Коцюбинської, листи може, як жодна інша форма літературної творчості „виявляють – спонтанно, незаплановано, в чистому вигляді – справжню суть людини... письменника, митця”.

Зі сторінок видання читач має можливість ознайомитися з гранично щирими й цілковито відвертими хоча часом нервовими, ситуативно невиваженими листами чи не найцікавішого прозаїка другої половини ХХ ст. Григора Тютюнника (1931–1980).

Глибинним розумінням різноманітних подій та явищ літературної епохи, особливо загостреним відчуттям художніх творів позначено листування Григора Тютюнника (1957–1980 рр.). Саме в листах читач відчує ставлення письменника до близьких і рідних йому людей.

Уперше публікуються автографи дарчих написів Г.Тютюнника, які залишив він на своїх книгах, що тепер зберігаються його друзями, колегами (О.Черненка, Н.Долгунової, П.Ротача, О.Гончара, П.Коленського, Ф.Тютюнника, Ф.Рогового, В.Білоуса, В.Гриценка, П.Малеєва. У листах Григора Тютюнника – цілісний образ України, нехай і зганьбленої, але справжньої, як сама природа.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconДержавна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності
Мазепа: у пошуках історичної об’єктивності є інформаційним ресурсом про життя та діяльність людини, яка доклала значних зусиль для...
Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconУрок для 6 класу) Запрошуємо на розмову про літературу довідкову
Мета. Узагальнити знання учнів про довідкову літературу, розкрити її значення в житті людини; розширити знання з історії виникнення...
Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconНовини краєзнавчої літератури
До покажчика "Новини краєзнавчої літератури" включені статті з газет І журналів та книги з питань краєзнавства, що надійшли в бібліотеку...
Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconНовини краєзнавчої літератури
До покажчика "Новини краєзнавчої літератури" включені статті з газет І журналів та книги з питань краєзнавства, що надійшли в бібліотеку...
Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconНовини краєзнавчої літератури
До покажчика "Новини краєзнавчої літератури" включені статті з газет І журналів та книги з питань краєзнавства, що надійшли в бібліотеку...
Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconНовини краєзнавчої літератури
До покажчика "Новини краєзнавчої літератури" включені статті з газет І журналів та книги з питань краєзнавства, що надійшли в бібліотеку...
Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconЗасідання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України
А також зняти з розгляду, а, можливо, потім І не повертатися до розгляду з великою ймовірністю питання 9-е – проект Постанови про...
Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconЕнергетична стратегія України
Бібліографічний список літератури містить книги та публікації з питань енергетики та енергетичної стратегії України, а також документи,...
Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconМетодичні рекомендації „ матеріал для самостійного вивчення лекцій з історії І основ теорії побудови
Методичні рекомендації „матеріал для самостійного вивчення лекцій з історії І основ теорії побудови тренувального процесу по кіокушинкай...
Інформація про книжки з питань історії, теорії літератури, фольклору. До покажчика включено також літературу, видану в 2004 році, що надійшла до нпб україни із запізненням iconВісник аграрної історії
Наказом мон україни №1528 від 29. 12. 2014 р видання включено до Переліку наукових фахових видань України


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка