Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти



Сторінка1/17
Дата конвертації09.10.2017
Розмір3.01 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка
Кафедра початкової і дошкільної освіти

Інноваційний потенціал

професійної підготовки майбутніх фахівців початкової і дошкільної освіти

Збірник наукових праць

Випуск 1
Полтава - 2013
УДК 378.22:373.2/.3: [001.895] (062.552)

ББК 74.580 р 3 я5

3-41

Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової і дошкільної освіти: збірник наукових праць. – Полтава: ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2013. – Випуск 1. – 254 с.



У збірнику вміщені статті з актуальних проблем професійної підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку та вчителів початкової школи. Автори ознайомлюють читачів з положеннями та висновками дослідження актуальних проблем навчання та виховання дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку у сучасних умовах.

Видання адресоване науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, учителям, вихователям, магістрантам, студентам.



Склад редколегії:

О.А. Федій – доктор педагогічних наук, професор

О.А. Гнізділова – доктор педагогічних наук, професор

А.В. Пасічніченко – кандидат психологічних наук, доцент

Л.В. Зімакова – кандидат психологічних наук, доцент

Н.М. Манжелій – кандидат педагогічних наук, доцент

О.І. Гришко – кандидат педагогічних наук, доцент

Н.В. Ковалевська– кандидат педагогічних наук, доцент

О.О. Вашак – кандидат педагогічних наук, доцент

Рецензенти:

Королюк С.В. - кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач

кафедри менеджменту освіти Полтавського

обласного інституту післядипломної

педагогічної освіти імені М.В. Остроградського



Гібалова Н.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри природничих та математичних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка
Друкується за рішенням ученої ради Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

ЗМІСТ


Вступ……………………………………………………………………………………
Федій О.А

ЕСТЕТОТЕРАПІЯ ЯК АГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ОПАНУВАННЯ ДИТИНОЮ ОСНОВ «МИСТЕЦТВА ЖИТТЯ»………………………………………………7



Гнізділова О.А.

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ДОШКІЛЛЯ..........................................................................................................................17


Бурсова Світлана

Особливості створення розвивального середовища

для груп дітей раннього віку………………………………………...................27
Вашак Оксана, Богдан Вікторія.

ОСОБЛИВОСТІ МАЛИХ ФОЛЬКЛОРНИХ ЖАНРІВ У ФОРМУВАННІ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ДОШКІЛЬНИКА..............................................35


Вашак Оксана., Лавринович Наталія.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ

ГОТОВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКА ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ……..........46
Вашак Оксана, Опришко Яна

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.......................................................................56


Гнізділова Олена, Гаврилюк Надія

ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ.............................................................66
Гришко Ольга, Васюк Марина

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ...............................................81


Гришко Ольга, Дзюба Таміла.

ПОГЛЯДИ ПЕДАГОГІВ НА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО КІЛЬКІСТЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ......................................90


Гришко Ольга, Забалуй Юлія

МОДЕЛЮВАННЯ У НАВЧАННІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ОРІЄНТУВАТИСЯ В ПРОСТОРІ...................................................................102


Гришко Ольга, Лаврінець Олександра

ІГРИ ТА ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ТА МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ....................................................................................110



Загородня Людмила,Балагур Олена
СЕРЕДОВИЩНИЙ ІМІДЖ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ ЯК ВАГОМА СКЛАДОВА ПОЗИТИВНОГО

ІМІДЖУ УСТАНОВИ…………………………………………………………….
Зімакова Лілія, Гриб Юлія

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ КАЗКОЮ

У КОРЕКЦІЙНІЙ РОБОТІ ДНЗ......................................................................123

Клепко Валентина

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО СТАВЛЕННЯ

ОСОБИСТОСТІ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ В КОНТЕКСТІ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ...................................................................138
Ковалевська Наталія, Бондар Юля

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО

ФОРМУВАННЯ САМОСТІЙНОСТІ У ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.....................................................................................143


Ковалевська Наталія, Петрович Марина

ОСОБЛИВОСТІ СПІВПРАЦІ ДНЗ З БАТЬКАМИ

НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ.................................................................................154
Коваль Тетяна

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У КОНТЕКСТІ

ПАРАДИГМАЛЬНОГО ОНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ....................166


Манжелій Наталія, Федірко Оксана.

Роль сім’ї у процесі формування гармонійної особистості дошкільника...............................................................................................176


Мар'євич Наталія

ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬО-ІГРОВОГО ПІДХОДУ..................................186
Павлюченко Віта

особливості проведення нестандартних уроків у початковій школі..................................................................................192


Пасічніченко Анжела, Гришко Ліля

ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННІ І РОЗУМІННЯ ДОШКІЛЬНИКАМИ

ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ

МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН.................................................................202



Скрипай Тетяна

РОЛЬ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГА

У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕМОЦІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДИТИНИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ..212

Степура Юлія

СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА: ПОНЯТІЙНО-ІНСТИТУЦІЙНИЙ АСПЕКТ ............................................................................220


Федій Ольга, Федь Марина

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ Т

ЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ.............................................................................................230


Цибулько Ірина

Підготовка майбутніх вчителів початкової

школи до використання естетотерапії в умовах інклюзивної освіти...............................................................................242

Передмова
Характерною рисою початку третього тисячоліття стає бурхливий науково-технічний прогрес. Забезпечення матеріальних потреб людства за допомогою сучасних технологій супроводжується дією на особистість численних деструктивних соціально-культурних впливів через засилля й пропаганду негативної, антигуманної та бездуховної інформації. Особливо складним у цьому контексті стає етап становлення особистості в дошкільному віці, коли закладаються її фундаментальні основи, формуються стартові життєві позиції людини, укладається індивідуальна світоглядна картина Всесвіту. Тому нині виникає гостра необхідність по-новому, з філософських, психолого-педагогічних позицій розглянути ключові питання організації допомоги підростаючому поколінню, в першу чергу, через підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів напрямів підготовки «Дошкільна освіта», «Початкова освіта».

Складовою частиною мети новітніх систем початкової і дошкільної освіти має стати сприяння розвитку природних задатків кожної особистості, спрямування її на добро, покращення життя, на виключення з людських взаємовідносин насильства, ворожості, руйнуючого ставлення до природи та до самої себе. Йдеться про створення таких систем початкової і дошкільної освіти, які на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій здійснюють підготовку конкурентоспроможних педагогічних працівників, здатних виконувати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику довкілля як пріоритетної галузі освіти, що забезпечує розвиток та самореалізацію маленької особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб.

Нині модернізація освітньої діяльності вищих педагогічних навчальних та наукових закладів, які здійснюють підготовку педагогічних і науково-педагогічних працівників для початкової і дошкільної ланки освіти, чиниться на основі інтеграції традиційних педагогічних та новітніх мультимедійних навчальних технологій, а також на основі створення нового покоління дидактичних засобів та технологій навчання з урахуванням вимог інформаційно-технологічного суспільства. Проте, ще залишаються недостатньо вивченими змістова складова, структура та дидактичні механізми формування професійної компетентності фахівців початкового і дошкільного профілю.

У збірнику наукових праць «Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової і дошкільної освіти» охарактеризовано естетотерапію як агогічний процес опанування дитиною основ «мистецтва життя», розкрито актуальні проблеми сучасного українського дошкілля, особливості створення для дітей раннього віку розвивального середовища, значення української народної іграшки та народних ігор як засобів мовленнєвого розвитку, особливості малих фольклорних жанрів у формуванні творчої особистості, використання здоровязберігаючих технологій, педагогічної технології виховання казкою у корекційній роботі ДНЗ, сучасні підходи до формування геометричних , кількісних уявлень та уміння орієнтуватися у просторі у дітей старшого дошкільного віку, особливості організації співпраці днз з родиною, роль емоційно-вольової культури педагога у забезпеченні емоційного благополуччя дитини, особливості сприймання і розуміння дошкільниками емоційних станів людини як фактору формування міжособистісних стосунків, роль сімї у процесі формування гармонійної особистості дошкільника

Окреме місце у збірнику займають статті, присвячені підготовці майбутні вихователів до формування самостійності у дітей дошкільного віку, шляхам формування творчого ставлення особистості до майбутньої професії в контексті методологічних підходів, професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів у контексті парадигмального оновлення сучасної освіти, підготовці майбутніх вчителів початкової школи до використання естетотерапії в умовах інклюзивної освіти, а також статті, в яких висвітлено виховання молодших школярів у контексті художньо-ігрового підходу, осбливості проведення нестандартних уроків у початковій школі, соціального виховання молодшого школяра, впровадження комп ютерних технологій у навчально- виховний процес початкової шкли,

Генеруючою ідеєю стає така, що метою освітньої системи та її учасників різного рівня є особистість дитини з її унікальною та неповторною сутністю. Збереження та розвиток цієї сутності цілком залежатимуть від організатора та головного ініціатора освітньо-виховного процесу – вихователя дошкільного закладу та вчителя початкових класів, яких, у свою чергу, має навчити професійній майстерності викладач.


Федій О.А.,

доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри початкової і дошкільної освіти

ПНПУ імені В.Г.Короленка
ЕСТЕТОТЕРАПІЯ ЯК АГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ОПАНУВАННЯ ДИТИНОЮ ОСНОВ «МИСТЕЦТВА ЖИТТЯ»

У статті обґрунтовуються методологічні засади естетотерапії у світлі сучасних людинознавчих наук. Висвітлено концептуальні складові організації естетотерапевтичного навчально-виховного простору в дошкільній та початковій ланках освіти як стартових щодо усього подальшого агогічного супроводу людини в освіті.
В статье обосновываются методологические основы эстетотерапии с точки зрения современных человековедческих наук. Освещены концептуальные составляющие организации эстетотерапевтического учебно-воспитательного пространства в дошкольном и начальном образовании как в стартовых звеньях всего дальнейшего агогического сопровождения человека в образовании.
Теоретико-психологічний аналіз засад особистісно-креативного підходу в освіті виявляє низку деструктивних чинників, зокрема внутрішньо-особистісні конфлікти різноманітного походження та психічні захисти, які ускладнюють реалізацію креативного потенціалу індивідуальності, знижують продуктивність засвоєння дитиною навчального матеріалу. Такий стан справ пояснюється, з одного боку, недостатньою розробленістю особистісно орієнтованих креативних освітніх методик дошкільної та початкової ланок освіти, хоча саме такі підходи спроможні забезпечити гармонійний розвиток та розкриття особистісного, творчого потенціалу учасників педагогічного процесу як основи подальшої продуктивної спільної діяльності. З іншого – слабкою теоретико-методологічною базою малорозвиненої в нашій країні галузі психолого-педагогічних знань – естетотерапії. Відтак, стає актуальною необхідність розробки теоретико-методологічних засад естетотерапевтичного підходу до організації сучасного освітнього середовища, у якому в психологічно комфортних умовах відбуватиметься формування і розвиток творчої особистості дитини, здатної відчувати себе повноцінною та щасливою у своєму житті.

Проведене нами дослідження стану розробленості проблеми подолання негативної дії асоціального, екологічно-деструктивного та бездуховного інформаційного поля на сучасну дитину та рівня соціального попиту на розвиток креативного потенціалу сучасного носія та примножувача культурно-історичних цінностей суспільства дозволило виділити дві системи протиріч у сучасному педагогічному процесі. До таких протиріч слід віднести:



  • недостатню науково-педагогічну розробленість особистісно-креативних підходів до формування й самореалізації індивідуальності в освітньому просторі – та сучасний стан надзвичайної потреби суспільства у психічно здорових, духовно розвинених, творчих фахівцях з різних сфер людської діяльності;

  • дисгармонізацію, емоційно-духовне й естетичне збіднення нинішнього соціально-економічного життя – та величезний естетотерапевтичний потенціал традиційних засобів педагогічної дії, що вже мають достатню розробленість на рівні самостійних психотерапевтичних методик (ігрових, казкових, мистецьких, природознавчих тощо).

Відповідно до цих двох систем протиріч виділяємо системні елементи педагогічного процесу, що здатні значною мірою вирішити названі вузлові проблемні моменти: по-перше, особистісно орієнтовану гуманістичну парадигму освіти, як таку, що несе в собі ідею абсолютної самоцінності людської особистості; по-друге – естетотерапевтичну змістову складову процесу організації освітнього простору дошкільної та початкової ланок освіти як стартових етапів організації усієї освітньої діяльності особистості впродовж життя. Слід зауважити, що ці системні елементи мають тісний взаємозв’язок, оскільки обидва визнають вихованця головною цінністю освітнього процесу, а роль педагога при цьому полягає у спрямуванні освітнього процесу на гармонійне, естетично-комфортне входження дитини у світ цінностей, без примусу зовні, через ідентифікацію власної особи із загальнолюдськими цінностями та її творче самовизначення в освітньому та життєвому просторі, формування в неї такої життєво важливої компетентності як володіння основами «мистецтва щасливого життя».

Стає доцільним вивчення теоретико-методологічних засад естетотерапії у її зв’язку з провідними гуманістичними ідеями особистісно орієнтованої педагогіки та визначення основних положень естетотерапії як сучасної агогічної системи гуманістично спрямованих, «людинозберігаючих» складових психолого-педагогічної дії на індивідуальність дитини.



Мета статті – з'ясування сутності гармонізуючого, естетотерапевтичного впливу на дитину дошкільного та молодшого шкільного віку в епоху інформаційного суспільства, теоретико-методологічне обґрунтування агогічної функції естетотерапії у процесі становлення сучасної особистості.

Педагогіка, як «мистецтво ведення дитини за собою», виникла значно пізніше ніж в людському суспільстві з’явилось те, що вивчає педагогіка – виховання. Починаючи з ХХ століття, зокрема з розвитком інших людинознавчих наук (фізіології, психології,педагогічної соціології, андрагогіки тощо) все більш стає зрозумілим, що кваліфікованого педагогічного керівництва потребують не лише діти, але й дорослі. Відтак , процес виховання визнається необмеженим у часі та у віці учасників педагогічного процесу. Не менш важливим стає вивчення сутності цього процесу та виявлення його стратегічних цілей. В контексті цього викликає схвалення наукова позиція російського вченого Б. Бім-Бада, який пропонує виокремити таку галузь дослідження виховного процесу як агогіка – теорія і практика удосконалення людини, її здібностей, пізнання та мистецтва щасливого життя, що відбувається у процесі освіти, виховання та навчання [2, с. 3]. У цьому розуміння агогіка це не тільки назва науки про виховання, освіту та навчання людини, але й власний центральний, найбільш важливий і характерний її концепт, який окреслює основну мету педагогічного процесу вцілому, а саме – зробити людину щасливою у її власному житті.

Величезним гармонізуючим потенціалом у освітньо-виховному процесі відзначаються численні засоби естетотерапевтичного впливу на особистість Естетотерапія – це самостійна сфера інтегративного наукового знання про засоби та методи створення педагогом психологічно комфортного освітнього середовища, здатного відновити природну гармонію сучасної людини з навколишнім середовищем, надати їй можливості щодо подальшого індивідуально-творчого саморозвитку. Естетотерапія несе в собі приховані інструкції щодо збереження цілісності й розвитку творчого потенціалу особистості, її духовного ядра [13, с. 8]. Відтак, за своєю акмеологічною, синергетичною суттю, естетотерапія є агогічннм процесом.

Сутність використання естетотерапії в освітньому процесі дошкільного навчального закладу та початкової школи – це формування в дітей естетичної картини Всесвіту й адекватної природовідповідної системи різноманітних видів творчої діяльності шляхом оновлення психофізичного здоров'я вихованців та формування-підтримки в них почуття щасливого, повноцінного життя.

Двоаспектність сучасної проблематики педагогічної науки: необхідність збереження гармонійної взаємодії дитини з оточенням та створення умов для психоемоційного виживання дитини постіндустріального суспільства на засадах творчої самореалізації особистості обумовлюють дві основні групи завдань естетотерапії: створення умов психологічного комфорту в освітньо-виховному просторі та науково-педагогічне забезпечення творчого самовираження дитини в перебігу навчально-виховного процесу. Розглянемо групи завдань естетотерапії як агогічного процесу у вимірах їх сучасної проблематики та стану науково-практичної розробленості.

Перша група завдань пов’язана з визначенням негативних чинників психологічної дії на особистість дитини, з вивченням механізмів дій та проявів деструктивних психоемоційних станів та пошуком найбільш ефективних засобів створення комфортних умов для учасників педагогічного процесу. Ключовою проблемою у вирішенні питання створення комфортних психолого-педагогічних умов освітнього середовища стає вивчення стану психоемоційної напруги, що її відчувають суб’єкти педагогічного процесу, визначення основних дестабілізуючих чинників, які негативно впливають на самопочуття людини.

Особливо важливим в контексті означеної проблеми, стає питання загального культурного занепаду, яке вчені у першу чергу пов’язують з деструктивною за своїм характером філософією та естетикою постмодернізму та постпостмодернізму другої половини ХХ століття. Для цієї течії характерне досить примітивне, бездуховне тлумачення людської чуттєвості, яка, за Ж. Ліотаром, має бути спонтанною, розкутою, інстинктивною, тобто ніяким чином не підготовленою всім попереднім культурним розвитком до збільшення в ній людяності. «Постмодернізм старанно намагається повернути людство, особливо молодь, до первісного стану» [5, с. 182]. На засадах такої чутливості відбувається «анімалізація» людини, що приводить її у стан дикунства. Створюється досить небезпечний для людської свідомості еко-соціально-інформаційний стан: потік негативної інформації, що обрушується на сучасну дитину, стає позамежним подразником, таким, що викликає перезбудження та зриви в роботі нервової системи дитячого організму. На фоні неправильного харчування та гіпервітамінозів у дітей розвивається незвична поведінка, що отримала назву девіантної (М. Сократов). У світлі глобальної проблеми інформаційно-психологічної безпеки суспільства, як стану захищеності громадян, окремих груп та соціальних прошарків, а також населення вцілому від негативних інформаційно-психологічних впливів. розробляються новітні філософські, соціальні та психолого-педагогічні концепції збереження та розвитку людської духовно-етнічної ментальної сутності. У вирішенні питання гармонізації взаємодії людини із навколишнім середовищем та її індивідуально-творчого розвитку на засадах особистісно орієнтованої філософсько-педагогічної парадигми на перший план висувається норма розвитку, еволюція етносу як норми «етнічного потоку», творчий потенціал нації, суспільства в цілому. Руйнівником цього потенціалу нерідко виступають соціальні віруси. Цей термін запроваджений відомим ученим А. Субетто. Це – «певні зразки поведінки, що нав’язуються людині, суспільству, етносу через свідомість шляхом інформаційного впливу. Вони руйнують природну, традиційну для даного суспільства еволюцію» [12]. Соціальний вірус, як негативний антигуманний та руйнуючий морально-духовні, індивідуально-творчі основи людського «Я», сучасний об’єктивний чинник суспільного розвитку поводить себе щодо соціуму вкрай жорстко, швидко відвойовує власні позиції. «По суті він паразит, що швидко розмножується, протестує проти суспільної програми суспільства, його традиційних засад, знаходить прогалини, демонструє негативні моменти та через це руйнує його» [4]. Розрізняють два види інформаційно-психологічного впливу: мимовільні впливи, що обумовлені технологічними режимами функціонування певних інформаційних систем (наприклад, електромагнітні випромінювання комп’ютерної техніки); навмисні маніпулятивні впливи з метою явного або прихованого спонукання до певних дій (наприклад, нейролінгвістичне програмування) [там само].

За даними дослідження Ю. Дрешер та Т. Ключенко, найбільш складними психотравмуючими ситуаціями, що потребують допомоги, є: розлучення в сім’ї або його загроза, хвороба, втрата родичів, страх, розчарування, тривога, хвилювання, конфлікти з оточуючими, особистісні конфлікти. Найбільш повною картина негативних дій навколишнього середовища представлена в дослідженнях сучасних вчених вальдорфської школи. Ними виділені такі чинники деструктивного впливу на особистість, що формується: телебачення та відео; комікси; перенавантаження органів чуття; раннє тренування інтелекту; комп’ютерні ігри; алкоголь та наркотики; душевні травми (пригніченість, поверховість, пасивність, відчуження між батьками, страх); розбещувальні дії; радіоактивне забруднення [3, с. 477-540].

За дослідженням кандидата медичних наук М. Сократова показаннями для проведення естетотерапії в умовах освітніх закладів є: проблеми емоційного розвитку, стрес, депресія, зниження емоційного тонусу, лабільність, імпульсивність емоційних реакцій (60% сучасних дітей знаходяться в суміжних станах неврастенії, астенії, психастенії); емоційна депривація дітей, переживання дитиною емоційного відчуження та відчуття самотності; наявність конфліктних міжособистісних відносин, незадоволеність внутрішньосімейною ситуацією; підвищена тривожність, страхи, фобічні реакції; негативна «Я» – концепція, неадекватна самооцінка, низький ступінь самоприйняття; некоординований тремор різних м’язів (нервовий тик); асиметричні, некоординовані різкі рухи, тремор пальців рук; дисгармонічне, адіалогічне мовлення, у тому числі різноманітні дизартричні порушення; різні види порушення осанки, плоскостопість, змінення тонусу м’язів різного генезису, порушення опорно-рухового апарату [10]. Запропонована М. Сократовим класифікація показань для застосування засобів естетотерапії має лише медико-психологічний контекст і стосується двох основних проблем розвитку сучасної дитини: індивідуально-фізіологічної та соціально-психологічної. На нашу думку, варто вдатися й до філософсько-педагогічної проблематики, висвітлюючи проблеми та наслідки впливу досить поширеної на сьогодні авторитарно-бездуховної практики освіти, що призводить дитину до стану соціальної апатичності, агресивності, «обезлюдненості» у відносинах з педагогом та душевного дисбалансу стосовно бачення себе в майбутньому тощо. Перелік зазначених трьох основних груп показань щодо застосування педагогом засобів естетотерапії у професійній діяльності відображений у табл. 1.

Окремим питанням концептуально-методологічного базису естетотерапії у світлі особистісно орієнтованої гуманістичної парадигми стає філософсько-антропологічна проблематика відчуття та розуміння людиною стану індивідуально-психологічного комфорту, котрий часто окреслюється як людське щастя [1]. Комфортне самодостатнє самовідчуття себе в теперішньому часі досягається, за даними психологів, через отримання можливості спілкування з духовно близькими людьми, якими можуть стати батьки, друзі, кохані, колеги тощо. Основна складова комфортного, щасливого самовідчуття людини – відчуття своєї єдності з мікро- та макросоціумом, почуття єдності людського духу [1].

Таблиця 1.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти iconПрограма вступного іспиту з Теор
Побудова національної системи освіти України передбачає новий підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців, основним критерієм...
Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти iconКафедра педагогіки та психології професійної освіти
Навчальну програму дисципліни «Історія психології» розроблено на основі робочого навчального плану № нб-8 030103/15 підготовки фахівців...
Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти iconЛ. Н. Добровольська, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти чоіпопп

Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти iconКафедра дошкільної І початкової освіти Спеціальність «Дошкільна освіта» Викладач: доцент Єнгаличева І. В. Назва навчальної дисципліни «література для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку»
Ного віку : є ознайомлення студентів з досягненнями як вітчизняної, так І світової літератури для дітей, виробити навички виразного...
Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти iconІноземних мов для спеціальних цілей
Мачинська Н.І., доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету...
Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти iconПрограма навчально-виховної педагогічної практики зі світової літератури для студентів-маґістрів Львів-2014
Асистентська педагогічна практика – це складова професійної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Маґістр”
Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти iconПрограма «Психодіагностика»
«Психодіагностика» розроблено на основі освітньо-професійної програми та навчального плану №нб-8 030103/14 підготовки фахівців освітнього...
Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти iconКафедра соціальних технологій
«Психологія вікового розвитку людини» розроблена на основі освітньо-професійної програми та навчального плану № нб-8-231/16 підготовки...
Інноваційний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців початкової І дошкільної освіти iconГалузь знань 01 Освіта» Спеціальність 013 «Початкова освіта» Бакалавр початкової освіти
Дит літ як навч дисципліна у системі підготовки вчителя поч школи І як складова поч освіти у загальноосв школі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка