Инновационные процессы в создании современного урока



Сторінка2/5
Дата конвертації14.04.2017
Розмір0.9 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5
ТЕМА УРОКА: Сведения о жизни и творчестве С. Есенина. Лирика.

Цель урока: Сфокусировать материал на том общем и исключительном в творчестве и жизни поэта; раскрыть наиболее сильные стороны Есенина; показать то, что делает его поэтом большого масштаба, показать, что его лирика полна любви к природе, к людям, к Родине.

Обогащать литературный и эстетический кругозор учащихся;


развивать умение самостоятельно пополнять знания, развивать
деловые качества.

На примере лирики Есенина воспитывать у учащихся чувство патриотизма, любовь ко всему живому, прекрасному, воспитывать культуру речи.



Тип урока: Усвоение и коррекция новых знаний.

Метод урока : Деловая игра – литературная пресс-конференция.

Оформление : Портрет С. Есенина, плакаты «Россия! Сердце милый край!», ИКТ;

«Я буду воспевать всем существом в поэте шестую часть земли с названьем кратким Русь», книжная выставка.



Литература : «Изучение творчества С.А. Есенина в школе». П.К. Сербин, Киев 1986, «Использование музыки на уроках литературы». Н.А. Мащенко. Стихи С. Есенина.

Межпредметная связь: Связь с украинской литературой «Есенин и Украина».

Эпиграф: Моя лирика жива одной большой любовью к Родине. Сергей Есенин.

Ход урока:

1.Организация класса. Дополнение: На доске висит портрет С. Есенина, плакаты, рисунки учащихся поэзии поэта, книжная выставка. Стоит стол с выставкой «Литературоведы». За стол усаживаются знатоки творчества С.Есенина (учащиеся «литературоведы»), микрофон.

2. Мотивация учебной деятельности. Опережающее домашнее задание. Урок начинается с презинтации творческих работ учащихся.

І группа учащихся получила опережающее домашнее задание: оформить и представить выставку книг о жизни и творчестве С. Есенина и подобрать поэтические слова, характекризующие поэта.

ІІ группа - нарисовать рисунки, перекликающиеся с поэзией С. Есенина.

Преподаватель. Какая тема объединяет эти творческие работы?

Сообщение темы, цели и задачи урока

Чтец: Быть поэтом – это значит то же,

Если правды жизни не нарушить,

Рубцевать себя по нежной коже,

Кровью чувств ласкать чужие души.

Быть поэтом – значит петь раздолье,

Чтобы было известней.

Соловей поет – ему не больно,

У него одна и та же песня.



Преподаватель: Когда мы говорим о Есенине, то представляем себе портрет светловолосого, синеглазого юноши, ласково смотрящего на мир, из которого он сумел извлечь золотые россыпи народной поэзии. Стихи Есенина не оставляют равнодушным ни одного читателя.

Звучит стих. «Сыплет черемуха снегом».

С.Есенин - один из самых популярных поэтов молодежи. Он вошел в литературу как талантливый поэт - лирик. «Моя лирика жива одной большой любовью к Родине».

«Чувство Родины - основное в моем творчестве»,- говорил Есенин.

Сергей Есенин напечатал свое первое стихотворение в 1914 г. А в 1925 году оборвалась его жизнь. За 10 с небольшим лет поэзия Есенина приобрела широкую популярность. Читателей пленили его удивительно искренние, нежные, волнующие стихи.

Есенин писал:



Спокойно расскажите

Про жизнь мою.

Для проведения урока преподаватель заранее отбирает несколько стихотворений о Родине, о природе, о животных, которые заучиваются учащимися наизусть. Вопросы к уроку распределяются среди учащихся, которые самостоятельно ищут ответы на них . Под руководством преподавателя учащиеся готовятся играть роли литературоведов и отвечать на вопросы.



Преподаватель: Разрешите вам представить литературоведов, которые хорошо знакомы с творчеством С. Есенина.

Корреспондент журнала «Литература и мир».

1.Вопрос: Меня интересует вопрос: где и когда родился С. Есенин? Кто его родители?

Литературовед: С. Есенин родился 21 сентября 1895 года в селе Константиново Рязанской губернии. Его отец Александр Никитич Есенин работал в мясной лавке купца Крылова в Москве. В родную деревню приезжал изредка. Матери будущего поэта, Татьяне Федоровне, тяжело было жить одной с родными мужа. Вскоре она ушла из семьи Есениных, отдала двухлетнего Сергея на воспитание своим родителям, а сама отправилась на заработки. Надолго запомнились мальчику «уроки», полученные им от взрослых неженатых сыновей деда : (стр. 8-9 пособие для учителя «Изучение творчества С.А. Есенина в школе» П.К. Сербии, Киев 1986. «Радян-ська школа»).

Корреспондент журнала «Литературная жизнь».

Вопрос 2: Что помогло Есенину сформироваться как поэту? Кто оказывал влияние на духовную жизнь будущего поэта?

Литературовед: На духовную жизнь будущего поэта большое влияние оказывала родная природа. «Тихое, чистое, утопающее в зелени село Константиново располагалось вдоль крутого правого берега Оки. Слева простирались живописные заливные луга, а за ними - дремучие Мещерские леса.

«В детстве я рос, дыша атмосферой народной жизни» - вспоминал Есенин. Красота сама собою закрадывалась в душу юного Есенина и укреплялась там беспредельной, любовью к Родине. Много сказок Сергей слышал от своей бабки. Есенин писал в автобиографии : «Стихи начал слагать рано. Толчок давала бабка».

В ранних стихах Есенина возникают образы русских крестьян, описывает деревенский быт, русскую природу, родные поля, леса. Ранние стихотворения Есенина проникнуты «восторженной любовью» к родным полям и лесам, он воспевает прелесть русских лугов и дубрав, В обычных картинах природы он старался найти самое прекрасное, нежное, привлекательное.

Это можно видеть в первом опубликованном в печати стихотворение «Береза».



Чтец: Звучит стихотворение «Береза».

Корреспондент журнала «Поэтическое слово».

З.Вопрос: Мы уже услышали, что Есенин с восторженной любовью воспевал родную природу. А как он относился к животным?

Литературовед: Поэт ощущает себя частицей природы. Нежные, волнующие стихи писал Есенин о животных, которые у него часто бывают по-человечески мыслящими и страдающими.

В животных он видит «братьев наших меньших». Животным он посвящает такие стихи как «Корова», «Лисица», «Табун» и др.

А.М. Горький высоко ценил стихотворения Есенина о животных, «Я попросил его,- вспоминает М. Горький, - прочитать о собаке, у которой отняли и бросили в реку семерых щенят... Я сказал ему, что, на мой взгляд, он первый в русской литературе так умело и с такой искренностью пишет о животных...

-Да я очень люблю всякое зверье, - молвил Есенин задумчиво и тихо... пощупал голову обеими руками и начал читать «Песнь о собаке»...


И когда произнес последние строки :

Покатились глаза собачьи

Золотыми звездами в снег,-

-на его глазах тоже сверкнули слезы.

Любовь к животным Есенин сохранил на всю жизнь.

Чтец: Стихотворение «Песнь о собаке».

Зачитывается воспоминания Качалова – русского актера о создании стихотворе6ния «Собаке Качалова» Уч. пособие Хрестоматия 10 кл.стр.177.



Чтец: Стихотворение «Собаке Качалова».

Корреспондент журнала «Литературная жизнь».

Вопрос 4: Где учился С. Есенин?

Литературовед: Учится С. Есенин в земском училище в своем селе Константиново. Заканчивает училище с похвальной грамотой. Затем продолжает свою учебу в церковно - учительской школе в селе Спас - Клепиках.

17-летним юношей Есенин едит в Москву. У него к тому времени было написано много стихов, и он хотел быть настоящим поэтом. Полтора года Есенин учился на историко-философском отделении народного университета Шанявского; посещал занятия Суриковского литературно - музыкального кружка.



Корреспондент газеты «Культура и литература города».

Вопрос 5:Что известно о первом сборнике стихов поэта?

Литературовед 1: 1915 г. Есенин едет в Петроград, где знакомится с Александром Блоком, который высоко оценил его стихи. В 1916 г. вышел 1 сборник стихотворений С. Есенина «Радуница». В ней воспевается родная природа. Ее пафос - любовь к Родине.

О Русь - малиновое поле



И синь, упавшая в реку,

-Люблю до радости и боли

Твою озерную тоску.

Холодной скорби не измерить,

Ты на туманном берегу.

Но не любить тебя, не верить

Я научиться не могу.

В стихотворении «Русь» - трепетное признание поэта в любви к Родине. Картины родной земли настолько лиричны и живописны, что кажется, будто сам поэт в ней растворился, стал неотъемлемой частью ее жизни и судьбы. Есенину было 19 лет, когда он написал принесшее ему славу признанного поэта стихотворение «Русь». В этом стихотворении поэт осуждает империалистическую войну, правительство, которое гонит людей на неминуемую гибель. Он видит, как тяжела и безрадостна жизнь русского человека. Поэтому стихотворение проникнуто печалью.



Ой, ты Русь, моя Родина кроткая.

Лишь к тебе я любовь берегу.

Весела твоя радость короткая

С громкой песней весной на лугу.

Корреспондент журнала «Литературная жизнь».

Вопрос 6: Как сложилась семейная жизнь поэта ?

Литературовед 2: 4 августа 1917 г. Есенин зарегистрировал брак с Зинаидой Николаевной Райх. Она была секретарем одной из петроградских газет, затем стала артисткой театра Мейерхольда.

В 1918 году у них родилась дочь Татьяна, а в 1920 г. - сын Константин.

Как вспоминают знакомые, Есенин радовался семейной жизни, а потом мучился, потеряв свой домашний очаг, став бездомным и бесприютным! «Анатолий все сделал, чтобы поссорить меня с Райх...»

Уводил меня из дому, постоянно твердя, что поэт не должен быть женат... Развел меня с Райх, а сам женился и оставил меня одного...» - вспоминала актриса Миклашевская слова, сказанные С. Есениным о Мариенгофе.

Бездомность, бесприютность были одной из причин, которые выбили Есенина из колеи и толкали в богемный быт. Поэт не мог не согласиться с горькими упреками своей матери.

Чтец: Стихотворение «Письмо от матери».

Корреспондент журнала «Литературная панорама».

Вопрос 7:Как относился поэт к родному дому, к матери?

Литературовед: С большой сыновней любовью Есенин говорит о своей матери, высказывает ей самые лучшие пожелания, рассказывает о своей жизни, обещая ей приехать, домой в стихотворении «Письмо матери».

Чтец: Стихотворение «Письмо матери»

Корреспондент журнала «Литература и мир».

Вопрос 8: Можете ли вы объяснить, что такое «Москва кабацкая»?

Литературовед: В 1924 г. Есенин опубликовал под заголовком «Москва кабацкая» три стихотворения, а затем это название Есенин взял и для отдельной книги, изданной в июле 1924 г. в Ленинграде. Сюда вошло и такое стихотворение «Заметался пожар голубой».

Чтец: Стихотворение «Заметался пожар голубой».

Чтец: Стихотворение «Я Московский озорной гуляка».

Корреспондент газеты «Русь».

Вопрос 9:Почему Есенин называет себя «последним поэтом деревни»?
Литературовед. Давайте на минуту вернемся в то далекое трудное время.

Октябрьская революция вихрем пронеслась над Россией, ломая многих. Есенин выстоял, принял революцию, «но с крестьянским уклоном». Время наложило отпечаток на все творчество поэта, отразилось на его взглядах. Но путеводная звезда его жизни оставалась прежней, какой он ее однажды полюбил, - это старая деревенская Русь. И вторжение в ее просторы городской цивилизации Есенин переживал болезненно. Новая деревня казалась ему чужой. В ней он видел конец истинно сельского уклада жизни : вот и назвал себя «последним поэтом деревни». Но, несмотря на это, он не переставал повторять : «Я очень люблю Родину». И молодому поэту советовал : «Хочешь добрый совет ? Ищи Родину! Найдешь - пан. Не найдешь - все псу под хвост. Нет поэта без Родины!»

А понять и принять новую Родину помогла Есенину поездка за границу. Послушайте отрывок из его письма : «Только за границей я понял все значение русской революции, спасшей мир от безнадежного мещанства». Все, кто встречался с поэтом после его поездки, чувствовали в нем перемену. Он вернулся с осознанной тягой к новому. И это настроение передал в своих стихах.

Учащийся читает отрывок из стихотворения «Русь советская».

Больше всего мне нравится в нем привязанность к родному краю, желание понять новое. (Возможен другой вариант: прослушивание грамзаписи стихотворений «Возвращение на Родину», «Письмо к женщине»).



Корреспондент журнала «Поэтическое слово».

Вопрос 10: Как складывалась личная жизнь Есенина после развода с Райх ?



Литературовед : Поэт развивался стремительно 1924-25 г. - это годы творческого подъема
Есенина. Он написал более 100 стихотворений - вдвое больше, чем за 6 лет.

На общем настроении поэта сказывалась бытовая неустроенность и неудачно складывавшаяся личная жизнь. Есенин разошелся с Райх и не раз сожалел о том, что остался без семьи, без детей. Очень трудной была совместная жизнь с Айседорой Дункан. Не так удачно складывалась и семейная жизнь Есенина и Софьи Андреевны Толстой. Все это угнетающе действовало на психику Есенина.

О противоречивых настроениях и чувствах Есенина наиболее убедительно говорят его произведения.

В поэме «Черный человек» поэт выносит суровый приговор самому себе за свои отрицательные качества и поступки.



Чтец: Поэма «Черный человек» (отрывок).

Корреспондент газеты «Культура и литература города».

Вопрос 11: Меня интересует вопрос о последних годах жизни поэта ?


Литературовед: У Есенина в последние месяцы и дни его жизни были явно выраженная
душевная неуравновешенность , резкая смена настроений, состояние , при котором человек
не отдает отчета в совершаемых им поступках . Не отбыв срока лечения в Московской психиатрической лечебнице , он уехал в Ленинград и там, в состоянии депрессии в гостинице
«Англетер» 28 декабря 1925 г. покончил собой.

Похоронен С. Есенин в Москве на Ваганьковском кладбище.



Корреспондент журнала «Поэзия и музыка».

Вопрос 12: Как Есенин относился к музыке и нашла ли она отпечаток в его жизни ?
Литературовед: Сергей Есенин страстно любил музыку. Он с ранних лет вслушивался в пение
бабушки и в духовные стихи странников. Отец его слагал песни, мать была замечательной
песенницей. С самого детства, с пеленок, Есенин слушал напевы своей матери. Но еще
больше трогали сердце будущего поэта заунывные песни, которые певал ему дед.

Стихи Есенина удивительно песенные и напевные. Они словно вышли из песни. Песенность - эмоциональная основа стиха С. Есенина ,

Поэтому не случайно на стихи С. Есенина написано более двухсот музыкальных произведений.

Звучит песня, написанная на стихи Есенина в исполнении Дорониной «Клен ты мой
опавший» или «Отговорила роща золотая».


Корреспондент журнала «Вестник Украины».

Вопрос 13: Пользовалась ли популярностью поэзия С. Есенина наУкраине?
Литературовед: Поэзия Есенина пользовалась и пользуется большой популярностью на Украине.

Поэзией Есенина зачитывается украинская молодежь. В 1925 г. появлялись переводы стихов на украинский язык. Были напечатаны 6 стихотворений Есенина в переводах Н. Ба-Жана, Яновского, Сосюры. В 1935 г. издательство «Дніпро» выпустило сборник стихов Есенина в переводах на украинский язык. Особенно заметным было влияние поэзии Есенина на творчество В. Сосюры. Безграничная любовь к родному краю, предельная искренность, задушевность - все это роднит украинского лирика с С. Есениным.



Преподаватель: Вывод урока:

Вопросы к учащимся:



  1. В чем проявляется популярность стихов С. Есенина?

  2. Чему учат стихи Есенина?

  3. Назовите основные темы лирики С. Есенина.

Подводя итоги урока, преподаватель обращает внимание ребят на слова Н. Тихонова: «Есенин - это вечное..», потому что в сегодняшнем трепетном, хрупком мире с его атомными бомбами, терроризмом, шагающим по планете, голос Есенина призывает к человечности, к благоразумию и любви.

Прошли годы, но и в наши дни не угасла притягательная сила звонкого есенинского слова. А сила эта не только лирическая.

Я хочу, чтобы вы, молодое поколение, училось у него чистой, светлой любви к своему Отечеству, к природе, близким и родным.

Оценивание учащихся.

Домашнее задание:

Индивидуальное задание, на дом записанное на карточках, даю нескольким учащимся.

Задание всему классу: Составить хронологическую таблицу по теме «Жизненный и творческий путь С. Есенина».

Выучить наизусть 1 стихотворение (по выбору учащихся).



Тема уроку. Довгі ридання скрипок осінніх.

Мета уроку : з’ясувати провідні мотиви верленівських поезій, їх зв'язок з імпресіонізмом; розвивати в учнів вміння аналізувати поетичні твори; виховувати любов до поезії. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Поля Верлена, виставка його книжок, фрагменти музичного запису П. І. Чайковського “Пори року”, репродукція картини Клад Моне “Враження. Схід сонця” , малюнки учнів на тему “Осінь”, поезія Верлена. Епіграф: Верлен належить до поетів того типу, що для них світ відкривається переважно через звуки. . П. Кочур.

Хід уроку.



Організаційна частина ( підготовка учнів до роботи). Актуалізація навчальної діяльності. Перевірка домашнього завдання.

Запитання до учнів (метод Мікрофон ).

- До яких літературних напрямів ( течій) віднесете творчість П. Верлена? (Символізм,імпресіонізм). – Що символісти використовували у своїх творах для відображення життя, змалювання почуттів? ( Символ , натяк). – У якому вірші Поль Верлен дає поради поетам і формулює призначення поезії? (“ Поетичне мистецтво “). – Що означає слово “декаданс”? ( Занепад). – Назвіть першу поетичну збірку Верлена? (“Сатурнічні поезії”).



– Яка характерна ознака поезії П. Верлена ? ( Музичність). – Назвіть основний художній прийом , за допомогою Якого П. Верлен стирає межу між зовнішнім і внутрішнім світом ліричного героя? (Олюднення природи). Підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу. Презентація творчих робіт учнів(малюнки учнів, їх бачення на тему” Осінь”). Викладач. ( Звучить музика П. І. Чайковського “Пори року” ). На мій погляд, ні одна пора року так не живить смутку, як осінь. Пушкін порівнював осінь із красунею, що вмирає. До багатьох рис поезії, яка змалювала цю пору року, можна додати, що українська осінь напрочуд мальовнича. Відліт птахів, озимина, що зеленіє скільки сягає око, оголені поля і луги,- усе це віє невимовним смутком. Перший холодний ранок обертає дерева на щось чарівне. Прокинешся і очам своїм не віриш. Перед нами стоять дерева, неначе вилиті із червоного золота. Багато поетів світу оспівували цю пору року у своїх віршах. Серед них і французький “король поетів “П. Верлен. Сьогодні на уроці ми будемо говорити про осінні пісні цього поета. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми , мети уроку ). Викладач. Із попереднього уроку нам відомо ,що життя поета було складним і тяжким, сповнене злетів і падінь, радощами і печалями. Під кінець життя Верлен зажив літературної слави, його обрали “королем поетів”. Але це звання не покращило життя Верлена. Він так і не знайшов спокою та достатку. Особисті негаразди поета тісно пов’язані зі змінами епох, бо справжній поет тонко і глибоко відчуває життєві негаразди. Його душа прагне гармонії світу, краси, чистоти людських відносин. А все , що відступає від цього є злом. Г. Гейне так сказав про Верлена: “Світ розколовся, і тріщина пройшла крізь поетове серце”. І народжуються вірші , повні відчаю. Так у ранній збірці « Меланхолія» відчуваємо пригнічений стан, байдужість і розірваність з навколишнім світом. Поет прагне вирватись на волю, до світла , але не може і породжує безвихідь життєвого шляху: Життям утомлена, пойнята жахом смерті, Моя душа - мов бриг, що поміж хвиль і криг Щомиті жде кінця в безжальній круговерті. Біль, страждання породжує образ сумних осінніх пісень. Своєрідним гімном, емблемою Верленової поезії стала “ Осіння пісня “Виразне читання вірша. ( Звучить музика Чайковського “Пори року ”). Неголосні Млосні пісні Струн осінніх Серце тобі Топлять в журбі, В голосіннях Блідну, коли Чую з імли Б’є годинник : В давні роки Мрій дитинних. Вийду на двір - Вихровий вир В полі млистім Крутить , жене. Носить мене З жовклим листям.

Ідейно – художній аналіз вірша. Бесіда з учнями. – На якому головному виражальному засобі засновується “ Осіння пісня”? (На звуконаслідуванні). - Що вимагає автор від ліричної поезії? ( Музикальності). – Що використовує автор для відображення душі ліричного героя? ( Опис природи). А зараз в нашу бесіду хочуть вступити літературознавці. – Як ви вважаєте, що є найхарактернішою ознакою поезії Верлена і, що передає музичність вірша? Учень – літературознавець. Музичність вірша передає настрій поета, а сюжет і образи – те чого прагнула його душа. Найхарактернішою ознакою поезії Верлена є її мелодійність, дивовижне поєднання звуків із почуттями. Саме в нього будуть навчатися символісти музичності, яка для нього була природною. Кудись іду У даль бліду, З гір в долину, Мов жовклий лист Під вітру свист - В безвість лину. – Яке ставлення ліричного героя до природи? Учень – літературний критик. Вивчаючи поетичну творчість Верлена дійшов висновку , що ставлення ліричного героя Верлена до природи дуже складне. Природа настільки близька поетові, що його авторське “Я “ часто відходить на другий план,замінюється пейзажем,щоб потім знову в ньому ожити. Що таке природа? Насамперед це – таємниця, загадка і цю таємницю люди будуть розгадувати вічно. Так і поетична душа ліричного героя є загадкою. Душа, яка так прагнула земної гармонії і не знаходячи її в навколишньому світі,страждала і плакала від болю, нагадуючи плач скрипки, смичком якої була і доля поета, що зривала з її струн сумні осінні пісні. Довгі ридання Скрипок Осінніх Ранять моє серце Томлінням Одноманітним… - Як ви вважаєте, який настрій , емоційний фон зображено в “Осінній пісні ”? Учень – літературознавець. У вірші “Осіння пісня” автор зображує настрій осіннього смутку. З кожного рядка вірша лине мелодія – повільна, одноманітна, сумна й тривожна. Ця мелодія відображає стан осінньої природи й водночас стан ліричного героя. В” Осінній пісні ” воєдино зливаються осінній пейзаж і пейзаж душі поета. Пейзаж – це “стан душі.” Відповідність станів душі і природи у поезії інтуїтивна, символічна . Викладач. Отже, в ” Осінній пісні ” воєдино зливається осінній пейзаж і “пейзаж душі ”. Осінь для поета – не тільки сумна пора року,завмирання, а й час переосмислення пройденого життя, журба, втрата чогось прекрасного, наближення смерті. Мертвим листком осіннього листопаду стає душа ліричного героя, що потрапила під владу фатальної долі. Давайте спробуємо визначити основні образи – символи вірша та їх значення. Учні називають: осінь ,пожовкле листя, вітер, скрипка, струни, годинник, осіння пісня. Осінь - переосмислення пройденого життя, підготовка до нового, невідомого. Ліричний герой поринає у дитячі спогади,але через хвилину він знову опиняється один на один з осінньою хандрою ,нудьгою.

Листя – зів’яле ( прожите) людське життя. Вітер – голос осені , подув часу , відкритий простір, щось вороже людині. Скрипка – душа ліричного героя. Струни – настрій . Годинник – час як одна із характеристик процесу буття і нагадування людині про минущість усього сущого. Осіння пісня – журба, біль, туга,плин часу. (Запис у зошиті образів - символів та їх значення). Робота учнів в групах. Завдання. 1група. Схарактеризуйте емоційний стан ліричного героя вірша “Осіння пісня”. 2 група. Намалюйте словесний пейзаж осені. Викладач. Однією з характерних рис поезії Верлена є її імпресіоністичність. Погляд поета на світ нагадує пейзажі художників – імпресіоністів. Порівняльна характеристика художників – імпресіоністів з поетичною творчістю Верлена. Демонстрація ілюстрації художника - імпресіоніста Клод Моне “Враження. Схід сонця”. На ній відображено вид гавані, вкутаної рожевим туманом, крізь пелену якого пробивається вранішнє сонце. Тут нема чіткого контуру, Кольори розмиті, спостерігаємо гру світла і тіні. Мазки ,на перший погляд, безладні, хаотичні, насправді ж точно вивірені ,покладені на полотно саме в потрібному місці: якщо відійти від картини на певну відстань – ви зачаровано застигнете перед дивом вхопленої миттєвості “настроєвого ” пейзажу. Як художники – імпресіоністи, так і Верлен любить зображати туман, осінній дощ , вечірні сутінки, пожовкле листя. У віршах Верлена розмита лінія панує над чітким контуром, відтінок над яскравим кольором, світлотінь – над світлом. В Осінній пісні теж зливаються внутрішній і зовнішній світи,і тут вони подані імпресіоністичними штрихами і осінній пейзаж уже цілком перетворюється на “пейзаж душі “. Поетом завжди керує імпресіоністичне зображення почуттів,це єднає його з художниками – імпресіоністами, які бачили свою задачу не в тому , щоб намалювати побачене, а в тому , щоб схватити мить і передати на малюнку свої миттєві враження від баченого. Верлен вніс нове у поезію: він запропонував асонансні рими, використав алітерацію, сприймав світ через звуки. ( Робота учнів зі словником. Запис у зошиті значення слів). Алітерація – повторення приголосних звуків, переважно на початку слова. Асонанс – повторення голосних звуків , переважно наголошених.



Підсумок уроку. Робота учнів в групах.

Завдання. 1 група. Скласти схему “Ознаки поезії Верлена “. 2 група. Скласти схему” Провідні мотиви поезії Верлена”. Презентація робіт. 1 група. Ознаки поезії Верлена( музичність, живописність, символічність, імпресіоністичність ,змалювання “поезій душі “, сугестивність). 2 група. Провідні мотиви лірики Верлена ( розчарування, печаль ,туга, самотність). Запис в зошитах.



Підсумкове слово викладача.

Сьогодні на уроці ми познайомилися з осінніми піснями короля французьких поетів – символістів, спробували заглянути в “осіннє серце ”, в його душу, зрозуміти її . Бо його поезія – це історія його душі, це інтимна сповідь, це його настрої і переживання. Його поезії стали “пейзажами душі”. У кожної людини життя складається по – різному, і у кожної людини свій “пейзаж душі”. І я вам бажаю,щоб ваша осінь була життєрадісною, щоб ви ніколи не знали горя ,смутку , печалі. Хай завжди вам усміхається доля. Але все це залежить тільки від нас самих. Адже кожен із нас творить свій “пейзаж душі”. Оцінювання учнів. Домашнє завдання. Підготувати повідомлення на тему “ Життя і творчість А. Рембо”.

Виразне читання віршів А. Рембо “П’яний корабель“,” Голосівки”



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Инновационные процессы в создании современного урока iconРекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко
Рный поэт сказочного края, писатель-мыслитель, пылкий защитник социальных и национальных интересов украинского народа, великий борец...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка