Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії



Скачати 313.48 Kb.
Дата конвертації20.10.2017
Розмір313.48 Kb.

Іноземцева Ольга Леонідівна

учитель української мови

і літератури

вищої категорії,

учитель-методист

Зугреської ЗОШ №9

Харцизької міської ради

Донецької області
Розвиток ділової активності на уроках української мови і літератури як засіб формування успішної конкурентоспроможної особистості
1. Ділова активність як засіб виявлення та розвитку особистих якостей учнів
План

  1. Ключова роль учителя в поліпшенні якості надання освітніх послуг

  2. Актуальність, мотивація, технологічне підґрунтя досвіду «Розвиток ділової активності на уроках української мови і літератури як засіб формування успішної конкурентоспроможної особистості»

  3. Технологія досвіду за модулями «Як ставити запитання», «Як знаходити ідеї», «Як складати план», «Як отримувати результат».


Ключові слова: ділова активність, підприємливий підхід, активна модель навчання, інтерактивна модель навчання
2. Технологія успішної життєдіяльності на уроках української мови та літератури (практичний аспект впровадження)
План

  1. Розвиток життєтворчості школярів для подальшої реалізації в соціумі (моделювання фрагментів уроків)

  2. Упровадження тестових технологій на уроках української мови та літератури як засіб формування ключових компетентностей (міні-тренінг з експертизи тестових завдань)

  3. Практичне використання електронних мультимедійних засобів навчання на уроках української мови та літератури.

Література

  1. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури / Упоряд. К.Ю.Голобородько, Н.П.Ткаченко. – Х.: Видавнича група «Основа», 2007.

  2. Застосування мультимедійних засобів навчання та глобальних інформаційних мереж у наукових дослідженнях. Укладачі: Гуревич Р. С., Шестопалюк О. В.,Шевченко Л. С.- Вінниця, 2004.

  3. Збірник комунікативно-ситуативних вправ щодо розвитку життєвих компетентностей учнів // Заг. ред. Ціка І.Г. – Донецьк, 2010.

  4. Збірник творчих завдань з формування ключових і предметних компетентностей школярів / Зарицька В.Г. та ін. - Д.: ДоноблІППО: Витоки, 2009.

  5. Національна доктрина розвитку освіти, 2002.

  6. Пентилюк М.І., Окуневич Т.Г. Сучасний урок української мови. – Х.: Видавнича група «Основа», 2007.

  7. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007.

  8. Профільне навчання. Авторські програми курсів за вибором філологічного напрямку профілізації. - Частина І. - Українська мова і література : збірник програм / укл. В. Г. Зарицька, Т. О. Харахоріна, В. С. Адаменко, Т. В. Ткачук, С. М. Волкова. - Донецьк : Витоки, 2010.

  9. Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2005. - №1.

  10. Розин В.М.. Визуальная культура и восприятие. Как человек видит и понимает мир. – М.: КомКнига, 2006.

  11. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

  12. Харахоріна Т.О., Грошилін О.О. Застосування інформаційно-комунікативних технологій на уроках української мови та літератури // Науково-педагогічна майстерня:Науково-методичний посібник/ за заг.ред. О.І. Чернишова, Т.Б.Волобуєвої. - Донецьк: Витоки, 2008.

  13. Харахоріна Т.О. Література як засіб формування полікультурної компетентності особистості / Компетентнісний підхід у системі підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів: Навч. посіб./ за заг.ред. Л.Г.Чернікової.- Донецьк: Витоки, 2007.

  14. Цільова комплексна програма розвитку і функціонування української мови в Донецькій області на 2004 – 2010 роки. - Донецьк, 2003.

  15. Чернишов О., Чернікова Л. Нові вимоги до компетентнісно спрямованого навчально-виховного процесу в єдності змістових та особистісних аспектів: 2006-2007 навчальний рік // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2006. - №1.

ТЕМА 1. Ділова активність як засіб виявлення та розвитку особистих якостей учнів.
Мета інноваційної освіти – не наздоганяти минуле, а будувати майбутнє.
Актуальність

Освіта України ХХІ століття – це освіта відкритого інформаційного простору, глобалізації, трансформації та динамічних змін. Практика засвідчує, що випускники загальноосвітніх шкіл, маючи достатньо високі теоретичні знання, дуже часто не вміють та не можуть реалізувати себе в сучасному динамічному житті. Це обумовлюється відсутністю ідей та компетенцій підприємливої поведінки, що дозволяють вирішувати проблеми та завдання, які постають перед ними в житті. Разом з тим навички підприємливості дозволили б молодій людині реалізовувати ідеї та вирішувати їх шляхом дослідження, планування та подальшого впровадження. «Концепція загальної середньої освіти (12річна школа)», «Національна доктрина розвитку освіти», «Державний стандарт базової повної середньої освіти» передбачають, що зміст шкільного навчання має бути осучаснений таким чином, щоб випускники 12-річної школи могли швидко адаптуватися в самостійному житті, цілеспрямовано використати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави.


Мотивація досвіду

У сучасному світі знання стають все більш доступними для тих, хто хоче оволодіти ними, тому переосмислюється самоцінність знань. Натомість зростає роль умінь добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення людини. Це зумовлює зменшення питомої ваги готової інформації, зміну співвідношення між структурними елементами змісту на користь засвоєння учнями способів пізнання, набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компонента змісту. Тому перед учителем загальноосвітньої школи постає проблема формування успішної конкурентоспроможної самодостатньої особистості, яка реалізується через розвиток ділової активності.


Провідна авторська ідея

Ділова активність сприяє розвиткові особистості, допомагає краще пізнати себе, розвиває вміння та навички, необхідні повноцінним успішним членам суспільства.



Ділова активність – це ефективний засіб досягнути виконання широкого діапазону навчальних завдань, який стимулює використання активних методів в організації навчального процесу.

Підприємливий підхід – це метод інтерактивних форм навчання, що дозволяє створювати ситуації, у яких учні діятимуть самостійно. Він дає можливість учням учитися активно і ділитися знаннями одне з одним

Науково-теоретична база досвіду

Науково-теоретичні праці педагогів і психологів О.Пометун, Л.Пироженко, І.Якиманської, М.Пентилюк, Т.Окуневич, В.Давидова, І.Єрмакова, Д.Пузікова, О.Пєхота, регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес передбачають діяльнісний підхід до навчання, що реалізується через активну та інтерактивну модемі навчання.



Активна модель навчання – це такий тип навчання, який передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб’єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем.

Інтерактивна модель навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Технологічне підґрунтя досвіду: особистісно орієнтована технологія, технологія формування творчої (креативної) особистості, проектна технологія, інтерактивні технології, мультимедійні технології.
ТЕХНОЛОГІЯ ДОСВІДУ

І модуль«Як ставити запитання?»

Цей модуль учню

технології

реалізація

♦ допомагає зрозуміти ключові якості

♦ забезпечує вступ та підготовку для подальшої роботи

♦ дає позитивну мотивацію


передбачення

мозковий штурм

ґронування

асоціативний кущ

багатомірна матриця


Ґронування

П.Тичина «Хор лісових дзвіночків»

І група учнів опрацьовує слово «хор» (записують слова і фрази, які спадають на думку), ІІ група – «лісові дзвіночки». Коли всі ідеї записані на папері, встановити там, де можливо, зв’язки між поняттями (словами).

Передбачення.

І.Франко «Фарбований Лис». Слова для передбачення: Лис, переслідування, фарба, страшний звір, цар звірів, смерть. Передбачення сюжету та жанру твору.



ІІ модуль «Як знаходити ідеї?»

Цей модуль учню

технології

реалізація

♦ стимулювання висування ідей

♦розвиток творчого та логічного мислення

♦ краще усвідомлення власного потенціалу


робота в парах

робота в групах

«Коло ідей»

бінофантазія

мультиголосування


«Коло ідей»

Ви адвокатська група родини Кайдашів (за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»). Інтереси якого члена сім’ї ви б хотіли представляти? Чому?



Бінофантазія (за байкою Г.Сковороди «Бджола та Шершень»). Логічно пов’язати слова «бджола», «шершень» (за допомогою сполучника). Як вони між собою пов’язані? Який би діалог міг між ними відбутися?

ІІІ модуль «Як складати план?»

Цей модуль учню

технології

реалізація

♦ розширення творчої ідеї та її презентація

♦ формування уміння розв’язувати проблему, працювати в команді

♦ передбачення результатів


робота в групах

робота в парах

«Дерево рішень»

«Ажурна пилка»

«Акваріум»

кінострічка видінь

проектна технологія


Спільний проект

«Видавництво». Ви отримали замовлення видати книжку творів І.Франка. Які твори ви вмістите в цю збірку? Які твори будуть цікаві читачам? На яке читацьке коло ви будете розраховувати? (Напишіть передмову або анотацію). Яку зробите рекламу? Які доберете ілюстрації?



«Дерево рішень»

Складіть самоінструкцію «Правопис частки НЕ з прикметником»





IV модуль «Як отримувати результат?»

Цей модуль учню

технології

реалізація

♦ запис результатів та їх оцінювання

♦ досягнення успіху за умов позитивної мотивації та роботі в команді

♦ рефлексія набутого досвіду



рольова гра «Замовник - виконавець»

«Вільний мікрофон»

есе

анкета-газета



«З чим я йду»

«Незакінчені речення»

тестування


Рольова гра «Замовник – виконавець».

Телеканал хоче придбати відеоролик «Український літературний імпресіонізм». Групи мають надати 3-5 хвилинні фото або відеоматеріали, які супроводжуються коментарями, а експертна група редакторів телеканалу має обрати лише один.



«З чим я йду». На дошці два малюнки «Кошик для сміття» та «Валіза». Учитель просить учнів сказати, що кожен хотів би взяти із собою (покласти у валізу), а що відправити в кошик для сміття.



ТЕМА 2. Технологія успішної життєдіяльності на уроках української мови та літератури (практичний аспект впровадження)

2.1. Розвиток життєтворчості школярів для подальшої реалізації в соціумі (моделювання фрагментів уроків)

2.1.1. Словникова робота за візуальною наочністю на етапі актуалізації як прийом розвитку лінгвістичної компетентності

Розвиток ділової активності ґрунтується на тому, що не всі учні однакові за здібностями, розвитком, типом мислення, але організація навчальної діяльності на уроці має бути побудована таким чином, щоб виявляти й розвивати індивідуальні здібності кожного школяра. Саме тоді його віддача суспільству буде якомога більшою й відповідатиме повною мірою потенційним можливостям учня.

Серед практичних завдань і вправ одне з чільних місць у навчанні української мови та літератури має посідати робота з словом. Щоб ця робота була більш ґрунтовною та плідною, варто розглянути одне й те саме слово крізь призму різних розділів лінгвістики, продемонструвати вживання слова в різних контекстах, навести приклади використання слова у творах народної творчості, творчості письменників.

О.Власенко, як і багато інших сучасних методистів, наголошує на тому, що потрібен якісно новий багатоаспектний аналіз, який об’єднує, з одного боку, різні види лінгвістичного аналізу (фонетичного, словотворчого і морфологічного), а з другого, - лінгвістичний аналіз з іншими видами аналізу (літературознавчим, логічним, краєзнавчим). А це в свою чергу розвиває логічне мислення учнів, сприяє кращому засвоєнню теоретичних відомостей з мови, формує мовну та мовленнєву компетентності, прищеплює культуру роботи з інформацією.

Щоб організувати повноцінну роботу із словом, підготувати учнів до глибокого та усвідомленого опрацювання навчального матеріалу, пропонуємо використовувати візуальну наочність для словникової роботи на етапі актуалізації. Така організація словникової роботи є вправою аналітичного характеру і готує учнів до самостійного мовного конструювання. Починати таку вправу можна з демонстрації схеми, на якій представлена інформація про слово з різних джерел, при цьому учні мають самостійно за цією інформацією визначити, яке слово вони будуть опрацьовувати. На схемі може бути надана така інформація:


  1. етимологія слова;

  2. лексичне значення за тлумачним словником (одне або кілька);

  3. синоніми до слова;

  4. антоніми;

  5. пароніми;

  6. епітети;

  7. загадки;

  8. фразеологізми, прислів’я та приказки із цим словом;

  9. зразки вживання даного слова в художніх творах або творах усної народної творчості;

  10. візуальний образ слова (бажано у творах образотворчого мистецтва);

  11. зразки використання даного слова в сталих сполучення іноземної мова (наприклад, англійської)

Зрозуміло, що в одній схемі подати всі зазначені аспекти не можливо, але варто використати хоча б найбільш цікаву та значущу інформацію про слово, оскільки це привчає учнів уважно ставитися до слова, обирати із ряду слів саме те, яке якнайкраще відповідає змісту та стилю висловлювання, формує навички роботи з різними словниками.

Роботу з візуальною словниковою наочністю можна проводити за такими етапами:



  1. Учні мають розгадати слово, вказавши, якою інформацією вони скористалися для цього в першу чергу, пояснити, із якого словника використана ця інформація.

  2. Якщо є потреба, вимова слова перевіряється за орфоепічним словником.

  3. Обговорюється етимологічна інформація (різні погляди на походження слова), наводяться спільнокореневі слова.

  4. Уточнюється лексичне значення слова. Скільки в слова лексичних значень? Наводяться приклади прямого та переносного значення слова. Зазначаються (якщо є) омоніми. На цьому етапі бажано вводити слово до складу словосполучень.

  5. Якщо до слова є синоніми, то зазначається, які відтінки в значенні наявні в даному слові.

  6. Які епітети є в даного слова? З якими епітетами слово вживається в прямому, а з якими – у переносному значенні? Які епітети характеризують слово за формою, кольором, а які – за враженнями, психологічним чи емоційним сприйняттям предмета? З якими епітетами слово може вживатися в художньому, розмовному, офіційно-діловому стилях? Наведіть приклади власних епітетів.

  7. Наводяться приклади вживання даного слова у фразеологізмах, прислів’ях, приказках. З’ясовується лексичне значення та зміст наведених висловів.

  8. Порівнюються прислів’я та фразеологізми із цим словом в іноземній мові. Чим вони подібні і чим відрізняються уявлення в різних народів на один і той самий предмет? Як у цьому відбивається національний менталітет?

  9. Наводяться зразки використання даного слова в художній літературі, у творах образотворчого мистецтва.

Опрацювавши слово таким чином, моделюється певна мовленнєва ситуація, яка є не лише засобом відображення мовних одиниць й мовленнєвих явищ, а є продуктивним методом навчання. Після цього можна переходити до читання та аналізу художнього твору, де зазначене слово міститься в заголовку чи є ключовим, можна розпочинати роботу над текстом власного твору і т.п.

Зразки наочності для словникової роботи та матеріали для вчителя.




Рання, квітуча, зелена, буйна, пахуча, запашна, розкішна, стоголоса, животворча



Березень

Квітень

Травень



М. Глущенко. Сонячна _________
?

Пізня ______ дарує сухе гоже літо. Побачив шпака у дворі - знай: ___на порі. Якщо ______ береза раніше вільхи викине листя – буде літо сухе, а якщо вільха перша розпуститься – замучать холод і дощ.




____ днем красна, а на хліб пісна

____ красна квітками, а осінь - пирогами.

____ ледачого не любить.
Чого ___не посіяла, того зима не скуштує.

Матеріал для вчителя.



Слово

Клас

Можна використати

Використані матеріали

Укр. мова

Укр. література

Весна

5

РМ

Твір-опис природи за власним спостереженням



В.Сосюра «Люблю весну»

● Поетична цитати – П.Тичина «Арфами, арфами…»

● Картина укр. художника М.Глущенка «Сонячна весна»

● Епітети

● Прислів’я

● Народні прикмети





У ХV – ХVІІІ ст. – вільна людина, член військового братства, що мешкало в пониззі Дніпра.


Вільний ________

Вискочити як _______ з маку

_________ Мамай





Запорожець, січовик, низовик



Терпи, ______, отаманом будеш

____ з бідою, як риба з водою.


Де ____, там і слава.
____ журби не має.

?


Давнє запозичення з тюркських мов – «вільна людина», «шукач пригод», «бродяга» тощо

Безжурний, відважний, дужий, молодий, волелюбний, міцний, гордий, відчайдушний, винахідливий, дебелий, поважний, сивоусий, чубатий, статечний, досвідчений, спритний, затятий, хвацький, рубаний, непосидючий.

Матеріал для вчителя



Слово

Клас

Можна використати

Використані матеріали

Укр. мова

Укр. література

Козак

7

5


5

РМ

Твір-опис зовнішності людини



Народні перекази та легенди «Запорожці в урочищі Сагайдачному»

Я.Кочура «Іван Богун»



● Тлумачний словник

● Фразеологізми



Вільний козак – парубок, неодружений чоловік (холостяк); ні від кого не залежний;

Вискочити як козак з маку – недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимось.

● Епітети

● Прислів’я та приказки

● Синоніми

● Етимологічний словник

● Народна картина «Козак Мамай»





2.1.2. Розвиток ділової активності учнів під час роботи з текстом. Створення буклету як прийом роботи з текстом на уроках української літератури та мови

Практика розвитку ділової активності полягає в процесі конкретної праці учнів, на основі можливості діяти «наче насправді». Педагог під час організації навчальної діяльності на уроці реалізує це через розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками. Така організація роботи дає можливість створити умови, коли всі учні в міру своїх сил і можливостей шукають і знаходять шляхи розв’язання завдань, а сам процес пошуку істини захоплює їх, спонукає до дії, створює сприятливий психологічний клімат. Із цією метою можна використати на уроці такий прийом роботи із текстом як створення буклета.


Основні етапи створення буклету

Крок 1. Поняття про буклет

Буклет [англ. booklet – книжечка франц. bouclette – кільце]. Неперіодичне видання (рекламне, інформаційне, дитяче; путівник, карта тощо), надруковане на одному аркуші, складеному паралельними згинами на зразок ширми. («Сучасний тлумачний словник української мови» за загальною редакцією В.В.Дубічинського)

Крок 2. Визначити вид буклета – інформаційний, рекламний, путівник, карта.

Крок 3. Титульна смуга буклета (основний заголовок; ілюстрація на І смузі буклета; епіграф або цитата до змісту буклета).

Крок 4. Розподіл інформації на кілька порцій. ЇЇ логічне розташування. Головний внутрішній заголовок. Додаткові внутрішні заголовки. Заголовок на задній панелі. Ілюстрації буклету, їх розташування, підписи під ілюстраціями.
Ці етапи можна використати під час роботи із текстом на уроках української літератури, на уроках мови з розвитку зв’язного мовлення, під час проектної діяльності учнів та інтерактивних вправ на уроках.
Проілюструємо таку роботу прикладами.

Варіант 1.

Тема. Леся Українка «Лісова пісня» (10 клас).

Клас організовується для роботи в групах. (Наприклад, рекламне агентство отримало замовлення зробити рекламний буклет до нового видання «Лісової пісні» Лесі Українки). Кожна група отримує завдання: зробити лише одну смугу буклета.

І група – причини й обставини, що спричинили появу «Лісової пісні»;

ІІ група – джерела твору;

ІІІ група – тема та ідея «Лісової пісні»;

ІV група – сюжет і композиція «Лісової пісні».

Разом із завданнями учні отримують необхідні тексти та ілюстрації, але ці тексти поділені на невеличкі шматки на окремих аркушах (своєрідний текстовий пазл). Завдання груп – знайти із усієї інформації лише ту, яка відповідає темі їх роботи, та сформувати із неї зв’язний текст для своєї смуги буклета; із великої кількості ілюстрацій дібрати лише одну та, використавши цитату із тексту, зробити пояснювальний підпис.

V група (2 учнів) – координатори спільного рекламного проекту, які працюють із комп’ютером. Їх завдання: 1) сформувати титульну смугу буклета; 2) кожна група результати своєї роботи повідомляє групі експертів і вони заносять її до вже підготовленого макету (можливо використання програми Microsoft Publisher).

Якщо можливість використання комп’ютера на уроці відсутня, то буклет кожна група може підготувати в паперовому вигляді, наклеївши частини тексту та ілюстрації на аркуш паперу або ватман, який згинається у вигляді великого буклета
Орієнтовний роздавальний матеріал до уроку
Причини й обставини, що спричинили появу «Лісової пісні»

Цей шедевр всесвітньої драматургії був створений влітку 1911 року за дванадцять днів в Кутаїсі (Грузія).

У листі до матері Лесі Українка зазначала, що «Лісова пісня» з'явилася в результаті спогаду про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки.

«Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними».

Нагадувала матері про почуті тоді розповіді про мавок, про те, що «в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс і там ждала, щоб мені привиділися мавка».

Сюжет і композиція


В основі сюжету драми Лесі Українки лежить гострий соціально-психологічний конфлікт: мрія і дійсність, невідповідність дійсності поетичній мрії героя.

Поетеса прагнула показати зіткнення багато обдарованої художньої натури з людською обмеженістю і бездуховністю.

Конфлікт розкривається через взаємодію реальних і казкових образів, своєрідне переплетення життя природи з життям людини.

Головну сюжетну лінію «Лісової пісні» становлять змальовані метафорично перипетії стосунків селянського парубка Лукаша і Мавки.

Композиційно драма складається з прологу й трьох дій, співвіднесених з різними порами року, із зародженням, розвитком і згасанням інтимних почуттів і переживань Мавки та Лукаша.

Джерела твору


Задум цього твору, котрий належить до найкращих перлин світової поезії, виник у поетеси ще давно, коли вона вперше познайомилась з чарівною природою Волині.

Головними джерелами, з яких письменниця черпала матеріал для своєї драми, були реальне життя і його своєрідне відображення в усній народній творчості.

Фольклорно-міфологічний матеріал драматург органічно переплавила в горнилі власної душі, піднесла на верховини філософських узагальнень.

Міфологічні лісові істоти — Мавка, Лісовик, Водяник, Перелесник, Потерчата, Куць, Злидні, Той, що греблі рве, Пропасниця, русалки — олюднені, вони живуть і діють.

У них своє розуміння добра і зла, вони наділені певними рисами вдачі.

З цими істотами вступають у взаємини реальні волинські селяни — молодий хлопець Лукаш, його дядько Лев, мати Лукаша, молодиця Килина.

Зіставлення світу природи і світу людей дало змогу письменниці помітити і те спільне, що єднає їх, і відмінності між ними.

Разом із тим у творі майстерно виписані сцени із життя і побуту поліського села.


Тема та ідея твору


«Лісова пісня» - це гімн єднанню людини і природи, щира ліро-трагічна драма-пісня про велич духовного, про пориви людини до щастя, про складні, болісні шляхи до нього, до реалізації високої мрії.

Центральний образ Мавки став уособленням роздумів письменниці про роль високого, прекрасного, роль мистецтва в розбудженні духовних начал людини, у її піднесенні до розуміння власного призначення на землі.

У п'єсі опоетизовано красу людських взаємин, потяг до щастя непередбачену силу великого кохання.

Цей твір навчає любити природу, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитися до її багатств.

У драмі природа постає як джерело творчості й натхнення.

Показано, також, як мистецтво облагороджує людину, дає їй душу, наближає до природи



ЦИТАТИ

Заграй, заграй, дай голос мому серцю!

Воно ж одно лишилося від мене.
Ні, милий,

ти душу дав мені, як гострий ніж

дає вербовій тихій гілці голос.

В серці знайшла я теє слово чарівне,

що й озвірілих в люди повертає.
Як солодко грає

як глибоко крає,

розтинає мені груди, серденько виймає..
Що лісове, то не погане, сестро, -

усякі скарби з лісу йдуть…
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає.
Ні, любий, я тобі не дорікаю,

а тільки смутно, що не можеш ти

своїм життям до себе дорівнятись.
Варіант 2.

Урок розвитку зв’язного мовлення

Переказ тексту-розповіді з елементами опису приміщення (6 клас)

Ситуативна вправа. Ви відвідали краєзнавчий музей, розглянули експозицію про начиння української хати, прослухали лекцію екскурсовода та зробили фотографії. На основі цих матеріалів підготуйте буклет із текстом в художньому стилі «Українська хата». Проведіть власну екскурсію за цим буклетом (усний переказ).

Учитель на дошці вивішує фотоілюстрації на тему «Українська хата». У ролі екскурсовода ознайомлює учнів із текстом переказу.

Учні отримують макети буклетів із готовими ілюстраціями, але незаповненими текстовими полями. Їх завдання – вписати необхідний текст (малюнки в цьому випадку виконують не лише ілюстративну роль, а й використовуються як план до тексту). Таке завдання можна використати для письмового переказу.
Орієнтовний текст переказу

Українська хата

Про хату – незгасиму обитель роду людського – складено безліч пісень та переказів.

Внутрішнє планування української хати майже всюди було однаковим.

Особлива роль в інтер’єрі належала варистій печі. Піч завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від дверей і була обернена своїм отвором до стіни з вікнами. Її щотижня білили, оздоблювали всілякими малюнками. У печі варили їсти, пекли хліб, на ній спали, лікували простуди, просушували зерно, коло неї обігрівалися.

По діагоналі від печі влаштовували парадний кут (покуть). Тут висіли ікони, прикрашені рушниками, що були невід’ємною окрасою та оберегом хати.

Уздовж бічної стіни ставився стіл, біля столу розміщували довгу дерев’яну лаву. Великий стіл уособлював у собі ідею єдності, родинної злагоди. Тому на столі майже завжди лежали хліб і сіль, накриті рушником.

Збоку від столу знаходилася скриня. У ній зберігали домашній скарб, вінок, рушники, хустини, прикраси, різне зілля.

Важливою деталлю хати, її окрасою, священним елементом було вікно, яке також прикрашали рушниками. Наші пращури уявляли його як отвір, через який можуть потрапити до оселі злі сили. Тому заборонялося плювати, виливати помиї через вікно, впускати чи випускати кішку.

У кутку, протилежному печі, біля дверей робили дерев’яні полички для посуду – мисник.

Поетична душа українського селянина одухотворила майже всі хатні речі.


Додаток до ілюстрацій
Фольклор про хатні речі

В своїй хаті й кути помагають.

Чужа хата гірше ката.

В своїй хаті своя правда, і сила, і воля.

Хата хоч й бідненька, але чиста й чепурненька.

Що хата має, тим і приймає.

Добра то річ, що є в хаті піч.

З своєї печі і дим солодкий.

Піч – гарна річ: як вигріє, то й шептухи не треба.

Для печі не потрібен і кожух овечий.

Рідну матір може підмінити лише піч.
Поетичні епіграфи

Хата моя, біла хата,

Казко тепла й доброти,

Стежка від тебе хрещата

В’ється в далекі світи.

(Д. Луценко)
Все для мене тут рідне:

Стіни – білі, як сніг,

І віконце привітне,

І дубовий поріг.

(І. Гнатюк)

Словникова робота

Покуть (покуття, святий кут, червоний кут) – в українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього, де стояли ікони.

Скриня – великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів. Символ майбутньої сім’ї; заможності, батьківського дому.

Мисник – полиця для посуду, іноді продуктів у сільській хаті.

Хата (синоніми) – домівка, будинок, дім, отчий дім, господа, оселя.

Хата – символ Всесвіту; батьківщини, рідної землі; безперервності роду; тепла, затишку; добра і надії; материнської любові; захисту і допомоги.
Отже, застосовуючи такий прийом роботи із текстом як створення буклета на уроках української мови та літератури, спонукаємо учнів до ділової активності, сприяємо зростанню інтелекту, розвитку творчих здібностей та критичного мислення.

2.2. Упровадження тестових технологій на уроках української мови та літератури як засіб формування ключових компетентностей
Принципи створення тестових завдань


  1. Кожне тестове завдання має оцінювати досягнення важливої та суттєвої освітньої цілі.

2. Кожне тестове завдання має перевіряти відповідний рівень засвоєння знань.

  1. В умові має міститися чітко сформульоване завдання

4. Усі варіанти відповідей мають стосуватися однієї теми, категорії тощо

5. Усі дистрактори (неправильні варіанти відповідей) мають бути вірогідними

6. Інформація, що міститься в одному тестовому завдання, не повинна давати відповідь на інше тестове завдання


  1. Не варто використовувати фрази «все з вищевказаного», або «нічого з вищевказаного» як правильну відповідь чи дистрактор.

  2. Умову, як правило, формулюють позитивно

  3. Слід уникати підказок на зразок:

  • граматична невідповідність між умовою та варіантами відповідей;

  • повтор у правильній відповіді слів з умови;

  • використання прикладів з підручника чи лекції як тестових завдань;

  • найдовша правильна відповідь;

  • найдетальніша правильна відповідь;

  • дистактори, які виключають один одного

Кількість тестових завдань, об’єднаних в одній тест-карті, визначається поняттям «довжина тесту», або «обсяг тесту». Для тематичної перевірки знань учнів у процесі експрес-контролю можна використовувати тест-карту довжиною 15-20 тестових завдань.

Тестовим завданням є мінімальна одиниця тесту, яка передбачає певну вербальну чи невербальну реакцію тестованого. Кожне тестове завдання створює для тестованого конкретну мовну або комунікативну тестову ситуацію. Тестова ситуація може подаватися вербальними (текст) і невербальними, наочними (малюнки, схема, таблиця) засобами. Очікувана відповідь тестованого може бути вербальною або невербальною (з використанням літер або цифр, знаків +, - та ін.).

Виділяють два основних типи очікуваної відповіді: вибіркову та конструйовану. Вибіркова відповідь передбачає вибір правильної відповіді з кількох запропонованих варіантів – альтернатив.

Вибіркова відповідь буває множинного вибору (вибір з кількох варіантів), альтернативного вибору (вибір із двох варіантів), перехресного вибору (знаходження відповідних пар «стимул-реакція»).

Конструйована відповідь може формулюватися на рівні окремого слова (напівпродуктована відповідь) та окремого речення /висловлювання і тексту (продукована відповідь).

Кожне тестове завдання складається з інструкції, зразка виконання (іноді може бути відсутнім), матеріалу, що подається тестованому та очікуваної відповіді, яка планується розробником тесту як еталон/ключ.



СТРУКТУРА ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ

інструкція

подача матеріалу тестова

зразок виконання ситуація

очікувана відповідь

Лінгводидактичні тести бувають стандартизовані і не стандартизовані. Стандартизований тест є таким, який пройшов попереднє випробування на великій кількості тестованих і має кількісні показники якості. Не стандартизовані тести розробляються самим учителем для свої учнів. Такі тести складаються на матеріалі конкретної теми для перевірки рівня сформованості певної навички або вміння. Нестандартизовані тести застосовуються під час поточного контролю з метою забезпечення зворотного зв’язку. Нестандартизовані тести не потребують визначення всіх показників якості. Але доцільно виявити в такому тесті дуже важкі і занадто легкі питання і замінити їх більш прийнятними. Для визначення важких або легких завдань користуються такою методикою: підраховують відсоток тестованих, які виконали завдання. Якщо лише 15% і менше тестованих правильно виконали завдання, воно може вважатися важким. Якщо 85% правильно виконали завдання, воно вважається легким (І.А.Рапопорт).



Види тестів

1) Альтернативний тест – найпростіший у розв’язання. У ньому запропоноване запитання передбачає 4 – 5 варіантів відповідей, серед яких лише один – правильний. При цьому чим більше варіантів відповідей, тим менша можливість вгадування відповіді.

2) Вибірковий, або варіативний, тест – передбачає 10-12 варіантів відповідей на тестове завдання, з яких 6 – 8 відповідей правильні. За вибірковими тестами перевіряють передусім повноту знань класифікації того чи іншого явища. Кількість балів за такий тест зазвичай відповідає числу правильних варіантів відповіді. Кожна помилка віднімає з суми балів 1 бал.

3) Послідовний, або порядковий, тест дає можливість перевірити знання учнем послідовності того чи іншого мовного або літературного процесів. У варіантах відповідей на таке завдання відсутні неправильні відповіді, необхідно розташувати у правильній послідовності запропоновані у невпорядкованому вигляді поняття, слова, визначення.

4) Конструктивний тест (або тест-доповнення). Таке завдання передбачає заповнення учнем у тексті, що описує те чи інше явище, пропущених слів, які мають визначальне значення для даного тесту. Над пропущеними словами слід ставити послідовно цифри – 1, 2, 3 тощо, а після опису під буквеною нумерацією а), б), в) тощо. У невпорядкованому вигляді дано ключові слова таким чином, щоб у контрольній картці учень поставив цифри та відповідні їм літери з ключового ряду. Кількість балів у цьому тесті дорівнює кількості доповнень та за кожну помилку знімають 1 бал.

5) Розподільний тест – найскладніший для учнів. Він вимагає розподілу ознак серед трьох чи більше понять, може мати декілька ступенів розподілу залежно від глибини контрольованих знань та має завершати тест-карту з кожного розділу. Його особливість полягає в тому, що опитувані розподіляють правильні варіанти характеристик досліджуваних об’єктів, процесів, понять. Кількість балів дорівнює кількості аналізованих об’єктів, помножених на кількість ступенів аналізу, за кожну помилку знімають 1 бал.

6) Схематичний тест. У даному тесті дано схему побудови чогось, без будь яких підписів із проставленими цифрами – 1, 2, 3 тощо, а під літерами а), б), в) тощо – дано ключові слова. учні повинні співвіднести вказані під цифрами ознаки з їх визначенням; кількість балів відповідає кількості вибілених ознак, за кожну помилку знімають 1 бал.

7) Кількісний тест – це альтернативний тест, але для відповіді на тестове завдання потрібно вибрати правильну або правильні відповіді з цифрових варіантів запропонованих відповідей.

8) Узагальнювальний (збірний) тест дає можливість окрім контрольних знань перевірити вміння учнів узагальнювати, робити висновки, класифікувати те чи інше явище. Під час розробки такого тесту завдання дають у двох колонках: в одній колонці наведено багато ознак, що характеризують 2 - 3 правила, об’єкта, в іншій – самі правила, об’єкти.

9) Аналітичний тест, як і попередній, передбачає перелік ознак будь-якого об’єкта, явища та їх визначення, але сформульованих у зворотному порядку.

10) Порівняльний тест передбачає знаходження спільного та відмінного в досліджуваних процесах явища; спрямований окрім контролю якості знань та вмінь на перевірку вміння знаходити схожість та відмінність у досліджуваних явищах.

11) Операційний тест може бути побудований аналогічно до будь-якого з перелічений вище тестів, але передбачає перевірку знання учнями практичного використання тих чи інших процесів.

12) Проблемно-пошуковий тест передбачає необхідність творчого переносу знань у нестандартну ситуацію й тому являє собою проблему (складе запитання, завдання, що потребує розв’язання), закладену в тестовому завдання; пропозицію варіантів (гіпотез) його розв’язання та систему доводів. Такий вид завдання вважають одним із найскладніших тестів у змістовому плані.



    1. 2.3. Практичне використання електронних мультимедійних засобів навчання на уроках української мови та літератури.

У школі майбутнього, підґрунтя якої закладається вже сьогодні, одним з домінуючих має стати такий підхід до навчання, де надається належне місце новітнім електронним засобам навчання. Учитель має активно використовувати інноваційні технічні засоби навчання, вільно володіти ними та залучати до творчого пошуку в даній галузі своїх учнів. Переходячи у своїй діяльності на більш високий креативний рівень, учитель-новатор має створювати власні електронні конспекти-презентації до уроків, які б реалізовували ефективні стратегії навчання, формували продуктивні навички розумової діяльності під час навчання, створювали б атмосферу спільного пошуку та колективного відкриття на уроках. Під мультимедійними засобами навчання (МЗН) розуміємо сукупність різних засобів навчання, як-то текстів, графічних зображень, музики та відео, спрямованих на здобуття знань, вдосконалення вмінь та навичок учнів. МЗН забезпечують різні види діяльності, що базуються на комплексному використанні різних типів інформаційних процесів у межах єдиного технічного комплексу.

За призначенням і виконуваними операціями МЗН складаються з наступних видів.



Засоби зберігання і відтворення навчальної інформації – забезпечують потрібну наочність у навчанні, а також можливість багаторазового відтворення спеціально переробленої навчальної інформації, яка відбиває сутність об’єктів, процесів і явищ, що вивчаються.

Засоби моделювання (схеми, алгоритми) –дають можливість не тільки демонструвати об’єкти й процеси, що вивчаються, а й досліджувати їх.

Засоби контролю/самоконтролю забезпечують автоматизацію процесу перевірки ступеня засвоєння навчальної інформації й оцінювання знань, що дає учителю можливість оперативно виявляти рівень сприймання матеріалу одночасно кожним окремим учнем, зробити контроль масовим і об’єктивним, відтворювати його багато разів у стандартних умовах навчальної дійсності.

Засоби самонавчаннясинтезують характерні особливості всіх попередніх і призначаються для реалізації потенціальних можливостей мультимедійного навчання. За їх допомогою забезпечується сприймання навчальної інформації, контроль і самоконтроль за правильним засвоєнням її, а також опосередковане керування пізнавальною діяльністю учнів. Тренажери, тютерські вправи забезпечують формування потрібних практичних навичок.

Аудіо-комунікативні засоби. Одним із видів подання нового матеріалу на уроці є задиктовування. Учитель може подати його так, як він вважає за найкраще, але зазвичай сприйняття аудиторії дуже слабке, пасивне, через недостатню можливість двосторонньої комунікації. Також у процесі диктування матеріалу більша частина енергії учнів спрямована на занотовування, що перешкоджає обмірковуванню матеріалу. Записування надає можливість запам’ятовувати лекційний матеріал і використовувати його за відсутності вчителя; у школярів старшого віку це викликає згадування, проте є зовсім не ефективним для учнів молодших класів.

Візуально-спостережні засоби. Корисні візуальні матеріали складаються з об’єктів, моделей, схем, таблиць, анімації та постерів, таблиць, малюнків, слайдів, фільмів, рухливих малюнків та телебачення. Такі заходи, вважаються частиною візуально-спостережної програми, а також демонстрація, драматизація, експеримент та творчі вправи є частиною візуально-спостережних засобів.

У цілому слід відмітити, що малюнки та діаграми, експерименти та спостереження – все це використовується для конкретних цілей: узагальнення, абстрагування і пояснення, що є основними критеріями навчання. Проте для досягнення ефективності навчання використання візуально-спостережних засобів повинно супроводжуватися поясненнями вчителя. Він повинен запропонувати детальні розробки, уточнення та обговорення наочного матеріалу, що допоможе школярам зробити належні висновки та правильно тлумачити побачене. У деяких випадках візуальні матеріали можуть навіть бути перешкодою на шляху до адекватного розуміння матеріалу. Наприклад, розкидані по тексту з біографії письменника малюнки не обов’язково приведуть до кращого розуміння життєвого та творчого шляху, оскільки вони рідко можуть представити учню повну картину. У подібних ситуаціях необхідні пояснення вчителя, роз’яснення незрозумілого, уточнення або спрямування учнів на самостійний пошук потрібної інформації.



Читально-письмові засоби (текстові). Читання і письмо становлять основу традиційного навчання, а підручник виявляється образним засобом між розділеними в просторі учителем та учнем. Матеріал у підручнику є зразком модульної частини предмету, що вивчається, адаптованим до навчального рівня. Але трапляється, що зразки як у тексті, так і у вправах, можуть бути випадковими, тому усувається зворотний зв’язок для того, хто виконує вправи, і вчитель повинен покластись на відповідальність учня.

Одним з прикладів використання електронного мультимедійного забезпечення курсу української літератури та творчо-пошукової учнівської роботи може слугувати Мультимедійний путівник з окремої теми. Наприклад, «Мультимедійний путівник з теорії літератури «Літературні стилі та напрями» - це ілюстрований довідник, який може бути колективною проектною роботою групи учнів-авторів

Мультимедійний путівник складається з кількох розділів, розташованих у хронологічній послідовності, що висвітлюють історико-літературних процес. Довідник орієнтує користувача не тільки у відомостях з української літератури, але й подає витоки різних літературних стилів та напрямів у живописі, музиці, архітектурі, скульптурі, філософській думці. У полі зору авторів як ключові постаті українського літературного процесу, так і представники російської та зарубіжної літератури, що дає найбільш вичерпну картину конкретної стильової течії. Окремий розділ у вступі стисло подає основні теоретичні відомості про художній метод та літературний напрям. У кожному розділі подається визначення та походження слів на означення поняття про даний літературний напрям. Мультимедійний путівник містить широкий ілюстративний матеріал і може слугувати опорою для мультимедійних лекцій на уроках літератури, художньої культури, історії культури.

Ще одним зразком використання в навчальному процесі мультимедіа може бути створення творчих електронних проектів-презентацій «Поетичні твори з української літератури у візуальному викладі». Такі проекти оригінально презентують поетичні твори з шкільної програми в зорово-текстуальному викладі. Оскільки учні-візуали запам’ятовують картинами, то такий виклад матеріалу є вмотивованим та таким, що відповідає індивідуально-психологічним особливостям дитини. Крім того, це своєрідний аналіз художнього тексту поетичного твору, який надає учню можливість креативно осмислити та подати своє бачення змісту поезії, розкрити її художні засоби, візуально подати пояснення поетичних символів. Такі види роботи розширюють світогляд школярів, прищеплюють любов до української літератури, виховують естетичний смак читця.



Самостійна та творча робота учнів із електронними мультимедійними засобами на уроках української літератури та мови як важлива ознака діяльнісної основи передбачає таку організацію навчання, під час якої учень здобуває знання, визначає мету своєї діяльності та способи опрацювання матеріалу, готується поділитися здобутими знаннями з однокласниками, дбаючи про те, щоб інформація зацікавила їх, була для них корисною. При цьому формується критичне ставлення до себе, вміння рецензувати й оцінювати свою  роботу й діяльність інших.
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconУрок з української літератури, 11 клас
Підготувала: Суховерська О. М учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, старший учитель
Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconСпеціаліст вищої категорії, учитель української мови та літератури Микола Руденко

Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання 2017 Програму підготували
Н україни; Савченко О. В., учитель української мови І літератури, учитель-методист вищої категорії спеціалізованої школи І-ІІІ ступеня...
Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconКолосовська Т. М., учитель української мови та літератури зош №140, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист
Учні класу заздалегідь поділені на три групи, кожна група одержала завдання І експерти з історії та географії
Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconВідділ освіти
Лунгу Ганна Анатоліївна, учитель української мови та літератури, спеціаліст ІІ категорії зош І -ііі ст с. Кучурган Стоянова Зоряна...
Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconПетреченко С. В., заст директора з нвр, учитель української мови та літератури, учитель-методист вищої категорії Донецького профільного ліцею №135
Клас умовно поділили на групи (залежно від того, скільки книжок буде розглядатися на уроці)
Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconГрінченко Л. О., учитель української мови та літератури зош №58, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист
Нині ак­туальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвитку особистості, формуванню її світогляду,...
Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconЛітература рідного краю. Створення учнями тестів, розміщення та налаштування їх у системі тестування
...
Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconАпробовано в навчально-виховному просторі школи щодо розвитку творчої особистості. Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя»
Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя» Тернопільської спеціалізованої...
Іноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії iconВищої категорії, Відмінник освіти України” знвк №109 м. Запоріжжя Розділові знаки при прямій мові
Редзель Лариса Степанівна, вчитель української мови та літератури вищої категорії, Відмінник освіти України


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка