Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики



Сторінка9/11
Дата конвертації09.03.2018
Розмір2.63 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Рис. 1. Результати опитування експертів щодо доцільності використання показників за індикатором формування потенціалу будівельної галузі (розраховано автором)
Аналізуючи дані експертного опитування видно, що абсолютна більшість експертів (88,2 %) зазначили, що запропонований перелік показників оцінки формування потенціалу будівельної галузі повністю відповідає поставленій дослідницькій меті. Не виявилось експертів, які б відзначили, що, запропонований перелік показників не відповідає меті дослідження. У той же час досить значною (26,7 %) була частка експертів, які зазначили, що запропонований перелік показників лише частково відповідає меті дослідження. Тому нами було проведене подальше опитування, в ході якого ми виявили недоліки.

В ході подальших уточнень було з’ясовано, що 6,7 % експертів вважають доцільним до оціночних показників за індикатором формування інвестиційного потенціалу включити також обсяг прямих іноземних інвестицій, 6,7 % експертів – що до переліку оціночних показників за індикатором формування інтелектуального потенціалу потрібно включити витрати на підготовку та перепідготовку кадрів. Решта експертів (13,4 %) відзначили, що доцільніше використовувати показник витрат на персонал, що включає поряд з витратами на оплату праці витрати на соціальний захист. Запропоновані експертами корективи було внесено та перелік показників доповнено.

Остаточний перелік оціночних показників за індикаторами формування складових потенціалу будівельної галузі, наведено в таблиці 1.
Таблиця 1

Оціночні показники формування потенціалу будівельної галузі


Індикатори формування потенціалу будівельної галузі

Оціночні показники формування потенціалу будівельної галузі

Індикатор формування природно-ресурсного потенціалу

Вартість придбаних сировинних ресурсів

Вартість придбаних матеріально-технічних ресурсів

Індикатор формування інвестиційного потенціалу

Обсяг капітальних інвестицій

Обсяги прямих іноземних інвестицій

Індикатор формування науково-технічного потенціалу

Внутрішні витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт

Індикатор формування інтелектуального потенціалу

Витрати на персонал

Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів

Індикатор формування інфраструктурного потенціалу

Вартість отриманих послуг нематеріального характеру

Примітка: складено автором
Таким чином, в ході дослідження нами сформований перелік індикаторів формування потенціалу будівельної галузі та оціночних показників за кожним індикатором з урахуванням особливостей будівельної галузі України. В подальших дослідженнях нами буде використаний перелік оціночних показників за індикаторами формування складових потенціалу для оцінки конкурентоспроможності потенціалу будівельної галузі.
Список використаних джерел:

1. Ісаєнко Д. Будівельний комплекс України: трансформація в умовах переходу до ринкового господарства / Д.Ісаєнко // Держава і суспільство. – 2010. - № 17. – C. 206-210.

2. Гончарук П.А. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності потенціалу суб’єкта господарювання / П.А. Гончарук // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – 2013. – Випуск 1. – Том 2. – С. 82-85

3. Почтарук І.С. Методичні підходи до оцінки галузевої конкурентоспроможності / І.С. Почтарук // / Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. – 2011. – Вип. 7. – С. 41-45. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlubp_2011_7_14


Секція 4

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ


Лазаришина І.Д., д.е.н., професор

Національний університет водного господарства та природокористування
КОРИСНІСТЬ АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Перехід до ринкових відносин в Україні, адаптація систем управління будь-якого рівня до вимог конкурентного середовища потребує налагодження та підтримки якісного управління. Економічний аналіз як система має певні властивості і потребує урахування дії законів ринкової економіки. Однією з фундаментальних концепцій, на яких базуються ринкові відносини, є теорія корисності.

В умовах ринкових відносин економічний аналіз, його продукт у вигляді аналітичної інформації теж має свою корисність як для суб’єктів управління, так і для інших зацікавлених сторін. Вважаємо, що корисність аналітичної інформації визначається як забезпечення вигод для користувачів від її використання.

Актуальність проблеми корисності аналітичної інформації пояснюється також тим, що, згідно з теоремою Коуза, найважливішими у розподілі ресурсів у сучасній економіці є трансакційні витрати, значну частину яких становлять витрати на пошук і отримання економічної інформації. Відтак переваги у глобальному та національному плані матимуть ті споживачі аналітичної інформації, які будуть володіти знаннями щодо її корисності та вмітимуть їх реалізувати на практиці.

Пріоритети корисності інформації можуть відрізнятися і залежать від характеру економічної політики держави, потреб стратегічного та поточного управління господарюючих суб’єктів, мотивації управлінського персоналу, ступеня обмеженості ресурсів та інших чинників. Корисність аналітичної інформації для процесу управління обумовлюється дотриманням багатьох якісних характеристик: репрезентативності, доречності, достовірності, суттєвості, своєчасності, перевищення ефекту від використання інформації над витратами по забезпеченню нею управління, прозорості.

Корисність є виробничою функцією і може формалізуватися у вигляді адитивних та мультиплікативних моделей. Однак при формалізації функції корисності слід враховувати умови її існування та використання. Як відомо, суб’єкти господарювання можуть здійснювати свою діяльність в умовах повної або часткової визначеності інформації. Визначеність середовища існування підприємств можлива при повному розкритті інформації. Однак такий варіант є у значній мірі абстрактним, маловірогідним. У сучасних умовах більшість економістів є прибічниками ідеї про те, що суб’єкти господарювання функціонують в умовах повної або часткової невизначеності інформаційного середовища, у зв’язку з чим слід враховувати ступінь ризиків діяльності. За відношенням до функції корисності це означає необхідність врахування у вищенаведених моделях коефіцієнта Ерроу – Пратта, що дорівнює відношенню другої і першої похідної функцій корисності в умовах ризику.

Значення сумарної корисності аналітичної інформації коливається в залежності від:



  1. обраної стратегії розвитку підприємства;

  2. комбінації (часток) окремих витрат, що відносяться до постійних і змінних, пов’язаних із забезпеченням і проведенням економічного аналізу;

  3. ідентифікованих вимог до організації економічного аналізу;

  4. обмеженості ресурсів в часі та за обсягами;

  5. мотивації і типу поведінки зацікавлених сторін;

  6. науково-технічного прогресу і пов’язаних з ним інноваційних процесів по формуванню, обробці та використанню економічної інформації;

  7. рівня невизначеності зовнішнього середовища;

  8. ступеня реалізації ризиків (виробничих, фінансових, інших).

Значний вплив на рівень функції має також законодавча та регуляторна політика держави та її інститутів, які визначають доречні і суттєві обсяги аналітичної інформації і забезпечують їх формування на рівні підприємств, установ, організацій.

Крім того, слід враховувати можливість прояву ефекту байдужості до результатів економічного аналізу з боку працівників та керівників підприємств з ряду причин:



  • незначних обсягів фінансово-господарської діяльності;

  • некомпетентності, недостатньої економічної підготовки працівників;

  • недотримання функціональних обов’язків співробітниками економічних служб підприємства;

  • слабкої моральної і матеріальної мотивації до проведення економічного аналізу;

  • консервативної політики фінансового менеджменту;

  • недовіри до результатів економічного аналізу;

  • повного або часткового недотримання принципів бухгалтерського обліку, внутрігосподарського контролю та економічного аналізу;

  • стадії розвитку підприємства.

Класифікаційний поділ функціонування суб’єктів господарювання в умовах визначеності та невизначеності повинен враховуватися у відомій моделі ринкових відносин “вигоди – витрати». Дана модель є придатною для умов визначеності. В протилежному випадку слід вважати логічно обумовленою модель «вигоди – витрати – ризик».

Використання або невикористання тих чи інших якісних характеристик у зовнішньому і внутрішньому середовищі у зв’язку з невизначеністю призводить до асиметричної економічної інформації. Втрати, пов’язані з існуванням асиметричної аналітичної інформації для суб’єктів господарювання полягають у:



  • втраті конкурентних переваг;

  • скороченні сегмента ринку;

  • недотриманні стратегічних цілей і завдань;

  • реалізації загроз, пов’язаних з операційною, інвестиційною, фінансовою діяльністю та надзвичайними подіями;

  • зростанні частки інсайдерських операцій на фондовому ринку і, відповідно, інвестиційних ризиків;

  • недоотриманні доходів та чистого прибутку у зв’язку з асиметричною інформацією про товар;

  • втраті мотивацій щодо інноваційної діяльності;

  • зростанні витрат на зменшення рівня асиметричності;

  • наявності латентних (прихованих) загроз, дій та характеристик;

  • можливості вибору неоптимальних рішень серед альтернатив.

Для зовнішнього середовища наявність асиметричної інформації зумовлює втрати у вигляді:

  • послаблення рівня керованості процесами, що відбуваються у ринковому середовищі, з боку державних та недержавних інститутів;

  • зростання частки тіньового сектора економіки;

  • зниження рівня інвестиційної привабливості;

  • зростання рівня загрози банкрутств суб’єктів господарювання;

  • збільшення непродуктивних витрат, направлених на зменшення рівня асиметричності економічної інформації.

Нейтралізувати або мінімізувати втрати, пов’язані з асиметричністю аналітичної інформації можливо шляхом регламентації ідентифікованих якісних характеристик її корисності для відповідних користувачів і підвищення рівня аналітичного опрацювання, застосування більшого числа взаємодоповнюючих видів аналізу з урахуванням його функцій.

Бігдан І.А., к.е.н., доцент

Харківський інститут бізнесу і менеджменту
ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНТИКРИЗОВОГО ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Функціонування системи управління підприємством неможливе без інформаційної підтримки. Розробка, обґрунтування та прийняття раціональних управлінських рішень щодо запобігання фінансовій кризі, пом’якшення та подолання наслідків її прояву потребують якісного інформаційного забезпечення, складовими елементами якого є обліково-аналітичне. Безспірно, обліково-аналітична інформація є найважливішим інформаційним ресурсом антикризового фінансового управління, що формується в процесі реалізації трьох його функцій: обліку, аналізу і контролю. Взаємодія цих підсистем управління відбувається через інформаційні потоки в процесі формування і передачі оперативної та якісної обліково-аналітичної інформації для забезпечення обґрунтованості та ефективності прийняття управлінських рішень в системі антикризового фінансового управління підприємством.

Обліково-аналітичне забезпечення управління підприємствами та окремими його об’єктами досліджувалося в працях Бондаря М.І., Герасима П.М., Гоголь Т.А., Гнилицької А.В., Горячківської І.В., Демчишина М.Я., Кірейцева Г.Г., Крупки Я.Д., Мойсеєнко І.П., Мулик Я.В., Приймак С.В., Пушкар М.С., Саблука П.Т., Садовської І.Б., Сопко В.В., Сапрун Г.Г., Штангрет А.М. та ін. Вивчення наявних розробок саме з питань антикризового управління підприємствами дає підстави стверджувати, що теоретико-методичні аспекти обліково-аналітичного забезпечення управління не знайшли достатнього ґрунтовного висвітлення в науковій літературі. Серед дослідників зазначеною проблематикою займаються Бланк І.О., Кулинич М.Б., Нехай В.А., Шворак М.В. та ін.

Разом з тим, дискусійними питаннями залишаються термінологічна визначеність поняття «обліково-аналітичне забезпечення антикризового фінансового управління», перелік завдань та механізм його формування.

В літературі обліково-аналітичне забезпечення управління розглядається як сукупність обліково-аналітичних процесів, об’єднаних в єдину обліково-аналітичну систему: процес підготовки обліково-аналітичної інформації; процес підготовки і надання інформації користувачам; процес або система збору, обробки, узагальнення, подання та аналізу фінансової інформації, забезпечення її кількості і якості для ведення господарської діяльності, зокрема, її управління.



Систематизація наявних літературних джерел свідчить, що розкриття змісту обліково-аналітичного забезпечення антикризового управління підприємством ґрунтується на двох підходах, в основі яких визначальною компонентою є трактування поняття «забезпечення». Довідкова література дає декілька значень цього поняття – «створювати надійні умови для здійснення чого-небудь»; «гарантувати щось»; «захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки». Відносно управління забезпечення можна трактування як створення умов для здійснення управлінської діяльності. Ці умови передбачають постійну інформаційну підтримку управлінського персоналу для розробки та прийняття рішень через налагодження процесу формування, руху, обробки, передавання та зберігання певних даних із застосуванням певних методів та засобів. Отже, обліково-аналітичне забезпечення антикризового фінансового управління можна трактувати як організаційно-технологічний процес, результатом якого є виробництво різнопланової облікової та аналітичної інформації та надання її користувачам для розробки та прийняття рішень в сфері управління фінансовою кризою.

З іншого боку, забезпечення управління можна розглядати під кутом «чим саме здійснюється підтримка управління». В цьому сенсі, обліково-аналітичне забезпечення антикризового фінансового управління логічно трактувати як забезпеченість управління необхідною обліковою та аналітичною інформацією щодо фінансового стану підприємства, наявних та потенційних загроз, параметрів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на фінанси підприємства, можливостей протидії загрозам та подолання наслідків фінансової кризи.

Вважаємо, метою обліково-аналітичного забезпечення антикризового фінансового управління підприємствами є надійна інформаційна підтримка менеджерської ланки усіх рівнів прийняття та реалізації управлінських рішень, спрямованих на запобігання та нейтралізацію фінансових криз та їх негативних наслідків. Для її реалізації необхідним є вирішення наступних завдань:

– дотримання принципів складання фінансової звітності;

розробка критеріїв та порядку оцінки якості інформації, яка створюється у системі обліку та аналізу для формування системи індикаторів оцінки загрози виникнення фінансової кризи та аналізу окремих аспектів кризового фінансового розвитку підприємства;

достовірне та повне відображення в обліку та звітності даних, необхідних для оцінки фінансового стану підприємства, внутрішніх чинників, що генерують фінансову кризу,

– збір статистичних даних, даних кон’юнктури фінансового ринку, контрагентів та конкурентів, іншої зовнішньої інформації для оцінки впливу зовнішнього середовища на фінансову діяльність підприємства та перевірка їх на надійність;

– розробка формату складання та надання управлінської звітності користувачам;

– формування індикаторів оцінки загрози виникнення фінансової кризи підприємства;

– діагностування фінансової кризи з метою виявлення можливих тенденцій та можливих наслідків кризового розвитку підприємства,

– ідентифікація параметрів фінансової кризи;

– розробка управлінських рішень щодо виведення підприємства із кризи, запобігання фінансової кризи, усунення негативних її наслідків;

– постійний моніторинг обліково-аналітичної інформації на предмет її відповідності нормативно-правовим актам, методиці формування показників, їх оцінювання;

– забезпечення порядку збереження обліково-аналітичної інформації.

Розгляд обліково-аналітичного забезпечення антикризового фінансового управління через організаційно-технологічний аспект потребує характеристики механізму цього процесу. Поняття «механізм» визначається як внутрішня побудова, система чогось – організації, пристрою, або сукупність станів або процесів, з яких складається певне явище. Отже, механізм забезпечення як процесу – це система, яка складається з сукупності елементів, які забезпечують здійснення цього процесу через певний взаємозв’язок і цільову функцію. Стосовно обліково-аналітичного забезпечення антикризового фінансового управління під механізмом логічно розуміти сукупність організаційних, технічних, методичних аспектів створення та руху обліково-аналітичної інформації щодо фінансового розвитку підприємства, виявлення кризових явищ та шляхів їх подолання.

Організаційні аспекти охоплюють побудову та функціонування структурних підрозділів обліку та аналізу (фінансових служб, планових відділів) на середніх та великих підприємствах, облікового підрозділу на малих підприємствах, їх взаємодію з іншими підрозділами, визначення каналів руху інформації, закріплення функціональних обов’язків працівників, порядку надання інформації відповідальним виконавцям тощо.

Технічні аспекти передбачають побудову, власне кажучи, обліково-аналітичного процесу з виділенням певних етапів. При цьому, облікові підрозділи здійснюють підготовку необхідної інформації та надання її фінансовій службі для аналітичної обробки та інформування керуючої ланки для подальшої розробки управлінських рішень. Обліковий процес охоплює три послідовних етапи: первинний, поточний та підсумковий. Первинний етап – це – спостереження шляхом збору (приймання службами підприємства або створення первинних документів) даних щодо об’єктів «кризового поля» підприємства – активів, власного капіталу, фінансових зобов’язань, поточних витрат, руху грошових коштів. На етапі поточного обліку первинні документи надходять до бухгалтерії, де здійснюється бухгалтерський контроль на предмет їх повноти, достовірності, раціональності, відповідності нормативно-правовим актам тощо, систематизація та їх обробка з формуванням різних аналітичних регістрів обліку, зокрема, групування фінансових зобов’язань підприємства за видами та термінами погашення, дебіторської заборгованості за термінами погашення, руху коштів в розрізі видів діяльності, елементами власного капіталу, елементами поточних витрат тощо. На етапі підсумкового обліку формуються форми управлінської та фінансової звітності, які містять узагальнену інформацію щодо чистого грошового потоку підприємства в розрізі видів діяльності та в цілому по підприємству, суму необоротних та оборотних активів, власного капіталу, довгострокових та короткострокових зобов’язань, поточних витрат, постійних та змінних витрат, чистого доходу,сумі товарної дебіторської та кредиторської заборгованості, ін.. Сформовані форми управлінської та фінансової звітності, а також розшифровки за окремими рахунками аналітичного обліку передаються до аналітичних підрозділів підприємств для подальшого використання, тобто здійснення аналітичного процесу.

Ці дані є первинними для аналізу, але не єдиними. Для здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства та діагностики передкризового його стану здійснюється збір різних джерел щодо зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство – статистичні дані щодо розвитку галузі, публічна інформація, інформація НБУ щодо стану ринку кредитування, валютного ринку, інформація щодо розвитку фондового ринку, ринку страхування, конкурентна інформація та ін.

На основному етапі аналізу здійснюється обробка первинних даних та оцінюється фінансовий стан підприємства за основними показниками «кризового поля» – індикаторами, здійснюється попередня діагностика характеру розвитку фінансової діяльності підприємства та його фінансового стану, при визначенні кризового стану ідентифікується масштаб охоплення фінансовою кризою, ступінь її впливу на фінансову діяльність підприємства, прогнозується можливий період перебігу, досліджуються причини виникнення фінансової кризи, оцінюються потенційні фінансові можливості підприємства з її подолання.

На підсумковому етапі аналізу розробляються заходи щодо попередження фінансової кризи або її подолання, реалізація цих заходів та контроль за їх реалізацією. На цьому етапі формуються носії інформації – комплексна програма (план дій) щодо запобігання фінансовій кризі, бізнес-план санації підприємства.

Методичні аспекти як елемент механізму обліково-аналітичного забезпечення антикризового фінансового управління передбачають застосування різноманітних прийомів обліку та аналізу. Формування облікової інформації здійснюється із застосуванням наступних основних прийомів: документування та інвентаризація, оцінка і калькуляція, рахунки та подвійний запис, баланс та звітність. В процесі підготовки та обробки аналітичної інформації застосовуються оцінка, порівняння, горизонтальний, вертикальний аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів, трендовий аналіз, факторний аналіз, індикаторний аналіз, методи дискримінантного аналізу, експертні методи тощо.

Вважаємо, розгляд викладених нами теоретико-методичних питань обліково-аналітичного забезпечення антикризового фінансового управління підприємствами заслуговує на широку наукову дискусію з метою подальшого розвитку прикладних досліджень в галузі антикризового фінансового управління.

Королюк Т.М., к.е.н., доцент



Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМАТИКИ ДИСЕРТАЦІЙ З ПИТАНЬ РИЗИКУ В СИСТЕМІ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ
Наукові дослідження з питань ризику в системі обліку, аналізу та аудиту різняться метою дослідження і, відповідно, результатами розв’язання наукової проблеми. Це зумовлено власним баченням кожного автора розв’язання проблемної ситуації. Незважаючи на це, важливим моментом залишається визначення мети дослідження зі спрямуванням на результат, який розкриває наукові здобутки вчених.

Розглянемо мету та наукову новизну дисертацій за спеціальністю 08.00.09 (08.06.04) «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)», в яких в темі наявна категорія «ризик». Так, за період з 1999 року по 2016 рік захищено лише 7 кандидатських дисертацій, тематика яких присвячена дослідженню ризику в системі обліку, аналізу та аудиту. Овчарик Р. Ю. в дисертації на тему «Аудиторський ризик в АПК» визначив в якості мети дослідження розробку системи заходів, спрямованих на зниження рівня аудиторського ризику під впливом різних факторів та його кількісну оцінку в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області. Для досягнення мети вчений на основі множинної кореляції обґрунтував вплив компонентів (властивого ризику, ризику контролю та ризику невиявлення помилок) на загальний рівень ризику аудитора, а також вплив останнього на вартість аудиторських послуг. При цьому основними факторами, що формують рівень власного ризику, виявились: система оподаткування підприємств, зміна законодавчої та нормативної бази в сфері агропромислового комплексу, економічна ситуація в галузі тощо. Компетентність контрольного персоналу, організація системи обліку та внутрішнього контролю на підприємстві, кадрова політика та перепідготовка кадрів, правильність відображення операцій в обліку формують ризик контролю в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області [5].

Пилипенко Л. М. у своїй праці на тему «Ризики аудиторської діяльності: методика виявлення й оцінювання» метою дослідження визначив розроблення теоретико-прикладних положень щодо виявлення й оцінювання ризиків аудиторської діяльності. Результатами праці стали розробки щодо використання методичного інструментарію нечіткої логіки для оцінювання ризиків аудиторської діяльності і на основі цього вперше було розроблено модель оцінювання аудиторського ризику. Крім цього, у роботі є напрацювання з удосконалення класифікації професійних ризиків та аудиторської фірми [6].

В праці І. М. Вигівської на тему «Бухгалтерський облік діяльності підприємств в умовах ризику: організація та методика» було поставлено за мету науково обґрунтувати теоретико-методичні положення та розробити практичні рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку діяльності підприємств в умовах ризику для запобігання виникнення та впливу її негативних наслідків на фінансовий стан підприємства та створення інформаційного забезпечення процесу управління ризиками господарської діяльності. Відповідно автор визначила складові ризику (подія, стан або наслідок такої події, умова невизначеності, які перебувають у випадковому зв’язку) та для цілей бухгалтерського обліку розкрила тлумачення поняття «ризик». Вигівська І. М. для цілей бухгалтерського обліку обґрунтувала поділ господарських ризиків на підприємницькі ризики, ризики непідприємницької діяльності та ризики, притаманні будь-яким видам і формам діяльності суб’єкта господарювання, і зазначила, що це сприятиме відображенню наслідків таких ризиків у бухгалтерському обліку та визначенню їх впливу на фінансові результати від різних видів діяльності. Крім цього, удосконалила організаційно-методичні підходи до оцінки ймовірних наслідків ризику (визначено шкалу їх оцінки для визнання в обліку); вимоги до змісту інформації про ймовірні наслідки ризиків діяльності у звітності; елементи організації бухгалтерського обліку в частині регулювання ступеня професійного ризику бухгалтера [1].

Макарович В. К. визначила за мету наукове обґрунтування теоретичних положень і розробку практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку та економічного аналізу як основи забезпечення управління ризиками факторингового бізнесу в дисертації на тему «Обліково-аналітичне забезпечення управління ризиками факторингового бізнесу». Результатами вченого було удосконалення методичного забезпечення бухгалтерського обліку факторингових операцій, яке враховує можливість формування інформації за ідентифікованими ризиками факторингового бізнесу в частині методів їх управління; організаційних положень бухгалтерського обліку діяльності факторингової компанії з урахуванням ризиків факторингового бізнесу через розробку Внутрішньо-фірмового стандарту обліково-аналітичного забезпечення управління ризиками; документального забезпечення оцінки ризиків факторингового бізнесу шляхом розробки паспорту ризику, панелі та карти ризиків; порядку розкриття в управлінській звітності (розробка Звіту про факторингові операції в умовах ризику, Звіту про внутрішні ризики факторингового бізнесу) та форми представлення у Примітках до річної фінансової звітності інформації про ризики діяльності факторингової компанії [3]. Подані пропозиції дозволили покращити інформаційні потоки для системи управління ризиками факторингового бізнесу.

Ксендзук В. В. в дисертації на тему «Бухгалтерський облік та аналіз операцій хеджування валютних ризиків» поставила за мету обґрунтувати теоретичні положення та розробити практичні рекомендації з удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку та аналізу операцій хеджування валютних ризиків. Відповідно основними напрацюваннями вченого стали пропозиції з удосконалення організації бухгалтерського обліку процесу хеджування валютних ризиків (розробка матриці внутрішніх комунікаційних зв’язків в розрізі діапазонів відповідальності працівників (менеджерів та бухгалтера)); документального забезпечення процесу хеджування валютних ризиків (розробка первинних документів Довідки про підготовку до здійснення процесу хеджування, Акта переоцінки інструмента та об’єкта хеджування, Довідки про визнання результатів хеджування); методичного підходу до облікового забезпечення процесу хеджування (формування моделі бухгалтерського обліку операцій хеджування валютних ризиків); методичного забезпечення аналізу операцій хеджування в частині ідентифікації етапів аналізу процесу хеджування валютних ризиків [2].

Мельнікова А. В. в роботі на тему «Контроль ризиків діяльності туристичних підприємств» поставила за мету обґрунтувати теоретичні положення внутрішнього контролю ризиків туристичної діяльності, практичне впровадження яких забезпечить сталий розвиток вітчизняних туроператорів завдяки прийняттю за результатами внутрішнього контролю ризиків ефективних управлінських рішень. Відповідно вчений подала пропозиції з удосконалення концептуальних підходів до внутрішнього контролю ризиків господарської діяльності щодо визначення господарських ризиків як об’єкта внутрішнього контролю, принципів, способів та методичних прийомів їх ідентифікації; класифікації ризиків діяльності туристичних підприємств за джерелом їх походження; організаційного забезпечення внутрішнього контролю господарської діяльності туристичних підприємств в частині організації та здійснення контролю її ризиків, а також нормування та інформаційного забезпечення ідентифікації ризиків на основі їх розподілу на групи за джерелами їх походження [4].

В дисертації на тему «Бухгалтерський облік формування фінансових результатів в умовах ризик-орієнтованого управління» М. В. Якименко метою дослідження визначила обґрунтування теоретичних положень та розробку практичних рекомендацій щодо удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку формування фінансових результатів в умовах ризик-орієнтованого управління. На основі отриманих результатів вчений обґрунтувала удосконалення механізму використання облікової політики як інструменту ідентифікації та управління господарськими ризиками суб’єкта господарювання в процесі формування фінансових результатів з метою моніторингу та мінімізації впливу дії даних господарських ризиків; процесів документування в системі бухгалтерського обліку шляхом розробки пакету форм внутрішніх первинних документів (ВТФ №Р-1 «Класифікатор ризиків», ВТФ №Р-2 «Паспорт ризиків», ВТФ №Р-3 «Реєстр ризиків»). Крім цього, в роботі з метою удосконалення методичного підходу до відображення наслідків ризиків в системі бухгалтерського обліку систематизовано ризики господарської діяльності та визначено їх місце в процесі формування фінансових результатів, а також удосконалено механізм використання облікової політики в частині бухгалтерського обліку ризиків господарської діяльності (етапи формування облікової політики ризиків, модель взаємозв’язку системи ризик-орієнтованого управління та системи бухгалтерського обліку, джерела облікової інформації, що забезпечують систему управління про наявні та потенційні ризики підприємницької діяльності), яка визначатиме порядок взаємодії системи ризик-орієнтованого управління з підсистемами бухгалтерського обліку, бюджетування та аналізу [7].

В цілому в дисертаціях метою визначено дослідження ризику в системі обліку, аналізу та аудиту в наступних напрямах: окремий вид ризику (ризики аудиторської діяльності – Р. Ю. Овчарик, Л. М. Пилипенко; валютні ризики – В. В. Ксендзук), окремий об’єкт обліку (фінансові результати – М. В. Якименко), вид суб’єкта господарювання (факторингова компанія – В. К. Макарович, туристичні підприємства – А. В. Мельнікова) та в цілому діяльності підприємств (І. М. Вигівська). Відповідно наукові напрацювання містять розробки у вказаних напрямах дослідження, виходячи з сфери професійної діяльності вчених.
Список використаних джерел


  1. Вигівська І. М. Бухгалтерський облік діяльності підприємств в умовах ризику: організація та методика: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)» / І. М. Вигівська. Житомир, 2010. 21 с.

  2. Ксендзук В. В. Бухгалтерський облік та аналіз операцій хеджування валютних ризиків: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.00.09«Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)» / В. В. Ксендзук. – Житомир, 2015. – 21 с.

  3. Макарович В. К. Обліково-аналітичне забезпечення управління ризиками факторингового бізнесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.00.09«Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)» / В. К. Макарович. – Житомир, 2015. – 20 с.

  4. Мельнікова А. В. Контроль ризиків діяльності туристичних підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: 08.00.09«Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)» / А. В. Мельнікова. – Київ, 2015. – 23 с.

  5. Овчарик Р. Ю. Аудиторський ризик в АПК: автореф. дис.на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.06.04«Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / Р. Ю. Овчарик. – Київ, 2002. – 18 с.

  6. Пилипенко Л. М. Ризики аудиторської діяльності: методика виявлення й оцінювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.00.09«Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)» / Л. М. Пилипенко. – Київ, 2009. – 23 с.

  7. Якименко М. В. Бухгалтерський облік формування фінансових результатів в умовах ризик-орієнтованого управління: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.00.09«Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)» / М. В. Якименко. – Житомир, 2016. – 21 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconCуспільні трансформації І безпека: глобальний, національний та особистісний виміри

Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconМетодичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» (для студентів галузі знань 0305...
Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconРозвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації (Т1)
Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconРоманний дискурс української літератури другої половини XIX століття як метатекст: модель світу, жанрові трансформації

Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconДжмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина ІІ суми 2007

Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconЕджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина І суми 2007

Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconСоколовська Ю. С
Я. Поліщук [6], М. Черняк [16], Д. Кавелті [17], К. Гелдер [18] та інші. Масова література – абсолютно новий тип дискурсу, що у ХХ...
Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconВидатні постаті рідного міста у процесі дослідження сучасної української історії
В кожному регіоні є такі люди, про яких на варто знати, але на жаль, радянська політика була спрямована на приховування фактів їх...
Інституційні трансформації сучасної економіки: виклики iconОфіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Організаційно-економічний механізм формування компенсаційної політики в умовах трансформації соціально-трудових відносин


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка